Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скіл грец Σκύλης 460 446 скіфський династ спадкоємець і син від еллінки з Істрії царя Аріапейта Скіл грец Σκύλης ΣΚΥΛнев

Скіл

Скіл

Скіл (грец. Σκύλης) (~460 — ~446) — скіфський династ, спадкоємець і син (від еллінки з Істрії) царя Аріапейта.

Скіл
грец. Σκύλης, ΣΚΥΛ
невідомо
ДинастіяПаралати
ДержаваСкіфська орда
Титулцар
Форма владиавтократія з елементами теократії
ПопередникАріапейт
НаступникОктамасад
Роки правлінняблизько 460 р. до н. е. — близько 446 р. до н. е.
Біографічні дані
Рік народженняневідомо
БатькоАріапейт
Матиненазвана еллінка з Істрії
Брати, сестриОктамасад, Орік
дружинаОпойя
ДітиОрік (пасинок)

За Геродотом, мати навчила Скіла грецької мови і грамоти. Згодом він збудував в Ольвії великий будинок, в якому «в усьому жив по-еллінському і приносив жертви богам за еллінському звичаєм».Скіл протежував активну торговельну експансію Істрії на терена Великої Скіфії, але, внаслідок інтриг ольвіополітів, його було позбавлено влади та вбито братом та наступником Октамасадом. Висловлено припущення, що після вбивства Скіла було поховано у Ніконії, де знайдено та варварськи розграбовано поховання скіфського царя середини V ст. до н. е. Відомі наразі археологічні пам'ятки підтверджують це припущення.

image
Монети Скіла із Ніконія. Одеський музей нумізматики

Приблизно початок правління Скіла датується 460р. до н. е. Вбивство Скіла можна датувати більш визначено, а саме проміжком часу між початком царювання у одрисів Сіталка (близько 447 р. до н. е.) та подорожжю Геродота Північним Причорномор'ям (близько 445/444 рр. до н. е.).

Відомі монети Скіла з Ніконія (датовано 470—460 р.р. до н. е. — ймовірно представницьтво/ намісницьтво Скіла у Ніконії за часів правління Аріапейта), а також монети намісника (представника) Скіла в Ольвії Емінака.

Етимологія імені:

Уривок з Мельпомени, присвячений Скілу.

78. Багато, навіть дуже багато років після того, таке саме сталося з Скілом, сином Аріапейта. Отже, в Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл. Він народився від матері істріянки(1), а не від тамтешньої жінки, і його мати навчила його еллінської мови та еллінської грамоти. Згодом, за деякий час Аріапейта підступно вбив Спарга-пейт, цар агатірсів, і Скіл одержав царську владу і разом із нею і жінку свого батька, яку звали Опойя. Ця Опойя була скіф'янкою і від неї народився Орік, син Аріапейта. Скілові, хоч він і був царем скіфів, не подобався скіфський спосіб життя, і зокрема порівняно з еллінськими звичаями, які він засвоїв унаслідок свого виховання, і ось що він зробив. Щоразу коли він приводив скіфське військо до міста борісфенітів (2) (а ці борісфеніти кажуть, що вони мілетяни), отже, щоразу, коли він приходив до них, Скіл залишав своє військо в передмісті, а сам заходив у місто і наказував зачинити брами, знімав із себе скіфський одяг(3) і надягав еллінський і в ньому походжав на агорі без почту і без списоносців і без усіх інших супутників (а брами охороняли, щоб його не побачив ніхто з скіфів у цьому одязі) і в усьому іншому він наслідував еллінський спосіб життя і приносив жертви богам за еллінськими звичаями. Він залишався в місті протягом одного місяця або й більше, а потім надягав скіфський одяг і відходив. Так він робив звичайно багато разів і навіть побудував собі палац у місті борісфенітів і помістив у ньому тамтешню жінку.

