Вогняна палата (фр. Chambre ardente — назва кількох надзвичайних судових органів при Старому порядку у Франції.
- Трибунал для суду над державними злочинцями з аристократів.
- Трибунали при парламентах для суду над протестантами в XVI столітті.
- Трибунал для справ про отруєння в XVII столітті.
- Трибунал, який судив справи про контрабанду, фальсифікації солі і тютюну та інших обманних діяннях у торгівлі.
Заснування
Спеціальні суди, призначені для ексклюзивного судового розгляду справ єретиків у Франції, були вперше створені в Парлементі де Руан 17 квітня 1545 року
У той час, приблизно за два роки до смерті Франциска в березні 1547 року, кількість єретиків у в'язницях Нормандії, які очікували суду, була настільки великою, що в'язниці ледве могли їх утримувати. Щоб виправити ситуацію, король «доручив створення в Парламенті Руану спеціальної палати, що складається з десяти чи дванадцяти найбільш вивчених і ревних суддів, щоб визнати злочин єресі, виключивши всі інші роботи».
Приблизно через два роки, коли Франциск помер і Генріх II зайняв престол, він вважав спеціальні суди в Руані успішним експериментом і створив подібні суди "в більш великих масштабах у найвищому суді царства, Паризькому парламенті. Члени нової комісії були обрані з числа парламентських радників, які були усунені від будь-яких підозр у єресі та, як відомо, були активними у переслідуванні злочинів проти «святої церкви матері». Вважається, що цей спеціальний суд у Парижі був заснований десь між груднем 1547 року і травнем 1548 року</ref>.
Трибунал для єретиків
Елементом французької Контрреформації були спеціальні судові органи, створені французькими королями для переслідування гугенотів — кальвіністів.
Уперше Вогняна палата з'явилася при Франциску I в 1535 році.
У 1547 році Генріх II Валуа заснував при Паризькому парламенті надзвичайний трибунал для суду над єретиками — Вогняну палату. За три роки роботи палата засудила близько 600 гугенотів, багатьох з них — на спалення.
У 1559 році Франциск II заснував вогняні палати при всіх французьких парламентах, паризькому і провінційних. Ці палати були зобов'язані стежити за виконанням едиктів про єретиків.
Трибунал для отруювачів
У 1680 році Людовик XIV заснував трибунал для справ про отруєння — Вогняну палату, відому також під назвою «Палати Арсеналу» (фр. Chambre de l’Arsenal, за місцем засідання — Арсеналу). Офіційним приводом для заснування стали почастішання випадки вбивства через отруєння (наприклад, знаменита справа маркізи де Бренвіль, 1676).
Палата засудила на спалення відому отруйницю Катрін Монвуазен (фр. Catherine Monvoisin інше ім'я Катрін ла Вуазен фр. la Voisin
Перед палатою постали багато представників знаті, наприклад маршал Франсуа Люксембург, дві родички кардинала Мазаріні (герцогиня Бульйонська і графиня Суассонська).
Див. також
- Свята інквізиція
- Полювання на відьом
- La Chambre ardente (Жаркий суд, фільм)
Література
- Chambre ardente // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Weiss N. La Chambre ardente. P., 1889.
Примітки
- France, p. XXXIV.
- Baird, p. 404.
- France, p. LXXII.
Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vognyana palata fr Chambre ardente nazva kilkoh nadzvichajnih sudovih organiv pri Staromu poryadku u Franciyi Tribunal dlya sudu nad derzhavnimi zlochincyami z aristokrativ Tribunali pri parlamentah dlya sudu nad protestantami v XVI stolitti Tribunal dlya sprav pro otruyennya v XVII stolitti Tribunal yakij sudiv spravi pro kontrabandu falsifikaciyi soli i tyutyunu ta inshih obmannih diyannyah u torgivli Parlement de Ruan Misceznahodzhennya Ruana u FranciyiZasnuvannyaSpecialni sudi priznacheni dlya eksklyuzivnogo sudovogo rozglyadu sprav yeretikiv u Franciyi buli vpershe stvoreni v Parlementi de Ruan 17 kvitnya 1545 roku U toj chas priblizno za dva roki do smerti Franciska v berezni 1547 roku kilkist yeretikiv u v yaznicyah Normandiyi yaki ochikuvali sudu bula nastilki velikoyu sho v yaznici ledve mogli yih utrimuvati Shob vipraviti situaciyu korol doruchiv stvorennya v Parlamenti Ruanu specialnoyi palati sho skladayetsya z desyati chi dvanadcyati najbilsh vivchenih i revnih suddiv shob viznati zlochin yeresi viklyuchivshi vsi inshi roboti Priblizno cherez dva roki koli Francisk pomer i Genrih II zajnyav prestol vin vvazhav specialni sudi v Ruani uspishnim eksperimentom i stvoriv podibni sudi v bilsh velikih masshtabah u najvishomu sudi carstva Parizkomu parlamenti Chleni novoyi komisiyi buli obrani z chisla parlamentskih radnikiv yaki buli usuneni vid bud yakih pidozr u yeresi ta yak vidomo buli aktivnimi u peresliduvanni zlochiniv proti svyatoyi cerkvi materi Vvazhayetsya sho cej specialnij sud u Parizhi buv zasnovanij des mizh grudnem 1547 roku i travnem 1548 roku lt ref gt Tribunal dlya yeretikivDokladnishe Gugenoti Elementom francuzkoyi Kontrreformaciyi buli specialni sudovi organi stvoreni francuzkimi korolyami dlya peresliduvannya gugenotiv kalvinistiv Upershe Vognyana palata z yavilasya pri Francisku I v 1535 roci U 1547 roci Genrih II Valua zasnuvav pri Parizkomu parlamenti nadzvichajnij tribunal dlya sudu nad yeretikami Vognyanu palatu Za tri roki roboti palata zasudila blizko 600 gugenotiv bagatoh z nih na spalennya U 1559 roci Francisk II zasnuvav vognyani palati pri vsih francuzkih parlamentah parizkomu i provincijnih Ci palati buli zobov yazani stezhiti za vikonannyam ediktiv pro yeretikiv Tribunal dlya otruyuvachivDokladnishe U 1680 roci Lyudovik XIV zasnuvav tribunal dlya sprav pro otruyennya Vognyanu palatu vidomu takozh pid nazvoyu Palati Arsenalu fr Chambre de l Arsenal za miscem zasidannya Arsenalu Oficijnim privodom dlya zasnuvannya stali pochastishannya vipadki vbivstva cherez otruyennya napriklad znamenita sprava markizi de Brenvil 1676 Palata zasudila na spalennya vidomu otrujnicyu Katrin Monvuazen fr Catherine Monvoisin inshe im ya Katrin la Vuazen fr la Voisin Pered palatoyu postali bagato predstavnikiv znati napriklad marshal Fransua Lyuksemburg dvi rodichki kardinala Mazarini gercoginya Buljonska i grafinya Suassonska Div takozhSvyata inkviziciya Polyuvannya na vidom La Chambre ardente Zharkij sud film LiteraturaChambre ardente Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Weiss N La Chambre ardente P 1889 PrimitkiFrance p XXXIV Baird p 404 France p LXXII Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi