Скіфське озброєння — зброя кочового народу скіфів, які жили у VII—III ст. до н. е. на землях Великого Євразійського Степу, тобто теперішньої України та Середньої Азії, а згодом, до ІІІ ст. н. е., в Криму і називали себе «сколотами». Справжню сутність способу життя скіфів грецький історик Геродот висловив короткою фразою: «Кожен з них — кінний стрілець». Зброя становила неодмінну приналежність кожного скіфського чоловіка, а нерідко і жінки. Спорядження скіфських воїнів було досить складне і перебувало в прямій залежності від віку, соціального стану, достатку тощо. Більшу частину свого життя скіфи проводили в походах і битвах. Цей образ життя змушував їх постійно вдосконалювати свою зброю. Озброєння скіфського воїна складалося зі спису, короткого меча (акінака), кинджала, бойової сокири (Сагаріс), дротиків, лука з отруєними стрілами.
Скіфське озброєння
Головною і найбільш розповсюдженою в Скіфії зброєю були лук та стріли, що однаково успішно використовувалися і в бою, і на полюванні. Вістря стріл — чи не наймасовіші знахідки у похованнях представників різних прошарків скіфського суспільства: від могил царів до пересічих общинників. Саме скіфський лук неодноразово згадується у творах античних авторів. Так, у давніх схоліях до «Іліади» Гомера описується скіфський спосіб стрільби з лука і його тятива з кінського волосу, і там же їй протиставляється воляча тятива критян. У цих же схоліях є цікаві дані про засоби стрільби з лука, які застосовували скіфи. Наприклад, тятива натягувалась до плеча. Іншим способом було натягнення тятиви до грудей, як це робили міфічні амазонки. При цьому способі жінкам заважала стріляти ліва грудь, тому дівчатам у дитинстві їх припалювали. Зі скіфами пов'язував, як свідчать давні схолії до «Одісеї», «криві луки» давньогрецький поет Анакреонт. Пліній старший навіть стверджував що «луки співчувають скіфам, а ліри і флейти-еллінам».
Раби-лучники скіфського походження виконували в Афінах роль поліцейських і водночас лучники з'явилися в грецькій армії. А грецький оратор першої половини 4 ст.до н. е. писав, що після перемоги на марафонському полі афіняни зібрали загін вершників із 300 осіб і купили (можливо найняли) 300 скіфів лучників.
Незважаючи на очевидну перевагу лука в бою, в Стародавній Греції лук і стріли не стали масовим видом озброєння. Із багатьох зображень воїнів і батальних сцен не можна виділити грецьких солдат із луками. Зазвичай з цим видом озброєння зображено піших або кінних воїнів, одягнених у «скіфський» або «перський» костюми.
Про оригінальне використання скіфами луків писав Плутарх — «Чи скіф, коли п'є, не торкається часто до лука і не пощипує тятиву, закликаючи цим зникаючу від сп'яніння свідомість?»
Самі луки не зберігаються в землі. Дослідники виявляють лише скляні пластинки, які примотували до дерев'янної основи для збільшення сили натягування, та кістяні прикраси кінців лука. Але форма складного скіфського лука відома з зображень на античних монетах, живописних сюжетах розписів у склепах і на творах торевтики. Наприклад, на чаші з кургану Куль-Оба скіф натягує тятиву, переламуючи лук через ногу. Це чи не найчіткіше зображення скіфської зброї. Воно повністю відповідає опису, залишиному Аміаном Марцелліном «У той час, як луки у всіх народів гнуться з гнучкого дерева, луки скіфські…вигенуті з обох боків широкими і глибокими всередину рогами, мають вигляд місяця під час ущербу, а середину розділяє прямий і круглий брусок».
Однією з особливостей скіфських луків були загнуті до краю кінці. Так їх зображено на всіх предметах торевтики, про них нагаував і Есхіл. Серію знахідок становлять спеціальні прикраси з кістки або рогу, виконані у звіриному стилі і призначені саме для прикрашення кінців лука.
Скіфські складні луки були невеликими, їх довжина становила від 60 до 70 см. Хоча дослідники не виключають використання скіфами і довгих луків. Попри висловлені припущення, скіфи не виготовляли луки з рогів, принаймні, такі знахідки досі невідомі.
Стріли складалися із трьох частин — вістря, древка та оперення. Довжина їх становила 40-70 см, хоча відомі такі знахідки стріл завдовжки до 80 см, що доводить можливість використання скіфами довгих луків.
Бронзові вістря стріл виробляються у ремісничих центрах — ними були лісостепові скіфські городища, на більшості з яких зафіксовано рештки металообробного ремесла, а також у античних містах Причорномор'я. Ливарні форми для відливання стріл було знайдено біля сіл Стайки і Букрин на Київщині, а також в місті Ольвія. Рідше зустрічаються вістря стріл, створені ковалями з заліза, а також виточені із кістки, які використовували, ймовірно, на полюванні.
Вістря стріл — найчисленніші знахідки у скіфських похованнях. Вони присутні майже у всіх чолоівчих, багатьох жіночих, і, подекуди, дитячих скфіських могилах. Кількість їх може коливатися від одного або кількох до декількох сотень. В одному з поховань їх було виявлено понад тисячу. Зрозуміло, що потреба у стрілах існувала постійно. Недарма під час досліджень ремісничих центрів знаходять багато незаточених наконечників-напів фабрикатів. Висловлюється думка, що пограбування могил у давнину здійснювалося саме для добування наконечників стріл.
Досконала форма, чудові аерохарактеристики скіфських луків зумовили їх використання на широких просторах Євразії. Один із наконечників скіфського типу було знайдено навіть на полі відомої Марафонської битви у Греції.
Для носіння луків скіфи використовували сагайдаки, які зазвичай робили із дерева або шкіри, тому в землі вони збереглися погано. У звітах археологи лише відзначають невиразні фрагменти із зотлілого дерева або шкіри. У могилах пересічних скіфів, як правило, знаходять по одному сагайдачному набору, дуже рідко — два. У курганах із похованням представників більш високих суспільних прошарків таких наборів більше. У похованні кургану Товста могила, наприклад, їх було 4, а у П'ятибратному кургані біля станиці Єлизаветинська в різних місцях гробниці було виявлено 16 скупчень стріл, у Бердянському кургані — 9.
Спеціальна кишеня для стріл закривалася у сагайдака кришкою, щоб не псувалось оперення. Такі кришки мали застібку у вигляді кістяних або бронзових стрижнів із перехватом посередині для захвату ремінця, іноді прикрашеними візерунками тварин. Відомі й простіші застібки з кістки у вигляді невеликих «грибочків» із виточеною під шапочкою канавкою для ремінця.
Залежно від статку власника, сагайдаки прикрашалися бляшками з бронзи або дорогоцінних металів, зазвичай із фігурками тварин. Вони могли розташовуватися по периметру або в центрі. Мабуть, роль такої прикраси виконували хрестоподібні бляхи із зображеннями котячого хижака.
Наступальна зброя скіфів
Списи і дротики
Списів і дротиків відомо понад тисячу. Їх клали у могилу навіть пересічним воякам, тобто це була звичайна зброя ближнього бою для переважної більшості війська. Зазвичай в могилу клали 1-2 списи або спис і дротик.
