Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паралати, царські скіфи (грец. Παραλάται (βασιλήια Σκύθαι)) — назва скіфської етногрупи, яка відома нам виключно з «Історії» Геродота.
| Паралати |
|---|
За Геродотом (Іст., IV, 6)паралати були нащадками легендарного молодшого сина першолюдини Таргітая Колаксая, та були складовою етносу скіфів-сколотів, і, судячи з опису, паралати і скіфи-царські — це одна група скіфів (хоча сам Геродот про це не пише). Ані в повідомленнях Плінія, ані у Діодора Сицилійського (інформація яких щодо скіфів, найімовірніше, мала боспорське походження) паралатів не згадано.
За Геродотом, скіфи-царські мали наступні кочові володіння:
«За Герром простягається країна, що називається царською … на півдні сягають (сягяє) аж до Тавріки, а на схід — до рову, що як я сказав, прокопали народжені від сліпих, і до гавані на Маєтідському озері, що називається Кремни. Деякі інші частини їхньої землі доходять до ріки Танаіда…» (Гер., IV, 20)
Варто звернути увагу на наступне:
«пов'язування представників будь-якого соціального прошарку до певної території проживання можливе лише в тих випадках, коли соціальний та етнічний розподіл деякою мірою збігається, тобто коли, наприклад, будь-яке підкорене плем'я отримує у структурі суспільства статус нижчої соціальної категорії; приклади такої ситуації в давнину відомі… є певні підстави припускати наявність її і у Скіфії.»
Етимологія назви:
- грец. Παραλάται < скіф. *paralatā- < авест. *paradāta- — укр. призначений (за законом) очолювати (почесний титул володарів в Авесті).
Окремої уваги заслуговують дослідження філологами характерних особливостей скіфської мови, які дають підстави для наступного припущення:
«Наразі можна говорити про наявність у скіфській [мові] цілої низки інновацій, що дають змогу відрізнити її від інших західно- та східноіранських мов (за виключенням хіба що бактрійської), та постулювати існування вже в давнину південносхідноіранської мовної підгрупи.»
Враховуючи наведене, можливо припустити наступне.
Паралати (скіфи-царські) — назва соціального прошарку та військово-політичної верхівки скіфо-сколотського об'єднання,βασιλειον γένος скіфо-сколотської орди, рід/плем'я сакралізованих царів-жерців з «…космологічними функціями, подібними до функцій інших сакральних представників „центру світу“ (світове дерево, світова гора, божество, трон тощо)» який, ймовірно, сформувався на основі однієї з етнічних складових скіфського загалу ще до сер. VII ст. до н. е. (беручи до уваги згадку Колаксая у Алкмана (грец. «ίππος… Κολαξαίος»)).
Антропонім paralata-/ paradāta- в епіграфіці
*Paradāta- — антропонім, відомий з арамейських надписів Персеполя.
Примітки. Джерела. Посилання
- (рос.) В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.
- Ήρόδ., IV, 6
- Ήρόδ., IV,20.
- (рос.) В. Я. Петрухин, Д. С. Раевский. Очерки истории народов России в древности и раннем Средневековье. М.: Знак, 2004.
- (рос.)ВИТЧАК К. Т. СКИФСКИЙ ЯЗЫК: ОПЫТ ОПИСАНИЯ. Вопросы языкознания № 5, 1992г
- (рос.) С. В. Кулланда. Скифы: язык и этнос. ВЕСТНИК РГГУ № 2 (63). Москва. 2011
- (рос.) Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990.
- (рос.) Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г.
- (рос.) Топоров В. Н. Мировое дерево. Универсальные знаковые комплексы. Том 1. М.: Рукописные памятники Древней Руси. 2010.