79. Оскільки судилося йому спіткати нещастя, то сталося це з ним із такого приводу. Він побажав бути присвяченим у містерії Вакхічного Діоніса. Але саме на той час, коли він зібрався бути присвяченим, сталося жахливе явище. У Скіла був у місті борісфенітів великий і розкішний палац із великим подвір'ям, про який я казав уже трохи вище, навколо якого були розставлені мармурові сфінкси і грифи !. В цей палац бог жбурнув блискавку. Весь цей палац згорів, але, попри це, Скіл продовжував святкувати. Скіфи ганять еллінів за те, що елліни справляють вакхічні містерії, і це тому, що, як вони кажуть, не можна собі уявити, ніби існує божество, яке б робило людей божевільними. Коли закінчилося присвячення Скіла в містерії Діоніса, якийсь борісфеніт потай пройшов до скіфів і сказав їм: "Отже, ви скіфи смієтесь із нас за те, що ми впадаємо у вакхічну несамовитість і в нас уходить бог. Ну, а тепер бог увійшов у вашого царя і він охоплений вакхічною несамовитістю, і бог зробив його божевільним. Якщо ви мені не вірите, ідіть зі мною і я вам це покажу. За ним пішли начальники скіфів і борісфеніт потай привів їх на башту і там сховав їх. І коли там проходив Скіл із своїм почтом і скіфи побачили, як він справляє вакхічні містерії, то, вважаючи це за найбільшу ганьбу, зійшовши з башти, повідомили про те, що побачили, все скіфське військо.

80. І коли після того Скіл повернувся до свого житла, скіфи призначили своїм проводирем його брата, Октамасада, народженого від дочки Тіра, і підняли повстання проти Скіла. А він, довідавшися про те, що сталося, і про причину цієї події, втік до Фракії. Про це почув Октамасад і вирушив у похід із військом проти Фракії. Проте, коли він прибув на берег Істру, він зустрів там фракійське військо готове до бою, але Сіталк послав посланців до Октамасада сказати йому: «Чи є потреба битися нам одному з одним? Ти син моєї сестри і в тебе перебуває мій брат. Видай його мені, а я видам тобі твого брата, Скіла. Так і ти не наражатимешся на небезпеку із своїм військом і я не наражатимусь на небезпеку». Це сказав йому Сіталк через свого вісника. Бо і справді один із братів Сіталка знайшов притулок в Октамасада. Октамасад прийняв цю пропозицію і видав Сіталкові свого дядька з боку матері, а сам узяв собі свого брата Скіла. Так і Сіталк узяв свого брата і пішов, а Октамасад там-таки відрубав голову Скілові. Отак обороняють свої звичаї скіфи і таку кару накладають на тих, хто хоче запозичити іноземні звичаї.

Інші відомі на сьогодення згадки цього імені та історичні персони з даним ім'ям

  • вотивна мармурова колоподібна підвіска з Ніконію з написами грец. ΣΚΥΛ та грец. BAΣIΛEΩS ΣΚΥΛ AΛKΥM й портретним зображенням царя (наразі невідомі ані місце знаходження, ані, головне, автентичність цієї знахідки).
  • антропонім Скіл (грец. Σκύλεω) відомий з т. зв. каблучки Скіла, яку пов'язують саме з цим сколотським династом, також наразі втраченої.
  • Скілея (грец. ΣΚΥΛΕΙΕΙ) — ім'я однієї з трьох амазонок, зображених на грецькій вазі VI ст. до н. е.

Примітки. Джерела. Посилання

  1. Тут і далі Геродот цитується за виданням: Геродот. Історії в 9 книгах. К.: Наукова думка, 1993
  2. (рос.) В. А. Рябова, И. П. Лежух. «Черная археология» и история скифского царя Скила. Восточноевропейский археологический журнал. 2(9). 2001.
  3. (рос.) В. П. Алексеев. НОВЫЕ МАТЕРИАЛЫ К ИЗУЧЕНИЮ КУЛЬТУРЫ АНТИЧНЫХ ГОРОДОВ СЕВЕРНОГО ПРИЧЕРНОМОРЬЯ (ТИРА — НИКОНИЙ — ОЛЬБИЯ — ХЕРСОНЕС). ВДИ № 3. 2004.
  4. (рос.) Б. А. РЫБАКОВ. ГЕРОДОТОВА СКИФИЯ. ИСТОРИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ. М., Издательство «Наука», 1979.
  5. Т. М. Кузнецова. БІДОЛАШНИЙ ОРІК. Археологія. № 3. 2012 р.
  6. (рос.) А. Г. Загинайло П. О. Карышковский. Монеты скифского царя Скила // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы: Сборник научых трудов. — Кишинёв: Штиинца, 1990. — С. 3 — 15
  7. (рос.) ВИТЧАК К. Т. СКИФСКИЙ ЯЗЫК: ОПЫТ ОПИСАНИЯ. Вопросы языкознания № 5, 1992г
  8. (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  9. укр. Геродот, Мельпомена, 78-80
  10. грец. Ήρόδοτος Ἁλικαρνησσέος (ἱστορίης, IV, 78-80).[1]
  11. (рос.) Виноградов Ю. Г. Перстень царя Скила. Политическая и династийная история скифов первой половины V ст. до н. э.- СА.- 1980.- № 3.
  12. (гр.) IGDOlbia 4
  13. (рос.) М. В. Скржинская. Герои киммерийских и скифских легенд в греческой поэзии и вазовой живописи VII—VI вв. до н. э. Вестник древней истории, № 4, 1986 г.

Додатково

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skil grec Skylhs 460 446 skifskij dinast spadkoyemec i sin vid ellinki z Istriyi carya Ariapejta Skil grec Skylhs SKYLnevidomoDinastiyaParalatiDerzhavaSkifska ordaTitulcarForma vladiavtokratiya z elementami teokratiyiPoperednikAriapejtNastupnikOktamasadRoki pravlinnyablizko 460 r do n e blizko 446 r do n e Biografichni daniRik narodzhennyanevidomoBatkoAriapejtMatinenazvana ellinka z IstriyiBrati sestriOktamasad OrikdruzhinaOpojyaDitiOrik pasinok Za Gerodotom mati navchila Skila greckoyi movi i gramoti Zgodom vin zbuduvav v Olviyi velikij budinok v yakomu v usomu zhiv po ellinskomu i prinosiv zhertvi bogam za ellinskomu zvichayem Skil protezhuvav aktivnu torgovelnu ekspansiyu Istriyi na terena Velikoyi Skifiyi ale vnaslidok intrig olviopolitiv jogo bulo pozbavleno vladi ta vbito bratom ta nastupnikom Oktamasadom Vislovleno pripushennya sho pislya vbivstva Skila bulo pohovano u Nikoniyi de znajdeno ta varvarski rozgrabovano pohovannya skifskogo carya seredini V st do n e Vidomi narazi arheologichni pam yatki pidtverdzhuyut ce pripushennya Moneti Skila iz Nikoniya Odeskij muzej numizmatiki Priblizno pochatok pravlinnya Skila datuyetsya 460r do n e Vbivstvo Skila mozhna datuvati bilsh viznacheno a same promizhkom chasu mizh pochatkom caryuvannya u odrisiv Sitalka blizko 447 r do n e ta podorozhzhyu Gerodota Pivnichnim Prichornomor yam blizko 445 444 rr do n e Vidomi moneti Skila z Nikoniya datovano 470 460 r r do n e jmovirno predstavnictvo namisnictvo Skila u Nikoniyi za chasiv pravlinnya Ariapejta a takozh moneti namisnika predstavnika Skila v Olviyi Eminaka Etimologiya imeni grec Skylhs lt skif Skula lt d ir skuda ukr luchnik skolot grec Skylhs lt skif Skula yak skorochennya vid imeni skif Skula piϑ a ukr okrasa skolotiv luchnikiv abo blizkogo do nogo Urivok z Melpomeni prisvyachenij Skilu 78 Bagato navit duzhe bagato rokiv pislya togo take same stalosya z Skilom sinom Ariapejta Otzhe v Ariapejta carya skifiv sered inshih jogo ditej narodivsya Skil Vin narodivsya vid materi istriyanki 1 a ne vid tamteshnoyi zhinki i jogo mati navchila jogo ellinskoyi movi ta ellinskoyi gramoti Zgodom za deyakij chas Ariapejta pidstupno vbiv Sparga pejt car agatirsiv i Skil oderzhav carsku vladu i razom iz neyu i zhinku svogo batka yaku zvali Opojya Cya Opojya bula skif yankoyu i vid neyi narodivsya Orik sin Ariapejta Skilovi hoch vin i buv carem skifiv ne podobavsya skifskij sposib zhittya i zokrema porivnyano z ellinskimi zvichayami yaki vin zasvoyiv unaslidok svogo vihovannya i os sho vin zrobiv Shorazu koli vin privodiv skifske vijsko do mista borisfenitiv 2 a ci borisfeniti kazhut sho voni miletyani otzhe shorazu koli vin prihodiv do nih Skil zalishav svoye vijsko v peredmisti a sam zahodiv u misto i nakazuvav zachiniti brami znimav iz sebe skifskij odyag 3 i nadyagav ellinskij i v nomu pohodzhav na agori bez pochtu i bez spisonosciv i bez usih inshih suputnikiv a brami ohoronyali shob jogo ne pobachiv nihto z skifiv u comu odyazi i v usomu inshomu vin nasliduvav ellinskij sposib zhittya i prinosiv zhertvi bogam za ellinskimi zvichayami Vin zalishavsya v misti protyagom odnogo misyacya abo j bilshe a potim nadyagav skifskij odyag i vidhodiv Tak vin robiv zvichajno bagato raziv i navit pobuduvav sobi palac u misti borisfenitiv i pomistiv u nomu tamteshnyu zhinku 79 Oskilki sudilosya jomu spitkati neshastya to stalosya ce z nim iz takogo privodu Vin pobazhav buti prisvyachenim u misteriyi Vakhichnogo Dionisa Ale same na toj chas koli vin zibravsya buti prisvyachenim stalosya zhahlive yavishe U Skila buv u misti borisfenitiv velikij i rozkishnij palac iz velikim podvir yam pro yakij ya kazav uzhe trohi vishe navkolo yakogo buli rozstavleni marmurovi sfinksi i grifi V cej palac bog zhburnuv bliskavku Ves cej palac zgoriv ale popri ce Skil prodovzhuvav svyatkuvati Skifi ganyat elliniv za te sho