Кири́ло Семе́нович Москале́нко (28 квітня (11 травня) 1902 — 17 червня 1985) — український радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (11.03.1955), двічі Герой Радянського Союзу (23.10.1943—21.02.1978), Герой ЧССР (1969), заступник міністра оборони СРСР, член ЦК КПСС (1956—1985), депутат Ради національностей Верховної ради СРСР 2–11 скликань (1946—1985), почесний громадянин Вінниці.
Кирило Семенович Москаленко | |
---|---|
Народження | 28 квітня (11 травня) 1902 Гришине, Гришинської волості, Бахмутського повіту, Катеринославської губернії |
Смерть | 17 червня 1985 (83 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Освіта | Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого (1939) і Школа червоних старшин (1922) |
Партія | КПРС |
Член | ЦК КПРС |
Звання | Маршал Радянського Союзу |
Командування | Під час німецько-радянської війни командував 38-ю та 40-ю арміями. У післявоєнний період командувач Московським військовим округом, пізніше заступник міністра оборони СРСР — Головнокомандувач РВСП |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Москаленко Кирило Семенович у Вікісховищі |
Біографія
Кирило Москаленко народився 11 травня 1902 року в Гришине, Гришинської волості, Бахмутського повіту, Катеринославської губернії (нині Покровський район, Донецька область). За національністю — українець. Закінчив церковно-парафіяльну школу й два класи училища міністерства освіти.
З 1917 по 1919 роки навчався в трикласному нижчому сільськогосподарському училищі, на станції Яма Північно-Донецької залізниці, де разом з ним здобував освіту Володимир Сосюра. Змушений був припинити навчання через Громадянську війну, повернувся в Гришине й влаштувався на роботу до сільського ревкому. Був мобілізований до лав Червоної Армії в серпні 1920 року.
Участь у Громадянській війні, 1920—1930-ті роки
Кирило Семенович у Громадянську війну воював рядовим бійцем Першої кінної армії проти військ генерала Петра Врангеля й отамана Нестора Махна.
Закінчив артилерійське відділення Харківської об'єднаної школи червоних старшин (1922), курси удосконалення командного складу Михайлівської військової артилерійської академії в Ленінграді (1928), факультет удосконалення вищого командного складу Військової академії ім. Фелікса Дзержинського (1939). У період навчання в Харкові брав безпосередню участь у боях зі збройними формуваннями на Дону і Донбасу.
З 1922 по 1932 роки проходив службу в складі (до 1924 року в складі Першої кінної армії), командир взводу кінно-артилерійського дивізіону. У період служби в Армавірі був учасником військового політичного конфлікту на Північному Кавказі.
У вересні 1923 року разом з військовою частиною був переведений до Брянська. З 1924 року — командир батареї, з 1928 — командир навчальної батареї, командир артилерійського дивізіону, начальник штабу артилерійського полку.
З 1932 року служив у окремій кавалерійській дивізії під Читою, спочатку начальником штабу, потім з 1934 року призначений командиром кавалерійського полку. З 1935 року командував 23-й танковою бригадою у Приморському краї. З 1936 року служив у 45-му механізованому корпусі Київського військового округу.
Радянсько-фінська війна
1939 року був призначений начальником артилерії 51-ї Перекопської стрілецької дивізії Одеського військового округу, з якою брав участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років, за що нагороджений орденом Червоного Прапора. Потім, послідовно, — начальник артилерії 35-го стрілецького корпусу (Кишинів) і 2-го механізованого корпусу (Тирасполь).
Друга світова війна
Від травня 1941 року — командир 1-ї артилерійської протитанкової бригади РГК, яка формувалася у складі 5-ї армії КОВО в м. Луцьку.
На цій посаді генерал-майор артилерії Кирило Семенович Москаленко зустрів німецько-радянську війну. Бригада під його керівництвом брала участь в оборонних боях у районах міст Луцьк, Володимир-Волинський, Рівне, Торчин, Новоград-Волинський, Малин, у обороні переправ через p. Тетерів, Прип'ять, Дніпро, Десна. З перших боїв К. С. Москаленко не втратив властивої йому холоднокровності, зберігав гостроту мислення, особисту мужність, завжди знаходився на лінії передових батарей, які стріляли прямою наводкою.
