Ко́ростенський укріпрайо́н (5-й УР, УР № 5, КоУР) — укріплений район, комплекс фортифікаційних споруд на півночі Житомирській області на рубежі Рудня — Білокоровичі — Осівка — Ємільчине — Білка — Зарубинка — станція Фонтанка. Один з елементів так званої «Лінії Сталіна», побудований в 1932–1939 роках.
Будівництво
Наприкінці 1920-х років для забезпечення мобілізації і стратегічного розгортання військ на західному операційному напрямку було прийняте рішення побудувати ряд укріпрайонів на кордоні з Польщею.
Питання про будівництво Коростенського укріпрайону підняв командувач Українським військовим округом командарм 1-го рангу Якір. Попередні плани будівництва УРу були представлені начальнику генерального штабу РСЧА Єгорову весною 1931 року. Згідно з планом Коростенський УР повинен був проходити у 40—50 км від державного кордону і, упираючись правим флангом у поліські болота, прикривати напрямок Овруч — Коростень. За підписом О.І.Єгорова и І.Е.Якіра план будівництва був затверджений, але зі скороченням 114-ти довготривалих вогневих точок, в тому числі 5-ти артилерійських капонірів і напівкапонірів, за умови будівництва нових 23-х довготривалих вогневих точок. План був затверджений директивою № 053231сс генштабу РСЧА від 30 червня того ж року. Ця директива затвердила остаточний генеральний план будівництва Коростенського УРа, за яким планувалося побудувати 13 батальйонних районів оборони біля населених пунктів: Гулянка, Білка, Дров'яний Пост (з 1961 року село Діброва), Білокоровичі, Кривотин, М'яколовичі (тоді Рудня-М'яколовецька, з 1946 року Рудня-Миколаївка), Ришавка, Зарубинка, Гацьківка, Турчинка, Перга, Усово, Словечне з приблизним об'ємом бетонування 50000 м³ залізобетону.
Таким чином було прийнято остаточне рішення на будівництво головної смуги оборони Коростенського УРа з переднім краєм по рубіжу Селезівка, Дідове Озеро, Рудня-Озерянська, Рудня-Радовельська, Білокоровичі, Рудня-Миколаївка, Осівка, Кривотин, Гулянка, Білка, Сушки, Новина, Ришавка, Луковець, Кропивня, Рудня-Гацьківка, Турчинка.
Будівництво розпочалося влітку 1931 року. До листопада того ж року було зведено 264 споруди, а в листопаді 1932 року до вже наявних споруд додалися ще 191. В районі Коростеня був побудований підземний командний пункт.
2 червня 1932 р. командуючий військами УВО командарм 1 рангу І.Е.Якір подав на затвердження народним комісаром оборони пропозицію (М А/001722) по вдосконаленню Коростенського УР. Мова йшла про спорудження нового, додаткового батальйонного району оборони на 15 довготривалих вогневих споруд в районі містечка Ємільчине. Завданням цього БРО біло прикриття 27-еілометрового розриву між Коростенським УР в лівим флангом Новоград-Волинського УР, який між Ємільчиним і Катеринівкою був доступним для дій всіх родів військ противника. Крім того, для збільшення глибини оборони до 5-6 км планувалося влаштувати відсічну позицію Лучанки - Возничі за рахунок будівництва 103 нових довготривалих вогневих точок, а для будівництва другої смуги оборони в районі Новаки, Кремно, Колцки (тепер Калинівка Лугинського району)), Остапи, Радогоща, Пугачівка, Ушомир було прийнято рішення про будівництво 34 нових довготривалих вогневих споруд.
У 1938 році УР був додатково посилений 12-ма артилерійськими напівкапонірами, однак до початку війни вони так і не були повністю обладнані і озброєні.
