Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хворо́ба, або захво́рювання, неду́га (заст. розм. бо́лість, діал. хоро́ба) — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонування організму (його частин) у людини / тварини.
| Хвороба | |
|---|---|
 Габріель Метсю — Хвора дівчина (1658/1659) | |
| Причини | d |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| MeSH | D004194 |
 Diseases and disorders у Вікісховищі | |
Еволюція поняття
Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої медицини. Давньогрецький лікар Гіппократ причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: крові, слизу, жовчі жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі атомістичного вчення Демокріта виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми атомів і їхнього неправильного розташування.
Наприкінці старої, на початку нової ери і особливо у Середньовіччі з'явилися ідеалістичні погляди на вчення про хворобу, згідно з якими душа, або особливий вид життєвої сили («архе»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. Матеріалістичні погляди на хворобу у Середньовіччі розвивав Ібн Сіна (виникнення хвороби під впливом невидимих істот, роль конституції організму).
У XVII—XIX століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в органах), Марі Франсуа Ксав'є Біша (опис патологоанатомічної картини ряду хвороб), Рудольф Вірхов (теорія целлюлярної патології), Клод Бернар (хвороба — порушення гомеостазу організму). С. П. Боткін, , І. П. Павлов, пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї .
Незважаючи на велику кількість робіт із проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі здоров'ям. Так, О. О. Богомолець висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За , хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком патологічних процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між фізіологією і патологією. Патологічні процеси і хвороба, на його думку, — всього лише особливості пристосувальних процесів, пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції Ганса Сельє про загальний адаптаційний синдром, хвороба являє собою напругу («стрес»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.
Причини розвитку хвороб
Причинами хвороби стають патологічні процеси, спричинені патогенним(и) факторами таких груп:
- фізичними факторами (температура, оптичне та іонізуюче випромінювання, механічні фактори — тиск, вібрація, механічні пошкодження тощо);
- хімічними факторами (неорганічними та органічними речовинами тощо);
- біологічними факторами (вірусами, бактеріями, паразитами, комахами та продуктами їх життєдіяльності (токсинами) тощо);
- психо-соціальними фактори (стрес, психогенна травма тощо).
- (Помилка в ДНК)
Періоди розвитку хвороби
У клінічному перебігу гострої хвороби виділяють три періоди:
- продормальний не завжди, часто гостра хвороба починається періодом наростання клінічних проявів;
- розпалу;
- реконвалесцентний (видужання).
При хронічній хворобі подібний поділ не характерний, у клінічному перебігу хвороби чергуються фази загострення та ремісії.
Класифікація хвороб людини
Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:
- за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
- за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні та тканинні, органні, захворювання всього організму);
- за етіологічним фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);
- за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);
- за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.
Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.
Тягар хвороби
| Інформація в цьому розділі застаріла. |
(англ. Disease burden) — поняття, введене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD (англ. years lost due to disability) — років, втрачених через непрацездатність. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були значні депресивні розлади. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну смерть було втрачено 932 млн років потенційного життя, водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5 млрд років. При настанні хвороби можливо скористатися послугами страхової компанії щодо страхової медицини або медичного страхування.
ВООЗ також розраховує два показники якості життя — (англ. Years of potential life lost або YPLL), (англ. Quality-adjusted life year або QALY) та (англ. Disability-adjusted life year або DALY). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:
| Категорія хвороб | Відсоток YPLL у світі | Відсоток DALY у світі | Відсоток YPLL в Європі | Відсоток DALY в Європі | Відсоток YPLL у США та Канаді | Відсоток DALY у США та Канаді |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Інфекційні захворювання та паразитичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, діарея, СНІД, туберкульоз і малярія | 37 % | 26 % | 9 % | 6 % | 5 % | 3 % |
| Психоневрологічні захворювання, в тому числі значний депресивний розлад | 2 % | 13 % | 3 % | 19 % | 5 % | 28 % |
| Фізичні травми, особливо внаслідок транспортних аварій | 14 % | 12 % | 18 % | 13 % | 18 % | 10 % |
| Серцево-судинні захворювання, головним чином гострий інфаркт міокарда та інсульти | 14 % | 10 % | 35 % | 23 % | 26 % | 14 % |
| Смерть через передчасне народження та перинатальні смерті | 11 % | 8 % | 4 % | 2 % | 3 % | 2 % |
| Злоякісні пухлини | 8 % | 5 % | 19 % | 11 % | 25 % | 13 % |
Важливою передумовою профілактики багатьох хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, фізична активність заради зміцнення здоров'я.
Див. також
Примітки
- Хвороба / Хороба // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 119—128. .
- Захворювання // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Недуга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Болість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- хороба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- World Health Organization (WHO). Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009.
- World Health Organization (WHO) (2004). The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009.
- World Health Organization. Disease and injury regional estimates for 2004. [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] Standard DALYs (3 % discounting, age weights). DALY spreadsheet, YLL spreadsheet.
Джерела
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2019) |
- Горизонтов П. Л. Вопросы патологической физиологии в трудах И. П. Павлова. — М., 1952.
- Давыдовский И. В. Проблемы причинности в медицине (Этиология). — М., 1962.
- Петров И. Р., Лемус В. Б. Общее учение о болезни // Многотомное руководство по патологической физиологии. — М., 1966. — Т. 1.
- А. П. Казанцев, В. С. Матковский. Справочник по инфекционным болезням. — М. : Медицина, 1979. — С. 46-50.
- Руководство по инфекционным и паразитарным болезням / под ред. В. И. Покровского и К. М. Лобана. — М. : Медицина, 1986. — С. 306.
Додаткова література
- Невідкладні стани / Регеда М. С., Кресюн В. Й., Фрайт В. М. — Львів: Магнолія, 2008. — 844 с.
- Хроніосептичні хвороби внутрішніх органів / Олійник С. Ф., Федорів Я.-Р. М. — Львів, 2009.— 460 с.
- Шкірні ознаки внутрішніх та інфекційних хвороб в практиці сімейного лікаря. Навчальний посібник / За редакцією Є. Х. Заремби, А. В. Циснецької. — Львів, 2014. — 184 с., іл.
Посилання
- Г. І. Бурчинський. Хвороба [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ
- Хвороба[ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Хвороба // Медична енциклопедія / П. І. Червяк; НАМН України. Вид. 3-є, допов. – Київ: Вид. центр «Просвіта», 2012. – С. 1102. – .
В іншому мовному розділі є повніша стаття Disease(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hvoroba znachennya Hvoro ba abo zahvo ryuvannya nedu ga zast rozm bo list dial horo ba patologichnij proces yakij proyavlyayetsya porushennyami morfologiyi anatomichnoyi gistologichnoyi budovi obminu rechovin chi ta funkcionuvannya organizmu jogo chastin u lyudini tvarini HvorobaGabriel Metsyu Hvora divchina 1658 1659 Gabriel Metsyu Hvora divchina 1658 1659 PrichinidKlasifikaciya ta zovnishni resursiMeSHD004194 Diseases and disorders u Vikishovishi Karti poshirennya deyakih infekcijnih hvorob u svitiKarta poshirennya tuberkulozu na 2008 rik Shilnist novih viyavlenih vipadkiv tuberkulozu shoroku 22 krayini sho zgidno z danimi VOOZ stanovit 80 vsih novih vipadkiv hvorobiKilkist osib iz pozitivnim statusom VIL SNID na 2008 rikZahvoryuvanist na gepatit B stanom na 2005 rikZahvoryuvanist na gepatit A stanom na 2005 rikZahvoryuvanist na malyariyu stanom na 2005 rikEvolyuciya ponyattyaRozvitok zagalnih uyavlen pro hvorobu zminyuvavsya vprodovzh istoriyi rozvitku samoyi medicini Davnogreckij likar Gippokrat prichinoyu hvorobi vvazhav nepravilne zmishannya chotiroh osnovnih ridin organizmu krovi slizu zhovchi zhovtoyi ta chornoyi venozna krov Priblizno v toj samij chas na osnovi atomistichnogo vchennya Demokrita viniklo uyavlennya sho hvoroba rozvivayetsya vnaslidok zmini formi atomiv i yihnogo nepravilnogo roztashuvannya Naprikinci staroyi na pochatku novoyi eri i osoblivo u Serednovichchi z yavilisya idealistichni poglyadi na vchennya pro hvorobu zgidno z yakimi dusha abo osoblivij vid zhittyevoyi sili arhe viznachaye borotbu organizmu zi zminami viklikanimi hvoroboyu Materialistichni poglyadi na hvorobu u Serednovichchi rozvivav Ibn Sina viniknennya hvorobi pid vplivom nevidimih istot rol konstituciyi organizmu U XVII XIX stolittyah velikij vnesok u vchennya pro hvorobu vnesli dumka pro zv yazok hvorobi z anatomichnimi zminami v organah Mari Fransua Ksav ye Bisha opis patologoanatomichnoyi kartini ryadu hvorob Rudolf Virhov teoriya cellyulyarnoyi patologiyi Klod Bernar hvoroba porushennya gomeostazu organizmu S P Botkin I P Pavlov pov yazuvali hvorobu iz porushennyam umov isnuvannya lyudini j rozvivali uyavlennya pro hvorobu na osnovi ideyi Nezvazhayuchi na veliku kilkist robit iz problemi hvorobi ce ponyattya dosi ne ye tochno determinovanim Deyaki avtori zaperechuyut yakisni osoblivosti hvorobi u porivnyanni zi zdorov yam Tak O O Bogomolec vislovlyuvav dumku sho hvoroba ne stvoryuye v organizmi nichogo istotno novogo Inshi vklyuchayut u ponyattya hvoroba lishe biologichni zakonomirnosti Za hvoroba yavlyaye soboyu zagalnu skladnu reakciyu sho vinikaye v rezultati porushennya vzayemovidnosin organizmu i seredovisha Hvoroba suprovodzhuyetsya rozvitkom patologichnih procesiv sho predstavlyayut miscevi proyavi zagalnoyi reakciyi organizmu U pracyah vidstoyuyetsya polozhennya zgidno z yakim ne isnuye principovih vidminnostej mizh fiziologiyeyu i patologiyeyu Patologichni procesi i hvoroba na jogo dumku vsogo lishe osoblivosti pristosuvalnih procesiv pov yazanih zi sub yektivnim strazhdannyam Vidpovidno do koncepciyi Gansa Selye pro zagalnij adaptacijnij sindrom hvoroba yavlyaye soboyu naprugu stres yakij vinikaye v organizmi pid vplivom na nogo nadzvichajnogo podraznika Prichini rozvitku hvorobPrichinami hvorobi stayut patologichni procesi sprichineni patogennim i faktorami takih grup fizichnimi faktorami temperatura optichne ta ionizuyuche viprominyuvannya mehanichni faktori tisk vibraciya mehanichni poshkodzhennya tosho himichnimi faktorami neorganichnimi ta organichnimi rechovinami tosho biologichnimi faktorami virusami bakteriyami parazitami komahami ta produktami yih zhittyediyalnosti toksinami tosho psiho socialnimi faktori stres psihogenna travma tosho Pomilka v DNKPeriodi rozvitku hvorobiU klinichnomu perebigu gostroyi hvorobi vidilyayut tri periodi prodormalnij ne zavzhdi chasto gostra hvoroba pochinayetsya periodom narostannya klinichnih proyaviv rozpalu rekonvalescentnij viduzhannya Pri hronichnij hvorobi podibnij podil ne harakternij u klinichnomu perebigu hvorobi cherguyutsya fazi zagostrennya ta remisiyi Klasifikaciya hvorob lyudiniDiv takozh Spisok kodiv MKH 10 ta Mizhnarodnij klasifikator hvorob Klasifikaciya hvorob lyudini provoditsya za takimi kriteriyami za harakterom perebigu gostri ta hronichni zahvoryuvannya za rivnem na yakomu v organizmi viyavlyayutsya specifichni patologichni zmini pri hvorobi molekulyarni hromosomni klitinni ta tkaninni organni zahvoryuvannya vsogo organizmu za etiologichnim faktorom hvorobi yaki sprichinyuyut mehanichni fizichni himichni biologichni abo psihogenni faktori za sposobom yihnogo likuvannya terapevtichni hirurgichni ta inshi za vikovimi abo statevimi vidminnostyami ginekologichni dityachi tosho Najbilsh prijnyatim vvazhayetsya nozologichnij princip tobto taka klasifikaciya hvorob v osnovu yakoyi pokladeno ugrupovannya hvorob za rodinnimi oznakami Neobhidno zaznachiti sho zhodna z isnuyuchih klasifikacij ne ye povnistyu zadovilnoyu Tak pri klasifikaciyi za nozologichnim principom pnevmoniyu napriklad mozhna vidnesti do zahvoryuvan organiv dihannya do infekcijnih hvorob i do alergichnih staniv Stvorennya suchasnoyi klasifikaciyi hvorob predstavlyaye najvazhlivishu zadachu teoretichnoyi ta praktichnoyi medicini Tyagar hvorobiInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin angl Disease burden ponyattya vvedene Vsesvitnoyu organizaciyeyu ohoroni zdorov ya sho sluguye ekonomiko socialne virazhennyam naslidkiv i problem sprichinenih hvoroboyu Iz ponyattya tyagar hvorobi viplivaye ponyattya YLD angl years lost due to disability rokiv vtrachenih cherez nepracezdatnist Tak za danimi VOOZ 2004 roku najgolovnishoyu prichinoyu sho vplivala na YLD yak cholovikiv tak i zhinok buli znachni depresivni rozladi Takozh za pidrahunkami VOOZ tilki za 2004 rik cherez peredchasnu smert bulo vtracheno 932 mln rokiv potencijnogo zhittya vodnochas bezposeredno vid hvorobi chi poshkodzhen vtracheno 1 5 mlrd rokiv Pri nastanni hvorobi mozhlivo skoristatisya poslugami strahovoyi kompaniyi shodo strahovoyi medicini abo medichnogo strahuvannya VOOZ takozh rozrahovuye dva pokazniki yakosti zhittya angl Years of potential life lost abo YPLL angl Quality adjusted life year abo QALY ta angl Disability adjusted life year abo DALY Nizhche navedeno tablicyu zalezhnosti cih pokaznikiv vid deyakih grup hvorob Kategoriya hvorob Vidsotok YPLL u sviti Vidsotok DALY u sviti Vidsotok YPLL v Yevropi Vidsotok DALY v Yevropi Vidsotok YPLL u SShA ta Kanadi Vidsotok DALY u SShA ta Kanadi Infekcijni zahvoryuvannya ta parazitichni hvorobi osoblivo nizhnih dihalnih shlyahiv diareya SNID tuberkuloz i malyariya 37 26 9 6 5 3 Psihonevrologichni zahvoryuvannya v tomu chisli znachnij depresivnij rozlad 2 13 3 19 5 28 Fizichni travmi osoblivo vnaslidok transportnih avarij 14 12 18 13 18 10 Sercevo sudinni zahvoryuvannya golovnim chinom gostrij infarkt miokarda ta insulti 14 10 35 23 26 14 Smert cherez peredchasne narodzhennya ta perinatalni smerti 11 8 4 2 3 2 Zloyakisni puhlini 8 5 19 11 25 13 Vazhlivoyu peredumovoyu profilaktiki bagatoh hvorob ye zdorovij sposib zhittya pravilne harchuvannya minimalne vzhivannya alkogolyu dotrimannya pravil i norm gigiyeni nayavnist neshkidlivih umov na roboti j udoma fizichna aktivnist zaradi zmicnennya zdorov ya Div takozhHvoroba u sestrinskih Vikiproyektah Portal Medicina Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Hvoroba u Vikishovishi Socialno medichni poslugi Nozologiya Patologiya Nepracezdatnist Invalidnist Vsesvitnij den hvorogo Medichne strahuvannya Strahova medicina Ridkisna hvoroba Hvorobi roslinPrimitkiHvoroba Horoba Ganna Didik Meush Ukrayinska medicina Istoriya nazv Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2008 S 119 128 ISBN 978 966 02 5048 2 Zahvoryuvannya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Neduga Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bolist Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 horoba Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 World Health Organization WHO Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2009 World Health Organization WHO 2004 The global burden of disease 2004 update Part 3 Disease incidence prevalence and disability PDF Arhiv PDF originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2009 World Health Organization Disease and injury regional estimates for 2004 24 grudnya 2010 u Wayback Machine Standard DALYs 3 discounting age weights DALY spreadsheet YLL spreadsheet DzherelaCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2019 Gorizontov P L Voprosy patologicheskoj fiziologii v trudah I P Pavlova M 1952 Davydovskij I V Problemy prichinnosti v medicine Etiologiya M 1962 Petrov I R Lemus V B Obshee uchenie o bolezni Mnogotomnoe rukovodstvo po patologicheskoj fiziologii M 1966 T 1 A P Kazancev V S Matkovskij Spravochnik po infekcionnym boleznyam M Medicina 1979 S 46 50 Rukovodstvo po infekcionnym i parazitarnym boleznyam pod red V I Pokrovskogo i K M Lobana M Medicina 1986 S 306 Dodatkova literaturaNevidkladni stani Regeda M S Kresyun V J Frajt V M Lviv Magnoliya 2008 844 s Hronioseptichni hvorobi vnutrishnih organiv Olijnik S F Fedoriv Ya R M Lviv 2009 460 s Shkirni oznaki vnutrishnih ta infekcijnih hvorob v praktici simejnogo likarya Navchalnij posibnik Za redakciyeyu Ye H Zarembi A V Cisneckoyi Lviv 2014 184 s il PosilannyaHvoroba u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi G I Burchinskij Hvoroba 16 sichnya 2017 u Wayback Machine URE Hvoroba 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Hvoroba Medichna enciklopediya P I Chervyak NAMN Ukrayini Vid 3 ye dopov Kiyiv Vid centr Prosvita 2012 S 1102 ISBN 978 966 2133 86 8 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Disease angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad