Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
База́р — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Колишнє містечко, до 1923 року — адміністративний центр Базарської волості Овруцького повіту, 1923—59 роки — центр Базарського району, у 1923—2015 роках — центр Базарської сільської ради Народицького району. Відоме через страту тут 359 полонених вояків Армії УНР більшовицьким військом. Знаходиться в зоні обов'язкового відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Чисельність населення становить 526 осіб (2001).
| село Базар | |
|---|---|
 Меморіальний комплекс пам'яті героїв II Зимового походу армії УНР | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Народицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060150030010835 |
| Облікова картка | с. Базар |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1613 |
| Населення | 526 (2001) |
| Площа | 2,03 км² |
| Густота населення | 259,11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11452 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 156 м |
| Водойми | р. Звіздаль |
| Найближча залізнична станція | Малин |
| Відстань до залізничної станції | 40 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Свято-Миколаївська, 175, смт Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401 |
| Карта | |
  Базар | |
 Базар | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Розміщується за 35 км південніше смт Народичі та 40 км від залізничної станції Малин, на річці Звіздаль. Рельєф — слабохвиляста рівнина з незначними коливаннями відносних висот. Клімат — помірноконтинентальний, вологий, з тривалим холодним літом і короткою м'якою зимою. Ґрунти, переважно, дерново-підзолисті глейові.
В селі розміщується ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Базарські в'язи».
Населення
У 1798 році кількість жителів становила 535, дворів — 73, у 1858 році — 529 осіб, у 1885 році — 650 жителів та 78 дворів, 1888 рік — 1 720 чоловік та 284 двори. Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 1 976 особи, з них: православних — 1 121, юдеїв — 833, чоловіків — 985, жінок — 991.
У 1906 році нараховувалося 287 дворів та 1 739 мешканців, у 1910 році — 2 608 чоловік та 354 двори. Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 4 288 осіб, кількість дворів — 566.
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 2 938 осіб, з них українців — 2 133, росіян — 221, німців — 22, євреїв — 443, поляків — 51, інших — 68.
Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалося 287 дворів та 1 278 мешканців, в тому числі: чоловіків — 496 та жінок — 782. Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 667 осіб, дворів — 594.
У 1986 році проживало 1372 особи. Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 569 осіб.
У 1998 році кількість населення становила 406 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 526 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,29 % |
| російська | 1,71 % |
Історія
Вперше згадується в документах 1613 року як містечко Київського воєводства. У 1628 році сплачено подимного з 7 димів ринкових, 14 димів вуличних та 10 городніх, належало князям Корецьким, після них — Єльцям. 9 січня 1656 року Богдан Хмельницький своїм універсалом передав Базар Київському братському монастирю. В 1678 році містечко передане Овруцькій єзуїтській колегії. За часів Гайдамаччини в Базарі та навколишніх селах діяли загони Івана Подоляки. Згадується в акті від 24 квітня 1684 року — дворянин В. Завидовський, управитель Хабенського маєтку, скаржився на козацького полковника К. Тишкевича через розорення його козаками хабенських селян. Зібрану данину козаки відправили до Базару. 25 червня 1687 року єзуїти скаржилися на козацького полковника Данила Тодоровича — козаки його полку вчинили незаконні контрибуції та побиття селян в маєтках єзуїтської колегії, в тому числі і в містечку Базар. В акті від 2 серпня 1694 року Базар згадується як село — Овруцька єзуїтська колегія скаржилася на полковника Ярему Гладкого про контрибуцію, побиття та насилля над селянами.
За люстрацією Овруцького замку 1754 року, належало овруцьким єзуїтам, сплачувало 4 злотих 21 грош до замку та 18 злотих 24 гроші — до скарбу. Після єзуїтів належало до фонду едукаційної комісії та було в посесії у Красицьких, потім — Блещинських. У 1774 році польський король надав містечку привілей на проведення щомісячних ярмарків. В 1798 році в селі були винокурня, заїзд, церква. До 1845 року — казенне містечко, перейшло у власність поміщиків Черняхівського та Отецького. 1862 року відкрилася парафіяльна школа, а, у 1889 році, на її базі відкрито двокласну школу.