Можна уявити, як після обстрілу ворога стрілами з великої відстані, при наближенні до нього, дротик використовувався як метальна зброя, а списом довершували справу у безпосередньому контакті з ворогом. Звичайна довжина списів і дротиків — в межах 2 метрів, лише окремі екземпляри завдовжки до 3 метрів. Такі списи незручні у ближньому бою і, ймовірно, їх використовували вершники як колючу піку. Короткі списи були не тільки колючою зброєю, ними фехтували, як фехтують жердинами у східних єдиноборствах, тому разом із бойовим лавролистим лезом, яким кололи і рубали, на протилежний кінець деревка надягався залізний наконечник циліндричної або конусної форми. Тобто, і тильна частина списа могла мати вирішальне значення у бою.
Спис використовувався в кінному і пішому бою, міг бути як колючою, так і метальною зброєю. Скіфські списи мали довжину 1,7-2,2 м, залізні наконечники і залізні підтікання, які надягали на нижній кінець древка. В VI–V вв. до н. е. застосовувалися списи з досить тонкими і легкими наконечниками лавролистної форми. В IV–III ст. до н. е. більшість скіфських списів мали наконечники з довгим пером гостролистої форми, ромбічними або овальним в розрізі. В кінці IV в. до н. е. у скіфів з'явилися т.зв. «Штурмові» списи, довжина яких дорівнювала 2,5-3,1 м. Залишки одного з таких списів були виявлені на Нікопольщині при розкопках Страшної Могили (курган № 4). «Штурмовими» списами кінний воїн міг битися з кінним противником, а також вразити пішого ворога, озброєного мечем або коротким списом, залишаючись при цьому поза межами досяжності. В бою короткий спис тримали в одній руці, а довгий («штурмовий») брали обома руками.
Мечі та кинджали
На території Скіфії виявлено понад 400 мечів і кинджалів. Треба відзначити, що як поховальний інвентар ця холодна зброя використовувалася тільки у похованні царів і знатних воїнів. Про це свідчать і висота курганів, де вони були знайдені, і багатство могил. Найчастіше мечі знаходять разом із коштовним захисним обладунком — панцирами, шоломами, що було недоступним рядовому населенню.
Зазвичай скіфські мечі і кинджали мають лезо, загострене з обох боків. Лише 10 із відомих екземплярів мають один загострений кінець. Протягом свого існування цей вид зброї зазнавав змін лише в окремих частинах руків'я — перехресті і вершині, що стало основою для розробки їх типології і датування. Зокрема, у V в. до н. е. з'являються антеноподібні і зооморфічні верхів'я та овальні, з поглибленням у нижній частині хрестовини. В IV в. до н.е. верхів'я скіфських мечів стають частіше овальні, хрестовини — трикутними (серцеподібними).
Довжина скіфського меча коливалася у межах 50-60 см, але були мечі і більшої довжини, а окремі екземпляри мали лезо завдовжки до 1 м. Залежно від довжини, мечі дозволяли ефективно битися у пішому та кінному боях. Скіфський меч (акінак) мав довжину 40-60 см, ширину — 4,5-6 см. Руків'я меча складалася з , власне руків'я і хрестовини (ефеса). Скіфські мечі VIII–VI ст. до н. е. мали брускоподібні або прямокутні навершя і хрестовини з прямим верхнім і округленим нижнім краєм. Хронологічній прикметою є також петля на верхньому краї руків'я.
Носили мечі і кинджали у піхвах з дерева, обтягненими шкірою. Шкіру часто прикрашали аплікацією з золотими пластинками. Дерев'яні піхви мечів рядових скіфів обтягувалися розфарбованої шкірою. Вихід з піхов називається гирлом. Від їх верхньої частини убік відходила лопать, на якій меч прикріплювався до поясу. На кінцях піхов були розширення — бутероль. Найчастіше вони були невеликими, але іноді зустрічаються піхви з бутероллю досить значних розмірів, як, наприклад, піхви меча з кургану Солоха. Піхви і руків'я мечів знатних скіфів обкладалися золотими пластинами. Характерно, що сюжети на піхвах деяких мечів (Чортомлик, Єлизаветівка, Товста Могила) повторюються, утворюючи серію. Судячи із зображень, скіфські мечі носилися з правого боку, ближче до середини пояса.
Мечі використовувалися скіфами як зброя, що коле, так і зброя, що ріже. Зброєю, що рубає у кінних скіфів були довгі мечі. Короткі мечі, насамперед, служили колючою зброєю. В VI–V вв. до н. е. існували мечі з клинками двох форм: з майже паралельними лезами і у вигляді трикутника з досить широкою основою. В IV–III ст. до н. е. клинки більшості мечів мали форму трикутника з вузьким підставою, витягнутого до вершини. Крім них під час ближнього бою скіфські воїни використовували також кинджали, які мали довжину 30-40 см. Відома знахідка скіфського кинджала на території м. Нікополя, в похованні скіфа-общинника.
На території Нікопольського району відомі знахідки піхов, руків'я і залишків клинків скіфських мечів IV в. до н. е. (Чортомлик, Товста Могила, Хомина Могила, група шахти № 22, Капулівка та ін.). Ці мечі належали як знатним, так і простим скіфам. Однак, меч все ж, в основному, був зброєю знаті і царських дружинників.
У пізніх скіфів Нижнього Придніпров'я з'явилися довгі (до 95 см) двосічні мечі, з прямим перехрестям і іноді звуженим догори держаком. У І ст. до н. е. — І ст. н. е. у пізніх скіфів Криму були широко поширені короткі мечі з кільцевим навершям, прямим перехрестям і широким, звуженим донизу клинком. В І-ІІІ ст. н. е. у них на озброєнні з'явилися довгі (до 90-92 см) мечі сарматського типу.
Бойова сокира, клевець, булава
Бойова скіфська сокира (сагаріс) згадується в легенді про походження скіфів, серед священних дарів, які впали з неба. Кілька сагарісів було знайдено археологами в похованнях знатних скіфів. Найчастіше ці сокири мали вузьке лезо, круглу провушину і чотиригранний, або круглий обух-молоток. Іноді вони прикрашалися зображеннями, виконаними у звіриному стилі.
У скіфських похованнях іноді зустрічаються клевці — зброя у вигляді сокири з довгим клиноподібним обушком.
У похованнях знатних скіфів іноді зустрічаються булави і шестопер (різновид булави, у якої «яблуко» розщеплене на шість «пір'їв»). Булава — найдавніший вид холодного ударної зброї, що складається з древка — рукоятки і масивного навершя у вигляді кулі. В VIII–VII ст. до н. е. кімерійські і деякі скіфські воїни використовували в ближньому бою кам'яні булави та молоти — архаїчну зброю предків. Але, ймовірно, вже в той час у скіфів з'явилися і булави із залізними і бронзовими навершями.
Навершня булави знайдено в похованні скіфського воїна дружинника в кургані біля с. Мирне на Херсонщині. Діаметр його становив 5 см, вага 358 г. Оковка нижньої частини руків'я мала діаметр 2,8 см. Довжина руків'я становила близько 45 см. Аналогічне свинцеве навершення булави знайдено в жіночому похованні біля с. Миколаївка на нижньому Придніпров'ї та в кургані № 7 біля с. Новосілка в Лісостеповому Побужжі.
Кам'яна булава входила до складу комплексу озброєння скіфського воїна, похованого в кургані № 524 біля села Жаботин, уламок такої ж булави знайдено на Жаботинському поселенні скіфського часу. З кургану Куль-Оба походить булава шестопер. Але ще з часів неоліту булава, крім звичайної бойової функції виконувала роль символу влади — скіпетра. Скіпетри слугували символом статусу і рангу.
- Клевець
Лук і стріли
Античний історик Амміан Марцеллін так описав скіфський лук: "У той же час, як луки всіх народів згинаються з гнучких дерев, луки скіфські … увігнуті з обох сторін широкими і глибокими рогами всередину, мають вигляд Місяця під час збитку, і середину їх розділяє прямий і круглий брусок ".
Скіфський лук мав форму, близьку до грецької букві «сигма», і довжину 60-70 см (луки довжиною до 1 м використовувалися рідко).
Лук скіфського типу мав широкий ареал застосування і був відомий ще з епохи бронзи. В Причорномор'ї він користувався популярністю вже на початку I тис. до н. е. В VII в. до н. е. такий лук отримав широке поширення в Передній Азії і на Балканах, де пережив античну епоху. У перших століттях нашої ери скіфський лук ліг в основу нових типів метальної зброї (наприклад, гунського лука). Скіфський лук був прийнятий на озброєння греками (з кінця VI — початку V ст. до н. е.), римлянами, германськими і угорськими племенами. Він став основною зброєю в арміях Візантійської імперії і Франкської держави. У Київській Русі скіфський лук широко використовувався до часів Пізнього середньовіччя.
Універсальність скіфського лука полягала в тому, що по суті він являв собою «дерев'яну пружину» — механізм, в будь-яку хвилину практично готовий до бою. Його не доводилося натягувати з нуля — 80% енергії лука були вже «заряджені». Натягнути залишалося решту 20%. Це робило його незамінним в бою, як для пішого, так і для кінного воїна. Оскільки для натягу такого лука не було потрібно великої мускульної сили, він був фактично головною зброєю скіфських загонів легкої кінноти, що складалися з юнаків, дівчат та молодих жінок.
До теперішнього часу на території всього Північного Причорномор'я відомі знахідки лише декількох цілих скіфських дерев'яних луків, тому, без сумніву, кожна з них представляє для археологів великий інтерес. Так, наприклад, в кінці 60-х років минулого століття під час розкопок скіфського поховання IV в. до н. е. на території Керченського півострова (в 20 км на південь від Керчі) дослідниками був виявлений один з таких луків. Його основа завдовжки 64,5 см лежало зі стрілами поряд з саркофагом.
Завдяки скіфам знайшов своє широке поширення новий тип стріл — з гранованими бронзовими наконечниками з втулкою. Ці стріли дозволили набагато підвищити ефективність стрільби з лука. Стріли відповідали луку і мали довжину 60-70 см. Їх держаки з оперенням на кінці часто розфарбовували в червоний, рідше — в червоний і чорний кольори. Держаки виготовлялися з тополі, ясена, берези, а також з тростини.
Очевидно, перед боєм скіфи часто просочували стріли отрутами як рослинного, так і тваринного походження. Найчастіше застосовувався отрута різних видів гадюк. Винайдена степовими кочівниками «біологічна зброя» широко використовувалося ще під час Троянської війни (середина XIII в. до н. е.), в якій вихідці з Північного Причорномор'я брали безпосередню участь, борючись на боці обох сторін. Не виключено, що просочені зміїною отрутою скіфські стріли мали під час бою ще й ритуально-містичне значення. Є версія, що в V–IV ст. до н. е. скіфські стріли виконували також функцію грошей. З наконечників стріл за наказом царя Аріанта (близько 650 р до н. е.), був відлитий величезний бронзовий казан, встановлений, за свідченням Геродота, в одному їх скіфських священних місць
Для носіння лука і запасу стріл скіфи використовували спеціальний футляр — горит. Він мав довгасту форму, звужувався до низу. У лівій верхній частині горита знаходився прямокутний виступ, який призначався для захисту тятиви лука, вміщеній в його велике відділення. Зверху цього відділення розташовувалася невелика кишеня для стріл. Горит виготовлялися з дерев'яних тонких дощок і покривалися шкірою. Уздовж боків і низу для міцності розміщувалися залізні стрижні. В VII–VI ст. до н. е. такі футляри поширилися і серед народів, що жили по сусідству зі скіфами. Крім горита скіфські воїни для носіння запасу стріл іноді користувалися сагайдаками. Горит або лук зі стрілами скіфські воїни завжди носили на лівому боці, прикріплюючи їх до поясу.
Захисне спорядження
Шолом
Значного розвитку досягло у скіфів і захисне спорядження. В бою широко використовувались складені на шкіряній основі з дрібних металевих лусок щити, панцири, бойові пояси, шоломи і поножі (кнеміди).
Металеві шоломи були відомі скіфам вже в VII ст до н. е. В VII–VI ст. були поширені масивні литі шоломи кубанського (по місцю більшості знахідок) або ранньоскіфського типу. Вони досить точно передавали форму голови, мали форму горщка, невеликий виріз, облямований дугами-валиками, що сходяться до перенісся, а також отвори, що призначалися для кріплення нащічників.
В V–III ст. до н. е. скіфи користувалися грецькими шоломами, більшість з яких належали до античного типу. Однак в Скіфії (особливо в IV–III ст. до н. е.) були поширені і коринфські, Халкидські і фракійські шоломи.
Деякі грецькі шоломи перероблялися скіфськими майстрами зброярами. Так, в курганах знатних скіфів, що відносяться до IV в. до н. е., іноді зустрічаються грецькі шоломи зі спиляними нащічниками.
З середини IV в. до н. е. вживалися, поряд з грецькими, і місцеві шоломи з металевим набором. Вони виготовлялися з того ж типу, що й панцири. Скіфські складні шоломи складалися з шкіряної основи типу башлика, на якій нашивались залізні пластинки. Нащічники і Барміца кріпилися або окремо, або складали з шоломом єдине ціле.
- Скіфський шолом. VI в. до н.е.
- Скіфський шолом. IV в. до н.е.
Панцир
Скіфами використовувалися лускаті панцири. Лусочки прямокутної форми з прямим верхом і заокругленим низом нашивались на шкіряну основу — сорочку з короткими рукавами. Груди захищалася пластинками досить великих розмірів, плечі — пластинками менших розмірів.
Значні конструктивні особливості обладунків скіфських воїнів помітно відрізняли їх від обладунків, поширених в країнах Середземномор'я і на Сході. Наприклад, скіфські шкіряні наплічники відрізнялися від наплічників «грецького типу» тим, що закривали не тільки плече, а й передпліччя. Крім того, вони мали оригінальну форму, яка повторювала в своїй наспинній частині форму лопаток. Спереду і ззаду шкіра наплчника була посилена і прикрашена великими металевими плоскими пластинами у вигляді орлів, грифонів, оленів, а з'єднувалися вони за допомогою ремінця на спині.
- Обладунки скіфських воїнів. Реконструкція Горелика М.В.
- Уламки залізного панцира. Група шахти № 22. Нікопольський район
Щит
В VIII–VII ст. до н. е. скіфи, як і кімерійці, користувалися щитами з дерева та шкіри, однак, мабуть, вже в той час у них з'явилися перші щити, обшиті залізними пластинами. В VI–IV ст. до н. е. скіфські щити мали овальну, прямокутну і майже квадратну форму. На гребені з кургану Солоха є зображення трьох різних типів скіфських щитів. Вони використовувалися для захисту воїна в ближньому бою, і від ворожих стріл. Часто щит був єдиним захисним озброєнням простих скіфських воїнів.
При розкопках могили № 2 (група шахти № 22, Нікопольський район) були виявлені уламки скіфського щита з округлим краєм. Вони складалися з плоских довгих пластин шириною 3 см, що заходять одна за іншу на 1/3, основа щита була дерев'яна, обтягнута шкірою, край якої заходив, згинаючись у вигляді вузької смужки, на зовнішню сторону щита.
На більшості виявлених на території Північного Причорномор'я скіфських щитах пластини були з'єднані жорстким дротяним зв'язком. Залізний дріт, проходячи через отвори, що пробивали по краях пластин, з'єднував їх між собою і з розташованої під ними шкіряною основою. На ряді щитів отвори на пластинах розташовувалися в шаховому порядку. На уламку другого скіфського щита, виявленого в могилі № 2 (група шахти № 22, Нікопольський район) смуги були закріплені горизонтальними рядами, що проходять один від іншого в 7 см, за допомогою бронзових дужок. На зовнішній стороні щита дужки були приховані під верхніми пластинами, а на внутрішній — кінці заходили один за іншою. Судячи зі знахідок, пластини могли розташовуватися на скіфських щитах як горизонтально, так і вертикально.
Кінське спорядження
Скіфськими майстрами також виготовлялись засоби для захисту голови і тіла бойових коней. Засоби захисту бойових коней з'явилися у скіфів одночасно з появою важкої панцирної кінноти — головної сили їх війська.
Великі масивні пластинчасті налобники, виготовлені з бронзи в техніці литва, були відомі ще в VIII–VII ст. до н. е. Вони закривали всю передню частину морди коня — від чола до ніздрів. Крім декоративного, налобні пластини мали і захисне значення — охороняли голову бойового коня від стріл і списів. Для захисту корпусу коня робили нагрудники і попони із товстої шкіри, частково посилені металевим панциром та набором із пластинок.
В пізньоскіфські часи (ІІІ ст. до н. е. — IV ст. н.е) у зв'язку зі зміною військової тактики і введенням кінного бою на близькій відстані змінюються озброєння воїна і спорядження коня. У кінному бою вирішальною зброєю стає довгий меч і спис з витягнутою листоподібною форми пером. В спорядження коня вводяться залізні вудила сарматського типу з кільцями, круглі Флар, бляшки круглої форми, іноді вкриті золотою фольгою.
Тренований бойовий кінь брав участь у битві разом зі своїм господарем. Пліній Старший відзначав: «Скіфська кіннота пишається славою своїх коней. Коли був убитий один царьок, що бився за виклик зі своїм ворогом, і переможець підійшов щоб зняти з убитого обладунки, то кінь переможеного ударами і укусами убив його!»
Див. також
Примітки
- Слюсар, В.И. (2011). Антенна: история радиотехнического термина (PDF). Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – 2011. - № 6. с. С. 52 – 64.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст ()
Джерела
- Латышев В. В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе. — СПБ.: 1893—1906 Т. 1—2.
- Геродот. История (скифские фрагменты) // Скифы: Хрестоматия. — М.: 1992. — С. 38—83.
- Рыбаков Б. С. Геродотова Скифия. — М.: 1979.
- Агбунов М. В. Путешествие в загадочную Скифию. — М.: 1989.
- Скржинская М. В. Скифия глазами Эллинов. — СПб.: 1998.
- Граков Б. Н., Скифы. — М.: 1971.
- Черников С. С. Загадки золотого кургана. Где и когда зародилось скифское искусство. — М.: 1965.
- Смирнов А. П. Скифы. — М.: 1966.
- Хазанов А. М. Золото скифов. — М.: 1975.
- Т. Кузнецова. Краткая история скифов // Скифы: Хрестоматия / Сост., введение, коммент. Т. М. Кузнецовой. — М.: 1992. — С. 3—14.
- Черненко Е. Скифский доспех. К., 1968
- Ильинская В. Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. К., 1968
- Ольговський С. Я. Володарі степу. Військова справа й озброєння скіфів VII ст. до н. е. — ІІІ ст. до. н. е.
- Видавництво Темпора
- Скіфська зброя — Кам’янецький часопис КлюЧ, 2016-08-26
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skifske ozbroyennya zbroya kochovogo narodu skifiv yaki zhili u VII III st do n e na zemlyah Velikogo Yevrazijskogo Stepu tobto teperishnoyi Ukrayini ta Serednoyi Aziyi a zgodom do III st n e v Krimu i nazivali sebe skolotami Spravzhnyu sutnist sposobu zhittya skifiv greckij istorik Gerodot visloviv korotkoyu frazoyu Kozhen z nih kinnij strilec Zbroya stanovila neodminnu prinalezhnist kozhnogo skifskogo cholovika a neridko i zhinki Sporyadzhennya skifskih voyiniv bulo dosit skladne i perebuvalo v pryamij zalezhnosti vid viku socialnogo stanu dostatku tosho Bilshu chastinu svogo zhittya skifi provodili v pohodah i bitvah Cej obraz zhittya zmushuvav yih postijno vdoskonalyuvati svoyu zbroyu Ozbroyennya skifskogo voyina skladalosya zi spisu korotkogo mecha akinaka kindzhala bojovoyi sokiri Sagaris drotikiv luka z otruyenimi strilami Cporyadzhennya skifskogo carya Rekonstrukciya Gorelika M V za materialami rozkopok z kurganu Tovsta mogila Nikopolskij rajon IV st do n Skifske ozbroyennyaMapa rozselennya Skifskih plemen Golovnoyu i najbilsh rozpovsyudzhenoyu v Skifiyi zbroyeyu buli luk ta strili sho odnakovo uspishno vikoristovuvalisya i v boyu i na polyuvanni Vistrya stril chi ne najmasovishi znahidki u pohovannyah predstavnikiv riznih prosharkiv skifskogo suspilstva vid mogil cariv do peresichih obshinnikiv Same skifskij luk neodnorazovo zgaduyetsya u tvorah antichnih avtoriv Tak u davnih sholiyah do Iliadi Gomera opisuyetsya skifskij sposib strilbi z luka i jogo tyativa z kinskogo volosu i tam zhe yij protistavlyayetsya volyacha tyativa krityan U cih zhe sholiyah ye cikavi dani pro zasobi strilbi z luka yaki zastosovuvali skifi Napriklad tyativa natyaguvalas do plecha Inshim sposobom bulo natyagnennya tyativi do grudej yak ce robili mifichni amazonki Pri comu sposobi zhinkam zavazhala strilyati liva grud tomu divchatam u ditinstvi yih pripalyuvali Zi skifami pov yazuvav yak svidchat davni sholiyi do Odiseyi krivi luki davnogreckij poet Anakreont Plinij starshij navit stverdzhuvav sho