Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катна також Гатна місто бронзової доби Знаходилося на території сучасної Сирії за 200 км на північ від Дамаска де нині р

Катна

Катна

Катна, також Гатна — місто бронзової доби. Знаходилося на території сучасної Сирії за 200 км на північ від Дамаска, де нині розташований тепе Телль-Мішріф. Місто було столицею держави, що відігравала найважливішу роль в регіоні в першій половині 2 тис. до н. е. і зберігала залишки колишньої могутності в другій половині того ж тисячоліття.

Катна
Дата створення / заснування
image
Культура Амореї і Арамеї
Країна image Сирія
Адміністративна одиниця Хомс
Місце розташування Хомс
Історичний період бронзова доба і залізна доба
Час/дата припинення існування 1982
Офіційний сайт
image Катна у Вікісховищі

Координати: 34°50′06″ пн. ш. 36°51′57″ сх. д. / 34.835000000027775968° пн. ш. 36.86583333336077573° сх. д. / 34.835000000027775968; 36.86583333336077573

image
Статуетка богині-покровительки міста Катна, близько 1600 р. до н. е. Луврський музей.
image
Сирія в II тисячолітті до н.е.
image
Відреставровані стіни малого палацу в Катні
image
Місце розкопок на південний захід від церемонійної зали Halle A (археологічний сезон 2009 року)

Залишки міста займають сьогодні площу близько 1 км ². Тель розташований на краю вапнякового плато, яке є своєрідним кордоном між сирійської пустелею та родючою долиною Хомса.

Місто відігравало важливу роль у регіональній торгівлі починаючи з 2 тис. до н. е. Тут процвітали ремесла, була розвинута писемна культура на основі клинопису.

Розкопки

Починаючи з 1924 року, коли в Сирії існував французький протекторат, розкопки Катни проводила група археологів під орудою Робера дю Меніля дю Бюїссона. Розкопки, які виявилися малорезультативними, тривали з 1924 по 1929 р.

2000 року було поновлено розкопки Телль-Мішріфа. Цього разу в них брали участь групи археологів з різних країн, таких, як Сирія, Італія та Німеччина, які поділили між собою пагорб на три сектори розкопок. Найуспішнішою була німецька група на чолі з П. Пфельцнером, яка в 2002 році виявила царські гробниці.

Городище Катна доволі велике — воно займає територію близько 110 га. Вали, що оточують місто, утворюють чотирикутник зі сторонами довжиною близько 800 м, а висота руїн міста в деяких місцях становить до 20 метрів. До міста можна було потрапити через 4 брами.

Акрополь Катни, розташований у центрі міста, був його політичним та релігійним центром. Царський палац був розташований на північному заході акрополя, неподалік розташовувався храм, присвячений богині Нін-Егаліті, «пані Катни». Саме царський палац спершу привернув увагу археологів до цього городища.

Навколо царського палацу розташовувалися резиденції міської аристократії. Одну з таких резиденцій, площа якої становила 1400 кв. м., розкопала група італійських археологів.

Історія

Катна була населена починаючи з епохи неоліту, однак лише на початку II тис. до н. е. місто починає відігравати важливу роль.

Аморейська держава Катна

До періоду Першої вавилонської династії (XX–XVII ст. до н. е.) належать масивні мури, зведені навколо Катни. На початок цього періоду відноситься кам'яний сфінкс зі Стародавнього Єгипту, на якому нанесено ім'я Іти, дочки фараона Аменемхета II (-1928/-1895), що встановив контакти між Катною та країною Двох земель.

Велика частина історії Катни відома за непрямими свідченнями з архівів царства Марі кінця XIX — першої половини XVIII ст. до н. е. У ті часи це царство було одним з наймогутніших як в Сирії, так і загалом на Близькому Сході. Його найважливішим суперником було царство Ямхад, розташоване на північ від нього, столиця якого знаходилася на території сучасного Алеппо.

Шамші-Адад I (Самсі-Адду), цар Верхньої Месопотамії ([fr]), що також ьув втягнутий у війну проти Алеппо після того, як завоював Марі, уклав союз з царем Катни на ім'я Ішхі-Адду. З цією метою дочка Ішхі-Адду на ім'я Дам-Хурасі вийшла заміж за , сина Шамші-Адада, який правив у Марі. Укладення цього шлюбу і його наслідки добре відомі з архівів Марі. Таким чином, Катна опинилася втягнутою в численні конфлікти, прямі та непрямі, проти Суму-Епуха з Алеппо, який підтримував заколоти проти Ішкі-Адду на півночі Лівану. У зв'язку з цим Шамсі-Адад та Яхдун-Лім направили на підтримку Катни свої війська. Конфлікт закінчився без перемоги юудб-якої зі сторін.

1775 року до н. е. Шамші-Адад I помер, і його держава занепала. За підтримки з боку Хаммурапі I, новий цар Ямхад, Зімрі-Лім, зійшов на трон Марі, вигнавши Ясман-Аду. Він зайняв палац у Марі та зберіг гарем переможеного правителя, а також призначив своєю головною дружиною Дам-Хурасі. Це дозволило йому зберегти хороші відносини з Ішхі-Адду, а також з сином та наступником останнього на ім'я Амут-Пі-Ель, зберігаючи при цьому союзницькі відносини з царем Алеппо, з дочкою якого він також перебував у шлюбі. Таким чином, відносини між Катною та Ямхадом на певний час були врегульовані.

1761 року до н. е. Хаммурапі, цар Вавилона, захопив Марі і поклав край веденню марійських архівів, що обмежує наші знання про цей регіон Сирії на кілька наступних десятиліть. Судячи зі змісту архівів Алалаха (кінець XVIII — початок XVII ст. до н. е.), Катна перейшла під контроль свого давнього ворога, царства Ямхад. У 1720-х року до н.е. зазнала потужного удару гіксосів. До кінця цього століття біля або навколо Катни утворився укріплений військовий табір гіксосів. Це підтверджують археологічні розвідки. В подальшому тут владу перебрала Гіксоська династія, що у в першій половині XV ст. до н.е. протистояла фараонам Тутмосу III та його ближчим нащадкам.

Друга половина II тисячоліття до н. е.

Катна продовжувала бути столицею царства в XV і XIV ст. до н. е. Проте це вже не була велика держава, але радше другорозрядне царство, яке стало васалом спочатку Мітанні, а потім з 1450 року до н.е. після поразки царя Наплімми Єгипту в епоху амарнского листування, коли ним правив Акіцці (Akizzi). коли Із захопленням Суппілуліумою I Сирії Катна потрапляє під владу хетів. Саме до цього часу, мабуть, належать виявлені в Катні руйнування.

У роки правління Сеті I, близько 1300 р. до н. е., єгиптяни відновили контроль над містом. На початку XII ст. до н. е. місто зазнало навали народів моря й знову було зруйноване, однак, переживши цю навалу, залишалося населеним ще в 1-й половині I тис. до н. е.

На території царського палацу Катни знайдено численні клинописні таблички, що дозволяють розширити сучасні уявлення про ту епоху. У табличках часто зустрічається царське ім'я Ідадда ().

