Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Атю́ша — село в Україні, у Коропській селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2016 у складі Атюшівської сільської ради. Від 2016 орган місцевого самоврядування — Коропська селищна рада.
| село Атюша | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернігівська область | ||||
| Район | Новгород-Сіверський район | ||||
| Громада | Коропська селищна громада | ||||
| Облікова картка | Атюша | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1650 | ||||
| Населення | 1570 | ||||
| Площа | 7,674 км² | ||||
| Густота населення | 204,59 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 16261 | ||||
| Телефонний код | +380 4656 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°25′17″ пн. ш. 33°00′05″ сх. д. / 51.42139° пн. ш. 33.00139° сх. д.Координати: 51°25′17″ пн. ш. 33°00′05″ сх. д. / 51.42139° пн. ш. 33.00139° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 127 м | ||||
| Водойми | р. Сейм | ||||
| Відстань до районного центру | 22 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Алтинівка | ||||
| Відстань до залізничної станції | 15 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 16200, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, смт Короп, вул. Кибальчича, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Атюша | |||||
 Атюша | |||||
| Мапа | |||||
Населення — 1570 осіб.
Географія
Село розташоване за 22 кілометри від центру громади Короп та за 15 кілометрів від залізничної станції Алтинівка, за 4 кілометри від автотраси Київ-Бачівськ М02.
Назва
Назва населеного пункту походить від назви річки Атюша, яка протікала через середину села і впадала в річку Сейм. У селі зберігся давній переказ про виникнення назви річки. Йшли три поселенці, і в долині невідомої річки зустрілися з вовком. Один з них крикнув — «А!», другий — «Тю!», а третій — «Ша!». З цих вигуків і виникла назва річки, а ті люди заснували на ній поселення. Ми часто всерйоз не сприймаємо такі перекази, хоча схожі факти мають місце в топонімії[].
Пошуки кореня — «атю» в довідкових виданнях української мови вказують на можливість походження назви села від слова «атю», що означає бери, лови[].
Символіка
На гербі зображений вовк і три козацькі хрести (три поселенці), що веде до легенди про заснування села. Сніжинка вказує на Морозівський ставок і вказує на перебування тут козацького отамана Морозенка. Синьо жовті кольори і три виїмки (три яри за селом) в жовтій смузі вказують на перебування шведів під час війни між Росією і Швецією.
Історія
Село Атюша було засноване не пізніше першої половини XVII ст. серед лісів, хоча за описом 1654 р. воно не згадується.
У XVII—XVIII століттях Атюша перебувала у власності . Згадка про село наявна у підтверджувальному універсалі Кербутівському монастирю на володіння землями від гетьмана І. Самойловича.
«Мазепина книга» (упорядник Ігор Ситий) вказує на належність села до Батуринської та Новомлинської сотень.
Борис Крупницький у книзі «Гетьман Мазепа та його доба» згадує Атюшу у зв'язку з подіями Північної війни (1700—1721 рр.) між Росією і Швецією. Про них нагадують яри за селом, які називають Швединими. В місцях легендарного перебування козацького отамана Морозенка до сьогодні існує топонім — Морозів пруд. Є свідчення, що атюшани у 1708 році зустріли Мазепу та Карла ХІІ хлібом-сіллю. Також у «Мазепиній книзі» знаходимо згадку про те, що в січні 1726 року атюшівський отаман Іван Гаркавенко разом з військовим товаришем Остафієм Боченком давав свідчення у справі ревізії колишніх маєтностей Івана Мазепи.
Незважаючи на погану якість місцевих ґрунтів, місцеве населення у XVIII ст. швидко збільшувалося, цьому сприяла відсутність гніту державців й монастирських старшин, адже жіночий Новомлинський монастир не міг накласти на селян важкі повинності. У свою чергу, козацьку старшину не цікавили атюшські піщані землі. За описом монастирської власності 1766 р. монастир володів с. Атюша та слобідкою Кербутівкою.
Після скасування Гетьманщини і запровадження нового адміністративного поділу, Атюша стала центром волості Кролевецького повіту Чернігівської губернії, до якої входили села Билка, Ксьонзівка, Мельня, хутори Горохове, Рубаників, Пуста Гребля, Киселівка, Лотошевський, Гончарівка (Лубенець).
Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у казенному й козацькому селі Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 848 осіб (1433 чоловічої статі та 1625 — жіночої), налічувалось 503 дворових господарства, існували 2 православні церкви й сільська розправа.
У 1866 році в Атюші налічувалося 503 двори, 3058 жителів.
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі, центрі Атюської волості, мешкало 3330 осіб, налічувалось 577 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, 6 постоялих будинків, 3 лавки, вітряний млин, відбувались базари й 2 ярмарки на рік.
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 3959 осіб (1930 чоловічої статі та 2029 — жіночої), налічувалось 709 дворових господарства.