Укріпрайон мав загальну протяжність 182 кілометри. Його система оборони налічувала 14 батальйонних районів оборони, 2 відсічних рубежі і окремий вузол оборони в Ємільчиному. Глибина оборони на основних напрямках становила близько двох кілометрів. В 7—8 км від переднього краю йшла друга смуга оборони без розвитку в глибину. Польове посилення укріпрайону складалося з 20 тисяч метрів траншей і ходів сполучень, а також 120 км дротяних загороджень. Уздовж лінії оборони були вириті канали, перегороджені загатами, що дозволяло затопити місцевість перед або в ході наступу противника.
Командний пункт був перлиною цього фортифікаційного вінця. Командний пункт мав службові та житлові приміщення. Телефонний вузол і радіостанція КП розташовувалися у різних приміщеннях, споруда мала душ, власну криницю, звідки викачували воду у цистерни, систему обігріву повітря і води, систему електричного обігріву повітря. Розміщення важливих пунктів КоУРу було таким: біля Білокоровичів розташували управління УРу, взвод капонірної артилерії, роту зв’язку, Третє відділення, запасний польовий кулеметний батальйон, управління військово-інженерного будівництва; біля Словечно розгорнули військовий склад.
На озброєнні укріпрайону було 16 гармат, 919 станкових і 309 ручних кулеметів, що становило лише третину від потреби. Комісія, яка обстежила УР перед війною, констатувала, що з оглянутих 178 споруд, більшість не були повністю обладнані, маскування прийшло в непридатність, гідроспоруди перебували у незадовільному стані, підготовка частин гарнізону була вкрай низькою.
На головному рубежі оборони між спорудами "0" батальйонного району оборони північного фасу КоУР і частиною батрайону "Ю" Мозирського УР майже нема розриву (3—4 км болотистої непрохідної місцевості). Між тиловим рубежем відсічного рубежу КоУР Словечно-Возничі і ротним районом оборони "А" Мозирського УР є розрив 15—18 км.
Німецько-радянська війна
З початком німецько-радянської війни Коростенський укріпрайон був включений до складу Південно-Західного фронту.
5 липня 1941 року німці прорвали оборону на ділянці Новоград-Волинського укріпрайону, після чого частини 5-ї армії в ніч з 7-го на 8-ме липня відступити до Коростенського укріпрайону і до ранку 9-го числа зайняли там оборону. 15-й стрілецький корпус (45-та і 62-га стрілецькі дивізії) відходили на рубіж Рудня — Білокоровичі, 31-й стрілецький корпус (193-тя, 195-та і 200-та стрілецькі дивізії) на рубіж Білокоровичі — Ємільчине — Дмитрівка.
9 липня 5-та армія отримала наказ нанести контрудар в напрямку Гульськ — Кам'яний Брід з метою знищення угруповання противника, що прорвалося на східний берег Случі. Армія, обороняючи силами двох стрілецьких дивізій 15-го стрілецького корпусу, однією дивізією 31-го стрілецького корпусу і чотирма кулеметними батальйонами західний сектор Коростенського УРу на ділянці Рудня — Білокоровичі — Серби, своїм ударним угрупуванням у складі двох дивізій 31-го стрілецького корпусу і трьох механізованих корпусів з ранку 10 липня перейшла в наступ з фронту Вершниця — Теснівка — Мирне. Втім спроба контрудару успіху не мала. Під кінець доби 11 липня 15-й стрілецький корпус вийшов на основну оборонну смугу укріпрайону і зайняв для оборони фронт: 45-та стрілецька дивізія — Руднище, 62-га стрілецька дивізія — Рудня-Озерянська — Білокоровичі.
В оперативному зведенні штабу 5-ї армії за 11 липня відзначалося, що смуга оборони 15 стрілецького корпусу не обладнана для польових військ, а смуга передпілля обладнана слабо. Будівельні батальйони створили тільки завали, що не складають серйозної перешкоди для піхоти. 4-й, 55-й, 54-й, 142-й і 224-й кулеметні батальйони, які знаходяться в смузі оборони корпусу недостатньо забезпечені озброєнням та боєприпасами, внаслідок чого споруди зайняті повністю тільки на першій лінії. На 12 липня некомплект кулеметних батальйонів УР становив: 76-мм гармат — 16, станкових кулеметів — 333, ручних кулеметів — 279.