В середині 19 століття — власницьке містечко Овруцького повіту, над річкою Звіздаль, південніше Овруча, недалеко міст. Ксаверів.
У 1885 році — колишнє власницьке містечко Базарської волості Овруцького повіту, за 50 верст від Овруча, на річці Звіздаль. В міст. були церковна парафія, єврейський молитовний дім, школа, 2 заїзди, водяний млин, 5 лавок, 3 ярмарки, 2 шкірзаводи.
Наприкінці 19 століття — містечко Базарської волості Овруцького повіту, над річкою Звіздаль, за 120 верст від Житомира. Поштова станція — в Овручі, за 53 версти, залізнична — в Києві, за 125 верст. Мало дерев'яну, покриту бляхою, церкву, збудовану 1783 року, за кошти парафіян, та католицьку каплицю, що належала до парафії в Народичах. Був млин, дві гарбарні, тричі на рік проходили ярмарки. Церкві Покрови Пресвятої Богородиці належало понад 41 десятину землі, до парафії входили села Рудня-Базарська (3 версти), Мар'ятин (4 версти), Сухарівка (4 версти), Рудня-Михайлівська (12 верст) та Кліщі (8 верст). На той час Юзефові Шперлінгу належало 3 575 десятин (2 710 дес. лісу), Бжозовським та Пашковським, як сукцесорам Черняхівських — 3 210 десятин (1 595 дес. лісу).
В 1906 році — містечко в складі Базарської волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, 50 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в м. Овруч.
10 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Базар проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
17 листопада 1921 в селі Малі Міньки (нині знято з обліку) поблизу Базару у ході Другого зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія Котовського) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Понад 400 повстанців загинуло, деякі, щоб не потрапити до рук більшовиків, заподіяли собі смерть, 537 опинилися в полоні. З останніх десятки поранених померли, 41 офіцера піддали подальшим допитам, решту — 359 засуджено на смертну кару. Після суду полонених перевели до Базару і розмістили в церкві. 23 листопада 1921 в Базарі більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, з яких ніхто не погодився перейти на службу до Червоної Армії. Пам'яті цих подій споруджено Меморіал пам'яті жертв більшовицького терору.
У 1923 році містечко увійшло до складу новоствореної Базарської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Базарського району Коростенської округи; адміністративний центр сільради та району. 26 квітня 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 8/3), містечко переведене в розряд поселень міського типу.
На фронтах Другої світової війни воювали 226 селян, з них 102 загинуло, 65 відзначені орденами й медалями.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, за котрим було закріплено 5 467,9 га землі, в тому числі 4 096,7 га ріллі. Працював колгоспний цегельний завод, сирзавод та побутова артіль. В селі діяли відділення «Сільгосптехніки», філія райпромкомбінату, станція технічного обслуговування автомобілів, комунальне господарство, електростанція, у 1966 році збудовано нову дільничну лікарню, у 1971 році — будинок побуту. Працювали середня школа та восьмирічна школа-інтернат, будинок культури, кінотеатр, 7 магазинів та 3 їдальні.
Після ліквідації Базарського району, 21 січня 1959 року, разом із сільрадою, увійшло до складу Народицького району, від 30 грудня 1962 року — Овруцького, 7 січня 1963 року — Малинського, 8 грудня 1966 року — відновленого Народицького району Житомирської області.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село увійшло до зони безумовного (обов'язкового) відселення. Частина мешканців була відселена.
6 серпня 2015 року, у рамках адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу новоствореної Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області. 19 липня 2020 року, разом з громадою, включене до складу новоствореного Коростенського району Житомирської області.
Відомі люди
- Волкодав Віктор Володимирович (нар. 1951) — кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, директор Навчально-наукового центру генетичних ресурсів, сортовивчення та сортознавства, професор.
- Закусило Петро Климентійович (1890—?) — підполковник Армії УНР.