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 3689 осіб (1768 чоловічої статі та 1921 — жіночої), з яких 3659 — православної віри.Працювала земська школа, бібліотека.
За кріпаччини в селі мали володіння поміщики Косач, Тарасов, Коронний, поручик Литовський та інші. У своєму володінні вони мали найкращі землі.
1857 року в селі побудували Миколаївську, а 1890-го Михайлівську церкви. До наших днів збереглася тільки Миколаївська церква.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Коропської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Житель села Василь Кравченко під час активних бойових дій під час російсько-української війни не призупиняв пасажирські перевезення.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1541 | 98.15% |
| російська | 28 | 1.78% |
| вірменська | 1 | 0.07% |
| Усього | 1570 | 100% |
Уродженці
У селі народилися:
- (1 серпня 1946) — генерал-майор міліції у відставці, заслужений юрист України, заступник директора центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії. Генерал-майор у відставці.
- Ковтун Станіслав Григорович (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Тимко Василь Федосійович — директор ДП , заслужений лісівник України.
- Рак Леонід Пилипович (25 лютого 1935 — 12 серпня 2005) — кандидат у майстри спорту з волейболу, відмінник народної освіти, Соросівський стипендіант у галузі хімії.
Пам'ятки
- Дерев'яна Миколаївська церква. Це величезний дерев’яний п'ятибанний храм, який у минулому мав ще й прибудовану триярусну дзвіницю. Миколаївську церкву було збудовано 1857 році, але у 1904 її докорінно перебудували у за єпархіальним проектом. Можливо стару церкву взагалі було розібрано.
Примітки
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1538)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 86), (код 83)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-260. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Відважний перевізник. У війну за кермом - по сімнадцять годин щодня.
Посилання
- Погода в селі Атюша [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atyu sha selo v Ukrayini u Koropskij selishnij gromadi Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Do 2016 u skladi Atyushivskoyi silskoyi radi Vid 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Koropska selishna rada selo AtyushaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Novgorod Siverskij rajonGromada Koropska selishna gromadaOblikova kartka Atyusha Osnovni daniZasnovane 1650Naselennya 1570Plosha 7 674 km Gustota naselennya 204 59 osib km Poshtovij indeks 16261Telefonnij kod 380 4656Geografichni daniGeografichni koordinati 51 25 17 pn sh 33 00 05 sh d 51 42139 pn sh 33 00139 sh d 51 42139 33 00139 Koordinati 51 25 17 pn sh 33 00 05 sh d 51 42139 pn sh 33 00139 sh d 51 42139 33 00139Serednya visota nad rivnem morya 127 mVodojmi r SejmVidstan do rajonnogo centru 22 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya AltinivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi 16200 Chernigivska obl Novgorod Siverskij r n smt Korop vul Kibalchicha 1KartaAtyushaAtyushaMapa Naselennya 1570 osib GeografiyaSelo roztashovane za 22 kilometri vid centru gromadi Korop ta za 15 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Altinivka za 4 kilometri vid avtotrasi Kiyiv Bachivsk M02 NazvaNazva naselenogo punktu pohodit vid nazvi richki Atyusha yaka protikala cherez seredinu sela i vpadala v richku Sejm U seli zberigsya davnij perekaz pro viniknennya nazvi richki Jshli tri poselenci i v dolini nevidomoyi richki zustrilisya z vovkom Odin z nih kriknuv A drugij Tyu a tretij Sha Z cih vigukiv i vinikla nazva richki a ti lyudi zasnuvali na nij poselennya Mi chasto vserjoz ne sprijmayemo taki perekazi hocha shozhi fakti mayut misce v toponimiyi dzherelo Poshuki korenya atyu v dovidkovih vidannyah ukrayinskoyi movi vkazuyut na mozhlivist pohodzhennya nazvi sela vid slova atyu sho oznachaye beri lovi dzherelo SimvolikaNa gerbi zobrazhenij vovk i tri kozacki hresti tri poselenci sho vede do legendi pro zasnuvannya sela Snizhinka vkazuye na Morozivskij stavok i vkazuye na perebuvannya tut kozackogo otamana Morozenka Sino zhovti kolori i tri viyimki tri yari za selom v zhovtij smuzi vkazuyut na perebuvannya shvediv pid chas vijni mizh Rosiyeyu i Shveciyeyu IstoriyaSelo Atyusha bulo zasnovane ne piznishe pershoyi polovini XVII st sered lisiv hocha za opisom 1654 r vono ne zgaduyetsya U XVII XVIII stolittyah Atyusha perebuvala u vlasnosti Zgadka pro selo nayavna u pidtverdzhuvalnomu universali Kerbutivskomu monastiryu na volodinnya zemlyami vid getmana I Samojlovicha Mazepina kniga uporyadnik Igor Sitij vkazuye na nalezhnist sela do Baturinskoyi ta Novomlinskoyi soten Boris Krupnickij u knizi Getman Mazepa ta jogo doba zgaduye Atyushu u zv yazku z podiyami Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rr mizh Rosiyeyu i Shveciyeyu Pro nih nagaduyut yari za selom yaki nazivayut Shvedinimi V miscyah legendarnogo perebuvannya kozackogo otamana Morozenka do sogodni isnuye toponim Moroziv prud Ye svidchennya sho atyushani u 1708 roci zustrili Mazepu ta Karla HII hlibom sillyu Takozh u Mazepinij knizi znahodimo zgadku pro te sho v sichni 1726 roku atyushivskij otaman Ivan Garkavenko razom z vijskovim tovarishem Ostafiyem Bochenkom davav svidchennya u spravi reviziyi kolishnih mayetnostej Ivana Mazepi Nezvazhayuchi na poganu yakist miscevih gruntiv misceve naselennya u XVIII st shvidko zbilshuvalosya comu spriyala vidsutnist gnitu derzhavciv j monastirskih starshin adzhe zhinochij Novomlinskij monastir ne mig naklasti na selyan vazhki povinnosti U svoyu chergu kozacku starshinu ne cikavili atyushski pishani zemli Za opisom monastirskoyi vlasnosti 1766 r monastir volodiv s Atyusha ta slobidkoyu Kerbutivkoyu Pislya skasuvannya Getmanshini i zaprovadzhennya novogo administrativnogo podilu Atyusha stala centrom volosti Kroleveckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi do yakoyi vhodili sela Bilka Ksonzivka Melnya hutori Gorohove Rubanikiv Pusta Greblya Kiselivka Lotoshevskij Goncharivka Lubenec Naperedodni skasuvannya kripactva 1859 roku u kazennomu j kozackomu seli Kroleveckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 848 osib 1433 cholovichoyi stati ta 1625 zhinochoyi nalichuvalos 503 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 pravoslavni cerkvi j silska rozprava U 1866 roci v Atyushi nalichuvalosya 503 dvori 3058 zhiteliv Stanom na 1886 u kolishnomu derzhavnomu j vlasnickomu seli centri Atyuskoyi volosti meshkalo 3330 osib nalichuvalos 577 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi shkola 6 postoyalih budinkiv 3 lavki vitryanij mlin vidbuvalis bazari j 2 yarmarki na rik Za danimi na 1893 rik u poselenni meshkalo 3959 osib 1930 cholovichoyi stati ta 2029 zhinochoyi nalichuvalos 709 dvorovih gospodarstva Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zmenshilas do 3689 osib 1768 cholovichoyi stati ta 1921 zhinochoyi z yakih 3659 pravoslavnoyi viri Pracyuvala zemska shkola biblioteka Za kripachchini v seli mali volodinnya pomishiki Kosach Tarasov Koronnij poruchik Litovskij ta inshi U svoyemu volodinni voni mali najkrashi zemli 1857 roku v seli pobuduvali Mikolayivsku a 1890 go Mihajlivsku cerkvi Do nashih dniv zbereglasya tilki Mikolayivska cerkva 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Koropskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Koropskogo rajonu uvijshlo do skladu Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Zhitel sela Vasil Kravchenko pid chas aktivnih bojovih dij pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni ne prizupinyav pasazhirski perevezennya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1541 98 15 rosijska 28 1 78 virmenska 1 0 07 Usogo 1570 100 UrodzhenciU seli narodilisya 1 serpnya 1946 general major miliciyi u vidstavci zasluzhenij yurist Ukrayini zastupnik direktora centru endovaskulyarnoyi nejrorentgenohirurgiyi General major u vidstavci Kovtun Stanislav Grigorovich 1986 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Timko Vasil Fedosijovich direktor DP zasluzhenij lisivnik Ukrayini Rak Leonid Pilipovich 25 lyutogo 1935 12 serpnya 2005 kandidat u majstri sportu z volejbolu vidminnik narodnoyi osviti Sorosivskij stipendiant u galuzi himiyi Pam yatkiDerev yana Mikolayivska cerkva Ce velicheznij derev yanij p yatibannij hram yakij u minulomu mav she j pribudovanu triyarusnu dzvinicyu Mikolayivsku cerkvu bulo zbudovano 1857 roci ale u 1904 yiyi dokorinno perebuduvali u za yeparhialnim proektom Mozhlivo staru cerkvu vzagali bulo rozibrano Primitkiros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 1538 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 104 ros doref ros doref Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1893 god Izdanie Chernigovskago Gubernskago Statisticheskogo Komiteta God pyatnadcatyj Chernigov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1892 stor 86 kod 83 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 260 X 270 120 s ros doref Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Vidvazhnij pereviznik U vijnu za kermom po simnadcyat godin shodnya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Atyusha 2 serpnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi