Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пірна ч чи перна ч вид холодної зброї у середньовічній Європі Київській Русі пізніше у козацтва та Близькому Сході різно

Шестопер

Шестопер

Пірна́ч чи перна́ч — вид холодної зброї у середньовічній Європі, Київській Русі (пізніше у козацтва) та Близькому Сході, різновид булави, що являла собою металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално. Мав форму срібної або позолоченої палиці, довжиною близько півметра, з литою кулеподібною головкою, до якої кріпилися від чотирьох до декількох десятків металевих пластин, прямокутної, трапецевидної, трикутної або ажурної форми. Мав вигляд металевої втулки із гострими пластинами («пір'їнами»), закріпленої на дерев'яному або металевому держаку. Число пер, від яких зброя отримала назву, коливається від 4 до 16. Держак міг мати потовщення в місці обхвату та щитки для захисту руки. Довжина — 45—75 см. Вага — 0,6—1,5кг. Призначався для нанесення шокових ударів, проламування захисного обладунку. Був символом старшинської влади. Інші назви — пернат, буздиган (вважається, що терміном «буздиган» доречніше звати дещо інший тип зброї).

Історія

З розробкою залізних обладунків у XIV столітті у Європі булава стала втрачати свої бойові якості. Задля підсилення булави, до її голівки стали приварювати металеві пластини. Так з'явився пірнач, удар якого був потужніший за удар зброї-попередниці. У XIV—XVII століттях довжина руків'я пернача становила 50 см, а діаметр залізної головки — від 14 мм і більше.

У середині XIV століття з'явилися пірначі з 6-ма пір'їнами — «шестопери». Перші варіанти цієї зброї мали загальну довжину близько 60 см і трикутний перетин пластин. Вага пернача сягала 2,7 кг, а довжина 70-50 см. До початку XV століття він полегшав приблизно вдвічі.

У озброєнні війська Русі перебував на заключному етапі існування держави, у Європі XIV—XV ст..

Вигляд

Існували дворучні і одноручні пірначі. Європейський дворучний був до 2 м у довжину і мав ударну частину у вигляді чотирьох металевих пластин, які розташовувались під прямим кутом одна до одної. Одноручний не перевищував 70 см і мав бойову частину у вигляді декількох, від 4 до 10 схрещених пластин. Найбільшу популярність завоював пірнач з шістьма пластинами — «шестопер».

На руків'ї пернача містилися кільцеподібні валики, які слугували гардою і опорою для рук. Протилежна голівці сторона пернача могла мати гостре навершя. Іноді до пернача кріпився гак для стягування чи захоплення ворожої зброї.

Невелика вага одноручного пернача давала можливість достатньо легко і ефективно орудувати ним. Як правило, висхідне положення для атаки цією зброєю було підвішене. З цього положення можна було зручніше зловити зброю ворога гаком або провести кистьовий удар.

Символізм

У козацькій Україні XVI—XVIII століття пірнач був ознакою влади курінних отаманів і полковників, належав до клейнодів — відзнаки та атрибути влади української козацької старшини. До клейнодів належали також корогва, бунчук, булава, військова печатка, литаври, тростина, духові труби тощо, каламар. Звичай носіння його козацькими офіцерами зберігався аж до початку XX сторіччя. Відомо, що козацькі отамани використовували пірнач як символ влади у період Національно-визвольних змагань 1917–1922 років.

З поширенням вогнепальної зброї значення пірнача як знаряддя бою зменшилося. З XVII—XVIII століття він став символом офіцерської влади. Зокрема вищі офіцери військ Османської імперії, Речі Посполитої і Московського царства також почали носити його як ознаку свого стану і доручених монархом обов'язків. Дорогоцінні пірначі і шестопери-буздигани входили до складу царської «Великої Казни» — комплекса парадної зброї та обладунків.

Сьогодні у ряді армій країн Східної Європи та Близького Сходу пернач зберіг своє церемоніальне значення.

Примітки

  1. Пірнач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пірнач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Пернач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Пернач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Гуцул 2011:159
  6. Бережинський В. Г. Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (130 с.)

