Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Реформація в Нідерландах рух в Іспанських Нідерландах спрямований проти католицької церкви Вона була частиною великої Ре

Реформація в Нідерландах

Реформація в Нідерландах

Реформація в Нідерландах — рух в Іспанських Нідерландах, спрямований проти католицької церкви. Вона була частиною великої Реформації в Європі XVI століття. В Нідерландах з 1540 року почав поширюватися кальвінізм, а вже до 1560 року більшість населення були протестантами. Завершенням Реформації в Нідерландах стало укладення Утрехтської унії в 1579 році, що розділило країну на дві частини — південну католицьку і північну протестантську.

Причини та передумови

Поява перших протестантів в Нідерландах за часом практично збігається з проповіддю Лютера, проте ні лютеранство, що проповідувало вірність сюзерену (яким для Нідерландів був іспанський король), ні анабаптизм не отримали в країні значної кількості прихильників. З 1540 року тут почав поширюватися кальвінізм, і вже до 1560 року вже більшість населення були реформатами . Віровчення і практика протестантизму ґрунтується на принципах Реформації Quinque sola («П'ять „тільки“»), а саме, Sola scriptura («тільки Писанням»), Sola gratia («тільки благодаттю»), Sola fide («тільки вірою»), Solus Christus («тільки Христос») та Soli Deo gloria («тільки Богу слава»). Основною ідеєю протестантизму, сформульованою Мартіном Лютером, є заперечення того, що спасіння можна досягти добрими вчинками чи будь-якими людськими зусиллями, натомість спасіння досягається винятково вірою у викупну жертву Ісуса Христа.

Найбільш драматичні події в Нідерландах відбулися під час правління короля Іспанії Філіпа II. Будучи переконаним католиком, Філіп нетерпимо ставився до Реформації в Нижніх країнах, де з'являлося все більше кальвіністів. Його переслідування протестантів, податковий гніт, спроби централізувати адміністрацію, суди привели до повстання жителів Нідерландів.

Спонтанно виникали осередки опору владі, особливо під час страт єретиків. Одночасно в 1562 році оформилася аристократична опозиція (так звана Ліга панів), яку очолили принц Вільгельм Оранський, граф Ламораль Егмонт, адмірал Горн. У 1563 році виник близький до Ліги панів Союз дворян. 5 квітня 1566 року депутація союзу в складі кількох сотень людей вручила правительці Нідерландів Маргариті Пармській звернення, що містило вимоги опозиціонерів.

Історія

Влітку 1566 року Ліга панів уклала угоду з кальвіністськими міськими консисторіями, які вимагали від дворян не зупинятися на півшляху. У серпні 1566 року протистояння набуває озброєний характер. Повсталі громили в першу чергу католицькі церкви і монастирі. Число погромів у Фландрії було більше 400, а по всіх Нідерландах більш 5500. Все це розлютило Філіпа II. Він змістив Маргариту Пармську, а замість неї призначив правителем країни полководця герцога Альбу, який 22 серпня 1567 року на чолі з величезною армією вступив в країну. За наказом короля Філіпа II, 6 вересня 1567 року герцог Альба і генеральний прокурор Якоб Гессельс заснували Раду у справах про заколоти (Рада у справах заворушень), що існувала з 1567 по 1573 роки. Основним місцем засідань Ради було місто Мехелен. У грудні 1573 року Рада фактично припинила своє існування. Формально була скасована кардиналом Реквезенсом 7 червня 1574 года. За свою безпрецедентну в історії Нідерландів жорстокість ця рада була незабаром названа «Кривавою радою». За час її діяльності до смерті було засуджено близько 2 000 чоловік. За документованим даними, страчені були 1073 людини, в тому числі 5 червня 1568 в Брюсселі — графи Егмонт і Горн. Заочно був засуджений до смерті принц Вільгельм Оранський.