Література

  • A. Abou Assaf, Mishrifeh. The Oxford encyclopedia of archaeology in the Near East 4 (Oxford 1997), 35-36.
  • H. Klengel, Qatna — ein historischer Überblick. MDOG 132, 2000, 239–252.
  • R. du Mesnil du Buisson, Le site archéologique de Mishrife-Qatna (Paris 1935).
  • M. Novák, The Chronology of the Bronze Age Palace of Qatna, Egypt & Levant 14, 2004, 299–317.
  • G. Elsen-Novák, Die altsyrische Glyptik aus Qatna — Eine erste Einordnung, MDOG 134, 2001, 257–274.
  • M. al-Maqdissi, M. Luciani, D. Morandi, M. Novák, P. Pfälzner, Excavating Qatna I — Preliminary Report on the 1999 and 2000 Campaigns of the Joint Syrian-Italian-German Archaeological Research Project at Mishrife (Damas 2002).
  • M. Novák, Fundamentierungstechniken im Palast von Qatna, E. Czerny/I. Hein/H. Hunger/D. Melman/A. Schwab (ed.), Timelines. Studies in Honour of Manfred Bietak III. Orientalia Lovaniensia Analecta 149/3 (Leuven 2006), 63-71.
  • D. Morandi Bonacossi, M. Luciani, A. Barro, A. Canci, M. Cremaschi, M. Da Ros, J. Eidem, I. Finzi Contini, M. Iamoni, A. Intilia, L. Trombino, A. Sala, V. Valsecchi, Tell Mishrifeh/Qatna 1999–2002, A Preliminary Report of the Italian Component of the Joint Syrian-Italian-German Project, Part 1, Akkadica 124/1, 2003, 65-120.
  • M. Novák, P. Pfälzner, Ausgrabungen im bronzezeitlichen Palast von Tall Mishrife/Qatna 2002, Vorbericht der deutschen Komponente des internationalen Projektes, MDOG 135, 2003, 135–165.
  • A. Ahrens, Skarabäen und Skarabäenabdrücke aus Tall Mišrife/Qatna. Einige Beobachtungen zum interkulturellen Austausch zwischen der Levante und Ägypten. Ugarit-Forschungen 35 (2003), 1-28.
  • A. Ahrens, A Journey's End — Two Egyptian Stone Vessels with Hieroglyphic Inscriptions from the Royal Tomb at Tell Mishrife/Qatna. Egypt and the Levant 16 (2006), 15-36.
  • T. Richter, " Qatna in the Late Bronze Age: Preliminary Remarks ", in SCCNH 15 (2005), p. 109-126.

