Опойя

Опойя (грец. Ὀποίη) — одна з дружин Аріапейта, мати Оріка. У Мельпомені Геродот мимохідь описує успадкування влади Скілом після вбивства Аріапейта. Саме засвідчене Геродотом успадкування Скілом не тільки влади, а й Опойї, своєї мачухи та матері його зведеного брата Оріка, дає підстави для наступних висновків:

1. для скіфського суспільства була характерна полігінія;
2. для скіфського суспільства був характерний такий архаїчний звичай, як левірат (принаймні його батьківська форма), який ми можемо бачити у багатьох кочових етносів з найдавніших часів й до новітнього часу (останнє з відомих — поширення цього звичаю у Середній Азії у часи Другої Світової Війни).

Існування останнього звичая могло бути спричинено наступним:

• розрив вдови та групи покійного чоловіка міг розглядатися як образа родині вдови, тому зв'язок між групами за посередництва вдови мав продовжуватися;
• для забезпечення й утримання дітей покійного та як засіб продовження його роду.

Більш детальних висновків, враховуючи обмеженість інформації, на жаль, зробити неможливо.

Етимологія імені:

• грец. Ὀποίη < скіф. *xṷpayā- < праір. *hṷ-apa(h)-yā — добродійна, добродійка.

Опойя у Геродота (Історія, IV, 78)

… Аріапейта підступно вбив Спаргапейт, цар агатірсів, і Скіл одержав царську владу і разом із нею і жінку свого батька, яку звали Опойя. Ця Опойя була скіф'янкою і від неї народився Орік, син Аріапейта.

Примітки. Джерела. Посилання

1. (рос.) Абрамзон С. М. О пережитках ранних форм брака у киргизов (К вопросу о генезисе институтов левирата и со-рората). «История, археология и этнография Средней Азии», М. 1968.
2. (рос.) А. М. Хазанов. Социальная история скифов. М., Наука. 1975.
3. (рос.) Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Институт языкознания РАН. М., Издательская фирма «Восточная литература».
4. укр. Геродот, Мельпомена, 78
5. грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 78