Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кузьма́ Олекса́ндрович Семе́нченко (нар. 3 липня 1896 — пом. 5 вересня 1965) — радянський військовий діяч, генерал-майор танкових військ, Герой Радянського Союзу.
| Кузьма Олександрович Семенченко | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Командир 5-го танкового корпусу Герой Радянського Союзу генерал-майор Семенченко на борту танка КВ-1. Фото з фронтової газети. 1942 рік. | |||||||
| Народження | 3 липня 1896 в селі Мартинівка Ічнянського району Чернігівської області | ||||||
| Смерть | 5 вересня 1965 (69 років) Тбілісі | ||||||
| Країна |  СРСР | ||||||
| Рід військ |  танкові війська | ||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського | ||||||
| Роки служби | 1915—1946 | ||||||
| Партія | РКП(б) | ||||||
| Звання |  Генерал-майор | ||||||
| Війни / битви | Перша світова війна, Друга світова війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Семенченко Кузьма Олександрович у Вікісховищі | |||||||
Біографія
Народився 3 липня 1896 року в селі Мартинівка Борзенського повіту Чернігівської губернії (нині Ічнянський район Чернігівської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів.
Військова кар'єра
Військову службу розпочав у серпні 1915 року, коли був мобілізований до царської армії. Служив у 19-му Сибірському запасному полку в Омську, де став молодшим унтер-офіцером. У травні 1916 року з маршовою командою направлений на фронт у район міста Барановичі. Воював у складі 44-го Сибірського полку 11-ї піхотної дивізії Західного фронту. У грудні 1916 року відряджений до навчальної команди траншейних гармат при штабі 5-ї армії в Ізяславі. По закінченні навчання у січні 1917 року повернувся до 44-го піхотного полку, який вів бої в районі Сморгонь-Крево, вже на посаду командира взводу. В одному з боїв унтер-офіцер Семенченко після поранення командира полку прийняв командування на себе. З початком жовтневих подій у Росії в листопаді 1917 року «самодемобілізувався» — разом з іншими солдатами і унтер-офіцерами полку покинув бойові позиції і подався до села Успенка Павлодарського повіту Омської губернії (нині Павлодарська область Казахстану), куди на той час переселилися його батьки.
У січні 1918 року приєднався до Павлодарського червоногвардійського загону. В Червоній гвардії пробув недовго — вже в квітні покинув загін і повернувся до села, де зайнявся сільським господарством.
У грудні 1919 року покинув працю хлібороба і подався до партизан. Був зарахований червоноармійцем 12-ї Карасукської роти партизанського загону, що воював на Алтаї (пізніше час вступу до партизанського загону був йому зарахований як дата вступу до Червоної армії). Згодом обраний на посаду командира роти. В бойових діях Громадянської війни участі не брав. У лютому 1920 року був зарахований курсантом 4-х піхотних курсів командного складу в Барнаулі, після закінчення яких був призначений на посаду командира взводу 47-го Сибірського запасного полку, що дислокувася у місті Томськ. В березні — червні 1921 року навчався на 8-х повторних кусах комскладу в Омську.
Після закінчення курсів призначений на посаду командира взводу — начальника господарства 9-ї піхотної школи в місті Іркутськ. Командування взводом суміщав з навчанням на курсах комскладу в тій же 9-й піхотній школі. Після закінчення чергових курсів у серпні 1925 року був призначений на посаду курсового командира Омської піхотної школи. З серпня 1930 року — командир кулеметної роти 64-го стрілецького полку в селищі Новоомський, а в жовтні того ж року переведений для проходження служби в Орджонікідзенську піхотну школу на посаду курсового командира (нині місто Владикавказ у Північній Осетії). В листопаді 1930 року був призначений помічником командира, а згодом командиром батальйону 37-го стрілецького полку Північно-Кавказького військового округу.
З 1932 року військова біографія Кузьми Олександровича Семенченка пов'язана з бронетанковими військами РСЧА. З травня по жовтень 1932 року навчався на мотомеханізованих курсах в Ленінграді, після закінчення яких служив на посаді командира і комісара окремого танкового батальйону 4-ї Туркестанської стрілецької дивізії Ленінградського військового округу. З лютого 1936 по січень 1937 року навчався на Академічних курсах технічного удосконалення командного складу при Військовій академії механізації і моторизації РСЧА імені Сталіна в Москві, після закінчення яких знову призначений командиром батальйону 72-ї стрілецької дивізії (колишньої 4-ї Туркестанської), яка на той час входила до складу Київського військового округу і дислокувалася у Вінниці.
У квітні 1938 року полковник Семенченко був призначений на посаду командира 22-ї механізованої бригади Вінницької армійської групи.
26-та танкова бригада полковника Семенченка у складі 228 танків Т-26 брала участь у вторгненні СРСР до Польщі. Ведучи наступ у напрямку на Самбір, до 30 вересня бригада пройшла близько 600 кілометрів, форсувала Збруч, Серет, Стрипу. В ході наступу вела бойові дії проти 14-ї, 2-й, 27-ї піхотних дивізій, 2-й кавалерійської дивізії Війська Польського. Всього бригадою було взято в полон 147 офіцерів і 2009 солдатів, у тому числі і генерал Владислав Андерс — майбутній командувач сформованим у СРСР 2-м Польським корпусом, більш відомим як армія Андерса.
4 листопада 1939 року Кузьмі Семенченку присвоєне військове звання комбриг, а 4 червня 1940-го постановою РНК Союзу РСР — генерал-майор танкових військ. У листопаді того ж року він отримав призначення на посаду командира сформованої 9-го механізованого корпусу Київського ОВО, яка дислокувалася у Рівному в казармах і парку колишньої 36-ї легкотанкової бригади імені Богомолова.
О четвертій ранку 22 червня 1941 року дивізія була піднята по бойовій тривозі і вже о 08.30 виступила у напрямку державного кордону з завданням вийти в район Ковеля і о 20.00 23 червня завдати удар в напрямку Турійськ—Верба—Устилуг. Тим часом війська 3-го моторизованого корпусу Вермахту на кінець дня 23 червня вже розсікли оборону радянських військ, просунулися радянською територією вглиб на 20-30 кілометрів і вийшла на «танкову» дорогу Володимир-Волинський — Луцьк. Командувачем 5-ї армії генерал-майором Потаповим було прийняте рішення про зосередження частин 22-го механізованого корпусу в напрямку на Володимир-Волинський, зокрема 19 тд поблизу села Війниця. Наказ був отриманий о 03.30 24 червня — за півгодини пройти близько 50 кілометрів і з ходу вступити в бій було не реально. Тим не менше, під нищівними ударами авіації противника дивізія здійснила 50-кілометровий марш по Володимир-Волинському шосе, в ході якого зі 163 танків було втрачено 118, і маючи всього 45 легких танків Т-26 вступила в зустрічний бій з частинами 14-ї німецької танкової дивізії. У цьому бою Кузьма Семенченко був поранений, але не припинив управління з'єднанням. Залишки дивізії відійшли до Рівного.
1 липня 1941 року 19-та танкова дивізія під командуванням генерала Семенченка брала участь в контрударі в напрямку Дубна, але зазнавши 2 липня удару з флангу від дивізії СС «Адольф Гітлер», була змушена перейти до оборони, відходячи на Схід. Проте, вступивши з ходу в бій з переважаючими силами противника, Семенченко забезпечив вихід частин дивізії з оточення.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 липня 1941 року генерал-майору танкових військ Семенченку Кузьмі Олександровичу «за вміле командування танковою дивізією, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка.
У період з 10-го по 14 липня 19-та танкова дивізія завдавала ударів по 113-й піхотній та 25-й моторизованій дивізіям противника на Новоград-Волинському напрямку.
5 липня німці прорвали оборону на ділянці Новоград-Волинського укріпрайону, після чого частини 5-ї армії в ніч з 7-го на 8-ме липня відступити до Коростенського укріпрайону і до ранку 9-го числа зайняли там оборону. До початку серпня 19-та танкова дивізія вела бої в районі Коростенського укріпленого району, але 19 серпня в складі дивізії залишився один танк. Формально 19-та танкова дивізія, яка з честю виконала своє завдання в перші дні і місяці війни, була розформована лише 8 жовтня 1941 року.
Після втрати 19-ї танкової дивізії генерал-майор Семенченко прийняв переформовану 40-ї армії, якою командував до кінця вересня 1941 року. З 20 серпня 10-та танкова дивізія вела оборонні бої в районі Конотопа, прикриваючи правий фланг фронту з півночі. 29 серпня перейшла у наступ у напрямку Шостка—Глухів. У вересні знову вела стримуючі бої на рубежі Спаське—Алтинівка—Атюша на . Після втрати майже всіх танків 10-та танкова дивізія була виведена в тил, в район Харкова, де була розформована 28 вересня 1941 року.
З 22 жовтня 1941 року — начальник автобронетанкових військ, заступник командувача 10-ю армією з танкових питань в Приволзькому військовому окрузі, потім на Західному фронті. Брав участь у битві за Москву і контрнаступі на Тульському напрямку.
Командир танкового корпусу
У квітні 1942 року в Московській області був сформований 5-й танковий корпус. 19 квітня його командиром призначений генерал-майор Семенченко. Після формування корпусу і короткого навчального періоду корпус включено до складу Західного фронту.
Перебуваючи в оперативному підпорядкуванні командувача 20-ю армією, корпус протягом кількох місяців вів затяжні бої на Ржевсько-Вяземському напрямку в районі Ржева і Сичовки. Командуючи танковим корпусом, К. О. Семенченко, як зазначалося в бойовій характеристиці, «…показав себе бойовим, сміливим і ініціативним командиром. Володіє великим досвідом керівництва оперативно-тактичними з'єднаннями бронетанкових і механізованих військ». За вміле керівництво частинами і з'єднаннями корпусу при прориві ворожої оборони в ході серпневого наступу, проявлені при цьому мужність і самовідданість нагороджений орденом Червоного Прапора.
З 30 грудня 1942 року генерал-майор Семенченко у розпорядженні штабу Західного фронту, з січня 1943 року — командувач Костеревскім військовим танковим табором. У вересні 1944 року поступив до . Після закінчення академії з березня 1945 року перебував у розпорядженні командувача бронетанковими і механізованими військами Червоної армії, потім — командувача 2-го Прибалтійського фронту.
Завершення кар'єри
Після війни, у жовтні 1945 року, призначений на посаду командувача бронетанковими і механізованими військами Ленінградського військового округу, яку займав до серпня 1946 року. З серпня по листопад 1946-го — заступник командувача Закавказького військового округу з БТіМВ. З листопада 1946 року виведений в розпорядження командувача бронетанковими і механізованими військами ЗС СРСР і у березні 1947 року звільнений в запас.
Після звільнення з лав Збройних Сил Кузьма Олександрович Семенченко мешкав у Тбілісі. Помер 5 вересня 1965 року.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (№ 514, 22.07.1941)
- Два ордени Леніна (22.07.1941, 21.02.1945)
- Орден Червоного прапора (03.11.1944)
- Орден Вітчизняної війни 1-й ступеня (15.12.1943)
Примітки
- Пізніше переформована у 26-ту окрему танкову бригаду.
- З 16.09.1939 — Волочиська армійська група, з 24.09.1939 — Східна АГ, з 28.09.1939 — 6-та загальновійськова армія.
- З весни 1941 року в складі .
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генерал-майору танковых войск Семенченко К. А.» от 22 июля 1941 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1941. — 26 июля (№ 33 (108)). — С. 1.
Див. також
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2.
- Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь / Под ред. М. Г. Вожакина. — М.: Кучково поле, 2006. — Т. 2.
- Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь / Под ред. Д. А. Цапаева. — М.: Кучково поле, 2006. — Т. 1.
- Москаленко К. С. На південно-західному напрямі 1941—1943. Кн. 1. / Пер. з рос. — К.: Політвидав України, 1984.
- Цимбалюк Є. 1941-й рік: сторінки розсекреченої правди [До 68-ї річниці початку Великої Вітчизняної війни] / Гомін. — 2009. — № 22.
- Куцай С. Так починалась війна. / Слово правди (Володимир-Волинський). — 05.07.2005 р.
Джерела
- Волинська епопея 19-ї танкової дивізії (з біографією К. О. Семенченка) на сайті «Бої місцевого значення»
- 19-та танкова дивізія на сайті «Боевые действия Красной армии в ВОВ» (рос.)
- 10-та танкова дивізія на сайті «Боевые действия Красной армии в ВОВ» (рос.)
- Біографія Кузьми Олександровича Семенченка на сайті «Механизированные корпуса РККА» (рос.)
- Біографія Кузьми Олександровича Семенченка на сайті «Герои страны» (рос.)
Посилання
- Генерал-майор Кузьма Александрович Семенченко — Форум на сайті Новоград-Волынский (Звягель)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuzma Oleksa ndrovich Seme nchenko nar 3 lipnya 1896 pom 5 veresnya 1965 radyanskij vijskovij diyach general major tankovih vijsk Geroj Radyanskogo Soyuzu Kuzma Oleksandrovich SemenchenkoKomandir 5 go tankovogo korpusu Geroj Radyanskogo Soyuzu general major Semenchenko na bortu tanka KV 1 Foto z frontovoyi gazeti 1942 rik Narodzhennya3 lipnya 1896 1896 07 03 v seli Martinivka Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblastiSmert5 veresnya 1965 1965 09 05 69 rokiv TbilisiKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi i Vijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoRoki sluzhbi1915 1946PartiyaRKP b Zvannya General majorVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodi Semenchenko Kuzma Oleksandrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Semenchenko BiografiyaNarodivsya 3 lipnya 1896 roku v seli Martinivka Borzenskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini Ichnyanskij rajon Chernigivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 7 klasiv Vijskova kar yera Persha svitova vijna Vijskovu sluzhbu rozpochav u serpni 1915 roku koli buv mobilizovanij do carskoyi armiyi Sluzhiv u 19 mu Sibirskomu zapasnomu polku v Omsku de stav molodshim unter oficerom U travni 1916 roku z marshovoyu komandoyu napravlenij na front u rajon mista Baranovichi Voyuvav u skladi 44 go Sibirskogo polku 11 yi pihotnoyi diviziyi Zahidnogo frontu U grudni 1916 roku vidryadzhenij do navchalnoyi komandi transhejnih garmat pri shtabi 5 yi armiyi v Izyaslavi Po zakinchenni navchannya u sichni 1917 roku povernuvsya do 44 go pihotnogo polku yakij viv boyi v rajoni Smorgon Krevo vzhe na posadu komandira vzvodu V odnomu z boyiv unter oficer Semenchenko pislya poranennya komandira polku prijnyav komanduvannya na sebe Z pochatkom zhovtnevih podij u Rosiyi v listopadi 1917 roku samodemobilizuvavsya razom z inshimi soldatami i unter oficerami polku pokinuv bojovi poziciyi i podavsya do sela Uspenka Pavlodarskogo povitu Omskoyi guberniyi nini Pavlodarska oblast Kazahstanu kudi na toj chas pereselilisya jogo batki U Chervonij armiyi U sichni 1918 roku priyednavsya do Pavlodarskogo chervonogvardijskogo zagonu V Chervonij gvardiyi probuv nedovgo vzhe v kvitni pokinuv zagin i povernuvsya do sela de zajnyavsya silskim gospodarstvom U grudni 1919 roku pokinuv pracyu hliboroba i podavsya do partizan Buv zarahovanij chervonoarmijcem 12 yi Karasukskoyi roti partizanskogo zagonu sho voyuvav na Altayi piznishe chas vstupu do partizanskogo zagonu buv jomu zarahovanij yak data vstupu do Chervonoyi armiyi Zgodom obranij na posadu komandira roti V bojovih diyah Gromadyanskoyi vijni uchasti ne brav U lyutomu 1920 roku buv