Посилання

  • Сайт італійських археологів, що працювали в місті Катна [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Katna takozh Gatna misto bronzovoyi dobi Znahodilosya na teritoriyi suchasnoyi Siriyi za 200 km na pivnich vid Damaska de nini roztashovanij tepe Tell Mishrif Misto bulo stoliceyu derzhavi sho vidigravala najvazhlivishu rol v regioni v pershij polovini 2 tis do n e i zberigala zalishki kolishnoyi mogutnosti v drugij polovini togo zh tisyacholittya Katna Data stvorennya zasnuvannya KulturaAmoreyi i Arameyi Krayina Siriya Administrativna odinicyaHoms Misce roztashuvannyaHoms Istorichnij periodbronzova doba i zalizna doba Chas data pripinennya isnuvannya1982 Oficijnij sajt Katna u Vikishovishi Koordinati 34 50 06 pn sh 36 51 57 sh d 34 835000000027775968 pn sh 36 86583333336077573 sh d 34 835000000027775968 36 86583333336077573Statuetka bogini pokrovitelki mista Katna blizko 1600 r do n e Luvrskij muzej Siriya v II tisyacholitti do n e Vidrestavrovani stini malogo palacu v Katni Misce rozkopok na pivdennij zahid vid ceremonijnoyi zali Halle A arheologichnij sezon 2009 roku Zalishki mista zajmayut sogodni ploshu blizko 1 km Tel roztashovanij na krayu vapnyakovogo plato yake ye svoyeridnim kordonom mizh sirijskoyi pusteleyu ta rodyuchoyu dolinoyu Homsa Misto vidigravalo vazhlivu rol u regionalnij torgivli pochinayuchi z 2 tis do n e Tut procvitali remesla bula rozvinuta pisemna kultura na osnovi klinopisu RozkopkiPochinayuchi z 1924 roku koli v Siriyi isnuvav francuzkij protektorat rozkopki Katni provodila grupa arheologiv pid orudoyu Robera dyu Menilya dyu Byuyissona Rozkopki yaki viyavilisya malorezultativnimi trivali z 1924 po 1929 r 2000 roku bulo ponovleno rozkopki Tell Mishrifa Cogo razu v nih brali uchast grupi arheologiv z riznih krayin takih yak Siriya Italiya ta Nimechchina yaki podilili mizh soboyu pagorb na tri sektori rozkopok Najuspishnishoyu bula nimecka grupa na choli z P Pfelcnerom yaka v 2002 roci viyavila carski grobnici Gorodishe Katna dovoli velike vono zajmaye teritoriyu blizko 110 ga Vali sho otochuyut misto utvoryuyut chotirikutnik zi storonami dovzhinoyu blizko 800 m a visota ruyin mista v deyakih miscyah stanovit do 20 metriv Do mista mozhna bulo potrapiti cherez 4 brami Akropol Katni roztashovanij u centri mista buv jogo politichnim ta religijnim centrom Carskij palac buv roztashovanij na pivnichnomu zahodi akropolya nepodalik roztashovuvavsya hram prisvyachenij bogini Nin Egaliti pani Katni Same carskij palac spershu privernuv uvagu arheologiv do cogo gorodisha Navkolo carskogo palacu roztashovuvalisya rezidenciyi miskoyi aristokratiyi Odnu z takih rezidencij plosha yakoyi stanovila 1400 kv m rozkopala grupa italijskih arheologiv IstoriyaKatna bula naselena pochinayuchi z epohi neolitu odnak lishe na pochatku II tis do n e misto pochinaye vidigravati vazhlivu rol Amorejska derzhava Katna Do periodu Pershoyi vavilonskoyi dinastiyi XX XVII st do n e nalezhat masivni muri zvedeni navkolo Katni Na pochatok cogo periodu vidnositsya kam yanij sfinks zi Starodavnogo Yegiptu na yakomu naneseno im ya Iti dochki faraona Amenemheta II 1928 1895 sho vstanoviv kontakti mizh Katnoyu ta krayinoyu Dvoh zemel Velika chastina istoriyi Katni vidoma za nepryamimi svidchennyami z arhiviv carstva Mari kincya XIX pershoyi polovini XVIII st do n e U ti chasi ce carstvo bulo odnim z najmogutnishih yak v Siriyi tak i zagalom na Blizkomu Shodi Jogo najvazhlivishim supernikom bulo carstvo Yamhad roztashovane na pivnich vid nogo stolicya yakogo znahodilasya na teritoriyi suchasnogo Aleppo Shamshi Adad I Samsi Addu car Verhnoyi Mesopotamiyi fr sho takozh uv vtyagnutij u vijnu proti Aleppo pislya togo yak zavoyuvav Mari uklav soyuz z carem Katni na im ya Ishhi Addu Z ciyeyu metoyu dochka Ishhi Addu na im ya Dam Hurasi vijshla zamizh za sina Shamshi Adada yakij praviv u Mari Ukladennya cogo shlyubu i jogo naslidki dobre vidomi z arhiviv Mari Takim chinom Katna opinilasya vtyagnutoyu v chislenni konflikti pryami ta nepryami proti Sumu Epuha z Aleppo yakij pidtrimuvav zakoloti proti Ishki Addu na pivnochi Livanu U zv yazku z cim Shamsi Adad ta Yahdun Lim