То́рчін — селище Луцького району Волинської області. Адміністративний центр Торчинської селищної громади.
селище Торчин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Дороговказ при в'їзді до Торчина | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Волинська область | ||||
Район | Луцький район | ||||
Громада | Торчинська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA07080270010097317 | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1093 | ||||
Магдебурзьке право | 1540 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 10,52 км² | ||||
Населення | ▼ 4 516 (01.01.2022) | ||||
Густота | 425 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 45612 | ||||
Телефонний код | +380 332 | ||||
Географічні координати | 50°45′49″ пн. ш. 24°59′55″ сх. д. / 50.76361° пн. ш. 24.99861° сх. д.Координати: 50°45′49″ пн. ш. 24°59′55″ сх. д. / 50.76361° пн. ш. 24.99861° сх. д. | ||||
Водойма | Серна(Сарна)
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Луцьк | ||||
До станції: | 27 км | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 25 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- автошляхами: | 25 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 45612, Волинська обл., Луцький р-н, смт Торчин, вул. Незалежності,103 | ||||
Карта | |||||
Торчин | |||||
Торчин | |||||
Торчин у Вікісховищі |
Населення становить 4406 осіб (2005).
Легенди
У прадавньому церковному літописі розповідається, що назва селища походить від імені «старшого конюшні» луцького князя Давида — з племені торків, якого дружинники прозвали або .
Торки - тюркомовні племена, які кочували в степах і обов'язком яких у XI — XIII століттях було охороняти південні кордони Київської Русі від наскоків половців і брати участь у воєнних походах князів. Під час навали хана Батия у 1240 році, зокрема, під час облоги Києва, загинула велика частина торків, декого татари переселили на Волгу, а решта асимілювалася з місцевим населенням. |
на старості літ оселився з двома своїми синами-воїнами на острові Застріжжя, а за ним — й інші дуліби.
став будівничим першої дерев'яної церкви у тодішньому Торчині святого Іоанна, в якій першим священиком був отець Варфоломій.
Рід володів Торчином, як свідчать історичні документи, до 1480 року.
Географія
Торчин розміщений на півдні Волинської області (На заході Луцького району). Через селище протікає річка Серна. Площа населеного пункту становить 10,52 км². На півдні Торчина знаходиться Волинська височина.
Клімат Торчина суттєво не відрізняється від клімату обласного центру. Клімат селища є помірно континентальним з прохолодною зимою і теплим (інколи спекотним) літом.
Історія
Пам'ятки археології
На території селища відомі такі пам'ятки археології:
- На східній околиці селища, на південно-східному схилі лівого берега Серни, по обидві сторони шосейної дороги Луцьк-Володимир — поселення стрижівської культури розмірами 70×250 м. Пам'ятку виявив відомий волинський краєзнавець Г. О. Гуртовий. У 1965 р. на ній провів розкопки М. А. Пелещишин, яким досліджено 180 м² площі. В процесі робіт відкрито овальну у плані землянку і дві господарські ями. Речові матеріали поселення складаються з уламків ліпної кераміки, крем'яних і кістяних знарядь праці та відходів кременеобробного виробництва.
- На східній околиці селища, поблизу піщаного кар'єру — поселення лежницької групи ранньозалізного часу, частково досліджене у 1962 р. М. А. Пелещишиним. Під час розкопок відкрито дві господарські ями з уламками ліпного посуду і кусками залізного шлаку.
- В східній частині селища, на лівому березі Серни — багатошарове поселення культур свідерської, лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської, давньоруського періоду XI—XII ст.
- В східній частині селища, біля ПТУ — сліди поселення культури лінійно-стрічкової кераміки.
- На східній околиці селища, праворуч дороги Луцьк-Володимир — ґрунтовий могильник стжижівської культури зі скорченими і витягнутими тілопокладеннями, відкритий у 1937 р. Я. Фітцке, який дослідив 19 поховань. Орієнтація кістяків різна. Вони лежали в овальних ямах на глибині від 0,4 до 1,3 м стосовно денної поверхні. Покійників супроводжували глиняні посудини, крем'яні знаряддя праці і предмети озброєння, кістяні проколки, підвіска і частина музичного інструмента, а також мідні скроневі кільця.
- В центрі селища, біля церкви — давньруське городище, де знайдені уламки гончарного посуду, пряслиця з пірофіліту, залізні вістря стріл.
- На північно-західній околиці селища — давньоруське поселення, яке відкрив Г. О. Гуртовий. В минулому столітті тут було знайдено двосічний меч.
- На лівому березі Серни в 1966 р. знайдено скарб з 915 литовських монет XV—XVI ст.
- В східній околиці Торчина, в урочищі Застрижжя, поруч з городищем, на останці лівого берега Серни висотою до 10 м над рівнем заплави — багатошарове поселення культур свідерської, лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської і стжижівської площею до 1 га. Відкрите розвідкою Г. О. Гуртового.
- На північно-східній околиці селища, в місці впадіння в Серни її лівостороннього допливу — двошарове поселення городоцько-здовбицької і стжижівської культур. Культурний шар пам'ятки у значній мірі пошкоджений земляними роботами. Поселення відкрите розвідкою Г. О. Гуртового.
- За 1 км на південний захід від селища, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Серни висотою до 8 м над рівнем заплави — поселення стжижівської культури площею до 1 га, відкрите розвідкою Г. О. Гуртового.
- На південній околиці селища, в урочищі Замчисько, поблизу цегельного заводу — багатошарове поселення волино-люблінської, стжижівської культур і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст., відкрите розвідкою Г. О. Гуртового.
- На західній околиці селища, за 0, 5 км на захід від шосейної дороги, яка веде до села Смолигів — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. Воно розміщене на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега лівостороннього допливу Серни висотою 4-5 м над рівнем заплави.
- За 1 км на захід від селища, на південному схилі мису першої надзаплавної тераси лівого безіменного потічка висотою 6-8 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду площею до 1 га.
- За 2 км на захід від селища, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега безіменного струмка висотою 5-6 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XII—XIII ст. площею до 1 га.
- За 3 км на захід від селища, за 100 м на південь від шосейної дороги Луцьк-Володимир, на рівній ділянці мису першої надзаплавної тераси лівого берега безіменного потічка висотою 5-6 м над рівнем заплави — багатошарове поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, лежницької групи ранньозалізнсго часу і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 2 га.
- На північно-східній околиці селища, за 100 м на північ від шосейної дороги та за 200 м від автозаправної станції, на схилі мису першої надзаплавної тераси лівого берега Серни висотою 4-5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
Торчин у складі Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
1093 рік — Перша згадка Торчина, як значного містечка на острові Застріжжя з дерев'яними укріпленнями навколо.
1193 рік — У Торчині побудована перша православна церква св. Іоанна Богослова. Першим її священиком був о. Варфоломій.
1190 рік — Торчин згадується як містечко Волинського князівства.[]
1230 рік — У Іпатіївському літописі Торчин згадується як значне містечко-фортеця Галицько-Волинського князівства[]
1340 рік — Торчин став волосним центром Луцького повіту.[]
Торчин у складі Литовської держави
1480 рік — Торчин відійшов до луцьких католицьких єпископів.
1538—1540 роки — Луцький католицький владика Юрій (Єжи) Фальчевський будує внутрішні та зовнішні [pl].
10 липня 1540 рік — За клопотанням єпископа Юрія Фальчевського король Сигізмунд І у зв'язку з розбудовою Торчина надав йому Магдебурзьке право і статус міста, дозволив проводити щотижневі базари і 3 ярмарки на рік.
1541 рік — Побудовано і освячено Свято-Георгіївську дев'ятибанну двохпрестольну православну церкву. Діяла до 1798 року.
...коли Єжі Фальчевський, біскуп Луцький, своїм коштом побудував тут замок для охорони добр міських, майна костельного і навколишнього населення, то дозволяємо йому іменувати Торчин містом і надаємо йому Магдебурзьке право... |
28 лютого 1546 рік — Сигізмунда Август королівським указом підтвердив Магдебурзький міський статус.