zarahovanij kursantom 4 h pihotnih kursiv komandnogo skladu v Barnauli pislya zakinchennya yakih buv priznachenij na posadu komandira vzvodu 47 go Sibirskogo zapasnogo polku sho dislokuvasya u misti Tomsk V berezni chervni 1921 roku navchavsya na 8 h povtornih kusah komskladu v Omsku Pislya zakinchennya kursiv priznachenij na posadu komandira vzvodu nachalnika gospodarstva 9 yi pihotnoyi shkoli v misti Irkutsk Komanduvannya vzvodom sumishav z navchannyam na kursah komskladu v tij zhe 9 j pihotnij shkoli Pislya zakinchennya chergovih kursiv u serpni 1925 roku buv priznachenij na posadu kursovogo komandira Omskoyi pihotnoyi shkoli Z serpnya 1930 roku komandir kulemetnoyi roti 64 go strileckogo polku v selishi Novoomskij a v zhovtni togo zh roku perevedenij dlya prohodzhennya sluzhbi v Ordzhonikidzensku pihotnu shkolu na posadu kursovogo komandira nini misto Vladikavkaz u Pivnichnij Osetiyi V listopadi 1930 roku buv priznachenij pomichnikom komandira a zgodom komandirom bataljonu 37 go strileckogo polku Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Z 1932 roku vijskova biografiya Kuzmi Oleksandrovicha Semenchenka pov yazana z bronetankovimi vijskami RSChA Z travnya po zhovten 1932 roku navchavsya na motomehanizovanih kursah v Leningradi pislya zakinchennya yakih sluzhiv na posadi komandira i komisara okremogo tankovogo bataljonu 4 yi Turkestanskoyi strileckoyi diviziyi Leningradskogo vijskovogo okrugu Z lyutogo 1936 po sichen 1937 roku navchavsya na Akademichnih kursah tehnichnogo udoskonalennya komandnogo skladu pri Vijskovij akademiyi mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA imeni Stalina v Moskvi pislya zakinchennya yakih znovu priznachenij komandirom bataljonu 72 yi strileckoyi diviziyi kolishnoyi 4 yi Turkestanskoyi yaka na toj chas vhodila do skladu Kiyivskogo vijskovogo okrugu i dislokuvalasya u Vinnici U kvitni 1938 roku polkovnik Semenchenko buv priznachenij na posadu komandira 22 yi mehanizovanoyi brigadi Vinnickoyi armijskoyi grupi Druga svitova vijna Vtorgnennya SRSR do Polshi 26 ta tankova brigada polkovnika Semenchenka u skladi 228 tankiv T 26 brala uchast u vtorgnenni SRSR do Polshi Veduchi nastup u napryamku na Sambir do 30 veresnya brigada projshla blizko 600 kilometriv forsuvala Zbruch Seret Stripu V hodi nastupu vela bojovi diyi proti 14 yi 2 j 27 yi pihotnih divizij 2 j kavalerijskoyi diviziyi Vijska Polskogo Vsogo brigadoyu bulo vzyato v polon 147 oficeriv i 2009 soldativ u tomu chisli i general Vladislav Anders majbutnij komanduvach sformovanim u SRSR 2 m Polskim korpusom bilsh vidomim yak armiya Andersa 4 listopada 1939 roku Kuzmi Semenchenku prisvoyene vijskove zvannya kombrig a 4 chervnya 1940 go postanovoyu RNK Soyuzu RSR general major tankovih vijsk U listopadi togo zh roku vin otrimav priznachennya na posadu komandira sformovanoyi 9 go mehanizovanogo korpusu Kiyivskogo OVO yaka dislokuvalasya u Rivnomu v kazarmah i parku kolishnoyi 36 yi legkotankovoyi brigadi imeni Bogomolova Tankova bitva pid Dubnom O chetvertij ranku 22 chervnya 1941 roku diviziya bula pidnyata po bojovij trivozi i vzhe o 08 30 vistupila u napryamku derzhavnogo kordonu z zavdannyam vijti v rajon Kovelya i o 20 00 23 chervnya zavdati udar v napryamku Turijsk Verba Ustilug Tim chasom vijska 3 go motorizovanogo korpusu Vermahtu na kinec dnya 23 chervnya vzhe rozsikli oboronu radyanskih vijsk prosunulisya radyanskoyu teritoriyeyu vglib na 20 30 kilometriv i vijshla na tankovu dorogu Volodimir Volinskij Luck Komanduvachem 5 yi armiyi general majorom Potapovim bulo prijnyate rishennya pro zoseredzhennya chastin 22 go mehanizovanogo korpusu v napryamku na Volodimir Volinskij zokrema 19 td poblizu sela Vijnicya Nakaz buv otrimanij o 03 30 24 chervnya za pivgodini projti blizko 50 kilometriv i z hodu vstupiti v bij bulo ne realno Tim ne menshe pid nishivnimi udarami aviaciyi protivnika diviziya zdijsnila 50 kilometrovij marsh po Volodimir Volinskomu shose v hodi yakogo zi 163 tankiv bulo vtracheno 118 i mayuchi vsogo 45 legkih tankiv T 26 vstupila v zustrichnij bij z chastinami 14 yi nimeckoyi tankovoyi diviziyi U comu boyu Kuzma Semenchenko buv poranenij ale ne pripiniv upravlinnya z yednannyam Zalishki diviziyi vidijshli do Rivnogo 1 lipnya 1941 roku 19 ta tankova diviziya pid komanduvannyam generala Semenchenka brala uchast v kontrudari v napryamku Dubna ale zaznavshi 2 lipnya udaru z flangu vid diviziyi SS Adolf Gitler bula zmushena perejti do oboroni vidhodyachi na Shid Prote vstupivshi z hodu v bij z perevazhayuchimi silami protivnika Semenchenko zabezpechiv vihid chastin diviziyi z otochennya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lipnya 1941 roku general majoru tankovih vijsk Semenchenku Kuzmi Oleksandrovichu za vmile komanduvannya tankovoyu diviziyeyu zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Bitva za Kiyiv U period z 10 go po 14 lipnya 19 ta tankova diviziya zavdavala udariv po 113 j pihotnij ta 25 j motorizovanij diviziyam protivnika na Novograd Volinskomu napryamku 5 lipnya nimci prorvali oboronu na dilyanci Novograd Volinskogo ukriprajonu pislya chogo chastini 5 yi armiyi v nich z 7 go na 8 me lipnya vidstupiti do Korostenskogo ukriprajonu i do ranku 9 go chisla zajnyali tam oboronu Do pochatku serpnya 19 ta tankova diviziya vela boyi v rajoni Korostenskogo ukriplenogo rajonu ale 19 serpnya v skladi diviziyi zalishivsya odin tank Formalno 19 ta tankova diviziya yaka z chestyu vikonala svoye zavdannya v pershi dni i misyaci vijni bula rozformovana lishe 8 zhovtnya 1941 roku Pislya vtrati 19 yi tankovoyi diviziyi general major Semenchenko prijnyav pereformovanu 40 yi armiyi yakoyu komanduvav do kincya veresnya 1941 roku Z 20 serpnya 10 ta tankova diviziya vela oboronni boyi v rajoni Konotopa prikrivayuchi pravij flang frontu z pivnochi 29 serpnya perejshla u nastup u napryamku Shostka Gluhiv U veresni znovu vela strimuyuchi boyi na rubezhi Spaske Altinivka Atyusha na Pislya vtrati majzhe vsih tankiv 10 ta tankova diviziya bula vivedena v til v rajon Harkova de bula rozformovana 28 veresnya 1941 roku Z 22 zhovtnya 1941 roku nachalnik avtobronetankovih vijsk zastupnik komanduvacha 10 yu armiyeyu z tankovih pitan v Privolzkomu vijskovomu okruzi potim na Zahidnomu fronti Brav uchast u bitvi za Moskvu i kontrnastupi na Tulskomu napryamku Komandir tankovogo korpusu U kvitni 1942 roku v Moskovskij oblasti buv sformovanij 5 j tankovij korpus 19 kvitnya jogo komandirom priznachenij general major Semenchenko Pislya formuvannya korpusu i korotkogo navchalnogo periodu korpus vklyucheno do skladu Zahidnogo frontu Perebuvayuchi v operativnomu pidporyadkuvanni komanduvacha 20 yu armiyeyu korpus protyagom kilkoh misyaciv viv zatyazhni boyi na Rzhevsko Vyazemskomu napryamku v rajoni Rzheva i Sichovki Komanduyuchi tankovim korpusom K O Semenchenko yak zaznachalosya v bojovij harakteristici pokazav sebe bojovim smilivim i iniciativnim komandirom Volodiye velikim dosvidom kerivnictva operativno taktichnimi z yednannyami bronetankovih i mehanizovanih vijsk Za vmile kerivnictvo chastinami i z yednannyami korpusu pri prorivi vorozhoyi oboroni v hodi serpnevogo nastupu proyavleni pri comu muzhnist i samoviddanist nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Z 30 grudnya 1942 roku general major Semenchenko u rozporyadzhenni shtabu Zahidnogo frontu z sichnya 1943 roku komanduvach Kosterevskim vijskovim tankovim taborom U veresni 1944 roku postupiv do Pislya zakinchennya akademiyi z bereznya 1945 roku perebuvav u rozporyadzhenni komanduvacha bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami Chervonoyi armiyi potim komanduvacha 2 go Pribaltijskogo frontu Zavershennya kar yeri Pislya vijni u zhovtni 1945 roku priznachenij na posadu komanduvacha bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami Leningradskogo vijskovogo okrugu yaku zajmav do serpnya 1946 roku Z serpnya po listopad 1946 go zastupnik komanduvacha Zakavkazkogo vijskovogo okrugu z BTiMV Z listopada 1946 roku vivedenij v rozporyadzhennya komanduvacha bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami ZS SRSR i u berezni 1947 roku zvilnenij v zapas Pislya zvilnennya z lav Zbrojnih Sil Kuzma Oleksandrovich Semenchenko meshkav u Tbilisi Pomer 5 veresnya 1965 roku NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 514 22 07 1941 Dva ordeni Lenina 22 07 1941 21 02 1945 Orden Chervonogo prapora 03 11 1944 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 j stupenya 15 12 1943 PrimitkiPiznishe pereformovana u 26 tu okremu tankovu brigadu Z 16 09 1939 Volochiska armijska grupa z 24 09 1939 Shidna AG z 28 09 1939 6 ta zagalnovijskova armiya Z vesni 1941 roku v skladi Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza general majoru tankovyh vojsk Semenchenko K A ot 22 iyulya 1941 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1941 26 iyulya 33 108 S 1 Div takozhBitva pid Dubnom Persha Rzhevsko Sichovska operaciyaLiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 ISBN 5 203 00536 2 Velikaya Otechestvennaya Komkory Voennyj biograficheskij slovar Pod red M G Vozhakina M Kuchkovo pole 2006 T 2 ISBN 5 901679 11 3 Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar Pod red D A Capaeva M Kuchkovo pole 2006 T 1 ISBN 978 5 9950 0189 8 Moskalenko K S Na pivdenno zahidnomu napryami 1941 1943 Kn 1 Per z ros K Politvidav Ukrayini 1984 Cimbalyuk Ye 1941 j rik storinki rozsekrechenoyi pravdi Do 68 yi richnici pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Gomin 2009 22 Kucaj S Tak pochinalas vijna Slovo pravdi Volodimir Volinskij 05 07 2005 r DzherelaVolinska epopeya 19 yi tankovoyi diviziyi z biografiyeyu K O Semenchenka na sajti Boyi miscevogo znachennya 19 ta tankova diviziya na sajti Boevye dejstviya Krasnoj armii v VOV ros 10 ta tankova diviziya na sajti Boevye dejstviya Krasnoj armii v VOV ros Biografiya Kuzmi Oleksandrovicha Semenchenka na sajti Mehanizirovannye korpusa RKKA ros Biografiya Kuzmi Oleksandrovicha Semenchenka na sajti Geroi strany ros PosilannyaGeneral major Kuzma Aleksandrovich Semenchenko Forum na sajti Novograd Volynskij Zvyagel