napravili na pidtrimku Katni svoyi vijska Konflikt zakinchivsya bez peremogi yuudb yakoyi zi storin 1775 roku do n e Shamshi Adad I pomer i jogo derzhava zanepala Za pidtrimki z boku Hammurapi I novij car Yamhad Zimri Lim zijshov na tron Mari vignavshi Yasman Adu Vin zajnyav palac u Mari ta zberig garem peremozhenogo pravitelya a takozh priznachiv svoyeyu golovnoyu druzhinoyu Dam Hurasi Ce dozvolilo jomu zberegti horoshi vidnosini z Ishhi Addu a takozh z sinom ta nastupnikom ostannogo na im ya Amut Pi El zberigayuchi pri comu soyuznicki vidnosini z carem Aleppo z dochkoyu yakogo vin takozh perebuvav u shlyubi Takim chinom vidnosini mizh Katnoyu ta Yamhadom na pevnij chas buli vregulovani 1761 roku do n e Hammurapi car Vavilona zahopiv Mari i poklav kraj vedennyu marijskih arhiviv sho obmezhuye nashi znannya pro cej region Siriyi na kilka nastupnih desyatilit Sudyachi zi zmistu arhiviv Alalaha kinec XVIII pochatok XVII st do n e Katna perejshla pid kontrol svogo davnogo voroga carstva Yamhad U 1720 h roku do n e zaznala potuzhnogo udaru giksosiv Do kincya cogo stolittya bilya abo navkolo Katni utvorivsya ukriplenij vijskovij tabir giksosiv Ce pidtverdzhuyut arheologichni rozvidki V podalshomu tut vladu perebrala Giksoska dinastiya sho u v pershij polovini XV st do n e protistoyala faraonam Tutmosu III ta jogo blizhchim nashadkam Druga polovina II tisyacholittya do n e Katna prodovzhuvala buti stoliceyu carstva v XV i XIV st do n e Prote ce vzhe ne bula velika derzhava ale radshe drugorozryadne carstvo yake stalo vasalom spochatku Mitanni a potim z 1450 roku do n e pislya porazki carya Naplimmi Yegiptu v epohu amarnskogo listuvannya koli nim praviv Akicci Akizzi koli Iz zahoplennyam Suppiluliumoyu I Siriyi Katna potraplyaye pid vladu hetiv Same do cogo chasu mabut nalezhat viyavleni v Katni rujnuvannya U roki pravlinnya Seti I blizko 1300 r do n e yegiptyani vidnovili kontrol nad mistom Na pochatku XII st do n e misto zaznalo navali narodiv morya j znovu bulo zrujnovane odnak perezhivshi cyu navalu zalishalosya naselenim she v 1 j polovini I tis do n e Na teritoriyi carskogo palacu Katni znajdeno chislenni klinopisni tablichki sho dozvolyayut rozshiriti suchasni uyavlennya pro tu epohu U tablichkah chasto zustrichayetsya carske im ya Idadda LiteraturaA Abou Assaf Mishrifeh The Oxford encyclopedia of archaeology in the Near East 4 Oxford 1997 35 36 H Klengel Qatna ein historischer Uberblick MDOG 132 2000 239 252 R du Mesnil du Buisson Le site archeologique de Mishrife Qatna Paris 1935 M Novak The Chronology of the Bronze Age Palace of Qatna Egypt amp Levant 14 2004 299 317 G Elsen Novak Die altsyrische Glyptik aus Qatna Eine erste Einordnung MDOG 134 2001 257 274 M al Maqdissi M Luciani D Morandi M Novak P Pfalzner Excavating Qatna I Preliminary Report on the 1999 and 2000 Campaigns of the Joint Syrian Italian German Archaeological Research Project at Mishrife Damas 2002 M Novak Fundamentierungstechniken im Palast von Qatna E Czerny I Hein H Hunger D Melman A Schwab ed Timelines Studies in Honour of Manfred Bietak III Orientalia Lovaniensia Analecta 149 3 Leuven 2006 63 71 D Morandi Bonacossi M Luciani A Barro A Canci M Cremaschi M Da Ros J Eidem I Finzi Contini M Iamoni A Intilia L Trombino A Sala V Valsecchi Tell Mishrifeh Qatna 1999 2002 A Preliminary Report of the Italian Component of the Joint Syrian Italian German Project Part 1 Akkadica 124 1 2003 65 120 M Novak P Pfalzner Ausgrabungen im bronzezeitlichen Palast von Tall Mishrife Qatna 2002 Vorbericht der deutschen Komponente des internationalen Projektes MDOG 135 2003 135 165 A Ahrens Skarabaen und Skarabaenabdrucke aus Tall Misrife Qatna Einige Beobachtungen zum interkulturellen Austausch zwischen der Levante und Agypten Ugarit Forschungen 35 2003 1 28 A Ahrens A Journey s End Two Egyptian Stone Vessels with Hieroglyphic Inscriptions from the Royal Tomb at Tell Mishrife Qatna Egypt and the Levant 16 2006 15 36 T Richter Qatna in the Late Bronze Age Preliminary Remarks in SCCNH 15 2005 p 109 126 PosilannyaSajt italijskih arheologiv sho pracyuvali v misti Katna 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