Торчин у складі Речі Посполитої
1583—1585 роки — У Торчині жив і працював уродженець містечка священик і вчитель Єрмоген(Ярмоген) Яцкович (прозивався — Тихоненя Яцкович).
1595—1596 роки — Кілька торчинців, зокрема Флоріан Гедройт (у 1598 році був ватажком), пішли у повстанський козацький загін Северина Наливайка.
7 березня 1596 рік — Під час перебування війська Северина Наливайка в районі Луцьк-Несвіч-Торчин у козацькі загони втік зі школи 12-річник Федько Гулевич — син маршалка луцького повітового дворянського кола Деміана Гулевича-Воютинського з відомої шляхецької родини Гулевичів. Він став козацьким джурою, тобто молодшим козаком Северина Наливайка.
XVI століття — У Торчині діяли 16 ремісничих цехів(об'єднань). На ярмарках виступали мандрівні актори-скоромохи, демонстрували вертепні вистави (1577 рік).
XVI—XVII століття — Вирощений на землях торчинського замкового маєтку хліб (жито, пшениця) біскупи — власники містечка — активно вивозили через Ґданський (балтійський) морський порт на продаж у Західну Європу. Широко використовувалася так звана торчинська міра ваги і об'єму.
30 березня 1581 рік — У козацькому реєстрі полку Яна Оришевського було 74 волинян, серед них двоє з містечка Торчин — Михайло і Михась Торчинські.
1601 рік — Тритижнева облага та штурм Торчина татарами. Героїчно обороняючись, торчинці вистояли та відігнали ворога.
2 листопада 1660 рік — Ян ІІ Казимир королівським указом підтвердив Магдебургський міський статус.
1687 рік — Торчинці на чолі з єпископом Станіславом Вітвицьким витримали 20-денну облогу містечка татарською ордою і, зробивши сміливу вилазку, відігнали нападників.
1703 рік — У Торчині діють 7 православних церков — Свято-Георгіївська і 6 цехових.
1708 рік — 8-тисячний шведський військовий загін 2 тижні штурмував Торчин. Містечко захищали наймані гайдуки-козаки та народне ополчення.
1714 рік — Римо-католицький єпископ Олександр Виговський (племінник Івана Виговського) — тодішній власник містечка — рятував торчинців і людей ближніх сіл від морової язви. Помер саме тут від цієї ж хвороби.
14 червня 1767 рік — Троїцький ярмарок у Торчині.
14 червня 1767 рік — Вперше в Україні знайдено унікальний документ повстанської організації — «Торчинський маніфест», який став передгроззям Коліївщини.
Торчин у складі Російської імперії
1795 рік — Торчині відкрито поштовий заклад.
1798—1800 роки — Уповноважений торчинською громадою міщанин, ймовірно, війт містечка Онуфрій Іванович Горошко захистив у Петербурзькому сенаті Волинській казенній палаті Магдебурзький міський статус Торчина, врятував торчинців від закріпачення, якого домагався в сенаті генерал Т. І. Тутолмін.
1800 рік — Перша згадка про лісову охорону у Торчині.
1812 рік — Торчинська міщанка Софія Чайка з групою торчинців брала участь у партизанській боротьбі проти наполеонівських окупантів.
21 вересня 1812 рік — Бій під Торчином між російськими і французькими військами. Французи втратили 400 вояків.
1830 рік — Відкрито державне волосне училище.
1835—1850 роки — У Торчині діяла Свято-Стефанівська парафія і бібліотека при ній, засновником яких був священник о. Стефан Тимінський.
1846 рік — Відкрито лікарню з кількома лікарями.
1850 рік — Побудовано православну церкву імені Святого Первомученика Стефана. Організатором будови і першим настоятелем храму був о. Стефан Тимінський. Його наступниками син о. Іринах Тимінський, а потім онук о. Роман Тимінський. Останній, за згадками парафіян, на відміну від свого діда мав зверхню вдачу. У неділю любив ставати біля фіртки свого будинку, поклавши руку на фіртку, щоб торчинці, які прохдили повз нього, цілували йому руку. Тимінські служили на торчинській парафії аж до захоплення Торчина австрійськими військами 1916 року.
1857 рік — У містечку почав працювати винокурний завод. Власниця — графиня Морстин Палагія Іванівна. За рік вироблялося до 22000 відер напою.
1875 рік — Відкрито земське народне училище.
1880 рік — Графиня Морстин зводить паровий млин поряд з двома водяними млинами і трьома вітряками.
1880—1939 роки — У Торчині мала земельну власність родина Казимира Липинського (батько В'ячеслава Липинського), а його рідна сестра Ванда постійно тут жила до 1939 року.
1884 рік — Відкрито церковно-парафіяльну школу.
1895 рік — У Торчині відкрито поштово-телеграфну установу.
1900 рік — Торчинський лікар Бенц Маєр Бейлін побудував на свій кошт школу, у якій вперше ввів уроки фізкультури.
1901 рік — У Торчині діють 8 шкіряних закладів, 2 водяних млини, винокурний, пивоварний, дріжджовий, цегельний заводи і т. д.
1904—1907 роки — У Торчині мала маєток (земельну власність) — 72,6 десятини — Леся Українка.
1916 рік — У Торчині засновують школу Січові стрільці. Вперше навчання було українською мовою.
Торчин у 1917—1920 роках
27 жовтня 1917 рік — Переворот у 775 Кустанайському полку (тримав торчинську дільницю фронту). Утворено військово-революційний комітет (ревком) на чолі з А. А. Богдановим, який утримував у Торчині владу 115 днів, увів демократичне управління Торчинською волостю[].
1917—1920 роки — торчинці взяли активну участь у боротьбі за проголошення і оборону УНР, зокрема у Коростишівському козацькому полку УНР, у якому воювали: Федось Лобурський, Кузьма Воїна, Клим Зінчук, Мирон Козар, Федось Будяк та інші.
Кін. 1918 — поч. 1919 роки — У Торчині містився штаб опорної бази УНР під командуванням полковника Гната Порохівського.
18 лютого 1918 рік — Німецькі війська відібрали Торчин у радянських військ.
1919 рік — У Торчині було утворено філію Луцького повітового товариства «Просвіта». В її роботі брали участь Трохим Тандрик, Андрій Конкевич, Митрофан Кошелюк, священик Володимир Новицький та інші.
7 березня 1919 рік — Торчин, у якому більшість населення становили українці, став місцем польсько-українського збройного протистояння у 1919 р. Під час захоплення міста польськими військами в ніч з 6 на 7 березня 1919 р. тут був важко поранений командувач польських військових частин майор Леопольд Ліс-Кула (Leopold Lis-Кула). Помер від втрати крові через кілька годин після захоплення містечка.
Весна 1919 рік — У Торчині, коли українські війська Директорії тримали тут фронт проти наступу польських частин, виступав на мітингу січових стрільців і селян Симон Петлюра (За спогадами старожилів).
Липень-вересень 1920 рік — Під час радянсько-польської війни 1920 р. головою ревкому був Афанасій Савчук, а секретарем — Петро Савчук.
Торчин під польською окупацією у складі Другої Речі Посполитої
Під польською окупацією у міжвоєнний період містечко стало садибою сільської гміни Torczyn. У 1935 р. гміна складалася з 35 громад.
Більшість жителів містечка становили українці, другою за чисельністю етнічною групою були євреї, поляки були менш численні. Окрім того в містечку мешкали окремі вірменські й караїмські родини.
1920 рік — Створено команду вогнеборців.
1922—1923 роки — У Торчині виник перший партійний осередок Комуністичної партії Західної України (КПЗУ).
Кінець 1923 рік — Торчинський партійний осередок влився у Луцький окружний комітет Комуністичної партії Західної України (КПЗУ).
1923—1924 роки — У Торчині відроджено громацько-культурне товариство «Просвіта».
1924 рік — Утворився Торчинський райком КПЗУ.
1926 рік — Керована комуністами робітнича професійна організація провела успішний страйк робітників торчинських майсерень.
1927 рік — Народився Юрій (Єжи) Язвінський (пол.Jerzy Jaźwiński). Жив у Торчині до 1945 року.
У 1929 р. на Торчин поширені правила міської забудови.
1930 рік — Торчинська громада відстояла міський статус Торчина.
19 жовтня 1934 рік — У Торчині народився Святослав Новицький
1935—1936 роки — Через Торчин побудовано бруковану дорогу (до того на головній вулиці був дерев'яний настил брусами).
1936 рік — Торчинський селянин Степан Павлович Кревський заснував і розгорнув роботу цегляного заводу. Діяв до 1996 року.
1938 рік — Побудовано перший кінотеатр.
Торчин під час Другої світової війни та у складі УРСР
19 вересня 1939 рік — 36-а танкова бригада взяла містечко Торчин і після невеликого бою з поляками увійшла до Володимира.
1939—1950 рр. — У лавах ОУН-УПА боролися більше 150 торчинців.
Кін.1939 — поч. 1940 роки — У Торчині організовано МТС.
1940 рік — Створено промкомбінат та харчокомбінат.
Весна 1940 рік — Заснування колгоспу ім. Калініна. Перший голова — М. Ф. Франківський.
25 червня 1941 рік — Торчин окупували німецькі війська.
3 серпня 1941 — літо 1943 роки — У Торчині діяло розгалужене антифашистське підпілля (до 70 чоловік), яким керував учитель Каспрук Павло Йосипович (загинув 20 червня 1943 року).
Німці створили в Торчині гето для місцевих євреїв (близько 1500 осіб). та ув'язнених з довколишніх сіл (разом — до 3 тис. осіб). 23 серпня 1942 р. мешканці гето були розстріляні німцями. Територія ґетто, що охоронялось українською поліцією, була огороджена колючим дротом. В'язнів використовували для виконання важкої фізичної праці. 2 серпня 1942 р. команда СД з Луцька за допомогою німецької жандармерії та української поліції ліквідувала ґетто, розстрілявши 2 тис. євреїв. За даними радянської надзвичайної комісії з розслідування злочинів фашистських окупантів, втрати мирного населення містечка у роки війни становили 4 тис. 39 осіб, серед яких було багато євреїв.
Серпень-листопад 1942 рік — Олександр Остапович Круть, ризикуючи життям дружини і дітей, врятував від розстрілу 12 євреїв.
17 квітня 1944 рік — Скориставшись Великодніми святами підрозділи [ru] та 197-ї стрілецьких дивізій, 39-го окремого Київського танкового полку та 150-ї окремої Київсько-Коростенської танкової бригади Першого Українського фронту раптовим для німців ударом відбили Торчин. Першими до міста увірвались танкісти під командуванням П. О. Гопіна, які й забезпечили успішний штурм Торчина піхотою. Після вступу до Торчина Радянської армії усі молоді чоловіки містечка були мобілізовані до її лав. Значна частина з них — загинула. А сам Торчин став місцем кривавої боротьби між радянськими активістами та підпільниками-оунівцями. Поразка визвольного руху перетворила Торчин на провінційне радянське селище міського типу.
Серпень 1948 рік — Відновлено колгосп ім. Калініна.
Вересень 1949 рік — Утворення артілі ім. Щорса. Згодом відійшла як бригада до артілі ім. Шевченка села Буяни.
1952 рік — Розпочала діяти партійно-кандидатська група.
1953 рік — Створено первинну партійну організацію (1961 рік — 30 комуністів, 1967 рік — 61 комуніст).
1966 рік — населення селища досягло 5400 мешканців.
1967 рік — Споруджено триповерхове приміщення лікарні.
Торчин за Незалежної України
У грудні 2014 року єпископ Володимир-Волинський Матфей освятив меморіальну дошку на честь історика та краєзнавця Григорія Гуртового — при вході в заснований ним музей.
У серпні 2015 року настоятель місцевої парафії Апостола і першомученика Стефана протоієрей Степан Деленів освятив монумент бійцям УПА. На монументі викарбувані імена й прізвища знищених радянською каральною машиною, встановлений на одному з місць масового катування повстанців.
Населення
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 1998 | 2001 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
7.067 | 4.112 | 4.643 | 4.614 | 4.5 | 4.5 | 4.406 | 4.391 | 4.433 | 4.458 | 4.465 | 4.467 | 4.483 | 4.465 | 4.476 | 4.474 | 4.497 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В період з 1959 по 2012 рік (тис. ос.) |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4354 | 98.82% |
російська | 38 | 0.86% |
білоруська | 7 | 0.16% |
польська | 2 | 0.03% |
інші/не вказали | 5 | 0.13% |
Усього | 4406 | 100% |
Економіка: промисловість і торгівля
У містечку, як на його розміри, дуже розвинута харчова промисловість:
- підприємство «Волиньхолдинг» випускає продукцію під торговою маркою «Торчин продукт», є лідером з продажів кетчупів на українському ринку (2011 р.). У 2003 р. підприємство придбав найбільший у світі виробник продуктів харчування — швейцарська компанія Nestle, яка у 2019 році стала його єдиним власником.
- м'ясокомбінат.
- фермерське господарство «Шегедин», яке займається вирощуванням насіннєвої картоплі.
У селищі декілька закладів торгівлі, найбільшими серед яких є:
- Торгово-побутовий центр (ТПЦ);
- Мережевий супермаркет «Наш Край»;
- «Господарочка».
Культура
У Торчині декілька культурних осередків, навколо яких групуються як професійні діячі культури, так аматори й ентузіасти.
Вже традиційно головними місцевими закладам культури є селищний Будинок культури і історико-краєзнавчий музей.
У містечку також є бібліотека, музична школа, Торгово-Побутовий Центр.
Селище є відомим завдяки яскравій діяльності Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю «Колос». Колектив має свою власну будівлю (як зала для виступів, офіс та місце репетицій) — це селищний Будинок культури, що в Торчині й окрузі отримав оригінальну назву «Рожевий будинок».
Сучасну культуру й сферу розваг у Торчині презентує диско-клуб «Шанс».
Є невеликий парк та меморіал.
Диско клуб «Сова»/«Мисливець» .
Спорт
ФК «Торчин» — Чемпіони Кубку Колоса 2008.
Соціальна інфраструктура
У Торчині є лікарня, пошта, пожежна частина, Селищна рада, млин, Торчинське лісництво, Волиньхолдінг, газова та електрична станції.
У Торчині діють 5 аптек. У селищі є декілька ПП, що виготовляють надгробні пам'ятники, зокрема, для оптових продаж.
У селищі працюють такі заклади освіти:
- ;
- ЗОШ ім. Гнатюка;
- Музична школа;
- Будинок школяра;
- Два дитячих садки.
Релігія
У смт. Торчин діють церкви ПЦУ та УПЦ МП, римо-католицький костел і два молитовних будинки протестантських деномінацій.
- Адвентисти сьомого дня — громада нараховує 79 вірян.
Церкви
- ПЦУ св. архидиякона Стефана збудована у 1991-94 рр. Престольне свято — 9 січня.
- УПЦ МП святителя Стефана єпископа Володимир-Волинського чудотворця Київського (2000).
Костел
Парафіяльний костел Пресвятої Трійці і св. Йоана Хрестителя збудований у 1995-98 р.р.
Перший дерев'яний костел у Торчині було збудовано у 1540 році на пожертви луцького єпископа .
Новий костел у 1710 р. почав будувати луцький єпископ Олександр Виговський, продовжили його справу єпископи Франциск-Антоній Кобельський та Антоній-Еразм Воллович, проте завершити будівництво не вдалося.
Дерев'яний костел, збудований єпископом Феліксом Турським у 1778 році, згорів 25 грудня 1944 року.
Відомі люди
- Гаврилюк Світлана Віталіївна (* 1962) — професор, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
- Неля Гергель — художниця містечка Торчин.
- Гуртовий Григорій Олександрович — український історик, засновник краєзнавчого музею у Торчині.
- (Ярмоген) — уродженець містечка, священик і вчитель. У 1583—1585 роках жив і працював у Торчині. Талановитий переписувач, ілюстратор рукописних богослужбових книг («Апостол»(Переписав з виданням (смт Франциска Скорини (Вільно, 1525).), «Псалтир»).
- Новицький Святослав — американський актор, режисер українського походження.
- Авґустин Медніс (1932–2007) — генеральний вікарій Луцької дієцезії, похований у Торчині.
- Леопольд Кула (11 листопада 1896, Косіна під Ланьцутом — 7 березня 1919, Торчин) — польський полковник, який помер в Торчині від втрати крові.
- Огородник Олександр Володимирович — керівник заслуженого народного ансамблю пісні й танцю «Колос», народний артист України.
- Кирило Терлецький — єпископ Луцький і Острозький, один із співтворців Берестейської унії 1596 р., жив деякий час у Торчині.
- — на початку XX ст. побудував у Торчині паровий млин.
- Куликівський Микола Йосипович — підполковник Армії УНР.
- Дзячківський Іван Вікентійович — учасник Другого зимового походу армії УНР, розстріляний більшовиками біля села Базар.
- Найда Ярослав Андрійович — український композитор, директор Торчинської ДМШ, Заслужений працівник Культури України, соліст та керівник оркестру ансамблю пісні і танцю України «Колос», член Національної Ліги композиторів України. Член Національної спілки журналістів України
- Рупнєвський Стефан Богуслав — римо-католицький релігійний діяч, луцький єпископ РКЦ; помер тут.
Галерея
- Будівля музичної школи та бібліотеки (раніше в цьому будинку була школа, а перед тим райком КПРС)
- народний ансамбль пісні і танцю «Колос»
- Селищний Будинок культури (Дім ансамблю «Колос»)
- Річка Серна
- ТПЦ
- Супермаркет «Наш Край»
- Ділянка братських могил радянських воїнів
- Торчинська вулиця поч. XX століття
- Керівник школи Павло Коршовський 1931-32
- Будинок в Торчині 1930 р.
- Зустріч друзів біля костелу
- Стрілецький парад в Торчині
- Стрілецький парад в Торчині
- Пам'ятник Леопольду Ліс-Кулі
- В'їзд у Торчин
- Костел 1778 року( фото поч. XX ст.)
- Костел 1778 року( фото поч. XX ст.)
-
- Дзвіниця Костелу Пресвятої Трійці і св. Івана Хрестителя
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Волынские Епархиальные ведомостию — 1868. — 16 июля. — № 22. — С. 677—680.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskego. — Warszawa, 1892. — T. 12. — C.405.
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Т. 33-а — 1901. СПб. — С 654.
- Большая Энциклопедия. — СПб., 1904. — Т. 18. — С 523.
- Держархів Житомирської області(ДАЖО). — Ф.159. — Оп. 1. — Од. зб. 427. — Л. 1-6.
- ДАЖО. — Ф.159. — Оп. 1. — Од. зб. 427. — Л. 26. Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (1369—1899). — К., 1971. — С. 39.
- Slownik geograficzny Krolestwa Polskego. - Warsczawa, 1892. - T. 12. - C.405.
- Нудьга Г. Не бійся смерті: Історичний нарис. — К., — 1991. — С. 185—186.
- Мишко Д. І. Северин Наливайко, — К., 1962. — С. 62.
- Polska XVI wieku. — T. VIII. — Warsczawa, 1889. — C. 49.
- Торгівля на Україні XIV — середини XVII ст. — Київ, 1990 — С. 205, 355.
- Дзира Я. Перший паспорт козацтва. // Літературна Україна. — 1991, 13 червня. — С. 7—8; Недяк В. Україна — козацька держава. — Київ, 2004. — С. 42—43.
- ДАЖО. — Ф.159. — Оп. 1. — Од. зб. 427. — Л. 27.
- ДАЖО. — Ф.159. — Оп. 1. — Од. зб. 427. — Л. 2.
- Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей. — Т. 1. — М., 1956. — С. 80-86.
- ЦДІА України. — Ф. 442. — Оп. 1. — Спр. 8033. — Арк. 8-15.
- ДАЖО. — Ф.159. — Оп. 1. — Од. зб. 427. — Л. 9-20.
- З переказів Миколи Карповича Чайки, записаних у 1965 році. Адуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи. — Львів, 2007. — С. 13.
- ДАВО. — Ф. 35. — Оп. 5. — Спр. 285. — Арк. 87-88.
- За спогадами Давида Яковича Гарбера. Записано 1954 року.
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1901. — Т. 33-а. — С. 654.
- Купча кріпость № 14.764 від 10.12.1904. ДАЖО. — Ф. 118. — Оп. 19. — Спр. 340. — Арк. 1-2.
- Siemaszko W., Siemaszko E. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939—1945, Warszawa 2000, s.644-645.
- Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347[недоступне посилання](пол.)
- Холокост на территории СССР: Энциклопедия, Moskwa 2009, s.984-985.
- Пагіря, Олександр. . http://territoryterror.org.ua (укр.) . Музейний комплекс "Територія Терору" у Львові, просп. В. Чорновола, 45. Архів оригіналу за 25 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
- У Торчині освятили пам'ятник бійцям УПА
- Як на Волині роблять "торчинський" кетчуп. Конкурент. Процитовано 18 травня 2021.
- Nestle стала власником 100% акцій волинського виробника кетчупів «Торчин». Конкурент. Процитовано 18 травня 2021.
- 70 сортів картоплі від ранньої до пізньої — у ФГ «Шегедин» відбувся День поля. ФОТО, 16 Серпня 2019, Волинь Online
- Указ президента України 71/2020
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 229 с. — С. . — .
- Rupniewski (Rupniowski) Stefan Bogusław h. Szreniawa (1671—1731) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, 1991. — T. XXXIII/1. — Zeszyt 136. — S. 116. (пол.)
Література
- Гуртовий Г. О., Оксенюк Р. Н. То́рчин // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.429-440
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Торчин (селище) |
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.256-259.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мандри Україною. Торчин
- Карти
- Карта Торчина 1929 року.[недоступне посилання з травня 2019]
- Сучасна карта Торчина.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To rchin selishe Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti Administrativnij centr Torchinskoyi selishnoyi gromadi selishe Torchin Gerb Torchina Prapor Torchina Dorogovkaz pri v yizdi do TorchinaDorogovkaz pri v yizdi do Torchina Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij rajon Gromada Torchinska selishna gromada Kod KATOTTG UA07080270010097317 Osnovni dani Zasnovano 1093 Magdeburzke pravo 1540 Status iz 2024 roku Plosha 10 52 km Naselennya 4 516 01 01 2022 Gustota 425 osib km Poshtovij indeks 45612 Telefonnij kod 380 332 Geografichni koordinati 50 45 49 pn sh 24 59 55 sh d 50 76361 pn sh 24 99861 sh d 50 76361 24 99861 Koordinati 50 45 49 pn sh 24 59 55 sh d 50 76361 pn sh 24 99861 sh d 50 76361 24 99861 Vodojma Serna Sarna Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Luck Do stanciyi 27 km Do rajcentru avtoshlyahami 25 km Do obl centru avtoshlyahami 25 km Selishna vlada Adresa 45612 Volinska obl Luckij r n smt Torchin vul Nezalezhnosti 103 Karta Torchin Torchin Torchin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Torchin Naselennya stanovit 4406 osib 2005 LegendiU pradavnomu cerkovnomu litopisi rozpovidayetsya sho nazva selisha pohodit vid imeni starshogo konyushni luckogo knyazya Davida z plemeni torkiv yakogo druzhinniki prozvali abo Torki tyurkomovni plemena yaki kochuvali v stepah i obov yazkom yakih u XI XIII stolittyah bulo ohoronyati pivdenni kordoni Kiyivskoyi Rusi vid naskokiv polovciv i brati uchast u voyennih pohodah knyaziv Pid chas navali hana Batiya u 1240 roci zokrema pid chas oblogi Kiyeva zaginula velika chastina torkiv dekogo tatari pereselili na Volgu a reshta asimilyuvalasya z miscevim naselennyam na starosti lit oselivsya z dvoma svoyimi sinami voyinami na ostrovi Zastrizhzhya a za nim j inshi dulibi stav budivnichim pershoyi derev yanoyi cerkvi u todishnomu Torchini svyatogo Ioanna v yakij pershim svyashenikom buv otec Varfolomij Rid volodiv Torchinom yak svidchat istorichni dokumenti do 1480 roku GeografiyaPanorama Torchina Z pivdnya Data 8 07 2012 Torchin rozmishenij na pivdni Volinskoyi oblasti Na zahodi Luckogo rajonu Cherez selishe protikaye richka Serna Plosha naselenogo punktu stanovit 10 52 km Na pivdni Torchina znahoditsya Volinska visochina Klimat Torchina suttyevo ne vidriznyayetsya vid klimatu oblasnogo centru Klimat selisha ye pomirno kontinentalnim z proholodnoyu zimoyu i teplim inkoli spekotnim litom IstoriyaPam yatki arheologiyi Na teritoriyi selisha vidomi taki pam yatki arheologiyi Na shidnij okolici selisha na pivdenno shidnomu shili livogo berega Serni po obidvi storoni shosejnoyi dorogi Luck Volodimir poselennya strizhivskoyi kulturi rozmirami 70 250 m Pam yatku viyaviv vidomij volinskij krayeznavec G O Gurtovij U 1965 r na nij proviv rozkopki M A Peleshishin yakim doslidzheno 180 m ploshi V procesi robit vidkrito ovalnu u plani zemlyanku i dvi gospodarski yami Rechovi materiali poselennya skladayutsya z ulamkiv lipnoyi keramiki krem yanih i kistyanih znaryad praci ta vidhodiv kremeneobrobnogo virobnictva Na shidnij okolici selisha poblizu pishanogo kar yeru poselennya lezhnickoyi grupi rannozaliznogo chasu chastkovo doslidzhene u 1962 r M A Peleshishinim Pid chas rozkopok vidkrito dvi gospodarski yami z ulamkami lipnogo posudu i kuskami zaliznogo shlaku V shidnij chastini selisha na livomu berezi Serni bagatosharove poselennya kultur sviderskoyi linijno strichkovoyi keramiki volino lyublinskoyi davnoruskogo periodu XI XII st V shidnij chastini selisha bilya PTU slidi poselennya kulturi linijno strichkovoyi keramiki Na shidnij okolici selisha pravoruch dorogi Luck Volodimir gruntovij mogilnik stzhizhivskoyi kulturi zi skorchenimi i vityagnutimi tilopokladennyami vidkritij u 1937 r Ya Fitcke yakij doslidiv 19 pohovan Oriyentaciya kistyakiv rizna Voni lezhali v ovalnih yamah na glibini vid 0 4 do 1 3 m stosovno dennoyi poverhni Pokijnikiv suprovodzhuvali glinyani posudini krem yani znaryaddya praci i predmeti ozbroyennya kistyani prokolki pidviska i chastina muzichnogo instrumenta a takozh midni skronevi kilcya V centri selisha bilya cerkvi davnruske gorodishe de znajdeni ulamki goncharnogo posudu pryaslicya z pirofilitu zalizni vistrya stril Na pivnichno zahidnij okolici selisha davnoruske poselennya yake vidkriv G O Gurtovij V minulomu stolitti tut bulo znajdeno dvosichnij mech Na livomu berezi Serni v 1966 r znajdeno skarb z 915 litovskih monet XV XVI st V shidnij okolici Torchina v urochishi Zastrizhzhya poruch z gorodishem na ostanci livogo berega Serni visotoyu do 10 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya kultur sviderskoyi linijno strichkovoyi keramiki volino lyublinskoyi i stzhizhivskoyi plosheyu do 1 ga Vidkrite rozvidkoyu G O Gurtovogo Na pivnichno shidnij okolici selisha v misci vpadinnya v Serni yiyi livostoronnogo doplivu dvosharove poselennya gorodocko zdovbickoyi i stzhizhivskoyi kultur Kulturnij shar pam yatki u znachnij miri poshkodzhenij zemlyanimi robotami Poselennya vidkrite rozvidkoyu G O Gurtovogo Za 1 km na pivdennij zahid vid selisha na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni visotoyu do 8 m nad rivnem zaplavi poselennya stzhizhivskoyi kulturi plosheyu do 1 ga vidkrite rozvidkoyu G O Gurtovogo Na pivdennij okolici selisha v urochishi Zamchisko poblizu cegelnogo zavodu bagatosharove poselennya volino lyublinskoyi stzhizhivskoyi kultur i davnoruskogo periodu HII HIII st vidkrite rozvidkoyu G O Gurtovogo Na zahidnij okolici selisha za 0 5 km na zahid vid shosejnoyi dorogi yaka vede do sela Smoligiv selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu blizko 1 ga Vono rozmishene na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega livostoronnogo doplivu Serni visotoyu 4 5 m nad rivnem zaplavi Za 1 km na zahid vid selisha na pivdennomu shili misu pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo bezimennogo potichka visotoyu 6 8 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu plosheyu do 1 ga Za 2 km na zahid vid selisha na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega bezimennogo strumka visotoyu 5 6 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu XII XIII st plosheyu do 1 ga Za 3 km na zahid vid selisha za 100 m na pivden vid shosejnoyi dorogi Luck Volodimir na rivnij dilyanci misu pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega bezimennogo potichka visotoyu 5 6 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya kulturi linijno strichkovoyi keramiki lezhnickoyi grupi rannozaliznsgo chasu i davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 2 ga Na pivnichno shidnij okolici selisha za 100 m na pivnich vid shosejnoyi dorogi ta za 200 m vid avtozapravnoyi stanciyi na shili misu pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni visotoyu 4 5 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Torchin u skladi Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstva 1093 rik Persha zgadka Torchina yak znachnogo mistechka na ostrovi Zastrizhzhya z derev yanimi ukriplennyami navkolo 1193 rik U Torchini pobudovana persha pravoslavna cerkva sv Ioanna Bogoslova Pershim yiyi svyashenikom buv o Varfolomij 1190 rik Torchin zgaduyetsya yak mistechko Volinskogo knyazivstva dzherelo 1230 rik U Ipatiyivskomu litopisi Torchin zgaduyetsya yak znachne mistechko fortecya Galicko Volinskogo knyazivstva dzherelo 1340 rik Torchin stav volosnim centrom Luckogo povitu dzherelo Torchin u skladi Litovskoyi derzhavi Gerb XVI XVIII st 1480 rik Torchin vidijshov do luckih katolickih yepiskopiv 1538 1540 roki Luckij katolickij vladika Yurij Yezhi Falchevskij buduye vnutrishni ta zovnishni pl 10 lipnya 1540 rik Za klopotannyam yepiskopa Yuriya Falchevskogo korol Sigizmund I u zv yazku z rozbudovoyu Torchina nadav jomu Magdeburzke pravo i status mista dozvoliv provoditi shotizhnevi bazari i 3 yarmarki na rik 1541 rik Pobudovano i osvyacheno Svyato Georgiyivsku dev yatibannu dvohprestolnu pravoslavnu cerkvu Diyala do 1798 roku koli Yezhi Falchevskij biskup Luckij svoyim koshtom pobuduvav tut zamok dlya ohoroni dobr miskih majna kostelnogo i navkolishnogo naselennya to dozvolyayemo jomu imenuvati Torchin mistom i nadayemo jomu Magdeburzke pravo 28 lyutogo 1546 rik Sigizmunda Avgust korolivskim ukazom pidtverdiv Magdeburzkij miskij status Torchin