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Базар, Народицький район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 3 серпня 2022.
- Никоненко В.В. Базар // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 229. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
- (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 травня 2021.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 120. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2022.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
- (PDF). http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 4 серпня 2022.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- Bazar (ob. t. 1, 121) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 94. (пол.)
- М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 317-318. Процитовано 4 серпня 2022.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 147. Процитовано 3 липня 2022.
- Bazar, mko pryw. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 121. (пол.)
- Верига В. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
- Вішка О. Базар, місце трагічної загибелі загону українських вояків Армії УНР 1921 р. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
- . Центральний державний архів зарубіжної україніки. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
- (PDF). с. 35, 49, 194, 519. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 9 травня 2021.
- . ВРУ. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 3 січня 2016.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 серпня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baza r selo v Ukrayini u Narodickij selishnij teritorialnij gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kolishnye mistechko do 1923 roku administrativnij centr Bazarskoyi volosti Ovruckogo povitu 1923 59 roki centr Bazarskogo rajonu u 1923 2015 rokah centr Bazarskoyi silskoyi radi Narodickogo rajonu Vidome cherez stratu tut 359 polonenih voyakiv Armiyi UNR bilshovickim vijskom Znahoditsya v zoni obov yazkovogo vidselennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi Chiselnist naselennya stanovit 526 osib 2001 selo Bazar Memorialnij kompleks pam yati geroyiv II Zimovogo pohodu armiyi UNR Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Korostenskij rajon Gromada Narodicka selishna gromada Kod KATOTTG UA18060150030010835 Oblikova kartka s Bazar Osnovni dani Persha zgadka 1613 Naselennya 526 2001 Plosha 2 03 km Gustota naselennya 259 11 osib km Poshtovij indeks 11452 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 02 38 pn sh 29 17 37 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 156 m Vodojmi r Zvizdal Najblizhcha zaliznichna stanciya Malin Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 40 km Misceva vlada Adresa radi vul Svyato Mikolayivska 175 smt Narodichi Korostenskij r n Zhitomirska obl 11401 Karta Bazar Bazar Mapa Bazar u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bazar Zagalna informaciyaRozmishuyetsya za 35 km pivdennishe smt Narodichi ta 40 km vid zaliznichnoyi stanciyi Malin na richci Zvizdal Relyef slabohvilyasta rivnina z neznachnimi kolivannyami vidnosnih visot Klimat pomirnokontinentalnij vologij z trivalim holodnim litom i korotkoyu m yakoyu zimoyu Grunti perevazhno dernovo pidzolisti glejovi V seli rozmishuyetsya botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Bazarski v yazi NaselennyaU 1798 roci kilkist zhiteliv stanovila 535 dvoriv 73 u 1858 roci 529 osib u 1885 roci 650 zhiteliv ta 78 dvoriv 1888 rik 1 720 cholovik ta 284 dvori Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv stanovila 1 976 osobi z nih pravoslavnih 1 121 yudeyiv 833 cholovikiv 985 zhinok 991 U 1906 roci narahovuvalosya 287 dvoriv ta 1 739 meshkanciv u 1910 roci 2 608 cholovik ta 354 dvori Kilkist naselennya stanom na 1923 rik stanovila 4 288 osib kilkist dvoriv 566 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya stanovila 2 938 osib z nih ukrayinciv 2 133 rosiyan 221 nimciv 22 yevreyiv 443 polyakiv 51 inshih 68 Stanom na 1 zhovtnya 1941 roku v seli nalichuvalosya 287 dvoriv ta 1 278 meshkanciv v tomu chisli cholovikiv 496 ta zhinok 782 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 1 667 osib dvoriv 594 U 1986 roci prozhivalo 1372 osobi Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya 1989 roku kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 569 osib U 1998 roci kilkist naselennya stanovila 406 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 526 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 29 rosijska 1 71 IstoriyaVpershe zgaduyetsya v dokumentah 1613 roku yak mistechko Kiyivskogo voyevodstva U 1628 roci splacheno podimnogo z 7 dimiv rinkovih 14 dimiv vulichnih ta 10 gorodnih nalezhalo knyazyam Koreckim pislya nih Yelcyam 9 sichnya 1656 roku Bogdan Hmelnickij svoyim universalom peredav Bazar Kiyivskomu bratskomu monastiryu V 1678 roci mistechko peredane Ovruckij yezuyitskij kolegiyi Za chasiv Gajdamachchini v Bazari ta navkolishnih selah diyali zagoni Ivana Podolyaki Zgaduyetsya v akti vid 24 kvitnya 1684 roku dvoryanin V Zavidovskij upravitel Habenskogo mayetku skarzhivsya na kozackogo polkovnika K Tishkevicha cherez rozorennya jogo kozakami habenskih selyan Zibranu daninu kozaki vidpravili do Bazaru 25 chervnya 1687 roku yezuyiti skarzhilisya na kozackogo polkovnika Danila Todorovicha kozaki jogo polku vchinili nezakonni kontribuciyi ta pobittya selyan v mayetkah yezuyitskoyi kolegiyi v tomu chisli i v mistechku Bazar V akti vid 2 serpnya 1694 roku Bazar zgaduyetsya yak selo Ovrucka yezuyitska kolegiya skarzhilasya na polkovnika Yaremu Gladkogo pro kontribuciyu pobittya ta nasillya nad selyanami Za lyustraciyeyu Ovruckogo zamku 1754 roku nalezhalo ovruckim yezuyitam splachuvalo 4 zlotih 21 grosh do zamku ta 18 zlotih 24 groshi do skarbu Pislya yezuyitiv nalezhalo do fondu edukacijnoyi komisiyi ta bulo v posesiyi u Krasickih potim Bleshinskih U 1774 roci polskij korol nadav mistechku privilej na provedennya shomisyachnih yarmarkiv V 1798 roci v seli buli vinokurnya zayizd cerkva Do 1845 roku kazenne mistechko perejshlo u vlasnist pomishikiv Chernyahivskogo ta Oteckogo 1862 roku vidkrilasya parafiyalna shkola a u 1889 roci na yiyi bazi vidkrito dvoklasnu shkolu V seredini 19 stolittya vlasnicke mistechko Ovruckogo povitu nad richkoyu Zvizdal pivdennishe Ovrucha nedaleko mist Ksaveriv U 1885 roci kolishnye vlasnicke mistechko Bazarskoyi volosti Ovruckogo povitu za 50 verst vid Ovrucha na richci Zvizdal V mist buli cerkovna parafiya yevrejskij molitovnij dim shkola 2 zayizdi vodyanij mlin 5 lavok 3 yarmarki 2 shkirzavodi Naprikinci 19 stolittya mistechko Bazarskoyi volosti Ovruckogo povitu nad richkoyu Zvizdal za 120 verst vid Zhitomira Poshtova stanciya v Ovruchi za 53 versti zaliznichna v Kiyevi za 125 verst Malo derev yanu pokritu blyahoyu cerkvu zbudovanu 1783 roku za koshti parafiyan ta katolicku kaplicyu sho nalezhala do parafiyi v Narodichah Buv mlin dvi garbarni trichi na rik prohodili yarmarki Cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici nalezhalo ponad 41 desyatinu zemli do parafiyi vhodili sela Rudnya Bazarska 3 versti Mar yatin 4 versti Suharivka 4 versti Rudnya Mihajlivska 12 verst ta Klishi 8 verst Na toj chas Yuzefovi Shperlingu nalezhalo 3 575 desyatin 2 710 des lisu Bzhozovskim ta Pashkovskim yak sukcesoram Chernyahivskih 3 210 desyatin 1 595 des lisu V 1906 roci mistechko v skladi Bazarskoyi volosti 1 go stanu Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Ovruch 50 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalos v m Ovruch 10 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu cherez Bazar prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Dokladnishe Bij pid Malimi Minkami 17 listopada 1921 v seli Mali Minki nini znyato z obliku poblizu Bazaru u hodi Drugogo zimovogo pohodu v boyu z radyanskimi vijskami 9 ta Krimska kavalerijska diviziya Kotovskogo zaznala porazki Volinska grupa Armiyi UNR pid komanduvannyam general horunzhogo Yuriya Tyutyunnika Ponad 400 povstanciv zaginulo deyaki shob ne potrapiti do ruk bilshovikiv zapodiyali sobi smert 537 opinilisya v poloni Z ostannih desyatki poranenih pomerli 41 oficera piddali podalshim dopitam reshtu 359 zasudzheno na smertnu karu Pislya sudu polonenih pereveli do Bazaru i rozmistili v cerkvi 23 listopada 1921 v Bazari bilshovikami bulo rozstrilyano 359 polonenih uchasnikiv pohodu z yakih nihto ne pogodivsya perejti na sluzhbu do Chervonoyi Armiyi Pam yati cih podij sporudzheno Memorial pam yati zhertv bilshovickogo teroru U 1923 roci mistechko uvijshlo do skladu novostvorenoyi Bazarskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Bazarskogo rajonu Korostenskoyi okrugi administrativnij centr silradi ta rajonu 26 kvitnya 1924 roku vidpovidno do rishennya Volinskoyi GATK protokol 8 3 mistechko perevedene v rozryad poselen miskogo tipu Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 226 selyan z nih 102 zaginulo 65 vidznacheni ordenami j medalyami V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu za kotrim bulo zakripleno 5 467 9 ga zemli v tomu chisli 4 096 7 ga rilli Pracyuvav kolgospnij cegelnij zavod sirzavod ta pobutova artil V seli diyali viddilennya Silgosptehniki filiya rajpromkombinatu stanciya tehnichnogo obslugovuvannya avtomobiliv komunalne gospodarstvo elektrostanciya u 1966 roci zbudovano novu dilnichnu likarnyu u 1971 roci budinok pobutu Pracyuvali serednya shkola ta vosmirichna shkola internat budinok kulturi kinoteatr 7 magaziniv ta 3 yidalni Pislya likvidaciyi Bazarskogo rajonu 21 sichnya 1959 roku razom iz silradoyu uvijshlo do skladu Narodickogo rajonu vid 30 grudnya 1962 roku Ovruckogo 7 sichnya 1963 roku Malinskogo 8 grudnya 1966 roku vidnovlenogo Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi 1986 roku selo uvijshlo do zoni bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya Chastina meshkanciv bula vidselena 6 serpnya 2015 roku u ramkah administrativno teritorialnoyi reformi uvijshlo do skladu novostvorenoyi Narodickoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu vklyuchene do skladu novostvorenogo Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiVolkodav Viktor Volodimirovich nar 1951 kandidat silskogospodarskih nauk chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini direktor Navchalno naukovogo centru genetichnih resursiv sortovivchennya ta sortoznavstva profesor Zakusilo Petro Klimentijovich 1890 pidpolkovnik Armiyi UNR PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Bazar Narodickij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 3 serpnya 2022 Nikonenko V V Bazar Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2020 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 229 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 17 Procitovano 6 serpnya 2022 PDF http history org ua rosijska s 160 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 9 travnya 2021 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 120 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2022 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 15 bereznya 2023 PDF http eprints zu edu ua s 4 Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2021 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 4 serpnya 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Bazar ob t 1 121 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 94 pol M Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 317 318 Procitovano 4 serpnya 2022 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 147 Procitovano 3 lipnya 2022 Bazar mko pryw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 121 pol Veriga V Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Vishka O Bazar misce tragichnoyi zagibeli zagonu ukrayinskih voyakiv Armiyi UNR 1921 r Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Centralnij derzhavnij arhiv zarubizhnoyi ukrayiniki Arhiv originalu za 19 serpnya 2022 Procitovano 3 serpnya 2022 PDF s 35 49 194 519 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 9 travnya 2021 VRU Arhiv originalu za 30 kvitnya 2015 Procitovano 3 sichnya 2016 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2021 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2022