Протягом місяця безперервних боїв, перебуваючи на напрямку головного удару німецької групи армій «Південь», бригада знищила понад 300 танків противника. За бойові успіхи, мужність і відвагу К. С. Москаленко був нагороджений орденом Леніна.
Від вересня 1941 року К. С. Москаленко командир 15-го стрілецького корпусу у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту, воював з ним під містами Чернігів, Ніжин, Ічня, Пирятин. Потім командував кінно-механізованою групою військ 13-ї армії Південно-Західного фронту. У дні контрнаступу радянських військ під Москвою брав участь в Єлецькій наступальній операції, у розгромі єлецького угруповання противника і звільненні м. Єлець.
У грудні 1941 року призначений заступником командувача 6-ю армією Південно-Західного фронту. 6-та армія під командуванням К. С. Москаленко брала участь у Барвінково-Лозовській наступальній операції та визволенні міст Ізюм і Лозова.
Від 12 лютого 1942 року — командир 6-го кавалерійського корпусу, з березня по липень 1942 року — командувач 38-ю армією. Від липня 1942 року командував 1-ю танковою армією, брав участь у боях на дальніх підступах до Сталінграду (липень — серпень 1942). У серпні 1942 року призначений командувачем 1-ї гвардійської армії, з якою до жовтня 1942 року брав участь у Сталінградській битві.
У жовтні 1942 року був призначений командувачем 40-ю армією, брав участь в Острогозько-Россошанскій операції, визволенні Харкова, Курській битві, форсуванні Дніпра.
23 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і закріпленні плацдарму на його західному березі, командувачу 40-ю армією генерал-полковнику Москаленкові Кирилу Семеновичу присвоєне звання Герой Радянського Союзу.
Від жовтня 1943 року і до кінця війни знову був командувачем 38-ю армією. З цією армією в складі 1-го Українського, 2-го Українського та 4-го Українського фронтів генерал-полковник К. С. Москаленко в 1943 році визволяв Київ, у листопаді — грудні 1943 року знову обороняв його.
У 1944 році брав участь у Житомирсько-Бердичівській, Проскурівсько-Чернівецькій, Львівсько-Сандомирській, Карпатсько-Дуклінській (штурм Дукельського перевалу), у 1945 роках — у Західно-Карпатській, Моравсько-Остравській, Празькій наступальних операціях. Очолювані ним війська визволяли Україну, Чехословаччину та Польщу.
Післявоєнний період
Від серпня 1948 року командувач військами Московського району (згодом Московського округу) ППО. У червні 1953 року Кирило Москаленко очолив групу військових (в яку входили Георгій Жуков, Павло Батицький та інші), яка за дорученням Микити Хрущова арештувала Лаврентія Берію. Від червня 1953 р. командувач військами Московського військового округу. Москаленку Кирилу Семеновичу присвоєно військове звання «Маршал Радянського Союзу». З 1960 року — Головнокомандувач РВСП — заступник Міністра оборони СРСР. Під його керівництвом велась подготовка i здійснені перші в світовій історії успішні польоти пілотованих космічних кораблів. Від 1962 року головний інспектор Міністерства оборони СРСР — заступник Міністра оборони СРСР. За заслуги в розвитку і зміцненні Збройних сил СРСР 21.02.1978 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Від грудня 1983 року — у Групі генеральних інспекторів МО СРСР.
Кирило Семенович все життя підтримував тісні взаємини з родиною й рідним селом, не залишався байдужим до життя громади й своєї землі. Через складну політичну ситуацію (арешт Лаврентія Берія), не був присутній на похороні батька (1953), який до самої смерті мешкав у селі Гришине. Рідну батьківщину зміг відвідати тільки в 1954, 1958 і 1972 роках. Завдяки клопотанням Москаленка Кирила Семеновича в селі Гришине було проведено електрику (1957), вимощено камінням дорогу до райцентру Красноармійське (1959), покладено асфальт (1972) та споруджено сучасну школу (1972).
Кирило Семенович Москаленко помер 17 червня 1985 року в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.
Військові звання
- Полковник (16.08.1938)
- Комбриг (15.04.1940)
- Генерал-майор артилерії (06.06. 1940)
- Генерал-лейтенант (19.01.1943)
- Генерал-полковник (19.09.1943)
- Генерал армії (03.08.1953)
- Маршал Радянського Союзу (11.03.1955)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (медаль «Золота зірка» № 2002, указ від 23.10.1943)
- Двічі Герой Радянського Союзу (медаль «Золота зірка» № 105, указ від 21.02.1978)
- 7 орденів Леніна (22.07.1941, 23.10.1943, 06.11.1945, 07.03.1962, 10.05.1972, 21.02.1978, 10.05.1982)
- Орден Жовтневої Революції (22.02.1968)
- 5 орденів Червоного Прапора (07.04.1940, 27.08.1943, 03.11.1944, 15.11.1950, 28.01.1954)
- 2 ордени Суворова 1-го ступеня (28.01.1943, 23.05.1943)
- 2 ордени Кутузова 1-го ступеня (29.05.1944, 25.08.1944)
- Орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня (10.01.1944)
- Хрест Грюнвальда 2-го ступеня (Польща, 1946)
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985)
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (30.04.1975)
- 15 медалей СРСР
- Герой Чехословацької Соціалістичної Республіки (05.10.1969)
- 28 орденів і медалей інших держав
Позбавлений
- Почесний громадянин Києва (до травня 2023)
Твори
- Москаленко К. С. На Юго-Западном направлении. Воспоминания командарма. Книга I. — М.: Наука, 1969 [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Москаленко К. С. На Юго-Западном направлении. 1943—1945. Воспоминания командарма. Книга II. — М.: Наука, 1973.
Вшанування пам'яті
- У центрі міста Покровськ встановлено бюст Кирилу Москаленку.
- 2016 року у місті Покровськ вулицю 40 років Жовтня перейменували на вулицю Маршала Москаленка.
- У селі Гришине вулицю Матросова перейменували на вулицю Маршала Москаленка.
- Також вулиця Маршала Москаленка є у місті Горлівка.
- Покровський історичний музей містить частину експозицій присвячену Кирилу Семеновичу Москаленку.
Галерея
- Портрет Маршала Кирила Москаленка
- Могила Кирила Москаленка у місті Москва
Джерела
- Лобода М. К. Москаленко Кирило Семенович [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 75. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 136.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 450.
Література
- Шептуха В. С. От солдата до маршала (про Героя Радянського Союзу, Маршала Радянського Союзу, уродженця Донецької області К. С. Москаленка). / Дороги храбрых. Книга о Героях Советского Союза — славных Донбассовцах, наших земляках // Донбасс. — 1967 — С. 166—173.
- Василевский А. М. Более полувека в строю // «ВИЖ», 1972, № 5.
- Ортенберг Д. И. Огненные рубежи. — М., 1973
- Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период ВОВ 1941—1945.
- Созвездие полководцев. Кн. 2. — Хабаровск, 1982
- Ортенберг Д. И. Маршал Москаленко. — Киев, 1984
- Великая Отечественная война 1941—1945. Энциклопедия. — М.: Большая советская экциклопедия, 1985
- Трокаев А. А. Герои пламенных лет. — Донецк: Донбас, 1985
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. — М.: Воениз., 1988
- Маршалы Советского Союза: личные дела рассказывают. — М., 1996
- Карпов В. В. Расстрелянные маршалы. — М.: Вече, 1999
- Егоршин В. А. Фельдмаршалы и маршалы. М., 2000
- Україна в полум'ї війни. 1941—1945. К., 2005
- Терещенко В. Т. Золоті полотна. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2013. — 196 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
- 11 травня - 110 років від дня народження Кирила Москаленка, двічі Героя Радянського Союзу. photo.ukrinform.ua. Процитовано 10 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Москаленко К.С. На Юго-Западном направлении. 1943—1945. Воспоминания командарма. Книга II. — М.: Наука, 1973. стр. 626.
