Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реформація у Франції (від лат. reformatio — виправлення, відновлення) — масовий релігійний та суспільно-політичний рух у Франції XVI століття, направлений на реформування католицької церкви відповідно до її первісних традицій.
Реформація |
Рух і Ключові події
(Предтечі Реформації)
|
Прихильників кальвінізму у Франції називали гугенотами. На відміну від багатьох інших країн Європи, вони не займали строго певної географічно території. Осередки кальвінізму були розсіяні всією територією країни. Це обумовлювало особливо запеклий, братовбивчий характер релігійних воєн у Франції.
Передісторія
Ще в XV столітті у Франції з'явилася Галіканська церква. У 1516 році (за рік до Реформації) був укладений Болонський конкордат, який робив французького короля фактичним главою католицької церкви на території Франції, при цьому Папа Римський зберігав формальне верховенство. Тому боротьба проти католицизму у Франції не могла копіювати німецькі зразки. Боротьба проти Церкви означала боротьбу проти короля.
Початок Реформації у Франції
У 1523 році паризький професор Якоб Фабер перекладає Новий Завіт французькою мовою, проте він ще не виступив із критикою папства. Його діяльність сприймалася скоріше як продовження ренесансного гуманізму в дусі ліберального католицизму. Вперше з критикою католицизму виступив Гійом Фарель у 1526 році, познайомившись із швейцарським протестантизмом у версії Ульріха Цвінглі. Французький король Франциск I спочатку терпимо ставився до діяльності реформаторів, серед яких був і Жан Кальвін.
Однак в 1532 році до Реформації приєдналися вальденси, які мали репутацію єретиків. 1534 року напередодні кризи в Парижі з'явилися листівки, що грубо критикували месу. 29 січня 1535 року в Парижі було спалено шість протестантів. Для боротьби з протестантами була заснована Вогняна палата. Частина реформатів утікла до Швейцарії (Фарель, Кальвін), частина на південний захід до автономного Наваррського королівства (Якоб Фабер), яке до 1560 року стало оплотом протестантизму у Франції. Деякі гугеноти намагалися знайти порятунок у колоніях (Антарктична Франція, Французька Флорида).
Галіканська сповідь
У травні 1559 року гугеноти провели в Парижі синод, на якому прийняли Галіканську сповідь. Через місяць у результаті нещасного випадку на лицарському турнірі загинув Генріх II, після смерті якого суперництво аристократичних кланів Гізів з Лотаринзького дому і Бурбонів за вплив на його слабких синів стало все частіше здобувати релігійний відтінок. Дім Гізів був настільки католицьким, що виступав за залучення іспанської допомоги, а сімейство адмірала Коліньї настільки гугенотським, що виступала за залучення англійців і навіть німців.
При неповнолітньому Франциску II Гізи були близькими до влади, оскільки матір'ю дружини короля, Марії Стюарт, була Марія де Гіз . Гугеноти, передбачаючи репресії, виношували план Амбуазької змови (1560), що передбачала вбивство лідерів партії Гізів і захоплення влади домом Бурбонів. Змова провалилася, проте згодом Бурбони стали правити Францією, відмовившись від кальвінізму на користь католицизму .
Релігійні війни
У 1560 році Франциск II помер, і престол успадковував його молодший брат, 10-річний Карл IX. Королева-мати, Катерина Медічі, взяла на себе владу і спробувала запобігти релігійній війні, гарантувавши гугенотам обмежену віротерпимість у суворо визначених регіонах (едикт 1562 року).
Коли герцог Франциск де Гіз виявив гугенотів, які відправляли богослужіння за межами встановлених кордонів, він відкрив вогонь, влаштувавши різанину у Вассі (1 березня 1562 року), що привело до початку гугенотських воєн. Гугенотів очолив принц крові Людовик Конде з дому Бурбонів. Кальвін надав йому підтримку. Почалися бойові дії, в ході яких гугенот Конде захопив Орлеан і підступив до Парижу, але в битві при Дрьо був розбитий і потрапив до полону. Пізніше Франциск де Гіз був застрелений гугенотом Жаном де Польтро. У 1563 році був укладений Амбуазький мир. У 1567 році релігійні війни поновилися у зв'язку з Мішеладою. У 1571 році синод гугенотів відбувся в місті Ла-Рошель. У синоді взяли участь 18-річний Генріх Наваррський і його мати Жанна
Варфоломіївська ніч
Наприкінці десятирічного періоду безрезультатної ворожнечі Катерина Медічі зробила другу спробу примирення, скріпивши її шлюбом Генріха Наваррського, сина Жанни д'Альбре і надії гугенотів, зі своєю дочкою Маргаритою Валуа, католичкою. Ватажки всіх партій прибули на весілля до Парижу. Герцог Гіз зробив невдалий замах на Коліньї. Потім Гіз, з мовчазної згоди Катерини та її сина Карла, охопленого панікою, спробував убити всіх лідерів гугенотської партії під час різанини в ході Варфоломіївської ночі в серпні 1572 року. За цим відбулися криваві бійні в провінціях, в яких загинуло до 30 тисяч гугенотів. Під час погромів вождя гугенотів Коліньї вбив чеський найманець Діановіц.
День барикад
У 1574 році Карла IX змінив на троні його брат, Генріх III. Оскільки всі діти Генріха III померли, його спадкоємцем ставав кальвініст Генріх Наваррський. Аристократичний клан Гізів створив Католицьку лігу у 1576 році. У 1585 році Папа Сикст V позбавив Генріха Наваррського права на престолонаслідування. Генріх III уклав союз із Генріхом Наваррским, а Генріх Гіз вирішив боротися із ситуацією, що склалася, військовими методами і увів військо до Парижу, однак не зміг домовитися з парижанами.
12 травня 1588 року увійшло в історію як День барикад, що стався через повстання католиків у Парижі проти короля Генріха III. У жовтні 1588 року в Парижі були скликані Генеральні Штати, які прийняли рішення перервати війну. Генріх Гіз не погодився на це, за що був убитий за наказом Генріха III, який, проте, незабаром теж був позбавлений життя фанатичним католиком Жаком Клеманом.
Нантський едикт
У 1590 році війська Генріха Наваррського три місяці тримали в облозі Париж, за стінами якого ховалися представники Католицької ліги. Протистояння закінчилося тим, що Генріх Наваррський погодився прийняти католицизм (вимовивши при цьому легендарний вислів «Париж вартий меси», що став крилатим) і в лютому 1594 року був коронований під ім'ям Генріха IV. Аби відновити в країні мир і послабити анти-абсолютистські сили, в 1598 році він видав Нантський едикт, який надавав гугенотам свободу совісті (як і раніше, однак, не у всіх регіонах) і право на повноправну участь у суспільному житті. У 1610 році Генріха Наваррського заколов католик Равальяк.
Гугенотські повстання
У 1620 році повстали гугеноти Ла-Рошелі, що привело до облоги міста королівськими військами. В облозі міста брав участь і французький філософ Рене Декарт.
Едикт був скасований лише в 1685 році королем Людовіком XIV, який перебував під впливом єзуїтів. Влада розпочала гоніння протестантів (Драгонади), що призвело до масового виходу гугенотів з Франції.
Посилання
- Реформація у Франції
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reformaciya u Franciyi vid lat reformatio vipravlennya vidnovlennya masovij religijnij ta suspilno politichnij ruh u Franciyi XVI stolittya napravlenij na reformuvannya katolickoyi cerkvi vidpovidno do yiyi pervisnih tradicij Reformaciya 95 tez Kontrreformaciya Ruh i Protestantizm Reformaciya v Nimechchini Lyuteranstvo Anabaptizm Reformaciya u Shvejcariyi Kalvinizm Reformaciya v Niderlandah Menonitstvo Reformaciya v Angliyi Anglikanstvo Puritanstvo Reformaciya v Shotlandiyi Presviterianstvo Reformaciya u Franciyi Gugenoti Reformaciya v Polshi Socinianstvo Reformaciya v Italiyi Reformaciya v Chehiyi Klyuchovi podiyi Lejpcizkij disput Vormskij edikt Selyanska vijna v Nimechchini Shpayerska protestaciya Marburzkij disput Augsburzkij rejhstag Augsburzkij mir Vestfalskij mir Martin Lyuter Nimechchina 1483 1546 Filip Melanhton Nimechchina 1497 1560 Gans Tausen Daniya 1494 1561 Olaus Petri Shveciya 1493 1552 Ulrih Cvingli Shvejcariya 1484 1531 Zhan Kalvin Shvejcariya 1509 1564 Tomas Kranmer Angliya 1489 1556 Dzhon Noks Shotlandiya 1514 1572 Fausto Soccini Polsha 1539 1604 Predtechi Reformaciyi Valdensi Avinjonskij polon Pap 1309 1377 Lollardi Zahidna shizma 1378 1417 Gusitski vijni 1420 do 1434 Pivnichne Vidrodzhennya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Prihilnikiv kalvinizmu u Franciyi nazivali gugenotami Na vidminu vid bagatoh inshih krayin Yevropi voni ne zajmali strogo pevnoyi geografichno teritoriyi Oseredki kalvinizmu buli rozsiyani vsiyeyu teritoriyeyu krayini Ce obumovlyuvalo osoblivo zapeklij bratovbivchij harakter religijnih voyen u Franciyi PeredistoriyaShe v XV stolitti u Franciyi z yavilasya Galikanska cerkva U 1516 roci za rik do Reformaciyi buv ukladenij Bolonskij konkordat yakij robiv francuzkogo korolya faktichnim glavoyu katolickoyi cerkvi na teritoriyi Franciyi pri comu Papa Rimskij zberigav formalne verhovenstvo Tomu borotba proti katolicizmu u Franciyi ne mogla kopiyuvati nimecki zrazki Borotba proti Cerkvi oznachala borotbu proti korolya Pochatok Reformaciyi u FranciyiU 1523 roci parizkij profesor Yakob Faber perekladaye Novij Zavit francuzkoyu movoyu prote vin she ne vistupiv iz kritikoyu papstva Jogo diyalnist sprijmalasya skorishe yak prodovzhennya renesansnogo gumanizmu v dusi liberalnogo katolicizmu Vpershe z kritikoyu katolicizmu vistupiv Gijom Farel u 1526 roci poznajomivshis iz shvejcarskim protestantizmom u versiyi Ulriha Cvingli Francuzkij korol Francisk I spochatku terpimo stavivsya do diyalnosti reformatoriv sered yakih buv i Zhan Kalvin Odnak v 1532 roci do Reformaciyi priyednalisya valdensi yaki mali reputaciyu yeretikiv 1534 roku naperedodni krizi v Parizhi z yavilisya listivki sho grubo kritikuvali mesu 29 sichnya 1535 roku v Parizhi bulo spaleno shist protestantiv Dlya borotbi z protestantami bula zasnovana Vognyana palata Chastina reformativ utikla do Shvejcariyi Farel Kalvin chastina na pivdennij zahid do avtonomnogo Navarrskogo korolivstva Yakob Faber yake do 1560 roku stalo oplotom protestantizmu u Franciyi Deyaki gugenoti namagalisya znajti poryatunok u koloniyah Antarktichna Franciya Francuzka Florida Galikanska spovidDokladnishe Galikanska spovid U travni 1559 roku gugenoti proveli v Parizhi sinod na yakomu prijnyali Galikansku spovid Cherez misyac u rezultati neshasnogo vipadku na licarskomu turniri zaginuv Genrih II pislya smerti yakogo supernictvo aristokratichnih klaniv Giziv z Lotarinzkogo domu i Burboniv za vpliv na jogo slabkih siniv stalo vse chastishe zdobuvati religijnij vidtinok Dim Giziv buv nastilki katolickim sho vistupav za zaluchennya ispanskoyi dopomogi a simejstvo admirala Kolinyi nastilki gugenotskim sho vistupala za zaluchennya anglijciv i navit nimciv Pri nepovnolitnomu Francisku II Gizi buli blizkimi do vladi oskilki matir yu druzhini korolya Mariyi Styuart bula Mariya de Giz Gugenoti peredbachayuchi represiyi vinoshuvali plan Ambuazkoyi zmovi 1560 sho peredbachala vbivstvo lideriv partiyi Giziv i zahoplennya vladi domom Burboniv Zmova provalilasya prote zgodom Burboni stali praviti Franciyeyu vidmovivshis vid kalvinizmu na korist katolicizmu Religijni vijniDokladnishe Rizanina u Vassi ta Religijni vijni u Franciyi Poshirennya protestantizmu u Franciyi na rubezhi XVI XVII st kalvinizm fioletovij kolir lyuteranstvo sinij U 1560 roci Francisk II pomer i prestol uspadkovuvav jogo molodshij brat 10 richnij Karl IX Koroleva mati Katerina Medichi vzyala na sebe vladu i sprobuvala zapobigti religijnij vijni garantuvavshi gugenotam obmezhenu viroterpimist u suvoro viznachenih regionah edikt 1562 roku Koli gercog Francisk de Giz viyaviv gugenotiv yaki vidpravlyali bogosluzhinnya za mezhami vstanovlenih kordoniv vin vidkriv vogon vlashtuvavshi rizaninu u Vassi 1 bereznya 1562 roku sho privelo do pochatku gugenotskih voyen Gugenotiv ocholiv princ krovi Lyudovik Konde z domu Burboniv Kalvin nadav jomu pidtrimku Pochalisya bojovi diyi v hodi yakih gugenot Konde zahopiv Orlean i pidstupiv do Parizhu ale v bitvi pri Dro buv rozbitij i potrapiv do polonu Piznishe Francisk de Giz buv zastrelenij gugenotom Zhanom de Poltro U 1563 roci buv ukladenij Ambuazkij mir U 1567 roci religijni vijni ponovilisya u zv yazku z Misheladoyu U 1571 roci sinod gugenotiv vidbuvsya v misti La Roshel U sinodi vzyali uchast 18 richnij Genrih Navarrskij i jogo mati ZhannaVarfolomiyivska nichDokladnishe Varfolomiyivska nich Naprikinci desyatirichnogo periodu bezrezultatnoyi vorozhnechi Katerina Medichi zrobila drugu sprobu primirennya skripivshi yiyi shlyubom Genriha Navarrskogo sina Zhanni d Albre i nadiyi gugenotiv zi svoyeyu dochkoyu Margaritoyu Valua katolichkoyu Vatazhki vsih partij pribuli na vesillya do Parizhu Gercog Giz zrobiv nevdalij zamah na Kolinyi Potim Giz z movchaznoyi zgodi Katerini ta yiyi sina Karla ohoplenogo panikoyu sprobuvav ubiti vsih lideriv gugenotskoyi partiyi pid chas rizanini v hodi Varfolomiyivskoyi nochi v serpni 1572 roku Za cim vidbulisya krivavi bijni v provinciyah v yakih zaginulo do 30 tisyach gugenotiv Pid chas pogromiv vozhdya gugenotiv Kolinyi vbiv cheskij najmanec Dianovic Den barikadDokladnishe Den barikad U 1574 roci Karla IX zminiv na troni jogo brat Genrih III Oskilki vsi diti Genriha III pomerli jogo spadkoyemcem stavav kalvinist Genrih Navarrskij Aristokratichnij klan Giziv stvoriv Katolicku ligu u 1576 roci U 1585 roci Papa Sikst V pozbaviv Genriha Navarrskogo prava na prestolonasliduvannya Genrih III uklav soyuz iz Genrihom Navarrskim a Genrih Giz virishiv borotisya iz situaciyeyu sho sklalasya vijskovimi metodami i uviv vijsko do Parizhu odnak ne zmig domovitisya z parizhanami 12 travnya 1588 roku uvijshlo v istoriyu yak Den barikad sho stavsya cherez povstannya katolikiv u Parizhi proti korolya Genriha III U zhovtni 1588 roku v Parizhi buli sklikani Generalni Shtati yaki prijnyali rishennya perervati vijnu Genrih Giz ne pogodivsya na ce za sho buv ubitij za nakazom Genriha III yakij prote nezabarom tezh buv pozbavlenij zhittya fanatichnim katolikom Zhakom Klemanom Nantskij ediktDokladnishe Nantskij edikt ta Parizh vartij mesi U 1590 roci vijska Genriha Navarrskogo tri misyaci trimali v oblozi Parizh za stinami yakogo hovalisya predstavniki Katolickoyi ligi Protistoyannya zakinchilosya tim sho Genrih Navarrskij pogodivsya prijnyati katolicizm vimovivshi pri comu legendarnij visliv Parizh vartij mesi sho stav krilatim i v lyutomu 1594 roku buv koronovanij pid im yam Genriha IV Abi vidnoviti v krayini mir i poslabiti anti absolyutistski sili v 1598 roci vin vidav Nantskij edikt yakij nadavav gugenotam svobodu sovisti yak i ranishe odnak ne u vsih regionah i pravo na povnopravnu uchast u suspilnomu zhitti U 1610 roci Genriha Navarrskogo zakolov katolik Ravalyak Gugenotski povstannyaDokladnishe U 1620 roci povstali gugenoti La Rosheli sho privelo do oblogi mista korolivskimi vijskami V oblozi mista brav uchast i francuzkij filosof Rene Dekart Edikt buv skasovanij lishe v 1685 roci korolem Lyudovikom XIV yakij perebuvav pid vplivom yezuyitiv Vlada rozpochala goninnya protestantiv Dragonadi sho prizvelo do masovogo vihodu gugenotiv z Franciyi PosilannyaReformaciya u Franciyi