Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан-Марі Ле Пен (фр. Jean-Marie Le Pen) (нар. 20 червня 1928, Ла-Триніте-сюр-Мер, Франція) — французький праворадикальний політик, засновник та президент партії (1972—2011) Національний фронт, колишній депутат французького та європейського парламентів. Колишній кандидат на посаду президента Франції.
| Жан-Марі Ле Пен Jean-Marie Le Pen | |
|---|---|
| фр. Jean-Marie Le Pen | |
 | |
| Голова Національного фронту | |
| 5 жовтня 1972 — 15 січня 2011 | |
| Наступник | Марін Ле Пен |
| Депутат європейського парламенту | |
| 1984 — 2003 | |
| | |
| Народився | 20 червня 1928 (96 років) м. Ля Трініте-сюр-Мер, Франція |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Країна | Франція |
| Національність | Француз |
| Alma mater | d і Університет Париж II |
| Політична партія | Національний фронт |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Жанна-Марі Пашо |
| Діти | Марін Ле Пен, d і d |
| Релігія | Католик |
 | |
| jeanmarielepen.com | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в маленькому селі на атлантичному узбережжі Франції, у провінції Бретань, у родині рибалки та кравчині. 1942 року він осиротів, коли його батько підірвався на міні під час рибалки і Ле Пен став так званим «національним сиротою» (фр. pupille de la nation), тобто виховувався на державні кошти. На кошти держави він навчався в єзуїтській школі. Під час німецької окупіації намагався приєднатися до руху опору, але йому відмовили. Після закінчення ліцею він поступив на юридичний факультет у Парижі та став головою студентської асоціації факультету.
У 50-ті рр. був активістом націоналістичних організацій. В одній з вуличних бійок з комуністами йому пошкодили ліве око, зір на якому так і не відновився.
1953 року організував групу студентів-добровольців для допомоги населенню Нідерландів, постраждалому від масштабної повені.
Після закінчення університету пішов на службу до Іноземного Легіону і 1954 року був направлений до Індокитаю. Свою службу у легіоні він продовжив на Суецькому каналі, вже після укладення перемир'я. 1957 року служив у французькій розвідці в Алжирі. Його політичні супротивники звинувачували його в причетності до тортур алжирських повстанців, але ці звинувачення не довели, а сам Ле Пен їх категорично заперечував.
Після закінчення служби він продовжив навчання на юридичному факультеті і згодом почав вивчати ще й політологію. Після поразки на парламентських виборах 1962 року Ле Пен займався підприємництвом — організував звукозаписну компанію SERP (фр. Société d'étude et de relations publiques, укр. Товариство вивчення суспільних відносин)
26 червня 1960 він одружився з П'єретт Лола (фр. Pierrette Lalanne) — у них народилося 3 дочки. 1985 (за іншими даними — 1984 або 1986) року вони розлучилися. Повторно одружився 31 травня 1991 із Жанною-Марі (Жані) Пашо (фр. Jeanne-Marie Paschos dite Jany). Одна з його дочок, Марін Ле Пен, стала його найближчою політичною соратницею, зокрема взяла активну участь у кампанії 2007 року.
Політичне життя
Політичне життя Ле Пена почалося в Тулузі, де він став головою студентської спілки після закінчення служби в Алжирі. Пізніше, 1956 р. в Парижі його обрали до Національних зборів. У віці 28 років Ле Пен став наймолодшим на той момент депутатом парламенту. Наступного року він став головою національної ветеранської організації. 1965 року Ле Пен керував передвиборною кампанією одного з праворадикальних політиків, згодом втратив місце в парламенті і 1972 року заснував Національний фронт.
1974 року він вперше балотувався на посаду президента Франції і здобув лише 0,74 %. В інших президентських перегонах у 1981 він знову програв кандидату від Соціалістичної партії Франсуа Міттерану. Його політична програма була спрямована проти нелегальної імміграції, мусульманських екстремістів і отримала певну підтримку серед виборців Франції, особливо на півдні країни. У виборах до Європейського парламенту 1984 р. Національний фронт отримав 10 % голосів. Після парламентських вибрів у 1986 р. 34 депутатів від «фронту» потрапило до парламенту разом з Ле Пеном.
У наступних виборах до Європарламенту у 1984 та 1999 Ле Пен знову ввійшов до парламенту. Однак після бійки в парламенті, 10 квітня 2003 його позбавили депутатського мандата. Ще раніше його позбавляли парламентського імунітету після судових позовів з Німеччини у звинуваченнях поширення неонацистських поглядів і запереченні Голокосту. У червні 1999 його визнали винним та оштрафували. Сам Ле Пен наголошує, що не заперечує Голокост, але вважає його незначною подією і «дрібницею» в історії Другої світової війни.
Найбільшим політичним успіхом Ле Пена була участь у президентських виборах 2002 року, коли за нього у першому турі проголосувало 16,7 % виборців. Вийшовши у другий тур, він змагався за президентське крісло з Жаком Шираком, який зрештою переміг з 82 % голосів і став президентом. Ставши, таким чином одним з відомих політиків Франції Ле Пен залишався довгий час на політичній арені, користуючись підтримкою певної частини французького електорату. Основою його політичної програми залишаються питання обмеження імміграції, відновлення смертної кари, призову до армії. Він також є євроскептиком і виступає за обмеження участі Франції у ЄС. Згодом до нього приєдналася його наймолодша дочка Марін, яка теж стала одним з провідних членів Національного фронту. 16 січня 2011 року Жан-Марі Ле Пен пішов у відставку з посади голови Національного фронту, обіймав посаду почесного голови партії до 2015 року. Його молодшу дочку Марін Ле Пен обрали головою Національного Фронту.
У листопаді 1990 року Ле Пен відвідав Ірак, де зустрічався з президентом Саддамом Хусейном і домігся звільнення 55 французьких заручників
Після підписання 1992 року Маастрихтського договору протестував проти інтеграції країн у рамках Європейського союзу, який вважав небезпечною для інтересів Франції.
2003 року Європейський суд позбавив його депутатського мандата Європарламенту: це зробили на підставі французького судового рішення 1998 року (у ході парламентської виборчої кампанії він вдарив кандидата-соціаліста) та постанови Державної Ради Франції.
20 серпня 2015 Національний фронт заявив, що виключив з лав партії свого колишнього лідера. У заяві партії зазначено, що 87-річний Жан-Марі Ле Пен отримає «коротке повідомлення» щодо партійного рішення.
Судові рішення та скандальні висловлювання
Ле Пен неодноразово фігурував у різних скандалах. Зокрема його звинувачували в антисемітизмі і фашизмі. Загалом Ле Пен притягувався до суду і був засуджений 25 разів, у тому числі за «пропаганду фашизму» (1965), «виправдання військових злочинів» (1971, 1986), «за розпалювання міжрасової ненависті» (1987), «за розпалювання антисемітизму» (1986), а також «за спробу перегляду злочинів проти людяності» (1991)
У серпні 1965 р. за випуск платівки із нацистськими маршами Ле Пена звинуватили у пропаганді фашизму і засудили до двох місяців в'язниці та значного грошового штрафу.
Виступаючи 14 листопада 2002 на телеканалі LCI Ле Пен охарактеризував політику Дж. Буша щодо Іраку так: «Якби Гітлер здійснив четверту частину всього цього, над ним учинили б повселюдний суд совісті».
2004 року паризький суд засудив лідера НФ до штрафу за підбурювання до расової ненависті, приводом для судового вердикту слугували висловлювання на адресу мусульман, сказані Ле Пеном в інтерв'ю газеті Monde в квітні 2003 року:
Того дня, коли у Франції буде не п'ять мільйонів, а 25 мільйонів мусульман, вони будуть командувати. І французи будуть тулитися до стін, пробиратися по тротуарах, опустивши очі. А коли вони не будуть цього робити, у них запитають: що це ти так на мене дивишся? нариватися на бійку? І вам залишиться тільки тікати, інакше отримаєте прочухана.
У липні 2006 набуло широкого розголосу висловлювання Ле Пена про те, що французи не почувають себе солідарними з національною футбольною командою, тому що в збірній багато «кольорових гравців».
Ле Пен вважає «недоліком» те, що вихідець із сім'ї іммігрантів Саркозі є євреєм по матері — на його думку, це робить Саркозі менш придатним для управління країною. «Мосьє Саркозі не має того минулого, яке формує дійсного представника нації. Наявність трьох бабусь-іноземок — не найкраща якість для майбутнього президента», — заявив з цього приводу Ле Пен.
В одній зі своїх книг Ле Пен, звертаючись до простих французів, писав: «Завтра іммігранти облаштуються у вас, їстимуть ваш суп і спатимуть з вашою дружиною, вашою дочкою і вашим сином».
Також Ле Пен неодноразово говорив: «У євреїв є Ізраїль, у злодіїв і педерастів є Америка, але Франція у французів тільки одна і ніякої іншої ви не створите. Нам залишається боротися у Франції за французів».
Заперечення Голокосту
Ле Пен відомий своєю симпатією до ревізіонізму Голокосту, зокрема, його звинувачували в тому, що він не заперечує проти поширення ревізіонізму Голокосту, у тому числі й серед членів своєї партії, і схвально ставиться до робіт ревізіоністів як історичних досліджень. Він також зробив декілька провокаційних заяв, що стосуються Голокосту. Найвідомішим став його вислів, зроблений під час інтерв'ю у вересні 1987 року, у якому він заявив щодо газових камер:
Я не кажу, що газові камери не існували. Я не міг бачити їх на власні очі. І я спеціально не вивчав цього питання. Але я вважаю, що це лише деталь історії Другої світової війни
Через цю заяву Ле Пена засудили французькі суди на підставі закону Гейссо до штрафу в понад 140 тисяч франків за шокуючі висловлювання та серйозний замах на пам'ять, повагу та милосердя до тих, хто пережив геноцид, та їхніх родин. Відомий ревізіоніст Робер Форрісон написав, що з цією заявою не погодиться жоден ревізіоніст. Ле Пен повторив цю заяву про газові камери як «деталь» 5 грудня 1997 року в Мюнхені, зазначивши, що не вважає її зневажливою чи презирливою. За це його засудив французький суд до компенсації моральних збитків 11 організаціям та штрафу в 300 тисяч франків на публікацію судового рішення. Німецький суд не визнав у його діях заперечення Голокосту, але оштрафував його за розпалення расової ненависті шляхом опошлення Голокосту, що теж є злочином у Німеччині.
У скандальному інтерв'ю журналу «Бретон» (опублікованому проти волі Ле Пена, який просив не публікувати інтерв'ю), коли Ле Пен назвав газові камери «незначною деталлю в історії Другої світової війни», журналіст із «Бретон» звернув його увагу на те, що «людей депортували і поміщали в табори тільки для того, щоб вбити їх», Ле Пен відповів:
Але це тому, що ви вірите в це. А я не відчуваю себе зобов'язаним розділяти такий погляд. Я констатую, що в Аушвіці був завод IG Farben, на якому працювали 80 000 робітників. Наскільки мені відомо, у будь-якому разі ці люди не були ні спалені, ні отруєні газом.
Висловлювання Ле Пена відразу ж засудили за «негаціонізм» (ревізіонізм) політичні діячі та асоціації. «Представницька рада єврейських організацій у Франції» (CRIF) вважає, що колишній кандидат на пост президента Франції, «зазнав політичної поразки» і зробив ще один крок «на шляху негаціонізму» з однією лише метою, щоб «про нього говорили». Партія «Рух молодих соціалістів» засудила Ле Пена за «чітко виражений ревізіонізм». Напередодні Французька Ліга боротьби з расизмом і антисемітизмом, лідер фракції соціалістів у Європарламенті Мартін Шульц та низка інших політиків закликали Європарламент позбавити Ле Пена депутатської недоторканності, оскільки, на їхню думку, Ле Пен заперечує Голокост і відтак не має права головувати на сесії, а має перебувати на лаві підсудних. Представник Центру Симона Визенталя вважає, що Ле Пен заперечував існування газових камер у таборах смерті та всіляко прагнув применшити значення Голокосту.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 29 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 29 вересня 2010.
- . http://ukranews.com/. 20.08.2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 28 липня 2011.
- Ле Пен: Из сборной Франции нужно выгнать «цветных» [ 20 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 1 серпня 2011.
- Le Pen sur chambres à gaz — INA[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 3 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 3 серпня 2011.
- Tout images: Le Pen jugement Soir 3, FR3, 26 décembre 1997. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 3 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 березня 2022.
- Ле Пен назвал газовые камеры «деталью истории»[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 3 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2009. Процитовано 28 липня 2011.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jean-Marie Le Pen |
- (фр.)
- Офіційний сайт президентської кампанії Ле пена 2007 року [ 11 вересня 2020 у Wayback Machine.] (фр.)
- Блог Ле Пена [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Mari Le Pen fr Jean Marie Le Pen nar 20 chervnya 1928 La Trinite syur Mer Franciya francuzkij pravoradikalnij politik zasnovnik ta prezident partiyi 1972 2011 Nacionalnij front kolishnij deputat francuzkogo ta yevropejskogo parlamentiv Kolishnij kandidat na posadu prezidenta Franciyi Zhan Mari Le Pen Jean Marie Le Penfr Jean Marie Le PenGolova Nacionalnogo frontu5 zhovtnya 1972 15 sichnya 2011Nastupnik Marin Le PenDeputat yevropejskogo parlamentu1984 2003Narodivsya 20 chervnya 1928 1928 06 20 96 rokiv m Lya Trinite syur Mer FranciyaVidomij yak politik advokatKrayina FranciyaNacionalnist FrancuzAlma mater d i Universitet Parizh IIPolitichna partiya Nacionalnij frontBatko dMati dU shlyubi z Zhanna Mari PashoDiti Marin Le Pen d i dReligiya Katolikjeanmarielepen com Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pen U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Le Pen BiografiyaNarodivsya v malenkomu seli na atlantichnomu uzberezhzhi Franciyi u provinciyi Bretan u rodini ribalki ta kravchini 1942 roku vin osirotiv koli jogo batko pidirvavsya na mini pid chas ribalki i Le Pen stav tak zvanim nacionalnim sirotoyu fr pupille de la nation tobto vihovuvavsya na derzhavni koshti Na koshti derzhavi vin navchavsya v yezuyitskij shkoli Pid chas nimeckoyi okupiaciyi namagavsya priyednatisya do ruhu oporu ale jomu vidmovili Pislya zakinchennya liceyu vin postupiv na yuridichnij fakultet u Parizhi ta stav golovoyu studentskoyi asociaciyi fakultetu U 50 ti rr buv aktivistom nacionalistichnih organizacij V odnij z vulichnih bijok z komunistami jomu poshkodili live oko zir na yakomu tak i ne vidnovivsya 1953 roku organizuvav grupu studentiv dobrovolciv dlya dopomogi naselennyu Niderlandiv postrazhdalomu vid masshtabnoyi poveni Pislya zakinchennya universitetu pishov na sluzhbu do Inozemnogo Legionu i 1954 roku buv napravlenij do Indokitayu Svoyu sluzhbu u legioni vin prodovzhiv na Sueckomu kanali vzhe pislya ukladennya peremir ya 1957 roku sluzhiv u francuzkij rozvidci v Alzhiri Jogo politichni suprotivniki zvinuvachuvali jogo v prichetnosti do tortur alzhirskih povstanciv ale ci zvinuvachennya ne doveli a sam Le Pen yih kategorichno zaperechuvav Pislya zakinchennya sluzhbi vin prodovzhiv navchannya na yuridichnomu fakulteti i zgodom pochav vivchati she j politologiyu Pislya porazki na parlamentskih viborah 1962 roku Le Pen zajmavsya pidpriyemnictvom organizuvav zvukozapisnu kompaniyu SERP fr Societe d etude et de relations publiques ukr Tovaristvo vivchennya suspilnih vidnosin 26 chervnya 1960 vin odruzhivsya z P yerett Lola fr Pierrette Lalanne u nih narodilosya 3 dochki 1985 za inshimi danimi 1984 abo 1986 roku voni rozluchilisya Povtorno odruzhivsya 31 travnya 1991 iz Zhannoyu Mari Zhani Pasho fr Jeanne Marie Paschos dite Jany Odna z jogo dochok Marin Le Pen stala jogo najblizhchoyu politichnoyu soratniceyu zokrema vzyala aktivnu uchast u kampaniyi 2007 roku Politichne zhittyaPolitichne zhittya Le Pena pochalosya v Tuluzi de vin stav golovoyu studentskoyi spilki pislya zakinchennya sluzhbi v Alzhiri Piznishe 1956 r v Parizhi jogo obrali do Nacionalnih zboriv U vici 28 rokiv Le Pen stav najmolodshim na toj moment deputatom parlamentu Nastupnogo roku vin stav golovoyu nacionalnoyi veteranskoyi organizaciyi 1965 roku Le Pen keruvav peredvibornoyu kampaniyeyu odnogo z pravoradikalnih politikiv zgodom vtrativ misce v parlamenti i 1972 roku zasnuvav Nacionalnij front 1974 roku vin vpershe balotuvavsya na posadu prezidenta Franciyi i zdobuv lishe 0 74 V inshih prezidentskih peregonah u 1981 vin znovu prograv kandidatu vid Socialistichnoyi partiyi Fransua Mitteranu Jogo politichna programa bula spryamovana proti nelegalnoyi immigraciyi musulmanskih ekstremistiv i otrimala pevnu pidtrimku sered viborciv Franciyi osoblivo na pivdni krayini U viborah do Yevropejskogo parlamentu 1984 r Nacionalnij front otrimav 10 golosiv Pislya parlamentskih vibriv u 1986 r 34 deputativ vid frontu potrapilo do parlamentu razom z Le Penom U nastupnih viborah do Yevroparlamentu u 1984 ta 1999 Le Pen znovu vvijshov do parlamentu Odnak pislya bijki v parlamenti 10 kvitnya 2003 jogo pozbavili deputatskogo mandata She ranishe jogo pozbavlyali parlamentskogo imunitetu pislya sudovih pozoviv z Nimechchini u zvinuvachennyah poshirennya neonacistskih poglyadiv i zaperechenni Golokostu U chervni 1999 jogo viznali vinnim ta oshtrafuvali Sam Le Pen nagoloshuye sho ne zaperechuye Golokost ale vvazhaye jogo neznachnoyu podiyeyu i dribniceyu v istoriyi Drugoyi svitovoyi vijni Najbilshim politichnim uspihom Le Pena bula uchast u prezidentskih viborah 2002 roku koli za nogo u pershomu turi progolosuvalo 16 7 viborciv Vijshovshi u drugij tur vin zmagavsya za prezidentske krislo z Zhakom Shirakom yakij zreshtoyu peremig z 82 golosiv i stav prezidentom Stavshi takim chinom odnim z vidomih politikiv Franciyi Le Pen zalishavsya dovgij chas na politichnij areni koristuyuchis pidtrimkoyu pevnoyi chastini francuzkogo elektoratu Osnovoyu jogo politichnoyi programi zalishayutsya pitannya obmezhennya immigraciyi vidnovlennya smertnoyi kari prizovu do armiyi Vin takozh ye yevroskeptikom i vistupaye za obmezhennya uchasti Franciyi u YeS Zgodom do nogo priyednalasya jogo najmolodsha dochka Marin yaka tezh stala odnim z providnih chleniv Nacionalnogo frontu 16 sichnya 2011 roku Zhan Mari Le Pen pishov u vidstavku z posadi golovi Nacionalnogo frontu obijmav posadu pochesnogo golovi partiyi do 2015 roku Jogo molodshu dochku Marin Le Pen obrali golovoyu Nacionalnogo Frontu U listopadi 1990 roku Le Pen vidvidav Irak de zustrichavsya z prezidentom Saddamom Husejnom i domigsya zvilnennya 55 francuzkih zaruchnikiv Pislya pidpisannya 1992 roku Maastrihtskogo dogovoru protestuvav proti integraciyi krayin u ramkah Yevropejskogo soyuzu yakij vvazhav nebezpechnoyu dlya interesiv Franciyi 2003 roku Yevropejskij sud pozbaviv jogo deputatskogo mandata Yevroparlamentu ce zrobili na pidstavi francuzkogo sudovogo rishennya 1998 roku u hodi parlamentskoyi viborchoyi kampaniyi vin vdariv kandidata socialista ta postanovi Derzhavnoyi Radi Franciyi 20 serpnya 2015 Nacionalnij front zayaviv sho viklyuchiv z lav partiyi svogo kolishnogo lidera U zayavi partiyi zaznacheno sho 87 richnij Zhan Mari Le Pen otrimaye korotke povidomlennya shodo partijnogo rishennya Sudovi rishennya ta skandalni vislovlyuvannya Le Pen neodnorazovo figuruvav u riznih skandalah Zokrema jogo zvinuvachuvali v antisemitizmi i fashizmi Zagalom Le Pen prityaguvavsya do sudu i buv zasudzhenij 25 raziv u tomu chisli za propagandu fashizmu 1965 vipravdannya vijskovih zlochiniv 1971 1986 za rozpalyuvannya mizhrasovoyi nenavisti 1987 za rozpalyuvannya antisemitizmu 1986 a takozh za sprobu pereglyadu zlochiniv proti lyudyanosti 1991 U serpni 1965 r za vipusk plativki iz nacistskimi marshami Le Pena zvinuvatili u propagandi fashizmu i zasudili do dvoh misyaciv v yaznici ta znachnogo groshovogo shtrafu Vistupayuchi 14 listopada 2002 na telekanali LCI Le Pen oharakterizuvav politiku Dzh Busha shodo Iraku tak Yakbi Gitler zdijsniv chetvertu chastinu vsogo cogo nad nim uchinili b povselyudnij sud sovisti 2004 roku parizkij sud zasudiv lidera NF do shtrafu za pidburyuvannya do rasovoyi nenavisti privodom dlya sudovogo verdiktu sluguvali vislovlyuvannya na adresu musulman skazani Le Penom v interv yu gazeti Monde v kvitni 2003 roku Togo dnya koli u Franciyi bude ne p yat miljoniv a 25 miljoniv musulman voni budut komanduvati I francuzi budut tulitisya do stin probiratisya po trotuarah opustivshi ochi A koli voni ne budut cogo robiti u nih zapitayut sho ce ti tak na mene divishsya narivatisya na bijku I vam zalishitsya tilki tikati inakshe otrimayete prochuhana U lipni 2006 nabulo shirokogo rozgolosu vislovlyuvannya Le Pena pro te sho francuzi ne pochuvayut sebe solidarnimi z nacionalnoyu futbolnoyu komandoyu tomu sho v zbirnij bagato kolorovih gravciv Le Pen vvazhaye nedolikom te sho vihidec iz sim yi immigrantiv Sarkozi ye yevreyem po materi na jogo dumku ce robit Sarkozi mensh pridatnim dlya upravlinnya krayinoyu Mosye Sarkozi ne maye togo minulogo yake formuye dijsnogo predstavnika naciyi Nayavnist troh babus inozemok ne najkrasha yakist dlya majbutnogo prezidenta zayaviv z cogo privodu Le Pen V odnij zi svoyih knig Le Pen zvertayuchis do prostih francuziv pisav Zavtra immigranti oblashtuyutsya u vas yistimut vash sup i spatimut z vashoyu druzhinoyu vashoyu dochkoyu i vashim sinom Takozh Le Pen neodnorazovo govoriv U yevreyiv ye Izrayil u zlodiyiv i pederastiv ye Amerika ale Franciya u francuziv tilki odna i niyakoyi inshoyi vi ne stvorite Nam zalishayetsya borotisya u Franciyi za francuziv Zaperechennya Golokostu Le Pen vidomij svoyeyu simpatiyeyu do revizionizmu Golokostu zokrema jogo zvinuvachuvali v tomu sho vin ne zaperechuye proti poshirennya revizionizmu Golokostu u tomu chisli j sered chleniv svoyeyi partiyi i shvalno stavitsya do robit revizionistiv yak istorichnih doslidzhen Vin takozh zrobiv dekilka provokacijnih zayav sho stosuyutsya Golokostu Najvidomishim stav jogo visliv zroblenij pid chas interv yu u veresni 1987 roku u yakomu vin zayaviv shodo gazovih kamer Ya ne kazhu sho gazovi kameri ne isnuvali Ya ne mig bachiti yih na vlasni ochi I ya specialno ne vivchav cogo pitannya Ale ya vvazhayu sho ce lishe detal istoriyi Drugoyi svitovoyi vijni Cherez cyu zayavu Le Pena zasudili francuzki sudi na pidstavi zakonu Gejsso do shtrafu v ponad 140 tisyach frankiv za shokuyuchi vislovlyuvannya ta serjoznij zamah na pam yat povagu ta miloserdya do tih hto perezhiv genocid ta yihnih rodin Vidomij revizionist Rober Forrison napisav sho z ciyeyu zayavoyu ne pogoditsya zhoden revizionist Le Pen povtoriv cyu zayavu pro gazovi kameri yak detal 5 grudnya 1997 roku v Myunheni zaznachivshi sho ne vvazhaye yiyi znevazhlivoyu chi prezirlivoyu Za ce jogo zasudiv francuzkij sud do kompensaciyi moralnih zbitkiv 11 organizaciyam ta shtrafu v 300 tisyach frankiv na publikaciyu sudovogo rishennya Nimeckij sud ne viznav u jogo diyah zaperechennya Golokostu ale oshtrafuvav jogo za rozpalennya rasovoyi nenavisti shlyahom oposhlennya Golokostu sho tezh ye zlochinom u Nimechchini U skandalnomu interv yu zhurnalu Breton opublikovanomu proti voli Le Pena yakij prosiv ne publikuvati interv yu koli Le Pen nazvav gazovi kameri neznachnoyu detallyu v istoriyi Drugoyi svitovoyi vijni zhurnalist iz Breton zvernuv jogo uvagu na te sho lyudej deportuvali i pomishali v tabori tilki dlya togo shob vbiti yih Le Pen vidpoviv Ale ce tomu sho vi virite v ce A ya ne vidchuvayu sebe zobov yazanim rozdilyati takij poglyad Ya konstatuyu sho v Aushvici buv zavod IG Farben na yakomu pracyuvali 80 000 robitnikiv Naskilki meni vidomo u bud yakomu razi ci lyudi ne buli ni spaleni ni otruyeni gazom Vislovlyuvannya Le Pena vidrazu zh zasudili za negacionizm revizionizm politichni diyachi ta asociaciyi Predstavnicka rada yevrejskih organizacij u Franciyi CRIF vvazhaye sho kolishnij kandidat na post prezidenta Franciyi zaznav politichnoyi porazki i zrobiv she odin krok na shlyahu negacionizmu z odniyeyu lishe metoyu shob pro nogo govorili Partiya Ruh molodih socialistiv zasudila Le Pena za chitko virazhenij revizionizm Naperedodni Francuzka Liga borotbi z rasizmom i antisemitizmom lider frakciyi socialistiv u Yevroparlamenti Martin Shulc ta nizka inshih politikiv zaklikali Yevroparlament pozbaviti Le Pena deputatskoyi nedotorkannosti oskilki na yihnyu dumku Le Pen zaperechuye Golokost i vidtak ne maye prava golovuvati na sesiyi a maye perebuvati na lavi pidsudnih Predstavnik Centru Simona Vizentalya vvazhaye sho Le Pen zaperechuvav isnuvannya gazovih kamer u taborah smerti ta vsilyako pragnuv primenshiti znachennya Golokostu Primitki Arhiv originalu za 10 sichnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2011 Arhiv originalu za 3 lipnya 2011 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 29 lipnya 2010 Procitovano 29 veresnya 2010 http ukranews com 20 08 2015 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 20 bereznya 2014 Procitovano 28 lipnya 2011 Le Pen Iz sbornoj Francii nuzhno vygnat cvetnyh 20 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 29 lyutogo 2008 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 13 chervnya 2019 Procitovano 1 serpnya 2011 Le Pen sur chambres a gaz INA nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 3 serpnya 2011 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2011 Procitovano 3 serpnya 2011 Tout images Le Pen jugement Soir 3 FR3 26 decembre 1997 Arhiv originalu za 2 serpnya 2012 Procitovano 3 serpnya 2011 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 20 bereznya 2022 Le Pen nazval gazovye kamery detalyu istorii nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 3 serpnya 2011 Arhiv originalu za 28 bereznya 2009 Procitovano 28 lipnya 2011 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jean Marie Le Pen fr Oficijnij sajt prezidentskoyi kampaniyi Le pena 2007 roku 11 veresnya 2020 u Wayback Machine fr Blog Le Pena 20 grudnya 2008 u Wayback Machine