Всеукраї́нське об'є́днання «Свобо́да» — українська консервативно-націоналістична партія, зареєстрована в 1995 році, однак діяла з 1991 року. До лютого 2004 року мала назву Соціал-Національна партія України. Лідер партії — Олег Тягнибок.
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» | |
Заснована / зареєстрована | 13 жовтня 1991 / 16 жовтня 1995 |
Штаб-квартира | Київ, вул. Богдана Хмельницького 59-в |
Політична ідеологія | Ультраправі: український соціал-націоналізм економічний націоналізм ультранаціоналізм євроскептицизм антикомунізм дерусифікація антисемітизм антиімміграція україноцентризм
|
Очільник партії | Тягнибок Олег Ярославович |
Кольори | Темно-синій Жовтий |
Кількість членів | 15 тисяч |
Кількість депутатів у ВР | 1 / 424 |
Обласні ради та рада м. Києва | 50 / 1780 |
Вебсторінка | svoboda.org.ua |
Політика України Політичні партії Вибори |
У 2009 та під час місцевих виборів 2010 року в Галичині партія досягла значних успіхів і стала основною силою в місцевих органах влади. У 2012 році після парламентських виборів «Свобода» отримала свої перші місця в Верховній Раді України. Політична сила брала активну участь у Євромайдані. Після втечі Януковича та створення нової коаліції партія увійшла до парламентської більшості й отримала місця в уряді Арсенія Яценюка.
Однак за результатами позачергових виборів до Верховної Ради 2014 року «Свобода» не пройшла прохідний бар'єр в багатомандатному окрузі, набравши 4.71 % голосів при необхідному мінімумі у 5 %. Представники ВО «Свобода» здобули кілька місць у Верховній Раді за результатами виборів в одномандатних округах, однак не увійшли до новоствореної правлячої коаліції та не отримали місць як у новому уряді Арсенія Яценюка, так і в наступному уряді Володимира Гройсмана. При цьому «Свобода» зберегла політичне представництво в 15 обласних радах за результатами місцевих виборів 2015 року та у 6 обласних радах за результатами місцевих виборів 2020 року.
Політична програма
Інформація в цьому розділі застаріла. (листопад 2020) |
- Влада і суспільство. Люстрація влади, графа «національність» у паспорті та свідоцтві про народження, кримінальна відповідальність за будь-які прояви українофобії, адміністративно-територіальна реформа України, скасування депутатської недоторканності та зменшення кількості народних депутатів до 300, Україна як президентсько-парламентська республіка, підвищення ролі місцевого самоврядування, вільне набування та володіння вогнепальною і холодною зброєю;
- Народне господарство. Енергетична незалежність України, реформування житлово-комунального господарства, єдиний соціальний податок, ухвалення нового Земельного, Податкового, Трудового кодексів, націоналізація стратегічних підприємств; введення прогресивної системи оподаткування; заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення іноземцям, створення Державного земельного банку; забезпечення участі працівників в управлінні і розподілі прибутків підприємств; підтримка незалежних профспілок;
- Здоров'я нації. Обов'язкове державне соціальне медичне страхування, державна програма культивування в суспільстві здорового способу життя, політика економічного протекціонізму вітчизняної фармацевтичної промисловості й медичного приладобудування, державна житлова програма, заборона реклами тютюнових виробів й алкогольних напоїв;
- Громадянство і міграція. Ухвалення нового Закону про громадянство, заборона подвійного громадянства, заборона усиновлення українських дітей іноземцями, суворі антиімміграційні заходи;
- Інформаційний простір, освіта і наука. Посилений курс на українізацію та контроль за нею, пільги для українськомовної продукції,, створення єдиної Української помісної церкви, українськомовного програмного забезпечення;
- Історична справедливість. Вказати в Конституції України правонаступність Української Держави, визнати факт окупації України більшовицькою Росією у 1918—1991 рр., добитися від Верховної Ради України, ООН, Європарламенту, парламентів країн світу визнання геноциду українців у ХХ ст., відкрити всі архіви ВНК-ДПУ-НКВС-МДБ-КДБ, сувора кримінальна відповідальність за публічне заперечення Голодомору як геноциду української нації, геройський статус ОУН-УПА, оголосити 14 жовтня Днем Української Зброї та скасувати День захисника Вітчизни, ліквідація та заборона використання знущальних щодо українців імперсько-більшовицьких символів, відзначення дат, пам'ятників і назв на честь катів України, заборона комуністичної ідеології як людиноненависницької, вимагати від Москви офіційного визнання, вибачення та компенсації за геноцид українців, добитися від неї повернення вкрадених заощаджень громадян України часів СРСР, наполягати на передачі Україні належної їй частки Алмазного фонду, золотих і валютних запасів, закордонного майна колишнього СРСР;
- Зовнішня політика й оборона. Курс на європейський україноцентризм, вихід з СНД, ЄЕП, ЄврАзЕС, створення та розбудова Балто-Чорноморського Союзу, візовий режим з Росією, реформування ЗСУ, відновлення ядерного статусу України, виведення російських військових баз з української території та посилена співпраця з НАТО і членами ядерного клубу;
- Крим і Севастополь. Всеукраїнський референдум про зміну статусу Криму з автономного на обласний та скасування спеціального статусу міста Севастополь, розірвати Харківські угоди Януковича-Мєдвєдєва, суворий контроль за пересуванням іноземних військовослужбовців територією України, державна програма інтеграції в його кримської частини, безперешкодний доступ українцям Криму до українськомовних ЗМІ та навчання рідною мовою.
Структура партії
До центральних органів належать: З'їзд, Політрада, Політвиконком, Голова, Контрольно-ревізійна комісія, Партійний суд. Місцеві партійні організації утворені відповідно до адміністративно-територіального ділення України і включають обласні, міські, районні, районні у містах, селищні та сільські організації.
Вибори
Партія брала участь у парламентських виборах:
- 1998 року у складі виборчого блоку «Менше слів», набравши 0,16 % голосів в багатомандатному окрузі.
- 2006 року, набравши 0,36 % голосів
- На позачергових Парламентських виборах 2007 року партія набрала 0,76 % (178 660 голосів), що є вдвічі більше, ніж на минулих виборах. Найбільше партію підтримала Галичина: Тернопільська (3,44 %), Івано-Франківська (3,41 %) та Львівська (3,06 %) області. Також більше відсотка партія набрала у Волинській (1,45 %), Рівненській (1,12 %) областях та місті Київ (1,25 %). В закордонному виборчому окрузі ВО «Свобода» посіло 4 місце і 2,28 % голосів.
Автономна республіка, область, або місто державного значення | Прапор адм. одиниці | Місце в регіоні | Кількість голосів «за» партію, на Виборах до Верховної Ради України 2006 року | Відсоток голосів «за» | Місце в регіоні | Кількість голосів «за» партію, на Виборах до Верховної Ради України 2007 року | Відсоток голосів «за» | Місце в регіоні | Кількість голосів «за» Олега Тягнибока на виборах Президента 2010 | Відсоток голосів «за» | Кількість голосів «за» партію, на Виборах до Верховної Ради України 2012 року | Відсоток голосів «за» | Виграні мажоритарні округи |
Автономна Республіка Крим | |||||||||||||
Вінницька область | |||||||||||||
Волинська область | |||||||||||||
Дніпропетровська область | |||||||||||||
Донецька область | |||||||||||||
Житомирська область | |||||||||||||
Закарпатська область | |||||||||||||
Запорізька область | |||||||||||||
Івано-Франківська область | |||||||||||||
Київська область | |||||||||||||
Кіровоградська область | |||||||||||||
Луганська область | |||||||||||||
Львівська область | |||||||||||||
Миколаївська область | |||||||||||||
Одеська область | |||||||||||||
Полтавська область | |||||||||||||
Рівненська область | |||||||||||||
Сумська область | |||||||||||||
Тернопільська область | |||||||||||||
Харківська область | |||||||||||||
Херсонська область | |||||||||||||
Хмельницька область | |||||||||||||
Черкаська область | |||||||||||||
Чернівецька область | |||||||||||||
Чернігівська область | |||||||||||||
Київ | |||||||||||||
Севастополь | |||||||||||||
Закордонний виборчий округ | |||||||||||||
Україна |
Історія
Соціал-національна партія України
Партія заснована 13 жовтня 1991 р. у Львові під назвою «Соціал-національна партія України» (СНПУ) представниками , молодіжної організації «Спадщина» (під головуванням Андрія Парубія), Студентського Братства Львова (на чолі з Олегом Тягнибоком) та (під керівництвом Ярослава Андрушківа та Юрія Криворучка). Офіційна реєстрація Міністерством юстиції відбулася 16 жовтня 1995-го. Лідером партії став лікар-психіатр Ярослав Андрушків.
Ідеологія
Ідейна основа діяльності СНПУ — соціал-націоналізм. У статуті СНПУ метою діяльності партії зазначалося: «Сприяння розбудові незалежної Української Соборної Держави на засадах соціальної та національної справедливості, гармонійного поєднання інтересів суспільства й держави». Пріоритетним відповідно є побудова національної держави, де суб'єктом державності виступає автохтонна нація. Ідеологи СНПУ спиралися на праці ідеолога Організації Українських Націоналістів (ОУН) 1930-х рр. Миколи Сціборського, який розробив альтернативний демократії політичний режим націєкратії. У зовнішній політиці СНПУ орієнтувалася на створення «Великої України».[]
З самого початку своєї діяльності партія намагалася позиціювати себе як месіанський загальноєвропейський рух. 19 листопада 1995 р. під час своєї презентації у львівському театрі ім. Марії Заньковецької голова СНПУ Я. Андрушків заявив: «У зв'язку з перспективою масової деградації людей і цілих народів, ми є останньою надією білої раси і людства взагалі…».
Символіка
Емблемою партії була монограма «Ідея нації». Емблема СНПУ становить собою силует монограми в складі літер «І» та «N» — початкових літер слів девізу Соціал-Національної партії України «Ідея Нації». Форма написання літери «N» відповідає традиційному, давньоукраїнському стилю правопису. Монограма, як емблема СНПУ, утворюється шляхом переплетення вказаних літер, при чому, літера «і» вертикально і в центрі перетинає поперечний елемент літери «N». Монограма блакитного кольору зображувалася на партійних знаменах, чорного — на знаменах товариства сприяння Збройним Силам та Військово-Морському Флоту України «Патріот України» (молодіжне крило партії). Колір знамен в обох випадках був золотим.
Діяльність
Протягом першої половини 1990-х рр. налагоджено друк партійної газети «Соціал-націоналіст», організовано постійну охорону загонами СНПУ кількох соборів Української Православної церкви Київського патріархату, створено Надзвичайний Комітет Порятунку Нації і Держави, яким було організовано цілий ряд пікетувань Верховної Ради України з приводу відвернення загрози втрати Україною Криму та Чорноморського флоту.
Восени 1993 р. для охорони акцій, організованих Надзвичайним Комітетом Порятунку Нації і Держави, СНПУ створює «народні охоронні загони», одягнені в чорну уніформу, щоб дистанціюватися від одягнених у камуфляж УНСОвців. 22-24 вересня 1993 р. «народні охоронні загони» влаштували акти масової непокори біля приміщення Верховної Ради України.
У 1994 р. на місцевих виборах у Львівській області СНПУ отримала 10 % голосів і представництво у Львівській обласній раді.
У виборах 1998 р. СНПУ взяла участь разом із ще однією ультрарадикальною партією «Державна самостійність України» у складі блоку «Менше слів».
Блок «Менше слів» отримав 0,17 % або 45 155 голосів і зайняв передостаннє, 29-те місце. Водночас СНПУ отримала першого народного депутата у своїх лавах. Колишній хірург Олег Тягнибок, член Ради Уповноважених СНПУ, переміг в мажоритарному окрузі.
Наприкінці 1999 р. керівництвом партії прийняте рішення про формування молодіжного крила у вигляді товариства сприяння Збройним Силам та Військово-Морському Флоту «Патріот України», яке очолив Андрій Парубій.
На парламентських виборах 2002 р. СНПУ висувала своїх кандидатів виключно в одномандатних округах. Депутатський мандат отримує тільки Олег Тягнибок.
ВО «Свобода»
14 лютого 2004 р. на IX з'їзді СНПУ Головою партії обраний Олег Тягнибок. Партія змінює назву (відтепер вона має назву Всеукраїнське об'єднання «Свобода») та символіку («Ідею Нації» замінює спрощене зображення жесту «Тризуб-Воля» у формі кисті з трьома випростаними догори пальцями).
ВО «Свобода» підтримала «Помаранчеву революцію», було оприлюднено звернення до громадян, лідер об'єднання О.Тягнибок неодноразово виступав з трибуни Помаранчевого майдану. Проте пізніше свободівці неодноразово наголошували про зраду «помаранчевими» лідерами «ідеалів Майдану», зокрема, на думку О. Тягнибока «За гучними корупційними звинуваченнями та викривальними заявами приховувались внутрішні інтриги помаранчевого табору в боротьбі за владу. Ніхто не думав про українців… про їх щоденні потреби, про майбутнє їхніх дітей».
2007
На парламентських виборах 2007 року ВО «Свобода» набрала 0,76 % голосів і до Парламенту не потрапила. Найбільшу підтримку (понад 3 %) «Свобода» отримала в Галичині, найменшу — у Криму та в Донбасі — близько 0,1 %. У Києві набрала 1,25 %.
2008
Свободівці періодично організовують вуличні акції, не пов'язані безпосередньо з політикою. Наприклад, 29 березня 2008 р. за ініціативи свободівців у Києві пройшов Марш українського глядача під гаслом «Від кіна українською — до Українського кіна!», під час якого на Майдані незалежності демонстрували роботи молодих талановитих українських режисерів і виступав кінорежисер Юрій Іллєнко.
На виборах до Київради 2008 року ВО «Свобода», що йшла під гаслом «Стольному граду — українську владу!» набрала 2,08 %, випередивши блок НУНС (2,01 %), проте цього результату було недостатньо для проходження у Київраду.
2009
За підсумками позачергових виборів до Тернопільської обласної ради, що відбулися 15 березня, «Свобода» отримала перше місце, здобувши 154 325 голосів «за» (34,69 %) і 50 із 120 місць в обласній раді. Уперше в історії партії вона посіла перше місце на виборах до якоїсь обласної ради.
У червні об'єднання ініціювало акцію «Геть алкоголь та тютюн з українських міст та сіл». Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська міські ради ухвалили рішення про обмеження торгівлі алкоголем після 22 години.
2010
На початку року лідер партії, Олег Тягнибок, балотувався на пост Президента України. Він отримав підтримку 352 282 виборців (1,43 %).
31 жовтня партія перемогла на виборах до обласних рад Львівщини (41 депутат) та Івано-Франківщини (17 депутатів). Свободівці також пройшли до обласних рад на Буковині (4 представники), Волині (6), Київщині (5), Рівненщині (5) та Хмельниччині (4) і до районних, міських і селищних рад цих регіонів. «Свобода» отримала по 2 мандати в міських радах Житомира та Вінниці.
Мером Тернополя обраний Сергій Надал, проте у Львові та Івано-Франківську кандидати від партії не змогли перемогти чинних міських голів, Андрія Садового та Віктора Анушкевичуса, відповідно.
У кінці листопада рішення про саморозпуск прийняли Луганська міська й обласна організації ВО «Свобода».
2011
Члени ВО «Свобода» були співорганізаторами спроби зриву спільно зі СНА 28 лютого акції у рамках кампанії «Проти деградації освіти».
Широкого розголосу набули події у Львові під час відзначення Дня Перемоги 9 травня. Представники ВО «Свобода» були учасниками численних сутичок з представниками лівих організацій. У результаті постраждало щонайменше 14 осіб, а помічник депутата Львівської міської ради від «Свободи» Олег Ковпак отримав вогнепальне поранення.
У серпні політична сила ввійшла до складу Комітету опору диктатурі — політичного формування, що об'єднало партії, серед яких «За Україну!», «Громадянська позиція», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», «Фронт Змін», Європейська партія України, Конгрес українських націоналістів, Народний Рух України, «Народна самооборона», «Пора» та громадські об'єднання «Зарваницька ініціатива», «Жінки за майбутнє» й інших заради недопущення політичних репресій і для захисту прав українських громадян.
7 листопада представники «Свободи» спробували зупинити ходу комуністів до Майдану Незалежності, закидавши їх яйцями.
2012
Активісти «Прямої дії» стверджують, що члени «Свободи» у лютому брали участь у нападі на активістів організації. Партія заперечила це на офіційному сайті.
26 липня ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода» на спільній пресконференції повідомили, що йтимуть на вибори до Верховної Ради окремими партійними списками, а в кожному одномандатному виборчому окрузі виставлять єдиного узгодженого кандидата. Так, від «Батьківщини» в округах балотуватиметься 190 кандидатів у народні депутати, від «Свободи» — 35 кандидатів.
З нагоди 70-річчя створення Української повстанської армії 14 жовтня у парку імені Тараса Шевченка в центрі Києва відбувся мітинг всеукраїнського об'єднання, що зібрав кілька тисяч осіб. Згодом колона пройшла маршем по вулиці Володимирській до Софійської площі. Разом із націоналістами були вболівальники ФК «Динамо» (Київ) з банером «Свободу Павличенкам», протестуючи проти рішення суду в резонансній справі Павличенків.
На парламентських виборах 2012 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» отримало 10,44 % голосів виборців, що стало однією з найбільших несподіванок цих виборів. Традиційно найбільшу підтримку політична сила мала на Галичині: Львівщина — 38,02 % (1-е місце в області), Івано-Франківщина — 33,79 % (2-е місце), Тернопільщина — 31,22 % (2-е місце).
Через побоювання сутичок з націоналістами, зокрема зі «Свободи», 7 листопада комуністи вперше за кілька останніх років відмовилися від ходи Хрещатиком, а «свободівці», що зібралися на Майдані Незалежності були готові блокувати марш опонентів.
21 грудня в Одесі «Свобода» проводила мітинг перед міською радою проти перейменування вулиці Івана та Юрія Лип. Там само одеські підприємці протестували проти високих поборів і неправових дій на ринках і «7-й кілометр». Коли активісти, серед яких був депутат ВРУ Павло Кириленко, та підприємці спробували зайти до приміщення міськради, охорона застосувала сльозогінний газ та обливала людей водою на морозі. Одеські депутати назвали протестувальників «неофашистами».
2013
У той час як представники опозиції, зокрема ВО «Свобода», блокували трибуну Верховної Ради з вимогою запровадити персональне голосування народних депутатів, 7 лютого на сесії Львівської міської ради «свободівка» Ірина Шалаковська проголосувала замість свого колеги Івана Гринди. Наступного дня Шалаковська отримала сувору догану, також її знято з посади голови Личаківської районної організації Львівської міської організації «Свободи», а Гринда отримав догану за те, що залишив картку для голосування без нагляду. Голова фракції «Свобода» у Львівській міськраді депутат Маркіян Лопачак пообіцяв, що у майбутньому за такі вчинки будуть також виключати із партії.
14 березня в Києві прихильники «Свободи» зірвали презентацію книги про Йосипа Сталіна. У той же день ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» розпочали двомісячну акцію протесту Вставай, Україно!.
2014
«Свобода» брала активну участь у Євромайдані. Після втечі Януковича та створення нової коаліції партія увійшла до більшості та отримала місця в уряді. Так, Ігор Тенюх очолив міністерство оборони, Ігор Швайка — міністерство аграрної політики та продовольства, Андрій Мохник — міністерство екології та природних ресурсів. Олег Махніцький став в.о. генерального прокурора.
2 березня 2014 Ірину Сех призначено головою Львівської обласної державної адміністрації. Після того, як упродовж 20 днів, як передбачено Конституцією, вона не склала мандат народного депутата, у квітні Люстраційний комітет Майдану Львівщини уповноважив свого представника звернутись із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з приводу порушення Закону України «Про статус народного депутата України» Іриною Сех, яка суміщає депутатський мандат з посадою голови Львівської ОДА. Поведінка очільниці області спричинила у Львові мітинги та пікети з вимогою припинити суміщення посад.
Голова «Свободи» Олег Тягнибок брав участь у виборах Президента 25 травня 2014 року, отримавши підтримку 1,16 % виборців (210 476 голосів).
26 серпня 2014 року у Києві на вулиці Інститутській на Східний фронт урочисто проводжали свободівський батальйон спеціального призначення «Січ», який до цього пройшов двомісячну підготовку.
У вересні 2014 року партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода» оприлюднила першу десятку виборчого списку на виборах до Верховної ради України:
- Олег Тягнибок
- Руслан Кошулинський
- Олександр Сич
- Богдан Бенюк
- Анатолій Вітів
- Олександр Мирний
- Андрій Мохник
- Олег Панькевич
- Ігор Мірошниченко
У підсумку на позачергових виборах до Верховної ради 2014 року «Свобода» посіла сьоме місце за кількістю голосів виборців (742 022 голоси — 4,71 %) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, не пройшла до Парламенту.
2015
Рішеннями проведеного в лютому 2015 XXX З'їзду ВО «Свобода» партія перевела роботу на внутрішній воєнний стан:
- Обрано заступника Голови ВО «Свобода» з воєнних питань (ним став Юрій Сиротюк, ексчлен комітету ВР з питань Національної безпеки й оборони).
- Створено комбатанське об'єднання «Легіон Свободи» з усіх свободівців, які в складі Збройних Сил України, Національної Гвардії, спецпідрозділів МВС та Добровольчих батальйонів беруть участь у війні з Росією. «Легіон Свободи» очолив командир «Карпатської Січі» Олег Куцин.
- Ухвалено рішення про створення загонів територіальної оборони народного резерву на базі місцевих осередків «Свободи» до району включно.
- За ухиляння без поважних причин від мобілізації — автоматичне виключення з лав об'єднання.
- Призначено відповідального за мобілізаційні питання у ВО «Свобода» (Володимир Стаюра).
- Призначено воєнного прес-секретаря ВО «Свобода» (Настя Сніжна).
- Половину членських внесків ВО «Свобода» переводитиметься у фонд допомоги постраждалим в україно-московській війні.
У вересні 2015 року начебто через масові заворушення біля Верховної Ради 31 серпня був заарештований заступник Голови ВО «Свобода» з воєнних питань Юрій Сиротюк, ексчлен комітету ВР з питань Національної безпеки й оборони), що було розцінено ВО «Свобода» як політичне переслідування.
14 вересня 2015 року на з'їзді партії вирішено взяти участь у місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Завдання «Свободи» на цих виборах — зупинити реванш олігархів і антиукраїнських сил", — заявив лідер партії Олег Тягнибок. Він повідомив, що «Свобода» візьме участь у місцевих виборах у всіх областях, де зареєстровані осередки партії. Також партія має намір висунути кандидатів у мери у всіх обласних центрах. Окрім того, присутні на з'їзді делегати прийняли рішення про призначення керівником виборчого штабу партії колишнього міністра екології та природних ресурсів Андрія Мохника.
Партія також розглядає можливість висунення членів партії «Правий сектор» від «Свободи» на місцевих виборах 25 жовтня. Про це в ході з'їзду партії, проведеного в Києві 14 вересня 2015 року, заявив лідер партії Олег Тягнибок. Присутні на з'їзді делегати оплесками відреагували на пропозицію Тягнибока. На думку Тягнибока, в нинішніх умовах політичним силам необхідно координувати свої зусилля.
2016
Марш Слави Героїв — традиційна святкова хода, яку організовує у Києві ВО «Свобода» для відзначення річниці створення Української Повстанської Армії. Марш пройшов 14 жовтня 2016 на свято Покрови Пресвятої Богородиці й був 12 за ліком. Перед початком ходи у столичному парку Шевченка на урочисте віче зібралося понад 20 тисяч учасників. Святковий марш був присвячений 84-ій річниці створення УПА, до свята Покрови та до Дня захисника України.
2017
Політичні сили "Всеукраїнське об'єднання «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор» підписали «Національний маніфест» про об'єднання зусиль задля порятунку України.
2018
На традиційному Марші Слави Героїв, що відбувся 14 жовтня 2018 року, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що ставить свої особисті амбіції нижче інтересів нації, тому не балотуватиметься на посаду Президента України у 2019 році, натомість пропонує іншим націоналістичним силам розглянути кандидатуру голови Секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського. Пізніше про свою підтримку Русланові Кошулинському заявили організації «Правий сектор», «Конгрес українських націоналістів», «Організація українських націоналістів», «С14», а також керівник руху «ДІЯ» та УДА Дмитро Ярош.
2019
31 березня 2019 року на виборах Президента кандидат від об'єднаних сил націоналістів, член ВО «Свобода» Руслан Кошулинський за підтримки партій «Правий сектор», «Конгрес українських націоналістів», «Організація українських націоналістів», «С14», керівника руху «ДІЯ» та УДА Дмитра Яроша набрав 1,62 % голосів.
На виборах народних депутатів 21 липня 2019 року виборчий список ВО «Свобода», куди увійшли представники партій «Національний корпус», «Правий сектор», «Конгрес українських націоналістів», ГО «Організація українських націоналістів», руху «ДІЯ» та УДА (керівник Дмитро Ярош), отримав 2,15 % голосів. Партія не подолала 5 % бар'єр, але отримала право на державне фінансування статутної діяльності. Натомість серед кандидатів-націоналістів в одномандатних округах перемогу здобула Оксана Савчук в ТВО № 83 (Івано-Франківськ).
2020
На місцевих виборах 2020 року ВО «Свобода» отримала 890 місць в обласних, районних, міських, селищних і сільських радах та радах районів у містах (2,09 % від загальної кількості), 50 з них — в обласних радах (2,81 % від загальної кількості місць в обласних радах). Представників «Свободи» було обрано або переобрано мерами шістьох міст (Тернопіль, Івано-Франківськ, Калуш, Кам'янець-Подільський, Хмельницький, Конотоп).
Співпраця
У 2000 році на запрошення СНПУ Україну відвідав голова Національного Фронту Франції Жан-Марі Ле Пен. Французькі праві радикали разом з членами «Патріоту України» проводять спільні військово-туристичні вишколи в Карпатах, які для французів на їх батьківщині були недоступними через законодавчу заборону. Протокол про співпрацю підписаний між Національним фронтом і ВО «Свобода» у 2009. 7 березня 2014 ВО «Свобода» закликала «Національний фронт» Франції не спотворювати інформацію про події в Україні, зокрема щодо російської інтервенції в Криму. В офіційному зверненні ВО «Свобода» оприлюднила глибоку стурбованість офіційною позицією «Національного фронту» щодо ситуації в Україні.
ВО «Свобода» співпрацює з Австрійськими націоналістами, зокрема з Австрійською Партією Свободи. Зокрема, на запрошення австрійської «Свободи», у листопаді 2008 року Відень відвідав лідер ВО «Свобода», Олег Тягнибок. Позиція стосовно подій в Україні, оприлюднена Австрійською Партією Свободи, викликала несприйняття ВО «Свобода», як така, що базується на хибній інформації.
23-24 квітня 2013 члени ВО «Свобода» Андрій Іллєнко і Тарас Осауленко відвідали Італію на запрошення італійської партії . На зустрічі обговорені питання співпраці та шляхи розвитку.
19 березня 2014 року опублікований лист Олега Тягнибока, згідно з яким «неможливе перебування Всеукраїнського об'єднання „Свобода“ як спостерігача в Альянсі європейських національних рухів» […] у зв'язку із несумісними заявами керівництва очолюваного Вами Альянсу щодо схвалення підтримки Росією сепаратистських сил у Криму та окупації частини української держави російською армією".