23 липня розгорнулися запеклі бої на головній смузі оборони укріпрайону на ділянці Осівка — Гулянка — Білка — Зарубинка — Ягодинка. У смузі 31-го стрілецького корпусу противнику вдалося прорвати оборону на кілька кілометрів, але потім він був відкинутий. В ніч на 24 липня оточеному в районі Ємільчиного 38-му кулеметному батальйону вдалося прорватися до села Чміль.
24 липня німці знову розпочали наступ і, змусивши 193-тю і 200-ту стрілецькі дивізії відступити, зайняли Гулянку, Ушицю і Бондарівку. На кінець 31 липня німецькі війська потіснили радянську оборону на глибину до 20 кілометрів. Війська, що оборонялися, неодноразово намагалися ліквідувати прорив, але безрезультатно.
5 серпня німці відновили наступ і до вечора доби почали наступ на Коростень. Під загрозою оточення командувач армією генерал-майор Потапов наказав відвести війська 31-го стрілецького корпусу на рубіж Кривотин — Залісся — Могільне. 15-й стрілецький корпус зняв озброєння з південно-західної ділянки укріпрайону і відійшов на рубіж Білошиці — Стремигород — Липляни — Юзефівка. Ар'єргардні частини 135-ї і 193-ї стрілецьких дивізій, що прикривали відхід армії. 7 серпня війська німецької 6-ї армії зайняли Коростень. До цього моменту частини укріпрайону залишалися лише в північній частині УРу, де німці не вели бойових дій.
Аби запобігти виходу німецьких військ в тил київського угруповання, командувач Південно-Західним фронтом маршал Будьонний 16 серпня звернувся до Ставки ВГК за дозволом відвести 5-ту армію і 27-й стрілецький корпус на лівий берег Дніпра. 19 серпня Ставка дала дозвіл на відведення військ правого крила фронту за Дніпро і залишення Коростенського укріпрайону.
Управління 5-го укріпрайону було розформоване 30 серпня 1941 року.
Бойовий склад КоУР
Коменданти КоУР
- Нікітін Семен Васильович (1931–1934), комдив
- Давидов Леонід Олексійович (1934 −1937), комбриг
- Іванов Григорій Микитович (1940–1941), полковник
27 травня 1941 року | 22 червня 1941 року |
---|---|
Управління УР 49-й окремий кулеметний батальйон | Управління УР 15-й окремий кулеметний батальйон |
- Примітка: за даними джерел
Зараз в приміщеннях командного пункту Коростенського УРу в Коростені діє військово-історичний комплекс «Скеля», покликаний увіковічити подвиг захисників Коростенького укріпленого району в липні-серпні 1941 року.
Примітки
- Лінія Сталіна на Житомирщині: Коростенський укріпрайон - zhytomyr.name (укр.). 18 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
- Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 012[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 014 [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Оперативная сводка штаба 5 А № 030 от 11 июля 1941 г. [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Оперативная сводка штаба ЮЗФ № 026 от 12 июля 1941 г. [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Оперативная сводка № 085 от 12 августа 1941 г.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 3. Полевые управления главных командований, управлений оперативных групп, оборонительных районов, укрепленных районов и районов авиационного базирования. [ 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Крещанов А., Гераймович С. Коростенский укрепрайон № 5. — Коростень, 2008
- А. Г. Кузяк, В. В. Каминский. Железобетонные сооружения укрепленных районов СССР на территории Украины. 1928–1936гг. "Крепость Россия. Историко-фортификационный сборник. Вып. 2. Владивосток: Дальнаука, 2005 г.
- Владимирский А. В. На киевском направлении. 5-я армия в Киевском сражении 9 июля — 20 августа 1941 г. М.: Воениздат, 1989. [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Веремеев Ю. Г. «Линия Сталина» и подготовка партизанской войны [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Коваль М. В. Долговременная фортификация на территории Украины накануне и во время Второй мировой войны. Мифы и реалии / М. В. Коваль. -Изд-во Нац. академии Гос. пограничной службы Украины, 2012.-Ч.2.-603 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko rostenskij ukriprajo n 5 j UR UR 5 KoUR ukriplenij rajon kompleks fortifikacijnih sporud na pivnochi Zhitomirskij oblasti na rubezhi Rudnya Bilokorovichi Osivka Yemilchine Bilka Zarubinka stanciya Fontanka Odin z elementiv tak zvanoyi Liniyi Stalina pobudovanij v 1932 1939 rokah Shematichna karta ukriprajoniv Ukrayini stanom na 1937 rik 2 Korostenskij ukriprajonBudivnictvoNaprikinci 1920 h rokiv dlya zabezpechennya mobilizaciyi i strategichnogo rozgortannya vijsk na zahidnomu operacijnomu napryamku bulo prijnyate rishennya pobuduvati ryad ukriprajoniv na kordoni z Polsheyu Pitannya pro budivnictvo Korostenskogo ukriprajonu pidnyav komanduvach Ukrayinskim vijskovim okrugom komandarm 1 go rangu Yakir Poperedni plani budivnictva URu buli predstavleni nachalniku generalnogo shtabu RSChA Yegorovu vesnoyu 1931 roku Zgidno z planom Korostenskij UR povinen buv prohoditi u 40 50 km vid derzhavnogo kordonu i upirayuchis pravim flangom u poliski bolota prikrivati napryamok Ovruch Korosten Za pidpisom O I Yegorova i I E Yakira plan budivnictva buv zatverdzhenij ale zi skorochennyam 114 ti dovgotrivalih vognevih tochok v tomu chisli 5 ti artilerijskih kaponiriv i napivkaponiriv za umovi budivnictva novih 23 h dovgotrivalih vognevih tochok Plan buv zatverdzhenij direktivoyu 053231ss genshtabu RSChA vid 30 chervnya togo zh roku Cya direktiva zatverdila ostatochnij generalnij plan budivnictva Korostenskogo URa za yakim planuvalosya pobuduvati 13 bataljonnih rajoniv oboroni bilya naselenih punktiv Gulyanka Bilka Drov yanij Post z 1961 roku selo Dibrova Bilokorovichi Krivotin M yakolovichi todi Rudnya M yakolovecka z 1946 roku Rudnya Mikolayivka Rishavka Zarubinka Gackivka Turchinka Perga Usovo Slovechne z pribliznim ob yemom betonuvannya 50000 m zalizobetonu Takim chinom bulo prijnyato ostatochne rishennya na budivnictvo golovnoyi smugi oboroni Korostenskogo URa z perednim krayem po rubizhu Selezivka Didove Ozero Rudnya Ozeryanska Rudnya Radovelska Bilokorovichi Rudnya Mikolayivka Osivka Krivotin Gulyanka Bilka Sushki Novina Rishavka Lukovec Kropivnya Rudnya Gackivka Turchinka Budivnictvo rozpochalosya vlitku 1931 roku Do listopada togo zh roku bulo zvedeno 264 sporudi a v listopadi 1932 roku do vzhe nayavnih sporud dodalisya she 191 V rajoni Korostenya buv pobudovanij pidzemnij komandnij punkt 2 chervnya 1932 r komanduyuchij vijskami UVO komandarm 1 rangu I E Yakir podav na zatverdzhennya narodnim komisarom oboroni propoziciyu M A 001722 po vdoskonalennyu Korostenskogo UR Mova jshla pro sporudzhennya novogo dodatkovogo bataljonnogo rajonu oboroni na 15 dovgotrivalih vognevih sporud v rajoni mistechka Yemilchine Zavdannyam cogo BRO bilo prikrittya 27 eilometrovogo rozrivu mizh Korostenskim UR v livim flangom Novograd Volinskogo UR yakij mizh Yemilchinim i Katerinivkoyu buv dostupnim dlya dij vsih rodiv vijsk protivnika Krim togo dlya zbilshennya glibini oboroni do 5 6 km planuvalosya vlashtuvati vidsichnu poziciyu Luchanki Voznichi za rahunok budivnictva 103 novih dovgotrivalih vognevih tochok a dlya budivnictva drugoyi smugi oboroni v rajoni Novaki Kremno Kolcki teper Kalinivka Luginskogo rajonu Ostapi Radogosha Pugachivka Ushomir bulo prijnyato rishennya pro budivnictvo 34 novih dovgotrivalih vognevih sporud U 1938 roci UR buv dodatkovo posilenij 12 ma artilerijskimi napivkaponirami odnak do pochatku vijni voni tak i ne buli povnistyu obladnani i ozbroyeni Ukriprajon mav zagalnu protyazhnist 182 kilometri Jogo sistema oboroni nalichuvala 14 bataljonnih rajoniv oboroni 2 vidsichnih rubezhi i okremij vuzol oboroni v Yemilchinomu Glibina oboroni na osnovnih napryamkah stanovila blizko dvoh kilometriv V 7 8 km vid perednogo krayu jshla druga smuga oboroni bez rozvitku v glibinu Polove posilennya ukriprajonu skladalosya z 20 tisyach metriv transhej i hodiv spoluchen a takozh 120 km drotyanih zagorodzhen Uzdovzh liniyi oboroni buli viriti kanali peregorodzheni zagatami sho dozvolyalo zatopiti miscevist pered abo v hodi nastupu protivnika Komandnij punkt buv perlinoyu cogo fortifikacijnogo vincya Komandnij punkt mav sluzhbovi ta zhitlovi primishennya Telefonnij vuzol i radiostanciya KP roztashovuvalisya u riznih primishennyah sporuda mala dush vlasnu krinicyu zvidki vikachuvali vodu u cisterni sistemu obigrivu povitrya i vodi sistemu elektrichnogo obigrivu povitrya Rozmishennya vazhlivih punktiv KoURu bulo takim bilya Bilokorovichiv roztashuvali upravlinnya URu vzvod kaponirnoyi artileriyi rotu zv yazku Tretye viddilennya zapasnij polovij kulemetnij bataljon upravlinnya vijskovo inzhenernogo budivnictva bilya Slovechno rozgornuli vijskovij sklad Na ozbroyenni ukriprajonu bulo 16 garmat 919 stankovih i 309 ruchnih kulemetiv sho stanovilo lishe tretinu vid potrebi Komisiya yaka obstezhila UR pered vijnoyu konstatuvala sho z oglyanutih 178 sporud bilshist ne buli povnistyu obladnani maskuvannya prijshlo v nepridatnist gidrosporudi perebuvali u nezadovilnomu stani pidgotovka chastin garnizonu bula vkraj nizkoyu Na golovnomu rubezhi oboroni mizh sporudami 0 bataljonnogo rajonu oboroni pivnichnogo fasu KoUR i chastinoyu batrajonu Yu Mozirskogo UR majzhe nema rozrivu 3 4 km bolotistoyi neprohidnoyi miscevosti Mizh tilovim rubezhem vidsichnogo rubezhu KoUR Slovechno Voznichi i rotnim rajonom oboroni A Mozirskogo UR ye rozriv 15 18 km Nimecko radyanska vijnaZ pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Korostenskij ukriprajon buv vklyuchenij do skladu Pivdenno Zahidnogo frontu 5 lipnya 1941 roku nimci prorvali oboronu na dilyanci Novograd Volinskogo ukriprajonu pislya chogo chastini 5 yi armiyi v nich z 7 go na 8 me lipnya vidstupiti do Korostenskogo ukriprajonu i do ranku 9 go chisla zajnyali tam oboronu 15 j strileckij korpus 45 ta i 62 ga strilecki diviziyi vidhodili na rubizh Rudnya Bilokorovichi 31 j strileckij korpus 193 tya 195 ta i 200 ta strilecki diviziyi na rubizh Bilokorovichi Yemilchine Dmitrivka 9 lipnya 5 ta armiya otrimala nakaz nanesti kontrudar v napryamku Gulsk Kam yanij Brid z metoyu znishennya ugrupovannya protivnika sho prorvalosya na shidnij bereg Sluchi Armiya oboronyayuchi silami dvoh strileckih divizij 15 go strileckogo korpusu odniyeyu diviziyeyu 31 go strileckogo korpusu i chotirma kulemetnimi bataljonami zahidnij sektor Korostenskogo URu na dilyanci Rudnya Bilokorovichi Serbi svoyim udarnim ugrupuvannyam u skladi dvoh divizij 31 go strileckogo korpusu i troh mehanizovanih korpusiv z ranku 10 lipnya perejshla v nastup z frontu Vershnicya Tesnivka Mirne Vtim sproba kontrudaru uspihu ne mala Pid kinec dobi 11 lipnya 15 j strileckij korpus vijshov na osnovnu oboronnu smugu ukriprajonu i zajnyav dlya oboroni front 45 ta strilecka diviziya Rudnishe 62 ga strilecka diviziya Rudnya Ozeryanska Bilokorovichi Proriv Korostenskogo URu 25 lipnya 7 serpnya 1941 roku V operativnomu zvedenni shtabu 5 yi armiyi za 11 lipnya vidznachalosya sho smuga oboroni 15 strileckogo korpusu ne obladnana dlya polovih vijsk a smuga peredpillya obladnana slabo Budivelni bataljoni stvorili tilki zavali sho ne skladayut serjoznoyi pereshkodi dlya pihoti 4 j 55 j 54 j 142 j i 224 j kulemetni bataljoni yaki znahodyatsya v smuzi oboroni korpusu nedostatno zabezpecheni ozbroyennyam ta boyepripasami vnaslidok chogo sporudi zajnyati povnistyu tilki na pershij liniyi Na 12 lipnya nekomplekt kulemetnih bataljoniv UR stanoviv 76 mm garmat 16 stankovih kulemetiv 333 ruchnih kulemetiv 279 23 lipnya rozgornulisya zapekli boyi na golovnij smuzi oboroni ukriprajonu na dilyanci Osivka Gulyanka Bilka Zarubinka Yagodinka U smuzi 31 go strileckogo korpusu protivniku vdalosya prorvati oboronu na kilka kilometriv ale potim vin buv vidkinutij V nich na 24 lipnya otochenomu v rajoni Yemilchinogo 38 mu kulemetnomu bataljonu vdalosya prorvatisya do sela Chmil 24 lipnya nimci znovu rozpochali nastup i zmusivshi 193 tyu i 200 tu strilecki diviziyi vidstupiti zajnyali Gulyanku Ushicyu i Bondarivku Na kinec 31 lipnya nimecki vijska potisnili radyansku oboronu na glibinu do 20 kilometriv Vijska sho oboronyalisya neodnorazovo namagalisya likviduvati proriv ale bezrezultatno 5 serpnya nimci vidnovili nastup i do vechora dobi pochali nastup na Korosten Pid zagrozoyu otochennya komanduvach armiyeyu general major Potapov nakazav vidvesti vijska 31 go strileckogo korpusu na rubizh Krivotin Zalissya Mogilne 15 j strileckij korpus znyav ozbroyennya z pivdenno zahidnoyi dilyanki ukriprajonu i vidijshov na rubizh Biloshici Stremigorod Liplyani Yuzefivka Ar yergardni chastini 135 yi i 193 yi strileckih divizij sho prikrivali vidhid armiyi 7 serpnya vijska nimeckoyi 6 yi armiyi zajnyali Korosten Do cogo momentu chastini ukriprajonu zalishalisya lishe v pivnichnij chastini URu de nimci ne veli bojovih dij Abi zapobigti vihodu nimeckih vijsk v