Однак, для герцога Альби і цих заходів виявилося недостатньо. У 1571 році він ініціював введення податкової системи: 1 % на все майно, 5 % на продаж нерухомості, 10 % на рухоме майно. Після цього економічне життя країни увійшло в період стагнації і населення, позбавлене робочих місць, перед страхом репресій за переслідування католиків — збиралося в групи і перейшло в стан партизанської війни.

Повстання на суші було придушене, проте голландці почали партизанську війну на море. Вони отримали назву «морських гезів». Однак спочатку ні Вільгельм Оранський, ні герцог Альба, які готувалися до війни не звернули увагу на «бунт мужиків». Морські гези отримали від Вільгельма Оранського каперські свідоцтва, які надавали їм статусу каперів (корсарів) і тим самим узаконювали їхні піратські напади на іспанські торгові судна і прибережні поселення. Завдяки накопиченим грошам, до 1569 року були готові до активних бойових дій 84 корабля. Щоб вони не перетворилися в неконтрольовану силу, Вільгельм I Оранський заснував для морських гезів статут, призначив Вільяма II де ла Марка адміралом і наказав своєму братові Людвігу Нассау-Ділленбургському відповідати за постачання. У 1572 році Іспанія за допомогою дипломатичних переговорів досягла угоди з Англією і остання зобов'язалася закрити порти для повстанців і примусити залишити  їх кораблі негайно. Після цього 1 квітня 1572 року 22 кораблі покинули порт Дувр і перейшли до облоги міста Брілле. У 1573 року морські гези зняли іспанську блокаду міста Лейден, а вже на наступний рік повністю перейшли під командування Вільгельма I Оранського і почали використовувати оранжево-біло-синій прапор. Також, саме вони вперше в історії мореплавання підняли спеціальний прапор — гюйс. У тому ж 1573 року морські гези прийшли на допомогу обложеному місту Алкмар. Невдала облога цього міста змусила іспанське командування забезпечити флот на чолі з графом де Буссю. Флот в кількості 30 кораблів вийшов із захопленого іспанцями Амстердама і відразу ж був атакований силами морських гезів. Вирішальна битва відбулася в затоці Зейдерзе, в результаті якої іспанський флот був частково знищений і розсіяний, а його командувач граф де Буссю був узятий в полон. 1574 року флот морських гезів поспішив до Лейдена, який вже знаходився більше року в облозі. Кораблі під командуванням адмірала графа де Буссю 1 вересня 1574 року підійшли до Роттердаму, де їх очікував Вільгельм I Оранський. Спільно з сухопутними силами морським гезам вдалося зняти облогу Лейдена 3 жовтня 1574 року.

Однак і в цей час тривало становлення національної церкви. На Соборі 1571 року в Егмонті було вирішено прийняти пресвітеріанську систему управління церквою. Собор також прийняв Нідерландське сповідання , складене кальвіністським пастором Гі де Бре ще в 1561 році і переглянуте Франциском Юнієм.

1574 року Дордрехтський синод теж підтвердив Нідерландське сповідання, яке поряд з Гейдельберзьким катехізисом стали основними віронавчальними текстами реформатів Нідерландів. У 1575 році в Лейдені відкрився університет, основним завданням якого була підготовка кадрів для Реформатської Церкви в Голландії.

У 1576 р. в Генті зібрались Генеральні штати всієї країни, які виробили угоду (Гентське умиротворення). Там йшлося про вірність Філіпу ІІ і католицизму, відміну законів Альби і вивід іспанських військ. Але ні слова про конфіскацію церковних земель, земельну реформу, свободу віросповідання для кальвіністів. «Гентське умиротворення» було спробою змови дворян з консервативним бюргерством і купецтвом, розрахованою на подальшу угоду з Філіпом ІІ.

Практичним кроком у цьому напрямі стало підписання Генеральними штатами у 1577 р. «Вічного едикту» з іспанським намісником Хуаном Австрійським. Однак намісник віроломно порушив укладений договір і спробував повернути іспанські порядки. У 1578 р. Хуан Австрійський розгромив армію Генеральних штатів у битві при Жамблу. Ініціатива перейшла до буржуазії, що спиралась на народ. Низи громили церкви й монастирі, вводили кальвінізм, створювали загони самооборони.

У Фландрії і Брабанті створювались нові органи — «комітети 18-ти», куди обирали представників буржуазії та інтелігенції. Спочатку вони відали лише обороною, але поступово почали втручатись у всі справи — у постачання продовольством, зброєю, конфіскацію майна церкви. «Комітет 18-ти» Брюсселя впливав на Генеральні штати і Державну раду. Восени 1577 р. він вимагав загального озброєння народу, революційного ведення війни проти дона Хуана.

Гостра боротьба йшла в столиці Фландрії Генті. У 1577 р. повсталий плебс заарештував тут групу дворян-змовників, а два іспанських пособники були страчені. Офіційною релігією був проголошений кальвінізм. Церковне майно конфісковувалось і продавалось із аукціонів. Гентці припинили сплату податків Генеральним штатам, бо ті «погано воюють з іспанцями».      

Підсумки та наслідки

Південні провінції країни 6 січня 1579 року уклали Арраську унію, направлену на збереження влади іспанського короля Філіпа II Габсбурга. У відповідь п'ять північних провінцій (пізніше до них приєдналися ще дві провінції) 23 січня 1579 року уклали в Утрехті унію проти іспанської влади, яка намагалася відновити панування в Нідерландах, фактично втрачене в ході революції, і проти внутрішньої феодально-католицької реакції. Ці союзи фактично розділили країну на дві частини — південну католицьку і північну протестантську. Укладення Утрехтської унії заклало основу самостійного державного існування Республіки Сполучених провінцій (до Утрехтської унії приєдналися також багато міст Фландрії і Брабанту, але в 1580-х роках 16 ст. вони були завойовані іспанськими військами).

Однак війни на території Нідерландів тривали. Остаточно незалежність Північних Нідерландів була визнана тільки за підсумками Вестфальського миру 1648 року. Цей мир також фактично зрівняв в правах реформоване християнство (різні протестантські церкви) з римо-католицьким християнством. На міжнародному рівні був визнаний принцип — «чия держава того й віра».

В Нідерландах виникнення національної церкви сприяло зростанню національної свідомості народу.

В економічному плані Реформація сприяла зміні старих феодальних економічних відносин на нові капіталістичні. Прагнення до економії, до розвитку промисловості, до відмови від дорогих розваг (так само як і дорогих богослужінь) сприяло накопиченню капіталу, який вкладався в торгівлю і виробництво. Так, зокрема, Нідерланди, будучи в більшості протестанською країною, почали випереджати в економічному розвитку католицькі та православні держави.

Див. також

Примітки

  1. Чістозвонов, А. Н. Нідерландська буржуазна революція XVI століття. — 191 с.
  2. Кернс Эрл, «Дорогами Христианства», Москва, Протестант, 1992, стр. 267
  3. П. В. Голобуцький. Кальвінізм // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 42. — .
  4. Головащенко С. Історія християнства: Курс лекцій. — К.: Либідь, 1999. — С.188-210, 254—315.
  5. В. І. Любащенко. Кальвінізм // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — .
  6. Эпоха Реформации — Европа. Минск, Харвест, 2002, стр. 58
  7. Эпоха Реформации — Европа. Минск, Харвест, 2002, стр. 60
  8. Гачард, Л. П. (1849) «Повідомлення про Раду Смути, засноване герцогом Альби», в Бюлетенях Королівської академії наук, листи та образотворче мистецтво Бельгії. Том XVI, частина друга, стор. 50-78
  9. Карнацевич В. Л. 500 знаменитых исторических событий. — Directmedia, 2014-01-10. — 623 с. — .
  10. Флетчер Прэтт. Битвы, изменившие историю. — Litres, 2017-01-12. — 454 с. — .
  11. А. Н. Чистозвонов. Нідерландська буржуазна революція XVI століття / ред. С. Д. Сказкин. — М: Видавництво Академії наук СРСР. — С. 72. — 191 с.
  12. Эпоха Реформации — Европа. Минск, Харвест, 2002, стр. 67
  13. Леоненкова И. Р. Бельгийское исповедание 1561 года // Православная энциклопедия. — М., 2001. — Т. 4. — С. 576. — .
  14. Кернс Эрл, «Дорогами Христианства», Москва, Протестант, 1992, 268
  15. Кернс Эрл, «Дорогами Христианства», Москва, Протестант, 1992, стр. 268
  16. Эпоха Реформации — Европа. Минск, Харвест, 2002, стр. 73
  17. О. Борділовська. Утрехтська унія // Українська дипломатична енциклопедія: у 2 т. / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004. — Т. 2. М — Я. — 812 с. — .
  18. Эпоха Реформации — Европа. Минск, Харвест, 2002, стр. 78
  19. • М. Т. Капітоненко. Вестфальський мир 1648 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Reformaciya v Niderlandah ruh v Ispanskih Niderlandah spryamovanij proti katolickoyi cerkvi Vona bula chastinoyu velikoyi Reformaciyi v Yevropi XVI stolittya V Niderlandah z 1540 roku pochav poshiryuvatisya kalvinizm a vzhe do 1560 roku bilshist naselennya buli protestantami Zavershennyam Reformaciyi v Niderlandah stalo ukladennya Utrehtskoyi uniyi v 1579 roci sho rozdililo krayinu na dvi chastini pivdennu katolicku i pivnichnu protestantsku Prichini ta peredumoviPoyava pershih protestantiv v Niderlandah za chasom praktichno zbigayetsya z propoviddyu Lyutera prote ni lyuteranstvo sho propoviduvalo virnist syuzerenu yakim dlya Niderlandiv buv ispanskij korol ni anabaptizm ne otrimali v krayini znachnoyi kilkosti prihilnikiv Z 1540 roku tut pochav poshiryuvatisya kalvinizm i vzhe do 1560 roku vzhe bilshist naselennya buli reformatami Virovchennya i praktika protestantizmu gruntuyetsya na principah Reformaciyi Quinque sola P yat tilki a same Sola scriptura tilki Pisannyam Sola gratia tilki blagodattyu Sola fide tilki viroyu Solus Christus tilki Hristos ta Soli Deo gloria tilki Bogu slava Osnovnoyu ideyeyu protestantizmu sformulovanoyu Martinom Lyuterom ye zaperechennya togo sho spasinnya mozhna dosyagti dobrimi vchinkami chi bud yakimi lyudskimi zusillyami natomist spasinnya dosyagayetsya vinyatkovo viroyu u vikupnu zhertvu Isusa Hrista Najbilsh dramatichni podiyi v Niderlandah vidbulisya pid chas pravlinnya korolya Ispaniyi Filipa II Buduchi perekonanim katolikom Filip neterpimo stavivsya do Reformaciyi v Nizhnih krayinah de z yavlyalosya vse bilshe kalvinistiv Jogo peresliduvannya protestantiv podatkovij gnit sprobi centralizuvati administraciyu sudi priveli do povstannya zhiteliv Niderlandiv Spontanno vinikali oseredki oporu vladi osoblivo pid chas strat yeretikiv Odnochasno v 1562 roci oformilasya aristokratichna opoziciya tak zvana Liga paniv yaku ocholili princ Vilgelm Oranskij graf Lamoral Egmont admiral Gorn U 1563 roci vinik blizkij do Ligi paniv Soyuz dvoryan 5 kvitnya 1566 roku deputaciya soyuzu v skladi kilkoh soten lyudej vruchila pravitelci Niderlandiv Margariti Parmskij zvernennya sho mistilo vimogi opozicioneriv IstoriyaVlitku 1566 roku Liga paniv uklala ugodu z kalvinistskimi miskimi konsistoriyami yaki vimagali vid dvoryan ne zupinyatisya na pivshlyahu U serpni 1566 roku protistoyannya nabuvaye ozbroyenij harakter Povstali gromili v pershu chergu katolicki cerkvi i monastiri Chislo pogromiv u Flandriyi bulo bilshe 400 a po vsih Niderlandah bilsh 5500 Vse ce rozlyutilo Filipa II Vin zmistiv Margaritu Parmsku a zamist neyi priznachiv pravitelem krayini polkovodcya gercoga Albu yakij 22 serpnya 1567 roku na choli z velicheznoyu armiyeyu vstupiv v krayinu Za nakazom korolya Filipa II 6 veresnya 1567 roku gercog Alba i generalnij prokuror Yakob Gessels zasnuvali Radu u spravah pro zakoloti Rada u spravah zavorushen sho isnuvala z 1567 po 1573 roki Osnovnim miscem zasidan Radi bulo misto Mehelen U grudni 1573 roku Rada faktichno pripinila svoye isnuvannya Formalno bula skasovana kardinalom Rekvezensom 7 chervnya 1574 goda Za svoyu bezprecedentnu v istoriyi Niderlandiv zhorstokist cya rada bula nezabarom nazvana Krivavoyu radoyu Za chas yiyi diyalnosti do smerti bulo zasudzheno blizko 2 000 cholovik Za dokumentovanim danimi stracheni buli 1073 lyudini v tomu chisli 5 chervnya 1568 v Bryusseli grafi Egmont i Gorn Zaochno buv zasudzhenij do smerti princ Vilgelm Oranskij Odnak dlya gercoga Albi i cih zahodiv viyavilosya nedostatno U 1571 roci vin iniciyuvav vvedennya podatkovoyi sistemi 1 na vse majno 5 na prodazh neruhomosti 10 na ruhome majno Pislya cogo ekonomichne zhittya krayini uvijshlo v period stagnaciyi i naselennya pozbavlene robochih misc pered strahom represij za peresliduvannya katolikiv zbiralosya v grupi i perejshlo v stan partizanskoyi vijni Povstannya na sushi bulo pridushene prote gollandci pochali partizansku vijnu na more Voni otrimali nazvu morskih geziv Odnak spochatku ni Vilgelm Oranskij ni gercog Alba yaki gotuvalisya do vijni ne zvernuli uvagu na bunt muzhikiv Morski gezi otrimali vid Vilgelma Oranskogo kaperski svidoctva yaki nadavali yim statusu kaperiv korsariv i tim samim uzakonyuvali yihni piratski napadi na ispanski torgovi sudna i priberezhni poselennya Zavdyaki nakopichenim grosham do 1569 roku buli gotovi do aktivnih bojovih dij 84 korablya Shob voni ne peretvorilisya v nekontrolovanu silu Vilgelm I Oranskij zasnuvav dlya morskih geziv statut priznachiv Vilyama II de la Marka admiralom i nakazav svoyemu bratovi Lyudvigu Nassau Dillenburgskomu vidpovidati za postachannya U 1572 roci Ispaniya za dopomogoyu diplomatichnih peregovoriv dosyagla ugodi z Angliyeyu i ostannya zobov yazalasya zakriti porti dlya povstanciv i primusiti zalishiti yih korabli negajno Pislya cogo 1 kvitnya 1572 roku 22 korabli pokinuli port Duvr i perejshli do oblogi mista Brille U 1573 roku morski gezi znyali ispansku blokadu mista Lejden a vzhe na nastupnij rik povnistyu perejshli pid komanduvannya Vilgelma I Oranskogo i pochali vikoristovuvati oranzhevo bilo sinij prapor Takozh same voni vpershe v istoriyi moreplavannya pidnyali specialnij prapor gyujs U tomu zh 1573 roku morski gezi prijshli na dopomogu oblozhenomu mistu Alkmar Nevdala obloga cogo mista zmusila ispanske komanduvannya zabezpechiti flot na choli z grafom de Bussyu Flot v kilkosti 30 korabliv vijshov iz zahoplenogo ispancyami Amsterdama i vidrazu zh buv atakovanij silami morskih geziv Virishalna bitva vidbulasya v zatoci Zejderze v rezultati yakoyi ispanskij flot buv chastkovo znishenij i rozsiyanij a jogo komanduvach graf de Bussyu buv uzyatij v polon 1574 roku flot morskih geziv pospishiv do Lejdena yakij vzhe znahodivsya bilshe roku v oblozi Korabli pid komanduvannyam admirala grafa de Bussyu 1 veresnya 1574 roku pidijshli do Rotterdamu de yih ochikuvav Vilgelm I Oranskij Spilno z suhoputnimi silami morskim gezam vdalosya znyati oblogu Lejdena 3 zhovtnya 1574 roku Odnak i v cej chas trivalo stanovlennya nacionalnoyi cerkvi Na Sobori 1571 roku v Egmonti bulo virisheno prijnyati presviteriansku sistemu upravlinnya cerkvoyu Sobor takozh prijnyav Niderlandske spovidannya skladene kalvinistskim pastorom Gi de Bre she v 1561 roci i pereglyanute Franciskom Yuniyem 1574 roku Dordrehtskij sinod tezh pidtverdiv Niderlandske spovidannya yake poryad z Gejdelberzkim katehizisom stali osnovnimi vironavchalnimi tekstami reformativ Niderlandiv U 1575 roci v Lejdeni vidkrivsya universitet osnovnim zavdannyam yakogo bula pidgotovka kadriv dlya Reformatskoyi Cerkvi v Gollandiyi U 1576 r v Genti zibralis Generalni shtati vsiyeyi krayini yaki virobili ugodu Gentske umirotvorennya Tam jshlosya pro virnist Filipu II i katolicizmu vidminu zakoniv Albi i vivid ispanskih vijsk Ale ni slova pro konfiskaciyu cerkovnih zemel zemelnu reformu svobodu virospovidannya dlya kalvinistiv Gentske umirotvorennya bulo sproboyu zmovi dvoryan z konservativnim byurgerstvom i kupectvom rozrahovanoyu na podalshu ugodu z Filipom II Praktichnim krokom u comu napryami stalo pidpisannya Generalnimi shtatami u 1577 r Vichnogo ediktu z ispanskim namisnikom Huanom Avstrijskim Odnak namisnik virolomno porushiv ukladenij dogovir i sprobuvav povernuti ispanski poryadki U 1578 r Huan Avstrijskij rozgromiv armiyu Generalnih shtativ u bitvi pri Zhamblu Iniciativa perejshla do burzhuaziyi sho spiralas na narod Nizi gromili cerkvi j monastiri vvodili kalvinizm stvoryuvali zagoni samooboroni U Flandriyi i Brabanti stvoryuvalis novi organi komiteti 18 ti kudi obirali predstavnikiv burzhuaziyi ta inteligenciyi Spochatku voni vidali lishe oboronoyu ale postupovo pochali vtruchatis u vsi spravi u postachannya prodovolstvom zbroyeyu konfiskaciyu majna cerkvi Komitet 18 ti Bryusselya vplivav na Generalni shtati i Derzhavnu radu Voseni 1577 r vin vimagav zagalnogo ozbroyennya narodu revolyucijnogo vedennya vijni proti dona Huana Gostra borotba jshla v stolici Flandriyi Genti U 1577 r povstalij plebs zaareshtuvav tut grupu dvoryan zmovnikiv a dva ispanskih posobniki buli stracheni Oficijnoyu religiyeyu buv progoloshenij kalvinizm Cerkovne majno konfiskovuvalos i prodavalos iz aukcioniv Gentci pripinili splatu podatkiv Generalnim shtatam bo ti pogano voyuyut z ispancyami Pidsumki ta naslidkiPivdenni provinciyi krayini 6 sichnya 1579 roku uklali Arrasku uniyu napravlenu na zberezhennya vladi ispanskogo korolya Filipa II Gabsburga U vidpovid p yat pivnichnih provincij piznishe do nih priyednalisya she dvi provinciyi 23 sichnya 1579 roku uklali v Utrehti uniyu proti ispanskoyi vladi yaka namagalasya vidnoviti panuvannya v Niderlandah faktichno vtrachene v hodi revolyuciyi i proti vnutrishnoyi feodalno katolickoyi reakciyi Ci soyuzi faktichno rozdilili krayinu na dvi chastini pivdennu katolicku i pivnichnu protestantsku Ukladennya Utrehtskoyi uniyi zaklalo osnovu samostijnogo derzhavnogo isnuvannya Respubliki Spoluchenih provincij do Utrehtskoyi uniyi priyednalisya takozh bagato mist Flandriyi i Brabantu ale v 1580 h rokah 16 st voni buli zavojovani ispanskimi vijskami Odnak vijni na teritoriyi Niderlandiv trivali Ostatochno nezalezhnist Pivnichnih Niderlandiv bula viznana tilki za pidsumkami Vestfalskogo miru 1648 roku Cej mir takozh faktichno zrivnyav v pravah reformovane hristiyanstvo rizni protestantski cerkvi z rimo katolickim hristiyanstvom Na mizhnarodnomu rivni buv viznanij princip chiya derzhava togo j vira V Niderlandah viniknennya nacionalnoyi cerkvi spriyalo zrostannyu nacionalnoyi svidomosti narodu V ekonomichnomu plani Reformaciya spriyala zmini starih feodalnih ekonomichnih vidnosin na novi kapitalistichni Pragnennya do ekonomiyi do rozvitku promislovosti do vidmovi vid dorogih rozvag tak samo yak i dorogih bogosluzhin spriyalo nakopichennyu kapitalu yakij vkladavsya v torgivlyu i virobnictvo Tak zokrema Niderlandi buduchi v bilshosti protestanskoyu krayinoyu pochali viperedzhati v ekonomichnomu rozvitku katolicki ta pravoslavni derzhavi Div takozhReligiya v NiderlandahPrimitkiChistozvonov A N Niderlandska burzhuazna revolyuciya XVI stolittya 191 s Kerns Erl Dorogami Hristianstva Moskva Protestant 1992 str 267 P V Golobuckij Kalvinizm Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka 2007 T 4 Ka Kom S 42 ISBN 978 966 00 0692 8 Golovashenko S Istoriya hristiyanstva Kurs lekcij K Libid 1999 S 188 210 254 315 V I Lyubashenko Kalvinizm Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini u 30 t red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koordinacijne byuro enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini NAN Ukrayini K 2003 2016 ISBN 944 02 3354 X Epoha Reformacii Evropa Minsk Harvest 2002 str 58 Epoha Reformacii Evropa Minsk Harvest 2002 str 60 Gachard L P 1849 Povidomlennya pro Radu Smuti zasnovane gercogom Albi v Byuletenyah Korolivskoyi akademiyi nauk listi ta obrazotvorche mistectvo Belgiyi Tom XVI chastina druga stor 50 78 Karnacevich V L 500 znamenityh istoricheskih sobytij Directmedia 2014 01 10 623 s ISBN 9789660338029 Fletcher Prett Bitvy izmenivshie istoriyu Litres 2017 01 12 454 s ISBN 5457026647 A N Chistozvonov Niderlandska burzhuazna revolyuciya XVI stolittya red S D Skazkin M Vidavnictvo Akademiyi nauk SRSR S 72 191 s Epoha Reformacii Evropa Minsk Harvest 2002 str 67 Leonenkova I R Belgijskoe ispovedanie 1561 goda Pravoslavnaya enciklopediya M 2001 T 4 S 576 ISBN 5 89572 010 2 Kerns Erl Dorogami Hristianstva Moskva Protestant 1992 268 Kerns Erl Dorogami Hristianstva Moskva Protestant 1992 str 268 Epoha Reformacii Evropa Minsk Harvest 2002 str 73 O Bordilovska Utrehtska uniya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t L V Guberskij golova K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Epoha Reformacii Evropa Minsk Harvest 2002 str 78 M T Kapitonenko Vestfalskij mir 1648 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X

Дата публікації:
Топ