Мико́ла Орестович Сцібо́рський (псевдо — «Житомирський», «Органський», «Рокош», 28 березня 1898, Житомир — 30 серпня 1941, Житомир) — український державний та військовий діяч, учасник Першої світової війни та Української революції 1917—1921, діяч УНР, УВО, один із фундаторів ОУН, підполковник Війська УНР, публіцист та теоретик українського націоналізму, зокрема так званого солідаризму і корпоративного державного устрою, редактор офіційних видань ОУН, автор численних статей у націоналістичних виданнях, співавтор проекту конституції Української Держави, за фахом — інженер-економіст, борець за незалежність України у ХХ сторіччі, почесний громадянин міста Житомир (посмертно).
Микола Орестович Сціборський | |
---|---|
Народився | 28 березня 1898 Житомир, Російська імперія |
Помер | 30 серпня 1941 (43 роки) Житомир, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Житомир |
Країна | УНР Українська Держава |
Діяльність | державотворення, публіцист, теоретик |
Відомий завдяки | публіцист і теоретик українського націоналізму |
Alma mater | Перша житомирська гімназія і Українська господарська академія |
Знання мов | українська |
Учасник | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Друга світова війна |
Військове звання | Підполковник |
Термін | 1929—1941 |
Партія | ОУН |
Конфесія | Українська автокефальна православна церква |
Нагороди | |
|
Життєпис
Дитинство. Юнацькі роки
У фондах Державного архіву Житомирської області збереглась метрична книга Свято-Успенської церкви Житомира, в якій охрещений Микола Сціборський. Запис свідчить, що батьками його були: «Спадковий дворянин, губернський секретар Орест Михайлович Сціборський і законна дружина його Євдокія Євдокимівна, обоє православні». Хрещеними батьками записані колезький асесор Теофіл Лукич Брановський та дружина почесного громадянина Житомира Івана Семеновича Краєвського Надія. Запис зроблено 30 серпня 1898 року; дата народження зазначена — 28 березня 1898 року.
Середню освіту здобував у Першій чоловічій гімназії Житомира. Тепер це Житомирський державний університет ім. Івана Франка. Зберігся журнал успішности з предмету «Закон Божий» за 1914—1915 навчальний рік з оцінками Миколи. У 1915 році, після закінчення 6-го класу, залишив гімназію, хоча сам шкільний журнал вказує, що Сціборський в 1914—1915 навчальному році перебував у 2-му відділенні 4-го класу.
Перша світова війна
Службу в царській армії почав ще в 1915 році однорічником І розряду. 1 січня 1916 року закінчив навчання в школі прапорщиків. Службу проходив в [pl] імператора Олександра II полку [en] гренадерського корпусу 2-ї російської армії. Нагороджений орденами Святої Анни 3-го і 4-го ступенів та Святого Станіслава 3-го ступеня, Гергіївським хрестом 4-го ступеня. У боях двічі поранений.
Після лютневої революції Микола Сціборський поринає у вир створення українських військових частин.
У жовтні 1917-го старшини-українці почали творити українську національну військову частину в [pl]. Це давалося надто складно, адже більшість вояків були росіянами й українців там було порівняно небагато, однак мети було досягнуто. Найстарший за рангом офіцер — поручник Сціборський — очолив Окремий український курінь. В бою проти німців, в листопаді того ж року, Сціборський був отруєний газами і покинув частину. Після лікування в шпиталі його визнано інвалідом із втратою 50 % працездатності.
Період УНР
Після шпиталю Сціборський демобілізувався та вступив до Української армії. Національно свідомий, з військовим досвідом, офіцер став у нагоді і при створенні Армії УНР.
Андрій Мельник про Миколу Сціборського:
…жив акцією і власною роботою; революційний темперамент характеризував його; революція була його стихією.
Під час тимчасового відходу Центральної Ради до Житомира та Сарн, отримав посаду при (військовому міністрові) Жуковському, часто був за вартового старшину на засіданнях (Кабінету Міністрів) Голубовича.
Робота при військовому міністерстві справила значний вплив на подальший світогляд офіцера та дала розуміння державної роботи. Маючи гарне аналітичне мислення, Микола розумів, що УНР приречена через недолугість керівництва, але всіляко намагався зберегти державу, якої він так прагнув. У подальших працях Сціборський визначив причини нездатності Центральної Ради зберегти Українську державу.
Роман Коваль («Багряні жнива Української революції»):
Треба підкреслити, – зазначав Микола Сціборський, – що вищі військові чинники тоді були далеко не на висоті свого призначення»… Персональний склад Кабінету виглядав надзвичайно блідненько і сіро. Всі щось ніби робили, а зрештою, нічого. Терпіли від цієї “роботи” тільки авта, розвозячи невідомо куди і навіщо міністрів, директорів і радників… Особливо вразили Миколу події ночі, коли фельдмаршал Герман фон Ейхгорн зі своїм штабом зустрічався з повним складом Кабінету Міністрів. Ця зустріч відбулася у Житомирі, у будинку губернатора. Українських старшин, які охороняли уряд, просто розлютив і викликав сльози розпачу «забитий, затурканий, якийсь пригнічений зовнішній вигляд наших міністрів, у недбалих одягах, збитих каблуках на черевиках». А поруч блищали німецькі офіцери – суворі, офіційні й горді. Зрозуміло, чисті та охайні.
Українські старшини, серед них і Сціборський, стояли осторонь «і дивилися на цю історичну зустріч, стискуючи зі злобою п’ястуки». Миколі «стало до болю шкода України і її репрезентантів. Ріжниця була така барвиста!.. З одного боку люде — призвичаєні до влади і панування, а з другого – купка якихось міщан».
Пізніше Сціборський стверджував, що на шляху до успішного здійснення національної мети стали провінціоналізм і нездатність піднестися над локально-хуторянськими інтересами в ім'я національного ідеалу. Тодішні «провідники» були опановані доктринами лібералізму, демократизму і соціалізму.
Наш провід попав до рук кабінетних і соціалістичних доктринерів, «вселюдських гуманістів», так далеких од реальної роботи і кривавої бурі життя…, безсилих істериків, психологічних і духовних дегенератів та просто дрібної «шантрапи», — пише Микола Сціборський.
Період Гетьманату
Сціборський підтримав прихід до влади Павла Скоропадського. Отримав посаду помічника повітового коменданта в Козельці, що на Чернігівщині, а згодом і повітового коменданта. Проте Гетьмана негативно сприйняло селянство, бо до своїх маєтків повернулися поміщики. Все частіше та гостріше виникало селянське питання, яке в серпні 1918-го переросло в повстання. Сціборський розумів, що справа закінчиться катастрофою. У листопаді вже вся Чернігівщина була охоплена повстанням. Микола не підтримував жодних федеративних зв'язків України, тому після підписання Скоропадським грамоти з небільшовицькою Росією, остаточно відійшов від нього, хоча ця грамота мала суто декларативний характер. У грудні 1918 року він вже був у складі Республіканських військ, що оголосили війну гетьманові, розуміючи, що повертає попередню владу.
Директорія УНР
У складі Армії УНР Микола посідав різні «муштрові і військово-адміністративні посади», зокрема в 1920 році він був ад'ютантом командира 1-го кінного Лубенського полку імені Максима Залізняка 1-ї бригади Окремої кінної дивізії. Брав участь в осінній кампанії Армії УНР.
Еміграція
21 листопада 1920 року Микола Сціборський, інтернований на території Польщі у складі Української армії. Перебував у таборі міста Каліш.
Службу в Українській армії закінчив 1924 року на посаді старшого ад'ютанта штабу Окремої кінної дивізії. Перед тим, у червні, закінчив річні курси Академії генерального штабу Армії УНР. 10 червня 1924 р. командир Окремої кінної дивізії видав Миколі Сціборському посвідчення (Ч. 460) такого змісту:
Цім свідчу, що ст. ад'ютант штабу дорученої мені дівізіі сотник при генштабі Сціборський Микола… виявив себе як бездоганний, національно-вихований старшина. Жодним карам не підпадав, під судом та слідством не був.