ellini spravlyayut vakhichni misteriyi i ce tomu sho yak voni kazhut ne mozhna sobi uyaviti nibi isnuye bozhestvo yake b robilo lyudej bozhevilnimi Koli zakinchilosya prisvyachennya Skila v misteriyi Dionisa yakijs borisfenit potaj projshov do skifiv i skazav yim Otzhe vi skifi smiyetes iz nas za te sho mi vpadayemo u vakhichnu nesamovitist i v nas uhodit bog Nu a teper bog uvijshov u vashogo carya i vin ohoplenij vakhichnoyu nesamovitistyu i bog zrobiv jogo bozhevilnim Yaksho vi meni ne virite idit zi mnoyu i ya vam ce pokazhu Za nim pishli nachalniki skifiv i borisfenit potaj priviv yih na bashtu i tam shovav yih I koli tam prohodiv Skil iz svoyim pochtom i skifi pobachili yak vin spravlyaye vakhichni misteriyi to vvazhayuchi ce za najbilshu ganbu zijshovshi z bashti povidomili pro te sho pobachili vse skifske vijsko 80 I koli pislya togo Skil povernuvsya do svogo zhitla skifi priznachili svoyim provodirem jogo brata Oktamasada narodzhenogo vid dochki Tira i pidnyali povstannya proti Skila A vin dovidavshisya pro te sho stalosya i pro prichinu ciyeyi podiyi vtik do Frakiyi Pro ce pochuv Oktamasad i virushiv u pohid iz vijskom proti Frakiyi Prote koli vin pribuv na bereg Istru vin zustriv tam frakijske vijsko gotove do boyu ale Sitalk poslav poslanciv do Oktamasada skazati jomu Chi ye potreba bitisya nam odnomu z odnim Ti sin moyeyi sestri i v tebe perebuvaye mij brat Vidaj jogo meni a ya vidam tobi tvogo brata Skila Tak i ti ne narazhatimeshsya na nebezpeku iz svoyim vijskom i ya ne narazhatimus na nebezpeku Ce skazav jomu Sitalk cherez svogo visnika Bo i spravdi odin iz brativ Sitalka znajshov pritulok v Oktamasada Oktamasad prijnyav cyu propoziciyu i vidav Sitalkovi svogo dyadka z boku materi a sam uzyav sobi svogo brata Skila Tak i Sitalk uzyav svogo brata i pishov a Oktamasad tam taki vidrubav golovu Skilovi Otak oboronyayut svoyi zvichayi skifi i taku karu nakladayut na tih hto hoche zapozichiti inozemni zvichayi Inshi vidomi na sogodennya zgadki cogo imeni ta istorichni personi z danim im yamvotivna marmurova kolopodibna pidviska z Nikoniyu z napisami grec SKYL ta grec BASILEWS SKYL ALKYM j portretnim zobrazhennyam carya narazi nevidomi ani misce znahodzhennya ani golovne avtentichnist ciyeyi znahidki antroponim Skil grec Skylew vidomij z t zv kabluchki Skila yaku pov yazuyut same z cim skolotskim dinastom takozh narazi vtrachenoyi Skileya grec SKYLEIEI im ya odniyeyi z troh amazonok zobrazhenih na greckij vazi VI st do n e Primitki Dzherela PosilannyaTut i dali Gerodot cituyetsya za vidannyam Gerodot Istoriyi v 9 knigah K Naukova dumka 1993 ros V A Ryabova I P Lezhuh Chernaya arheologiya i istoriya skifskogo carya Skila Vostochnoevropejskij arheologicheskij zhurnal 2 9 2001 ros V P Alekseev NOVYE MATERIALY K IZUChENIYu KULTURY ANTIChNYH GORODOV SEVERNOGO PRIChERNOMORYa TIRA NIKONIJ OLBIYa HERSONES VDI 3 2004 ros B A RYBAKOV GERODOTOVA SKIFIYa ISTORIKO GEOGRAFIChESKIJ ANALIZ M Izdatelstvo Nauka 1979 T M Kuznecova BIDOLAShNIJ ORIK Arheologiya 3 2012 r ros A G Zaginajlo P O Karyshkovskij Monety skifskogo carya Skila Numizmaticheskie issledovaniya po istorii Yugo Vostochnoj Evropy Sbornik nauchyh trudov Kishinyov Shtiinca 1990 S 3 15 ros VITChAK K T SKIFSKIJ YaZYK OPYT OPISANIYa Voprosy yazykoznaniya 5 1992g ros Tohtasev S R Problema skifskogo yazyka v sovremennoj nauke Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest Edited by Victor Cojocaru Iani 2005 ukr Gerodot Melpomena 78 80 grec Hrodotos Ἁlikarnhsseos ἱstorihs IV 78 80 1 ros Vinogradov Yu G Persten carya Skila Politicheskaya i dinastijnaya istoriya skifov pervoj poloviny V st do n e SA 1980 3 gr IGDOlbia 4 ros M V Skrzhinskaya Geroi kimmerijskih i skifskih legend v grecheskoj poezii i vazovoj zhivopisi VII VI vv do n e Vestnik drevnej istorii 4 1986 g DodatkovoMahortih S V Skil Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 599 ISBN 978 966 00 1290 5

Дата публікації:
Топ