Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нокс Джон Нокс англ John Knox бл 1510 Гаддінгтон 24 листопада 1572 Еди

Джон Нокс

Джон Нокс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нокс.

Джон Нокс (англ. John Knox; бл. 1510, Гаддінгтон — 24 листопада 1572, Единбург) — провідний шотландський релігійний реформатор XVI століття, що заклав основи пресвітеріанської церкви.

Джон Нокс
image
Основні відомості
Народження 1510(1510)
Хаддінгтон, Лотіан, Шотландія
Країна: Шотландське королівство
Альма-матер: Університет Глазго, Сент-Ендрюський університет
Конфесія: Англіканська церква
Смерть: 24 листопада 1572(1572-11-24)
Единбург, Шотландія
Місце поховання: d
Праці й досягнення
Рід діяльності: письменник
Основні інтереси: теологія
Попередники: Жан Кальвін
Додаткова інформація: шотландський релігійний реформатор
image Джон Нокс у Вікісховищі

Молоді роки

Джон Нокс народився у родині небагатих дворян у передмісті Гаддінгтона в Лотіані: батько — Вільям Нокс, мати — до шлюбу Сінклер. Скоріш за все у юності Нокс навчався у відомого шотландського гуманіста в університеті Глазго. На початку 1540-х років він був висвячений у сан католицького священика й почав службу в одній з парафіяльних церков Лотіана.

Ймовірно під впливом проповідей 1545 року Нокс перейшов у протестантство. Він дуже зблизився з Вішартом та супроводжував його у поїздках по країні. Однак наприкінці 1545 року Вішарта було заарештовано прихильниками та незабаром страчено. У помсту за смерть Вішарта радикальні протестанти захопили замок Сент-Ендрюс та стратили кардинала. Нокс прибув до Сент-Ендрюса, і з цього почалася його кар'єра як протестантського проповідника.

Наприкінці 1547 року Сент-Ендрюський замок був узятий штурмом французьким експедиційним корпусом, організатори вбивства кардинала, а разом з ним і Джон Нокс були схоплені та відправлені до Франції відбувати покарання на галерах. Півторарічна служба на галерах підірвала здоров'я проповідника, але не змінила його погляди. Розповідають, що коли французи попросили Нокса поцілувати зображення Діви Марії, прагнучи змусити його зректися протестантства, він викинув його в море зі словами «нехай Діва Марія сама врятує себе, вона достатньо легка та навчиться плавати».

Джон Нокс в Англії, Швейцарії та Франції

1549 року Нокс отримав свободу й вирушив до Англії, де у цей час активно здійснювалися протестантські реформи короля Едварда VI, що заклали фундаментальні принципи англіканської церкви. Нокс продовжив роботу проповідника, причому незалежно від офіційної церковної організації. У цей час його вже не задовольняла Єпископальна система, що збереглася в англіканстві, Нокс все більш схилявся до радикального кальвінізму, який заперечує особливість священства єпископів.

Після смерті Едварда VI 1553 року на англійський престол вступила католичка Марія I Тюдор. Це викликало еміграцію англійських протестантів на континент. Нокс виїхав до Швейцарії, де оселився у Женеві, європейському центрі кальвінізму. Періодично він також відвідував Шотландію. Під час цих поїздок йому вдалося навернути до протестантства численних шотландських городян та дворян, а також таких впливових аристократів, як , та . Все більше віддаляючись від помірного англіканства, Нокс у період проживання у Женеві активно працює над проблемою напередвизначення та публікує памфлет «Трубний глас проти жахливого правління жінок» (англ. The First Blast of the Trumpet Against the Monstrous Regiment of Women), у якому він виступив з ідеєю про шкодочинність жінок-правительок держав (адресовано насамперед сучасним йому королевам Англії та Шотландії), де Нокс писав:

«Ставити жінку на будь-який керівний пост над будь-якою областю, нацією, містом, огидно, протиприродно, богохульно, це найбільш всього суперечить Божій волі і здоровому порядку, і врешті перекручує хороший порядок, все добро та справедливість.»

1557 року Нокс переїхав до Дьєп, Франція, де він зустрів звістку про смерть Марії Тюдор та вступ на престол Єлизавети I. В Англії знову склалися сприятливі можливості для розвитку протестантства, проте королева Єлизавета I не бажала допускати у свої володіння автора «Трубного гласу». Дізнавшись про відмову королеви від видачі йому дозволу на повернення до Англії, Нокс заявив, що «Англія, відмовляючись від мене, відмовляється від друга», і 2 травня 1559 року прибув до Шотландії.