- (рос.) А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII — VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005
- (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
Додатково
- Царські скіфи // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 446. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paralati carski skifi grec Paralatai basilhia Sky8ai nazva skifskoyi etnogrupi yaka vidoma nam viklyuchno z Istoriyi Gerodota Paralati Za Gerodotom Ist IV 6 paralati buli nashadkami legendarnogo molodshogo sina persholyudini Targitaya Kolaksaya ta buli skladovoyu etnosu skifiv skolotiv i sudyachi z opisu paralati i skifi carski ce odna grupa skifiv hocha sam Gerodot pro ce ne pishe Ani v povidomlennyah Pliniya ani u Diodora Sicilijskogo informaciya yakih shodo skifiv najimovirnishe mala bosporske pohodzhennya paralativ ne zgadano Za Gerodotom skifi carski mali nastupni kochovi volodinnya Za Gerrom prostyagayetsya krayina sho nazivayetsya carskoyu na pivdni syagayut syagyaye azh do Tavriki a na shid do rovu sho yak ya skazav prokopali narodzheni vid slipih i do gavani na Mayetidskomu ozeri sho nazivayetsya Kremni Deyaki inshi chastini yihnoyi zemli dohodyat do riki Tanaida Ger IV 20 Varto zvernuti uvagu na nastupne pov yazuvannya predstavnikiv bud yakogo socialnogo prosharku do pevnoyi teritoriyi prozhivannya mozhlive lishe v tih vipadkah koli socialnij ta etnichnij rozpodil deyakoyu miroyu zbigayetsya tobto koli napriklad bud yake pidkorene plem ya otrimuye u strukturi suspilstva status nizhchoyi socialnoyi kategoriyi prikladi takoyi situaciyi v davninu vidomi ye pevni pidstavi pripuskati nayavnist yiyi i u Skifiyi Etimologiya nazvi grec Paralatai lt skif paralata lt avest paradata ukr priznachenij za zakonom ocholyuvati pochesnij titul volodariv v Avesti Okremoyi uvagi zaslugovuyut doslidzhennya filologami harakternih osoblivostej skifskoyi movi yaki dayut pidstavi dlya nastupnogo pripushennya Narazi mozhna govoriti pro nayavnist u skifskij movi ciloyi nizki innovacij sho dayut zmogu vidrizniti yiyi vid inshih zahidno ta shidnoiranskih mov za viklyuchennyam hiba sho baktrijskoyi ta postulyuvati isnuvannya vzhe v davninu pivdennoshidnoiranskoyi movnoyi pidgrupi Vrahovuyuchi navedene mozhlivo pripustiti nastupne Paralati skifi carski nazva socialnogo prosharku ta vijskovo politichnoyi verhivki skifo skolotskogo ob yednannya basileion genos skifo skolotskoyi ordi rid plem ya sakralizovanih cariv zherciv z kosmologichnimi funkciyami podibnimi do funkcij inshih sakralnih predstavnikiv centru svitu svitove derevo svitova gora bozhestvo tron tosho yakij jmovirno sformuvavsya na osnovi odniyeyi z etnichnih skladovih skifskogo zagalu she do ser VII st do n e beruchi do uvagi zgadku Kolaksaya u Alkmana grec ippos Kola3aios Antroponim paralata paradata v epigrafici Paradata antroponim vidomij z aramejskih nadpisiv Persepolya Primitki Dzherela Posilannya ros V V Latyshev Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze VDI 1947 Hrod IV 6 Hrod IV 20 ros V Ya Petruhin D S Raevskij Ocherki istorii narodov Rossii v drevnosti i rannem Srednevekove M Znak 2004 ros VITChAK K T SKIFSKIJ YaZYK OPYT OPISANIYa Voprosy yazykoznaniya 5 1992g ros S V Kullanda Skify yazyk i etnos VESTNIK RGGU 2 63 Moskva 2011 ros Zh Dyumezil Skify i narty Nauka 1990 ros Murzin V Yu Proishozhdenie skifov osnovnye etapy formirovaniya skifskogo etnosa K Naukova Dumka 1990g ros Toporov V N Mirovoe derevo Universalnye znakovye kompleksy Tom 1 M Rukopisnye pamyatniki Drevnej Rusi 2010 ros A I Ivanchik Nakanune kolonizacii Severnoe Prichernomore i stepnye kochevniki VIII VII vv do n e v antichnoj literaturnoj tradicii folklor literatura i istoriya Moskva Berlin Paleograf 2005 ros Tohtasev S R Problema skifskogo yazyka v sovremennoj nauke Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest Edited by Victor Cojocaru Iani 2005 DodatkovoCarski skifi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 446 ISBN 978 966 00 1359 9