u skladi Rechi Pospolitoyi Torchin na mapi Zigmunda Gerstmana 1583 1585 roki U Torchini zhiv i pracyuvav urodzhenec mistechka svyashenik i vchitel Yermogen Yarmogen Yackovich prozivavsya Tihonenya Yackovich 1595 1596 roki Kilka torchinciv zokrema Florian Gedrojt u 1598 roci buv vatazhkom pishli u povstanskij kozackij zagin Severina Nalivajka 7 bereznya 1596 rik Pid chas perebuvannya vijska Severina Nalivajka v rajoni Luck Nesvich Torchin u kozacki zagoni vtik zi shkoli 12 richnik Fedko Gulevich sin marshalka luckogo povitovogo dvoryanskogo kola Demiana Gulevicha Voyutinskogo z vidomoyi shlyaheckoyi rodini Gulevichiv Vin stav kozackim dzhuroyu tobto molodshim kozakom Severina Nalivajka XVI stolittya U Torchini diyali 16 remisnichih cehiv ob yednan Na yarmarkah vistupali mandrivni aktori skoromohi demonstruvali vertepni vistavi 1577 rik XVI XVII stolittya Viroshenij na zemlyah torchinskogo zamkovogo mayetku hlib zhito pshenicya biskupi vlasniki mistechka aktivno vivozili cherez Gdanskij baltijskij morskij port na prodazh u Zahidnu Yevropu Shiroko vikoristovuvalasya tak zvana torchinska mira vagi i ob yemu 30 bereznya 1581 rik U kozackomu reyestri polku Yana Orishevskogo bulo 74 volinyan sered nih dvoye z mistechka Torchin Mihajlo i Mihas Torchinski 1601 rik Tritizhneva oblaga ta shturm Torchina tatarami Geroyichno oboronyayuchis torchinci vistoyali ta vidignali voroga 2 listopada 1660 rik Yan II Kazimir korolivskim ukazom pidtverdiv Magdeburgskij miskij status 1687 rik Torchinci na choli z yepiskopom Stanislavom Vitvickim vitrimali 20 dennu oblogu mistechka tatarskoyu ordoyu i zrobivshi smilivu vilazku vidignali napadnikiv 1703 rik U Torchini diyut 7 pravoslavnih cerkov Svyato Georgiyivska i 6 cehovih 1708 rik 8 tisyachnij shvedskij vijskovij zagin 2 tizhni shturmuvav Torchin Mistechko zahishali najmani gajduki kozaki ta narodne opolchennya 1714 rik Rimo katolickij yepiskop Oleksandr Vigovskij pleminnik Ivana Vigovskogo todishnij vlasnik mistechka ryatuvav torchinciv i lyudej blizhnih sil vid morovoyi yazvi Pomer same tut vid ciyeyi zh hvorobi 14 chervnya 1767 rik Troyickij yarmarok u Torchini 14 chervnya 1767 rik Vpershe v Ukrayini znajdeno unikalnij dokument povstanskoyi organizaciyi Torchinskij manifest yakij stav peredgrozzyam Koliyivshini Torchin u skladi Rosijskoyi imperiyi T Tutolmin 1795 rik Torchini vidkrito poshtovij zaklad 1798 1800 roki Upovnovazhenij torchinskoyu gromadoyu mishanin jmovirno vijt mistechka Onufrij Ivanovich Goroshko zahistiv u Peterburzkomu senati Volinskij kazennij palati Magdeburzkij miskij status Torchina vryatuvav torchinciv vid zakripachennya yakogo domagavsya v senati general T I Tutolmin 1800 rik Persha zgadka pro lisovu ohoronu u Torchini 1812 rik Torchinska mishanka Sofiya Chajka z grupoyu torchinciv brala uchast u partizanskij borotbi proti napoleonivskih okupantiv 21 veresnya 1812 rik Bij pid Torchinom mizh rosijskimi i francuzkimi vijskami Francuzi vtratili 400 voyakiv 1830 rik Vidkrito derzhavne volosne uchilishe 1835 1850 roki U Torchini diyala Svyato Stefanivska parafiya i biblioteka pri nij zasnovnikom yakih buv svyashennik o Stefan Timinskij 1846 rik Vidkrito likarnyu z kilkoma likaryami 1850 rik Pobudovano pravoslavnu cerkvu imeni Svyatogo Pervomuchenika Stefana Organizatorom budovi i pershim nastoyatelem hramu buv o Stefan Timinskij Jogo nastupnikami sin o Irinah Timinskij a potim onuk o Roman Timinskij Ostannij za zgadkami parafiyan na vidminu vid svogo dida mav zverhnyu vdachu U nedilyu lyubiv stavati bilya firtki svogo budinku poklavshi ruku na firtku shob torchinci yaki prohdili povz nogo ciluvali jomu ruku Timinski sluzhili na torchinskij parafiyi azh do zahoplennya Torchina avstrijskimi vijskami 1916 roku 1857 rik U mistechku pochav pracyuvati vinokurnij zavod Vlasnicya grafinya Morstin Palagiya Ivanivna Za rik viroblyalosya do 22000 vider napoyu 1875 rik Vidkrito zemske narodne uchilishe 1880 rik Grafinya Morstin zvodit parovij mlin poryad z dvoma vodyanimi mlinami i troma vitryakami 1880 1939 roki U Torchini mala zemelnu vlasnist rodina Kazimira Lipinskogo batko V yacheslava Lipinskogo a jogo ridna sestra Vanda postijno tut zhila do 1939 roku 1884 rik Vidkrito cerkovno parafiyalnu shkolu 1895 rik U Torchini vidkrito poshtovo telegrafnu ustanovu 1900 rik Torchinskij likar Benc Mayer Bejlin pobuduvav na svij kosht shkolu u yakij vpershe vviv uroki fizkulturi 1901 rik U Torchini diyut 8 shkiryanih zakladiv 2 vodyanih mlini vinokurnij pivovarnij drizhdzhovij cegelnij zavodi i t d 1904 1907 roki U Torchini mala mayetok zemelnu vlasnist 72 6 desyatini Lesya Ukrayinka 1916 rik U Torchini zasnovuyut shkolu Sichovi strilci Vpershe navchannya bulo ukrayinskoyu movoyu Torchin u 1917 1920 rokah Gnat Porohivskij komandir opornoyi bazi Armiyi UNR v Torchini 27 zhovtnya 1917 rik Perevorot u 775 Kustanajskomu polku trimav torchinsku dilnicyu frontu Utvoreno vijskovo revolyucijnij komitet revkom na choli z A A Bogdanovim yakij utrimuvav u Torchini vladu 115 dniv uviv demokratichne upravlinnya Torchinskoyu volostyu dzherelo 1917 1920 roki torchinci vzyali aktivnu uchast u borotbi za progoloshennya i oboronu UNR zokrema u Korostishivskomu kozackomu polku UNR u yakomu voyuvali Fedos Loburskij Kuzma Voyina Klim Zinchuk Miron Kozar Fedos Budyak ta inshi Kin 1918 poch 1919 roki U Torchini mistivsya shtab opornoyi bazi UNR pid komanduvannyam polkovnika Gnata Porohivskogo 18 lyutogo 1918 rik Nimecki vijska vidibrali Torchin u radyanskih vijsk 1919 rik U Torchini bulo utvoreno filiyu Luckogo povitovogo tovaristva Prosvita V yiyi roboti brali uchast Trohim Tandrik Andrij Konkevich Mitrofan Koshelyuk svyashenik Volodimir Novickij ta inshi Leopold Lis Kula Revkom 775 Kustanajskogo polku Torchin zhovten 1917 7 bereznya 1919 rik Torchin u yakomu bilshist naselennya stanovili ukrayinci stav miscem polsko ukrayinskogo zbrojnogo protistoyannya u 1919 r Pid chas zahoplennya mista polskimi vijskami v nich z 6 na 7 bereznya 1919 r tut buv vazhko poranenij komanduvach polskih vijskovih chastin major Leopold Lis Kula Leopold Lis Kula Pomer vid vtrati krovi cherez kilka godin pislya zahoplennya mistechka Vesna 1919 rik U Torchini koli ukrayinski vijska Direktoriyi trimali tut front proti nastupu polskih chastin vistupav na mitingu sichovih strilciv i selyan Simon Petlyura Za spogadami starozhiliv Lipen veresen 1920 rik Pid chas radyansko polskoyi vijni 1920 r golovoyu revkomu buv Afanasij Savchuk a sekretarem Petro Savchuk Torchin pid polskoyu okupaciyeyu u skladi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Karta Torchina ta okolic 1929 roku Pid polskoyu okupaciyeyu u mizhvoyennij period mistechko stalo sadiboyu silskoyi