Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реформація у Швейцарії (від лат. reformatio — виправлення, відновлення) — масовий релігійний та суспільно-політичний рух в Швейцарії в XVI столітті.
| Історія Швейцарії | |
|---|---|
 | |
| Швейцарія до об'єднання | |
| [en] | |
| Римська Швейцарія | |
| У раннє та високе середньовіччя (Алеманія • Швабія • Верхня Бургундія) | |
| Стара Швейцарська конфедерація | |
| Федеративна хартія | |
| Експансія | |
| Реформація | |
| Старий порядок | |
| Швейцарія в Наполеонівську епоху | |
| Французьке вторгнення | |
| Гельветійська республіка | |
| Акт про медіацію | |
| Перехідний період | |
| Реставрація та Регенерація | |
| Громадянська війна | |
| Швейцарія як федеративна держава | |
| Від федералізації до світових війн | |
| У роки світових війн | |
Реформація |
Рух і Ключові події
(Предтечі Реформації)
|
Цвінгліанська реформація
Початок Реформації у Швейцарії
Реформація в Південній і Західній Європі розвивалася інакше, ніж у Центральній, Північній і Східній. Якщо в цих регіонах підтримка реформаторів забезпечувалася земельними правителями, то в Швейцарії, конфедерації незалежних територій, міста самі вибирали те віросповідання, яке вважали правильним. Початок же цьому було покладено в Цюриху, де 1518 року священником кафедрального собору був обраний відомий проповідник Ульріх Цвінглі. Вже добре вивчивши Біблію, він у своїх проповідях почав повчати народ тому, що спасіння досягається не дотриманням релігійної обрядовості, а вірою в спокутну жертву Ісуса Христа. Варто зауважити, що Рим спочатку досить байдуже поставився до нового реформатора — назрівала війна з Францією, а з усіх швейцарських кантонів тільки Цюрих підтримав Папу, надавши в його розпорядження свої війська. Навіть те, що Цвінглі вигнав ченця Самсона, торговця індульгенціями, отримало не засудження, а похвалу представника місцевого єпископа.
Так тривало до 1522 року, коли Цвінглі сам пішов на загострення ситуації. Спершу в березні 1522 року він з кафедри висловився про відсутність необхідності дотримання церковного посту (і відповідно, сплати церковного штрафу за його недотримання), а в липні того ж року написав два відкриті листи — єпископу Констанцькому та членам Швейцарського Союзу про шкоду целібату та дозвіл духовенству вступити до шлюбу. Це був уже виклик. Однак і цей виклик не призвів до очікуваних заходів з боку римського священноначалля — навпаки, папський легат передав Цвінглі лист, у якому йому сулилися величезні блага, якби він став підтримувати інтереси Риму. Однак Цвінглі проігнорував ці пропозиції.
У цей час цюрихська міська рада призначила проведення диспуту, на якому Цвінглі на основі Біблії повинен був довести істинність свого вчення. На диспут були запрошені архієпископ і представники всіх кантонів, однак приїхали тільки представники Шаффгаузену. Архієпископ надіслав свого вікарія Фабера, якому була дана установка вислухати Цвінглі, але в дебати не вступати. Зі свого боку, реформатор ґрунтовно підготувався до диспуту, написавши — програму як церковної, так і державної реформи, яку він збирався на цьому диспуті захистити. Диспут розпочався 29 січня 1523 року. Фабер як міг ухилявся від полеміки, однак Цвінглі вхопився за його необережне висловлювання про необхідність заступництва святих і зажадав обґрунтувати цю тезу на підставі Біблії. Неспроможність аргументів Фабера була очевидна навіть стороннім спостерігачам. На наступний день Фабер заявив, що прочитав тези і готовий відстоювати позицію Церкви, однак в цей день його поразка була нищівною. За підсумками диспуту Цюрих надалі відмовився визнавати владу Констанцького архієпископа і приступив до широких церковних реформ.
Церковні реформи в Цюриху
Був скасований целібат і дозволений шлюб священників (сам Цвінглі одружився 2 квітня 1524 року). 28 жовтня 1523 року відбувся другий диспут, на якому обговорювалися питання: чи узгоджується з Біблією шанування ікон і чи слід вважати месу жертвою. На обидва питання було дано негативну відповідь, однак міська рада відклала остаточне рішення питання до весни 1524 року і 15 травня 1524 року видала указ про скасування меси та знищення ікон. Відтак з церков були вилучені всі зображення, зламані органи, мощі святих поховані. З 1525 року в Цюриху почали практикуватися причащання прихожан «під двома видами», тобто вином і хлібом.
Поміж іншого, Цвінглі приступив до перебудови церковної організації — якщо раніше вся влада належала єпископам, то Цвінглі посилив демократичні тенденції в організації церкви, поставивши на чолі парафію — конгрегацію, яка сама обирала собі проповідника. Парафії складали Синод (Собор). Надалі така форма церковної організації отримала назву конгрегаціоналізм, і нині вельми популярна серед різних протестантських деномінацій. Для підготовки кадрів нової церкви в Цюриху за активної участі Цвінглі був відкритий теологічний коледж Каролінум. Крім цього, були реорганізовані наявні церковні школи та відкрито багато нових.
Однак навіть такі рішучі заходи з боку Цвінглі мали критиків, які вимагали більш радикальних перетворень. Як і в інших місцях Європи, така боротьба проходила під прапором анабаптизму, який в Цюриху очолили і . Учасники руху почали готувати повстання — як в сусідній Німеччині, проте енергійні заходи влади дозволили йому запобігти. У 1527 році вожді анабаптистів на чолі з Феліксом Манцем були втоплені.
Релігійні війни у Швейцарії і смерть Цвінглі
Прикладу Цюриха наслідували Берн, Базель, Шаффгаузен, Санкт-Галлен і Гларус, де поступово до влади прийшли прихильники Реформації, однак частина так званих лісових кантонів (Швіц, Урі, Унтервальден і Цуг) та міста Люцерн і Фрібур залишилися вірні католицизму. У конфедерації назрівав розкол. У 1528 році католики запропонували влаштувати диспут, від якого досі всіляко ухилялися. Підозрюючи пастку, Цвінглі не взяв у ньому участі, пославши туди Еколампадія з Базеля і Берхтольда Галлера з Берна. З боку католиків на ньому виступили Екк і Фабер. Однак вже до закінчення диспуту католики оголосили себе переможцями, а Цвінглі урочисто відданий церковному прокляттю, і будь-які зміни в церковних звичаях були заборонені.
У 1529 році між кантонами виник перший конфлікт. Приводом для нього став арешт у Швіці цюрихського священника Якоба Кайзера, який був спалений, незважаючи на протести Цюриха. У відповідь Цюрих і Берн висунули свої сили до Каппеля. Однак за посередництва інших кантонів між протиборчими сторонами було укладено мир, за умовами якого протестантські кантони були стороною-переможцем й отримували значну грошову компенсацію. Так звана Перша Каппельська війна закінчилася, так і не розпочавшись.
Утім, сторони продовжували активно готуватися до нової війни. Тоді як католицькі кантони заручилися підтримкою ерцгерцога Австрії Фердинанда, Цвінглі шукав підтримки у протестантських князів Німеччини. Для цього він звернувся до Філіппа Гессенського. Той запропонував Цвінглі зустрітися з Лютером, що сталося в місті Марбург. Однак підсумки диспуту виявилися далеко не тими, що очікував Цвінглі — Лютер відмовився визнати в ньому єдиновірця, у результаті чого швейцарці не отримали допомоги з Німеччини.
У 1531 році назріла нова конфронтація між Християнським союзом міст і лісовими кантонами. Однак Берн відмовився від рішучих дій, виступаючи за блокаду католицьких кантонів. Та й у самому Цюриху бажаючих брати участь у військових діях було не так вже й багато. Унаслідок цього цюрихське військо виявилося набагато меншим, ніж очікувалося. У католиків військо було приблизно в чотири рази більше. Відтак, 11 жовтня 1531 року цюрихський загін був розгромлений переважаючими силами противника, при цьому на полі полягло близько 80 католиків і 500 цюрихців, серед яких був і сам Цвінглі. На наступний день його тіло впізнали, тут же був організований суд, за підсумками якого труп Цвінглі був спершу четвертовано, потім спалено, а попіл змішано з попелом свині і розсіяний по вітрі.
20 листопада 1531 року було укладено другий мирний договір, унаслідок якого реформати втратили всі плоди своєї першої перемоги. Католицизм був насильно насаджено в деяких спірних територіях. Про проведення Реформації в інших кантонах не могло бути й мови.
Однак в імперських містах духовними авторитетами залишалися сподвижники й учні Цвінглі: у Цюриху — Генріх Булінгер і Лео Юд, у Базелі — Міконій (Еколампадій незабаром помер), у Берні — Берхтольд Галлер, у Шаффгаузені — Себастьян Гофмайстер і Еразм Ріттер, у Санкт-Галлені — Йоахім Вадіана і Йоганн Кесслер і в Граубюндені — Йоганн Командер. Однак лідера, який міг би очолити «християнський союз міст», серед них не було.
Кальвіністська Реформація
Женева — новий центр Реформації
Швейцарія все ж залишилась одним з головних осередків Реформації, однак центр руху змістився з Німецької Швейцарії у Французьку — з Цюриха в Женеву. Спершу цей рух очолив , який ще на початку 20-х років був вимушений через свої погляди емігрувати до Франції. Тут він активно займався реформаторською діяльністю, допомагав Цвінглі, Еколампадію, Буцеру, брав участь у налагодженні контактів із вальденсами. У 1532 році Фарель проповідував у Женеві. Своєю проповіддю він привернув безліч прихильників, проте спричинив своїми промовами невдоволення керівництва міста і був вигнаний. Однак за допомоги влади Берну, який надавав Женеві військову допомогу, йому вдалося повернутися в місто. У 1536 році міська рада Женеви ухвалила рішення про встановлення в місті реформованого богослужіння. Однак Фарель відчував, що йому бракує здібностей стати на чолі руху.
Улітку того ж 1536 року через Женеву по дорозі в Німеччину проїжджав Жан Кальвін. Уже знайомий із його «Institutio religionis christianae», Фарель одразу оцінив його, та як організатора вмовляв його залишитися в Женеві й зайнятися влаштуванням церкви. Кальвін погодився та разом із Фарелем запропонував міській раді свій проєкт — так звані Articles de 1537. Слідом за тим було складено катехізис і сповідання. Хоча Фарель і висловлював у сповіданні свій поміркований погляд на відлучення, але загалом він підкорився ригористичним прагненням Кальвіна і його вченню про незалежність церкви від держави. Застосування програми Кальвіна викликало в Женеві опозицію, і після перемоги партії «лібертинів» на виборах 1538 р. справа дійшла до вигнання обох реформаторів. 1540 року прибічники Кальвіна й Фареля, гієрмени (Guillermins, від імені Фареля, Guillaume), покликали Кальвіна назад. Після довгої боротьби в 1542 році реформаторам вдалося вибороти на організацію церкви в дусі Кальвіна. Було визначено чотири класи служителів у Церкві: пастори (у їхнє завдання входила проповідь і підтримання дисципліни), вчителі (навчання основ віровчення), диякони (благодійна робота), а над усіма ними перебувала Консисторія з пресвітерів, яка мала наглядати за богослов'ям і моральними засадами суспільства і за необхідності вдаватися навіть до відлучення від Церкви.
Для більшої ефективності Кальвін пропонував використовувати державний апарат, щоб приводити у виконання суворіші покарання. Треба зауважити, що покарання виявилися надто жорстокими — так у 1546 році 58 осіб було страчено і 76 заслано. У 1553 році влада міста Женеви внаслідок рішення Консисторії спалила відомого вченого і проповідника Мігеля Сервета, який проповідував антитринітарне вчення.
Унаслідок наполегливої праці Кальвіна, Фареля та їхніх однодумців Женева зрештою стала новим центром Реформації. У 1549 році Кальвін і Буллінгер підписали цюрихську угоду, унаслідок якої відбулося об'єднання кальвіністів і послідовників Цвінглі. У 1559 році було створено Женевську академію, що зайнялася підготовкою кадрів для нової конфесії. Із Женеви вчення реформатів поширилося в багато країн Європи: Францію, Шотландію, Угорщину, Польщу, Нідерланди і навіть Німеччину. Нині реформати є однією з найбільших протестантських деномінацій. Сам Кальвін помер у 1564 році, а його наступником став Теодор Беза, ректор Академії.
Джерела
- Сувальский З. С., Цюрихская реформация в ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reformaciya u Shvejcariyi vid lat reformatio vipravlennya vidnovlennya masovij religijnij ta suspilno politichnij ruh v Shvejcariyi v XVI stolitti Istoriya ShvejcariyiShvejcariya do ob yednannya en Rimska ShvejcariyaU rannye ta visoke serednovichchya Alemaniya Shvabiya Verhnya Burgundiya Stara Shvejcarska konfederaciyaFederativna hartiyaEkspansiyaReformaciyaStarij poryadokShvejcariya v Napoleonivsku epohuFrancuzke vtorgnennyaGelvetijska respublikaAkt pro mediaciyuPerehidnij periodRestavraciya ta RegeneraciyaGromadyanska vijnaShvejcariya yak federativna derzhavaVid federalizaciyi do svitovih vijnU roki svitovih vijnPortal Shvejcariya pereglyanutiredaguvati Reformaciya 95 tez Kontrreformaciya Ruh i Protestantizm Reformaciya v Nimechchini Lyuteranstvo Anabaptizm Reformaciya u Shvejcariyi Kalvinizm Reformaciya v Niderlandah Menonitstvo Reformaciya v Angliyi Anglikanstvo Puritanstvo Reformaciya v Shotlandiyi Presviterianstvo Reformaciya u Franciyi Gugenoti Reformaciya v Polshi Socinianstvo Reformaciya v Italiyi Reformaciya v Chehiyi Klyuchovi podiyi Lejpcizkij disput Vormskij edikt Selyanska vijna v Nimechchini Shpayerska protestaciya Marburzkij disput Augsburzkij rejhstag Augsburzkij mir Vestfalskij mir Martin Lyuter Nimechchina 1483 1546 Filip Melanhton Nimechchina 1497 1560 Gans Tausen Daniya 1494 1561 Olaus Petri Shveciya 1493 1552 Ulrih Cvingli Shvejcariya 1484 1531 Zhan Kalvin Shvejcariya 1509 1564 Tomas Kranmer Angliya 1489 1556 Dzhon Noks Shotlandiya 1514 1572 Fausto Soccini Polsha 1539 1604 Predtechi Reformaciyi Valdensi Avinjonskij polon Pap 1309 1377 Lollardi Zahidna shizma 1378 1417 Gusitski vijni 1420 do 1434 Pivnichne Vidrodzhennya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiCvinglianska reformaciyaPochatok Reformaciyi u Shvejcariyi Reformaciya v Pivdennij i Zahidnij Yevropi rozvivalasya inakshe nizh u Centralnij Pivnichnij i Shidnij Yaksho v cih regionah pidtrimka reformatoriv zabezpechuvalasya zemelnimi pravitelyami to v Shvejcariyi konfederaciyi nezalezhnih teritorij mista sami vibirali te virospovidannya yake vvazhali pravilnim Pochatok zhe comu bulo pokladeno v Cyurihu de 1518 roku svyashennikom kafedralnogo soboru buv obranij vidomij propovidnik Ulrih Cvingli Vzhe dobre vivchivshi Bibliyu vin u svoyih propovidyah pochav povchati narod tomu sho spasinnya dosyagayetsya ne dotrimannyam religijnoyi obryadovosti a viroyu v spokutnu zhertvu Isusa Hrista Varto zauvazhiti sho Rim spochatku dosit bajduzhe postavivsya do novogo reformatora nazrivala vijna z Franciyeyu a z usih shvejcarskih kantoniv tilki Cyurih pidtrimav Papu nadavshi v jogo rozporyadzhennya svoyi vijska Navit te sho Cvingli vignav chencya Samsona torgovcya indulgenciyami otrimalo ne zasudzhennya a pohvalu predstavnika miscevogo yepiskopa Tak trivalo do 1522 roku koli Cvingli sam pishov na zagostrennya situaciyi Spershu v berezni 1522 roku vin z kafedri vislovivsya pro vidsutnist neobhidnosti dotrimannya cerkovnogo postu i vidpovidno splati cerkovnogo shtrafu za jogo nedotrimannya a v lipni togo zh roku napisav dva vidkriti listi yepiskopu Konstanckomu ta chlenam Shvejcarskogo Soyuzu pro shkodu celibatu ta dozvil duhovenstvu vstupiti do shlyubu Ce buv uzhe viklik Odnak i cej viklik ne prizviv do ochikuvanih zahodiv z boku rimskogo svyashennonachallya navpaki papskij legat peredav Cvingli list u yakomu jomu sulilisya velichezni blaga yakbi vin stav pidtrimuvati interesi Rimu Odnak Cvingli proignoruvav ci propoziciyi U cej chas cyurihska miska rada priznachila provedennya disputu na yakomu Cvingli na osnovi Bibliyi povinen buv dovesti istinnist svogo vchennya Na disput buli zaprosheni arhiyepiskop i predstavniki vsih kantoniv odnak priyihali tilki predstavniki Shaffgauzenu Arhiyepiskop nadislav svogo vikariya Fabera yakomu bula dana ustanovka visluhati Cvingli ale v debati ne vstupati Zi svogo boku reformator gruntovno pidgotuvavsya do disputu napisavshi programu yak cerkovnoyi tak i derzhavnoyi reformi yaku vin zbiravsya na comu disputi zahistiti Disput rozpochavsya 29 sichnya 1523 roku Faber yak mig uhilyavsya vid polemiki odnak Cvingli vhopivsya za jogo neoberezhne vislovlyuvannya pro neobhidnist zastupnictva svyatih i zazhadav obgruntuvati cyu tezu na pidstavi Bibliyi Nespromozhnist argumentiv Fabera bula ochevidna navit storonnim sposterigacham Na nastupnij den Faber zayaviv sho prochitav tezi i gotovij vidstoyuvati poziciyu Cerkvi odnak v cej den jogo porazka bula nishivnoyu Za pidsumkami disputu Cyurih nadali vidmovivsya viznavati vladu Konstanckogo arhiyepiskopa i pristupiv do shirokih cerkovnih reform Cerkovni reformi v Cyurihu Buv skasovanij celibat i dozvolenij shlyub svyashennikiv sam Cvingli odruzhivsya 2 kvitnya 1524 roku 28 zhovtnya 1523 roku vidbuvsya drugij disput na yakomu obgovoryuvalisya pitannya chi uzgodzhuyetsya z Bibliyeyu shanuvannya ikon i chi slid vvazhati mesu zhertvoyu Na obidva pitannya bulo dano negativnu vidpovid odnak miska rada vidklala ostatochne rishennya pitannya do vesni 1524 roku i 15 travnya 1524 roku vidala ukaz pro skasuvannya mesi ta znishennya ikon Vidtak z cerkov buli vilucheni vsi zobrazhennya zlamani organi moshi svyatih pohovani Z 1525 roku v Cyurihu pochali praktikuvatisya prichashannya prihozhan pid dvoma vidami tobto vinom i hlibom Pomizh inshogo Cvingli pristupiv do perebudovi cerkovnoyi organizaciyi yaksho ranishe vsya vlada nalezhala yepiskopam to Cvingli posiliv demokratichni tendenciyi v organizaciyi cerkvi postavivshi na choli parafiyu kongregaciyu yaka sama obirala sobi propovidnika Parafiyi skladali Sinod Sobor Nadali taka forma cerkovnoyi organizaciyi otrimala nazvu kongregacionalizm i nini velmi populyarna sered riznih protestantskih denominacij Dlya pidgotovki kadriv novoyi cerkvi v Cyurihu za aktivnoyi uchasti Cvingli buv vidkritij teologichnij koledzh Karolinum Krim cogo buli reorganizovani nayavni cerkovni shkoli ta vidkrito bagato novih Odnak navit taki rishuchi zahodi z boku Cvingli mali kritikiv yaki vimagali bilsh radikalnih peretvoren Yak i v inshih miscyah Yevropi taka borotba prohodila pid praporom anabaptizmu yakij v Cyurihu ocholili i Uchasniki ruhu pochali gotuvati povstannya yak v susidnij Nimechchini prote energijni zahodi vladi dozvolili jomu zapobigti U 1527 roci vozhdi anabaptistiv na choli z Feliksom Mancem buli vtopleni Religijni vijni u Shvejcariyi i smert Cvingli Prikladu Cyuriha nasliduvali Bern Bazel Shaffgauzen Sankt Gallen i Glarus de postupovo do vladi prijshli prihilniki Reformaciyi odnak chastina tak zvanih lisovih kantoniv Shvic Uri Untervalden i Cug ta mista Lyucern i Fribur zalishilisya virni katolicizmu U konfederaciyi nazrivav rozkol U 1528 roci katoliki zaproponuvali vlashtuvati disput vid yakogo dosi vsilyako uhilyalisya Pidozryuyuchi pastku Cvingli ne vzyav u nomu uchasti poslavshi tudi Ekolampadiya z Bazelya i Berhtolda Gallera z Berna Z boku katolikiv na nomu vistupili Ekk i Faber Odnak vzhe do zakinchennya disputu katoliki ogolosili sebe peremozhcyami a Cvingli urochisto viddanij cerkovnomu proklyattyu i bud yaki zmini v cerkovnih zvichayah buli zaboroneni U 1529 roci mizh kantonami vinik pershij konflikt Privodom dlya nogo stav aresht u Shvici cyurihskogo svyashennika Yakoba Kajzera yakij buv spalenij nezvazhayuchi na protesti Cyuriha U vidpovid Cyurih i Bern visunuli svoyi sili do Kappelya Odnak za poserednictva inshih kantoniv mizh protiborchimi storonami bulo ukladeno mir za umovami yakogo protestantski kantoni buli storonoyu peremozhcem j otrimuvali znachnu groshovu kompensaciyu Tak zvana Persha Kappelska vijna zakinchilasya tak i ne rozpochavshis Bitva pid Kappelem u yakij zaginuv Cvingli Utim storoni prodovzhuvali aktivno gotuvatisya do novoyi vijni Todi yak katolicki kantoni zaruchilisya pidtrimkoyu ercgercoga Avstriyi Ferdinanda Cvingli shukav pidtrimki u protestantskih knyaziv Nimechchini Dlya cogo vin zvernuvsya do Filippa Gessenskogo Toj zaproponuvav Cvingli zustritisya z Lyuterom sho stalosya v misti Marburg Odnak pidsumki disputu viyavilisya daleko ne timi sho ochikuvav Cvingli Lyuter vidmovivsya viznati v nomu yedinovircya u rezultati chogo shvejcarci ne otrimali dopomogi z Nimechchini U 1531 roci nazrila nova konfrontaciya mizh Hristiyanskim soyuzom mist i lisovimi kantonami Odnak Bern vidmovivsya vid rishuchih dij vistupayuchi za blokadu katolickih kantoniv Ta j u samomu Cyurihu bazhayuchih brati uchast u vijskovih diyah bulo ne tak vzhe j bagato Unaslidok cogo cyurihske vijsko viyavilosya nabagato menshim nizh ochikuvalosya U katolikiv vijsko bulo priblizno v chotiri razi bilshe Vidtak 11 zhovtnya 1531 roku cyurihskij zagin buv rozgromlenij perevazhayuchimi silami protivnika pri comu na poli polyaglo blizko 80 katolikiv i 500 cyurihciv sered yakih buv i sam Cvingli Na nastupnij den jogo tilo vpiznali tut zhe buv organizovanij sud za pidsumkami yakogo trup Cvingli buv spershu chetvertovano potim spaleno a popil zmishano z popelom svini i rozsiyanij po vitri 20 listopada 1531 roku bulo ukladeno drugij mirnij dogovir unaslidok yakogo reformati vtratili vsi plodi svoyeyi pershoyi peremogi Katolicizm buv nasilno nasadzheno v deyakih spirnih teritoriyah Pro provedennya Reformaciyi v inshih kantonah ne moglo buti j movi Odnak v imperskih mistah duhovnimi avtoritetami zalishalisya spodvizhniki j uchni Cvingli u Cyurihu Genrih Bulinger i Leo Yud u Bazeli Mikonij Ekolampadij nezabarom pomer u Berni Berhtold Galler u Shaffgauzeni Sebastyan Gofmajster i Erazm Ritter u Sankt Galleni Joahim Vadiana i Jogann Kessler i v Graubyundeni Jogann Komander Odnak lidera yakij mig bi ocholiti hristiyanskij soyuz mist sered nih ne bulo Kalvinistska ReformaciyaZheneva novij centr Reformaciyi Shvejcariya vse zh zalishilas odnim z golovnih oseredkiv Reformaciyi odnak centr ruhu zmistivsya z Nimeckoyi Shvejcariyi u Francuzku z Cyuriha v Zhenevu Spershu cej ruh ocholiv yakij she na pochatku 20 h rokiv buv vimushenij cherez svoyi poglyadi emigruvati do Franciyi Tut vin aktivno zajmavsya reformatorskoyu diyalnistyu dopomagav Cvingli Ekolampadiyu Buceru brav uchast u nalagodzhenni kontaktiv iz valdensami U 1532 roci Farel propoviduvav u Zhenevi Svoyeyu propoviddyu vin privernuv bezlich prihilnikiv prote sprichiniv svoyimi promovami nevdovolennya kerivnictva mista i buv vignanij Odnak za dopomogi vladi Bernu yakij nadavav Zhenevi vijskovu dopomogu jomu vdalosya povernutisya v misto U 1536 roci miska rada Zhenevi uhvalila rishennya pro vstanovlennya v misti reformovanogo bogosluzhinnya Odnak Farel vidchuvav sho jomu brakuye zdibnostej stati na choli ruhu Ulitku togo zh 1536 roku cherez Zhenevu po dorozi v Nimechchinu proyizhdzhav Zhan Kalvin Uzhe znajomij iz jogo Institutio religionis christianae Farel odrazu ociniv jogo ta yak organizatora vmovlyav jogo zalishitisya v Zhenevi j zajnyatisya vlashtuvannyam cerkvi Kalvin pogodivsya ta razom iz Farelem zaproponuvav miskij radi svij proyekt tak zvani Articles de 1537 Slidom za tim bulo skladeno katehizis i spovidannya Hocha Farel i vislovlyuvav u spovidanni svij pomirkovanij poglyad na vidluchennya ale zagalom vin pidkorivsya rigoristichnim pragnennyam Kalvina i jogo vchennyu pro nezalezhnist cerkvi vid derzhavi Zastosuvannya programi Kalvina viklikalo v Zhenevi opoziciyu i pislya peremogi partiyi libertiniv na viborah 1538 r sprava dijshla do vignannya oboh reformatoriv 1540 roku pribichniki Kalvina j Farelya giyermeni Guillermins vid imeni Farelya Guillaume poklikali Kalvina nazad Pislya dovgoyi borotbi v 1542 roci reformatoram vdalosya viboroti na organizaciyu cerkvi v dusi Kalvina Bulo viznacheno chotiri klasi sluzhiteliv u Cerkvi pastori u yihnye zavdannya vhodila propovid i pidtrimannya disciplini vchiteli navchannya osnov virovchennya diyakoni blagodijna robota a nad usima nimi perebuvala Konsistoriya z presviteriv yaka mala naglyadati za bogoslov yam i moralnimi zasadami suspilstva i za neobhidnosti vdavatisya navit do vidluchennya vid Cerkvi v Zhenevi Gijom Farel Zhan Kalvin Teodor Beza Dzhon Noks Dlya bilshoyi efektivnosti Kalvin proponuvav vikoristovuvati derzhavnij aparat shob privoditi u vikonannya suvorishi pokarannya Treba zauvazhiti sho pokarannya viyavilisya nadto zhorstokimi tak u 1546 roci 58 osib bulo stracheno i 76 zaslano U 1553 roci vlada mista Zhenevi vnaslidok rishennya Konsistoriyi spalila vidomogo vchenogo i propovidnika Migelya Serveta yakij propoviduvav antitrinitarne vchennya Unaslidok napoleglivoyi praci Kalvina Farelya ta yihnih odnodumciv Zheneva zreshtoyu stala novim centrom Reformaciyi U 1549 roci Kalvin i Bullinger pidpisali cyurihsku ugodu unaslidok yakoyi vidbulosya ob yednannya kalvinistiv i poslidovnikiv Cvingli U 1559 roci bulo stvoreno Zhenevsku akademiyu sho zajnyalasya pidgotovkoyu kadriv dlya novoyi konfesiyi Iz Zhenevi vchennya reformativ poshirilosya v bagato krayin Yevropi Franciyu Shotlandiyu Ugorshinu Polshu Niderlandi i navit Nimechchinu Nini reformati ye odniyeyu z najbilshih protestantskih denominacij Sam Kalvin pomer u 1564 roci a jogo nastupnikom stav Teodor Beza rektor Akademiyi DzherelaSuvalskij Z S Cyurihskaya reformaciya v VT ESBE Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 ros