- . prawo.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
- Брежнєва і ще п'ятьох осіб позбавили звання "Почесний громадянин Києва". РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
Посилання
- Москаленко Кирило Семенович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Москаленко Кирилл Семёнович — проект ХРОНОС [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кирилл Семенович Москаленко — проект Люди [ 18 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Москаленко Кирило Семенович — історія великого народу [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Москаленко Кирило — електронна бібліотека України [ 11 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Нарис про Маршала [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiri lo Seme novich Moskale nko 28 kvitnya 11 travnya 1902 19020511 17 chervnya 1985 ukrayinskij radyanskij vijskovij diyach Marshal Radyanskogo Soyuzu 11 03 1955 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 23 10 1943 21 02 1978 Geroj ChSSR 1969 zastupnik ministra oboroni SRSR chlen CK KPSS 1956 1985 deputat Radi nacionalnostej Verhovnoyi radi SRSR 2 11 sklikan 1946 1985 pochesnij gromadyanin Vinnici Kirilo Semenovich MoskalenkoNarodzhennya 28 kvitnya 11 travnya 1902 1902 05 11 Grishine Grishinskoyi volosti Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyiSmert 17 chervnya 1985 1985 06 17 83 roki Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvita Vijskova akademiya raketnih vijsk strategichnogo priznachennya im Petra Velikogo 1939 i Shkola chervonih starshin 1922 Partiya KPRSChlen CK KPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Pid chas nimecko radyanskoyi vijni komanduvav 38 yu ta 40 yu armiyami U pislyavoyennij period komanduvach Moskovskim vijskovim okrugom piznishe zastupnik ministra oboroni SRSR Golovnokomanduvach RVSPVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodi Geroj ChSSR Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vizvolennya Pragi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Nagorodi inshih krayin Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 1968 Moskalenko Kirilo Semenovich u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Moskalenko BiografiyaKirilo Moskalenko narodivsya 11 travnya 1902 roku v Grishine Grishinskoyi volosti Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini Pokrovskij rajon Donecka oblast Za nacionalnistyu ukrayinec Zakinchiv cerkovno parafiyalnu shkolu j dva klasi uchilisha ministerstva osviti Z 1917 po 1919 roki navchavsya v triklasnomu nizhchomu silskogospodarskomu uchilishi na stanciyi Yama Pivnichno Doneckoyi zaliznici de razom z nim zdobuvav osvitu Volodimir Sosyura Zmushenij buv pripiniti navchannya cherez Gromadyansku vijnu povernuvsya v Grishine j vlashtuvavsya na robotu do silskogo revkomu Buv mobilizovanij do lav Chervonoyi Armiyi v serpni 1920 roku Uchast u Gromadyanskij vijni 1920 1930 ti roki Kirilo Semenovich u Gromadyansku vijnu voyuvav ryadovim bijcem Pershoyi kinnoyi armiyi proti vijsk generala Petra Vrangelya j otamana Nestora Mahna Zakinchiv artilerijske viddilennya Harkivskoyi ob yednanoyi shkoli chervonih starshin 1922 kursi udoskonalennya komandnogo skladu Mihajlivskoyi vijskovoyi artilerijskoyi akademiyi v Leningradi 1928 fakultet udoskonalennya vishogo komandnogo skladu Vijskovoyi akademiyi im Feliksa Dzerzhinskogo 1939 U period navchannya v Harkovi brav bezposerednyu uchast u boyah zi zbrojnimi formuvannyami na Donu i Donbasu Z 1922 po 1932 roki prohodiv sluzhbu v skladi do 1924 roku v skladi Pershoyi kinnoyi armiyi komandir vzvodu kinno artilerijskogo divizionu U period sluzhbi v Armaviri buv uchasnikom vijskovogo politichnogo konfliktu na Pivnichnomu Kavkazi U veresni 1923 roku razom z vijskovoyu chastinoyu buv perevedenij do Bryanska Z 1924 roku komandir batareyi z 1928 komandir navchalnoyi batareyi komandir artilerijskogo divizionu nachalnik shtabu artilerijskogo polku Z 1932 roku sluzhiv u okremij kavalerijskij diviziyi pid Chitoyu spochatku nachalnikom shtabu potim z 1934 roku priznachenij komandirom kavalerijskogo polku Z 1935 roku komanduvav 23 j tankovoyu brigadoyu u Primorskomu krayi Z 1936 roku sluzhiv u 45 mu mehanizovanomu korpusi Kiyivskogo vijskovogo okrugu Radyansko finska vijna 1939 roku buv priznachenij nachalnikom artileriyi 51 yi Perekopskoyi strileckoyi diviziyi Odeskogo vijskovogo okrugu z yakoyu brav uchast u radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv za sho nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Potim poslidovno nachalnik artileriyi 35 go strileckogo korpusu Kishiniv i 2 go mehanizovanogo korpusu Tiraspol Druga svitova vijna Vid travnya 1941 roku komandir 1 yi artilerijskoyi protitankovoyi brigadi RGK yaka formuvalasya u skladi 5 yi armiyi KOVO v m Lucku Na cij posadi general major artileriyi Kirilo Semenovich Moskalenko zustriv nimecko radyansku vijnu Brigada pid jogo kerivnictvom brala uchast v oboronnih boyah u rajonah mist Luck Volodimir Volinskij Rivne Torchin Novograd Volinskij Malin u oboroni pereprav cherez p Teteriv Prip yat Dnipro Desna Z pershih boyiv K S Moskalenko ne vtrativ vlastivoyi jomu holodnokrovnosti zberigav gostrotu mislennya osobistu muzhnist zavzhdi znahodivsya na liniyi peredovih batarej yaki strilyali pryamoyu navodkoyu Protyagom misyacya bezperervnih boyiv perebuvayuchi na napryamku golovnogo udaru nimeckoyi grupi armij Pivden brigada znishila ponad 300 tankiv protivnika Za bojovi uspihi muzhnist i vidvagu K S Moskalenko buv nagorodzhenij ordenom Lenina Vid veresnya 1941 roku K S Moskalenko komandir 15 go strileckogo korpusu u skladi 5 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu voyuvav z nim pid mistami Chernigiv Nizhin Ichnya Piryatin Potim komanduvav kinno mehanizovanoyu grupoyu vijsk 13 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu U dni kontrnastupu radyanskih vijsk pid Moskvoyu brav uchast v Yeleckij nastupalnij operaciyi u rozgromi yeleckogo ugrupovannya protivnika i zvilnenni m Yelec U grudni 1941 roku priznachenij zastupnikom komanduvacha 6 yu armiyeyu Pivdenno Zahidnogo frontu 6 ta armiya pid komanduvannyam K S Moskalenko brala uchast u Barvinkovo Lozovskij nastupalnij operaciyi ta vizvolenni mist Izyum i Lozova Vid 12 lyutogo 1942 roku komandir 6 go kavalerijskogo korpusu z bereznya po lipen 1942 roku komanduvach 38 yu armiyeyu Vid lipnya 1942 roku komanduvav 1 yu tankovoyu armiyeyu brav uchast u boyah na dalnih pidstupah do Stalingradu lipen serpen 1942 U serpni 1942 roku priznachenij komanduvachem 1 yi gvardijskoyi armiyi z yakoyu do zhovtnya 1942 roku brav uchast u Stalingradskij bitvi U zhovtni 1942 roku buv priznachenij komanduvachem 40 yu armiyeyu brav uchast v Ostrogozko Rossoshanskij operaciyi vizvolenni Harkova Kurskij bitvi forsuvanni Dnipra 23 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i zakriplenni placdarmu na jogo zahidnomu berezi komanduvachu 40 yu armiyeyu general polkovniku Moskalenkovi Kirilu Semenovichu prisvoyene zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Vid zhovtnya 1943 roku i do kincya vijni znovu buv komanduvachem 38 yu armiyeyu Z ciyeyu armiyeyu v skladi 1 go Ukrayinskogo 2 go Ukrayinskogo ta 4 go Ukrayinskogo frontiv general polkovnik K S Moskalenko v 1943 roci vizvolyav Kiyiv u listopadi grudni 1943 roku znovu oboronyav jogo U 1944 roci brav uchast u Zhitomirsko Berdichivskij Proskurivsko Cherniveckij Lvivsko Sandomirskij Karpatsko Duklinskij shturm Dukelskogo perevalu u 1945 rokah u Zahidno Karpatskij Moravsko Ostravskij Prazkij nastupalnih operaciyah Ocholyuvani nim vijska vizvolyali Ukrayinu Chehoslovachchinu ta Polshu Pislyavoyennij period Vid serpnya 1948 roku komanduvach vijskami Moskovskogo rajonu zgodom Moskovskogo okrugu PPO U chervni 1953 roku Kirilo Moskalenko ocholiv grupu vijskovih v yaku vhodili Georgij Zhukov Pavlo Batickij ta inshi yaka za doruchennyam Mikiti Hrushova areshtuvala Lavrentiya Beriyu Vid chervnya 1953 r komanduvach vijskami Moskovskogo vijskovogo okrugu Moskalenku Kirilu Semenovichu prisvoyeno vijskove zvannya Marshal Radyanskogo Soyuzu Z 1960 roku Golovnokomanduvach RVSP zastupnik Ministra oboroni SRSR Pid jogo kerivnictvom velas podgotovka i zdijsneni pershi v svitovij istoriyi uspishni poloti pilotovanih kosmichnih korabliv Vid 1962 roku golovnij inspektor Ministerstva oboroni SRSR zastupnik Ministra oboroni SRSR Za zaslugi v rozvitku i zmicnenni Zbrojnih sil SRSR 21 02 1978 roku nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka Vid grudnya 1983 roku u Grupi generalnih inspektoriv MO SRSR Kirilo Semenovich vse zhittya pidtrimuvav tisni vzayemini z rodinoyu j ridnim selom ne zalishavsya bajduzhim do zhittya gromadi j svoyeyi zemli Cherez skladnu politichnu situaciyu aresht Lavrentiya Beriya ne buv prisutnij na pohoroni batka 1953 yakij do samoyi smerti meshkav u seli Grishine Ridnu batkivshinu zmig vidvidati tilki v 1954 1958 i 1972 rokah Zavdyaki klopotannyam Moskalenka Kirila Semenovicha v seli Grishine bulo provedeno elektriku 1957 vimosheno kaminnyam dorogu do rajcentru Krasnoarmijske 1959 pokladeno asfalt 1972 ta sporudzheno suchasnu shkolu 1972 Kirilo Semenovich Moskalenko pomer 17 chervnya 1985 roku v Moskvi Pohovanij na Novodivichomu kladovishi Vijskovi zvannyaPolkovnik 16 08 1938 Kombrig 15 04 1940 General major artileriyi 06 06 1940 General lejtenant 19 01 1943 General polkovnik 19 09 1943 General armiyi 03 08 1953 Marshal Radyanskogo Soyuzu 11 03 1955 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu medal Zolota zirka 2002 ukaz vid 23 10 1943 Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu medal Zolota zirka 105 ukaz vid 21 02 1978 7 ordeniv Lenina 22 07 1941 23 10 1943 06 11 1945 07 03 1962 10 05 1972 21 02 1978 10 05 1982 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 22 02 1968 5 ordeniv Chervonogo Prapora 07 04 1940 27 08 1943 03 11 1944 15 11 1950 28 01 1954 2 ordeni Suvorova 1 go stupenya 28 01 1943 23 05 1943 2 ordeni Kutuzova 1 go stupenya 29 05 1944 25 08 1944 Orden Bogdana Hmelnickogo 1 go stupenya 10 01 1944 Hrest Gryunvalda 2 go stupenya Polsha 1946 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 06 04 1985 Orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya 30 04 1975 15 medalej SRSR Geroj Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki 05 10 1969 28 ordeniv i medalej inshih derzhav Pozbavlenij Pochesnij gromadyanin Kiyeva do travnya 2023 TvoriMoskalenko K S Na Yugo Zapadnom napravlenii Vospominaniya komandarma Kniga I M Nauka 1969 14 travnya 2021 u Wayback Machine Moskalenko K S Na Yugo Zapadnom napravlenii 1943 1945 Vospominaniya komandarma Kniga II M Nauka 1973 Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Kirilu Moskalenku v Pokrovsku U centri mista Pokrovsk vstanovleno byust Kirilu Moskalenku 2016 roku u misti Pokrovsk vulicyu 40 rokiv Zhovtnya perejmenuvali na vulicyu Marshala Moskalenka U seli Grishine vulicyu Matrosova perejmenuvali na vulicyu Marshala Moskalenka Takozh vulicya Marshala Moskalenka ye u misti Gorlivka Pokrovskij istorichnij muzej mistit chastinu ekspozicij prisvyachenu Kirilu Semenovichu Moskalenku GalereyaPortret Marshala Kirila Moskalenka Mogila Kirila Moskalenka u misti MoskvaDzherelaLoboda M K Moskalenko Kirilo Semenovich 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 75 ISBN 978 966 00 1061 1 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum 526 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 136 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s S 450 LiteraturaSheptuha V S Ot soldata do marshala pro Geroya Radyanskogo Soyuzu Marshala Radyanskogo Soyuzu urodzhencya Doneckoyi oblasti K S Moskalenka Dorogi hrabryh Kniga o Geroyah Sovetskogo Soyuza slavnyh Donbassovcah nashih zemlyakah Donbass 1967 S 166 173 Vasilevskij A M Bolee poluveka v stroyu VIZh 1972 5 Ortenberg D I Ognennye rubezhi M 1973 Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period VOV 1941 1945 Sozvezdie polkovodcev Kn 2 Habarovsk 1982 Ortenberg D I Marshal Moskalenko Kiev 1984 Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 Enciklopediya M Bolshaya sovetskaya ekciklopediya 1985 Trokaev A A Geroi plamennyh let Doneck Donbas 1985 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Marshaly Sovetskogo Soyuza lichnye dela rasskazyvayut M 1996 Karpov V V Rasstrelyannye marshaly M Veche 1999 Egorshin V A Feldmarshaly i marshaly M 2000 Ukrayina v polum yi vijni 1941 1945 K 2005 Tereshenko V T Zoloti polotna Doneck Sh vid dim 2013 196 s Primitki Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 11 travnya 110 rokiv vid dnya narodzhennya Kirila Moskalenka dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu photo ukrinform ua Procitovano 10 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Moskalenko K S Na Yugo Zapadnom napravlenii 1943 1945 Vospominaniya komandarma Kniga II M Nauka 1973 str 626 prawo sejm gov pl Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 11 travnya 2019 Brezhnyeva i she p yatoh osib pozbavili zvannya Pochesnij gromadyanin Kiyeva RBK Ukraina ukr Procitovano 29 travnya 2023 PosilannyaMoskalenko Kirilo Semenovich Sajt Geroi strany ros Moskalenko Kirill Semyonovich proekt HRONOS 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Kirill Semenovich Moskalenko proekt Lyudi 18 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros ros Moskalenko Kirilo Semenovich istoriya velikogo narodu 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Moskalenko Kirilo elektronna biblioteka Ukrayini 11 travnya 2019 u Wayback Machine Naris pro Marshala 10 travnya 2019 u Wayback Machine