Протестантська революція

11 травня 1559 року проповідь Джона Нокса у церкві св. Іоанна у Перті проти католицького ідолопоклонства та незаконності правління регента Шотландії викликала повстання городян, яке швидко перекинулося на інші області Шотландії та незабаром переросло у протестантську революцію. До повсталих приєдналися великі шотландські барони (Аргайл, лорд Джеймс Стюарт, пізніше — та ), була сформована армія, яка захопила Единбург. З ініціативи Нокса повсталі звернулися за допомогою до Англії, у країну були введені англійські війська. Війна між англійською та французькою арміями у Шотландії завершилася 6 липня 1560 року та евакуацією іноземних військ із країни. Смерть 11 червня 1560 Марії де Гіз означала перемогу революції.

Парламент Шотландії під впливом Джона Нокса проголосив наприкінці 1560 року заборону католицької доктрини та обрядів, прийняв протестантський символ віри та затвердив «Книгу дисципліни» про порядок протестантського богослужіння. Таким чином протестантство було затверджено як державна релігія Шотландії. Почалося формування нової церковної організації з опорою на парафіяльні церкви та системою , покликаних замінити єпископальний устрій (повністю не реалізовано). Саме у цей період Нокс почав роботу над своєю фундаментальною працею «Історія Реформації», яка завдяки вкладенню у неї реформаторської пристрасті протягом кількох століть залишалася однією з найбільш впливових робіт з протестантства.

Джон Нокс і Марія Стюарт

image
Джон Нокс, який застерігає Марію Стюарт

Королеву Марію Стюарт, яка повернулася 1561 року до Шотландії, Джон Нокс зустрів вороже. Радикальні протестанти, які завжди групувалися навколо Нокса, зажадали шлюбу королеви з одним зі своїх лідерів, . Відмова королеви спровокувала повстання радикальних протестантів, яке було швидко придушене урядом. Нокс неодноразово зустрічався з королевою, але так і не знайшов з нею спільної мови. Радикалізм Нокса відштовхнув від нього частину його колишніх прихильників, не готових визнати проголошену реформатором доктрину права нації на повалення законного монарха.

Проте протягом усього правління Марії Стюарт (1561–1567) Джон Нокс залишався найнепримиреннішим противником королеви. Він постійно підбурював прихожан проти католицьких богослужінь при дворі, вважаючи королеву агенткою папської влади та ідолопоклонства. Джон Нокс взагалі був різко проти жіночого правління, яке розповсюдилось до того часу на пів Європи (у Шотландії правила Марія Стюарт, що змінила свою матір, в Англії Марія Тюдор, а опісля Єлизавета I, у Франції Катерина Медічі, у Нідерландах Марія Угорська (Австрійська), у Наваррі Жанна д'Альбре, в Португалії Катерина Австрійська). Стосунки Нокса та королеви добре ілюструє той факт, що реформатор з захопленням прийняв повідомлення про змову проти Марії Стюарт та вбивство , за що був змушений залишити Единбург, де з часів революції займав пост священика церкви Св. Жиля, і сховатися в Англії.

Серед шотландських пресвітеріан було популярним порівняння взаємин Джона Нокса та королеви Марії з протистоянням біблійного пророка Ілії та цариці Єзавелі.

Останній період життя

image
Джон Нокс в старості

Повернувся Джон Нокс до Шотландії незадовго до повалення Марії Стюарт 1567 року. Саме йому доручили організацію богослужіння під час коронації сина королеви, однорічного Якова VI. Новий уряд регента , хоча і проголосив курс на здійснення протестантських перетворень, однак, не потребувало радикалізма Нокса. Тому найвпливовіший шотландський реформатор не зайняв достойного його місця у новій системі влади, залишившись парафіяльним священиком церкви Св. Жиля. 1570 року, коли Единбург захопили прихильники поваленої Марії Стюарт, Джон Нокс був змушений переїхати до Сент-Ендрюсу. До столиці він повернувся лише 1572 року, напередодні своєї смерті.

Джон Нокс, що вражає сучасників своїм ревним релігійним почуттям та нездатністю до компромісів із совістю, став для шотландців майже пророком. Пресвітеріанська церква остаточно оформилася вже після смерті Нокса, наприкінці XVI століття, однак саме він став її батьком-засновником.

Нащадком Нокса був президент США Джеймс Нокс Полк.

Особисте життя

  • Дружина  — Марджорі Бове, Маргарет Стюарт;
  • діти  — Натаніель, Елезар, Марта, Маргарет, Елізабет.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
  2. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  3. . Архів оригіналу за 19 січня 2007. Процитовано 7 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

  • Нокс, Джон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXI. — С. 322—323. (рос. дореф.)
  • Laing, David, ред. (1895), The Works of John Knox, Edinburgh: James Thin, 55 South Bridge, OCLC 5437053 [ 5 січня 2009 у Wayback Machine.].
  • Melville, James (1829), Diary of James Melville, Edinburgh: Bannatyne Club, OCLC 1697717 [ 5 січня 2009 у Wayback Machine.].
  • Guy, John (2004), My Heart is my Own: The Life of Mary Queen of Scots, London: Fourth Estate, ISBN .
  • Kingdon, Robert M. (1995), Calvinism and resistance theory, 1550-1580, у Burns, J.H. (ред.), The Cambridge History of Political Thought 1450-1700, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN .
  • MacGregor, Geddes (1957), The Thundering Scot, Philadelphia: The Westminster Press, OCLC 740182.
  • Marshall, Rosalind (2000), John Knox, Edinburgh: Birlinn, ISBN .
  • Reid, W. Stanford (1974), Trumpeter of God, New York: Charles Scribner's Sons, ISBN .
  • Ridley, Jasper (1968), John Knox, Oxford: Clarendon Press, OCLC 251907110.
  • Warnicke, Retha. M. (2006), Mary Queen of Scots, New York: Routledge, ISBN .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Noks Dzhon Noks angl John Knox bl 1510 Gaddington 24 listopada 1572 Edinburg providnij shotlandskij religijnij reformator XVI stolittya sho zaklav osnovi presviterianskoyi cerkvi Dzhon NoksOsnovni vidomostiNarodzhennya 1510 1510 Haddington Lotian ShotlandiyaKrayina Shotlandske korolivstvoAlma mater Universitet Glazgo Sent Endryuskij universitetKonfesiya Anglikanska cerkvaSmert 24 listopada 1572 1572 11 24 Edinburg ShotlandiyaMisce pohovannya dPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti pismennikOsnovni interesi teologiyaPoperedniki Zhan KalvinDodatkova informaciya shotlandskij religijnij reformator Dzhon Noks u VikishovishiMolodi rokiDzhon Noks narodivsya u rodini nebagatih dvoryan u peredmisti Gaddingtona v Lotiani batko Vilyam Noks mati do shlyubu Sinkler Skorish za vse u yunosti Noks navchavsya u vidomogo shotlandskogo gumanista v universiteti Glazgo Na pochatku 1540 h rokiv vin buv visvyachenij u san katolickogo svyashenika j pochav sluzhbu v odnij z parafiyalnih cerkov Lotiana Jmovirno pid vplivom propovidej 1545 roku Noks perejshov u protestantstvo Vin duzhe zblizivsya z Vishartom ta suprovodzhuvav jogo u poyizdkah po krayini Odnak naprikinci 1545 roku Visharta bulo zaareshtovano prihilnikami ta nezabarom stracheno U pomstu za smert Visharta radikalni protestanti zahopili zamok Sent Endryus ta stratili kardinala Noks pribuv do Sent Endryusa i z cogo pochalasya jogo kar yera yak protestantskogo propovidnika Naprikinci 1547 roku Sent Endryuskij zamok buv uzyatij shturmom francuzkim ekspedicijnim korpusom organizatori vbivstva kardinala a razom z nim i Dzhon Noks buli shopleni ta vidpravleni do Franciyi vidbuvati pokarannya na galerah Pivtorarichna sluzhba na galerah pidirvala zdorov ya propovidnika ale ne zminila jogo poglyadi Rozpovidayut sho koli francuzi poprosili Noksa pociluvati zobrazhennya Divi Mariyi pragnuchi zmusiti jogo zrektisya protestantstva vin vikinuv jogo v more zi slovami nehaj Diva Mariya sama vryatuye sebe vona dostatno legka ta navchitsya plavati Dzhon Noks v Angliyi Shvejcariyi ta Franciyi1549 roku Noks otrimav svobodu j virushiv do Angliyi de u cej chas aktivno zdijsnyuvalisya protestantski reformi korolya Edvarda VI sho zaklali fundamentalni principi anglikanskoyi cerkvi Noks prodovzhiv robotu propovidnika prichomu nezalezhno vid oficijnoyi cerkovnoyi organizaciyi U cej chas jogo vzhe ne zadovolnyala Yepiskopalna sistema sho zbereglasya v anglikanstvi Noks vse bilsh shilyavsya do radikalnogo kalvinizmu yakij zaperechuye osoblivist svyashenstva yepiskopiv Pislya smerti Edvarda VI 1553 roku na anglijskij prestol vstupila katolichka Mariya I Tyudor Ce viklikalo emigraciyu anglijskih protestantiv na kontinent Noks viyihav do Shvejcariyi de oselivsya u Zhenevi yevropejskomu centri kalvinizmu Periodichno vin takozh vidviduvav Shotlandiyu Pid chas cih poyizdok jomu vdalosya navernuti do protestantstva chislennih shotlandskih gorodyan ta dvoryan a takozh takih vplivovih aristokrativ yak ta Vse bilshe viddalyayuchis vid pomirnogo anglikanstva Noks u period prozhivannya u Zhenevi aktivno pracyuye nad problemoyu naperedviznachennya ta publikuye pamflet Trubnij glas proti zhahlivogo pravlinnya zhinok angl The First Blast of the Trumpet Against the Monstrous Regiment of Women u yakomu vin vistupiv z ideyeyu pro shkodochinnist zhinok pravitelok derzhav adresovano nasampered suchasnim jomu korolevam Angliyi ta Shotlandiyi de Noks pisav Staviti zhinku na bud yakij kerivnij post nad bud yakoyu oblastyu naciyeyu mistom ogidno protiprirodno bogohulno ce najbilsh vsogo superechit Bozhij voli i zdorovomu poryadku i vreshti perekruchuye horoshij poryadok vse dobro ta spravedlivist 1557 roku Noks pereyihav do Dyep Franciya de vin zustriv zvistku pro smert Mariyi Tyudor ta vstup na prestol Yelizaveti I V Angliyi znovu sklalisya spriyatlivi mozhlivosti dlya rozvitku protestantstva prote koroleva Yelizaveta I ne bazhala dopuskati u svoyi volodinnya avtora Trubnogo glasu Diznavshis pro vidmovu korolevi vid vidachi jomu dozvolu na povernennya do Angliyi Noks zayaviv sho Angliya vidmovlyayuchis vid mene vidmovlyayetsya vid druga i 2 travnya 1559 roku pribuv do Shotlandiyi Protestantska revolyuciya11 travnya 1559 roku propovid Dzhona Noksa u cerkvi sv Ioanna u Perti proti katolickogo idolopoklonstva ta nezakonnosti pravlinnya regenta Shotlandiyi viklikala povstannya gorodyan yake shvidko perekinulosya na inshi oblasti Shotlandiyi ta nezabarom pereroslo u protestantsku revolyuciyu Do povstalih priyednalisya veliki shotlandski baroni Argajl lord Dzhejms Styuart piznishe ta bula sformovana armiya yaka zahopila Edinburg Z iniciativi Noksa povstali zvernulisya za dopomogoyu do Angliyi u krayinu buli vvedeni anglijski vijska Vijna mizh anglijskoyu ta francuzkoyu armiyami u Shotlandiyi zavershilasya 6 lipnya 1560 roku ta evakuaciyeyu inozemnih vijsk iz krayini Smert 11 chervnya 1560 Mariyi de Giz oznachala peremogu revolyuciyi Parlament Shotlandiyi pid vplivom Dzhona Noksa progolosiv naprikinci 1560 roku zaboronu katolickoyi doktrini ta obryadiv prijnyav protestantskij simvol viri ta zatverdiv Knigu disciplini pro poryadok protestantskogo bogosluzhinnya Takim chinom protestantstvo bulo zatverdzheno yak derzhavna religiya Shotlandiyi Pochalosya formuvannya novoyi cerkovnoyi organizaciyi z oporoyu na parafiyalni cerkvi ta sistemoyu poklikanih zaminiti yepiskopalnij ustrij povnistyu ne realizovano Same u cej period Noks pochav robotu nad svoyeyu fundamentalnoyu praceyu Istoriya Reformaciyi yaka zavdyaki vkladennyu u neyi reformatorskoyi pristrasti protyagom kilkoh stolit zalishalasya odniyeyu z najbilsh vplivovih robit z protestantstva Dzhon Noks i Mariya StyuartDzhon Noks yakij zasterigaye Mariyu Styuart Korolevu Mariyu Styuart yaka povernulasya 1561 roku do Shotlandiyi Dzhon Noks zustriv vorozhe Radikalni protestanti yaki zavzhdi grupuvalisya navkolo Noksa zazhadali shlyubu korolevi z odnim zi svoyih lideriv Vidmova korolevi sprovokuvala povstannya radikalnih protestantiv yake bulo shvidko pridushene uryadom Noks neodnorazovo zustrichavsya z korolevoyu ale tak i ne znajshov z neyu spilnoyi movi Radikalizm Noksa vidshtovhnuv vid nogo chastinu jogo kolishnih prihilnikiv ne gotovih viznati progoloshenu reformatorom doktrinu prava naciyi na povalennya zakonnogo monarha Prote protyagom usogo pravlinnya Mariyi Styuart 1561 1567 Dzhon Noks zalishavsya najneprimirennishim protivnikom korolevi Vin postijno pidburyuvav prihozhan proti katolickih bogosluzhin pri dvori vvazhayuchi korolevu agentkoyu papskoyi vladi ta idolopoklonstva Dzhon Noks vzagali buv rizko proti zhinochogo pravlinnya yake rozpovsyudilos do togo chasu na piv Yevropi u Shotlandiyi pravila Mariya Styuart sho zminila svoyu matir v Angliyi Mariya Tyudor a opislya Yelizaveta I u Franciyi Katerina Medichi u Niderlandah Mariya Ugorska Avstrijska u Navarri Zhanna d Albre v Portugaliyi Katerina Avstrijska Stosunki Noksa ta korolevi dobre ilyustruye toj fakt sho reformator z zahoplennyam prijnyav povidomlennya pro zmovu proti Mariyi Styuart ta vbivstvo za sho buv zmushenij zalishiti Edinburg de z chasiv revolyuciyi zajmav post svyashenika cerkvi Sv Zhilya i shovatisya v Angliyi Sered shotlandskih presviterian bulo populyarnim porivnyannya vzayemin Dzhona Noksa ta korolevi Mariyi z protistoyannyam biblijnogo proroka Iliyi ta carici Yezaveli Ostannij period zhittyaDzhon Noks v starosti Povernuvsya Dzhon Noks do Shotlandiyi nezadovgo do povalennya Mariyi Styuart 1567 roku Same jomu doruchili organizaciyu bogosluzhinnya pid chas koronaciyi sina korolevi odnorichnogo Yakova VI Novij uryad regenta hocha i progolosiv kurs na zdijsnennya protestantskih peretvoren odnak ne potrebuvalo radikalizma Noksa Tomu najvplivovishij shotlandskij reformator ne zajnyav dostojnogo jogo miscya u novij sistemi vladi zalishivshis parafiyalnim svyashenikom cerkvi Sv Zhilya 1570 roku koli Edinburg zahopili prihilniki povalenoyi Mariyi Styuart Dzhon Noks buv zmushenij pereyihati do Sent Endryusu Do stolici vin povernuvsya lishe 1572 roku naperedodni svoyeyi smerti Dzhon Noks sho vrazhaye suchasnikiv svoyim revnim religijnim pochuttyam ta nezdatnistyu do kompromisiv iz sovistyu stav dlya shotlandciv majzhe prorokom Presviterianska cerkva ostatochno oformilasya vzhe pislya smerti Noksa naprikinci XVI stolittya odnak same vin stav yiyi batkom zasnovnikom Nashadkom Noksa buv prezident SShA Dzhejms Noks Polk Osobiste zhittyaDruzhina Mardzhori Bove Margaret Styuart diti Nataniel Elezar Marta Margaret Elizabet Primitki Arhiv originalu za 23 chervnya 2014 Procitovano 7 travnya 2014 Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Arhiv originalu za 19 sichnya 2007 Procitovano 7 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaNoks Dzhon Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXI S 322 323 ros doref Laing David red 1895 The Works of John Knox Edinburgh James Thin 55 South Bridge OCLC 5437053 5 sichnya 2009 u Wayback Machine Melville James 1829 Diary of James Melville Edinburgh Bannatyne Club OCLC 1697717 5 sichnya 2009 u Wayback Machine Guy John 2004 My Heart is my Own The Life of Mary Queen of Scots London Fourth Estate ISBN 9781841157528 Kingdon Robert M 1995 Calvinism and resistance theory 1550 1580 u Burns J H red The Cambridge History of Political Thought 1450 1700 Cambridge Cambridge University Press ISBN 0521477727 MacGregor Geddes 1957 The Thundering Scot Philadelphia The Westminster Press OCLC 740182 Marshall Rosalind 2000 John Knox Edinburgh Birlinn ISBN 9781841580913 Reid W Stanford 1974 Trumpeter of God New York Charles Scribner s Sons ISBN 0 684 13782 8 Ridley Jasper 1968 John Knox Oxford Clarendon Press OCLC 251907110 Warnicke Retha M 2006 Mary Queen of Scots New York Routledge ISBN 0 415 29183 6 PosilannyaTvori Dzhona Noksa 20 lipnya 2006 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