Ця стаття не містить . (лютий 2024) |
Сеті І (Повне ім'я Менмаатра Сеті Мернептах) — фараон (1294—1279 роки до н. е.), другий цар 19 династії, син Рамсеса I та цариці Сатра. Ім'я Сеті означає «Що належить (богу) Сету» або «Прибічник Сета».
Сеті І Менмаатра Сеті Мернептах | |
---|---|
Фараон | |
Початок правління: | 1294 до н.е. |
Кінець правління: | 1279 до н.е. |
Попередник: | Рамсес I |
Наступник: | Рамсес II |
Дата народження: | |
Місце народження: | Аваріс |
Країна: | Стародавнього Єгипту |
Дата смерті: | |
Місце смерті: | Стародавній Єгипет |
Поховання | Долина царів |
Батько: | Рамсес І |
Мати: | Сатра |
Сходження на престол
Сети I офіційно зійшов на престол на 24-й день третього місяця сезону шему вже зрілим чоловіком. Вже в 1-й рік свого царювання він взявся за повернення азійських володінь Єгипту, втрачених фараоном Ехнатоном. Зрештою Сеті I відновив володіння в Ханаані, відвоював у хеттів Кадеш.
Війни Сеті I
Зображення в Карнакському храмі
Про війни Сеті I відомо в основному завдяки унікальному джерелу — рельєфам, що покривають зовнішню сторону північної стіни великої гіпостильної зали храму Амона в Карнаці. Шість картин битв створюють уяву про найголовніші події цієї війни. На жаль, до наших днів дійшла лише ця картинна галерея його воєн, супроводжена лише вельми коротким текстом. Зображене тут походи, битви, облоги, тріумфи фараона і принесення в жертву полонених. Тут же зберігся своєрідний «топографічний список» підкорених земель. Кожна назва, обрамлена овалом і увінчана головою полоненого представника цього народу. Доповненням до графічної історії війн служать розрізнені свідчення інших єгипетських пам'яток, особливо знайдені в Палестині написи Сеті I, хоча вони лише почасти заповнюють недомовки і прогалини основного джерела.
Розгром кочівників шасу
Приводом до цих війн послужило постійні набіги східних сусідніх Єгипту народів до дельти Нілу. Ослаблення Єгипту протягом певного часу надало сміливості бедуїнам шасу перейти східний кордон країни, «щоб здобути собі і худобі своїй їжу у володіннях фараона».. Фараон зібрав військо, наказав виготовити військові колісниці й сам, стоячи на такій же парній колісниці, рушив на чолі воїнів проти збурених бедуїнів. Сеті захопив дорогу вздовж північного узбережжя Синайського півострова. Уздовж цієї дороги були приведені в належний стан колодязі, влаштовані для їхньої охорони військові пости. Багато з цих постів були названі іменем Сеті. Битви з бедуїнами відбулися на великій території, починаючи від прикордонної фортеці Джару, як в пустелі, так і в гористих, порослих лісом місцевостях Палестини. Бойові дії ускладнилися тим, що кочівники зайняли панівні над долинами висоти («стали на хребтах сирійських», як каже єгипетський напис). Було взято ряд фортець ворога, в тому числі Рапуха (Рафія). Фараон заволодів усією землею шасу до східних кордонів її. Останнім пала узята приступом гірська твердиня — «Місто ханаанске» (Па-Ханаана, можливо, це Газа). У битві під «Містом ханаанським» були знищені головні сили противника. Цю першу перемогу так вихваляє напис:
«У рік 1 царя Сеті мало місце винищування міцною рукою фараона ворожих шасу від фортеці Хетам в землі Цалу (тобто в Танісському номі) навіть до Ханаана. Фараон був проти них як лютий лев. Вони в гірській країні своїй перетворилися на купу трупів. Вони лежали там в крові своїй. Жоден не уникнув руки його, щоб повідати далеким народам про його силу „.
Фараон сам, мабуть, був задоволений результатами битви, бо напис свідчить:
“ Радістю його є — прийняти битву, і насолодою — кинутися в неї. Задоволення його серцю доставляють тільки потоки крові, коли він зрубає голови неприятелям. Хвилина битви з мужами привітніше йому, ніж день насолоди. Він разом вбиває їх і не щадить нікого між ними. А хто з них залишається в живих, той перебуває в руці його і відводиться живим, як бранець, в Єгипет».
Легкій перемозі Сеті I над бедуїнами Палестини сприяли хаос і смута в регіоні, яким колись потурали його попередники — Аменхотеп III і Ехнатон. Вороги не тільки задумували «заколот» проти фараона і нехтували «законами палацу», а й вносили в країну безлад і винищували один одного. Не виключено, що єгиптяни самі сприяли усобиці між князями і вождями Сирії та Палестини для ослаблення сил ворогів.
Просування на північ
Але замирення палестинського півдня було тільки частину завдання, поставленого Сеті. Фараон бажав відновити спокій і на півночі Палестини. Утихомиривши бедуїнів шасу, Сеті вийшов на простори рівнини Ізрееля. Фортеця Мегіддо не опиралась просуванню єгипетських військ. Місто Бейт-Шеан, також як і менше за розмірами місто Рехов, теж підтримали єгиптян. Однак, правитель Хаматів — міста, що знаходився на березі Геннісаретського озера або дещо південніше, біля початку долини Ярмука,, зібравши велике військо, захопив Бейт-Шеан і, уклавши союз з жителями міста Пехеля (Пелла), осадив Рехоб. Сеті, дізнавшись про це з отриманих донесень, розділив своє військо на корпуса, названі на честь Амона, Ра і Сета й почав одночасні військові дії проти міст Хаматів, Бейт-Шеана та Ієноа, добившись успіху «протягом дня». Перемога над Іеноа, містом з потужним гарнізоном, які не раз брали участь тоді в заколотах і усобицях, була визнана гідною зображення на храмових стінах у Карнаці — зрозуміло, що фараон був зображений, як єдиний переможець. У написах Сеті нічого не повідомляється про спроби звільнити Рехоб, але, безсумнівно, він був звільнений. Також немає відомостей про просування єгиптян у бік міста Пелла. Однак, це місто, також, скорилося Сеті, оскільки дана назва зустрічається в списку підлеглих місцевостей, накреслених на сфінксі із заупокійного храму Сеті в Шейх-Абд-ель-Курна. Дві стели історичного змісту (одна датована 1-м роком правління Сеті I), знайдені в містечку Бейт-Шеан за 20 км південніше Геннісаретського озера теж свідчать про те, що єгиптяни побували на східному березі Йордану.
Здається безсумнівним, що й жителі Фінікії (принаймні південної) надавали хаанейцям діяльну підтримку у війні їх з фараоном. Мабуть, під час першого походу єгиптяни захопили і морські порти Акка і Тіра, оскільки про це також описано в переліку захоплених місцевостей на сфінксі з Курна, а напис повідомляє, що «знищив фараон царів землі Джахіт (фінікійської)».
Захват Кадеша
У продовження свого переможного походу через всю землю Ханаанську війська єгипетські дійшли до фортеці Кадеш, як зображено, розташованій на лісистій горі, але, тим не менш, ймовірно, тотожній з Кадешем на Оронті, що грав таку важливу роль при Тутмосі III. Опис: «Це похід фараона для оволодіння землею Кадеш в країні амореїв».
Жителі Кадеша не очікували ворога: під деревами, які оточують місто, пасли ще стада худоби їхні пастухи, коли фараон з'явився під містом на своїй бойовій колісниці. Усі рятувалися втечею, бики бігли в одному напрямку з пастухами. Кадешські воїни, які спішили з міста на допомогу, були простромлені стрілами єгиптян і попадали зі своїх колісниць. Тоді єгипетські війська пішли на приступ і взяли місто з боєм, захопивши і всіх його жителів.
Відвідування гір Лівану і рубка лісу
Під час повернення додому на шляху через Кадеш Сеті відхилився в сторону і відвідав країну Ліманон, яка розташована серед гір Лівану. Жителі країни ханаанського походження прийняли фараона самим шанобливим чином, підводячи руки і вітаючи переможця. «Князі й старійшини — каже напис — країни Ліманон, молячись перед властеліном землі, щоб підняти славу його, так кажуть: „Ти подібний по виду твоєму батькові, сонячному богу, погляд на тебе дарує життя“».
Фараон, мабуть, віддавав якісь особливі накази, тому що єгипетський переписувач, що зображений перед ним на малюнку, каже йому: «Все, що ти сказав, буде виконано». Мабуть, справа йшла про вирубку ліванських кедрів для побудови нового великого корабля, який повинен бути спущений на «річці єгипетської» для служби Амону, і для тих величезних щогл, які ставилися на передній стороні пілонів перед храмами і прикрашалися прапорами та вимпелами на свята. На іншому малюнку зображено, як ханаанеяни рубають сокирами найкращі й найвищі дерева.
Тріумфальне повернення єгипетського війська
Захоплення Ієноама, ліванського міста Гадер і підпорядкування правителів Лівана — були головними успіхами Сеті, досягнутими під час першого походу в Азію, після чого військо фараона тріумфально повернулося до Єгипту. Можливо, сам фараон повернувся в Єгипет до прибуття туди з палестинської півночі основних військових сил. На зображеннях в Карнаці повернення царя супроводжують не всі полонені, а тільки кочівники шасу, тоді як передача царем Амону захоплених ханаанців зображено особливо, після сцени перемоги над Ієноамом. Стоячи на колісниці, в супроводі змучених бранців, пов'язаних по кілька у незручних положеннях, цар минає одну за одною прикордонні фортеці та наближається до єгипетського рубежу. Тут за тихою протокою, зарослою густим очеретом, за укріпленими мостом і воротами Сеті чекають представники жрецтва, цивільної і військової влади в одежах, що личать їх званням, жерці з розкішними букетами квітів. Угледівши царя і «небачену» здобич, зустрічають шумно вітаючи переможця, криками, рухами рук і поклонами висловлюючи свій вірнопіддану повагу.
Похід у землю Хеттського царства
Однак замирення Палестини і Південної Фінікії не означало ще відтворення «світової» держави XVIII династії. Заважала сильна протидія Хеттського царства і залежного від нього царства Амурру. Відомостей про нову сутичку між великими державами — єгипетської і анатолійської — збереглося надзвичайно мало. Зображення в Карнаці, в подробицях, прославляють перемогу над «жалюгідною землею Хатті, яку його величність перетворило у велику купу трупів». Лучники царства Хатті біжать від Сеті. Але надії втікачів марні: трупи полеглих все густіше встеляють землю перед кіньми колісниці переможця. Війна з державою Хатті була для Сеті одночасно боротьбою із залежними від нього сирійськими князівствами. Один з переможних написів царя каже про його повернення «із землі Хатті по знищенні бунтівних країн і нехтуванні сирійців в їхніх місцях» і про «великих володарів жалюгідною Сирії, наведених його величністю зі своїх перемог над землею Хатті».
Війна з державою Хатті та її союзниками була успішна для єгиптян, і Фіви бачили натовпи анатолійських і сирійських полонених, доставлених царем як дар Амону разом зі всякого роду цінностями. Як далеко на північ просунув Сеті кордон єгипетських володінь, встановити точно неможливо. У списках переможених ним народів і захоплених міст поряд з палестинськими та південнофінікійськими значаться середньосирійські Кадеш, Катна, Уллаза, Нахріма, Туніп. Переліки країн, переможених Сеті, можна вважати загалом надійними джерелами (за винятком, звичайно, бажаного, але мнимого підпорядкування Ассирії і Вавилонії), так як вони опускають ряд важливих сірійсько-палестинських міст, а багато назв серед відомих списків подібного роду згадані вперше і неодноразово підтверджуються зображеннями в Карнаці й написом з Бейт-Шеана. Якщо можна сумніватися навіть у тимчасовому захопленні єгиптянами півночі Сирії, то підпорядкування Сеті південної і середньої її частин очевидно. З хеттських клинописних пам'яток стало відомо про відпадання царства Амурру в Сирії і повернення його під панування Єгипту. Справедливо відзначено також відсутність його в числі союзників Хеттського царства, перерахованих в єгипетських джерелах, навіть на 5-му році правління наступника Сеті Рамсеса II. На деякий час до складу єгипетської держави увійшов, напевно, і Кадеш на Оронті, так як там була знайдена плита із зображенням Сеті перед єгипетськими і сирійськими божествами. Скільки походів знадобилося Сеті I для досягнення настільки великих успіхів, невідомо, як не знаємо ми й того, в які роки його царювання вони відбувалися; виняток — похід 1-го року.
Однак перемога Сеті не була вирішальною. Вона не завдала істотної шкоди Хеттській державі. Мабуть, до кінця свого правління Сеті втратив майже всі свої північні завоювання. Кінцевим результатом воєн, які вів Сеті, було встановлення в Азії північного кордону єгипетського впливу, який проходив приблизно від гирла річки Ель-Літані на схід, залишаючи в руках єгиптян міста Тір, Мегіддо, Бейт-Шеан та інші. Виконавши максимум здійсненного, Сеті уклав мирний договір з хеттським царем . Усі походи Сеті I супроводжувалися крайньою жорстокістю, з якою з єгипетських фараонів міг зрівнятися лише Аменхотеп II. Зокрема, на одній з сцен храму в Карнаці зображений Сеті, який приносить у жертву полонених, що було абсолютно не властиво єгипетській традиції.
Похід проти лівійців
Сеті вів війни не тільки на сході, а й на заході, проти лівійських народів. Відмітним знаком цих народів служить у зображенні подвійне перо нагорі голови і збоку голови локон. Написи називають їх тхухі, тхухен або тхухени, що означає «блискучі», «ті що світяться»; ці самі народи називалися пізніше греками мармарідами, жителями Мармаріки, з абсолютно тим самим значенням. У цей похід Сеті взяв свого сина і спадкоємця Рамсеса. Царі мармаридів були розбиті вщент. У зображеннях Сеті малюється стоячим на бойовій колісниці, парна упряж якої носить ім'я «перемогоносний Амон». Похід відбувався в гористій і покритій печерами країні; принаймні, напис так говорить про нього: "Цар знищив їх, стоячи на місці битви. Вони не могли тримати лука і трималися захованими в своїх печерах, як лисиці, — страху заради царя ".
Війни на півдні
Хоча вже на стіні Карнацького храму (тобто від перших років правління Сеті) в числі підданих єгипетських народів значиться землі Куш, Пунт, з багатьма племенами Африки, але не слід забувати, що тут, як і в інших пам'ятках, за звичаєм виписувалися з храмових книг більш-менш докладно імена народів, визнаних «підвладними Єгипту». Можливо, що нубійські землі залишалися спокійними з часу фараона Хоремхеба і єгипетські намісники, так звані «царські сини Куша», управляли ім'ям фараона на півдні й піклувалися про надходження в казну податків. На час правління Сеті припадають два «царських сина Куша». Це Іуні та Аменеміпет, син Пауера. Причому відомо, що цей Пауер був «царським сином Куша» під час царювання фараона Айа.
Видно, тільки під кінець царювання Сеті був змушений провести каральну експедицію проти нубійських племен далеко на півдні. Про цю війну Сеті I відомо з ідентичних текстів двох стел, виявлених у Саї і Амарі, що розповідають про боротьбу з мешканцями області Ірем (район 5-го порогу Нілу) і датованих 8-м роком правління царя. Текст стел стверджує, що Сеті I брав участь у поході, однак, графіті з Асуана дозволяють припустити, що керував військовими діями «Царський син Куша» Аменеміпет.
Спільне правління Сеті I і Рамсеса II
Можливо, що на 9-му році свого правління Сеті, який, мабуть, вважав своє становище на престолі недостатньо надійним, вирішив проголосити свого сина і спадкоємця Рамсеса своїм співправителем. У великому історичному написі Абідоса Рамсес II так розповідає про цю подію:
"Я був урочисто зведений, як старший син, в сан спадкоємця престолу … Тоді показався батько мій публічно народу, і я був як хлопчик, на колінах його, і він так казав: «Я буду вінчати його царем, бо я хочу бачити його славу, поки я ще живий». І приступили сановники двору, щоб покласти на голову мою подвійний вінець. "
Однак через те, що всі написи про сумісне правління відносяться вже до царювання Рамсеса, сам факт одночасного правління Сеті та Рамсеса сприймається не всіма істориками.
Будівельна діяльність Сеті I
Художній розвиток
Царювання Сеті належить до тих періодів історії країни, в яких, з одного боку, мистецтво протегує монарх, а з іншого, його творінням виявляється цілком гідними цього покровительства. Епоха Сеті I, який присвятив все своє життя справі відновлення релігійної культури своєї батьківщини, стала значною віхою в історії єгипетської сакральної архітектури. Повсюдно відновлювалися храми предків, споруджувалися нові святилища. Однак особливу увагу Сеті приділяв двом великим єгипетським містам — Абідосу і Фівам.
Гіпостильна зала Карнакського храму, наскільки вона була закінчена при Сеті I, і храм Осіріса в Абідосі суть художні твори першого ступеня, краса яких більш за все полягає в непомірному багатстві і численності скульптур, доведених до досконалості навіть у різанні ієрогліфів. Також знаменита гробниця Сеті, яка належить до найкращих творів фіванського мистецтва, не тільки по скульптурам, а й за красою та живопису фарб, що покривають картини і ієрогліфи.
Храм Абідоса
Знаменитий храм в Абідосі, побудований Сеті, був присвячений семи божествам. Спочатку його фасад мав сім дверей, від яких сім паралельних алей через два гіпостиля вели до семи святилищ. Його центральне святилище було присвячено Амону. Однак цим лише віддавалася данина значимості Амона-Ра, «царя богів»; у дійсності, храм був присвячений Осірісу. Праворуч від нього знаходилися святилища Абідоської тріади: Осіріса, Ісіди і Хора. Зліва в двох святилищах шанувалися Ра-Хорахте і Птах; Останнє святилище призначалося для відправлення заупокійного культу самого Сеті. Тут також шанувалися всі обожнені царі-предки Сеті I. Дві двері південніше вели в галерею, де знаходиться знаменитий Абідоський царський список: 76 картушів-імен царів предків, яким поклоняються сам Сеті і наслідний принц Рамсес. Цей список починається з першого царя I династії Менеса, завершуючись ім'ям правлячого фараона.
До завершення будівництва Сеті не дожив; храм був закінчений його сином Рамсесом. Прекрасно збережений, храм і в наші дні приголомшує своєю атмосферою. Найвищої майстерності рельєфи прекрасно зберегли свій споконвічний колір. З Абідоса походять більшість статуй Сеті I, що відрізняються чудовою якістю виконання. Сеті I надавав величезного значення Абідоському храму: це підтверджується знаменитим декретом царя, висіченому на стелі в Наурі, і написами маленького храму Канаїс у Ваді Мійа, де згадані привілеї храму в Абідосі, а також копальні, що постачали храму золото.
Осіріон
До західної стіні храму Сеті I в Абідосі примикає ще одна будівля, яку називають Осіріон. Вже давнину існувала легенда, що саме в цьому храмі поховано голову Осіріса (звідси й назва). Осіріон був виявлений відомим єгиптологом Фліндерсом Петрі в 1903 році, але тільки в 1914 році споруду повністю розчистили від піску. Справа в тому, що рівень підлоги Осіріона розташований приблизно на 8 метрів нижче рівня храму Сеті. Професор Невілл з Дослідницького фонду Єгипту, які розчистили цей комплекс, вважав, що Осіріон є однією з найбільш древніх будівель Єгипту. Але після того як в 1920-ті роки на його стінах виявили кілька написів від імені Сеті I, цю будівлю оголошено побудованою цим фараоном.
Однак царі Стародавнього Єгипту без жодного збентеження вибивали свої імена на більш древніх пам'ятниках або виробах. Таким чином, присутність «автографів» Сеті на стінах Осіріона в жодному разі не є прямим доказом того, що саме цей цар побудував цю будівлю. Ба більше, на одній зі стінок будівлі присутній розлогий напис онука Сеті — фараона Мернептаха, в якому говориться, що цей цар справляв ремонтні роботи Осіріона. Але ремонт споруди, якому кілька десятків років, у даному конкретному випадку представляється малоймовірним. Справа в тому, що Осіріон споруджений у техніці так званої мегалітичної кладки. Всю будівлю складено з величезних монолітних блоків граніту. Камінь ретельно оброблений, блоки підігнані один до одного без всякого зазору і без використання розчину. Центральна частина будівлі має дві колонади з десяти прямокутних стовпів сірого граніту. Поперечний переріз кожної такої колони являє собою квадрат зі стороною 2,5 метра, висота колони — близько 4 метрів. Тобто вага кожного подібного моноліту становить приблизно 65 тонн. А гранітні колони мають ще й виконані з того ж каменю перекриття — архітрави. Подібна техніка будівництва не має нічого спільного з тією, яка використовувалася при зведенні заупокійного храму Сеті I. Так само як немає і ніяких аналогій між абсолютно скупою, аскетичною архітектурою Осіріона і химерним декором храму Сеті.
Карнакський храм
У Карнаці біля Фів він продовжив будувати грандіозну гіпостильну залу між третім пілоном епохи Аменхотепа III і другим, зведеним при Хоремхебі. Початок будівництва було покладено ще при Рамсесі I, однак стислість його правління завадила втілити в життя колосальний проект. Зал є 103 м завширшки і 52 м в глибину і налічує сто сорок чотири колони. Потрясають уяву дванадцять колон середнього проходу заввишки 19,5 м (без абак), з капітелями у вигляді розкритих квітів папірусу. Більш низькі колони бічних проходів виконані у вигляді зв'язок, що нагадують ще не заквітлі стеблини цієї рослини. Стовбури колон були оброблені листами золота і покриті чудовими рельєфами загальною площею 24282 м². Імена зодчих які будували цей храм нам відомі — це були Майа, Іупа і Хатіаї. Роботами по декоруванню колон гіпостилю керував видатний художник цього часу — Дідіа. Остаточне декорування й обробка гіпостилю було завершено лише за Рамсеса II.
Поминальний храм Сеті I в Курні
На лівому березі Нілу в Фівах, у містечку Курна, був зведений поминальний храм (Мнемоніум) Сеті I, частина якого присвячувалася культу його батька Рамсеса I. До нашого часу дійшла основна храмова будівля з прекрасно виконаними рельєфами, які покривають стіни. Колони вишуканої форми з капітелями у вигляді бутонів папірусу прикрашають фасад храму. Відома давня назва комплексу в Курні — «Чудовий будинок царя Мінептах-Сеті в місті Амона на західній стороні Фів»; часто до цієї назви додавались ще й наступні слова: «на увазі Іпет» (тобто на увазі Карнакського храму).
Інші будівлі Сеті
Сеті почав будувати печерний храм в Абу-Сімбелі, але не встиг його закінчити. Він був закінчений його сином Рамсесом II.
При Сеті I було відновлено величезну кількість пам'яток релігійного мистецтва, знищених або пошкоджених при Ехнатоні. Великі реставраційні роботи були проведені в храмі Аменхотепа III в Луксорі. У Карнаці Сеті I також перебудував невеликий кіоск Аменхотепа II у поминальний храм цього царя. При цьому імена володарів XVIII династії в деяких святилищах, наприклад у храмі Хатшепсут у Спеос Артемідос, були, в свою чергу, замінені титулатурою і зображеннями Сеті I.
Нижній Єгипет також не був обділений увагою царя. У Мемфісі збереглося унікальне святилище Сеті I, на стіні якого цар зображений як хлопчик, що сидить на колінах двох богинь. Ймовірно, ще інший храм був побудований у Геліополі, звідки походить обеліск царя, який у даний час знаходиться в Римі.
Крім своєї улюбленої резиденції в Мемфісі, Сеті I побудував палац на місці Аваріса (північний схід Дельти), старої столиці гіксосів, де він також розширив і прикрасив храм Сета, свого бога-покровителя. Таким чином, місто було підготовлене до того, щоб при Рамсесі II стати столицею і отримати ім'я Пер-Рамсес — «Будинок Рамсеса». Серед причин цього вибору слід, насамперед, відзначити вже згадуваний тісний зв'язок сім'ї Рамессидів з орієнтовно місцем свого походження, а також політично важлива близькість до азійського кордону Єгипту.
Роботи в золотоносних копальнях
Здається, що багаті податі та данини, що стікалися щорічно в таких величезних кількостях з усіх переможених країн до Єгипту при Тутмосі III, стали надходити в набагато меншій кількості при Сеті I, тим часом як царські потреби, що підлягалися задоволенню, залишалися тими ж, а зведення дорогих будівель вимагало великих витрат. Слід було вишукувати нові джерела доходів; і тому при Сеті стали звертати особливу увагу на правильну розробку існуючих вже в Єгипті і Нубії золотих рудників, і крім того, в допомогу цьому промислу закладалися колодязі в позбавлених води гірських місцевостях, де проводилися гірничі роботи. До таких місцевостей належала і пустельна місцевість на східній стороні Нілу, навпроти Едфу. У цій пустелі збереглися залишки давньоєгипетського скельного храму: він своїм становищем позначає одне з місць зупинки на великому торговому шляху, який у давнину йшов від Нілу до Червоного моря. Написи храму відносяться до часу Сеті: вони не тільки підтверджують існування золотоносних пластів у глибині гір, але й вказують на закладку колодязя по велінню царя. Вони кажуть, що в 9-й рік, 20 числа I місяця сезону шему цар Сеті здійснив подорож у пустельні гірські місцевості, бажаючи оглянути особисто роботи на золотоносних копальнях.
Спроба добути воду також і на рудниках у Ваді-Алакі закінчилася невдало. Там був викопаний колодязь завглибшки 60 м (120 єгипетських ліктів), але до води він не дістав.
У єгипетській релігії Сеті поступово почав висувати на перше місце культ бога Птаха. Він вже бачив можливості носити додаткове ім'я Мернептах (Мар-ні-Птах, «Той, кого полюбив Птах») і не згадував у своїй, загальноприйнятій царській титулатурі жодним словом про Амона.
Родина і оточення
Дружиною Сеті I ще задовго до воцаріння стала Туйя, що походила, як і сам цар із середовища військових: її батько Райа був «командиром колісничних військ». Сеті та Туйя мали, принаймні, двох дітей — дочку на ім'я Тіа і сина, майбутнього Рамсеса II. Питання про існування принца , так званого «старшого сина» Сеті I, залишається невирішеним до цього часу; принцеса Хенутміра, мабуть, також була дочкою царственого подружжя.
З оточення царя слід згадати одного з найвідоміших людей цієї епохи, чаті (везира) Пасеря, який вступив на посаду при Сеті I, змінивши на посаді свого попередника — Небамона. Добре відомі його чудові скульптурні портрети і розкішна гробниця. Свої функції цей вельможа продовжував виконувати і пізніше, власними руками коронувавши Рамсеса II. Величезна кількість пам'ятників збереглося і від Хорміна, управителя царського гарему в Мемфісі. Нубія управлялася намісниками — «царськими синами Куша» Іуні і Аменеміпетом, який зберігав владу ще на початку царювання Рамсеса II. При Сеті I були призначені спеціальні управителі землями оаз. Так, добре відома гробниця Аменхотепа, управителя оази Бахарія.
Гробниця Сеті I
Тривалість царювання Сеті неясна. Літописи неясно розрізняють закінчення його царювання і початок одноосібного царювання його сина Рамсеса II. Останній відомий рік правління Сеті I — 11-й (11 рік, IV місяць сезону шему, 12 або 13 число), зустрічається в написі на стелі, присвяченій заснуванню храму в Гебель Баркалаї — обителі Амона, владики Нубії або, як її називали єгиптяни, «Південному Карнаці». Хоча Манефон стверджує, що Сеті правив 21 рік, що малоймовірно; зробити припущення, що від 10 років правління Сеті абсолютно не збереглося датованих пам'яток, неможливо. Як би там не було, але ще не старим зійшов фараон у свою гробницю в Долині царів, найдовшу (100 м) і найвитонченішу по обробці серед усіх царських гробниць.
Гробниця Сеті I (KV17) або як її ще називають «гробниця Бельцоні», на честь вченого, який відкрив її, була знайдена в 1817 році. Вхід до неї був настільки добре прихований, що він абсолютно не був помітний, поки сильний дощ не спричинив земляний обвал, який відкрив гробницю. Однак коли Бельцоні, слідом за цим, проник до неї, то виявилося, що колись у давні часи її вже відвідали грабіжники; алебастровий саркофаг Сеті (який нині знаходиться в Англії) був відкритий, розбита кришка лежала осторонь і мумії в ньому не було.
Сходи (27 ступенів) веде від входу вниз до брами з картушами Сеті-Усірі, тобто зробившогося Осірісом померлого. Від воріт веде прохід 11 м довжини при 2,7 м висоти і 2,5 м ширини, що нахилений вглиб і вниз під кутом 18° і приводить до других воріт. Від цих других воріт веде спуск по сходах в 25 щаблів до третіх воріт, від яких знову йде похилий вниз коридор довжиною 11 м. На кінці цього другого проходу знаходиться кімната 4,2 м ширини і 3,6 м довжини, в якій при Бельцоні (що бачив гробницю ще в повному блиску і майже в цілості) перебував глибокий вертикальний колодязь, за яким височіла стіна, покрита ієрогліфами. Мабуть, тут закінчувалася гробниця. Однак Бельцоні не повірив цим пристроям гробниці; звук, який лунав при ударі в стіну, здався йому підозрілим; він наказав завалити шахту і пробити стіну і був цілком винагороджений за свої зусилля. Тут, за пробитою стіною, відкрилася перша зала. Вона лежала на півметра нижче тієї кімнати, з якої в неї проникають і має 7,9 м завдовжки і 7,5 м звширшки; чотири колони підтримують стелю. Всі розташовані раніше ворота, сходи і проходи покриті ієрогліфами і картинами, — але всі вони тьмяніють, так сказати, перед величчю і пишнотою картин і скульптур, що знаходяться в цьому і наступних залах. Всі ці картини становлять по суті одну картину, протяжну від входу в залу, по ній і по всіх наступним приміщенням. Вони намальовані по тонкій штукатурці жовтуватого кольору і зображують мандрування душі по різних відділах Аменті («прихованого», тобто загробного світу), поки вона не сприймається у «квітучі» рівнини Аалу, в «будинку сонця». На них видно, як цар постає перед різними божествами Аменті, до яких він під'їжджає на турі сонця. У переліку не роз'яснених ще символів можна відзначити процесію людей, що несуть величезної довжини змію.
Потім зображено хід шістнадцяти чоловіків, по чотири в групі, що підходять до Хора. Це чотири раси людей, єгиптяни, семіти, чорношкірі негри і білошкірі лівійці. Останні в довгому одязі і пір'ях на голові.
Нижче першої зали на чотири щаблі лежить інша палата 8,1 м завдовжки і 7,2 м завширшки. У залі присутні дві колони; тут стінні картини не закінчені: видно абриси фігур, накидані майстерною і сміливою рукою. Перші абриси учнів накреслені червоною фарбою; виправлення художника зроблені чорним олівцем. Тут особливо чудовий портрет Сеті I. За цим залом в глиб гори немає продовження гробниці; але з попередньої зали з чотирма колонами, в лівій стороні від входу, відкривається сходи з 18 ступенів, які ведуть вниз, і призводить до коридору 11 метрів завдовжки, який також потроху знижується. У цьому проході також чудово розфарбовані картини, які стосуються культу мертвих і загробним міфам.
Коридор закінчується воротами; на пілястрах цих воріт зображений цар у пишному військовому одязі та озброєнні, сидячим на золотом троні. Від воріт знову шість ступенів спускаються в маленьку аванзалу, в якій цар зображений тим, хто стоїть перед Хатхор, Гором, Анубісом, Ісідою, Осірісом і Пта.
З цієї вхідної кімнати хід веде у велику палату з шістьма колонами (7,8 × 7,5 м), до якої примикає інша, не відокремлена від неї палата (9 × 7,8 м), але пів якої нижче першої на чотири щаблі, а стеля набагато вище. Це похоронна камера; створює сильне враження їм вироблене при достатньому освітленні. З усіх боків виступають з темряви як живі дивні, але майстерно окреслені образи; на стелі видніються астрономічні знаки і форми крокодила і гіпопотама, лева і священного бика. Тут же в середині склепіння покритої зали знаходився алебастровий саркофаг (2,85 м завдовжки, майже метр завширшки, зі стінками завтовшки 5 см), покритий витонченими рельєфами, інкрустованими блакитною скляній пастою, — сценами з заупокійних текстів — «Книги Воріт» і «Книги мертвих».
А поруч зали з колонами і біля зали саркофага лежали ще кімнати, по дві при кожній, в яких накреслено продовження тих же зображень, які знаходяться на стінах всієї гробниці. Особливо цікава велика кімната, що лежить біля зали саркофага; тут зображений ряд випробувань душі: вогонь меч, отруйні змії загрожують їй, і тільки «виправданий» може пройти посеред цих страхів, щоб увійти в «зоряне житло». Це останнє житло зображено на зводі «золотої зали», тобто зали саркофага, де лежала мумія. Це надзвичайно цікаве зображення, складене з усіх єгиптянам відомих сузір'їв, з планет і деканів із зазначенням сходження світил. Тут же живе очищена душа життям, «що не має другої смерті», і оспівує гімни, тексти яких написані на стінах похоронної камери.
Ззаду «золотий зали» знайдена ще палата 12,6 м завдовжки і 5,1 м завширшки, що спочиває на чотирьох колонах; але вона залишилася незакінченою. Від того місця, де стояв саркофаг, йде ще глибоко в гору, вниз метрів на 60, хід чи штольня, що повертає трохи направо і упирається в голу скелю. На стінах її немає рельєфів. Думалось бачити в цій штольні з'єднувальний хід з долиною Ассасіфа, але це не виправдалося; найімовірніше, що штольня ця пророблена зважаючи на плани збільшення гробниці, але потім залишена. Нижня точка цього ходу лежить на 52 метри нижче входу в гробницю в ущелині. Чудова гробниця Сеті I, вирубана в скелі, що має 6 сходів, 4 колонних зали і 16 інших приміщень, є приголомшливим і неперевершеним шедевром єгипетського заупокійного зодчества.
Прекрасно збережені мумія Сеті I і залишки первісного дерев'яної труни були виявлені в схованці Дейр ель-Бахрі в 1881 році.
Наслідки правління Сеті I
Значущість особи самого Сеті I була, в чому, прихована подальшим царюванням його знаменитого сина — Рамсеса II, тривалість і велика кількість пам'яток якого загальновідомі. Однак значення царювання і діяльності Сеті I полягала, передусім, у тому, що єгипетська традиційна цивілізація, вражена амарнською реформою, при ньому частково відродилася. Багато в чому, це відродження виявилося штучним і умовним, однак Сеті вдалося тимчасово призупинити прийдешній занепад і створити передумови для подальшого розквіту країни.
У фільмографії
Незважаючи на те, що Сеті менш відомий, ніж його знаменитий спадкоємець Рамсес II, він фігурує в багатьох художніх фільмах, присвячених Стародавньому Єгипту. Найчастіше він зображується у фільмах про Мойсея, де представлений як батько царівни, яка врятувала юдейського пророка, і фараона, який посилив пригноблювання євреїв. В анімаційному фільмі «Принц Єгипту» Сеті — похмурий деспот, в той час, як Рамсес тільки змушений продовжувати його політику, і Мойсей намагається достукатися до його зачерствілого серця, акцентуючи увагу саме на цьому факторі. Жорстокість Сеті підтверджують і єгипетські джерела. Крім того, Сеті є другорядним персонажем фантастичних фільмів «Мумія» і «Мумія повертається», де він зображений фараоном, полеглим жертвою змови свого верховного жерця Імхотепа.
Примітки
- Даний Хамат не слід плутати з містом Хамат на річці Оронт.
- Судячи з єгипетського напису з Бейт-Шеана, Сеті не брав участі у взятті Іеноа.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сеті I |
- The Monuments of Seti I and their Historical Significance: Epigraphic, Art and Historical Analysis(PDF)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2024 Seti I Povne im ya Menmaatra Seti Merneptah faraon 1294 1279 roki do n e drugij car 19 dinastiyi sin Ramsesa I ta carici Satra Im ya Seti oznachaye Sho nalezhit bogu Setu abo Pribichnik Seta Seti I Menmaatra Seti MerneptahSeti I Menmaatra Seti MerneptahFaraonPochatok pravlinnya 1294 do n e Kinec pravlinnya 1279 do n e Poperednik Ramses INastupnik Ramses IIData narodzhennya Misce narodzhennya AvarisKrayina Starodavnogo YegiptuData smerti Misce smerti Starodavnij YegipetPohovannyaDolina carivBatko Ramses IMati SatraShodzhennya na prestolGolova statuyi Seti I Metropoliten muzej Nyu Jork Seti I oficijno zijshov na prestol na 24 j den tretogo misyacya sezonu shemu vzhe zrilim cholovikom Vzhe v 1 j rik svogo caryuvannya vin vzyavsya za povernennya azijskih volodin Yegiptu vtrachenih faraonom Ehnatonom Zreshtoyu Seti I vidnoviv volodinnya v Hanaani vidvoyuvav u hettiv Kadesh Vijni Seti IZobrazhennya v Karnakskomu hrami Zobrazhennya Seti I z jogo grobnici vilno skopijovane Genri Vilyamom Bichi Kartush z im yam Seti I Pro vijni Seti I vidomo v osnovnomu zavdyaki unikalnomu dzherelu relyefam sho pokrivayut zovnishnyu storonu pivnichnoyi stini velikoyi gipostilnoyi zali hramu Amona v Karnaci Shist kartin bitv stvoryuyut uyavu pro najgolovnishi podiyi ciyeyi vijni Na zhal do nashih dniv dijshla lishe cya kartinna galereya jogo voyen suprovodzhena lishe velmi korotkim tekstom Zobrazhene tut pohodi bitvi oblogi triumfi faraona i prinesennya v zhertvu polonenih Tut zhe zberigsya svoyeridnij topografichnij spisok pidkorenih zemel Kozhna nazva obramlena ovalom i uvinchana golovoyu polonenogo predstavnika cogo narodu Dopovnennyam do grafichnoyi istoriyi vijn sluzhat rozrizneni svidchennya inshih yegipetskih pam yatok osoblivo znajdeni v Palestini napisi Seti I hocha voni lishe pochasti zapovnyuyut nedomovki i progalini osnovnogo dzherela Rozgrom kochivnikiv shasu Golova mumiyi faraona Seti I Privodom do cih vijn posluzhilo postijni nabigi shidnih susidnih Yegiptu narodiv do delti Nilu Oslablennya Yegiptu protyagom pevnogo chasu nadalo smilivosti beduyinam shasu perejti shidnij kordon krayini shob zdobuti sobi i hudobi svoyij yizhu u volodinnyah faraona Faraon zibrav vijsko nakazav vigotoviti vijskovi kolisnici j sam stoyachi na takij zhe parnij kolisnici rushiv na choli voyiniv proti zburenih beduyiniv Seti zahopiv dorogu vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Sinajskogo pivostrova Uzdovzh ciyeyi dorogi buli privedeni v nalezhnij stan kolodyazi vlashtovani dlya yihnoyi ohoroni vijskovi posti Bagato z cih postiv buli nazvani imenem Seti Bitvi z beduyinami vidbulisya na velikij teritoriyi pochinayuchi vid prikordonnoyi forteci Dzharu yak v pusteli tak i v goristih poroslih lisom miscevostyah Palestini Bojovi diyi uskladnilisya tim sho kochivniki zajnyali panivni nad dolinami visoti stali na hrebtah sirijskih yak kazhe yegipetskij napis Bulo vzyato ryad fortec voroga v tomu chisli Rapuha Rafiya Faraon zavolodiv usiyeyu zemleyu shasu do shidnih kordoniv yiyi Ostannim pala uzyata pristupom girska tverdinya Misto hanaanske Pa Hanaana mozhlivo ce Gaza U bitvi pid Mistom hanaanskim buli znisheni golovni sili protivnika Cyu pershu peremogu tak vihvalyaye napis U rik 1 carya Seti malo misce vinishuvannya micnoyu rukoyu faraona vorozhih shasu vid forteci Hetam v zemli Calu tobto v Tanisskomu nomi navit do Hanaana Faraon buv proti nih yak lyutij lev Voni v girskij krayini svoyij peretvorilisya na kupu trupiv Voni lezhali tam v krovi svoyij Zhoden ne uniknuv ruki jogo shob povidati dalekim narodam pro jogo silu Faraon sam mabut buv zadovolenij rezultatami bitvi bo napis svidchit Radistyu jogo ye prijnyati bitvu i nasolodoyu kinutisya v neyi Zadovolennya jogo sercyu dostavlyayut tilki potoki krovi koli vin zrubaye golovi nepriyatelyam Hvilina bitvi z muzhami privitnishe jomu nizh den nasolodi Vin razom vbivaye yih i ne shadit nikogo mizh nimi A hto z nih zalishayetsya v zhivih toj perebuvaye v ruci jogo i vidvoditsya zhivim yak branec v Yegipet Legkij peremozi Seti I nad beduyinami Palestini spriyali haos i smuta v regioni yakim kolis poturali jogo poperedniki Amenhotep III i Ehnaton Vorogi ne tilki zadumuvali zakolot proti faraona i nehtuvali zakonami palacu a j vnosili v krayinu bezlad i vinishuvali odin odnogo Ne viklyucheno sho yegiptyani sami spriyali usobici mizh knyazyami i vozhdyami Siriyi ta Palestini dlya oslablennya sil vorogiv Prosuvannya na pivnich Ale zamirennya palestinskogo pivdnya bulo tilki chastinu zavdannya postavlenogo Seti Faraon bazhav vidnoviti spokij i na pivnochi Palestini Utihomirivshi beduyiniv shasu Seti vijshov na prostori rivnini Izreelya Fortecya Megiddo ne opiralas prosuvannyu yegipetskih vijsk Misto Bejt Shean takozh yak i menshe za rozmirami misto Rehov tezh pidtrimali yegiptyan Odnak pravitel Hamativ mista sho znahodivsya na berezi Gennisaretskogo ozera abo desho pivdennishe bilya pochatku dolini Yarmuka zibravshi velike vijsko zahopiv Bejt Shean i uklavshi soyuz z zhitelyami mista Pehelya Pella osadiv Rehob Seti diznavshis pro ce z otrimanih donesen rozdiliv svoye vijsko na korpusa nazvani na chest Amona Ra i Seta j pochav odnochasni vijskovi diyi proti mist Hamativ Bejt Sheana ta Iyenoa dobivshis uspihu protyagom dnya Peremoga nad Ienoa mistom z potuzhnim garnizonom yaki ne raz brali uchast todi v zakolotah i usobicyah bula viznana gidnoyu zobrazhennya na hramovih stinah u Karnaci zrozumilo sho faraon buv zobrazhenij yak yedinij peremozhec U napisah Seti nichogo ne povidomlyayetsya pro sprobi zvilniti Rehob ale bezsumnivno vin buv zvilnenij Takozh nemaye vidomostej pro prosuvannya yegiptyan u bik mista Pella Odnak ce misto takozh skorilosya Seti oskilki dana nazva zustrichayetsya v spisku pidleglih miscevostej nakreslenih na sfinksi iz zaupokijnogo hramu Seti v Shejh Abd el Kurna Dvi steli istorichnogo zmistu odna datovana 1 m rokom pravlinnya Seti I znajdeni v mistechku Bejt Shean za 20 km pivdennishe Gennisaretskogo ozera tezh svidchat pro te sho yegiptyani pobuvali na shidnomu berezi Jordanu Zdayetsya bezsumnivnim sho j zhiteli Finikiyi prinajmni pivdennoyi nadavali haanejcyam diyalnu pidtrimku u vijni yih z faraonom Mabut pid chas pershogo pohodu yegiptyani zahopili i morski porti Akka i Tira oskilki pro ce takozh opisano v pereliku zahoplenih miscevostej na sfinksi z Kurna a napis povidomlyaye sho znishiv faraon cariv zemli Dzhahit finikijskoyi Zahvat Kadesha U prodovzhennya svogo peremozhnogo pohodu cherez vsyu zemlyu Hanaansku vijska yegipetski dijshli do forteci Kadesh yak zobrazheno roztashovanij na lisistij gori ale tim ne mensh jmovirno totozhnij z Kadeshem na Oronti sho grav taku vazhlivu rol pri Tutmosi III Opis Ce pohid faraona dlya ovolodinnya zemleyu Kadesh v krayini amoreyiv Zhiteli Kadesha ne ochikuvali voroga pid derevami yaki otochuyut misto pasli she stada hudobi yihni pastuhi koli faraon z yavivsya pid mistom na svoyij bojovij kolisnici Usi ryatuvalisya vtecheyu biki bigli v odnomu napryamku z pastuhami Kadeshski voyini yaki spishili z mista na dopomogu buli prostromleni strilami yegiptyan i popadali zi svoyih kolisnic Todi yegipetski vijska pishli na pristup i vzyali misto z boyem zahopivshi i vsih jogo zhiteliv Vidviduvannya gir Livanu i rubka lisu Hanaanci rubayut lis dlya Seti I Pid chas povernennya dodomu na shlyahu cherez Kadesh Seti vidhilivsya v storonu i vidvidav krayinu Limanon yaka roztashovana sered gir Livanu Zhiteli krayini hanaanskogo pohodzhennya prijnyali faraona samim shanoblivim chinom pidvodyachi ruki i vitayuchi peremozhcya Knyazi j starijshini kazhe napis krayini Limanon molyachis pered vlastelinom zemli shob pidnyati slavu jogo tak kazhut Ti podibnij po vidu tvoyemu batkovi sonyachnomu bogu poglyad na tebe daruye zhittya Faraon mabut viddavav yakis osoblivi nakazi tomu sho yegipetskij perepisuvach sho zobrazhenij pered nim na malyunku kazhe jomu Vse sho ti skazav bude vikonano Mabut sprava jshla pro virubku livanskih kedriv dlya pobudovi novogo velikogo korablya yakij povinen buti spushenij na richci yegipetskoyi dlya sluzhbi Amonu i dlya tih velicheznih shogl yaki stavilisya na perednij storoni piloniv pered hramami i prikrashalisya praporami ta vimpelami na svyata Na inshomu malyunku zobrazheno yak hanaaneyani rubayut sokirami najkrashi j najvishi dereva Triumfalne povernennya yegipetskogo vijska Zahoplennya Iyenoama livanskogo mista Gader i pidporyadkuvannya praviteliv Livana buli golovnimi uspihami Seti dosyagnutimi pid chas pershogo pohodu v Aziyu pislya chogo vijsko faraona triumfalno povernulosya do Yegiptu Mozhlivo sam faraon povernuvsya v Yegipet do pributtya tudi z palestinskoyi pivnochi osnovnih vijskovih sil Na zobrazhennyah v Karnaci povernennya carya suprovodzhuyut ne vsi poloneni a tilki kochivniki shasu todi yak peredacha carem Amonu zahoplenih hanaanciv zobrazheno osoblivo pislya sceni peremogi nad Iyenoamom Stoyachi na kolisnici v suprovodi zmuchenih branciv pov yazanih po kilka u nezruchnih polozhennyah car minaye odnu za odnoyu prikordonni forteci ta nablizhayetsya do yegipetskogo rubezhu Tut za tihoyu protokoyu zarosloyu gustim ocheretom za ukriplenimi mostom i vorotami Seti chekayut predstavniki zhrectva civilnoyi i vijskovoyi vladi v odezhah sho lichat yih zvannyam zherci z rozkishnimi buketami kvitiv Ugledivshi carya i nebachenu zdobich zustrichayut shumno vitayuchi peremozhcya krikami ruhami ruk i poklonami vislovlyuyuchi svij virnopiddanu povagu Pohid u zemlyu Hettskogo carstva Zobrazhennya Seti I na hrami v Abidosi Odnak zamirennya Palestini i Pivdennoyi Finikiyi ne oznachalo she vidtvorennya svitovoyi derzhavi XVIII dinastiyi Zavazhala silna protidiya Hettskogo carstva i zalezhnogo vid nogo carstva Amurru Vidomostej pro novu sutichku mizh velikimi derzhavami yegipetskoyi i anatolijskoyi zbereglosya nadzvichajno malo Zobrazhennya v Karnaci v podrobicyah proslavlyayut peremogu nad zhalyugidnoyu zemleyu Hatti yaku jogo velichnist peretvorilo u veliku kupu trupiv Luchniki carstva Hatti bizhat vid Seti Ale nadiyi vtikachiv marni trupi poleglih vse gustishe vstelyayut zemlyu pered kinmi kolisnici peremozhcya Vijna z derzhavoyu Hatti bula dlya Seti odnochasno borotboyu iz zalezhnimi vid nogo sirijskimi knyazivstvami Odin z peremozhnih napisiv carya kazhe pro jogo povernennya iz zemli Hatti po znishenni buntivnih krayin i nehtuvanni sirijciv v yihnih miscyah i pro velikih volodariv zhalyugidnoyu Siriyi navedenih jogo velichnistyu zi svoyih peremog nad zemleyu Hatti Vijna z derzhavoyu Hatti ta yiyi soyuznikami bula uspishna dlya yegiptyan i Fivi bachili natovpi anatolijskih i sirijskih polonenih dostavlenih carem yak dar Amonu razom zi vsyakogo rodu cinnostyami Yak daleko na pivnich prosunuv Seti kordon yegipetskih volodin vstanoviti tochno nemozhlivo U spiskah peremozhenih nim narodiv i zahoplenih mist poryad z palestinskimi ta pivdennofinikijskimi znachatsya serednosirijski Kadesh Katna Ullaza Nahrima Tunip Pereliki krayin peremozhenih Seti mozhna vvazhati zagalom nadijnimi dzherelami za vinyatkom zvichajno bazhanogo ale mnimogo pidporyadkuvannya Assiriyi i Vaviloniyi tak yak voni opuskayut ryad vazhlivih sirijsko palestinskih mist a bagato nazv sered vidomih spiskiv podibnogo rodu zgadani vpershe i neodnorazovo pidtverdzhuyutsya zobrazhennyami v Karnaci j napisom z Bejt Sheana Yaksho mozhna sumnivatisya navit u timchasovomu zahoplenni yegiptyanami pivnochi Siriyi to pidporyadkuvannya Seti pivdennoyi i serednoyi yiyi chastin ochevidno Z hettskih klinopisnih pam yatok stalo vidomo pro vidpadannya carstva Amurru v Siriyi i povernennya jogo pid panuvannya Yegiptu Spravedlivo vidznacheno takozh vidsutnist jogo v chisli soyuznikiv Hettskogo carstva pererahovanih v yegipetskih dzherelah navit na 5 mu roci pravlinnya nastupnika Seti Ramsesa II Na deyakij chas do skladu yegipetskoyi derzhavi uvijshov napevno i Kadesh na Oronti tak yak tam bula znajdena plita iz zobrazhennyam Seti pered yegipetskimi i sirijskimi bozhestvami Skilki pohodiv znadobilosya Seti I dlya dosyagnennya nastilki velikih uspihiv nevidomo yak ne znayemo mi j togo v yaki roki jogo caryuvannya voni vidbuvalisya vinyatok pohid 1 go roku Odnak peremoga Seti ne bula virishalnoyu Vona ne zavdala istotnoyi shkodi Hettskij derzhavi Mabut do kincya svogo pravlinnya Seti vtrativ majzhe vsi svoyi pivnichni zavoyuvannya Kincevim rezultatom voyen yaki viv Seti bulo vstanovlennya v Aziyi pivnichnogo kordonu yegipetskogo vplivu yakij prohodiv priblizno vid girla richki El Litani na shid zalishayuchi v rukah yegiptyan mista Tir Megiddo Bejt Shean ta inshi Vikonavshi maksimum zdijsnennogo Seti uklav mirnij dogovir z hettskim carem Usi pohodi Seti I suprovodzhuvalisya krajnoyu zhorstokistyu z yakoyu z yegipetskih faraoniv mig zrivnyatisya lishe Amenhotep II Zokrema na odnij z scen hramu v Karnaci zobrazhenij Seti yakij prinosit u zhertvu polonenih sho bulo absolyutno ne vlastivo yegipetskij tradiciyi Pohid proti livijciv Seti viv vijni ne tilki na shodi a j na zahodi proti livijskih narodiv Vidmitnim znakom cih narodiv sluzhit u zobrazhenni podvijne pero nagori golovi i zboku golovi lokon Napisi nazivayut yih thuhi thuhen abo thuheni sho oznachaye bliskuchi ti sho svityatsya ci sami narodi nazivalisya piznishe grekami marmaridami zhitelyami Marmariki z absolyutno tim samim znachennyam U cej pohid Seti vzyav svogo sina i spadkoyemcya Ramsesa Cari marmaridiv buli rozbiti vshent U zobrazhennyah Seti malyuyetsya stoyachim na bojovij kolisnici parna upryazh yakoyi nosit im ya peremogonosnij Amon Pohid vidbuvavsya v goristij i pokritij pecherami krayini prinajmni napis tak govorit pro nogo Car znishiv yih stoyachi na misci bitvi Voni ne mogli trimati luka i trimalisya zahovanimi v svoyih pecherah yak lisici strahu zaradi carya Vijni na pivdni Hocha vzhe na stini Karnackogo hramu tobto vid pershih rokiv pravlinnya Seti v chisli piddanih yegipetskih narodiv znachitsya zemli Kush Punt z bagatma plemenami Afriki ale ne slid zabuvati sho tut yak i v inshih pam yatkah za zvichayem vipisuvalisya z hramovih knig bilsh mensh dokladno imena narodiv viznanih pidvladnimi Yegiptu Mozhlivo sho nubijski zemli zalishalisya spokijnimi z chasu faraona Horemheba i yegipetski namisniki tak zvani carski sini Kusha upravlyali im yam faraona na pivdni j pikluvalisya pro nadhodzhennya v kaznu podatkiv Na chas pravlinnya Seti pripadayut dva carskih sina Kusha Ce Iuni ta Amenemipet sin Pauera Prichomu vidomo sho cej Pauer buv carskim sinom Kusha pid chas caryuvannya faraona Aja Vidno tilki pid kinec caryuvannya Seti buv zmushenij provesti karalnu ekspediciyu proti nubijskih plemen daleko na pivdni Pro cyu vijnu Seti I vidomo z identichnih tekstiv dvoh stel viyavlenih u Sayi i Amari sho rozpovidayut pro borotbu z meshkancyami oblasti Irem rajon 5 go porogu Nilu i datovanih 8 m rokom pravlinnya carya Tekst stel stverdzhuye sho Seti I brav uchast u pohodi odnak grafiti z Asuana dozvolyayut pripustiti sho keruvav vijskovimi diyami Carskij sin Kusha Amenemipet Spilne pravlinnya Seti I i Ramsesa IIMozhlivo sho na 9 mu roci svogo pravlinnya Seti yakij mabut vvazhav svoye stanovishe na prestoli nedostatno nadijnim virishiv progolositi svogo sina i spadkoyemcya Ramsesa svoyim spivpravitelem U velikomu istorichnomu napisi Abidosa Ramses II tak rozpovidaye pro cyu podiyu Ya buv urochisto zvedenij yak starshij sin v san spadkoyemcya prestolu Todi pokazavsya batko mij publichno narodu i ya buv yak hlopchik na kolinah jogo i vin tak kazav Ya budu vinchati jogo carem bo ya hochu bachiti jogo slavu poki ya she zhivij I pristupili sanovniki dvoru shob poklasti na golovu moyu podvijnij vinec Odnak cherez te sho vsi napisi pro sumisne pravlinnya vidnosyatsya vzhe do caryuvannya Ramsesa sam fakt odnochasnogo pravlinnya Seti ta Ramsesa sprijmayetsya ne vsima istorikami Budivelna diyalnist Seti IHudozhnij rozvitok Caryuvannya Seti nalezhit do tih periodiv istoriyi krayini v yakih z odnogo boku mistectvo proteguye monarh a z inshogo jogo tvorinnyam viyavlyayetsya cilkom gidnimi cogo pokrovitelstva Epoha Seti I yakij prisvyativ vse svoye zhittya spravi vidnovlennya religijnoyi kulturi svoyeyi batkivshini stala znachnoyu vihoyu v istoriyi yegipetskoyi sakralnoyi arhitekturi Povsyudno vidnovlyuvalisya hrami predkiv sporudzhuvalisya novi svyatilisha Odnak osoblivu uvagu Seti pridilyav dvom velikim yegipetskim mistam Abidosu i Fivam Gipostilna zala Karnakskogo hramu naskilki vona bula zakinchena pri Seti I i hram Osirisa v Abidosi sut hudozhni tvori pershogo stupenya krasa yakih bilsh za vse polyagaye v nepomirnomu bagatstvi i chislennosti skulptur dovedenih do doskonalosti navit u rizanni iyeroglifiv Takozh znamenita grobnicya Seti yaka nalezhit do najkrashih tvoriv fivanskogo mistectva ne tilki po skulpturam a j za krasoyu ta zhivopisu farb sho pokrivayut kartini i iyeroglifi Hram Abidosa Seti I i jogo spadkoyemec Ramses pered spiskom predkiv v Abidoskomu hrami Znamenitij hram v Abidosi pobudovanij Seti buv prisvyachenij semi bozhestvam Spochatku jogo fasad mav sim dverej vid yakih sim paralelnih alej cherez dva gipostilya veli do semi svyatilish Jogo centralne svyatilishe bulo prisvyacheno Amonu Odnak cim lishe viddavalasya danina znachimosti Amona Ra carya bogiv u dijsnosti hram buv prisvyachenij Osirisu Pravoruch vid nogo znahodilisya svyatilisha Abidoskoyi triadi Osirisa Isidi i Hora Zliva v dvoh svyatilishah shanuvalisya Ra Horahte i Ptah Ostannye svyatilishe priznachalosya dlya vidpravlennya zaupokijnogo kultu samogo Seti Tut takozh shanuvalisya vsi obozhneni cari predki Seti I Dvi dveri pivdennishe veli v galereyu de znahoditsya znamenitij Abidoskij carskij spisok 76 kartushiv imen cariv predkiv yakim poklonyayutsya sam Seti i naslidnij princ Ramses Cej spisok pochinayetsya z pershogo carya I dinastiyi Menesa zavershuyuchis im yam pravlyachogo faraona Hram Seti I v Abidosi Do zavershennya budivnictva Seti ne dozhiv hram buv zakinchenij jogo sinom Ramsesom Prekrasno zberezhenij hram i v nashi dni prigolomshuye svoyeyu atmosferoyu Najvishoyi majsternosti relyefi prekrasno zberegli svij spokonvichnij kolir Z Abidosa pohodyat bilshist statuj Seti I sho vidriznyayutsya chudovoyu yakistyu vikonannya Seti I nadavav velicheznogo znachennya Abidoskomu hramu ce pidtverdzhuyetsya znamenitim dekretom carya visichenomu na steli v Nauri i napisami malenkogo hramu Kanayis u Vadi Mija de zgadani privileyi hramu v Abidosi a takozh kopalni sho postachali hramu zoloto Osirion Osirion Do zahidnoyi stini hramu Seti I v Abidosi primikaye she odna budivlya yaku nazivayut Osirion Vzhe davninu isnuvala legenda sho same v comu hrami pohovano golovu Osirisa zvidsi j nazva Osirion buv viyavlenij vidomim yegiptologom Flindersom Petri v 1903 roci ale tilki v 1914 roci sporudu povnistyu rozchistili vid pisku Sprava v tomu sho riven pidlogi Osiriona roztashovanij priblizno na 8 metriv nizhche rivnya hramu Seti Profesor Nevill z Doslidnickogo fondu Yegiptu yaki rozchistili cej kompleks vvazhav sho Osirion ye odniyeyu z najbilsh drevnih budivel Yegiptu Ale pislya togo yak v 1920 ti roki na jogo stinah viyavili kilka napisiv vid imeni Seti I cyu budivlyu ogolosheno pobudovanoyu cim faraonom Odnak cari Starodavnogo Yegiptu bez zhodnogo zbentezhennya vibivali svoyi imena na bilsh drevnih pam yatnikah abo virobah Takim chinom prisutnist avtografiv Seti na stinah Osiriona v zhodnomu razi ne ye pryamim dokazom togo sho same cej car pobuduvav cyu budivlyu Ba bilshe na odnij zi stinok budivli prisutnij rozlogij napis onuka Seti faraona Merneptaha v yakomu govoritsya sho cej car spravlyav remontni roboti Osiriona Ale remont sporudi yakomu kilka desyatkiv rokiv u danomu konkretnomu vipadku predstavlyayetsya malojmovirnim Sprava v tomu sho Osirion sporudzhenij u tehnici tak zvanoyi megalitichnoyi kladki Vsyu budivlyu skladeno z velicheznih monolitnih blokiv granitu Kamin retelno obroblenij bloki pidignani odin do odnogo bez vsyakogo zazoru i bez vikoristannya rozchinu Centralna chastina budivli maye dvi kolonadi z desyati pryamokutnih stovpiv sirogo granitu Poperechnij pereriz kozhnoyi takoyi koloni yavlyaye soboyu kvadrat zi storonoyu 2 5 metra visota koloni blizko 4 metriv Tobto vaga kozhnogo podibnogo monolitu stanovit priblizno 65 tonn A granitni koloni mayut she j vikonani z togo zh kamenyu perekrittya arhitravi Podibna tehnika budivnictva ne maye nichogo spilnogo z tiyeyu yaka vikoristovuvalasya pri zvedenni zaupokijnogo hramu Seti I Tak samo yak nemaye i niyakih analogij mizh absolyutno skupoyu asketichnoyu arhitekturoyu Osiriona i himernim dekorom hramu Seti Karnakskij hram Golovnij prohid gipostilnoyi zali v Karnaci U Karnaci bilya Fiv vin prodovzhiv buduvati grandioznu gipostilnu zalu mizh tretim pilonom epohi Amenhotepa III i drugim zvedenim pri Horemhebi Pochatok budivnictva bulo pokladeno she pri Ramsesi I odnak stislist jogo pravlinnya zavadila vtiliti v zhittya kolosalnij proekt Zal ye 103 m zavshirshki i 52 m v glibinu i nalichuye sto sorok chotiri koloni Potryasayut uyavu dvanadcyat kolon serednogo prohodu zavvishki 19 5 m bez abak z kapitelyami u viglyadi rozkritih kvitiv papirusu Bilsh nizki koloni bichnih prohodiv vikonani u viglyadi zv yazok sho nagaduyut she ne zakvitli steblini ciyeyi roslini Stovburi kolon buli obrobleni listami zolota i pokriti chudovimi relyefami zagalnoyu plosheyu 24282 m Imena zodchih yaki buduvali cej hram nam vidomi ce buli Maja Iupa i Hatiayi Robotami po dekoruvannyu kolon gipostilyu keruvav vidatnij hudozhnik cogo chasu Didia Ostatochne dekoruvannya j obrobka gipostilyu bulo zaversheno lishe za Ramsesa II Pominalnij hram Seti I v Kurna Pominalnij hram Seti I v Kurni Na livomu berezi Nilu v Fivah u mistechku Kurna buv zvedenij pominalnij hram Mnemonium Seti I chastina yakogo prisvyachuvalasya kultu jogo batka Ramsesa I Do nashogo chasu dijshla osnovna hramova budivlya z prekrasno vikonanimi relyefami yaki pokrivayut stini Koloni vishukanoyi formi z kapitelyami u viglyadi butoniv papirusu prikrashayut fasad hramu Vidoma davnya nazva kompleksu v Kurni Chudovij budinok carya Mineptah Seti v misti Amona na zahidnij storoni Fiv chasto do ciyeyi nazvi dodavalis she j nastupni slova na uvazi Ipet tobto na uvazi Karnakskogo hramu Inshi budivli Seti Seti pochav buduvati pechernij hram v Abu Simbeli ale ne vstig jogo zakinchiti Vin buv zakinchenij jogo sinom Ramsesom II Pri Seti I bulo vidnovleno velicheznu kilkist pam yatok religijnogo mistectva znishenih abo poshkodzhenih pri Ehnatoni Veliki restavracijni roboti buli provedeni v hrami Amenhotepa III v Luksori U Karnaci Seti I takozh perebuduvav nevelikij kiosk Amenhotepa II u pominalnij hram cogo carya Pri comu imena volodariv XVIII dinastiyi v deyakih svyatilishah napriklad u hrami Hatshepsut u Speos Artemidos buli v svoyu chergu zamineni titulaturoyu i zobrazhennyami Seti I Obelisk Seti I spochatku stoyav u Geliopoli sogodni na P yacca del Popolo v Rimi Nizhnij Yegipet takozh ne buv obdilenij uvagoyu carya U Memfisi zbereglosya unikalne svyatilishe Seti I na stini yakogo car zobrazhenij yak hlopchik sho sidit na kolinah dvoh bogin Jmovirno she inshij hram buv pobudovanij u Geliopoli zvidki pohodit obelisk carya yakij u danij chas znahoditsya v Rimi Krim svoyeyi ulyublenoyi rezidenciyi v Memfisi Seti I pobuduvav palac na misci Avarisa pivnichnij shid Delti staroyi stolici giksosiv de vin takozh rozshiriv i prikrasiv hram Seta svogo boga pokrovitelya Takim chinom misto bulo pidgotovlene do togo shob pri Ramsesi II stati stoliceyu i otrimati im ya Per Ramses Budinok Ramsesa Sered prichin cogo viboru slid nasampered vidznachiti vzhe zgaduvanij tisnij zv yazok sim yi Ramessidiv z oriyentovno miscem svogo pohodzhennya a takozh politichno vazhliva blizkist do azijskogo kordonu Yegiptu Roboti v zolotonosnih kopalnyah Zdayetsya sho bagati podati ta danini sho stikalisya shorichno v takih velicheznih kilkostyah z usih peremozhenih krayin do Yegiptu pri Tutmosi III stali nadhoditi v nabagato menshij kilkosti pri Seti I tim chasom yak carski potrebi sho pidlyagalisya zadovolennyu zalishalisya timi zh a zvedennya dorogih budivel vimagalo velikih vitrat Slid bulo vishukuvati novi dzherela dohodiv i tomu pri Seti stali zvertati osoblivu uvagu na pravilnu rozrobku isnuyuchih vzhe v Yegipti i Nubiyi zolotih rudnikiv i krim togo v dopomogu comu promislu zakladalisya kolodyazi v pozbavlenih vodi girskih miscevostyah de provodilisya girnichi roboti Do takih miscevostej nalezhala i pustelna miscevist na shidnij storoni Nilu navproti Edfu U cij pusteli zbereglisya zalishki davnoyegipetskogo skelnogo hramu vin svoyim stanovishem poznachaye odne z misc zupinki na velikomu torgovomu shlyahu yakij u davninu jshov vid Nilu do Chervonogo morya Napisi hramu vidnosyatsya do chasu Seti voni ne tilki pidtverdzhuyut isnuvannya zolotonosnih plastiv u glibini gir ale j vkazuyut na zakladku kolodyazya po velinnyu carya Voni kazhut sho v 9 j rik 20 chisla I misyacya sezonu shemu car Seti zdijsniv podorozh u pustelni girski miscevosti bazhayuchi oglyanuti osobisto roboti na zolotonosnih kopalnyah Sproba dobuti vodu takozh i na rudnikah u Vadi Alaki zakinchilasya nevdalo Tam buv vikopanij kolodyaz zavglibshki 60 m 120 yegipetskih liktiv ale do vodi vin ne distav U yegipetskij religiyi Seti postupovo pochav visuvati na pershe misce kult boga Ptaha Vin vzhe bachiv mozhlivosti nositi dodatkove im ya Merneptah Mar ni Ptah Toj kogo polyubiv Ptah i ne zgaduvav u svoyij zagalnoprijnyatij carskij titulaturi zhodnim slovom pro Amona Rodina i otochennyaDruzhinoyu Seti I she zadovgo do vocarinnya stala Tujya sho pohodila yak i sam car iz seredovisha vijskovih yiyi batko Raja buv komandirom kolisnichnih vijsk Seti ta Tujya mali prinajmni dvoh ditej dochku na im ya Tia i sina majbutnogo Ramsesa II Pitannya pro isnuvannya princa tak zvanogo starshogo sina Seti I zalishayetsya nevirishenim do cogo chasu princesa Henutmira mabut takozh bula dochkoyu carstvenogo podruzhzhya Z otochennya carya slid zgadati odnogo z najvidomishih lyudej ciyeyi epohi chati vezira Paserya yakij vstupiv na posadu pri Seti I zminivshi na posadi svogo poperednika Nebamona Dobre vidomi jogo chudovi skulpturni portreti i rozkishna grobnicya Svoyi funkciyi cej velmozha prodovzhuvav vikonuvati i piznishe vlasnimi rukami koronuvavshi Ramsesa II Velichezna kilkist pam yatnikiv zbereglosya i vid Hormina upravitelya carskogo garemu v Memfisi Nubiya upravlyalasya namisnikami carskimi sinami Kusha Iuni i Amenemipetom yakij zberigav vladu she na pochatku caryuvannya Ramsesa II Pri Seti I buli priznacheni specialni upraviteli zemlyami oaz Tak dobre vidoma grobnicya Amenhotepa upravitelya oazi Bahariya Grobnicya Seti IGolova mumiyi faraona Seti I Trivalist caryuvannya Seti neyasna Litopisi neyasno rozriznyayut zakinchennya jogo caryuvannya i pochatok odnoosibnogo caryuvannya jogo sina Ramsesa II Ostannij vidomij rik pravlinnya Seti I 11 j 11 rik IV misyac sezonu shemu 12 abo 13 chislo zustrichayetsya v napisi na steli prisvyachenij zasnuvannyu hramu v Gebel Barkalayi obiteli Amona vladiki Nubiyi abo yak yiyi nazivali yegiptyani Pivdennomu Karnaci Hocha Manefon stverdzhuye sho Seti praviv 21 rik sho malojmovirno zrobiti pripushennya sho vid 10 rokiv pravlinnya Seti absolyutno ne zbereglosya datovanih pam yatok nemozhlivo Yak bi tam ne bulo ale she ne starim zijshov faraon u svoyu grobnicyu v Dolini cariv najdovshu 100 m i najvitonchenishu po obrobci sered usih carskih grobnic Grobnicya Seti I KV17 abo yak yiyi she nazivayut grobnicya Belconi na chest vchenogo yakij vidkriv yiyi bula znajdena v 1817 roci Vhid do neyi buv nastilki dobre prihovanij sho vin absolyutno ne buv pomitnij poki silnij dosh ne sprichiniv zemlyanij obval yakij vidkriv grobnicyu Odnak koli Belconi slidom za cim pronik do neyi to viyavilosya sho kolis u davni chasi yiyi vzhe vidvidali grabizhniki alebastrovij sarkofag Seti yakij nini znahoditsya v Angliyi buv vidkritij rozbita krishka lezhala ostoron i mumiyi v nomu ne bulo Shodi 27 stupeniv vede vid vhodu vniz do brami z kartushami Seti Usiri tobto zrobivshogosya Osirisom pomerlogo Vid vorit vede prohid 11 m dovzhini pri 2 7 m visoti i 2 5 m shirini sho nahilenij vglib i vniz pid kutom 18 i privodit do drugih vorit Vid cih drugih vorit vede spusk po shodah v 25 shabliv do tretih vorit vid yakih znovu jde pohilij vniz koridor dovzhinoyu 11 m Na kinci cogo drugogo prohodu znahoditsya kimnata 4 2 m shirini i 3 6 m dovzhini v yakij pri Belconi sho bachiv grobnicyu she v povnomu blisku i majzhe v cilosti perebuvav glibokij vertikalnij kolodyaz za yakim visochila stina pokrita iyeroglifami Mabut tut zakinchuvalasya grobnicya Odnak Belconi ne poviriv cim pristroyam grobnici zvuk yakij lunav pri udari v stinu zdavsya jomu pidozrilim vin nakazav zavaliti shahtu i probiti stinu i buv cilkom vinagorodzhenij za svoyi zusillya Tut za probitoyu stinoyu vidkrilasya persha zala Vona lezhala na pivmetra nizhche tiyeyi kimnati z yakoyi v neyi pronikayut i maye 7 9 m zavdovzhki i 7 5 m zvshirshki chotiri koloni pidtrimuyut stelyu Vsi roztashovani ranishe vorota shodi i prohodi pokriti iyeroglifami i kartinami ale vsi voni tmyaniyut tak skazati pered velichchyu i pishnotoyu kartin i skulptur sho znahodyatsya v comu i nastupnih zalah Vsi ci kartini stanovlyat po suti odnu kartinu protyazhnu vid vhodu v zalu po nij i po vsih nastupnim primishennyam Voni namalovani po tonkij shtukaturci zhovtuvatogo koloru i zobrazhuyut mandruvannya dushi po riznih viddilah Amenti prihovanogo tobto zagrobnogo svitu poki vona ne sprijmayetsya u kvituchi rivnini Aalu v budinku soncya Na nih vidno yak car postaye pered riznimi bozhestvami Amenti do yakih vin pid yizhdzhaye na turi soncya U pereliku ne roz yasnenih she simvoliv mozhna vidznachiti procesiyu lyudej sho nesut velicheznoyi dovzhini zmiyu Zobrazhennya livijcya nubijcya semita i yegiptyanina z grobnici Seti I Potim zobrazheno hid shistnadcyati cholovikiv po chotiri v grupi sho pidhodyat do Hora Ce chotiri rasi lyudej yegiptyani semiti chornoshkiri negri i biloshkiri livijci Ostanni v dovgomu odyazi i pir yah na golovi Nizhche pershoyi zali na chotiri shabli lezhit insha palata 8 1 m zavdovzhki i 7 2 m zavshirshki U zali prisutni dvi koloni tut stinni kartini ne zakincheni vidno abrisi figur nakidani majsternoyu i smilivoyu rukoyu Pershi abrisi uchniv nakresleni chervonoyu farboyu vipravlennya hudozhnika zrobleni chornim olivcem Tut osoblivo chudovij portret Seti I Za cim zalom v glib gori nemaye prodovzhennya grobnici ale z poperednoyi zali z chotirma kolonami v livij storoni vid vhodu vidkrivayetsya shodi z 18 stupeniv yaki vedut vniz i prizvodit do koridoru 11 metriv zavdovzhki yakij takozh potrohu znizhuyetsya U comu prohodi takozh chudovo rozfarbovani kartini yaki stosuyutsya kultu mertvih i zagrobnim mifam Koridor zakinchuyetsya vorotami na pilyastrah cih vorit zobrazhenij car u pishnomu vijskovomu odyazi ta ozbroyenni sidyachim na zolotom troni Vid vorit znovu shist stupeniv spuskayutsya v malenku avanzalu v yakij car zobrazhenij tim hto stoyit pered Hathor Gorom Anubisom Isidoyu Osirisom i Pta Astronomichni znaki na steli grobnici Seti I Z ciyeyi vhidnoyi kimnati hid vede u veliku palatu z shistma kolonami 7 8 7 5 m do yakoyi primikaye insha ne vidokremlena vid neyi palata 9 7 8 m ale piv yakoyi nizhche pershoyi na chotiri shabli a stelya nabagato vishe Ce pohoronna kamera stvoryuye silne vrazhennya yim viroblene pri dostatnomu osvitlenni Z usih bokiv vistupayut z temryavi yak zhivi divni ale majsterno okresleni obrazi na steli vidniyutsya astronomichni znaki i formi krokodila i gipopotama leva i svyashennogo bika Tut zhe v seredini sklepinnya pokritoyi zali znahodivsya alebastrovij sarkofag 2 85 m zavdovzhki majzhe metr zavshirshki zi stinkami zavtovshki 5 sm pokritij vitonchenimi relyefami inkrustovanimi blakitnoyu sklyanij pastoyu scenami z zaupokijnih tekstiv Knigi Vorit i Knigi mertvih A poruch zali z kolonami i bilya zali sarkofaga lezhali she kimnati po dvi pri kozhnij v yakih nakresleno prodovzhennya tih zhe zobrazhen yaki znahodyatsya na stinah vsiyeyi grobnici Osoblivo cikava velika kimnata sho lezhit bilya zali sarkofaga tut zobrazhenij ryad viprobuvan dushi vogon mech otrujni zmiyi zagrozhuyut yij i tilki vipravdanij mozhe projti posered cih strahiv shob uvijti v zoryane zhitlo Ce ostannye zhitlo zobrazheno na zvodi zolotoyi zali tobto zali sarkofaga de lezhala mumiya Ce nadzvichajno cikave zobrazhennya skladene z usih yegiptyanam vidomih suzir yiv z planet i dekaniv iz zaznachennyam shodzhennya svitil Tut zhe zhive ochishena dusha zhittyam sho ne maye drugoyi smerti i ospivuye gimni teksti yakih napisani na stinah pohoronnoyi kameri Zzadu zolotij zali znajdena she palata 12 6 m zavdovzhki i 5 1 m zavshirshki sho spochivaye na chotiroh kolonah ale vona zalishilasya nezakinchenoyu Vid togo miscya de stoyav sarkofag jde she gliboko v goru vniz metriv na 60 hid chi shtolnya sho povertaye trohi napravo i upirayetsya v golu skelyu Na stinah yiyi nemaye relyefiv Dumalos bachiti v cij shtolni z yednuvalnij hid z dolinoyu Assasifa ale ce ne vipravdalosya najimovirnishe sho shtolnya cya proroblena zvazhayuchi na plani zbilshennya grobnici ale potim zalishena Nizhnya tochka cogo hodu lezhit na 52 metri nizhche vhodu v grobnicyu v ushelini Chudova grobnicya Seti I virubana v skeli sho maye 6 shodiv 4 kolonnih zali i 16 inshih primishen ye prigolomshlivim i neperevershenim shedevrom yegipetskogo zaupokijnogo zodchestva Prekrasno zberezheni mumiya Seti I i zalishki pervisnogo derev yanoyi truni buli viyavleni v shovanci Dejr el Bahri v 1881 roci Naslidki pravlinnya Seti IZnachushist osobi samogo Seti I bula v chomu prihovana podalshim caryuvannyam jogo znamenitogo sina Ramsesa II trivalist i velika kilkist pam yatok yakogo zagalnovidomi Odnak znachennya caryuvannya i diyalnosti Seti I polyagala peredusim u tomu sho yegipetska tradicijna civilizaciya vrazhena amarnskoyu reformoyu pri nomu chastkovo vidrodilasya Bagato v chomu ce vidrodzhennya viyavilosya shtuchnim i umovnim odnak Seti vdalosya timchasovo prizupiniti prijdeshnij zanepad i stvoriti peredumovi dlya podalshogo rozkvitu krayini U filmografiyiNezvazhayuchi na te sho Seti mensh vidomij nizh jogo znamenitij spadkoyemec Ramses II vin figuruye v bagatoh hudozhnih filmah prisvyachenih Starodavnomu Yegiptu Najchastishe vin zobrazhuyetsya u filmah pro Mojseya de predstavlenij yak batko carivni yaka vryatuvala yudejskogo proroka i faraona yakij posiliv prignoblyuvannya yevreyiv V animacijnomu filmi Princ Yegiptu Seti pohmurij despot v toj chas yak Ramses tilki zmushenij prodovzhuvati jogo politiku i Mojsej namagayetsya dostukatisya do jogo zacherstvilogo sercya akcentuyuchi uvagu same na comu faktori Zhorstokist Seti pidtverdzhuyut i yegipetski dzherela Krim togo Seti ye drugoryadnim personazhem fantastichnih filmiv Mumiya i Mumiya povertayetsya de vin zobrazhenij faraonom poleglim zhertvoyu zmovi svogo verhovnogo zhercya Imhotepa PrimitkiDanij Hamat ne slid plutati z mistom Hamat na richci Oront Sudyachi z yegipetskogo napisu z Bejt Sheana Seti ne brav uchasti u vzyatti Ienoa PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Seti I The Monuments of Seti I and their Historical Significance Epigraphic Art and Historical Analysis PDF