Ще перебуваючи в таборі для інтернованих в Каліші, Микола надіслав заяву на вступ до Української господарської академії в Подєбрадах, про що свідчить заведена 27 червня 1924 року особиста справа. При вступі до академії Сціборський мав певні труднощі, позаяк не мав закінченої середньої освіти. Декілька місяців йому відмовляли у вступі. Микола ж бажав здобути вищу освіту лише українською. Для цього мусив нелегально прибути до Чехословаччини, де знову подавав прохання про вступ. За нього вступилась і Рада Українського союзу студентів-емігрантів і 17 жовтня сенат Української господарської академії ухвалив рішення зарахувати Сціборського.
Під час навчання переважали оцінки «дуже добре» і «добре».
Темою дипломної роботи Микола обрав «Аграрну політику українського націоналізму». У ній він зазначив, що
у виборі провідної ідеї кожної політики не вагаємося, нею є Величність, Потужність і Благо української нації.
9 квітня 1929 року Микола Сціборський отримав диплом інженера-економіста.
Легія Українських Націоналістів
Головними причинами, що спородили рух українських націоналістів, М. Сціборський вважав:
- анархію і безлад у національно-політичній роботі різних «центрів» та партій;
- необхідність переоцінити вартості і ясно усвідомити майбутні шляхи, завдання та методи їх досягнення;
- повну зневіру в «старих божках»;
- ті великі психологічні зрушення й переломи, що супроводили революцію і процес наших визвольних змагань.
Сціборському ж належить блискуча критика дотеперішніх основних прикмет українських народницьких, демократичних, соціялістичних і ліберальних суспільно-політичних формацій та їхньої ідеології. Ця критика зводилася до таких протиставлень:
- провінціялізм і нездатність піднестися над локально-хуторянськими інтересами в ім'я загального національного ідеалу;
- органічний нахил у психіці й політиці до симбіозу з сильнішим, замість прямування до панування й самостійно-державної окреслености — звичка задовольнятися мінімумом, не бажаючи максимуму;
- неґація власного національно-суверенного ідеалу в ім'я занесених з Заходу і поверхово засвоєних ідеалів «міжнароднього братерства» як кінцевої мети всього людства;
- крайній раціоналізм, що гальмував буйний розвиток емоцій провідників і мас;
- шукання альтруїстичних, всесвітянських «універсальних правд» замість своєї егоїстичної суверенно-національної правди;
- опанування доктринами лібералізму, демократизму й соціялізму, які ставили інтереси одиниці і класу понад націю;
- пацифізм замість наступальності, деґенерація й атрофія творчого вольового імпульсу;
- впливання на ворога тільки розумовими аргументами й компромісами, бо, мовляв, боротьба суперечна «раціоналізмові, етиці й розумові», і тільки наука, критика й аналіз, а не інстинкт, воля й боротьба, мають вирішити національну проблему.
12 листопада 1925 року на об'єднавчому з'їзді трьох українських державницьких організацій в Празі постала Легія Українських Націоналістів. Засновниками стали Українське Національне Об'єднання в Чехословаччині (Микола Сціборський, Дмитро Демчук та інші), Союз Визволення України (Юрій Коллард, Григорович), Союз Українських Фашистів (Петро Кожевників, Леонід Костарів — згодом були виключені з Легії за роботу на німецьку та російську розвідки відповідно; останній —також за невідповідность «моральним прикметам» члена ОУН).
Авторитет лідера ЛУН Миколи Сціборського і запроваджений ним обов'язковий ідеологічний вишкіл членства, поступово перетворили Леґію на ідеологічно однорідну організацію, членство якої повністю перейшло на ідеологічну базу українського націоналізму. Надалі ця організація справила значний вплив на об'єднання націоналістичних рухів та стала одним з фундаторів ОУН.
Критика демократії, як соціально-політичного устрою є притаманною рисою більшості творів Миколи Сціборського. Зокрема в його творі «Nаціократія», можна знайти безліч критики в адрес демократії як системи, а також як «духовного стану», на противагу цьому, ставляться «первні націй»:
Сила фашизму в тому, що він спромігся на місце розхлябаної, обезличеної дійсності видвигнути потужну ідею. У цей спосіб створив він середники духовного гарту й скріплення життєвих первнів націй, знеможених від блукань в лабіринтах шукані й сумнівів. Суспільна його заслуга в тому, що касуючи гнилий егоцентризм демократії й комуно-соціалізму, що добачували в людині будь недоторкальне табу, будь об'єкт для неприродних експериментів — він зумів цю людину поставити на службу нації, посилюючи в ній розхитаний інстинкт соціальності й ослаблене почуття обов'язку.
Організація Українських Націоналістів
28 січня — 3 лютого 1929 на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів. Однією з організацій-засновниць стала керована Сціборським Леґія Українських Націоналістів. Самого ж Миколу Сціборського було обрано заступником Голови Проводу ОУН, ким був він до самої смерті. Крім того, виконував обов'язки організаційного референта. Користувався довірою Євгена Коновальця.
Мешкав у Парижі, звідки, 1938-го переїхав до Відня, потім проживав у Кракові, де в 1939—1940 рр. знаходився один із керівних центрів ОУН.
Андрій Мельник про Миколу Сціборського:
"Сціборський осів нещодавно у Відні, змушений покинути Париж у висліді большевицьких демаршів у французької влади. Коли большевикам не вдалося намовити його через окремого висланника Івана Івановича, що пред’явив йому листи від матері й сестри, де його кликано вернутись до них домів, до Житомира, вжили вони всіх заходів, щоб позбутися його з такого культурного світового осередку, яким був і є Париж, і дійняли свого: французька влада змусила його виїхати з Франції. Та вимушений виїзд з Франції зовсім не зломив Миколи Сціборського; большевики не притупили цим гостроти пера, навпаки – зактивізували його ще більше."
Протягом 1930-х — на початку 1940-х років Сціборський активно займався видавничо-публіцистичною діяльністю: у Празі випускав друкований орган ПУН «Розбудова нації», став одним із засновників часопису «Українське слово» у Парижі, співпрацював з такими виданнями як «Державна нація», «Сурма» та іншими націоналістичними періодичними виданнями та альманахами.
Один із творців солідаризму. У вересні 1939 р. за дорученням А. Мельника розробив проект Конституції України, яка передбачала «тоталітарний, авторитарний, професійно-становий» устрій держави.
Андрій Мельник згадував:
"Був він людиною всебічної освіти і нечуваної працездібности, його єдиною розвагою і відпочинком була оперна музика. Пригадую, в 1940 році, коли треба було виступити з власним нашим проектом конституції української держави. Микола Сціборський піднявся цього завдання. Просив звільнити його на три дні від щоденних обов’язків і продовж трьох днів і ночей виготовив цей проєкт, який виявився конструкційно не гіршим зі всіх дотепер відомих, хоч автор його не був юристом, не мав штабу співробітників і опрацював його сам один не продовж років чи місяців, а як сказав я, в 72 години."
Після відокремлення ОУН(р) залишився на боці А. Мельника
Похідні групи ОУН
Для відновлення місцевого самоуправління та Української держави в цілому кожна з гілок ОУН («мельниківці» та «бандерівці») утворила похідні групи. Вони розподілялись на 3 великі напрямки: «Північ», «Центр» та «Південь», які, в свою чергу, складалися з малих операційних груп по 7—12 осіб. У складі мельниківської похідної групи «Північ» прибув до рідного міста Житомира і Сціборський.
