Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волинська (Північна) повстанська група — повстанська група у складі Повстанської армії УНР, сформована восени 1921 року у Польщі за сприяння місцевої влади з інтернованих у Каліші, Александруві-Куявському і Ченстохові українських вояків для участі у Другому Зимовому поході.
| Волинська повстанська група | |
|---|---|
 Офіцери Волинської групи в таборі інтернованих у Каліші перед від'їздом в Україну. | |
| На службі | жовтень — 9 грудня 1921 |
| Країна |  УНР |
| Належність | Повстанська армія УНР |
| Тип | Піхота |
| Чисельність | 900 бійців |
| Операції | Другий зимовий похід |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Юрій Тютюнник Володимир Янченко Леонід Ступницький |
Створення
Волинська група формувалася в районі станцій Москвин–Костопіль під керівництвом генерал-хорунжого Володимира Янченка зі старшин і козаків 3-ї, 4-ї та 6-ї дивізій Армії УНР, зведених у Київську повстанську дивізію, до складу якої входило дві піхотних і гарматна бригади, кінна й технічна сотні, а також польова варта — усього до 900 бійців. Із них 35 % узагалі не мали взуття, 50 % — верхнього одягу. Відчутно не вистачало білизни. Заходи, ужиті Повстансько-Партизанським штабом для поліпшення ситуації з обмундируванням, виявилися недостатніми. На озброєнні загін мав лише 430 рушниць і 74,000 набоїв до них, 34 кулемета з набоями та стрічками, 300 шабель, 150 пік, 600 ручних гранат і вибухівку.
Очолив Волинську групу генерал-хорунжий Юрій Тютюнник. До її складу увійшли штаб, дві дивізії під командуванням Леоніда Ступницького та Володимира Янченка, кінна і технічна сотні, а також польова варта.
Завдання
Згідно із стратегічним планом розгортання антибільшовицького повстання на території України, розробленим Повстансько-партизанським штабом УНР, перед Волинською повстанською групою ставилося завдання, об'єднавшись з Подільською групою, штурмувати і захопити Київ. Вважалося, що можливість захоплення столиці з'явиться після відтягнення Бессарабською та Подільською групами на себе основного удару більшовицьких військ.
Бойові дії
Вночі 4 листопада 1921 року з району Олевська польсько-радянський кордон перейшов розвідчий відділ -Падалки, завданням якого був пошук відділу Нельговського, що вийшов раніше для зв'язку з повстанськими отаманами.
Головна Волинська група під головуванням генерала Тютюнника вийшла в рейд через декілька годин після відділу Гопанчука-Падалки у тому ж районі. Вояки, подолавши опір радянських прикордонників, перетнули польсько-радянський кордон біля сіл Борового і Нетреби. 7 листопада група здобула Коростень — важливий пункт стратегічного і політичного значення. Проте під натиском переважаючих сил противника українські частини змушені були залишити місто. Відступивши на Дідковичі, на військовій нараді було вирішено просуватися вглиб України. 12 листопада біля села Чайківка на групу напала кавалерія Котовського. Подальший рух відбувався під постійними атаками червоноармійських загонів. Становище групи з кожним днем погіршувалося. Не вдавалося об'єднатися чи хоч би вийти на зв'язок ні із загоном Нельговського, ні з Подільською повстанською групою Палія-Сидорянського. Через брак взуття, набоїв та велику кількість поранених командування вирішило повертатися до Польщі.
17 листопада 1921 року повстанський загін зупинився в селі Малі Міньки. О 9-й годині застави помітили більшовиків, тому Тютюнник наказав відступити у напрямку Звіздалі. Під час переходу колону з флангів атакувала червона кіннота. У бою під Малими Міньками повстанці були розбиті. Частина учасників групи потрапила у полон, і після рішучої відмови перейти на службу до Червоної армії 359 бійців Повстанської армії було розстріляно під Базаром 21 листопада. Лише невеликий загін кількістю близько 100 бійців Волинської групи зумів прорвати оточення і перейти польський кордон 20 листопада.
9 грудня до Польщі повернувся загін Падалки. Протягом походу невеликим числом за допомогою населення та нечисленних повстанців йому вдалося поширити паніку в рядах більшовиків, та стягнути на себе значну кількість ворожої кінноти. Не зважаючи на це відділ повернувся назад зі значними трофеями. Проте виконати своє основне завдання — знайти загін Нельговського, розвідвідділу так і не вдалося.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Діяльність Партизансько-повстанського штабу при Головній команді військ УНР у 1921 р.// Український історичний журнал / Срібняк І. В. — 2001 — № 5 — с. 113.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
Джерела
- Перелоги Української революції: Другий зимовий похід армії УНР./ Файзулін Я. М., Скальський В. В. — К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008. — 48 с.
- Другий Зимовий похід армії Української Народної Республіки [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]; Кузьменко А. В., ХайВей, 12 грудня 2007.