gmini Torczyn U 1935 r gmina skladalasya z 35 gromad Bilshist zhiteliv mistechka stanovili ukrayinci drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu buli yevreyi polyaki buli mensh chislenni Okrim togo v mistechku meshkali okremi virmenski j karayimski rodini 1920 rik Stvoreno komandu vogneborciv Budinki u Torchini 1930 rik 1922 1923 roki U Torchini vinik pershij partijnij oseredok Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini KPZU Kinec 1923 rik Torchinskij partijnij oseredok vlivsya u Luckij okruzhnij komitet Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini KPZU 1923 1924 roki U Torchini vidrodzheno gromacko kulturne tovaristvo Prosvita 1924 rik Utvorivsya Torchinskij rajkom KPZU 1926 rik Kerovana komunistami robitnicha profesijna organizaciya provela uspishnij strajk robitnikiv torchinskih majseren 1927 rik Narodivsya Yurij Yezhi Yazvinskij pol Jerzy Jazwinski Zhiv u Torchini do 1945 roku U 1929 r na Torchin poshireni pravila miskoyi zabudovi 1930 rik Torchinska gromada vidstoyala miskij status Torchina 19 zhovtnya 1934 rik U Torchini narodivsya Svyatoslav Novickij 1935 1936 roki Cherez Torchin pobudovano brukovanu dorogu do togo na golovnij vulici buv derev yanij nastil brusami 1936 rik Torchinskij selyanin Stepan Pavlovich Krevskij zasnuvav i rozgornuv robotu ceglyanogo zavodu Diyav do 1996 roku 1938 rik Pobudovano pershij kinoteatr Torchin pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta u skladi URSR 19 veresnya 1939 rik 36 a tankova brigada vzyala mistechko Torchin i pislya nevelikogo boyu z polyakami uvijshla do Volodimira 1939 1950 rr U lavah OUN UPA borolisya bilshe 150 torchinciv Kin 1939 poch 1940 roki U Torchini organizovano MTS 1940 rik Stvoreno promkombinat ta harchokombinat Vesna 1940 rik Zasnuvannya kolgospu im Kalinina Pershij golova M F Frankivskij 25 chervnya 1941 rik Torchin okupuvali nimecki vijska 3 serpnya 1941 lito 1943 roki U Torchini diyalo rozgaluzhene antifashistske pidpillya do 70 cholovik yakim keruvav uchitel Kaspruk Pavlo Josipovich zaginuv 20 chervnya 1943 roku Nimci stvorili v Torchini geto dlya miscevih yevreyiv blizko 1500 osib ta uv yaznenih z dovkolishnih sil razom do 3 tis osib 23 serpnya 1942 r meshkanci geto buli rozstrilyani nimcyami Teritoriya getto sho ohoronyalos ukrayinskoyu policiyeyu bula ogorodzhena kolyuchim drotom V yazniv vikoristovuvali dlya vikonannya vazhkoyi fizichnoyi praci 2 serpnya 1942 r komanda SD z Lucka za dopomogoyu nimeckoyi zhandarmeriyi ta ukrayinskoyi policiyi likviduvala getto rozstrilyavshi 2 tis yevreyiv Za danimi radyanskoyi nadzvichajnoyi komisiyi z rozsliduvannya zlochiniv fashistskih okupantiv vtrati mirnogo naselennya mistechka u roki vijni stanovili 4 tis 39 osib sered yakih bulo bagato yevreyiv Serpen listopad 1942 rik Oleksandr Ostapovich Krut rizikuyuchi zhittyam druzhini i ditej vryatuvav vid rozstrilu 12 yevreyiv 17 kvitnya 1944 rik Skoristavshis Velikodnimi svyatami pidrozdili ru ta 197 yi strileckih divizij 39 go okremogo Kiyivskogo tankovogo polku ta 150 yi okremoyi Kiyivsko Korostenskoyi tankovoyi brigadi Pershogo Ukrayinskogo frontu raptovim dlya nimciv udarom vidbili Torchin Pershimi do mista uvirvalis tankisti pid komanduvannyam P O Gopina yaki j zabezpechili uspishnij shturm Torchina pihotoyu Pislya vstupu do Torchina Radyanskoyi armiyi usi molodi choloviki mistechka buli mobilizovani do yiyi lav Znachna chastina z nih zaginula A sam Torchin stav miscem krivavoyi borotbi mizh radyanskimi aktivistami ta pidpilnikami ounivcyami Porazka vizvolnogo ruhu peretvorila Torchin na provincijne radyanske selishe miskogo tipu Serpen 1948 rik Vidnovleno kolgosp im Kalinina Veresen 1949 rik Utvorennya artili im Shorsa Zgodom vidijshla yak brigada do artili im Shevchenka sela Buyani 1952 rik Rozpochala diyati partijno kandidatska grupa 1953 rik Stvoreno pervinnu partijnu organizaciyu 1961 rik 30 komunistiv 1967 rik 61 komunist 1966 rik naselennya selisha dosyaglo 5400 meshkanciv 1967 rik Sporudzheno tripoverhove primishennya likarni Torchin za Nezalezhnoyi Ukrayini U grudni 2014 roku yepiskop Volodimir Volinskij Matfej osvyativ memorialnu doshku na chest istorika ta krayeznavcya Grigoriya Gurtovogo pri vhodi v zasnovanij nim muzej U serpni 2015 roku nastoyatel miscevoyi parafiyi Apostola i pershomuchenika Stefana protoiyerej Stepan Deleniv osvyativ monument bijcyam UPA Na monumenti vikarbuvani imena j prizvisha znishenih radyanskoyu karalnoyu mashinoyu vstanovlenij na odnomu z misc masovogo katuvannya povstanciv NaselennyaTablicya demografiyi 195919701979198919921998200120032004200520062007200820092010201120127 0674 1124 6434 6144 54 54 4064 3914 4334 4584 4654 4674 4834 4654 4764 4744 497 V period z 1959 po 2012 rik tis os Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 4354 98 82 rosijska 38 0 86 biloruska 7 0 16 polska 2 0 03 inshi ne vkazali 5 0 13 Usogo 4406 100 Ekonomika promislovist i torgivlyaU mistechku yak na jogo rozmiri duzhe rozvinuta harchova promislovist pidpriyemstvo Volinholding vipuskaye produkciyu pid torgovoyu markoyu Torchin produkt ye liderom z prodazhiv ketchupiv na ukrayinskomu rinku 2011 r U 2003 r pidpriyemstvo pridbav najbilshij u sviti virobnik produktiv harchuvannya shvejcarska kompaniya Nestle yaka u 2019 roci stala jogo yedinim vlasnikom m yasokombinat fermerske gospodarstvo Shegedin yake zajmayetsya viroshuvannyam nasinnyevoyi kartopli U selishi dekilka zakladiv torgivli najbilshimi sered yakih ye Torgovo pobutovij centr TPC Merezhevij supermarket Nash Kraj Gospodarochka Kulturadisko klub Shans U Torchini dekilka kulturnih oseredkiv navkolo yakih grupuyutsya yak profesijni diyachi kulturi tak amatori j entuziasti Vzhe tradicijno golovnimi miscevimi zakladam kulturi ye selishnij Budinok kulturi i istoriko krayeznavchij muzej U mistechku takozh ye biblioteka muzichna shkola Torgovo Pobutovij Centr Selishe ye vidomim zavdyaki yaskravij diyalnosti Zasluzhenogo narodnogo ansamblyu pisni i tancyu Kolos Kolektiv maye svoyu vlasnu budivlyu yak zala dlya vistupiv ofis ta misce repeticij ce selishnij Budinok kulturi sho v Torchini j okruzi otrimav originalnu nazvu Rozhevij budinok Suchasnu kulturu j sferu rozvag u Torchini prezentuye disko klub Shans Ye nevelikij park ta memorial Disko klub Sova Mislivec SportFK Torchin Chempioni Kubku Kolosa 2008 Socialna infrastrukturaU Torchini ye likarnya poshta pozhezhna chastina Selishna rada mlin Torchinske lisnictvo Volinholding gazova ta elektrichna stanciyi U Torchini diyut 5 aptek U selishi ye dekilka PP sho vigotovlyayut nadgrobni pam yatniki zokrema dlya optovih prodazh U selishi pracyuyut taki zakladi osviti ZOSh im Gnatyuka Muzichna shkola Budinok shkolyara Dva dityachih sadki ReligiyaCerkva svt Stefana UPC MP U smt Torchin diyut cerkvi PCU ta UPC MP rimo katolickij kostel i dva molitovnih budinki protestantskih denominacij Adventisti somogo dnya gromada narahovuye 79 viryan Cerkvi PCU sv arhidiyakona Stefana zbudovana u 1991 94 rr Prestolne svyato 9 sichnya UPC MP svyatitelya Stefana yepiskopa Volodimir Volinskogo chudotvorcya Kiyivskogo 2000 Kostel Dokladnishe Kostel Presvyatoyi Trijci i sv Joana Hrestitelya Kostel Presvyatoyi Trijci i sv Ivana Hrestitelya 1995 98 rr Parafiyalnij kostel Presvyatoyi Trijci i sv Joana Hrestitelya zbudovanij u 1995 98 r r Pershij derev yanij kostel u Torchini bulo zbudovano u 1540 roci na pozhertvi luckogo yepiskopa Novij kostel u 1710 r pochav buduvati luckij yepiskop Oleksandr Vigovskij prodovzhili jogo spravu yepiskopi Francisk Antonij Kobelskij ta Antonij Erazm Vollovich prote zavershiti budivnictvo ne vdalosya Derev yanij kostel zbudovanij yepiskopom Feliksom Turskim u 1778 roci zgoriv 25 grudnya 1944 roku Vidomi lyudiGavrilyuk Svitlana Vitaliyivna 1962 profesor kandidat istorichnih nauk zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Nelya Gergel hudozhnicya mistechka Torchin Gurtovij Grigorij Oleksandrovich ukrayinskij istorik zasnovnik krayeznavchogo muzeyu u Torchini Yarmogen urodzhenec mistechka svyashenik i vchitel U 1583 1585 rokah zhiv i pracyuvav u Torchini Talanovitij perepisuvach ilyustrator rukopisnih bogosluzhbovih knig Apostol Perepisav z vidannyam smt Franciska Skorini Vilno 1525 Psaltir Novickij Svyatoslav amerikanskij aktor rezhiser ukrayinskogo pohodzhennya Avgustin Mednis 1932 2007 generalnij vikarij Luckoyi diyeceziyi pohovanij u Torchini Leopold Kula 11 listopada 1896 Kosina pid Lancutom 7 bereznya 1919 Torchin polskij polkovnik yakij pomer v Torchini vid vtrati krovi Ogorodnik Oleksandr Volodimirovich kerivnik zasluzhenogo narodnogo ansamblyu pisni j tancyu Kolos narodnij artist Ukrayini Kirilo Terleckij yepiskop Luckij i Ostrozkij odin iz spivtvorciv Berestejskoyi uniyi 1596 r zhiv deyakij chas u Torchini na pochatku XX st pobuduvav u Torchini parovij mlin Kulikivskij Mikola Josipovich pidpolkovnik Armiyi UNR Dzyachkivskij Ivan Vikentijovich uchasnik Drugogo zimovogo pohodu armiyi UNR rozstrilyanij bilshovikami bilya sela Bazar Najda Yaroslav Andrijovich ukrayinskij kompozitor direktor Torchinskoyi DMSh Zasluzhenij pracivnik Kulturi Ukrayini solist ta kerivnik orkestru ansamblyu pisni i tancyu Ukrayini Kolos chlen Nacionalnoyi Ligi kompozitoriv Ukrayini Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Rupnyevskij Stefan Boguslav rimo katolickij religijnij diyach luckij yepiskop RKC pomer tut GalereyaBudivlya muzichnoyi shkoli ta biblioteki ranishe v comu budinku bula shkola a pered tim rajkom KPRS narodnij ansambl pisni i tancyu Kolos Selishnij Budinok kulturi Dim ansamblyu Kolos Richka Serna TPC Supermarket Nash Kraj Dilyanka bratskih mogil radyanskih voyiniv Torchinska vulicya poch XX stolittya Kerivnik shkoli Pavlo Korshovskij 1931 32 Budinok v Torchini 1930 r Zustrich druziv bilya kostelu Strileckij parad v Torchini Strileckij parad v Torchini Pam yatnik Leopoldu Lis Kuli V yizd u Torchin Kostel 1778 roku foto poch XX st Kostel 1778 roku foto poch XX st Dzvinicya Kostelu Presvyatoyi Trijci i sv Ivana HrestitelyaPrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Volynskie Eparhialnye vedomostiyu 1868 16 iyulya 22 S 677 680 Slownik geograficzny Krolestwa Polskego Warszawa 1892 T 12 C 405 Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona T 33 a 1901 SPb S 654 Bolshaya Enciklopediya SPb 1904 T 18 S 523 Derzharhiv Zhitomirskoyi oblasti DAZhO F 159 Op 1 Od zb 427 L 1 6 DAZhO F 159 Op 1 Od zb 427 L 26 Katalog kolekciyi dokumentiv Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi 1369 1899 K 1971 S 39 Slownik geograficzny Krolestwa Polskego Warsczawa 1892 T 12 C 405 Nudga G Ne bijsya smerti Istorichnij naris K 1991 S 185 186 Mishko D I Severin Nalivajko K 1962 S 62 Polska XVI wieku T VIII Warsczawa 1889 C 49 Torgivlya na Ukrayini XIV seredini XVII st Kiyiv 1990 S 205 355 Dzira Ya Pershij pasport kozactva Literaturna Ukrayina 1991 13 chervnya S 7 8 Nedyak V Ukrayina kozacka derzhava Kiyiv 2004 S 42 43 DAZhO F 159 Op 1 Od zb 427 L 27 DAZhO F 159 Op 1 Od zb 427 L 2 Izbrannye proizvedeniya progressivnyh polskih myslitelej T 1 M 1956 S 80 86 CDIA Ukrayini F 442 Op 1 Spr 8033 Ark 8 15 DAZhO F 159 Op 1 Od zb 427 L 9 20 Z perekaziv Mikoli Karpovicha Chajki zapisanih u 1965 roci Adurov V Napoleonida na Shodi Yevropi Lviv 2007 S 13 DAVO F 35 Op 5 Spr 285 Ark 87 88 Za spogadami Davida Yakovicha Garbera Zapisano 1954 roku Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona SPb 1901 T 33 a S 654 Kupcha kripost 14 764 vid 10 12 1904 DAZhO F 118 Op 19 Spr 340 Ark 1 2 Siemaszko W Siemaszko E Ludobojstwo dokonane przez nacjonalistow ukrainskich na ludnosci polskiej Wolynia 1939 1945 Warszawa 2000 s 644 645 Rozporzadzenie Ministra Robot Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnetrznych z dnia 10 maja 1929 r rozciagajace przepisy dla gmin miejskich na niektore osiedla gmin wiejskich na obszarze wojewodztwa wolynskiego Dz U 1929 nr 41 poz 347 nedostupne posilannya pol Holokost na territorii SSSR Enciklopediya Moskwa 2009 ISBN 978 5 8243 1296 6 s 984 985 Pagirya Oleksandr http territoryterror org ua ukr Muzejnij kompleks Teritoriya Teroru u Lvovi prosp V Chornovola 45 Arhiv originalu za 25 veresnya 2019 Arhiv originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2015 U Torchini osvyatili pam yatnik bijcyam UPA Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Yak na Volini roblyat torchinskij ketchup Konkurent Procitovano 18 travnya 2021 Nestle stala vlasnikom 100 akcij volinskogo virobnika ketchupiv Torchin Konkurent Procitovano 18 travnya 2021 70 sortiv kartopli vid rannoyi do piznoyi u FG Shegedin vidbuvsya Den polya FOTO 16 Serpnya 2019 Volin Online Ukaz prezidenta Ukrayini 71 2020 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 229 s S ISBN 966 8201 26 4 Rupniewski Rupniowski Stefan Boguslaw h Szreniawa 1671 1731 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk 1991 T XXXIII 1 Zeszyt 136 S 116 pol LiteraturaGurtovij G O Oksenyuk R N To rchin Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 429 440Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Torchin selishe Kuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 256 259 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Oblikova kartka nedostupne posilannya z travnya 2019 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mandri Ukrayinoyu Torchin Karti Karta Torchina 1929 roku nedostupne posilannya z travnya 2019 Suchasna karta Torchina