luki spivchuvayut skifam a liri i flejti ellinam Rabi luchniki skifskogo pohodzhennya vikonuvali v Afinah rol policejskih i vodnochas luchniki z yavilisya v greckij armiyi A greckij orator pershoyi polovini 4 st do n e pisav sho pislya peremogi na marafonskomu poli afinyani zibrali zagin vershnikiv iz 300 osib i kupili mozhlivo najnyali 300 skifiv luchnikiv Nezvazhayuchi na ochevidnu perevagu luka v boyu v Starodavnij Greciyi luk i strili ne stali masovim vidom ozbroyennya Iz bagatoh zobrazhen voyiniv i batalnih scen ne mozhna vidiliti greckih soldat iz lukami Zazvichaj z cim vidom ozbroyennya zobrazheno pishih abo kinnih voyiniv odyagnenih u skifskij abo perskij kostyumi Pro originalne vikoristannya skifami lukiv pisav Plutarh Chi skif koli p ye ne torkayetsya chasto do luka i ne poshipuye tyativu zaklikayuchi cim znikayuchu vid sp yaninnya svidomist Voyaki skifiv peremalovka z torevtiki Sami luki ne zberigayutsya v zemli Doslidniki viyavlyayut lishe sklyani plastinki yaki primotuvali do derev yannoyi osnovi dlya zbilshennya sili natyaguvannya ta kistyani prikrasi kinciv luka Ale forma skladnogo skifskogo luka vidoma z zobrazhen na antichnih monetah zhivopisnih syuzhetah rozpisiv u sklepah i na tvorah torevtiki Napriklad na chashi z kurganu Kul Oba skif natyaguye tyativu perelamuyuchi luk cherez nogu Ce chi ne najchitkishe zobrazhennya skifskoyi zbroyi Vono povnistyu vidpovidaye opisu zalishinomu Amianom Marcellinom U toj chas yak luki u vsih narodiv gnutsya z gnuchkogo dereva luki skifski vigenuti z oboh bokiv shirokimi i glibokimi vseredinu rogami mayut viglyad misyacya pid chas usherbu a seredinu rozdilyaye pryamij i kruglij brusok Odniyeyu z osoblivostej skifskih lukiv buli zagnuti do krayu kinci Tak yih zobrazheno na vsih predmetah torevtiki pro nih nagauvav i Eshil Seriyu znahidok stanovlyat specialni prikrasi z kistki abo rogu vikonani u zvirinomu stili i priznacheni same dlya prikrashennya kinciv luka Skifski skladni luki buli nevelikimi yih dovzhina stanovila vid 60 do 70 sm Hocha doslidniki ne viklyuchayut vikoristannya skifami i dovgih lukiv Popri vislovleni pripushennya skifi ne vigotovlyali luki z rogiv prinajmni taki znahidki dosi nevidomi Strili skladalisya iz troh chastin vistrya drevka ta operennya Dovzhina yih stanovila 40 70 sm hocha vidomi taki znahidki stril zavdovzhki do 80 sm sho dovodit mozhlivist vikoristannya skifami dovgih lukiv Bronzovi vistrya stril viroblyayutsya u remisnichih centrah nimi buli lisostepovi skifski gorodisha na bilshosti z yakih zafiksovano reshtki metaloobrobnogo remesla a takozh u antichnih mistah Prichornomor ya Livarni formi dlya vidlivannya stril bulo znajdeno bilya sil Stajki i Bukrin na Kiyivshini a takozh v misti Olviya Ridshe zustrichayutsya vistrya stril stvoreni kovalyami z zaliza a takozh vitocheni iz kistki yaki vikoristovuvali jmovirno na polyuvanni Vistrya stril najchislennishi znahidki u skifskih pohovannyah Voni prisutni majzhe u vsih choloivchih bagatoh zhinochih i podekudi dityachih skfiskih mogilah Kilkist yih mozhe kolivatisya vid odnogo abo kilkoh do dekilkoh soten V odnomu z pohovan yih bulo viyavleno ponad tisyachu Zrozumilo sho potreba u strilah isnuvala postijno Nedarma pid chas doslidzhen remisnichih centriv znahodyat bagato nezatochenih nakonechnikiv napiv fabrikativ Vislovlyuyetsya dumka sho pograbuvannya mogil u davninu zdijsnyuvalosya same dlya dobuvannya nakonechnikiv stril Doskonala forma chudovi aeroharakteristiki skifskih lukiv zumovili yih vikoristannya na shirokih prostorah Yevraziyi Odin iz nakonechnikiv skifskogo tipu bulo znajdeno navit na poli vidomoyi Marafonskoyi bitvi u Greciyi Dlya nosinnya lukiv skifi vikoristovuvali sagajdaki yaki zazvichaj robili iz dereva abo shkiri tomu v zemli voni zbereglisya pogano U zvitah arheologi lishe vidznachayut nevirazni fragmenti iz zotlilogo dereva abo shkiri U mogilah peresichnih skifiv yak pravilo znahodyat po odnomu sagajdachnomu naboru duzhe ridko dva U kurganah iz pohovannyam predstavnikiv bilsh visokih suspilnih prosharkiv takih naboriv bilshe U pohovanni kurganu Tovsta mogila napriklad yih bulo 4 a u P yatibratnomu kurgani bilya stanici Yelizavetinska v riznih miscyah grobnici bulo viyavleno 16 skupchen stril u Berdyanskomu kurgani 9 Specialna kishenya dlya stril zakrivalasya u sagajdaka krishkoyu shob ne psuvalos operennya Taki krishki mali zastibku u viglyadi kistyanih abo bronzovih strizhniv iz perehvatom poseredini dlya zahvatu remincya inodi prikrashenimi vizerunkami tvarin Vidomi j prostishi zastibki z kistki u viglyadi nevelikih gribochkiv iz vitochenoyu pid shapochkoyu kanavkoyu dlya remincya Zalezhno vid statku vlasnika sagajdaki prikrashalisya blyashkami z bronzi abo dorogocinnih metaliv zazvichaj iz figurkami tvarin Voni mogli roztashovuvatisya po perimetru abo v centri Mabut rol takoyi prikrasi vikonuvali hrestopodibni blyahi iz zobrazhennyami kotyachogo hizhaka Nastupalna zbroya skifivSpisi i drotiki Voyin skif zi spisom Spisiv i drotikiv vidomo ponad tisyachu Yih klali u mogilu navit peresichnim voyakam tobto ce bula zvichajna zbroya blizhnogo boyu dlya perevazhnoyi bilshosti vijska Zazvichaj v mogilu klali 1 2 spisi abo spis i drotik Mozhna uyaviti yak pislya obstrilu voroga strilami z velikoyi vidstani pri nablizhenni do nogo drotik vikoristovuvavsya yak metalna zbroya a spisom dovershuvali spravu u bezposerednomu kontakti z vorogom Zvichajna dovzhina spisiv i drotikiv v mezhah 2 metriv lishe okremi ekzemplyari zavdovzhki do 3 metriv Taki spisi nezruchni u blizhnomu boyu i jmovirno yih vikoristovuvali vershniki yak kolyuchu piku Korotki spisi buli ne tilki kolyuchoyu zbroyeyu nimi fehtuvali yak fehtuyut zherdinami u shidnih yedinoborstvah tomu razom iz bojovim lavrolistim lezom yakim kololi i rubali na protilezhnij kinec derevka nadyagavsya zaliznij nakonechnik cilindrichnoyi abo konusnoyi formi Tobto i tilna chastina spisa mogla mati virishalne znachennya u boyu Spis vikoristovuvavsya v kinnomu i pishomu boyu mig buti yak kolyuchoyu tak i metalnoyu zbroyeyu Skifski spisi mali dovzhinu 1 7 2 2 m zalizni nakonechniki i zalizni pidtikannya yaki nadyagali na nizhnij kinec drevka V VI V vv do n e zastosovuvalisya spisi z dosit tonkimi i legkimi nakonechnikami lavrolistnoyi formi V IV III st do n e bilshist skifskih spisiv mali nakonechniki z dovgim perom gostrolistoyi formi rombichnimi abo ovalnim v rozrizi V kinci IV v do n e u skifiv z yavilisya t zv Shturmovi spisi dovzhina yakih dorivnyuvala 2 5 3 1 m Zalishki odnogo z takih spisiv buli viyavleni na Nikopolshini pri rozkopkah Strashnoyi Mogili kurgan 4 Shturmovimi spisami kinnij voyin mig bitisya z kinnim protivnikom a takozh vraziti pishogo voroga ozbroyenogo mechem abo korotkim spisom zalishayuchis pri comu poza mezhami dosyazhnosti V boyu korotkij spis trimali v odnij ruci a dovgij shturmovij brali oboma rukami Mechi ta kindzhali Zaliznij akinak skifiv VII V st do n e Skifski mechi VII VI st do n e Na teritoriyi Skifiyi viyavleno ponad 400 mechiv i kindzhaliv Treba vidznachiti sho yak pohovalnij inventar cya holodna zbroya vikoristovuvalasya tilki u pohovanni cariv i znatnih voyiniv Pro ce svidchat i visota kurganiv de voni buli znajdeni i bagatstvo mogil Najchastishe mechi znahodyat razom iz koshtovnim zahisnim obladunkom pancirami sholomami sho bulo nedostupnim ryadovomu naselennyu Zazvichaj skifski mechi i kindzhali mayut lezo zagostrene z oboh bokiv Lishe 10 iz vidomih ekzemplyariv mayut odin zagostrenij kinec Protyagom svogo isnuvannya cej vid zbroyi zaznavav zmin lishe v okremih chastinah rukiv ya perehresti i vershini sho stalo osnovoyu dlya rozrobki yih tipologiyi i datuvannya Zokrema u V v do n e z yavlyayutsya antenopodibni i zoomorfichni verhiv ya ta ovalni z pogliblennyam u nizhnij chastini hrestovini V IV v do n e verhiv ya skifskih mechiv stayut chastishe ovalni hrestovini trikutnimi sercepodibnimi Dovzhina skifskogo mecha kolivalasya u mezhah 50 60 sm ale buli mechi i bilshoyi dovzhini a okremi ekzemplyari mali lezo zavdovzhki do 1 m Zalezhno vid dovzhini mechi dozvolyali efektivno bitisya u pishomu ta kinnomu boyah Skifskij mech akinak mav dovzhinu 40 60 sm shirinu 4 5 6 sm Rukiv ya mecha skladalasya z vlasne rukiv ya i hrestovini efesa Skifski mechi VIII VI st do n e mali bruskopodibni abo pryamokutni navershya i hrestovini z pryamim verhnim i okruglenim nizhnim krayem Hronologichnij prikmetoyu ye takozh petlya na verhnomu krayi rukiv ya Nosili mechi i kindzhali u pihvah z dereva obtyagnenimi shkiroyu Shkiru chasto prikrashali aplikaciyeyu z zolotimi plastinkami Derev yani pihvi mechiv ryadovih skifiv obtyaguvalisya rozfarbovanoyi shkiroyu Vihid z pihov nazivayetsya girlom Vid yih verhnoyi chastini ubik vidhodila lopat na yakij mech prikriplyuvavsya do poyasu Na kincyah pihov buli rozshirennya buterol Najchastishe voni buli nevelikimi ale inodi zustrichayutsya pihvi z buterollyu dosit znachnih rozmiriv yak napriklad pihvi mecha z kurganu Soloha Pihvi i rukiv ya mechiv znatnih skifiv obkladalisya zolotimi plastinami Harakterno sho syuzheti na pihvah deyakih mechiv Chortomlik Yelizavetivka Tovsta Mogila povtoryuyutsya utvoryuyuchi seriyu Sudyachi iz zobrazhen skifski mechi nosilisya z pravogo boku blizhche do seredini poyasa Mechi vikoristovuvalisya skifami yak zbroya sho kole tak i zbroya sho rizhe Zbroyeyu sho rubaye u kinnih skifiv buli dovgi mechi Korotki mechi nasampered sluzhili kolyuchoyu zbroyeyu V VI V vv do n e isnuvali mechi z klinkami dvoh form z majzhe paralelnimi lezami i u viglyadi trikutnika z dosit shirokoyu osnovoyu V IV III st do n e klinki bilshosti mechiv mali formu trikutnika z vuzkim pidstavoyu vityagnutogo do vershini Krim nih pid chas blizhnogo boyu skifski voyini vikoristovuvali takozh kindzhali yaki mali dovzhinu 30 40 sm Vidoma znahidka skifskogo kindzhala na teritoriyi m Nikopolya v pohovanni skifa obshinnika Na teritoriyi Nikopolskogo rajonu vidomi znahidki pihov rukiv ya i zalishkiv klinkiv skifskih mechiv IV v do n e Chortomlik Tovsta Mogila Homina Mogila grupa shahti 22 Kapulivka ta in Ci mechi nalezhali yak znatnim tak i prostim skifam Odnak mech vse zh v osnovnomu buv zbroyeyu znati i carskih druzhinnikiv U piznih skifiv Nizhnogo Pridniprov ya z yavilisya dovgi do 95 sm dvosichni mechi z pryamim perehrestyam i inodi zvuzhenim dogori derzhakom U I st do n e I st n e u piznih skifiv Krimu buli shiroko poshireni korotki mechi z kilcevim navershyam pryamim perehrestyam i shirokim zvuzhenim donizu klinkom V I III st n e u nih na ozbroyenni z yavilisya dovgi do 90 92 sm mechi sarmatskogo tipu Bojova sokira klevec bulava Znatnij skifskij voyin Bojova skifska sokira sagaris zgaduyetsya v legendi pro pohodzhennya skifiv sered svyashennih dariv yaki vpali z neba Kilka sagarisiv bulo znajdeno arheologami v pohovannyah znatnih skifiv Najchastishe ci sokiri mali vuzke lezo kruglu provushinu i chotirigrannij abo kruglij obuh molotok Inodi voni prikrashalisya zobrazhennyami vikonanimi u zvirinomu stili U skifskih pohovannyah inodi zustrichayutsya klevci zbroya u viglyadi sokiri z dovgim klinopodibnim obushkom U pohovannyah znatnih skifiv inodi zustrichayutsya bulavi i shestoper riznovid bulavi u yakoyi yabluko rozsheplene na shist pir yiv Bulava najdavnishij vid holodnogo udarnoyi zbroyi sho skladayetsya z drevka rukoyatki i masivnogo navershya u viglyadi kuli V VIII VII st do n e kimerijski i deyaki skifski voyini vikoristovuvali v blizhnomu boyu kam yani bulavi ta moloti arhayichnu zbroyu predkiv Ale jmovirno vzhe v toj chas u skifiv z yavilisya i bulavi iz zaliznimi i bronzovimi navershyami Navershnya bulavi znajdeno v pohovanni skifskogo voyina druzhinnika v kurgani bilya s Mirne na Hersonshini Diametr jogo stanoviv 5 sm vaga 358 g Okovka nizhnoyi chastini rukiv ya mala diametr 2 8 sm Dovzhina rukiv ya stanovila blizko 45 sm Analogichne svinceve navershennya bulavi znajdeno v zhinochomu pohovanni bilya s Mikolayivka na nizhnomu Pridniprov yi ta v kurgani 7 bilya s Novosilka v Lisostepovomu Pobuzhzhi Kam yana bulava vhodila do skladu kompleksu ozbroyennya skifskogo voyina pohovanogo v kurgani 524 bilya sela Zhabotin ulamok takoyi zh bulavi znajdeno na Zhabotinskomu poselenni skifskogo chasu Z kurganu Kul Oba pohodit bulava shestoper Ale she z chasiv neolitu bulava krim zvichajnoyi bojovoyi funkciyi vikonuvala rol simvolu vladi skipetra Skipetri sluguvali simvolom statusu i rangu Klevec Luk i strili Antichnij istorik Ammian Marcellin tak opisav skifskij luk U toj zhe chas yak luki vsih narodiv zginayutsya z gnuchkih derev luki skifski uvignuti z oboh storin shirokimi i glibokimi rogami vseredinu mayut viglyad Misyacya pid chas zbitku i seredinu yih rozdilyaye pryamij i kruglij brusok Skifskij luk mav formu blizku do greckoyi bukvi sigma i dovzhinu 60 70 sm luki dovzhinoyu do 1 m vikoristovuvalisya ridko Luk skifskogo tipu mav shirokij areal zastosuvannya i buv vidomij she z epohi bronzi V Prichornomor yi vin koristuvavsya populyarnistyu vzhe na pochatku I tis do n e V VII v do n e takij luk otrimav shiroke poshirennya v Perednij Aziyi i na Balkanah de perezhiv antichnu epohu U pershih stolittyah nashoyi eri skifskij luk lig v osnovu novih tipiv metalnoyi zbroyi napriklad gunskogo luka Skifskij luk buv prijnyatij na ozbroyennya grekami z kincya VI pochatku V st do n e rimlyanami germanskimi i ugorskimi plemenami Vin stav osnovnoyu zbroyeyu v armiyah Vizantijskoyi imperiyi i Frankskoyi derzhavi U Kiyivskij Rusi skifskij luk shiroko vikoristovuvavsya do chasiv Piznogo serednovichchya Universalnist skifskogo luka polyagala v tomu sho po suti vin yavlyav soboyu derev yanu pruzhinu mehanizm v bud yaku hvilinu praktichno gotovij do boyu Jogo ne dovodilosya natyaguvati z nulya 80 energiyi luka buli vzhe zaryadzheni Natyagnuti zalishalosya reshtu 20 Ce robilo jogo nezaminnim v boyu yak dlya pishogo tak i dlya kinnogo voyina Oskilki dlya natyagu takogo luka ne bulo potribno velikoyi muskulnoyi sili vin buv faktichno golovnoyu zbroyeyu skifskih zagoniv legkoyi kinnoti sho skladalisya z yunakiv divchat ta molodih zhinok Do teperishnogo chasu na teritoriyi vsogo Pivnichnogo Prichornomor ya vidomi znahidki lishe dekilkoh cilih skifskih derev yanih lukiv tomu bez sumnivu kozhna z nih predstavlyaye dlya arheologiv velikij interes Tak napriklad v kinci 60 h rokiv minulogo stolittya pid chas rozkopok skifskogo pohovannya IV v do n e na teritoriyi Kerchenskogo pivostrova v 20 km na pivden vid Kerchi doslidnikami buv viyavlenij odin z takih lukiv Jogo osnova zavdovzhki 64 5 sm lezhalo zi strilami poryad z sarkofagom Zavdyaki skifam znajshov svoye shiroke poshirennya novij tip stril z granovanimi bronzovimi nakonechnikami z vtulkoyu Ci strili dozvolili nabagato pidvishiti efektivnist strilbi z luka Strili vidpovidali luku i mali dovzhinu 60 70 sm Yih derzhaki z operennyam na kinci chasto rozfarbovuvali v chervonij ridshe v chervonij i chornij kolori Derzhaki vigotovlyalisya z topoli yasena berezi a takozh z trostini Ochevidno pered boyem skifi chasto prosochuvali strili otrutami yak roslinnogo tak i tvarinnogo pohodzhennya Najchastishe zastosovuvavsya otruta riznih vidiv gadyuk Vinajdena stepovimi kochivnikami biologichna zbroya shiroko vikoristovuvalosya she pid chas Troyanskoyi vijni seredina XIII v do n e v yakij vihidci z Pivnichnogo Prichornomor ya brali bezposerednyu uchast boryuchis na boci oboh storin Ne viklyucheno sho prosocheni zmiyinoyu otrutoyu skifski strili mali pid chas boyu she j ritualno mistichne znachennya Ye versiya sho v V IV st do n e skifski strili vikonuvali takozh funkciyu groshej Z nakonechnikiv stril za nakazom carya Arianta blizko 650 r do n e buv vidlitij velicheznij bronzovij kazan vstanovlenij za svidchennyam Gerodota v odnomu yih skifskih svyashennih misc Dlya nosinnya luka i zapasu stril skifi vikoristovuvali specialnij futlyar gorit Vin mav dovgastu formu zvuzhuvavsya do nizu U livij verhnij chastini gorita znahodivsya pryamokutnij vistup yakij priznachavsya dlya zahistu tyativi luka vmishenij v jogo velike viddilennya Zverhu cogo viddilennya roztashovuvalasya nevelika kishenya dlya stril Gorit vigotovlyalisya z derev yanih tonkih doshok i pokrivalisya shkiroyu Uzdovzh bokiv i nizu dlya micnosti rozmishuvalisya zalizni strizhni V VII VI st do n e taki futlyari poshirilisya i sered narodiv sho zhili po susidstvu zi skifami Krim gorita skifski voyini dlya nosinnya zapasu stril inodi koristuvalisya sagajdakami Gorit abo luk zi strilami skifski voyini zavzhdi nosili na livomu boci prikriplyuyuchi yih do poyasu Zahisne sporyadzhennyaSholom Znachnogo rozvitku dosyaglo u skifiv i zahisne sporyadzhennya V boyu shiroko vikoristovuvalis skladeni na shkiryanij osnovi z dribnih metalevih lusok shiti panciri bojovi poyasi sholomi i ponozhi knemidi Metalevi sholomi buli vidomi skifam vzhe v VII st do n e V VII VI st buli poshireni masivni liti sholomi kubanskogo po miscyu bilshosti znahidok abo rannoskifskogo tipu Voni dosit tochno peredavali formu golovi mali formu gorshka nevelikij viriz oblyamovanij dugami valikami sho shodyatsya do perenissya a takozh otvori sho priznachalisya dlya kriplennya nashichnikiv V V III st do n e skifi koristuvalisya greckimi sholomami bilshist z yakih nalezhali do antichnogo tipu Odnak v Skifiyi osoblivo v IV III st do n e buli poshireni i korinfski Halkidski i frakijski sholomi Deyaki grecki sholomi pereroblyalisya skifskimi majstrami zbroyarami Tak v kurganah znatnih skifiv sho vidnosyatsya do IV v do n e inodi zustrichayutsya grecki sholomi zi spilyanimi nashichnikami Z seredini IV v do n e vzhivalisya poryad z greckimi i miscevi sholomi z metalevim naborom Voni vigotovlyalisya z togo zh tipu sho j panciri Skifski skladni sholomi skladalisya z shkiryanoyi osnovi tipu bashlika na yakij nashivalis zalizni plastinki Nashichniki i Barmica kripilisya abo okremo abo skladali z sholomom yedine cile Skifskij sholom VI v do n e Skifskij sholom IV v do n e Pancir Skifami vikoristovuvalisya luskati panciri Lusochki pryamokutnoyi formi z pryamim verhom i zaokruglenim nizom nashivalis na shkiryanu osnovu sorochku z korotkimi rukavami Grudi zahishalasya plastinkami dosit velikih rozmiriv plechi plastinkami menshih rozmiriv Znachni konstruktivni osoblivosti obladunkiv skifskih voyiniv pomitno vidriznyali yih vid obladunkiv poshirenih v krayinah Seredzemnomor ya i na Shodi Napriklad skifski shkiryani naplichniki vidriznyalisya vid naplichnikiv greckogo tipu tim sho zakrivali ne tilki pleche a j peredplichchya Krim togo voni mali originalnu formu yaka povtoryuvala v svoyij naspinnij chastini formu lopatok Speredu i zzadu shkira naplchnika bula posilena i prikrashena velikimi metalevimi ploskimi plastinami u viglyadi orliv grifoniv oleniv a z yednuvalisya voni za dopomogoyu remincya na spini Obladunki skifskih voyiniv Rekonstrukciya Gorelika M V Ulamki zaliznogo pancira Grupa shahti 22 Nikopolskij rajon Shit Ulamki skifskogo shita grupa shahti 22 Nikopolskij rajon V VIII VII st do n e skifi yak i kimerijci koristuvalisya shitami z dereva ta shkiri odnak mabut vzhe v toj chas u nih z yavilisya pershi shiti obshiti zaliznimi plastinami V VI IV st do n e skifski shiti mali ovalnu pryamokutnu i majzhe kvadratnu formu Na grebeni z kurganu Soloha ye zobrazhennya troh riznih tipiv skifskih shitiv Voni vikoristovuvalisya dlya zahistu voyina v blizhnomu boyu i vid vorozhih stril Chasto shit buv yedinim zahisnim ozbroyennyam prostih skifskih voyiniv Pri rozkopkah mogili 2 grupa shahti 22 Nikopolskij rajon buli viyavleni ulamki skifskogo shita z okruglim krayem Voni skladalisya z ploskih dovgih plastin shirinoyu 3 sm sho zahodyat odna za inshu na 1 3 osnova shita bula derev yana obtyagnuta shkiroyu kraj yakoyi zahodiv zginayuchis u viglyadi vuzkoyi smuzhki na zovnishnyu storonu shita Na bilshosti viyavlenih na teritoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya skifskih shitah plastini buli z yednani zhorstkim drotyanim zv yazkom Zaliznij drit prohodyachi cherez otvori sho probivali po krayah plastin z yednuvav yih mizh soboyu i z roztashovanoyi pid nimi shkiryanoyu osnovoyu Na ryadi shitiv otvori na plastinah roztashovuvalisya v shahovomu poryadku Na ulamku drugogo skifskogo shita viyavlenogo v mogili 2 grupa shahti 22 Nikopolskij rajon smugi buli zakripleni gorizontalnimi ryadami sho prohodyat odin vid inshogo v 7 sm za dopomogoyu bronzovih duzhok Na zovnishnij storoni shita duzhki buli prihovani pid verhnimi plastinami a na vnutrishnij kinci zahodili odin za inshoyu Sudyachi zi znahidok plastini mogli roztashovuvatisya na skifskih shitah yak gorizontalno tak i vertikalno Kinske sporyadzhennyaSkifskij kin Skifskimi majstrami takozh vigotovlyalis zasobi dlya zahistu golovi i tila bojovih konej Zasobi zahistu bojovih konej z yavilisya u skifiv odnochasno z poyavoyu vazhkoyi pancirnoyi kinnoti golovnoyi sili yih vijska Veliki masivni plastinchasti nalobniki vigotovleni z bronzi v tehnici litva buli vidomi she v VIII VII st do n e Voni zakrivali vsyu perednyu chastinu mordi konya vid chola do nizdriv Krim dekorativnogo nalobni plastini mali i zahisne znachennya ohoronyali golovu bojovogo konya vid stril i spisiv Dlya zahistu korpusu konya robili nagrudniki i poponi iz tovstoyi shkiri chastkovo posileni metalevim pancirom ta naborom iz plastinok V piznoskifski chasi III st do n e IV st n e u zv yazku zi zminoyu vijskovoyi taktiki i vvedennyam kinnogo boyu na blizkij vidstani zminyuyutsya ozbroyennya voyina i sporyadzhennya konya U kinnomu boyu virishalnoyu zbroyeyu staye dovgij mech i spis z vityagnutoyu listopodibnoyu formi perom V sporyadzhennya konya vvodyatsya zalizni vudila sarmatskogo tipu z kilcyami krugli Flar blyashki krugloyi formi inodi vkriti zolotoyu folgoyu Skifskij voyin na koni Trenovanij bojovij kin brav uchast u bitvi razom zi svoyim gospodarem Plinij Starshij vidznachav Skifska kinnota pishayetsya slavoyu svoyih konej Koli buv ubitij odin carok sho bivsya za viklik zi svoyim vorogom i peremozhec pidijshov shob znyati z ubitogo obladunki to kin peremozhenogo udarami i ukusami ubiv jogo Div takozhZvirinij stil Torevtika Skifske mistectvo Skarbnicya Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Boris MozolevskijPrimitkiSlyusar V I 2011 Antenna istoriya radiotehnicheskogo termina PDF Pervaya milya Last mile Prilozhenie k zhurnalu Elektronika nauka tehnologiya biznes 2011 6 s S 52 64 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a pages maye zajvij tekst dovidka DzherelaLatyshev V V Izvestiya drevnih pisatelej grecheskih i latinskih o Skifii i Kavkaze SPB 1893 1906 T 1 2 Gerodot Istoriya skifskie fragmenty Skify Hrestomatiya M 1992 S 38 83 Rybakov B S Gerodotova Skifiya M 1979 Agbunov M V Puteshestvie v zagadochnuyu Skifiyu M 1989 Skrzhinskaya M V Skifiya glazami Ellinov SPb 1998 Grakov B N Skify M 1971 Chernikov S S Zagadki zolotogo kurgana Gde i kogda zarodilos skifskoe iskusstvo M 1965 Smirnov A P Skify M 1966 Hazanov A M Zoloto skifov M 1975 T Kuznecova Kratkaya istoriya skifov Skify Hrestomatiya Sost vvedenie komment T M Kuznecovoj M 1992 S 3 14 Chernenko E Skifskij dospeh K 1968 Ilinskaya V Skify Dneprovskogo lesostepnogo Levoberezhya K 1968 Olgovskij S Ya Volodari stepu Vijskova sprava j ozbroyennya skifiv VII st do n e III st do n e Vidavnictvo Tempora Skifska zbroya Kam yaneckij chasopis KlyuCh 2016 08 26