Джерела та література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пернач

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pirna ch chi perna ch vid holodnoyi zbroyi u serednovichnij Yevropi Kiyivskij Rusi piznishe u kozactva ta Blizkomu Shodi riznovid bulavi sho yavlyala soboyu metalevu golovku z gostrimi vistupami nasadzhenu na derzhalno Mav formu sribnoyi abo pozolochenoyi palici dovzhinoyu blizko pivmetra z litoyu kulepodibnoyu golovkoyu do yakoyi kripilisya vid chotiroh do dekilkoh desyatkiv metalevih plastin pryamokutnoyi trapecevidnoyi trikutnoyi abo azhurnoyi formi Mav viglyad metalevoyi vtulki iz gostrimi plastinami pir yinami zakriplenoyi na derev yanomu abo metalevomu derzhaku Chislo per vid yakih zbroya otrimala nazvu kolivayetsya vid 4 do 16 Derzhak mig mati potovshennya v misci obhvatu ta shitki dlya zahistu ruki Dovzhina 45 75 sm Vaga 0 6 1 5kg Priznachavsya dlya nanesennya shokovih udariv prolamuvannya zahisnogo obladunku Buv simvolom starshinskoyi vladi Inshi nazvi pernat buzdigan vvazhayetsya sho terminom buzdigan dorechnishe zvati desho inshij tip zbroyi IstoriyaZ rozrobkoyu zaliznih obladunkiv u XIV stolitti u Yevropi bulava stala vtrachati svoyi bojovi yakosti Zadlya pidsilennya bulavi do yiyi golivki stali privaryuvati metalevi plastini Tak z yavivsya pirnach udar yakogo buv potuzhnishij za udar zbroyi poperednici U XIV XVII stolittyah dovzhina rukiv ya pernacha stanovila 50 sm a diametr zaliznoyi golovki vid 14 mm i bilshe U seredini XIV stolittya z yavilisya pirnachi z 6 ma pir yinami shestoperi Pershi varianti ciyeyi zbroyi mali zagalnu dovzhinu blizko 60 sm i trikutnij peretin plastin Vaga pernacha syagala 2 7 kg a dovzhina 70 50 sm Do pochatku XV stolittya vin polegshav priblizno vdvichi U ozbroyenni vijska Rusi perebuvav na zaklyuchnomu etapi isnuvannya derzhavi u Yevropi XIV XV st ViglyadIsnuvali dvoruchni i odnoruchni pirnachi Yevropejskij dvoruchnij buv do 2 m u dovzhinu i mav udarnu chastinu u viglyadi chotiroh metalevih plastin yaki roztashovuvalis pid pryamim kutom odna do odnoyi Odnoruchnij ne perevishuvav 70 sm i mav bojovu chastinu u viglyadi dekilkoh vid 4 do 10 shreshenih plastin Najbilshu populyarnist zavoyuvav pirnach z shistma plastinami shestoper Na rukiv yi pernacha mistilisya kilcepodibni valiki yaki sluguvali gardoyu i oporoyu dlya ruk Protilezhna golivci storona pernacha mogla mati gostre navershya Inodi do pernacha kripivsya gak dlya styaguvannya chi zahoplennya vorozhoyi zbroyi Nevelika vaga odnoruchnogo pernacha davala mozhlivist dostatno legko i efektivno oruduvati nim Yak pravilo vishidne polozhennya dlya ataki ciyeyu zbroyeyu bulo pidvishene Z cogo polozhennya mozhna bulo zruchnishe zloviti zbroyu voroga gakom abo provesti kistovij udar SimvolizmU kozackij Ukrayini XVI XVIII stolittya pirnach buv oznakoyu vladi kurinnih otamaniv i polkovnikiv nalezhav do klejnodiv vidznaki ta atributi vladi ukrayinskoyi kozackoyi starshini Do klejnodiv nalezhali takozh korogva bunchuk bulava vijskova pechatka litavri trostina duhovi trubi tosho kalamar Zvichaj nosinnya jogo kozackimi oficerami zberigavsya azh do pochatku XX storichchya Vidomo sho kozacki otamani vikoristovuvali pirnach yak simvol vladi u period Nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1922 rokiv Z poshirennyam vognepalnoyi zbroyi znachennya pirnacha yak znaryaddya boyu zmenshilosya Z XVII XVIII stolittya vin stav simvolom oficerskoyi vladi Zokrema vishi oficeri vijsk Osmanskoyi imperiyi Rechi Pospolitoyi i Moskovskogo carstva takozh pochali nositi jogo yak oznaku svogo stanu i doruchenih monarhom obov yazkiv Dorogocinni pirnachi i shestoperi buzdigani vhodili do skladu carskoyi Velikoyi Kazni kompleksa paradnoyi zbroyi ta obladunkiv Sogodni u ryadi armij krayin Shidnoyi Yevropi ta Blizkogo Shodu pernach zberig svoye ceremonialne znachennya PrimitkiPirnach Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pirnach Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pernach Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pernach Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Gucul 2011 159 Berezhinskij V G Militariya Kiyivskoyi Rusi K Starodavnij Svit 2014 370 s 130 s ISBN 978 966 2606 23 6Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pernach Gucul V M Pernach pirnach Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 159 ISBN 978 966 00 1142 7 PosilannyaPernach Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Pernach Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1342 1000 ekz

Дата публікації:
Топ