Амурру стародавня держава на півночі сучасного Лівану Назва походить від семітського народу що аккадською мовою звучить

Амурру — стародавня держава на півночі сучасного Лівану. Назва походить від семітського народу, що аккадською мовою звучить як амуррум (переклад — «західний»), що відоме у спотвореному вигляді — амореї. Це свідчить, що державу заснували західносемітські племена, основою як були амореї, або вони належали до правлячої династії.

Амурру
Дата створення / заснування	1380
Столиця	Туніп
Час/дата припинення існування	1200


Амурру у Вікісховищі

Координати: 34°34′10″ пн. ш. 36°13′54″ сх. д. / 34.5697222200277778° пн. ш. 36.23194444002777459° сх. д.

Амурру на північ від Ханаана в XIV ст. до н. е.

Історія

Держава Амурру існувала в XV — середині XIII столітті до н. е. на території, що простягалася від Біблоса до Угарита й сягала царства Мітанні.

Вважається, що засновником держави Амурру був якийсь Абді-Асірта, виходець з напіваморейської-напівхуритської родини. Він зміг зібрати та очолити місцевих хабіру та з їхньою допомогою заснувати невелику державу в горах Сирії.

Походження хабіру точно не встановлене, але, очевидно, тут не йдеться про єдиний народ або плем'я. До складу хабіру входили як місцеве населення Сирії та Палестини, так і різномовні громади, які не бажали підкорятися владі Єгипетського царства та йшли в гори. Під цим ім'ям також позначали людей, які ворогували з Єгиптом та підпорядкованою йому місцевою владою. Держава Амурру якийсь час була незалежною проте, зазвичай, знаходилося під «заступництвом» Стародавнього Єгипту або Хеттської держави.

У XIII століття до н.е. держава зазнала навали «народів моря» та незабаром припинила своє існування. Переможці на початку XII ст. до н.е. утворили власну державу Палістін.

У торгівлі з іншими державами Амурру відома як експортер деревини, вина, бальзамів та пахощів.

Список відомих правителів Амурру

Абді-Асірта (ок. 1380 р. до н. е.)
Азіру (1340–1315 р. до н. е.)
Арі-Тешшуп (1315–1313 р. до н. е.)
Дуппі-Тешшуп (1313–1280 р. до н. е.)
Бентешина (1280–1275 р. до н. е., перше правління)
Шапілі (1275–1260 р. до н. е.)
Бентешина (1260–1230 р. до н. е., друге правління)
Шаушгамува (1230–1210 р. до н. е.)

Література

Raphael Giveon: Amurru. In: Wolfgang Helck (Hrsg.): Lexikon der Ägyptologie (LÄ). Band I, Harrassowitz, Wiesbaden 1975, , S. 251–252.
Honigmann, E. Forrer: Amurru. In: Erich Ebeling (Hrsg.): Reallexikon der Assyriologie und Vorderasiatischen Archäologie (RLA). 1, Nachdruck, de Gruyter, Berlin 1993, , S. 99-101.
Yuan Zhihui: Amurru's Expansion and Egypt's Response in the Amarna Age. In: Journal of ancient civilizations 19. IHAC, Changchun 2004, ISSN 1004-9371, S. 21-31.
T. Bryce, The Kingdom of the Hittites, Oxford, 2005
Izre'el, Sh. (1991). Amurru Akkadian: A Linguistic Study. With an Appendix on the History of Amurru by Itamar Singer. Atlanta, Georgia: Scholars Press.

Посилання

Хронологія Амурру [ 18 липня 2013 у Wayback Machine.] (англійською мовою)
Хетські тексти про Амурру [ 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]