- Верига В. Листопадовий рейд. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1995. — сс. 76-88
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volinska Pivnichna povstanska grupa povstanska grupa u skladi Povstanskoyi armiyi UNR sformovana voseni 1921 roku u Polshi za spriyannya miscevoyi vladi z internovanih u Kalishi Aleksandruvi Kuyavskomu i Chenstohovi ukrayinskih voyakiv dlya uchasti u Drugomu Zimovomu pohodi Volinska povstanska grupaOficeri Volinskoyi grupi v tabori internovanih u Kalishi pered vid yizdom v Ukrayinu Na sluzhbizhovten 9 grudnya 1921Krayina UNRNalezhnistPovstanska armiya UNRTipPihotaChiselnist900 bijcivOperaciyiDrugij zimovij pohidKomanduvannyaViznachni komanduvachiYurij Tyutyunnik Volodimir Yanchenko Leonid StupnickijStvorennyaVolinska grupa formuvalasya v rajoni stancij Moskvin Kostopil pid kerivnictvom general horunzhogo Volodimira Yanchenka zi starshin i kozakiv 3 yi 4 yi ta 6 yi divizij Armiyi UNR zvedenih u Kiyivsku povstansku diviziyu do skladu yakoyi vhodilo dvi pihotnih i garmatna brigadi kinna j tehnichna sotni a takozh polova varta usogo do 900 bijciv Iz nih 35 uzagali ne mali vzuttya 50 verhnogo odyagu Vidchutno ne vistachalo bilizni Zahodi uzhiti Povstansko Partizanskim shtabom dlya polipshennya situaciyi z obmundiruvannyam viyavilisya nedostatnimi Na ozbroyenni zagin mav lishe 430 rushnic i 74 000 naboyiv do nih 34 kulemeta z naboyami ta strichkami 300 shabel 150 pik 600 ruchnih granat i vibuhivku Ocholiv Volinsku grupu general horunzhij Yurij Tyutyunnik Do yiyi skladu uvijshli shtab dvi diviziyi pid komanduvannyam Leonida Stupnickogo ta Volodimira Yanchenka kinna i tehnichna sotni a takozh polova varta ZavdannyaZgidno iz strategichnim planom rozgortannya antibilshovickogo povstannya na teritoriyi Ukrayini rozroblenim Povstansko partizanskim shtabom UNR pered Volinskoyu povstanskoyu grupoyu stavilosya zavdannya ob yednavshis z Podilskoyu grupoyu shturmuvati i zahopiti Kiyiv Vvazhalosya sho mozhlivist zahoplennya stolici z yavitsya pislya vidtyagnennya Bessarabskoyu ta Podilskoyu grupami na sebe osnovnogo udaru bilshovickih vijsk Bojovi diyiShema pohodu Volinskoyi povstanskoyi grupi Vnochi 4 listopada 1921 roku z rajonu Olevska polsko radyanskij kordon perejshov rozvidchij viddil Padalki zavdannyam yakogo buv poshuk viddilu Nelgovskogo sho vijshov ranishe dlya zv yazku z povstanskimi otamanami Golovna Volinska grupa pid golovuvannyam generala Tyutyunnika vijshla v rejd cherez dekilka godin pislya viddilu Gopanchuka Padalki u tomu zh rajoni Voyaki podolavshi opir radyanskih prikordonnikiv peretnuli polsko radyanskij kordon bilya sil Borovogo i Netrebi 7 listopada grupa zdobula Korosten vazhlivij punkt strategichnogo i politichnogo znachennya Prote pid natiskom perevazhayuchih sil protivnika ukrayinski chastini zmusheni buli zalishiti misto Vidstupivshi na Didkovichi na vijskovij naradi bulo virisheno prosuvatisya vglib Ukrayini 12 listopada bilya sela Chajkivka na grupu napala kavaleriya Kotovskogo Podalshij ruh vidbuvavsya pid postijnimi atakami chervonoarmijskih zagoniv Stanovishe grupi z kozhnim dnem pogirshuvalosya Ne vdavalosya ob yednatisya chi hoch bi vijti na zv yazok ni iz zagonom Nelgovskogo ni z Podilskoyu povstanskoyu grupoyu Paliya Sidoryanskogo Cherez brak vzuttya naboyiv ta veliku kilkist poranenih komanduvannya virishilo povertatisya do Polshi 17 listopada 1921 roku povstanskij zagin zupinivsya v seli Mali Minki O 9 j godini zastavi pomitili bilshovikiv tomu Tyutyunnik nakazav vidstupiti u napryamku Zvizdali Pid chas perehodu kolonu z flangiv atakuvala chervona kinnota U boyu pid Malimi Minkami povstanci buli rozbiti Chastina uchasnikiv grupi potrapila u polon i pislya rishuchoyi vidmovi perejti na sluzhbu do Chervonoyi armiyi 359 bijciv Povstanskoyi armiyi bulo rozstrilyano pid Bazarom 21 listopada Lishe nevelikij zagin kilkistyu blizko 100 bijciv Volinskoyi grupi zumiv prorvati otochennya i perejti polskij kordon 20 listopada 9 grudnya do Polshi povernuvsya zagin Padalki Protyagom pohodu nevelikim chislom za dopomogoyu naselennya ta nechislennih povstanciv jomu vdalosya poshiriti paniku v ryadah bilshovikiv ta styagnuti na sebe znachnu kilkist vorozhoyi kinnoti Ne zvazhayuchi na ce viddil povernuvsya nazad zi znachnimi trofeyami Prote vikonati svoye osnovne zavdannya znajti zagin Nelgovskogo rozvidviddilu tak i ne vdalosya Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Diyalnist Partizansko povstanskogo shtabu pri Golovnij komandi vijsk UNR u 1921 r Ukrayinskij istorichnij zhurnal Sribnyak I V 2001 5 s 113 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016 DzherelaPerelogi Ukrayinskoyi revolyuciyi Drugij zimovij pohid armiyi UNR Fajzulin Ya M Skalskij V V K Vidavnictvo im Oleni Teligi 2008 48 s Drugij Zimovij pohid armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Kuzmenko A V HajVej 12 grudnya 2007 Veriga V Listopadovij rejd K Vid vo im Oleni Teligi 1995 ss 76 88 ISBN 5 7707 7031 7