til kiyivskogo ugrupovannya komanduvach Pivdenno Zahidnim frontom marshal Budonnij 16 serpnya zvernuvsya do Stavki VGK za dozvolom vidvesti 5 tu armiyu i 27 j strileckij korpus na livij bereg Dnipra 19 serpnya Stavka dala dozvil na vidvedennya vijsk pravogo krila frontu za Dnipro i zalishennya Korostenskogo ukriprajonu Upravlinnya 5 go ukriprajonu bulo rozformovane 30 serpnya 1941 roku Bojovij sklad KoURKomendanti KoUR Nikitin Semen Vasilovich 1931 1934 komdiv Davidov Leonid Oleksijovich 1934 1937 kombrig Ivanov Grigorij Mikitovich 1940 1941 polkovnik Shtatnij sklad ukriprajonu 27 travnya 1941 roku 22 chervnya 1941 roku Upravlinnya UR 49 j okremij kulemetnij bataljon 142 j okremij kulemetnij bataljon Zapasnij polovij kulemetnij bataljon Vzvod kaponirnoyi artileriyi 129 ya rota zv yazku Vijskovij sklad Upravlinnya vijskovo inzhenernogo budivnictva Upravlinnya UR 15 j okremij kulemetnij bataljon 34 j okremij kulemetnij bataljon 38 j okremij kulemetnij bataljon 49 j okremij kulemetnij bataljon 48 j okremij kulemetnij bataljon 51 j okremij kulemetnij bataljon 55 j okremij kulemetnij bataljon 142 j okremij kulemetnij bataljon 574 ta polova poshtova stanciya Primitka za danimi dzherel Zaraz v primishennyah komandnogo punktu Korostenskogo URu v Korosteni diye vijskovo istorichnij kompleks Skelya poklikanij uvikovichiti podvig zahisnikiv Korostenkogo ukriplenogo rajonu v lipni serpni 1941 roku PrimitkiLiniya Stalina na Zhitomirshini Korostenskij ukriprajon zhytomyr name ukr 18 zhovtnya 2022 Procitovano 18 zhovtnya 2022 Boevoj prikaz komanduyushego vojskami 5 j armii 012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Boevoj prikaz komanduyushego vojskami 5 j armii 014 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Operativnaya svodka shtaba 5 A 030 ot 11 iyulya 1941 g 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Operativnaya svodka shtaba YuZF 026 ot 12 iyulya 1941 g 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Operativnaya svodka 085 ot 12 avgusta 1941 g nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Dejstvuyushaya armiya Perechni vojsk Perechen 3 Polevye upravleniya glavnyh komandovanij upravlenij operativnyh grupp oboronitelnyh rajonov ukreplennyh rajonov i rajonov aviacionnogo bazirovaniya 16 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaKreshanov A Gerajmovich S Korostenskij ukreprajon 5 Korosten 2008 A G Kuzyak V V Kaminskij Zhelezobetonnye sooruzheniya ukreplennyh rajonov SSSR na territorii Ukrainy 1928 1936gg Krepost Rossiya Istoriko fortifikacionnyj sbornik Vyp 2 Vladivostok Dalnauka 2005 g Vladimirskij A V Na kievskom napravlenii 5 ya armiya v Kievskom srazhenii 9 iyulya 20 avgusta 1941 g M Voenizdat 1989 27 bereznya 2010 u Wayback Machine Veremeev Yu G Liniya Stalina i podgotovka partizanskoj vojny 5 listopada 2012 u Wayback Machine Koval M V Dolgovremennaya fortifikaciya na territorii Ukrainy nakanune i vo vremya Vtoroj mirovoj vojny Mify i realii M V Koval Izd vo Nac akademii Gos pogranichnoj sluzhby Ukrainy 2012 Ch 2 603 s Div takozhVijskovo istorichnij kompleks Skelya Novograd Volinskij ukriprajon