Представництво в обласних радах та Київраді
Обласна рада | Загальна кількість депутатів у раді | Кількість голосів «За» у відсотках | Депутатів від «Свободи» |
---|---|---|---|
Вінницька обласна рада | |||
Волинська обласна рада | |||
Житомирська обласна рада | |||
Івано-Франківська обласна рада | |||
Київська обласна рада | |||
Київська міська рада | |||
Кіровоградська обласна рада | |||
Львівська обласна рада | |||
Полтавська обласна рада | |||
Рівненська обласна рада | |||
Сумська обласна рада | |||
Тернопільська обласна рада | |||
Хмельницька обласна рада | |||
Черкаська обласна рада | |||
Чернівецька обласна рада |
Зміна рівня підтримки партії на виборах
Інформація в цьому розділі застаріла. (жовтень 2020) |
Вибори 1998 року
Парламентські вибори: березень 1998 (у складі блоку «Менше слів») |
Вибори 2006—2007 років
Парламентські вибори: березень 2006 | Парламентські вибори: вересень 2007 (позачергові) | Парламентські вибори: вересень 2007 (позачергові, по округах) |
Вибори 2010 року
Президентські вибори: січень 2010 (Олег Тягнибок) | Президентські вибори: січень 2010 (Олег Тягнибок, по округах) | Місцеві вибори: жовтень 2010 (вибори до обласних рад) |
Вибори 2012 року
Парламентські вибори: жовтень 2012 (за партійними списками) | Парламентські вибори: жовтень 2012 (за партійними списками) |
Вибори 2014 року
Президентські вибори: травень 2014 (Олег Тягнибок) | Парламентські вибори: жовтень 2014 (за партійними списками) |
Висловлювання лідерів партії
У травні 2008 Ірина Фаріон, депутат Львівської обласної ради, в ефірі радіо «Ера FM» на запитання слухача про її ставлення до людей православної віри, парафіянам церкви Московського патріархату, заявила: «… структура, яка називає себе Московським патріархатом, нічого спільного не має з християнством…»
У травні 2009 року Ірина Фаріон, депутат Львівської обласної ради, виступаючи перед членами «Свободи», заявила: «Ще Степан Бандера зробив пророцтво про так звану газову трубу. Це єдине, що москалі ще не вкрали у нас. Це москалі вміють дуже добре: брехати і красти, красти і брехати, брехати і красти!».
Юрій Михальчишин на засіданні позачергової третьої сесії Львівської обласної ради шостого демократичного скликання біля пам'ятника Степанові Бандері заявив: «Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк і викине синьожопу банду з України. У нас у Львові є своя бандерівська червоно-чорна влада, і в Тернополі, і в Франківську… Той уряд, того Президента ми з вами не обирали. Тому це не є наша влада і зобов'язань перед нею ми не маємо жодних.»
У червні 2012 Ірина Фаріон в ефірі львівського телеканалу ZIK виступила проти прийняття законопроєкту про мови Колесніченка-Ківалова: «Якщо ми урівнюємо цю мову на деяких теренах і, зокрема, в Донецьку, з українською, ми урівнюємо у правах мову окупанта з мовою корінного населення»
У вересні 2012 депутат від партії «Свобода» Юрій Михальчишин в ефірі телеканалу ICTV, коментуючи відповідну поправку Європарламенту до останньої резолюції заявив, що заклик Європарламенту до демократичних сил України не співпрацювати з партією є заангажованим рішенням, яке побудоване на містифікаціях і совковій пропаганді. При цьому на зауваження про те, що Європарламент є політичним органом, Михальчишин заявив, що це «політичний колгосп».
У вересні 2013 депутат від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко заявив, що «Свобода» — проєвропейська партія, підкресливши, що проти них в Європарламенті виступають депутати пов'язані з Партією Регіонів або Кремлем.
10 жовтня 2013 року депутат від ВО «Свобода» Олександр Мирний виступив проти введення розрахунків векселями під час розгляду в парламенті законопроєкту № 3358 "Про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових скарбничих векселів).
Відомі члени партії
- Аронець Олександр Романович (1988) — український правник, політичний і громадський діяч, відомий блогер, відеострімер на Революції Гідності, член Політради ВО «Свобода».
- Багрянцева Олена Юріївна (1983) — поетеса, журналістка, раніше секретар міської ради м. Конотоп Сумської області (усунута голосуванням сесії КМР 28.08.2018).
- Барняк Тарас Михайлович (1975) — український дипломат. В.о. начальника Управління зі зв'язків зі світовим українством МЗС України, раніше генеральний консул України в м. Сан-Франциско (США).
- Бенюк Богдан Михайлович (1957) — український актор театру і кіно, Народний артист України (1996), заступник голови ВО «Свобода» з міжнародних питань, міністр культури й національної спадщини в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», депутат Київської міської ради, народний депутат України 7-го скликання.
- Бицюра Леонід Олексійович (1977) — заступник міського голови м. Тернопіль, раніше заступник голови Тернопільської ОДА, заступник міського голови м. Тернопіль.
- Бондарчук Олег Володимирович (1975) — керівник юридичної служби ВО «Свобода», депутат Київської міської ради, міністр правопорядку (МВС) в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», народний депутат України 7-го скликання.
- Бугайчук Віктор Михайлович (1957) — раніше голова Полтавської ОДА.
- Вітів Анатолій Миколайович (1960) — заступник голови ВО «Свобода» з питань партійної дисципліни, депутат Волинської обласної ради і керівник фракції, народний депутат України 7-го скликання.
- Галайко Богдан Миколайович (1984) — член Політради ВО «Свобода», директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України
- Гелевей Олег Іванович (1965) — голова КРК ВО «Свобода», приватний підприємець, депутат Київської міської ради, народний депутат України 7-го скликання.
- Головко Михайло Йосифович (1983) — народний депутат України 7-го і 8-го скликання.
- Зелик Руслан Богданович (1965) — керівник Інституту політичної освіти ВО «Свобода», міністр соціального захисту в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», народний депутат України 7-го скликання.
- Іллєнко Андрій Юрійович (1987) — заступник голови ВО «Свобода», народний депутат України 7-го і 8-го скликання, голова міжфракційного об'єднання ВО «Свобода» у ВРУ 8-го скликання, кандидат на посаду Київського міського голови у 2014 році.
- Іллєнко Михайло Герасимович (1947) — український кінорежисер.
- Іллєнко Пилип Юрійович (1977) — український актор, продюсер, голова Державного агентства України з питань кіно.
- Іллєнко Юрій Герасимович (1936 — † 2010) — народний артист України, кінорежисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Політради ВО «Свобода».
- Кайда Олексій Петрович (1971) — заступник голови ВО «Свобода» з воєнних питань, заступник міського голови м. Івано-Франківськ, раніше сержант ЗСУ, народний депутат України 7-го скликання, голова Тернопільської обласної ради 5-го скликання.
- Кізін Сидір Васильович (1975) — український адвокат, член Європейської бізнесової асоціації (EBA), член Українсько-американської асоціації адвокатів (UABA), депутат Житомирської обласної ради і керівник фракції, міністр справедливості (юстиції) в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», кандидат на посаду Житомирського міського голови у 2015 році, раніше голова Житомирської ОДА.
- Колодій Петро Несторович (1962) — раніше голова Львівської обласної ради 6-го скликання.
- Кошулинський Руслан Володимирович (1969) — депутат Львівської обласної ради, голова Секретаріату ВО «Свобода», керівник центрального виборчого штабу ВО «Свобода», раніше старший сержант ЗСУ, кандидат на посаду Президента України у 2019 році від об'єднаних сил націоналістів, кандидат на посаду Львівського міського голови у 2015 та 2020 роках, заступник голови Верховної Ради 7-го скликання.
- Кривецький Ігор Ігорович (1972) — заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода» — голова економічної ради, народний депутат України 7-го скликання.
- Куцин Олег Іванович (1964 — † 2022) — провідник комбатанського об'єднання свободівців «Легіон Свободи», раніше лейтенант ЗСУ (звільнений в запас), командир роти вогневої підтримки «Карпатська Січ» у складі 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
- Левченко Юрій Володимирович (1984) — експерт з питань економіки і фінансів, народний депутат України 8-го скликання, віцепрем'єр із питань економічної політики, міністр фінансів в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», раніше комендант Революційного Українського дому під час Революції Гідності, депутат Київської міської ради 6 скликання.
- Леонов Едуард Володимирович (1974) — заступник генерального директора Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів», лідер рок-гурту «Тавро», кандидат на посаду Ужгородського міського голови у 2015 році, народний депутат 7-го скликання.
- Лопачак Маркіян Романович (1980) — сержант ЗСУ, депутат Львівської міської ради і керівник фракції, народний депутат України 7-го скликання.
- Мартинюк Леонтій Святославович (1977) — заступник голови ВО «Свобода» з питань зв'язків з громадськістю, народний депутат України 7-го скликання.
- Марцінків Руслан Романович (1979) — міський голова м. Івано-Франківськ, народний депутат України 7-го скликання, раніше секретар міської ради м. Івано-Франківськ.
- Марченко Олександр Олександрович (1965) — народний депутат України 8-го скликання, раніше солдат у 72 ОМБр ЗСУ, кандидат на посаду Білоцерківського міського голови.
- Мірошниченко Ігор Михайлович (1976) — член Політради ВО «Свобода», приватний підприємець, депутат Київської міської ради, раніше спортивний журналіст, народний депутат України 7-го скликання.
- Міщенко Андрій Миколайович (1973) — керівник аналітичної служби ВО «Свобода», професійний спортсмен (гребля), кандидат на посаду Чернігівського міського голови та кандидат в депутати Верховної Ради України під час проміжних виборів по 205 мажоритарному округу у 2015 році, народний депутат України 7-го скликання.
- Мохник Андрій Володимирович (1972) — заступник голови ВО «Свобода» з питань депутатської діяльності, раніше міністр екології та природних ресурсів України, народний депутат України 7-го скликання.
- Надал Сергій Віталійович (1975) — міський голова м. Тернопіль, міністр інфраструктури та регіонального розвитку в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода».
- Осуховський Олег Іванович (1985) — голова ГО (ГО «Всеукраїнська люстрація»), очільник комітету люстрації в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», народний депутат України 7-го та 8-го скликання.
- Павлюк Василь Михайлович (1958) — генеральний консул України в місті Люблін (Польща), раніше секретар міської ради м. Львів.
- Панькевич Олег Ігорович (1972) — заступник голови ВО «Свобода» з питань національної пам'яті, депутат Львівської обласної ради і керівник фракції, народний депутат України 7-го скликання, раніше голова Львівської обласної ради 6-го скликання.
- Сабій Ігор Михайлович (1976) — депутат Київської обласної ради і керівник фракції, міністр розвитку сільського господарства в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», переслідуваний режимом Порошенка[], народний депутат України 7-го скликання.
- Савчук Оксана Василівна (1983) — народний депутат 9-го скликання, раніше секретар міської ради м. Івано-Франківськ.
- Семеніхін Артем Юрійович (1982) — лейтенант ЗСУ, командир взводу у 92 ОМБр, міський голова м. Конотоп Сумської області, раніше приватний підприємець.
- Сех Ірина Ігорівна (1970) — приватна підприємиця, голова Об'єднання українок «Яворина», міністр екології в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», раніше голова Львівської ОДА, народний депутат України 7-го скликання та голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
- Симчишин Олександр Сергійович (1980) — міський голова м. Хмельницький, раніше заступник голови Хмельницької ОДА.
- Сиротюк Олег Мирославович (1978) — депутат Тернопільської обласної ради і керівник фракції, раніше голова Тернопільської ОДА, народний депутат України 7-го скликання.
- Сиротюк Юрій Миколайович (1976) — експерт з питань національної безпеки й оборони, заступник голови ВО «Свобода» з питань політичної освіти, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», доброволець ОДЧ «Карпатська Січ», депутат Київської міської ради і керівник фракції, народний депутат України 7-го скликання, політв'язень режиму Порошенка.
- Ситник Йосиф Степанович (1972) — кандидат економічних наук, міністр економіки в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», раніше перший заступник голови Львівської ОДА.
- Сич Олександр Максимович (1964) — кандидат історичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради 5-го та 6-го скликання, заступник голови ВО «Свобода» з ідеологічних питань, голова уряду в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», раніше віцепрем'єр міністр України з гуманітарних питань, народний депутат України 7-го скликання.
- Скрипничук Василь Михайлович (1958 — † 2019) — доброволець ОДЧ «Карпатська Січ», депутат Івано-Франківської обласної ради, раніше голова Івано-Франківської обласної ради 5-го скликання.
- Степанченко Ігор Олегович (1991) — раніше заступник міського голови м. Конотоп Сумської області (усунутий голосуванням сесії КМР 28.08.2018).
- Тенюх Ігор Йосипович (1958) — український флотоводець, адмірал у відставці, член Політради ВО «Свобода», депутат Львівської обласної ради, віцепрем'єр-міністр із питань національного захисту, міністр національної оборони в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», раніше командувач ВМС України, в.о.міністра оборони України.
- Фаріон Ірина Дмитрівна (1964) — український мовознавець і політик, доктор філологічних наук, професор НУ «Львівська політехніка», народний депутат України 7-го скликання.
- Федорович Наталія Володимирівна (1972) — директор Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України, раніше заступник міністра соціальної політики України.
- Хомінець Василь Петрович (1973) — раніше голова Тернопільської обласної ради 5-го скликання.
- Черняков Валерій Вікторович (1966) — раніше голова Держлісагентства, народний депутат України 7-го скликання.
- Чорна Галина Михайлівна (1967) — головний редактор газети "Всеукраїнське об'єднання «Свобода», народний депутат України 7-го скликання.
- Швайка Ігор Олександрович (1976) — юрист, кандидат на посаду Харківського міського голови у 2015 році, переслідуваний режимом Порошенка[], раніше міністр аграрної політики України, кандидат в депутати Верховної Ради України під час проміжних виборів по 114 мажоритарному округу у 2016 році, народний депутат України 7-го скликання.
- Шевченко Олександр Оксеньтійович (1937 — † 2016) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор кафедри історії права і держави КНУ ім. Тараса Шевченка, автор свободівського проєкту Національної Конституції України, народний депутат України 7-го скликання.
- Янків Ігор Тарасович (1971) — кандидат наук з фізичного виховання та спорту (шахи), голова партійного суду ВО «Свобода», міністр молоді та спорту в Уряді національної альтернативи ВО «Свобода», народний депутат України 7-го скликання.
Цікаві факти
- Обидва керівники СНПУ (Ярослав Андрушків, Олег Тягнибок) мали вищу медичну освіту.
- Парламентські вибори 2012 р. У селах Соколя, Крив'яки, Зубриця Львівської області ВО «Свобода» набрала 87 %, 74 % і 71 % голосів відповідно, посіла 1 місце по закордонному виборчому округу (23,63 %; найвищий результат у Чикаго (США) з 73,35 %).. Майже в усіх областях партія показала вдесятеро вищий результат, ніж на виборах 2007 р. (рекордсменами є Сумська (у 30,33 раза), Полтавська (у 26,47 раза), Кіровоградська (у 24,88 раза).
- Варто зазначити, що на виборах 2012 року «Свобода» набрала по Україні 10,44 % — це умовно-символьне позначення українських націоналістів 10/44 (10 заповідей та 44 правила українського націоналіста) на зразок міжнародного (14/88) Девіда Лейна.
Див. також
Примітки
- Однак отримала понад 5 % голосів у трьох областях: Івано-Франківській (8,39 %), Тернопільській (6,69 %) і Львівській (5,46 %):
Результати виборів: інтерактивна мапа — BBC News Україна
- serhij (27 травня 2016). «Свобода» проти всіх: короткий огляд результатів радикальних правих на виборах 1994-2012 рр. Український центр суспільних даних (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
- Щур, Марія (24 квітня 2019). Українські ультраправі: гравці чи інструмент?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
- Радикальні націоналісти до і після Євромайдану: Зліт та падіння ВО «Свобода». voxukraine.org (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 2020.
- Svoboda: The rise of Ukraine's ultra-nationalists. BBC News (англ.). 22 грудня 2012. Процитовано 17 березня 2023.
- . web.archive.org. 8 грудня 2022. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- Dreyfus, Emmanuel (1 березня 2014). Ukraine beyond politics. Le Monde diplomatique (англ.). Процитовано 17 березня 2023.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 13 січня 2018.
- Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
- Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
- Світлана Конончук, Олег Ярош (2013 р.). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 27 березня 2014.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 15 вересня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 15 вересня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 19 листопада 2014. Процитовано 22 квітня 2013.
- Tadeusz Olszański (5 липня 2011). . Centre for Eastern Studies. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 24 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 21 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 21 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2009.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 11 січня 2009.
- Києвом пройшов Марш українського глядача.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 30 грудня 2012.
- Чергові вибори Президента України 17.01.2010. Архів оригіналу за 05.08.2012. Процитовано 20.03.2010.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2013.
- Проти деградації освіти, за доступні і якісні знання. Фото з акції 28.02.11 біля ВРУ [ 18 листопада 2011 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- Фото провокаторів на студентській демонстрації 28 лютого [ 13 січня 2014 у Wayback Machine.] — Пряма дія
- Хто вносить смуту у студентські протести? [ 30 травня 2011 у Wayback Machine.] — УНІАН. Освіта
- «Свобода» грає на руку лобістам антистудентських реформ? [ 30 травня 2011 у Wayback Machine.] — УНІАН. Освіта
- . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 11 травня 2011.
- День Перемоги-2011 зсередини
- . Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 29 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 29 грудня 2012.
- Заява Об'єднаної опозиції ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» про завершення переговорів щодо участі у виборах до Верховної Ради та спільні дії у Верховній Раді VII скликання[недоступне посилання з серпня 2019] (26.07.2012)
- У парку імені Шевченка проходить мітинг «свободівців», приурочений 70-річчю створення УПА [ 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (14.10.2012)
- . Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 30 жовтня 2012.
- «Свобода» в парламенті як наслідок стагнації [ 2 лютого 2013 у Wayback Machine.] (31.10.2012)
- «Червоний» мітинг закінчився провокаціями «свободівців» та втручанням міліції [ 13 січня 2014 у Wayback Machine.] (7.11.2012)
- «Свободівці» усіма способами намагатимуться завадити ході комуністів Хрещатиком [ 13 січня 2014 у Wayback Machine.] (7.11.2012)
- . Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 29 грудня 2012.
- Одесский облсовет поддержал антифашистскую резолюцию [ 14 лютого 2013 у Wayback Machine.] (26.12.2012) (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 лютого 2013.
- Украинские националисты сорвали презентацию книги о Сталине в Киеве [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 квітня 2013.
- Львівська міська рада не побачила порушень у сумісництві Сех [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.] (ЗІК, 15.05.2014)
- Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року [Архівовано 25 травня 2014 у Archive.is] (cvk.gov.ua)
- Батальйон спецпризначення «Січ» вирушає на фронт (фото, відео) [ 28 серпня 2014 у Wayback Machine.] // 26 серпня 2014 о 13:08. Дивись. Інфо повідомив Володимир Тищенко]
- Батальйон спеціального призначення «СІЧ»
- Батальйон 'Січ'. Антитерористичний батальйон спеціального призначення [ 30 серпня 2014 у Wayback Machine.] // site
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.
- . ukranews.com. Українські Новини. 14.09.2015. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015.
- . ukranews.com. Українські Новини. 14.09.2015. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015.
- . Громадське радіо. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
- (німецькою) . 3 березня 2014. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
- (німецькою) . 6 березня 2014. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
- . 13 березня 2014. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
- . 13 березня 2014. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 2 грудня 2012.
- «Коммерсантъ-Украина» від 25 травня 2009 року
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 2 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 18 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 18 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всеукраїнське об'єднання «Свобода» |
Офіційні та підтримка
- Офіційний сайт
- Офіційний сайт Олега Тягнибока [ 19 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Форум на офіційному сайті ВО «Свобода» [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Карта підтримки ВО Свобода на парламентських виборах 2012 по дільницях [ 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ВО «Свобода»: нові горизонти. Кольорові карти з результатами ВО «Свобода» на виборах з 2006 по 2010 рр. [ 24 березня 2011 у Wayback Machine.]
- 20 років вірності,20 років боротьби [ 24 червня 2014 у Wayback Machine.].
Аналіз
- Соціологічні дослідження Центру Разумкова, пов'язані з ВО «Свобода»[недоступне посилання з червня 2019].
- Сергій Грабовський. ВО «Свобода»: скільки ще рости до справжніх націоналістів? [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 13 червня 2013
Критика
- Неякісний націоналізм [ 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ВО «Свобода»: є певні запитання [ 3 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Навіщо потрібна Свобода — ВО Свобода [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Opposition Blues in Ukraine [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рос.)
- Критика ВО «Свобода». Аналитика [ 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Партия «Свобода»: «Арийцы» на марше. Часть первая [ 14 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Праворадикальная партийная политика в постсоветской Украине и загадка электоральной маргинальности украинских ультранационалистов в 1994—2009 гг. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vseukrayi nske ob ye dnannya Svobo da ukrayinska konservativno nacionalistichna partiya zareyestrovana v 1995 roci odnak diyala z 1991 roku Do lyutogo 2004 roku mala nazvu Social Nacionalna partiya Ukrayini Lider partiyi Oleg Tyagnibok Vseukrayinske ob yednannya Svoboda Zasnovana zareyestrovana 13 zhovtnya 1991 16 zhovtnya 1995 Shtab kvartira Kiyiv vul Bogdana Hmelnickogo 59 v Politichna ideologiya Ultrapravi ukrayinskij social nacionalizm ekonomichnij nacionalizm ultranacionalizm yevroskepticizm antikomunizm derusifikaciya antisemitizm antiimmigraciya ukrayinocentrizm Ochilnik partiyi Tyagnibok Oleg Yaroslavovich Kolori Temno sinij Zhovtij Kilkist chleniv 15 tisyach Kilkist deputativ u VR 1 424 Oblasni radi ta rada m Kiyeva 50 1780 Vebstorinka svoboda org ua Politika Ukrayini Politichni partiyi Vibori U 2009 ta pid chas miscevih viboriv 2010 roku v Galichini partiya dosyagla znachnih uspihiv i stala osnovnoyu siloyu v miscevih organah vladi U 2012 roci pislya parlamentskih viboriv Svoboda otrimala svoyi pershi miscya v Verhovnij Radi Ukrayini Politichna sila brala aktivnu uchast u Yevromajdani Pislya vtechi Yanukovicha ta stvorennya novoyi koaliciyi partiya uvijshla do parlamentskoyi bilshosti j otrimala miscya v uryadi Arseniya Yacenyuka Odnak za rezultatami pozachergovih viboriv do Verhovnoyi Radi 2014 roku Svoboda ne projshla prohidnij bar yer v bagatomandatnomu okruzi nabravshi 4 71 golosiv pri neobhidnomu minimumi u 5 Predstavniki VO Svoboda zdobuli kilka misc u Verhovnij Radi za rezultatami viboriv v odnomandatnih okrugah odnak ne uvijshli do novostvorenoyi pravlyachoyi koaliciyi ta ne otrimali misc yak u novomu uryadi Arseniya Yacenyuka tak i v nastupnomu uryadi Volodimira Grojsmana Pri comu Svoboda zberegla politichne predstavnictvo v 15 oblasnih radah za rezultatami miscevih viboriv 2015 roku ta u 6 oblasnih radah za rezultatami miscevih viboriv 2020 roku Politichna programaInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2020 Kartka yaku zapovnyuyut ohochi vstupiti do VO Svoboda Vlada i suspilstvo Lyustraciya vladi grafa nacionalnist u pasporti ta svidoctvi pro narodzhennya kriminalna vidpovidalnist za bud yaki proyavi ukrayinofobiyi administrativno teritorialna reforma Ukrayini skasuvannya deputatskoyi nedotorkannosti ta zmenshennya kilkosti narodnih deputativ do 300 Ukrayina yak prezidentsko parlamentska respublika pidvishennya roli miscevogo samovryaduvannya vilne nabuvannya ta volodinnya vognepalnoyu i holodnoyu zbroyeyu Narodne gospodarstvo Energetichna nezalezhnist Ukrayini reformuvannya zhitlovo komunalnogo gospodarstva yedinij socialnij podatok uhvalennya novogo Zemelnogo Podatkovogo Trudovogo kodeksiv nacionalizaciya strategichnih pidpriyemstv vvedennya progresivnoyi sistemi opodatkuvannya zaborona na prodazh zemel silskogospodarskogo priznachennya inozemcyam stvorennya Derzhavnogo zemelnogo banku zabezpechennya uchasti pracivnikiv v upravlinni i rozpodili pributkiv pidpriyemstv pidtrimka nezalezhnih profspilok Zdorov ya naciyi Obov yazkove derzhavne socialne medichne strahuvannya derzhavna programa kultivuvannya v suspilstvi zdorovogo sposobu zhittya politika ekonomichnogo protekcionizmu vitchiznyanoyi farmacevtichnoyi promislovosti j medichnogo priladobuduvannya derzhavna zhitlova programa zaborona reklami tyutyunovih virobiv j alkogolnih napoyiv Gromadyanstvo i migraciya Uhvalennya novogo Zakonu pro gromadyanstvo zaborona podvijnogo gromadyanstva zaborona usinovlennya ukrayinskih ditej inozemcyami suvori antiimmigracijni zahodi Informacijnij prostir osvita i nauka Posilenij kurs na ukrayinizaciyu ta kontrol za neyu pilgi dlya ukrayinskomovnoyi produkciyi stvorennya yedinoyi Ukrayinskoyi pomisnoyi cerkvi ukrayinskomovnogo programnogo zabezpechennya Istorichna spravedlivist Vkazati v Konstituciyi Ukrayini pravonastupnist Ukrayinskoyi Derzhavi viznati fakt okupaciyi Ukrayini bilshovickoyu Rosiyeyu u 1918 1991 rr dobitisya vid Verhovnoyi Radi Ukrayini OON Yevroparlamentu parlamentiv krayin svitu viznannya genocidu ukrayinciv u HH st vidkriti vsi arhivi VNK DPU NKVS MDB KDB suvora kriminalna vidpovidalnist za publichne zaperechennya Golodomoru yak genocidu ukrayinskoyi naciyi gerojskij status OUN UPA ogolositi 14 zhovtnya Dnem Ukrayinskoyi Zbroyi ta skasuvati Den zahisnika Vitchizni likvidaciya ta zaborona vikoristannya znushalnih shodo ukrayinciv impersko bilshovickih simvoliv vidznachennya dat pam yatnikiv i nazv na chest kativ Ukrayini zaborona komunistichnoyi ideologiyi yak lyudinonenavisnickoyi vimagati vid Moskvi oficijnogo viznannya vibachennya ta kompensaciyi za genocid ukrayinciv dobitisya vid neyi povernennya vkradenih zaoshadzhen gromadyan Ukrayini chasiv SRSR napolyagati na peredachi Ukrayini nalezhnoyi yij chastki Almaznogo fondu zolotih i valyutnih zapasiv zakordonnogo majna kolishnogo SRSR Zovnishnya politika j oborona Kurs na yevropejskij ukrayinocentrizm vihid z SND YeEP YevrAzES stvorennya ta rozbudova Balto Chornomorskogo Soyuzu vizovij rezhim z Rosiyeyu reformuvannya ZSU vidnovlennya yadernogo statusu Ukrayini vivedennya rosijskih vijskovih baz z ukrayinskoyi teritoriyi ta posilena spivpracya z NATO i chlenami yadernogo klubu Krim i Sevastopol Vseukrayinskij referendum pro zminu statusu Krimu z avtonomnogo na oblasnij ta skasuvannya specialnogo statusu mista Sevastopol rozirvati Harkivski ugodi Yanukovicha Myedvyedyeva suvorij kontrol za peresuvannyam inozemnih vijskovosluzhbovciv teritoriyeyu Ukrayini derzhavna programa integraciyi v jogo krimskoyi chastini bezpereshkodnij dostup ukrayincyam Krimu do ukrayinskomovnih ZMI ta navchannya ridnoyu movoyu Struktura partiyiDo centralnih organiv nalezhat Z yizd Politrada Politvikonkom Golova Kontrolno revizijna komisiya Partijnij sud Miscevi partijni organizaciyi utvoreni vidpovidno do administrativno teritorialnogo dilennya Ukrayini i vklyuchayut oblasni miski rajonni rajonni u mistah selishni ta silski organizaciyi ViboriPartiya brala uchast u parlamentskih viborah 1998 roku u skladi viborchogo bloku Menshe sliv nabravshi 0 16 golosiv v bagatomandatnomu okruzi 2006 roku nabravshi 0 36 golosiv Na pozachergovih Parlamentskih viborah 2007 roku partiya nabrala 0 76 178 660 golosiv sho ye vdvichi bilshe nizh na minulih viborah Najbilshe partiyu pidtrimala Galichina Ternopilska 3 44 Ivano Frankivska 3 41 ta Lvivska 3 06 oblasti Takozh bilshe vidsotka partiya nabrala u Volinskij 1 45 Rivnenskij 1 12 oblastyah ta misti Kiyiv 1 25 V zakordonnomu viborchomu okruzi VO Svoboda posilo 4 misce i 2 28 golosiv Avtonomna respublika oblast abo misto derzhavnogo znachennya Prapor adm odinici Misce v regioni Kilkist golosiv za partiyu na Viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini 2006 roku Vidsotok golosiv za Misce v regioni Kilkist golosiv za partiyu na Viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini 2007 roku Vidsotok golosiv za Misce v regioni Kilkist golosiv za Olega Tyagniboka na viborah Prezidenta 2010 Vidsotok golosiv za Kilkist golosiv za partiyu na Viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini 2012 roku Vidsotok golosiv za Vigrani mazhoritarni okrugi Avtonomna Respublika Krim 34 532 0 05 16 827 0 09 11 2528 0 25 7 637 1 04 0 Vinnicka oblast 23 1374 0 14 8 4120 0 47 9 11401 1 26 67 024 8 40 0 Volinska oblast 15 3347 0 55 7 8215 1 45 7 19472 3 31 90 612 17 98 0 Dnipropetrovska oblast 31 1853 0 10 11 4471 0 27 9 11657 0 63 72 257 5 19 0 Donecka oblast 34 835 0 03 13 2123 0 08 10 4706 0 19 23 557 1 20 0 Zhitomirska oblast 28 942 0 13 9 2566 0 39 8 6863 0 99 44 188 7 47 0 Zakarpatska oblast 32 1 027 0 17 7 2670 0 54 11 5527 1 02 39 160 8 35 0 Zaporizka oblast 33 609 0 06 12 1968 0 21 10 4870 0 48 30 758 3 85 0 Ivano Frankivska oblast 7 10266 1 28 3 26792 3 41 5 38346 4 95 222 013 33 79 1 Kiyivska oblast 20 1904 0 19 7 6146 0 67 8 14783 1 56 93 082 10 84 0 Kirovogradska oblast 27 728 0 13 11 1207 0 25 9 3959 0 77 26 026 6 22 0 Luganska oblast 33 429 0 03 15 798 0 06 10 2810 0 21 13 203 1 29 0 Lvivska oblast 6 33829 2 23 4 45681 3 06 5 79011 5 35 499 703 38 02 4 Mikolayivska oblast 29 702 0 11 11 1137 0 20 9 3783 0 62 20 356 4 30 0 Odeska oblast 28 1338 0 12 13 1771 0 17 9 6119 0 52 28 618 3 30 0 Poltavska oblast 25 1 339 0 15 10 2 378 0 30 8 9779 1 21 54 206 7 94 1 Rivnenska oblast 20 1439 0 22 7 6 680 1 12 7 16879 2 70 87 444 16 63 1 Sumska oblast 23 903 0 13 11 1335 0 21 9 5016 0 79 33 783 6 37 0 Ternopilska oblast 7 13317 1 97 3 22886 3 44 5 31 659 4 89 176 534 31 22 2 Harkivska oblast 24 1556 0 10 12 2928 0 22 10 8361 0 57 43 461 3 83 0 Hersonska oblast 34 402 0 07 12 1010 0 20 9 4046 0 75 20 255 4 71 0 Hmelnicka oblast 18 2457 0 31 7 3461 0 48 8 12726 1 70 75 748 11 79 1 Cherkaska oblast 18 1670 0 23 7 4851 0 73 9 8634 1 26 59 414 9 48 0 Chernivecka oblast 19 1903 0 41 7 3129 0 76 8 5167 1 18 35 450 8 71 0 Chernigivska oblast 29 743 0 11 11 1645 0 28 9 4887 0 81 31 473 5 98 0 Kiyiv 17 5490 0 37 7 17105 1 25 9 27635 1 93 227 118 17 33 2 1 Sevastopol 35 105 0 05 16 170 0 09 11 603 0 29 2 026 1 37 0 Zakordonnij viborchij okrug 9 295 0 85 4 590 2 28 6 1055 3 29 4 827 23 63 Ukrayina 18 91 321 0 36 8 178 660 0 76 8 352 282 1 43 2 129 933 10 44 13 12 IstoriyaSocial nacionalna partiya Ukrayini Partiya zasnovana 13 zhovtnya 1991 r u Lvovi pid nazvoyu Social nacionalna partiya Ukrayini SNPU predstavnikami molodizhnoyi organizaciyi Spadshina pid golovuvannyam Andriya Parubiya Studentskogo Bratstva Lvova na choli z Olegom Tyagnibokom ta pid kerivnictvom Yaroslava Andrushkiva ta Yuriya Krivoruchka Oficijna reyestraciya Ministerstvom yusticiyi vidbulasya 16 zhovtnya 1995 go Liderom partiyi stav likar psihiatr Yaroslav Andrushkiv Ideologiya Idejna osnova diyalnosti SNPU social nacionalizm U statuti SNPU metoyu diyalnosti partiyi zaznachalosya Spriyannya rozbudovi nezalezhnoyi Ukrayinskoyi Sobornoyi Derzhavi na zasadah socialnoyi ta nacionalnoyi spravedlivosti garmonijnogo poyednannya interesiv suspilstva j derzhavi Prioritetnim vidpovidno ye pobudova nacionalnoyi derzhavi de sub yektom derzhavnosti vistupaye avtohtonna naciya Ideologi SNPU spiralisya na praci ideologa Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv OUN 1930 h rr Mikoli Sciborskogo yakij rozrobiv alternativnij demokratiyi politichnij rezhim naciyekratiyi U zovnishnij politici SNPU oriyentuvalasya na stvorennya Velikoyi Ukrayini dzherelo Z samogo pochatku svoyeyi diyalnosti partiya namagalasya poziciyuvati sebe yak mesianskij zagalnoyevropejskij ruh 19 listopada 1995 r pid chas svoyeyi prezentaciyi u lvivskomu teatri im Mariyi Zankoveckoyi golova SNPU Ya Andrushkiv zayaviv U zv yazku z perspektivoyu masovoyi degradaciyi lyudej i cilih narodiv mi ye ostannoyu nadiyeyu biloyi rasi i lyudstva vzagali Pershij logotip partiyi 1991 2003 z literami I ta N Simvolika Emblemoyu partiyi bula monograma Ideya naciyi Emblema SNPU stanovit soboyu siluet monogrami v skladi liter I ta N pochatkovih liter sliv devizu Social Nacionalnoyi partiyi Ukrayini Ideya Naciyi Forma napisannya literi N vidpovidaye tradicijnomu davnoukrayinskomu stilyu pravopisu Monograma yak emblema SNPU utvoryuyetsya shlyahom perepletennya vkazanih liter pri chomu litera i vertikalno i v centri peretinaye poperechnij element literi N Monograma blakitnogo koloru zobrazhuvalasya na partijnih znamenah chornogo na znamenah tovaristva spriyannya Zbrojnim Silam ta Vijskovo Morskomu Flotu Ukrayini Patriot Ukrayini molodizhne krilo partiyi Kolir znamen v oboh vipadkah buv zolotim Diyalnist Protyagom pershoyi polovini 1990 h rr nalagodzheno druk partijnoyi gazeti Social nacionalist organizovano postijnu ohoronu zagonami SNPU kilkoh soboriv Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu stvoreno Nadzvichajnij Komitet Poryatunku Naciyi i Derzhavi yakim bulo organizovano cilij ryad piketuvan Verhovnoyi Radi Ukrayini z privodu vidvernennya zagrozi vtrati Ukrayinoyu Krimu ta Chornomorskogo flotu Voseni 1993 r dlya ohoroni akcij organizovanih Nadzvichajnim Komitetom Poryatunku Naciyi i Derzhavi SNPU stvoryuye narodni ohoronni zagoni odyagneni v chornu uniformu shob distanciyuvatisya vid odyagnenih u kamuflyazh UNSOvciv 22 24 veresnya 1993 r narodni ohoronni zagoni vlashtuvali akti masovoyi nepokori bilya primishennya Verhovnoyi Radi Ukrayini U 1994 r na miscevih viborah u Lvivskij oblasti SNPU otrimala 10 golosiv i predstavnictvo u Lvivskij oblasnij radi U viborah 1998 r SNPU vzyala uchast razom iz she odniyeyu ultraradikalnoyu partiyeyu Derzhavna samostijnist Ukrayini u skladi bloku Menshe sliv Blok Menshe sliv otrimav 0 17 abo 45 155 golosiv i zajnyav peredostannye 29 te misce Vodnochas SNPU otrimala pershogo narodnogo deputata u svoyih lavah Kolishnij hirurg Oleg Tyagnibok chlen Radi Upovnovazhenih SNPU peremig v mazhoritarnomu okruzi Naprikinci 1999 r kerivnictvom partiyi prijnyate rishennya pro formuvannya molodizhnogo krila u viglyadi tovaristva spriyannya Zbrojnim Silam ta Vijskovo Morskomu Flotu Patriot Ukrayini yake ocholiv Andrij Parubij Na parlamentskih viborah 2002 r SNPU visuvala svoyih kandidativ viklyuchno v odnomandatnih okrugah Deputatskij mandat otrimuye tilki Oleg Tyagnibok Emblema Svobodi trizub z palciv odin iz simvoliv RUHu chasiv Perebudovi VO Svoboda 14 lyutogo 2004 r na IX z yizdi SNPU Golovoyu partiyi obranij Oleg Tyagnibok Partiya zminyuye nazvu vidteper vona maye nazvu Vseukrayinske ob yednannya Svoboda ta simvoliku Ideyu Naciyi zaminyuye sproshene zobrazhennya zhestu Trizub Volya u formi kisti z troma viprostanimi dogori palcyami VO Svoboda pidtrimala Pomaranchevu revolyuciyu bulo oprilyudneno zvernennya do gromadyan lider ob yednannya O Tyagnibok neodnorazovo vistupav z tribuni Pomaranchevogo majdanu Prote piznishe svobodivci neodnorazovo nagoloshuvali pro zradu pomaranchevimi liderami idealiv Majdanu zokrema na dumku O Tyagniboka Za guchnimi korupcijnimi zvinuvachennyami ta vikrivalnimi zayavami prihovuvalis vnutrishni intrigi pomaranchevogo taboru v borotbi za vladu Nihto ne dumav pro ukrayinciv pro yih shodenni potrebi pro majbutnye yihnih ditej 2007 Na parlamentskih viborah 2007 roku VO Svoboda nabrala 0 76 golosiv i do Parlamentu ne potrapila Najbilshu pidtrimku ponad 3 Svoboda otrimala v Galichini najmenshu u Krimu ta v Donbasi blizko 0 1 U Kiyevi nabrala 1 25 P yatirka VO Svoboda na parlamentskih viborah 2007 rokuOleg Tyagnibok Yurij Illyenko Irina Farion Bogdan Benyuk Oleksandr Sich Rajoni ta mista u yakih VO Svoboda podolala bar yer 3 na parlamentskih viborah 2007 r 2008 Svobodivci periodichno organizovuyut vulichni akciyi ne pov yazani bezposeredno z politikoyu Napriklad 29 bereznya 2008 r za iniciativi svobodivciv u Kiyevi projshov Marsh ukrayinskogo glyadacha pid gaslom Vid kina ukrayinskoyu do Ukrayinskogo kina pid chas yakogo na Majdani nezalezhnosti demonstruvali roboti molodih talanovitih ukrayinskih rezhiseriv i vistupav kinorezhiser Yurij Illyenko Na viborah do Kiyivradi 2008 roku VO Svoboda sho jshla pid gaslom Stolnomu gradu ukrayinsku vladu nabrala 2 08 viperedivshi blok NUNS 2 01 prote cogo rezultatu bulo nedostatno dlya prohodzhennya u Kiyivradu 2009 Miting z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya S Banderi u Kiyevi 1 sichnya 2009 Za pidsumkami pozachergovih viboriv do Ternopilskoyi oblasnoyi radi sho vidbulisya 15 bereznya Svoboda otrimala pershe misce zdobuvshi 154 325 golosiv za 34 69 i 50 iz 120 misc v oblasnij radi Upershe v istoriyi partiyi vona posila pershe misce na viborah do yakoyis oblasnoyi radi U chervni ob yednannya iniciyuvalo akciyu Get alkogol ta tyutyun z ukrayinskih mist ta sil Lvivska Ternopilska ta Ivano Frankivska miski radi uhvalili rishennya pro obmezhennya torgivli alkogolem pislya 22 godini 2010 Na pochatku roku lider partiyi Oleg Tyagnibok balotuvavsya na post Prezidenta Ukrayini Vin otrimav pidtrimku 352 282 viborciv 1 43 31 zhovtnya partiya peremogla na viborah do oblasnih rad Lvivshini 41 deputat ta Ivano Frankivshini 17 deputativ Svobodivci takozh projshli do oblasnih rad na Bukovini 4 predstavniki Volini 6 Kiyivshini 5 Rivnenshini 5 ta Hmelnichchini 4 i do rajonnih miskih i selishnih rad cih regioniv Svoboda otrimala po 2 mandati v miskih radah Zhitomira ta Vinnici Merom Ternopolya obranij Sergij Nadal prote u Lvovi ta Ivano Frankivsku kandidati vid partiyi ne zmogli peremogti chinnih miskih goliv Andriya Sadovogo ta Viktora Anushkevichusa vidpovidno U kinci listopada rishennya pro samorozpusk prijnyali Luganska miska j oblasna organizaciyi VO Svoboda 2011 Chleni VO Svoboda buli spivorganizatorami sprobi zrivu spilno zi SNA 28 lyutogo akciyi u ramkah kampaniyi Proti degradaciyi osviti Shirokogo rozgolosu nabuli podiyi u Lvovi pid chas vidznachennya Dnya Peremogi 9 travnya Predstavniki VO Svoboda buli uchasnikami chislennih sutichok z predstavnikami livih organizacij U rezultati postrazhdalo shonajmenshe 14 osib a pomichnik deputata Lvivskoyi miskoyi radi vid Svobodi Oleg Kovpak otrimav vognepalne poranennya U serpni politichna sila vvijshla do skladu Komitetu oporu diktaturi politichnogo formuvannya sho ob yednalo partiyi sered yakih Za Ukrayinu Gromadyanska poziciya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Front Zmin Yevropejska partiya Ukrayini Kongres ukrayinskih nacionalistiv Narodnij Ruh Ukrayini Narodna samooborona Pora ta gromadski ob yednannya Zarvanicka iniciativa Zhinki za majbutnye j inshih zaradi nedopushennya politichnih represij i dlya zahistu prav ukrayinskih gromadyan 7 listopada predstavniki Svobodi sprobuvali zupiniti hodu komunistiv do Majdanu Nezalezhnosti zakidavshi yih yajcyami 2012 Rajoni ta mista u yakih VO Svoboda podolala 5 bar yer na parlamentskih viborah 2012 r Aktivisti Pryamoyi diyi stverdzhuyut sho chleni Svobodi u lyutomu brali uchast u napadi na aktivistiv organizaciyi Partiya zaperechila ce na oficijnomu sajti 26 lipnya VO Batkivshina i VO Svoboda na spilnij preskonferenciyi povidomili sho jtimut na vibori do Verhovnoyi Radi okremimi partijnimi spiskami a v kozhnomu odnomandatnomu viborchomu okruzi vistavlyat yedinogo uzgodzhenogo kandidata Tak vid Batkivshini v okrugah balotuvatimetsya 190 kandidativ u narodni deputati vid Svobodi 35 kandidativ Z nagodi 70 richchya stvorennya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi 14 zhovtnya u parku imeni Tarasa Shevchenka v centri Kiyeva vidbuvsya miting vseukrayinskogo ob yednannya sho zibrav kilka tisyach osib Zgodom kolona projshla marshem po vulici Volodimirskij do Sofijskoyi ploshi Razom iz nacionalistami buli vbolivalniki FK Dinamo Kiyiv z banerom Svobodu Pavlichenkam protestuyuchi proti rishennya sudu v rezonansnij spravi Pavlichenkiv Na parlamentskih viborah 2012 roku Vseukrayinske ob yednannya Svoboda otrimalo 10 44 golosiv viborciv sho stalo odniyeyu z najbilshih nespodivanok cih viboriv Tradicijno najbilshu pidtrimku politichna sila mala na Galichini Lvivshina 38 02 1 e misce v oblasti Ivano Frankivshina 33 79 2 e misce Ternopilshina 31 22 2 e misce Cherez poboyuvannya sutichok z nacionalistami zokrema zi Svobodi 7 listopada komunisti vpershe za kilka ostannih rokiv vidmovilisya vid hodi Hreshatikom a svobodivci sho zibralisya na Majdani Nezalezhnosti buli gotovi blokuvati marsh oponentiv 21 grudnya v Odesi Svoboda provodila miting pered miskoyu radoyu proti perejmenuvannya vulici Ivana ta Yuriya Lip Tam samo odeski pidpriyemci protestuvali proti visokih poboriv i nepravovih dij na rinkah i 7 j kilometr Koli aktivisti sered yakih buv deputat VRU Pavlo Kirilenko ta pidpriyemci sprobuvali zajti do primishennya miskradi ohorona zastosuvala slozoginnij gaz ta oblivala lyudej vodoyu na morozi Odeski deputati nazvali protestuvalnikiv neofashistami 2013 U toj chas yak predstavniki opoziciyi zokrema VO Svoboda blokuvali tribunu Verhovnoyi Radi z vimogoyu zaprovaditi personalne golosuvannya narodnih deputativ 7 lyutogo na sesiyi Lvivskoyi miskoyi radi svobodivka Irina Shalakovska progolosuvala zamist svogo kolegi Ivana Grindi Nastupnogo dnya Shalakovska otrimala suvoru doganu takozh yiyi znyato z posadi golovi Lichakivskoyi rajonnoyi organizaciyi Lvivskoyi miskoyi organizaciyi Svobodi a Grinda otrimav doganu za te sho zalishiv kartku dlya golosuvannya bez naglyadu Golova frakciyi Svoboda u Lvivskij miskradi deputat Markiyan Lopachak poobicyav sho u majbutnomu za taki vchinki budut takozh viklyuchati iz partiyi 14 bereznya v Kiyevi prihilniki Svobodi zirvali prezentaciyu knigi pro Josipa Stalina U toj zhe den VO Svoboda ta VO Batkivshina rozpochali dvomisyachnu akciyu protestu Vstavaj Ukrayino 2014 Antiuryadovi protesti v Kiyevi pid chas Yevromajdanu 29 grudnya 2013 r Svoboda brala aktivnu uchast u Yevromajdani Pislya vtechi Yanukovicha ta stvorennya novoyi koaliciyi partiya uvijshla do bilshosti ta otrimala miscya v uryadi Tak Igor Tenyuh ocholiv ministerstvo oboroni Igor Shvajka ministerstvo agrarnoyi politiki ta prodovolstva Andrij Mohnik ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Oleg Mahnickij stav v o generalnogo prokurora 2 bereznya 2014 Irinu Seh priznacheno golovoyu Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Pislya togo yak uprodovzh 20 dniv yak peredbacheno Konstituciyeyu vona ne sklala mandat narodnogo deputata u kvitni Lyustracijnij komitet Majdanu Lvivshini upovnovazhiv svogo predstavnika zvernutis iz pozovom do Okruzhnogo administrativnogo sudu mista Kiyeva z privodu porushennya Zakonu Ukrayini Pro status narodnogo deputata Ukrayini Irinoyu Seh yaka sumishaye deputatskij mandat z posadoyu golovi Lvivskoyi ODA Povedinka ochilnici oblasti sprichinila u Lvovi mitingi ta piketi z vimogoyu pripiniti sumishennya posad Golova Svobodi Oleg Tyagnibok brav uchast u viborah Prezidenta 25 travnya 2014 roku otrimavshi pidtrimku 1 16 viborciv 210 476 golosiv 26 serpnya 2014 roku u Kiyevi na vulici Institutskij na Shidnij front urochisto provodzhali svobodivskij bataljon specialnogo priznachennya Sich yakij do cogo projshov dvomisyachnu pidgotovku U veresni 2014 roku partiya Vseukrayinske ob yednannya Svoboda oprilyudnila pershu desyatku viborchogo spisku na viborah do Verhovnoyi radi Ukrayini Oleg Tyagnibok Ruslan Koshulinskij Oleksandr Sich Bogdan Benyuk Anatolij Vitiv Oleksandr Mirnij Andrij Mohnik Oleg Pankevich Igor Miroshnichenko U pidsumku na pozachergovih viborah do Verhovnoyi radi 2014 roku Svoboda posila some misce za kilkistyu golosiv viborciv 742 022 golosi 4 71 i ne podolavshi 5 vidsotkovogo bar yeru ne projshla do Parlamentu 2015 Rishennyami provedenogo v lyutomu 2015 XXX Z yizdu VO Svoboda partiya perevela robotu na vnutrishnij voyennij stan Obrano zastupnika Golovi VO Svoboda z voyennih pitan nim stav Yurij Sirotyuk ekschlen komitetu VR z pitan Nacionalnoyi bezpeki j oboroni Stvoreno kombatanske ob yednannya Legion Svobodi z usih svobodivciv yaki v skladi Zbrojnih Sil Ukrayini Nacionalnoyi Gvardiyi specpidrozdiliv MVS ta Dobrovolchih bataljoniv berut uchast u vijni z Rosiyeyu Legion Svobodi ocholiv komandir Karpatskoyi Sichi Oleg Kucin Uhvaleno rishennya pro stvorennya zagoniv teritorialnoyi oboroni narodnogo rezervu na bazi miscevih oseredkiv Svobodi do rajonu vklyuchno Za uhilyannya bez povazhnih prichin vid mobilizaciyi avtomatichne viklyuchennya z lav ob yednannya Priznacheno vidpovidalnogo za mobilizacijni pitannya u VO Svoboda Volodimir Stayura Priznacheno voyennogo pres sekretarya VO Svoboda Nastya Snizhna Polovinu chlenskih vneskiv VO Svoboda perevoditimetsya u fond dopomogi postrazhdalim v ukrayino moskovskij vijni U veresni 2015 roku nachebto cherez masovi zavorushennya bilya Verhovnoyi Radi 31 serpnya buv zaareshtovanij zastupnik Golovi VO Svoboda z voyennih pitan Yurij Sirotyuk ekschlen komitetu VR z pitan Nacionalnoyi bezpeki j oboroni sho bulo rozcineno VO Svoboda yak politichne peresliduvannya 14 veresnya 2015 roku na z yizdi partiyi virisheno vzyati uchast u miscevih viborah 25 zhovtnya 2015 roku Zavdannya Svobodi na cih viborah zupiniti revansh oligarhiv i antiukrayinskih sil zayaviv lider partiyi Oleg Tyagnibok Vin povidomiv sho Svoboda vizme uchast u miscevih viborah u vsih oblastyah de zareyestrovani oseredki partiyi Takozh partiya maye namir visunuti kandidativ u meri u vsih oblasnih centrah Okrim togo prisutni na z yizdi delegati prijnyali rishennya pro priznachennya kerivnikom viborchogo shtabu partiyi kolishnogo ministra ekologiyi ta prirodnih resursiv Andriya Mohnika Partiya takozh rozglyadaye mozhlivist visunennya chleniv partiyi Pravij sektor vid Svobodi na miscevih viborah 25 zhovtnya Pro ce v hodi z yizdu partiyi provedenogo v Kiyevi 14 veresnya 2015 roku zayaviv lider partiyi Oleg Tyagnibok Prisutni na z yizdi delegati opleskami vidreaguvali na propoziciyu Tyagniboka Na dumku Tyagniboka v ninishnih umovah politichnim silam neobhidno koordinuvati svoyi zusillya 2016 Marsh Slavi Geroyiv tradicijna svyatkova hoda yaku organizovuye u Kiyevi VO Svoboda dlya vidznachennya richnici stvorennya Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Marsh projshov 14 zhovtnya 2016 na svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici j buv 12 za likom Pered pochatkom hodi u stolichnomu parku Shevchenka na urochiste viche zibralosya ponad 20 tisyach uchasnikiv Svyatkovij marsh buv prisvyachenij 84 ij richnici stvorennya UPA do svyata Pokrovi ta do Dnya zahisnika Ukrayini 2017 Politichni sili Vseukrayinske ob yednannya Svoboda Nacionalnij korpus i Pravij sektor pidpisali Nacionalnij manifest pro ob yednannya zusil zadlya poryatunku Ukrayini 2018 Na tradicijnomu Marshi Slavi Geroyiv sho vidbuvsya 14 zhovtnya 2018 roku lider VO Svoboda Oleg Tyagnibok zayaviv sho stavit svoyi osobisti ambiciyi nizhche interesiv naciyi tomu ne balotuvatimetsya na posadu Prezidenta Ukrayini u 2019 roci natomist proponuye inshim nacionalistichnim silam rozglyanuti kandidaturu golovi Sekretariatu VO Svoboda Ruslana Koshulinskogo Piznishe pro svoyu pidtrimku Ruslanovi Koshulinskomu zayavili organizaciyi Pravij sektor Kongres ukrayinskih nacionalistiv Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv S14 a takozh kerivnik ruhu DIYa ta UDA Dmitro Yarosh 2019 31 bereznya 2019 roku na viborah Prezidenta kandidat vid ob yednanih sil nacionalistiv chlen VO Svoboda Ruslan Koshulinskij za pidtrimki partij Pravij sektor Kongres ukrayinskih nacionalistiv Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv S14 kerivnika ruhu DIYa ta UDA Dmitra Yarosha nabrav 1 62 golosiv Na viborah narodnih deputativ 21 lipnya 2019 roku viborchij spisok VO Svoboda kudi uvijshli predstavniki partij Nacionalnij korpus Pravij sektor Kongres ukrayinskih nacionalistiv GO Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv ruhu DIYa ta UDA kerivnik Dmitro Yarosh otrimav 2 15 golosiv Partiya ne podolala 5 bar yer ale otrimala pravo na derzhavne finansuvannya statutnoyi diyalnosti Natomist sered kandidativ nacionalistiv v odnomandatnih okrugah peremogu zdobula Oksana Savchuk v TVO 83 Ivano Frankivsk 2020 Dokladnishe Miscevi vibori v Ukrayini 2020 Na miscevih viborah 2020 roku VO Svoboda otrimala 890 misc v oblasnih rajonnih miskih selishnih i silskih radah ta radah rajoniv u mistah 2 09 vid zagalnoyi kilkosti 50 z nih v oblasnih radah 2 81 vid zagalnoyi kilkosti misc v oblasnih radah Predstavnikiv Svobodi bulo obrano abo pereobrano merami shistoh mist Ternopil Ivano Frankivsk Kalush Kam yanec Podilskij Hmelnickij Konotop SpivpracyaU 2000 roci na zaproshennya SNPU Ukrayinu vidvidav golova Nacionalnogo Frontu Franciyi Zhan Mari Le Pen Francuzki pravi radikali razom z chlenami Patriotu Ukrayini provodyat spilni vijskovo turistichni vishkoli v Karpatah yaki dlya francuziv na yih batkivshini buli nedostupnimi cherez zakonodavchu zaboronu Protokol pro spivpracyu pidpisanij mizh Nacionalnim frontom i VO Svoboda u 2009 7 bereznya 2014 VO Svoboda zaklikala Nacionalnij front Franciyi ne spotvoryuvati informaciyu pro podiyi v Ukrayini zokrema shodo rosijskoyi intervenciyi v Krimu V oficijnomu zvernenni VO Svoboda oprilyudnila gliboku sturbovanist oficijnoyu poziciyeyu Nacionalnogo frontu shodo situaciyi v Ukrayini VO Svoboda spivpracyuye z Avstrijskimi nacionalistami zokrema z Avstrijskoyu Partiyeyu Svobodi Zokrema na zaproshennya avstrijskoyi Svobodi u listopadi 2008 roku Viden vidvidav lider VO Svoboda Oleg Tyagnibok Poziciya stosovno podij v Ukrayini oprilyudnena Avstrijskoyu Partiyeyu Svobodi viklikala nesprijnyattya VO Svoboda yak taka sho bazuyetsya na hibnij informaciyi 23 24 kvitnya 2013 chleni VO Svoboda Andrij Illyenko i Taras Osaulenko vidvidali Italiyu na zaproshennya italijskoyi partiyi Na zustrichi obgovoreni pitannya spivpraci ta shlyahi rozvitku 19 bereznya 2014 roku opublikovanij list Olega Tyagniboka zgidno z yakim nemozhlive perebuvannya Vseukrayinskogo ob yednannya Svoboda yak sposterigacha v Alyansi yevropejskih nacionalnih ruhiv u zv yazku iz nesumisnimi zayavami kerivnictva ocholyuvanogo Vami Alyansu shodo shvalennya pidtrimki Rosiyeyu separatistskih sil u Krimu ta okupaciyi chastini ukrayinskoyi derzhavi rosijskoyu armiyeyu Predstavnictvo v oblasnih radah ta KiyivradiOblasna rada Zagalna kilkist deputativ u radi Kilkist golosiv Za u vidsotkah Deputativ vid Svobodi Vinnicka oblasna rada 84 6 9 6 Volinska oblasna rada 64 8 7 7 Zhitomirska oblasna rada 64 6 2 5 Ivano Frankivska oblasna rada 84 14 9 16 Kiyivska oblasna rada 84 7 4 7 Kiyivska miska rada 120 7 7 14 Kirovogradska oblasna rada 64 5 14 4 Lvivska oblasna rada 84 12 92 12 Poltavska oblasna rada 84 7 3 7 Rivnenska oblasna rada 64 9 5 8 Sumska oblasna rada 64 5 7 5 Ternopilska oblasna rada 64 18 27 13 Hmelnicka oblasna rada 84 10 18 10 Cherkaska oblasna rada 84 7 51 7 Chernivecka oblasna rada 64 5 92 4Zmina rivnya pidtrimki partiyi na viborahInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2020 Vibori 1998 roku Parlamentski vibori berezen 1998 u skladi bloku Menshe sliv Vibori 2006 2007 rokiv Parlamentski vibori berezen 2006 Parlamentski vibori veresen 2007 pozachergovi Parlamentski vibori veresen 2007 pozachergovi po okrugah Vibori 2010 roku Prezidentski vibori sichen 2010 Oleg Tyagnibok Prezidentski vibori sichen 2010 Oleg Tyagnibok po okrugah Miscevi vibori zhovten 2010 vibori do oblasnih rad Vibori 2012 roku Parlamentski vibori zhovten 2012 za partijnimi spiskami Parlamentski vibori zhovten 2012 za partijnimi spiskami Vibori 2014 roku Prezidentski vibori traven 2014 Oleg Tyagnibok Parlamentski vibori zhovten 2014 za partijnimi spiskami Vislovlyuvannya lideriv partiyiU travni 2008 Irina Farion deputat Lvivskoyi oblasnoyi radi v efiri radio Era FM na zapitannya sluhacha pro yiyi stavlennya do lyudej pravoslavnoyi viri parafiyanam cerkvi Moskovskogo patriarhatu zayavila struktura yaka nazivaye sebe Moskovskim patriarhatom nichogo spilnogo ne maye z hristiyanstvom U travni 2009 roku Irina Farion deputat Lvivskoyi oblasnoyi radi vistupayuchi pered chlenami Svobodi zayavila She Stepan Bandera zrobiv proroctvo pro tak zvanu gazovu trubu Ce yedine sho moskali she ne vkrali u nas Ce moskali vmiyut duzhe dobre brehati i krasti krasti i brehati brehati i krasti Yurij Mihalchishin na zasidanni pozachergovoyi tretoyi sesiyi Lvivskoyi oblasnoyi radi shostogo demokratichnogo sklikannya bilya pam yatnika Stepanovi Banderi zayaviv Nasha banderivska armiya perejde Dnipro perejde Doneck i vikine sinozhopu bandu z Ukrayini U nas u Lvovi ye svoya banderivska chervono chorna vlada i v Ternopoli i v Frankivsku Toj uryad togo Prezidenta mi z vami ne obirali Tomu ce ne ye nasha vlada i zobov yazan pered neyu mi ne mayemo zhodnih U chervni 2012 Irina Farion v efiri lvivskogo telekanalu ZIK vistupila proti prijnyattya zakonoproyektu pro movi Kolesnichenka Kivalova Yaksho mi urivnyuyemo cyu movu na deyakih terenah i zokrema v Donecku z ukrayinskoyu mi urivnyuyemo u pravah movu okupanta z movoyu korinnogo naselennya U veresni 2012 deputat vid partiyi Svoboda Yurij Mihalchishin v efiri telekanalu ICTV komentuyuchi vidpovidnu popravku Yevroparlamentu do ostannoyi rezolyuciyi zayaviv sho zaklik Yevroparlamentu do demokratichnih sil Ukrayini ne spivpracyuvati z partiyeyu Svoboda ye zaangazhovanim rishennyam yake pobudovane na mistifikaciyah i sovkovij propagandi Pri comu na zauvazhennya pro te sho Yevroparlament ye politichnim organom Mihalchishin zayaviv sho ce politichnij kolgosp U veresni 2013 deputat vid VO Svoboda Andrij Illyenko zayaviv sho Svoboda proyevropejska partiya pidkreslivshi sho proti nih v Yevroparlamenti vistupayut deputati pov yazani z Partiyeyu Regioniv abo Kremlem 10 zhovtnya 2013 roku deputat vid VO Svoboda Oleksandr Mirnij vistupiv proti vvedennya rozrahunkiv vekselyami pid chas rozglyadu v parlamenti zakonoproyektu 3358 Pro vnesennya zmini do statti 22 Zakonu Ukrayini Pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na 2013 rik shodo restrukturizaciyi faktichnoyi byudzhetnoyi zaborgovanosti shlyahom vidachi finansovih skarbnichih vekseliv Vidomi chleni partiyiAronec Oleksandr Romanovich 1988 ukrayinskij pravnik politichnij i gromadskij diyach vidomij bloger videostrimer na Revolyuciyi Gidnosti chlen Politradi VO Svoboda Bagryanceva Olena Yuriyivna 1983 poetesa zhurnalistka ranishe sekretar miskoyi radi m Konotop Sumskoyi oblasti usunuta golosuvannyam sesiyi KMR 28 08 2018 Barnyak Taras Mihajlovich 1975 ukrayinskij diplomat V o nachalnika Upravlinnya zi zv yazkiv zi svitovim ukrayinstvom MZS Ukrayini ranishe generalnij konsul Ukrayini v m San Francisko SShA Benyuk Bogdan Mihajlovich 1957 ukrayinskij aktor teatru i kino Narodnij artist Ukrayini 1996 zastupnik golovi VO Svoboda z mizhnarodnih pitan ministr kulturi j nacionalnoyi spadshini v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda deputat Kiyivskoyi miskoyi radi narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Bicyura Leonid Oleksijovich 1977 zastupnik miskogo golovi m Ternopil ranishe zastupnik golovi Ternopilskoyi ODA zastupnik miskogo golovi m Ternopil Bondarchuk Oleg Volodimirovich 1975 kerivnik yuridichnoyi sluzhbi VO Svoboda deputat Kiyivskoyi miskoyi radi ministr pravoporyadku MVS v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Bugajchuk Viktor Mihajlovich 1957 ranishe golova Poltavskoyi ODA Vitiv Anatolij Mikolajovich 1960 zastupnik golovi VO Svoboda z pitan partijnoyi disciplini deputat Volinskoyi oblasnoyi radi i kerivnik frakciyi narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Galajko Bogdan Mikolajovich 1984 chlen Politradi VO Svoboda direktor Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva MON Ukrayini Gelevej Oleg Ivanovich 1965 golova KRK VO Svoboda privatnij pidpriyemec deputat Kiyivskoyi miskoyi radi narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Golovko Mihajlo Josifovich 1983 narodnij deputat Ukrayini 7 go i 8 go sklikannya Zelik Ruslan Bogdanovich 1965 kerivnik Institutu politichnoyi osviti VO Svoboda ministr socialnogo zahistu v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Illyenko Andrij Yurijovich 1987 zastupnik golovi VO Svoboda narodnij deputat Ukrayini 7 go i 8 go sklikannya golova mizhfrakcijnogo ob yednannya VO Svoboda u VRU 8 go sklikannya kandidat na posadu Kiyivskogo miskogo golovi u 2014 roci Illyenko Mihajlo Gerasimovich 1947 ukrayinskij kinorezhiser Illyenko Pilip Yurijovich 1977 ukrayinskij aktor prodyuser golova Derzhavnogo agentstva Ukrayini z pitan kino Illyenko Yurij Gerasimovich 1936 2010 narodnij artist Ukrayini kinorezhiser laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka chlen Politradi VO Svoboda Kajda Oleksij Petrovich 1971 zastupnik golovi VO Svoboda z voyennih pitan zastupnik miskogo golovi m Ivano Frankivsk ranishe serzhant ZSU narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya golova Ternopilskoyi oblasnoyi radi 5 go sklikannya Kizin Sidir Vasilovich 1975 ukrayinskij advokat chlen Yevropejskoyi biznesovoyi asociaciyi EBA chlen Ukrayinsko amerikanskoyi asociaciyi advokativ UABA deputat Zhitomirskoyi oblasnoyi radi i kerivnik frakciyi ministr spravedlivosti yusticiyi v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda kandidat na posadu Zhitomirskogo miskogo golovi u 2015 roci ranishe golova Zhitomirskoyi ODA Kolodij Petro Nestorovich 1962 ranishe golova Lvivskoyi oblasnoyi radi 6 go sklikannya Koshulinskij Ruslan Volodimirovich 1969 deputat Lvivskoyi oblasnoyi radi golova Sekretariatu VO Svoboda kerivnik centralnogo viborchogo shtabu VO Svoboda ranishe starshij serzhant ZSU kandidat na posadu Prezidenta Ukrayini u 2019 roci vid ob yednanih sil nacionalistiv kandidat na posadu Lvivskogo miskogo golovi u 2015 ta 2020 rokah zastupnik golovi Verhovnoyi Radi 7 go sklikannya Kriveckij Igor Igorovich 1972 zastupnik golovi Vseukrayinskogo ob yednannya Svoboda golova ekonomichnoyi radi narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Kucin Oleg Ivanovich 1964 2022 providnik kombatanskogo ob yednannya svobodivciv Legion Svobodi ranishe lejtenant ZSU zvilnenij v zapas komandir roti vognevoyi pidtrimki Karpatska Sich u skladi 93 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi ZSU Levchenko Yurij Volodimirovich 1984 ekspert z pitan ekonomiki i finansiv narodnij deputat Ukrayini 8 go sklikannya viceprem yer iz pitan ekonomichnoyi politiki ministr finansiv v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda ranishe komendant Revolyucijnogo Ukrayinskogo domu pid chas Revolyuciyi Gidnosti deputat Kiyivskoyi miskoyi radi 6 sklikannya Leonov Eduard Volodimirovich 1974 zastupnik generalnogo direktora Publichnogo akcionernogo tovaristva Derzhavna akcionerna kompaniya Nacionalna merezha aukcionnih centriv lider rok gurtu Tavro kandidat na posadu Uzhgorodskogo miskogo golovi u 2015 roci narodnij deputat 7 go sklikannya Lopachak Markiyan Romanovich 1980 serzhant ZSU deputat Lvivskoyi miskoyi radi i kerivnik frakciyi narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Martinyuk Leontij Svyatoslavovich 1977 zastupnik golovi VO Svoboda z pitan zv yazkiv z gromadskistyu narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Marcinkiv Ruslan Romanovich 1979 miskij golova m Ivano Frankivsk narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya ranishe sekretar miskoyi radi m Ivano Frankivsk Marchenko Oleksandr Oleksandrovich 1965 narodnij deputat Ukrayini 8 go sklikannya ranishe soldat u 72 OMBr ZSU kandidat na posadu Bilocerkivskogo miskogo golovi Miroshnichenko Igor Mihajlovich 1976 chlen Politradi VO Svoboda privatnij pidpriyemec deputat Kiyivskoyi miskoyi radi ranishe sportivnij zhurnalist narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Mishenko Andrij Mikolajovich 1973 kerivnik analitichnoyi sluzhbi VO Svoboda profesijnij sportsmen greblya kandidat na posadu Chernigivskogo miskogo golovi ta kandidat v deputati Verhovnoyi Radi Ukrayini pid chas promizhnih viboriv po 205 mazhoritarnomu okrugu u 2015 roci narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Mohnik Andrij Volodimirovich 1972 zastupnik golovi VO Svoboda z pitan deputatskoyi diyalnosti ranishe ministr ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Nadal Sergij Vitalijovich 1975 miskij golova m Ternopil ministr infrastrukturi ta regionalnogo rozvitku v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda Osuhovskij Oleg Ivanovich 1985 golova GO GO Vseukrayinska lyustraciya ochilnik komitetu lyustraciyi v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda narodnij deputat Ukrayini 7 go ta 8 go sklikannya Pavlyuk Vasil Mihajlovich 1958 generalnij konsul Ukrayini v misti Lyublin Polsha ranishe sekretar miskoyi radi m Lviv Pankevich Oleg Igorovich 1972 zastupnik golovi VO Svoboda z pitan nacionalnoyi pam yati deputat Lvivskoyi oblasnoyi radi i kerivnik frakciyi narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya ranishe golova Lvivskoyi oblasnoyi radi 6 go sklikannya Sabij Igor Mihajlovich 1976 deputat Kiyivskoyi oblasnoyi radi i kerivnik frakciyi ministr rozvitku silskogo gospodarstva v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda peresliduvanij rezhimom Poroshenka dzherelo narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Savchuk Oksana Vasilivna 1983 narodnij deputat 9 go sklikannya ranishe sekretar miskoyi radi m Ivano Frankivsk Semenihin Artem Yurijovich 1982 lejtenant ZSU komandir vzvodu u 92 OMBr miskij golova m Konotop Sumskoyi oblasti ranishe privatnij pidpriyemec Seh Irina Igorivna 1970 privatna pidpriyemicya golova Ob yednannya ukrayinok Yavorina ministr ekologiyi v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda ranishe golova Lvivskoyi ODA narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya ta golova Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan ekologichnoyi politiki prirodokoristuvannya ta likvidaciyi naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi Simchishin Oleksandr Sergijovich 1980 miskij golova m Hmelnickij ranishe zastupnik golovi Hmelnickoyi ODA Sirotyuk Oleg Miroslavovich 1978 deputat Ternopilskoyi oblasnoyi radi i kerivnik frakciyi ranishe golova Ternopilskoyi ODA narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Sirotyuk Yurij Mikolajovich 1976 ekspert z pitan nacionalnoyi bezpeki j oboroni zastupnik golovi VO Svoboda z pitan politichnoyi osviti direktor Nederzhavnogo analitichnogo centru Ukrayinski studiyi strategichnih doslidzhen dobrovolec ODCh Karpatska Sich deputat Kiyivskoyi miskoyi radi i kerivnik frakciyi narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya politv yazen rezhimu Poroshenka Sitnik Josif Stepanovich 1972 kandidat ekonomichnih nauk ministr ekonomiki v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda ranishe pershij zastupnik golovi Lvivskoyi ODA Sich Oleksandr Maksimovich 1964 kandidat istorichnih nauk golova Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi 5 go ta 6 go sklikannya zastupnik golovi VO Svoboda z ideologichnih pitan golova uryadu v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda ranishe viceprem yer ministr Ukrayini z gumanitarnih pitan narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Skripnichuk Vasil Mihajlovich 1958 2019 dobrovolec ODCh Karpatska Sich deputat Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi ranishe golova Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi 5 go sklikannya Stepanchenko Igor Olegovich 1991 ranishe zastupnik miskogo golovi m Konotop Sumskoyi oblasti usunutij golosuvannyam sesiyi KMR 28 08 2018 Tenyuh Igor Josipovich 1958 ukrayinskij flotovodec admiral u vidstavci chlen Politradi VO Svoboda deputat Lvivskoyi oblasnoyi radi viceprem yer ministr iz pitan nacionalnogo zahistu ministr nacionalnoyi oboroni v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda ranishe komanduvach VMS Ukrayini v o ministra oboroni Ukrayini Farion Irina Dmitrivna 1964 ukrayinskij movoznavec i politik doktor filologichnih nauk profesor NU Lvivska politehnika narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Fedorovich Nataliya Volodimirivna 1972 direktor Departamentu simejnoyi gendernoyi politiki ta protidiyi torgivli lyudmi Ministerstva socialnoyi politiki Ukrayini ranishe zastupnik ministra socialnoyi politiki Ukrayini Hominec Vasil Petrovich 1973 ranishe golova Ternopilskoyi oblasnoyi radi 5 go sklikannya Chernyakov Valerij Viktorovich 1966 ranishe golova Derzhlisagentstva narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Chorna Galina Mihajlivna 1967 golovnij redaktor gazeti Vseukrayinske ob yednannya Svoboda narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Shvajka Igor Oleksandrovich 1976 yurist kandidat na posadu Harkivskogo miskogo golovi u 2015 roci peresliduvanij rezhimom Poroshenka dzherelo ranishe ministr agrarnoyi politiki Ukrayini kandidat v deputati Verhovnoyi Radi Ukrayini pid chas promizhnih viboriv po 114 mazhoritarnomu okrugu u 2016 roci narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Shevchenko Oleksandr Oksentijovich 1937 2016 ukrayinskij vchenij pravoznavec doktor yuridichnih nauk profesor kafedri istoriyi prava i derzhavi KNU im Tarasa Shevchenka avtor svobodivskogo proyektu Nacionalnoyi Konstituciyi Ukrayini narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Yankiv Igor Tarasovich 1971 kandidat nauk z fizichnogo vihovannya ta sportu shahi golova partijnogo sudu VO Svoboda ministr molodi ta sportu v Uryadi nacionalnoyi alternativi VO Svoboda narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Cikavi faktiMiting z vimogami provedennya novih viboriv do VRU Kiyiv 9 chervnya 2009 Obidva kerivniki SNPU Yaroslav Andrushkiv Oleg Tyagnibok mali vishu medichnu osvitu Parlamentski vibori 2012 r U selah Sokolya Kriv yaki Zubricya Lvivskoyi oblasti VO Svoboda nabrala 87 74 i 71 golosiv vidpovidno posila 1 misce po zakordonnomu viborchomu okrugu 23 63 najvishij rezultat u Chikago SShA z 73 35 Majzhe v usih oblastyah partiya pokazala vdesyatero vishij rezultat nizh na viborah 2007 r rekordsmenami ye Sumska u 30 33 raza Poltavska u 26 47 raza Kirovogradska u 24 88 raza Varto zaznachiti sho na viborah 2012 roku Svoboda nabrala po Ukrayini 10 44 ce umovno simvolne poznachennya ukrayinskih nacionalistiv 10 44 10 zapovidej ta 44 pravila ukrayinskogo nacionalista na zrazok mizhnarodnogo 14 88 Devida Lejna Div takozhAlyans yevropejskih nacionalnih ruhiv Viborchij blok partij Menshe sliv Integralnij nacionalizm Radikalnij nacionalizm Svoboda Social nacionalizm Ukrayinskij nacionalizmPrimitkiOdnak otrimala ponad 5 golosiv u troh oblastyah Ivano Frankivskij 8 39 Ternopilskij 6 69 i Lvivskij 5 46 Rezultati viboriv interaktivna mapa BBC News Ukrayina serhij 27 travnya 2016 Svoboda proti vsih korotkij oglyad rezultativ radikalnih pravih na viborah 1994 2012 rr Ukrayinskij centr suspilnih danih ukr Procitovano 4 travnya 2024 Shur Mariya 24 kvitnya 2019 Ukrayinski ultrapravi gravci chi instrument Radio Svoboda ukr Procitovano 4 travnya 2024 Radikalni nacionalisti do i pislya Yevromajdanu Zlit ta padinnya VO Svoboda voxukraine org ukr Procitovano 4 travnya 2024 Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 2020 Svoboda The rise of Ukraine s ultra nationalists BBC News angl 22 grudnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2023 web archive org 8 grudnya 2022 Arhiv originalu za 8 grudnya 2022 Procitovano 17 bereznya 2023 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Dreyfus Emmanuel 1 bereznya 2014 Ukraine beyond politics Le Monde diplomatique angl Procitovano 17 bereznya 2023 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 13 sichnya 2018 Deputatski frakciyi i grupi IX sklikannya rada gov ua Procitovano 26 listopada 2020 Kandidati yakih obrano deputatami rad na potochnu datu cvk gov ua Procitovano 26 listopada 2020 Svitlana Kononchuk Oleg Yarosh 2013 r PDF Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2014 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 27 bereznya 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 1 serpnya 2012 Procitovano 15 veresnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 15 veresnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 listopada 2014 Procitovano 22 kvitnya 2013 Tadeusz Olszanski 5 lipnya 2011 Centre for Eastern Studies Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 15 veresnya 2012 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2015 Procitovano 24 chervnya 2014 Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 21 serpnya 2013 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2013 Arhiv originalu za 3 chervnya 2009 Arhiv originalu za 3 chervnya 2009 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 5 chervnya 2009 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2008 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2009 Kiyevom projshov Marsh ukrayinskogo glyadacha Arhiv originalu za 3 chervnya 2009 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 2 listopada 2011 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Procitovano 30 grudnya 2012 Chergovi vibori Prezidenta Ukrayini 17 01 2010 Arhiv originalu za 05 08 2012 Procitovano 20 03 2010 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 4 lyutogo 2013 Proti degradaciyi osviti za dostupni i yakisni znannya Foto z akciyi 28 02 11 bilya VRU 18 listopada 2011 u Wayback Machine Sajt Majdan Foto provokatoriv na studentskij demonstraciyi 28 lyutogo 13 sichnya 2014 u Wayback Machine Pryama diya Hto vnosit smutu u studentski protesti 30 travnya 2011 u Wayback Machine UNIAN Osvita Svoboda graye na ruku lobistam antistudentskih reform 30 travnya 2011 u Wayback Machine UNIAN Osvita Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 11 travnya 2011 Den Peremogi 2011 zseredini Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 11 travnya 2011 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 29 grudnya 2012 Arhiv originalu za 8 travnya 2012 Procitovano 28 lipnya 2012 Arhiv originalu za 7 travnya 2012 Procitovano 29 grudnya 2012 Zayava Ob yednanoyi opoziciyi VO Batkivshina ta VO Svoboda pro zavershennya peregovoriv shodo uchasti u viborah do Verhovnoyi Radi ta spilni diyi u Verhovnij Radi VII sklikannya nedostupne posilannya z serpnya 2019 26 07 2012 U parku imeni Shevchenka prohodit miting svobodivciv priurochenij 70 richchyu stvorennya UPA 18 zhovtnya 2012 u Wayback Machine 14 10 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2012 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2012 Svoboda v parlamenti yak naslidok stagnaciyi 2 lyutogo 2013 u Wayback Machine 31 10 2012 Chervonij miting zakinchivsya provokaciyami svobodivciv ta vtruchannyam miliciyi 13 sichnya 2014 u Wayback Machine 7 11 2012 Svobodivci usima sposobami namagatimutsya zavaditi hodi komunistiv Hreshatikom 13 sichnya 2014 u Wayback Machine 7 11 2012 Arhiv originalu za 13 bereznya 2013 Procitovano 29 grudnya 2012 Odesskij oblsovet podderzhal antifashistskuyu rezolyuciyu 14 lyutogo 2013 u Wayback Machine 26 12 2012 ros Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 13 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 13 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2013 Procitovano 13 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 13 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 13 lyutogo 2013 Ukrainskie nacionalisty sorvali prezentaciyu knigi o Staline v Kieve 17 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 kvitnya 2013 Procitovano 22 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2013 Lvivska miska rada ne pobachila porushen u sumisnictvi Seh 29 travnya 2014 u Wayback Machine ZIK 15 05 2014 Pozachergovi vibori Prezidenta Ukrayini 25 travnya 2014 roku Arhivovano 25 travnya 2014 u Archive is cvk gov ua Bataljon specpriznachennya Sich virushaye na front foto video 28 serpnya 2014 u Wayback Machine 26 serpnya 2014 o 13 08 Divis Info povidomiv Volodimir Tishenko Bataljon specialnogo priznachennya SICh Bataljon Sich Antiteroristichnij bataljon specialnogo priznachennya 30 serpnya 2014 u Wayback Machine site PDF Arhiv originalu PDF za 10 grudnya 2014 Procitovano 22 veresnya 2019 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 25 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 14 veresnya 2015 Procitovano 14 veresnya 2015 Arhiv originalu za 14 veresnya 2015 Procitovano 14 veresnya 2015 Arhiv originalu za 11 veresnya 2015 Procitovano 14 veresnya 2015 ukranews com Ukrayinski Novini 14 09 2015 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2015 ukranews com Ukrayinski Novini 14 09 2015 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2015 Gromadske radio 14 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2016 Procitovano 24 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 14 bereznya 2014 Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 14 bereznya 2014 nimeckoyu 3 bereznya 2014 Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 14 bereznya 2014 nimeckoyu 6 bereznya 2014 Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 14 bereznya 2014 13 bereznya 2014 Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 14 bereznya 2014 13 bereznya 2014 Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 14 bereznya 2014 Arhiv originalu za 4 chervnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 16 veresnya 2014 Procitovano 6 veresnya 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 2 grudnya 2012 Kommersant Ukraina vid 25 travnya 2009 roku Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2012 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2012 Arhiv originalu za 20 grudnya 2012 Procitovano 18 grudnya 2012 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2012 Arhiv originalu za 20 veresnya 2013 Procitovano 18 veresnya 2013 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 4 sichnya 2013 Procitovano 7 kvitnya 2013 PosilannyaVO Svoboda u socialnih merezhah VO Svoboda na sajti Facebook VO Svoboda na sajti Twitter VO Svoboda na sajti VKontakti VO Svoboda na sajti YouTube VO Svoboda na sajti Instagram Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vseukrayinske ob yednannya Svoboda Oficijni ta pidtrimka Oficijnij sajt Oficijnij sajt Olega Tyagniboka 19 veresnya 2007 u Wayback Machine Forum na oficijnomu sajti VO Svoboda 13 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Karta pidtrimki VO Svoboda na parlamentskih viborah 2012 po dilnicyah 9 listopada 2012 u Wayback Machine VO Svoboda novi gorizonti Kolorovi karti z rezultatami VO Svoboda na viborah z 2006 po 2010 rr 24 bereznya 2011 u Wayback Machine 20 rokiv virnosti 20 rokiv borotbi 24 chervnya 2014 u Wayback Machine Analiz Sociologichni doslidzhennya Centru Razumkova pov yazani z VO Svoboda nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sergij Grabovskij VO Svoboda skilki she rosti do spravzhnih nacionalistiv 15 chervnya 2013 u Wayback Machine Radio Svoboda 13 chervnya 2013 Kritika Neyakisnij nacionalizm 11 grudnya 2011 u Wayback Machine VO Svoboda ye pevni zapitannya 3 grudnya 2012 u Wayback Machine Navisho potribna Svoboda VO Svoboda 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine Opposition Blues in Ukraine 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl ros Kritika VO Svoboda Analitika 10 veresnya 2012 u Wayback Machine ros Partiya Svoboda Arijcy na marshe Chast pervaya 14 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Pravoradikalnaya partijnaya politika v postsovetskoj Ukraine i zagadka elektoralnoj marginalnosti ukrainskih ultranacionalistov v 1994 2009 gg ros