Атентат у Житомирі
Сумнозвісне житомирське вбивство сталося 30 серпня 1941 року. Після наради в обласній поліції, Сеник та Сціборський йшли до свого тимчасового помешкання. На вулиці Івана Франка невстановлена особа здійснила постріли в спину. Це сталось ввечері, приблизно о 19:30. Перший постріл прийшовся в Сеника і він помер відразу. На звук пострілу Сціборський обернувся і був смертельно поранений наступними пострілами в обличчя та шию. Операція в першій міській лікарні бажаного результату не принесла і Микола помер, не приходячи до тями. Вбивцю застрілив випадковий німецький вояк. Улас Самчук у книзі «На білому коні» написав:
Під цим самим обідраним собором, на голій брукованій площі, нічим не захищені, виразно виділялись два горбики свіжої землі з дерев’яними на них хрестами. Тяжко повірити, що тут недавно знайшли свій життєвий кінець двоє найчільніших діячів українського модерного революційного опору – двоє довголітніх, невтомних шукачів розв’язки національного питання цього простору – Омелян Сеник і Микола Сціборський.
Тарас Бульба-Боровець та мельниківське крило ОУН звинуватило у вбивстві представника ОУН(б) Кузія, але інші джерела дозволяють припускати, що за атентатом міг стояти агент НКВС Кіндрат Полуведько. 7 вересня 1941 р. Провід бандерівського крила ОУН розіслав комунікат, у якому приписування вбивства Сеника та Сціборського було названо «провокацією». Також висувалася гіпотетична версія про здійснення вбивства німцями, її авторами та прихильниками були В. Гінда, І. Ковальчук, С. Стельникович.
Про могилу
Микола Сціборський похований у Житомирі на подвір'ї Свято-Преображенського Собору.
Після приходу комуністичної влади могилу було зрівняно із землею. У квітні 1991 року силами громадянського комітету та активістів розшукали приблизне місце поховань. За світлиною часів війни, на якій біля могил Сціборського і Сеника сидить інженер Троян, знайшли місце, де могло бути поховання. Збереглось на той час дерево біля собору поруч із могилами. Там насипали горбик, встановили хрест. Але того ж дня хрест зламали. У серпні 1991 року на цьому місці встановили пам'ятну дошку і хрест. Однак, і цю дошку розбили. Володимир Лук'яненко з Коростеня виготовив нову пам'ятну дошку. Її забетонували, встановили варту.
Націократія
Націократію Сціборський розумів як режим панування нації у власній державі, підкреслюючи, що
націократія заперечує принцип класової боротьби та право окремих соціальних груп на монопольне панування в державі й на експлуатацію суспільства. Розглядаючи націю, як живе, суцільне, хоч і різноманітне в своїх складових частинах, єство, вона розв'язання соціальних проблем переносить у площину національної солідарності.
Він заперечував існування партій, вважаючи, що вони
найчастіше стають деструктивними знаряддями егоїстичних групових інтересів
Ідеї націократії у політичній та економічній сфері полягали в адаптованому під інтереси українського націоналізму республіканському національному синдикалізмі з комбінованою авторитарно-децентралізованою системою управління.
Економічна система націократії базована на комбінованій співчинності державного, муніципального, кооперативного й приватного капіталу під плановим господарчим кермуванням і соціальним контролем держави.
М. Сціборський виступав за централізовану державну владу, зосереджену у руках глави держави, який вибудовує сильну вертикаль влади, але здійснює її в інтересах нації. (Геннадій Махорін «Наші Герої». — Житомир: 2014, с. 16-17)
Він скептично оцінював можливість опору зовнішній агресії демократично-ліберальним урядом:
Боротьба з окупантами буде важка, кривава і жорстока. Своєю тактикою полохливого страуса легально-партійна угодовщина сподівається виспекулювати перемогу з найменшою втратою власних зусиль і «безглуздих жертв». Перемога здобудеться лише напруженням всіх сил нації, зорганізованої на устроєво-політичній системі що була б здатна пірвати маси до боротьби, вдержати їх у потрібний момент в мобілізаційному напруженні та забезпечити переможні наслідки всенародного зриву.
Вшанування пам'яті
- У 2005 році могила Сціборського та Сеника включена до Реєстру щойно виявлених та новозбудованих пам'яток культурної спадщини, має охоронний № 4051. Біля могили відбуваються вшанувальні мітинги, які проводять націоналістичні організації. Як правило, це відбувається 28 березня, в день народження М. Сціборського, 23 травня, на Свято Героїв та 30 серпня, в день смерті. Націоналісти Житомира мають намір встановити пам'ятний знак на місці загибелі Сціборського та Сеника, вимагають від влади надати Миколі Сціборському звання (посмертно) «Почесний громадянин міста Житомир» та назвати на його честь одну з вулиць міста.
- 28 березня 2014 року на могилі Миколи Сціборського та Омеляна Сеника відкрито оновлений пам'ятний знак.
- 19 лютого 2016 року одну з вулиць Житомира названо на честь Миколи Сціборського.
- Почесний громадянин міста Житомир.
- На базі полку «Азов» 20 листопада 2017 року відкрито Хорунжу школу імені підполковника Миколи Сціборського.
- Житомирська обласна рада проголосила 2018 рік роком Миколи Сціборського на Житомирщині.
- 28 березня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 120 років з дня народження Миколи Сціборського (1898—1941), теоретика українського націоналізму, діяча УНР, УВО, одного із засновників ОУН.
- 31 жовтня 2018 року на будівлі Головного управління статистики в Житомирській області (Миколи Сціборського, 6А), було встановлено пам'ятну дошку Миколі Сціборському.
- У місті Кременчук тупик 3-й Чкалова перейменували на тупик Миколи Сціборського.
- У місті Луцьк вулицю Брюллова перейменували на вулицю Миколи Сціборського.
Галерея
- Могила в 2013 році
- Могила в 2013 році
- Сучасний вигляд могили
Твори
- «Робітництво і ОУН» (1932)
- «ОУН і селянство» (1933)
- «Націократія» (1935, З вид.)
- «Національна політика більшовиків в Україні» (1938, також англійською, французькою, німецькою мовами)
- «Демократія»
- «Сталінізм» (3 вид. 1938, 1941, 1947)
- «Україна і національна політика Совєтів» (1938)
- «Земельне питання» (1939)
- «Україна в цифрах» (1940, нім. вид. 1944)
- Нарис проекту основних законів Конституції Української Держави
Див. також
Примітки
- Іван Ковальчук, Сергій Стельникович. Нарис історії діяльності ОУН під проводом А. Мельника на Житомирщині у другій половині 1941 року [ 24 липня 2014 у Wayback Machine.]. Житомир: «Рута», 2011.
- ДАЖО, ф.1, оп. 77, спр. 1773, 1898 р., арк. 29 зв.
- ДАЖО, ф. 72, оп. 1, спр. 1118, 1898 р., арк. 16 зв.
- Ігор Луб'янов (28.03.2013). . Gazeta.ua. Архів оригіналу за 20.05.2014. Процитовано 21.12.2019.
- Роман Коваль. . Українське життя в Севастополі. Архів оригіналу за 20.05.2019. Процитовано 20.12.2019.
- Андрій Мельник. . Історія очима історика. Всеукраїнський клуб з історі. Архів оригіналу за 07.01.2017. Процитовано 20.12.2019.
- Гай-Нижник, П. П. (2018). Грамота про федерацію 1918 р.: вимушений тактичний крок задля порятунку Української Держави чи завбачлива стратегія на відновлення єдиної Росії (PDF). Політичні науки. Гілея. 138 (11): 40—57.
- Андрій Безсмертний-Анзіміров. . Україна Incognita. Архів оригіналу за 21.12.2019. Процитовано 21.12.2019.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 17 травня 2012.
- Леся Бондарук. . Суспільний кореспондент. Архів оригіналу за 28.03.2018. Процитовано 21.12.2019.
- Зіновій Книш. Теоретичний промінь надії / «Становлення ОУН» / мовна редакція Ю. Куценка-Шеремета. — Київ : Видавництво ім. Олени Теліги, 1994. — 128 с. — .
- . Нарис історії ОУН. — Мюнхен—Лондон—Нью-Йорк : Українське видавництво, 1968. — Перший том : 1929—1939.
- . Незалежний націонал-революційний часопис “Ватра”. Архів оригіналу за 19.03.2019. Процитовано 21.12.2019.
- Анатолій Кентій. Перший конгрес ОУН. Структура й мережа, організаційні та ідеологічні засади ОУН // Збройний чин українських націоналістів. Том 1: 1920-1942. — Держ. ком. архівів України, Центр. держ. архів громад. об-нь України. — Київ, 2005. — 330 с. з джерела 13 травня 2019
- . Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 28 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- От. Тарас Бульба-Боровець. Армія без держави. / у збірнику статей, спогадів і документів «На зов Києва», Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», стор. 349—352.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 14 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 25 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 25 серпня 2011.
- Комунікат ОУН (С. Бандери) [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.], 7 вересня 1941.
- Іван Ковальчук, Сергій Стельникович. Нарис історії діяльності ОУН під проводом А. Мельника на Житомирщині у другій половині 1941 року. Житомир. «Рута», 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2018. Процитовано 30 червня 2012.
- Сціборський М. О. Націократія — В.: ДП ДКФ, 2007. — 112 с. .
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 13 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
- Не Декабристів, а Свободи: у Луцьку перейменували ще сім вулиць - VSN. vsn.ua (укр.). 1 січня 2000. Процитовано 20 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
Література
- Микола Сціборський Конституція Української Самостійної Соборної Держави (аудіозапис)
- Микола Сціборський. Кантата НАЦІОКРАТІЯ. [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- І. Патриляк. Сціборський Микола // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.703
- ОУН 1929—1954. Перша українська друкарня у Франції, 1955. / Пам'яті впавших за волю України. //
- В. Верига. Втрати ОУН в ІІ Світовій війні або «Здобудеш українську державу або згинеш в боротьбі за неї». — Торонто: «Новий шлях», 1991.
- Газета «Українське Слово» від 11 вересня 1941 р.
- А. Кентій. Від УВО до ОУН. 1920—1942.
- Зіновій Книш. Становлення ОУН. — К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 1994.
- Роман Коваль. . ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 2002. Арк. 1 — 174 зв.
- Іван Ковальчук, Сергій Стельникович. Нарис історії діяльності ОУН під проводом А. Мельника на Житомирщині у другій половині 1941 року. — Житомир: «Рута», 2011.
- Костриця М. Ю. З берегів Тетерева — у вічність. О. Ольжич / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк. — Житомир, 2007.
- Геннадій Махорін. Наші Герої. — Житомир: ФОП Котвицький В. Б., 2014.
- Валентин Мороз. У пошуках українського Піночета? / Передмова Андрія Парубія. — Львів: Сурма, 1999. — 24 с.
- Володимир Панченко. Економічна стратегія ОУН 1920-1950-ті рр.: розробка та реалізація. — К., 2011.
- Стасюк О. Й. Сціборський Микола Орестович [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 926. — .
- С. Таран. Державотворення Миколи Сціборського // ОУН: минуле і майбуття. — К., 1993.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Сціборський Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1869-1870. — 1000 екз.
- МИКОЛА СЦІБОРСЬКИЙ | Програма «Велич особистості» | 2017 (ВІДЕО)
- Про головне в деталях. М. Нагірний. М. Сулятицький. Я. Гнатюк. Річниця народження М. Сціборського [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sciborskij Miko la Orestovich Scibo rskij psevdo Zhitomirskij Organskij Rokosh 28 bereznya 1898 18980328 Zhitomir 30 serpnya 1941 Zhitomir ukrayinskij derzhavnij ta vijskovij diyach uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni ta Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 diyach UNR UVO odin iz fundatoriv OUN pidpolkovnik Vijska UNR publicist ta teoretik ukrayinskogo nacionalizmu zokrema tak zvanogo solidarizmu i korporativnogo derzhavnogo ustroyu redaktor oficijnih vidan OUN avtor chislennih statej u nacionalistichnih vidannyah spivavtor proektu konstituciyi Ukrayinskoyi Derzhavi za fahom inzhener ekonomist borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi pochesnij gromadyanin mista Zhitomir posmertno Mikola Orestovich SciborskijNarodivsya 28 bereznya 1898 1898 03 28 Zhitomir Rosijska imperiyaPomer 30 serpnya 1941 1941 08 30 43 roki Zhitomir Ukrayinska RSR SRSRPohovannya ZhitomirKrayina UNR Ukrayinska DerzhavaDiyalnist derzhavotvorennya publicist teoretikVidomij zavdyaki publicist i teoretik ukrayinskogo nacionalizmuAlma mater Persha zhitomirska gimnaziya i Ukrayinska gospodarska akademiyaZnannya mov ukrayinskaUchasnik Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i Druga svitova vijnaVijskove zvannya PidpolkovnikTermin 1929 1941Partiya OUNKonfesiya Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkvaNagorodiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDovidka z DAZhO pro rik narodzhennya M Sciborskogo Ditinstvo Yunacki roki U fondah Derzhavnogo arhivu Zhitomirskoyi oblasti zbereglas metrichna kniga Svyato Uspenskoyi cerkvi Zhitomira v yakij ohreshenij Mikola Sciborskij Zapis svidchit sho batkami jogo buli Spadkovij dvoryanin gubernskij sekretar Orest Mihajlovich Sciborskij i zakonna druzhina jogo Yevdokiya Yevdokimivna oboye pravoslavni Hreshenimi batkami zapisani kolezkij asesor Teofil Lukich Branovskij ta druzhina pochesnogo gromadyanina Zhitomira Ivana Semenovicha Krayevskogo Nadiya Zapis zrobleno 30 serpnya 1898 roku data narodzhennya zaznachena 28 bereznya 1898 roku Serednyu osvitu zdobuvav u Pershij cholovichij gimnaziyi Zhitomira Teper ce Zhitomirskij derzhavnij universitet im Ivana Franka Zberigsya zhurnal uspishnosti z predmetu Zakon Bozhij za 1914 1915 navchalnij rik z ocinkami Mikoli U 1915 roci pislya zakinchennya 6 go klasu zalishiv gimnaziyu hocha sam shkilnij zhurnal vkazuye sho Sciborskij v 1914 1915 navchalnomu roci perebuvav u 2 mu viddilenni 4 go klasu Persha svitova vijna Sluzhbu v carskij armiyi pochav she v 1915 roci odnorichnikom I rozryadu 1 sichnya 1916 roku zakinchiv navchannya v shkoli praporshikiv Sluzhbu prohodiv v pl imperatora Oleksandra II polku en grenaderskogo korpusu 2 yi rosijskoyi armiyi Nagorodzhenij ordenami Svyatoyi Anni 3 go i 4 go stupeniv ta Svyatogo Stanislava 3 go stupenya Gergiyivskim hrestom 4 go stupenya U boyah dvichi poranenij Pislya lyutnevoyi revolyuciyi Mikola Sciborskij porinaye u vir stvorennya ukrayinskih vijskovih chastin Dokladnishe Ukrayinizaciya vijskovih chastin rosijskoyi armiyi v 1917 roci U zhovtni 1917 go starshini ukrayinci pochali tvoriti ukrayinsku nacionalnu vijskovu chastinu v pl Ce davalosya nadto skladno adzhe bilshist voyakiv buli rosiyanami j ukrayinciv tam bulo porivnyano nebagato odnak meti bulo dosyagnuto Najstarshij za rangom oficer poruchnik Sciborskij ocholiv Okremij ukrayinskij kurin V boyu proti nimciv v listopadi togo zh roku Sciborskij buv otruyenij gazami i pokinuv chastinu Pislya likuvannya v shpitali jogo viznano invalidom iz vtratoyu 50 pracezdatnosti Period UNR Dokladnishe Ukrayinska Narodna Respublika Pislya shpitalyu Sciborskij demobilizuvavsya ta vstupiv do Ukrayinskoyi armiyi Nacionalno svidomij z vijskovim dosvidom oficer stav u nagodi i pri stvorenni Armiyi UNR Andrij Melnik pro Mikolu Sciborskogo zhiv akciyeyu i vlasnoyu robotoyu revolyucijnij temperament harakterizuvav jogo revolyuciya bula jogo stihiyeyu Pid chas timchasovogo vidhodu Centralnoyi Radi do Zhitomira ta Sarn otrimav posadu pri vijskovomu ministrovi Zhukovskomu chasto buv za vartovogo starshinu na zasidannyah Kabinetu Ministriv Golubovicha Robota pri vijskovomu ministerstvi spravila znachnij vpliv na podalshij svitoglyad oficera ta dala rozuminnya derzhavnoyi roboti Mayuchi garne analitichne mislennya Mikola rozumiv sho UNR prirechena cherez nedolugist kerivnictva ale vsilyako namagavsya zberegti derzhavu yakoyi vin tak pragnuv U podalshih pracyah Sciborskij viznachiv prichini nezdatnosti Centralnoyi Radi zberegti Ukrayinsku derzhavu Roman Koval Bagryani zhniva Ukrayinskoyi revolyuciyi Treba pidkresliti zaznachav Mikola Sciborskij sho vishi vijskovi chinniki todi buli daleko ne na visoti svogo priznachennya Personalnij sklad Kabinetu viglyadav nadzvichajno blidnenko i siro Vsi shos nibi robili a zreshtoyu nichogo Terpili vid ciyeyi roboti tilki avta rozvozyachi nevidomo kudi i navisho ministriv direktoriv i radnikiv Osoblivo vrazili Mikolu podiyi nochi koli feldmarshal German fon Ejhgorn zi svoyim shtabom zustrichavsya z povnim skladom Kabinetu Ministriv Cya zustrich vidbulasya u Zhitomiri u budinku gubernatora Ukrayinskih starshin yaki ohoronyali uryad prosto rozlyutiv i viklikav slozi rozpachu zabitij zaturkanij yakijs prignichenij zovnishnij viglyad nashih ministriv u nedbalih odyagah zbitih kablukah na cherevikah A poruch blishali nimecki oficeri suvori oficijni j gordi Zrozumilo chisti ta ohajni Ukrayinski starshini sered nih i Sciborskij stoyali ostoron i divilisya na cyu istorichnu zustrich stiskuyuchi zi zloboyu p yastuki Mikoli stalo do bolyu shkoda Ukrayini i yiyi reprezentantiv Rizhnicya bula taka barvista Z odnogo boku lyude prizvichayeni do vladi i panuvannya a z drugogo kupka yakihos mishan Piznishe Sciborskij stverdzhuvav sho na shlyahu do uspishnogo zdijsnennya nacionalnoyi meti stali provincionalizm i nezdatnist pidnestisya nad lokalno hutoryanskimi interesami v im ya nacionalnogo idealu Todishni providniki buli opanovani doktrinami liberalizmu demokratizmu i socializmu Nash provid popav do ruk kabinetnih i socialistichnih doktrineriv vselyudskih gumanistiv tak dalekih od realnoyi roboti i krivavoyi buri zhittya bezsilih isterikiv psihologichnih i duhovnih degenerativ ta prosto dribnoyi shantrapi pishe Mikola Sciborskij Period Getmanatu Dokladnishe Ukrayinska Derzhava Sciborskij pidtrimav prihid do vladi Pavla Skoropadskogo Otrimav posadu pomichnika povitovogo komendanta v Kozelci sho na Chernigivshini a zgodom i povitovogo komendanta Prote Getmana negativno sprijnyalo selyanstvo bo do svoyih mayetkiv povernulisya pomishiki Vse chastishe ta gostrishe vinikalo selyanske pitannya yake v serpni 1918 go pereroslo v povstannya Sciborskij rozumiv sho sprava zakinchitsya katastrofoyu U listopadi vzhe vsya Chernigivshina bula ohoplena povstannyam Mikola ne pidtrimuvav zhodnih federativnih zv yazkiv Ukrayini tomu pislya pidpisannya Skoropadskim gramoti z nebilshovickoyu Rosiyeyu ostatochno vidijshov vid nogo hocha cya gramota mala suto deklarativnij harakter U grudni 1918 roku vin vzhe buv u skladi Respublikanskih vijsk sho ogolosili vijnu getmanovi rozumiyuchi sho povertaye poperednyu vladu Direktoriya UNR Dokladnishe Direktoriya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U skladi Armiyi UNR Mikola posidav rizni mushtrovi i vijskovo administrativni posadi zokrema v 1920 roci vin buv ad yutantom komandira 1 go kinnogo Lubenskogo polku imeni Maksima Zaliznyaka 1 yi brigadi Okremoyi kinnoyi diviziyi Brav uchast v osinnij kampaniyi Armiyi UNR Emigraciya Sotnik M Sciborskij 21 listopada 1920 roku Mikola Sciborskij internovanij na teritoriyi Polshi u skladi Ukrayinskoyi armiyi Perebuvav u tabori mista Kalish Dokladnishe Tabori internovanih voyakiv Armiyi UNR u Polshi Sluzhbu v Ukrayinskij armiyi zakinchiv 1924 roku na posadi starshogo ad yutanta shtabu Okremoyi kinnoyi diviziyi Pered tim u chervni zakinchiv richni kursi Akademiyi generalnogo shtabu Armiyi UNR 10 chervnya 1924 r komandir Okremoyi kinnoyi diviziyi vidav Mikoli Sciborskomu posvidchennya Ch 460 takogo zmistu Cim svidchu sho st ad yutant shtabu doruchenoyi meni divizii sotnik pri genshtabi Sciborskij Mikola viyaviv sebe yak bezdogannij nacionalno vihovanij starshina Zhodnim karam ne pidpadav pid sudom ta slidstvom ne buv She perebuvayuchi v tabori dlya internovanih v Kalishi Mikola nadislav zayavu na vstup do Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah pro sho svidchit zavedena 27 chervnya 1924 roku osobista sprava Pri vstupi do akademiyi Sciborskij mav pevni trudnoshi pozayak ne mav zakinchenoyi serednoyi osviti Dekilka misyaciv jomu vidmovlyali u vstupi Mikola zh bazhav zdobuti vishu osvitu lishe ukrayinskoyu Dlya cogo musiv nelegalno pributi do Chehoslovachchini de znovu podavav prohannya pro vstup Za nogo vstupilas i Rada Ukrayinskogo soyuzu studentiv emigrantiv i 17 zhovtnya senat Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi uhvaliv rishennya zarahuvati Sciborskogo Pid chas navchannya perevazhali ocinki duzhe dobre i dobre Temoyu diplomnoyi roboti Mikola obrav Agrarnu politiku ukrayinskogo nacionalizmu U nij vin zaznachiv sho u vibori providnoyi ideyi kozhnoyi politiki ne vagayemosya neyu ye Velichnist Potuzhnist i Blago ukrayinskoyi naciyi 9 kvitnya 1929 roku Mikola Sciborskij otrimav diplom inzhenera ekonomista Legiya Ukrayinskih Nacionalistiv Dokladnishe Legiya ukrayinskih nacionalistiv Providni chleni Legiyi Ukrayinskih Nacionalistiv Sidyat zliva napravo Mikola Sciborskij Mikola Tobilevich Teofil Pasichnik Tarnavskij Leonid Kostariv Maksim Zagrivnij Stoyat zliva napravo Yurij Rudenko Yurij Artyushenko Dmitro Demchuk Yaroslav Gerasimovich Zliva napravo Kalenik Lisyuk Yevgen Konovalec Ivan Rudichiv ta Mikola Sciborskij Parizh 1929 Golovnimi prichinami sho sporodili ruh ukrayinskih nacionalistiv M Sciborskij vvazhav anarhiyu i bezlad u nacionalno politichnij roboti riznih centriv ta partij neobhidnist pereociniti vartosti i yasno usvidomiti majbutni shlyahi zavdannya ta metodi yih dosyagnennya povnu zneviru v starih bozhkah ti veliki psihologichni zrushennya j perelomi sho suprovodili revolyuciyu i proces nashih vizvolnih zmagan Sciborskomu zh nalezhit bliskucha kritika doteperishnih osnovnih prikmet ukrayinskih narodnickih demokratichnih sociyalistichnih i liberalnih suspilno politichnih formacij ta yihnoyi ideologiyi Cya kritika zvodilasya do takih protistavlen provinciyalizm i nezdatnist pidnestisya nad lokalno hutoryanskimi interesami v im ya zagalnogo nacionalnogo idealu organichnij nahil u psihici j politici do simbiozu z silnishim zamist pryamuvannya do panuvannya j samostijno derzhavnoyi okreslenosti zvichka zadovolnyatisya minimumom ne bazhayuchi maksimumu negaciya vlasnogo nacionalno suverennogo idealu v im ya zanesenih z Zahodu i poverhovo zasvoyenih idealiv mizhnarodnogo braterstva yak kincevoyi meti vsogo lyudstva krajnij racionalizm sho galmuvav bujnij rozvitok emocij providnikiv i mas shukannya altruyistichnih vsesvityanskih universalnih pravd zamist svoyeyi egoyistichnoyi suverenno nacionalnoyi pravdi opanuvannya doktrinami liberalizmu demokratizmu j sociyalizmu yaki stavili interesi odinici i klasu ponad naciyu pacifizm zamist nastupalnosti degeneraciya j atrofiya tvorchogo volovogo impulsu vplivannya na voroga tilki rozumovimi argumentami j kompromisami bo movlyav borotba superechna racionalizmovi etici j rozumovi i tilki nauka kritika j analiz a ne instinkt volya j borotba mayut virishiti nacionalnu problemu 12 listopada 1925 roku na ob yednavchomu z yizdi troh ukrayinskih derzhavnickih organizacij v Prazi postala Legiya Ukrayinskih Nacionalistiv Zasnovnikami stali Ukrayinske Nacionalne Ob yednannya v Chehoslovachchini Mikola Sciborskij Dmitro Demchuk ta inshi Soyuz Vizvolennya Ukrayini Yurij Kollard Grigorovich Soyuz Ukrayinskih Fashistiv Petro Kozhevnikiv Leonid Kostariv zgodom buli viklyucheni z Legiyi za robotu na nimecku ta rosijsku rozvidki vidpovidno ostannij takozh za nevidpovidnost moralnim prikmetam chlena OUN Avtoritet lidera LUN Mikoli Sciborskogo i zaprovadzhenij nim obov yazkovij ideologichnij vishkil chlenstva postupovo peretvorili Legiyu na ideologichno odnoridnu organizaciyu chlenstvo yakoyi povnistyu perejshlo na ideologichnu bazu ukrayinskogo nacionalizmu Nadali cya organizaciya spravila znachnij vpliv na ob yednannya nacionalistichnih ruhiv ta stala odnim z fundatoriv OUN Dokladnishe Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv Kritika demokratiyi yak socialno politichnogo ustroyu ye pritamannoyu risoyu bilshosti tvoriv Mikoli Sciborskogo Zokrema v jogo tvori Naciokratiya mozhna znajti bezlich kritiki v adres demokratiyi yak sistemi a takozh yak duhovnogo stanu na protivagu comu stavlyatsya pervni nacij Sila fashizmu v tomu sho vin spromigsya na misce rozhlyabanoyi obezlichenoyi dijsnosti vidvignuti potuzhnu ideyu U cej sposib stvoriv vin seredniki duhovnogo gartu j skriplennya zhittyevih pervniv nacij znemozhenih vid blukan v labirintah shukani j sumniviv Suspilna jogo zasluga v tomu sho kasuyuchi gnilij egocentrizm demokratiyi j komuno socializmu sho dobachuvali v lyudini bud nedotorkalne tabu bud ob yekt dlya neprirodnih eksperimentiv vin zumiv cyu lyudinu postaviti na sluzhbu naciyi posilyuyuchi v nij rozhitanij instinkt socialnosti j oslablene pochuttya obov yazku Organizaciya Ukrayinskih Nacionalistiv Pershij Kongres Ukrayinskih Nacionalistiv u Vidni 1929 rik Sidyat zliva napravo 1 ryad Yulian Vassiyan Dmitro Andriyevskij Mikola Kapustyanskij Yevgen Konovalec Mikola Sciborskij Yakiv Moralevich Volodimir Martinec Mikola Vikul Stoyat zliva napravo 2 ryad Ivan Malko Osip Bojdunik Maksim Zagrivnij Yevgen Ziblikevich Petro Kozhevnikiv Dmitro Demchuk Leonid Kostariv Oles Babij Riko Yarij Mihajlo Antonenko Zenon Pelenskij Stoyat zliva napravo 3 ryad Yurij Rudenko Yaroslav Baranovskij Stepan Ohrimovich Stepan Lenkavskij Andrij Fedina Yaroslav Gerasimovich Teofil Pasichnik Tarnavskij Oleksandr Zgorlyakevich Yevgen Lyahovich Yevgen Konovalec Volodimir Martinec Mikola Sciborskij Irina Martinec Zheneva 1933 rik 28 sichnya 3 lyutogo 1929 na Pershomu Kongresi Ukrayinskih Nacionalistiv u Vidni bulo stvoreno Organizaciyu Ukrayinskih Nacionalistiv Odniyeyu z organizacij zasnovnic stala kerovana Sciborskim Legiya Ukrayinskih Nacionalistiv Samogo zh Mikolu Sciborskogo bulo obrano zastupnikom Golovi Provodu OUN kim buv vin do samoyi smerti Krim togo vikonuvav obov yazki organizacijnogo referenta Koristuvavsya doviroyu Yevgena Konovalcya Meshkav u Parizhi zvidki 1938 go pereyihav do Vidnya potim prozhivav u Krakovi de v 1939 1940 rr znahodivsya odin iz kerivnih centriv OUN Andrij Melnik pro Mikolu Sciborskogo Sciborskij osiv neshodavno u Vidni zmushenij pokinuti Parizh u vislidi bolshevickih demarshiv u francuzkoyi vladi Koli bolshevikam ne vdalosya namoviti jogo cherez okremogo vislannika Ivana Ivanovicha sho pred yaviv jomu listi vid materi j sestri de jogo klikano vernutis do nih domiv do Zhitomira vzhili voni vsih zahodiv shob pozbutisya jogo z takogo kulturnogo svitovogo oseredku yakim buv i ye Parizh i dijnyali svogo francuzka vlada zmusila jogo viyihati z Franciyi Ta vimushenij viyizd z Franciyi zovsim ne zlomiv Mikoli Sciborskogo bolsheviki ne pritupili cim gostroti pera navpaki zaktivizuvali jogo she bilshe Protyagom 1930 h na pochatku 1940 h rokiv Sciborskij aktivno zajmavsya vidavnicho publicistichnoyu diyalnistyu u Prazi vipuskav drukovanij organ PUN Rozbudova naciyi stav odnim iz zasnovnikiv chasopisu Ukrayinske slovo u Parizhi spivpracyuvav z takimi vidannyami yak Derzhavna naciya Surma ta inshimi nacionalistichnimi periodichnimi vidannyami ta almanahami Odin iz tvorciv solidarizmu U veresni 1939 r za doruchennyam A Melnika rozrobiv proekt Konstituciyi Ukrayini yaka peredbachala totalitarnij avtoritarnij profesijno stanovij ustrij derzhavi Andrij Melnik zgaduvav Buv vin lyudinoyu vsebichnoyi osviti i nechuvanoyi pracezdibnosti jogo yedinoyu rozvagoyu i vidpochinkom bula operna muzika Prigaduyu v 1940 roci koli treba bulo vistupiti z vlasnim nashim proektom konstituciyi ukrayinskoyi derzhavi Mikola Sciborskij pidnyavsya cogo zavdannya Prosiv zvilniti jogo na tri dni vid shodennih obov yazkiv i prodovzh troh dniv i nochej vigotoviv cej proyekt yakij viyavivsya konstrukcijno ne girshim zi vsih doteper vidomih hoch avtor jogo ne buv yuristom ne mav shtabu spivrobitnikiv i opracyuvav jogo sam odin ne prodovzh rokiv chi misyaciv a yak skazav ya v 72 godini Pislya vidokremlennya OUN r zalishivsya na boci A Melnika Pohidni grupi OUN Dokladnishe Pohidni grupi OUN Dlya vidnovlennya miscevogo samoupravlinnya ta Ukrayinskoyi derzhavi v cilomu kozhna z gilok OUN melnikivci ta banderivci utvorila pohidni grupi Voni rozpodilyalis na 3 veliki napryamki Pivnich Centr ta Pivden yaki v svoyu chergu skladalisya z malih operacijnih grup po 7 12 osib U skladi melnikivskoyi pohidnoyi grupi Pivnich pribuv do ridnogo mista Zhitomira i Sciborskij Atentat u Zhitomiri Inzhener Troyan bilya mogili Sciborskogo ta Senika 1941 rik Mogila Omelyana Senika ta Mikoli Sciborskogo pravoruch a livoruch Kostya Voznogo Sumnozvisne zhitomirske vbivstvo stalosya 30 serpnya 1941 roku Pislya naradi v oblasnij policiyi Senik ta Sciborskij jshli do svogo timchasovogo pomeshkannya Na vulici Ivana Franka nevstanovlena osoba zdijsnila postrili v spinu Ce stalos vvecheri priblizno o 19 30 Pershij postril prijshovsya v Senika i vin pomer vidrazu Na zvuk postrilu Sciborskij obernuvsya i buv smertelno poranenij nastupnimi postrilami v oblichchya ta shiyu Operaciya v pershij miskij likarni bazhanogo rezultatu ne prinesla i Mikola pomer ne prihodyachi do tyami Vbivcyu zastriliv vipadkovij nimeckij voyak Ulas Samchuk u knizi Na bilomu koni napisav Pid cim samim obidranim soborom na golij brukovanij ploshi nichim ne zahisheni virazno vidilyalis dva gorbiki svizhoyi zemli z derev yanimi na nih hrestami Tyazhko poviriti sho tut nedavno znajshli svij zhittyevij kinec dvoye najchilnishih diyachiv ukrayinskogo modernogo revolyucijnogo oporu dvoye dovgolitnih nevtomnih shukachiv rozv yazki nacionalnogo pitannya cogo prostoru Omelyan Senik i Mikola Sciborskij Taras Bulba Borovec ta melnikivske krilo OUN zvinuvatilo u vbivstvi predstavnika OUN b Kuziya ale inshi dzherela dozvolyayut pripuskati sho za atentatom mig stoyati agent NKVS Kindrat Poluvedko 7 veresnya 1941 r Provid banderivskogo krila OUN rozislav komunikat u yakomu pripisuvannya vbivstva Senika ta Sciborskogo bulo nazvano provokaciyeyu Takozh visuvalasya gipotetichna versiya pro zdijsnennya vbivstva nimcyami yiyi avtorami ta prihilnikami buli V Ginda I Kovalchuk S Stelnikovich Pro mogiluMikola Sciborskij pohovanij u Zhitomiri na podvir yi Svyato Preobrazhenskogo Soboru Pislya prihodu komunistichnoyi vladi mogilu bulo zrivnyano iz zemleyu U kvitni 1991 roku silami gromadyanskogo komitetu ta aktivistiv rozshukali priblizne misce pohovan Za svitlinoyu chasiv vijni na yakij bilya mogil Sciborskogo i Senika sidit inzhener Troyan znajshli misce de moglo buti pohovannya Zbereglos na toj chas derevo bilya soboru poruch iz mogilami Tam nasipali gorbik vstanovili hrest Ale togo zh dnya hrest zlamali U serpni 1991 roku na comu misci vstanovili pam yatnu doshku i hrest Odnak i cyu doshku rozbili Volodimir Luk yanenko z Korostenya vigotoviv novu pam yatnu doshku Yiyi zabetonuvali vstanovili vartu Dokladnishe Mogila Mikoli Sciborskogo ta Omelyana SenikaNaciokratiyaNaciokratiyu Sciborskij rozumiv yak rezhim panuvannya naciyi u vlasnij derzhavi pidkreslyuyuchi sho naciokratiya zaperechuye princip klasovoyi borotbi ta pravo okremih socialnih grup na monopolne panuvannya v derzhavi j na ekspluataciyu suspilstva Rozglyadayuchi naciyu yak zhive sucilne hoch i riznomanitne v svoyih skladovih chastinah yestvo vona rozv yazannya socialnih problem perenosit u ploshinu nacionalnoyi solidarnosti Vin zaperechuvav isnuvannya partij vvazhayuchi sho voni najchastishe stayut destruktivnimi znaryaddyami egoyistichnih grupovih interesiv Ideyi naciokratiyi u politichnij ta ekonomichnij sferi polyagali v adaptovanomu pid interesi ukrayinskogo nacionalizmu respublikanskomu nacionalnomu sindikalizmi z kombinovanoyu avtoritarno decentralizovanoyu sistemoyu upravlinnya Ekonomichna sistema naciokratiyi bazovana na kombinovanij spivchinnosti derzhavnogo municipalnogo kooperativnogo j privatnogo kapitalu pid planovim gospodarchim kermuvannyam i socialnim kontrolem derzhavi M Sciborskij vistupav za centralizovanu derzhavnu vladu zoseredzhenu u rukah glavi derzhavi yakij vibudovuye silnu vertikal vladi ale zdijsnyuye yiyi v interesah naciyi Gennadij Mahorin Nashi Geroyi Zhitomir 2014 s 16 17 Vin skeptichno ocinyuvav mozhlivist oporu zovnishnij agresiyi demokratichno liberalnim uryadom Borotba z okupantami bude vazhka krivava i zhorstoka Svoyeyu taktikoyu polohlivogo strausa legalno partijna ugodovshina spodivayetsya vispekulyuvati peremogu z najmenshoyu vtratoyu vlasnih zusil i bezgluzdih zhertv Peremoga zdobudetsya lishe napruzhennyam vsih sil naciyi zorganizovanoyi na ustroyevo politichnij sistemi sho bula b zdatna pirvati masi do borotbi vderzhati yih u potribnij moment v mobilizacijnomu napruzhenni ta zabezpechiti peremozhni naslidki vsenarodnogo zrivu Vshanuvannya pam yatiU 2005 roci mogila Sciborskogo ta Senika vklyuchena do Reyestru shojno viyavlenih ta novozbudovanih pam yatok kulturnoyi spadshini maye ohoronnij 4051 Bilya mogili vidbuvayutsya vshanuvalni mitingi yaki provodyat nacionalistichni organizaciyi Yak pravilo ce vidbuvayetsya 28 bereznya v den narodzhennya M Sciborskogo 23 travnya na Svyato Geroyiv ta 30 serpnya v den smerti Nacionalisti Zhitomira mayut namir vstanoviti pam yatnij znak na misci zagibeli Sciborskogo ta Senika vimagayut vid vladi nadati Mikoli Sciborskomu zvannya posmertno Pochesnij gromadyanin mista Zhitomir ta nazvati na jogo chest odnu z vulic mista 28 bereznya 2014 roku na mogili Mikoli Sciborskogo ta Omelyana Senika vidkrito onovlenij pam yatnij znak 19 lyutogo 2016 roku odnu z vulic Zhitomira nazvano na chest Mikoli Sciborskogo Pochesnij gromadyanin mista Zhitomir Na bazi polku Azov 20 listopada 2017 roku vidkrito Horunzhu shkolu imeni pidpolkovnika Mikoli Sciborskogo Zhitomirska oblasna rada progolosila 2018 rik rokom Mikoli Sciborskogo na Zhitomirshini 28 bereznya 2018 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachayetsya pam yatna data 120 rokiv z dnya narodzhennya Mikoli Sciborskogo 1898 1941 teoretika ukrayinskogo nacionalizmu diyacha UNR UVO odnogo iz zasnovnikiv OUN 31 zhovtnya 2018 roku na budivli Golovnogo upravlinnya statistiki v Zhitomirskij oblasti Mikoli Sciborskogo 6A bulo vstanovleno pam yatnu doshku Mikoli Sciborskomu U misti Kremenchuk tupik 3 j Chkalova perejmenuvali na tupik Mikoli Sciborskogo U misti Luck vulicyu Bryullova perejmenuvali na vulicyu Mikoli Sciborskogo GalereyaMogila v 2013 roci Mogila v 2013 roci Suchasnij viglyad mogiliTvori Robitnictvo i OUN 1932 OUN i selyanstvo 1933 Naciokratiya 1935 Z vid Nacionalna politika bilshovikiv v Ukrayini 1938 takozh anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu movami Demokratiya Stalinizm 3 vid 1938 1941 1947 Ukrayina i nacionalna politika Sovyetiv 1938 Zemelne pitannya 1939 Ukrayina v cifrah 1940 nim vid 1944 Naris proektu osnovnih zakoniv Konstituciyi Ukrayinskoyi DerzhaviDiv takozhMartirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPAPrimitkiIvan Kovalchuk Sergij Stelnikovich Naris istoriyi diyalnosti OUN pid provodom A Melnika na Zhitomirshini u drugij polovini 1941 roku 24 lipnya 2014 u Wayback Machine Zhitomir Ruta 2011 DAZhO f 1 op 77 spr 1773 1898 r ark 29 zv DAZhO f 72 op 1 spr 1118 1898 r ark 16 zv Igor Lub yanov 28 03 2013 Gazeta ua Arhiv originalu za 20 05 2014 Procitovano 21 12 2019 Roman Koval Ukrayinske zhittya v Sevastopoli Arhiv originalu za 20 05 2019 Procitovano 20 12 2019 Andrij Melnik Istoriya ochima istorika Vseukrayinskij klub z istori Arhiv originalu za 07 01 2017 Procitovano 20 12 2019 Gaj Nizhnik P P 2018 Gramota pro federaciyu 1918 r vimushenij taktichnij krok zadlya poryatunku Ukrayinskoyi Derzhavi chi zavbachliva strategiya na vidnovlennya yedinoyi Rosiyi PDF Politichni nauki Gileya 138 11 40 57 Andrij Bezsmertnij Anzimirov Ukrayina Incognita Arhiv originalu za 21 12 2019 Procitovano 21 12 2019 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 17 travnya 2012 Lesya Bondaruk Suspilnij korespondent Arhiv originalu za 28 03 2018 Procitovano 21 12 2019 Zinovij Knish Teoretichnij promin nadiyi Stanovlennya OUN movna redakciya Yu Kucenka Sheremeta Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi 1994 128 s ISBN 5 7707 6210 1 Naris istoriyi OUN Myunhen London Nyu Jork Ukrayinske vidavnictvo 1968 Pershij tom 1929 1939 Nezalezhnij nacional revolyucijnij chasopis Vatra Arhiv originalu za 19 03 2019 Procitovano 21 12 2019 Anatolij Kentij Pershij kongres OUN Struktura j merezha organizacijni ta ideologichni zasadi OUN Zbrojnij chin ukrayinskih nacionalistiv Tom 1 1920 1942 Derzh kom arhiviv Ukrayini Centr derzh arhiv gromad ob n Ukrayini Kiyiv 2005 330 s z dzherela 13 travnya 2019 Arhiv originalu za 19 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 Arhiv originalu za 6 listopada 2012 Procitovano 28 chervnya 2012 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 Ot Taras Bulba Borovec Armiya bez derzhavi u zbirniku statej spogadiv i dokumentiv Na zov Kiyeva Kiyiv vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro stor 349 352 Arhiv originalu za 23 chervnya 2016 Procitovano 14 bereznya 2010 Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 25 serpnya 2011 Arhiv originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 25 serpnya 2011 Komunikat OUN S Banderi 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine 7 veresnya 1941 Ivan Kovalchuk Sergij Stelnikovich Naris istoriyi diyalnosti OUN pid provodom A Melnika na Zhitomirshini u drugij polovini 1941 roku Zhitomir Ruta 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 5 listopada 2018 Procitovano 30 chervnya 2012 Sciborskij M O Naciokratiya V DP DKF 2007 112 s ISBN 978 966 7151 93 5 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 13 grudnya 2019 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2014 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 4 listopada 2018 Procitovano 4 listopada 2018 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 14 bereznya 2018 Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 9 listopada 2018 Ne Dekabristiv a Svobodi u Lucku perejmenuvali she sim vulic VSN vsn ua ukr 1 sichnya 2000 Procitovano 20 kvitnya 2024 Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 22 chervnya 2012 LiteraturaMikola Sciborskij Konstituciya Ukrayinskoyi Samostijnoyi Sobornoyi Derzhavi audiozapis Mikola Sciborskij Kantata NACIOKRATIYa 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine I Patrilyak Sciborskij Mikola Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 703 ISBN 978 966 611 818 2 OUN 1929 1954 Persha ukrayinska drukarnya u Franciyi 1955 Pam yati vpavshih za volyu Ukrayini V Veriga Vtrati OUN v II Svitovij vijni abo Zdobudesh ukrayinsku derzhavu abo zginesh v borotbi za neyi Toronto Novij shlyah 1991 Gazeta Ukrayinske Slovo vid 11 veresnya 1941 r A Kentij Vid UVO do OUN 1920 1942 Zinovij Knish Stanovlennya OUN K Vidavnictvo im Oleni Teligi 1994 Roman Koval CDAVO Ukrayini f 3795 op 1 spr 2002 Ark 1 174 zv Ivan Kovalchuk Sergij Stelnikovich Naris istoriyi diyalnosti OUN pid provodom A Melnika na Zhitomirshini u drugij polovini 1941 roku Zhitomir Ruta 2011 Kostricya M Yu Z beregiv Tetereva u vichnist O Olzhich M Yu Kostricya R Yu Kondratyuk Zhitomir 2007 Gennadij Mahorin Nashi Geroyi Zhitomir FOP Kotvickij V B 2014 Valentin Moroz U poshukah ukrayinskogo Pinocheta Peredmova Andriya Parubiya Lviv Surma 1999 24 s Volodimir Panchenko Ekonomichna strategiya OUN 1920 1950 ti rr rozrobka ta realizaciya K 2011 Stasyuk O J Sciborskij Mikola Orestovich 7 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 926 ISBN 978 966 00 1290 5 S Taran Derzhavotvorennya Mikoli Sciborskogo OUN minule i majbuttya K 1993 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSciborskij Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1869 1870 1000 ekz MIKOLA SCIBORSKIJ Programa Velich osobistosti 2017 VIDEO Pro golovne v detalyah M Nagirnij M Sulyatickij Ya Gnatyuk Richnicya narodzhennya M Sciborskogo 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela