Кіпр (i[ˈsaɪprəs]; грец. Κύπρος; тур. Kıbrıs), офіційна назва — Респу́бліка Кіпр — острівна держава на сході Середземного моря. Кіпр є третім за величиною та кількістю населення островом Середземномор'я, розташованим за 113 кілометрів на південь від Туреччини і приблизно за 120 кілометрів на захід від узбережжя Сирії та Лівану, на північ від Ізраїлю, Палестинського регіону Сектора Гази та Єгипту, а також на південний схід від Греції.
Республіка Кіпр | |||||
| |||||
Гімн: Гімн свободі1
| |||||
Світло зеленим виділена територія ТРПК | |||||
Столиця | Нікосія Лефкосія (грецькою) Лефкоша (турецькою) country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Нікосія | ||||
Офіційні мови | грецька, турецька | ||||
Етнос | 77% греки, 18% турки, 5% інші нац-ті (2001 рік) | ||||
Форма правління | унітарна конституційна президентська республіка | ||||
Президент | Нікос Христодулідіс Дервіш Ероглу (ТРПК) 2 | ||||
Вступ до ЄС | 1 травня 2004 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 9248 км² (167) | ||||
- Внутр. води | 0,217 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 1.1.2010 | 798 045▲ (160) | ||||
- Густота | 117/км² (85) | ||||
ВВП (ПКС) | 2010 р., оцінка | ||||
- Повний | $22 745 млрд. ([ —]) | ||||
- На душу населення | [$27 713▲] ( —) | ||||
ВВП (ном.) | 2010 рік, оцінка | ||||
- Повний | $23.291 billion ( —) | ||||
- На душу населення | $28 378 ( —) | ||||
Валюта | євро (EUR 7 ) | ||||
Часовий пояс | EET () | ||||
- Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
Коди ISO 3166 | CY / CYP | ||||
Домен | .cy | ||||
Телефонний код | +357 6 | ||||
1. Гімн про волю — державний гімн Греції. 2. Північна частина має окремого президента | |||||
|
Найдавніша відома людська діяльність на острові припадає приблизно на 10 тис. до н. е. Археологічні рештки цього періоду включають добре збережене неолітичне поселення Хирокитія, а сам Кіпр є домом одній з найстаріших водних свердловин світу. Кіпр був заселений мікенськими греками двома хвилями у ІІ тис. до н. е. Через його стратегічне розташування на Середньому Сході, згодом острів було окуповано кількома регіональними силами, включаючи імперії нео-ассирійців, стародавніх єгиптян та персів, від яких острів було захоплено у 333 році до н. е. Александром Македонським. Пізніше острів знаходився під правління птолемейського Єгипту, Римської та Візантійської імперії, арабських халіфатів протягом короткого періоду, французької династії Лузіньян та венеційців, після чого слідувало трьохсотлітнє османське правління між 1571 і 1878 роками (де-юре до 1914 року).
Кіпр було поміщено під управління Великої Британії на основі 1878 року, і офіційно анексовано Великою Британією у 1914 році. Оскільки турецькі кіпріоти становили 18 % населення, у 1950-х роках поділ Кіпру та створення турецької держави на півночі стали політикою лідерів місцевої турецької громади та самої Туреччини. Турецькі лідери протягом певного періоду виступали за анексію Кіпру до Туреччини, оскільки вважали острів «продовженням Анатолії»; у той час, як з XIX століття більшість населення кіпрських греків та їхня православна церква виступали за союз з Грецією, що стало національною політикою Греції у 1950-х роках. Внаслідок визвольної боротьби 1955—1959 років, Кіпр отримав незалежність у 1960 році.
Де-юре, територія республіки включає 98 % території острова Кіпр, включно з його територіальними водами, виключною економічною зоною та прилеглими островами Айос-Георгіос, Єронісос, Глукіотісса, Кіла, Кієдес, Корділія і Мазак. Решту 2 % займають британські військові бази Акротирі і Декелія, які знаходяться під контролем Великої Британії. Щоправда, де-факто, острів розділений на дві частини: 59 % контролюється владою Республіки Кіпр (в основному, населеною греками), інша частина — Турецькою Республікою Північного Кіпру (населена турками), яка займає близько 36 % території острова. ТРПК визнана лише Туреччиною, міжнародна спільнота вважає цю територію окупованою Туреччиною. Інші 4 % території острова є буферною зоною під контролем миротворчих сил ООН.
Острів є одним з найпопулярніших туристичних напрямків Середземномор'я. Маючи розвинену економіку з високим рівнем доходу та дуже високим рівнем людського розвитку, Республіка Кіпр є членом Співдружності націй з 1961 року, і була одним із членів-засновників Руху неприєднання, доки 1 травня 2004 року не приєдналась до Європейського Союзу. 1 січня 2008 року, республіка офіційно стала членом єврозони.
Походження назви
Етимологія назви Кіпр невідома. Є такі припущення щодо походження цієї назви:
- назва походить від грецького слова «κυπάρισσος» (кипарис)
- назва походить від грецького слова «κύπρος» (хна)
- назва походить від етеокіпрського слова, що означає мідь
Вважається, що латинське слово «cuprum» (мідь) походить від назви острова, бо на ньому є багаті родовища міді. Тому латиною мідь називали «aes Cyprium» (метал Кіпру), що потім було скорочено до «cuprum».
Географія
Кіпр географічно розташований у Західній Азії (або на Близькому Сході), але політично і культурно він вважається частиною Європи. З давніх часів Кіпр завжди був одним з мостів між Європою і Азією, зі змінними періодами левантійського, анатолійського, турецького, грецького і британського впливу.
Площа острова — 9 251 км². Центральна рівнина Месаорія оточена горами Кіренія (Kyreniya/Girne) і (Besparmak) на півночі, і гірським масивом Троодос на півдні і заході. Вздовж південного узбережжя також наявні значні рівнинні області.
Столиця Нікосія розташована у північно-східній частині острова. Решта головних міст розташована на узбережжі: Пафос на південному заході, Лімасол на півдні, Ларнака на південному сході, Фамагуста на сході і Кіренія у північній частині острова.
Флора і фауна
Кіпр характеризується багатством флори й фауни, різноманітністю морського життя. Багато рослин, що ростуть на Кіпрі в природних умовах, мають медичні властивості, і в минулі часи використовувалися жителями сіл для приготування універсального домашнього зілля проти цілої низки загальних недуг. Наприклад, півонії, які використовувалися в середні віки як болезаспокійливе, удосталь ростуть у горах Троодос на висоті понад 1.000 метрів.
На Кіпрі ростуть 1.900 видів квітучих рослин, з них 140 не ростуть ніде, крім цього острова. Тільки на півострові Акамас росте 700 видів рослин, з яких 40 є екзотичними, тобто поширеними винятково у цій місцевості. З лютого до квітня біля підніжжя скелястих пагорбів і на соковито-зелених галявинах пробиваються рожеві цикламени. Рожевий олеандр поширений по всьому Кіпру і часто вирощується як декоративна рослина вздовж доріг і автомагістралей. З березня до квітня під Пафосом з'являються рожеві орхідеї (Orchis Italica) з хвилястим листям.
Кіпр є домом для різноманітних живих істот. Тут проживає 168 різновидів пернатих, 12 видів ссавців і 20 видів черепах. Разом з тим морські черепахи щорічно роблять свої гнізда на пляжі Лара півострова Акамас. Це і муфлон — гірський баран з товстими закрученими рогами, який мешкає в заповіднику в горах Троодос.
Клімат
Клімат помірний, середземноморський, зі спекотним і сухим літом та дощовою (і помірно прохолодною) зимою. Сніг взимку випадає тільки в горах Троодос.
Клімат Нікосії | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 15,3 | 15,9 | 18,6 | 24,3 | 29,5 | 33,9 | 36,9 | 36,7 | 33,6 | 28,3 | 21,8 | 17,1 | 26,0 |
Середній мінімум, °C | 5,2 | 5,0 | 6,4 | 10,1 | 14,5 | 18,8 | 21,8 | 21,6 | 18,5 | 15,0 | 10,2 | 6,8 | 12,8 |
Норма опадів, мм | 48 | 47 | 37 | 22 | 22 | 7 | 1 | 7 | 6 | 22 | 31 | 58 | 308 |
Джерело: worldweather.org |
Історія
16 серпня 1960 року острів, який входив до складу британських колоніальних володінь, здобув незалежність. Першим президентом став православний священик Макаріос III. Нікосія стала його столицею в цьому ж році. Юридичним оформленням надання незалежності стали нав'язані кіпріотам 1959 року (Zürich and London Agreement), які значно обмежували суверенітет республіки. За цими угодами Велика Британія, Грецьке королівство і Туреччина стали гарантами «незалежності, територіальної цілісності і безпеки» Кіпру, що дало цим країнам можливість втручання в його внутрішні справи («Договір про гарантії»). Крім того, Грецьке королівство і Туреччина набули право тримати на острові свої військові контингенти — відповідно 950 і 650 чоловік («Договір про союз»). Велика Британія зберегла на Кіпрі під своїм повним суверенітетом територію площею 1999 квадратних миль, на якій розташовані дві Суверенні військові бази — Акротирі і Декелія, а також забезпечила собі право використовувати інші «невеликі ділянки» та інфраструктуру у зв'язку з діяльністю баз і об'єктів. Крім цих баз, існує ще кілька інших військових об'єктів і споруд Великої Британії і США.
У 1963—1974 роках на острові постійно відбувалися військові зіткнення між збройними формуваннями грецької і турецької громад острова за участю національної гвардії республіки, а також контингентами відповідно Королівства Греція та Туреччини, що підтримували їх.
Кіпрський конфлікт
У липні 1974 року кіпрськими антиурядовими силами за підтримки військової хунти «чорних полковників», що прийшла до влади в Афінах і проводила курс на «енозіс» (приєднання Кіпру до Греції), на острові здійснена спроба державного перевороту. Туреччина як країна-гарант використала це як привід для введення 20 липня 1974 року своїх військ на острів під приводом відновлення конституційного порядку і захисту турків-кіпріотів.
У результаті турецькі війська окупували близько 37 % території острова, що призвело до його фактичного розколу на дві відособлені частини, цей стан зберігається дотепер. Була дезорганізована економіка країни, повністю порушені зв'язки між громадами. Близько 160 тисяч греків-кіпріотів стали біженцями. У 1974—1975 роках відбувся «обмін» населенням: турки-кіпріоти практично повністю переселилися на окуповану турецькими військами частину Кіпру (нині ТРПК), а греки-кіпріоти — на південь острова (в цей час на контрольованій турко-кіпрською адміністрацією території проживає декілька сотень греків-кіпріотів). З 1975 року Генеральний секретар ООН здійснює покладену на нього Радою Безпеки місію «добрих послуг» в Кіпрі, що має на меті надання сприяння грецькій і турецькій громадам острова в інтересах договірного врегулювання кіпрської проблеми.
Турецька Республіка Північного Кіпру
13 лютого 1975 року керівництво турецької громади проголосило в односторонньому порядку в північній частині острова так звану «Турецьку федеративну державу Кіпр», «першим президентом» якої був обраний Рауф Денкташ. 15 листопада 1983 законодавча асамблея Турецької Федеративної Держави Кіпр проголосила в односторонньому порядку незалежну турецько-кіпрську державу, яка називається «Турецька республіка Північного Кіпру» (ТРПК), яка досі визнана тільки Туреччиною.
ТРПК відокремлена від решти частини Кіпру буферною зоною. Лінію, що розділяє острів на два сектори (так звана «Зелена лінія» — англ. Green Line), охороняє контингент Збройних сил ООН з підтримки миру на Кіпрі. Між грецькою і турецькою частиною не існує дипломатичних відносин, і турецька частина закрита для в'їзду з грецької сторони. З Туреччини на острів завезено 115 тисяч колоністів, 35-тисячний турецький військовий контингент підтримує нинішній статус-кво. З урахуванням того, що з нелегітимної республіки внаслідок економічних і соціальних негараздів емігрували 55 тисяч турко-кіпріотів, нині загальна чисельність солдатів і переселенців з Туреччини на півночі Кіпру вже перевищує кількість наявних там корінних жителів.
18 серпня 2023 року, вперше за багато років, групу миротворців ООН побили коли вони намагалися завадити несанкціонованим будівельним роботам з прокладки дороги через буферну зону, яка розділяє Турецьку Республіку Північного Кіпру і Республіку Кіпр. Інцидент стався поблизу села Арсос у так званій Зеленій лінії, яку контролює ООН.
Проблема об'єднання на початку 21 століття
Впродовж багатьох років велися переговори щодо об'єднання острова, але помітного успіху вони так і не принесли, і всі конкретні плани дій на практиці не виконувались. План ООН, оголошений 31 березня 2004 року, а також наступні переговори у Швейцарії, мали на меті проведення референдуму в обох частинах острова 24 квітня 2004 року. На референдумі запропонований «План Аннана» був підтриманий двома третинами турецьких кіпріотів, але був відкинутий значною більшістю грецьких кіпріотів з перевагою 3 до 1.
Внаслідок цього офіційно весь Кіпр увійшов до Європейського Союзу 1 травня 2004, але де-факто кордон ЄС пролягає вздовж , що розділяє грецьку і турецьку частини Кіпру. Наразі законодавство ЄС не застосовується у північній частині острова, яку контролюють турки і де розташована самопроголошена Турецька Республіка Північного Кіпру, яку визнала лише Туреччина. Всі пільги та переваги, яких Кіпр набув від вступу до ЄС, поширюються лише на його грецьку частину. Євросоюз продовжує розглядати Північний Кіпр як територію ЄС, що перебуває під іноземною військовою окупацією.
21 березня 2008 року в Нікосії відбулася зустріч президента Республіки Кіпр Дімітріса Христофіаса і голови самопроголошеної ТРПК Мехмета Алі Талата. Сторони домовилися про початок роботи спільних експертних комісій двох громад Кіпру з врегулювання на острові. На зустрічі прийнято рішення про розмінування та відкриття центральної вулиці Нікосії Ледра, яка з 1963 року поділяє її на грецьку і турецьку частини.
Восени 2008 року поновилися міжгромадські переговори з кіпрського врегулювання. 3 вересня 2008 відбулася перша зустріч у рамках прямих переговорів між двома громадами: греками-кіпріотами і турками-кіпріотами. Однак на переговорах не було досягнуто згоди з низки найважливіших питань. Головним каменем спотикання залишається вимога греків-кіпріотів, щоб відразу ж після об'єднання острова на всій його території було реалізовано законодавство ЄС.
18 квітня 2010 року було проведено президентські вибори у ТРПК. Перемогу здобув Дервіш Ероглу і заявив, що продовжить мирні переговори з греками-кіпріотами, розпочаті Талатом 2008 року. Проте він наполіг на незалежності турко-кіпрського державного утворення, яке робить неможливим створення федеративного Кіпру відповідно до резолюцій ООН. Водночас, напередодні виборів президент Кіпру Дімітріс Хрістофіас відкрито підтримав кандидатуру Талата і попередив, що у разі перемоги Ероглу не має наміру починати переговори заново
Рада Безпеки ООН 15 червня 2010 прийняла чотирнадцятьма голосами резолюцію 1930, яка подовжує мандат Збройних сил ООН на Кіпрі на чергові шість місяців — до 15 грудня 2010 року. Проти резолюції проголосувала Туреччина.
Політичний поділ
Республіка Кіпр — міжнародно визнана державна структура на острові, яка контролює його південні дві третини. За винятком Туреччини, уряди всіх країн і ООН визнають юрисдикцію уряду Кіпру на всьому острові.
Столиця — місто Нікосія, поділена між південним та північним (турецьким) Кіпром.
Етнічний склад населення — греки-кіпріоти — 78 %, турки-кіпріоти — 18 %.
Мови: грецька і турецька (офіційні), англійська, кіпрсько-арабська мова та вірменська (регіональні).
Турецькі кіпріоти разом з Туреччиною не визнають влади Республіки на території всього острова і називають її «грецьким органом влади у Південному Кіпрі». Деяка частина території перебуває під контролем Великої Британії: після підписання домовленості про незалежність Кіпру Велика Британія залишила за собою дві області на півдні острова, неподалік Акротирі і Декелії, відомі також як Суверенні військові бази.
Райони Кіпру
Кіпр поділено на шість районів (грец. επαρχίες — єпархій), з центрами в однойменних містах:
- Фамагуста (грец. Αμμόχωστος; тур. Gazimağusa)
- Киренія (грец. Κερύvεια; тур. Girne)
- Ларнака (грец. Λάρνακα; тур. Larnaka)
- Лімасол (грец. Λεμεσός; тур. Limasol)
- Нікосія (грец. Λευκωσία; тур. Lefkoşa)
- Пафос (грец. Πάφος; тур. Baf)
Райони діляться на муніципалітети.
Найбільші міста
Політика
1960 року визначила президентську форму правління з незалежними виконавчою, законодавчою і судовою гілками влади разом зі складною системою стримувань і противаг, включаючи пропорційну систему захисту інтересів турків-кіпріотів. Наприклад, виконавчу владу очолює грек-кіпріот, водночас віце-президентом стає кіпріот-турок, їх обирають на п'ять років і кожен має право вето на певні законодавчі чи виконавчі рішення. Відтак Республіка Кіпр — президентська республіка. Чинний президент з 28 лютого 2013 року — Нікос Анастасіадіс.
Після здобуття незалежності Кіпр став одним із членів-засновників Руху Неприєднання, попри те, що три держави-гаранти Греція, Туреччина і Велика Британія є членами NATO. Кіпр вийшов з Руху Неприєднання 2004 року перед приєднанням до Євросоюзу.
Одержавши незалежність від Великої Британії, греки-кіпріоти тричі проводили референдум щодо приєднання до Греції. Всі три рази в пропорції дев'ять до одного виборці голосували за приєднання. Проте Греція щоразу відмовляла у возз'єднанні, посилаючись на умови договору про незалежність.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Британські військові бази
Відповідно до Цюрихсько-лондонських угод від 1960 року про надання незалежності Кіпру, Велика Британія зберегла на острові під своїм повним суверенітетом дві великі військові бази — Акротирі поблизу Лімасола і Декелія на схід від Ларнаки. Бази займають приблизно 254 км², або 3 % від території всього острова. Їхнє стратегічне значення визначається близькістю до Суецького каналу і Близького Сходу. Крім цього, Велика Британія тримає на Кіпрі потужні радіолокаційні станції, що здійснюють прослуховування всієї території Північної Африки і Близького Сходу.
Через Акротирі до 2021 року відбувалось перекидання всіх британських військовиків для участі в операціях в Афганістані. Під час подій в Лівії 2011 року на Акротирі діяв командний центр для координації міжнародної військової операції.
У травні 2011 року міністерство оборони Сполученого Королівства почало ревізію кіпрських баз з метою вирішення питання про їхнє можливе закриття в рамках масштабних скорочень військових витрат. У результаті було винесено вердикт про те, що Велика Британія має потребу в обох базах, про це оголосив 15 грудня 2011 міністр оборони Філіп Гаммонд: «Території баз під нашим суверенітетом розташовані в геополітично важливому регіоні, який є пріоритетним з точки зору довгострокових інтересів безпеки Сполученого Королівства».
Економіка
Банки
Острівна держава мала намір стягувати не більше 9,9 % від суми вкладу, однак тепер розмір податку може сягнути 20-40 %. Проте сплачувати його будуть не всі, як задумувалося. За рекомендацією міністрів фінансів єврозони, влада Кіпру вирішила не чіпати дрібних вкладників і збільшити навантаження на великих. До дрібних належать мешканці острова, а до великих — переважно іноземці, які використовують Кіпр як офшор і виводять сюди кошти зі своїх країн. Отже, відповідно до податкової новації, оподатковуються вклади сумою понад 100 тисяч євро. Про це, зокрема, заявляв міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс в інтерв'ю ВВС.
Вклади банківської системи становлять 800 % від розміру ВВП країни.
Кіпр вимушений виконувати вимоги європейської спільноти, яка вже надала острову стабілізаційний кредит у сумі 10 мільярдів євро. Кошти виділила «трійка» міжнародних кредиторів (Єврокомісія, Європейський центробанк та МВФ). Хоча острів'янам, аби звести кінці з кінцями, необхідно ще не менше як 7 мільярдів євро, з яких 6 мільярдів — на виплати за державним боргом, а 1 мільярд, аби погасити дефіцит бюджету.
Український бізнес
За словами екс-заступника голови НБУ Олександра Савченка, на Кіпрі «зависло» не менше 12-13 мільярдів доларів українського походження. Його колеги називають і вдвічі більші суми. Досить сказати, що протягом 2010—2011 років наші банки перерахували на Кіпр астрономічну суму — 51,5 мільярда доларів. Це обсяг річного бюджету країни.
Український бізнес роками використовує Кіпр у своїх схемах податкової «оптимізації», під якою розуміє цілковите ухиляння від сплати податків. Усі українські олігархи є власниками компаній на Кіпрі, які володіють найбільшими підприємствами в Україні.
Туризм
Індустрія туризму — одна з головних статей національного доходу. За неї несе відповідальність Кіпрська туристична організація (Cyprus Tourist Organization, CTO). У цьому секторі працює значна частина населення, а прибуток, принесений туризмом, є головним джерелом надходження іноземної валюти в бюджет республіки.
Найбільші курорти:
«Золоті паспорти»
Кіпр має програму видачі громадянства на основі великих інвестицій в країну. Таку ж програму мають інші члени ЄС: Люксембург, Ірландія, Мальта, Угорщина, Бельгія і Нідерланди. З початку 2019 року Європейський парламент рекомендує країнам відмовитись від цієї практики як крок у боротьбі з відмиванням грошей.
У листопаді Кіпр почав позбавлення 26 осіб виданих таким чином паспортів після появи критичних публікацій про це в ЗМІ.
Культура
Цей розділ потребує доповнення. |
Національні пам'ятки та краєвиди
- Пляж Петра-ту-Роміу
- Нічна панорама Нікосії
-
-
- Порт в Лімасолі
-
Див. також
Посилання
- Кіпр [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Уряд Республіки Кіпр [ 5 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Інформаційний сайт Кіпру [ 23 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- грецька Κυπριακή Δημοκρατία, трансліт. Kipriaki Dimokratia, [cipriaˈci ðimokraˈti.a], lit: Cypriot Republic
- турецька Kıbrıs Cumhuriyeti, , lit: Republic of Cyprus
- Constitution of the Republic of Cyprus: "The official languages of the Republic are Greek and Turkish" (Appendix D, Part 01, Article 3)
- . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 9 лютого 2010.
- . Eurostat. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 14 січня 2010.
- . International Monetary Fund. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 21 квітня 2010.
- Biggest Islands In The Mediterranean Sea By Area. WorldAtlas (англ.). оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 11 травня 2018.
- The Most Populated Islands In The Mediterranean Sea. WorldAtlas (англ.). оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 11 травня 2018.
- Stone Age wells found in Cyprus. BBC News. 25 червня 2009. оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 31 липня 2009.
- Treaty of Lausanne. оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 7 жовтня 2014.
- Trimikliniotis, Nicos (2012). (англійською) . Palgrave Macmillan. с. 104. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
- Cyprus date of independence [ 13 червня 2006 у Wayback Machine.] (click on Historical review)
- According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541. United Nations. оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 27 березня 2009.
- According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541 (англійською) . Un.org. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 27 березня 2009.
- (англійською) . Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 19 листопада 2010.
- Lesley Pender; Richard Sharpley (2005). The Management of Tourism (англійською) . SAGE. с. 273. ISBN . оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 20 червня 2015.
- Richard Sharpley (16 травня 2012). Tourism Development and the Environment: Beyond Sustainability? (англійською) . Routledge. с. 296. ISBN . оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 20 червня 2015.
- World Economic Outlook Database May 2001 (англійською) . International Monetary Fund. оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
- . World Bank. Архів оригіналу за 18 March 2011. Процитовано 11 травня 2010.
- Human Development Index (HDI)–2011 Rankings (англійською) . Програма розвитку ООН. оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 4 лютого 2011.
- (англійською) . Non-Aligned Movement. 21 вересня 2001. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 19 січня 2010.
- The Non-Aligned Movement: Background Information (англійською) . Non-Aligned Movement. 21 вересня 2001. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 19 січня 2010.
- . (англійською) . Європейський Союз. Архів оригіналу за 15 червня 2007. Процитовано 19 січня 2010.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - (англійською) . Stanford University. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 17 листопада 2019.
- На миротворців ООН на Кіпрі раптом напали: такого не було вже багато років. // Автор: Мар'яна Бекало. 18.08.2023, 23:56
- На президентських виборах у Північному Кіпрі переміг чинний прем'єр-міністр
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 3 квітня 2013.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kipr i ˈ s aɪ p r e s grec Kypros tur Kibris oficijna nazva Respu blika Kipr ostrivna derzhava na shodi Seredzemnogo morya Kipr ye tretim za velichinoyu ta kilkistyu naselennya ostrovom Seredzemnomor ya roztashovanim za 113 kilometriv na pivden vid Turechchini i priblizno za 120 kilometriv na zahid vid uzberezhzhya Siriyi ta Livanu na pivnich vid Izrayilyu Palestinskogo regionu Sektora Gazi ta Yegiptu a takozh na pivdennij shid vid Greciyi Respublika Kipr Kypriakh Dhmokratia greckoyu Kibris Cumhuriyeti tureckoyu Prapor Gerb Gimn Gimn svobodi1 source source track track track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya Kipru Svitlo zelenim vidilena teritoriya TRPK Stolicya Nikosiya Lefkosiya greckoyu Lefkosha tureckoyu 35 08 pn sh 33 28 sh d country H G O Najbilshe misto Nikosiya Oficijni movi grecka turecka Etnos 77 greki 18 turki 5 inshi nac ti 2001 rik Forma pravlinnya unitarna konstitucijna prezidentska respublika Prezident Nikos Hristodulidis Dervish Eroglu TRPK 2 Vstup do YeS 1 travnya 2004 Plosha Zagalom 9248 km 167 Vnutr vodi 0 217 Naselennya ocinka 1 1 2010 798 045 160 Gustota 117 km 85 VVP PKS 2010 r ocinka Povnij 22 745 mlrd Na dushu naselennya 27 713 VVP nom 2010 rik ocinka Povnij 23 291 billion Na dushu naselennya 28 378 Valyuta yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR sup 7 sup a Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Kodi ISO 3166 CY CYP Domen cy Telefonnij kod 357 6 1 Gimn pro volyu derzhavnij gimn Greciyi 2 Pivnichna chastina maye okremogo prezidenta 3 Ne viznana Turechchinoyu yaka natomist viznaye TRPK TRPK u sviti viznana lishe Turechchinoyu 4 Z yakih 5895 km zajmaye pivden i 3355 km pivnich 5 Kilkist ne vklyuchaye zhiteliv TRPK 6 U pivnichnij chastini vikoristovuyetsya 90 392 kod regionu Turechchini 7 Do 2008 roku kiprskij funt CYP Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kipr Najdavnisha vidoma lyudska diyalnist na ostrovi pripadaye priblizno na 10 tis do n e Arheologichni reshtki cogo periodu vklyuchayut dobre zberezhene neolitichne poselennya Hirokitiya a sam Kipr ye domom odnij z najstarishih vodnih sverdlovin svitu Kipr buv zaselenij mikenskimi grekami dvoma hvilyami u II tis do n e Cherez jogo strategichne roztashuvannya na Serednomu Shodi zgodom ostriv bulo okupovano kilkoma regionalnimi silami vklyuchayuchi imperiyi neo assirijciv starodavnih yegiptyan ta persiv vid yakih ostriv bulo zahopleno u 333 roci do n e Aleksandrom Makedonskim Piznishe ostriv znahodivsya pid pravlinnya ptolemejskogo Yegiptu Rimskoyi ta Vizantijskoyi imperiyi arabskih halifativ protyagom korotkogo periodu francuzkoyi dinastiyi Luzinyan ta venecijciv pislya chogo sliduvalo trohsotlitnye osmanske pravlinnya mizh 1571 i 1878 rokami de yure do 1914 roku Kipr bulo pomisheno pid upravlinnya Velikoyi Britaniyi na osnovi 1878 roku i oficijno aneksovano Velikoyu Britaniyeyu u 1914 roci Oskilki turecki kiprioti stanovili 18 naselennya u 1950 h rokah podil Kipru ta stvorennya tureckoyi derzhavi na pivnochi stali politikoyu lideriv miscevoyi tureckoyi gromadi ta samoyi Turechchini Turecki lideri protyagom pevnogo periodu vistupali za aneksiyu Kipru do Turechchini oskilki vvazhali ostriv prodovzhennyam Anatoliyi u toj chas yak z XIX stolittya bilshist naselennya kiprskih grekiv ta yihnya pravoslavna cerkva vistupali za soyuz z Greciyeyu sho stalo nacionalnoyu politikoyu Greciyi u 1950 h rokah Vnaslidok vizvolnoyi borotbi 1955 1959 rokiv Kipr otrimav nezalezhnist u 1960 roci De yure teritoriya respubliki vklyuchaye 98 teritoriyi ostrova Kipr vklyuchno z jogo teritorialnimi vodami viklyuchnoyu ekonomichnoyu zonoyu ta prileglimi ostrovami Ajos Georgios Yeronisos Glukiotissa Kila Kiyedes Kordiliya i Mazak Reshtu 2 zajmayut britanski vijskovi bazi Akrotiri i Dekeliya yaki znahodyatsya pid kontrolem Velikoyi Britaniyi Shopravda de fakto ostriv rozdilenij na dvi chastini 59 kontrolyuyetsya vladoyu Respubliki Kipr v osnovnomu naselenoyu grekami insha chastina Tureckoyu Respublikoyu Pivnichnogo Kipru naselena turkami yaka zajmaye blizko 36 teritoriyi ostrova TRPK viznana lishe Turechchinoyu mizhnarodna spilnota vvazhaye cyu teritoriyu okupovanoyu Turechchinoyu Inshi 4 teritoriyi ostrova ye bufernoyu zonoyu pid kontrolem mirotvorchih sil OON Ostriv ye odnim z najpopulyarnishih turistichnih napryamkiv Seredzemnomor ya Mayuchi rozvinenu ekonomiku z visokim rivnem dohodu ta duzhe visokim rivnem lyudskogo rozvitku Respublika Kipr ye chlenom Spivdruzhnosti nacij z 1961 roku i bula odnim iz chleniv zasnovnikiv Ruhu nepriyednannya doki 1 travnya 2004 roku ne priyednalas do Yevropejskogo Soyuzu 1 sichnya 2008 roku respublika oficijno stala chlenom yevrozoni Pohodzhennya nazviEtimologiya nazvi Kipr nevidoma Ye taki pripushennya shodo pohodzhennya ciyeyi nazvi nazva pohodit vid greckogo slova kyparissos kiparis nazva pohodit vid greckogo slova kypros hna nazva pohodit vid eteokiprskogo slova sho oznachaye mid Vvazhayetsya sho latinske slovo cuprum mid pohodit vid nazvi ostrova bo na nomu ye bagati rodovisha midi Tomu latinoyu mid nazivali aes Cyprium metal Kipru sho potim bulo skorocheno do cuprum GeografiyaDokladnishe Geografiya Kipru Div takozh Mista Kipru ta Rajoni Kipru Zasnizhene girske pasmo Troodos Kipr geografichno roztashovanij u Zahidnij Aziyi abo na Blizkomu Shodi ale politichno i kulturno vin vvazhayetsya chastinoyu Yevropi Z davnih chasiv Kipr zavzhdi buv odnim z mostiv mizh Yevropoyu i Aziyeyu zi zminnimi periodami levantijskogo anatolijskogo tureckogo greckogo i britanskogo vplivu Plosha ostrova 9 251 km Centralna rivnina Mesaoriya otochena gorami Kireniya Kyreniya Girne i Besparmak na pivnochi i girskim masivom Troodos na pivdni i zahodi Vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya takozh nayavni znachni rivninni oblasti Stolicya Nikosiya roztashovana u pivnichno shidnij chastini ostrova Reshta golovnih mist roztashovana na uzberezhzhi Pafos na pivdennomu zahodi Limasol na pivdni Larnaka na pivdennomu shodi Famagusta na shodi i Kireniya u pivnichnij chastini ostrova Flora i fauna Div takozh Flora Kipru Div takozh Spisok ssavciv Kipru Kipr harakterizuyetsya bagatstvom flori j fauni riznomanitnistyu morskogo zhittya Bagato roslin sho rostut na Kipri v prirodnih umovah mayut medichni vlastivosti i v minuli chasi vikoristovuvalisya zhitelyami sil dlya prigotuvannya universalnogo domashnogo zillya proti ciloyi nizki zagalnih nedug Napriklad pivoniyi yaki vikoristovuvalisya v seredni viki yak bolezaspokijlive udostal rostut u gorah Troodos na visoti ponad 1 000 metriv Na Kipri rostut 1 900 vidiv kvituchih roslin z nih 140 ne rostut nide krim cogo ostrova Tilki na pivostrovi Akamas roste 700 vidiv roslin z yakih 40 ye ekzotichnimi tobto poshirenimi vinyatkovo u cij miscevosti Z lyutogo do kvitnya bilya pidnizhzhya skelyastih pagorbiv i na sokovito zelenih galyavinah probivayutsya rozhevi ciklameni Rozhevij oleandr poshirenij po vsomu Kipru i chasto viroshuyetsya yak dekorativna roslina vzdovzh dorig i avtomagistralej Z bereznya do kvitnya pid Pafosom z yavlyayutsya rozhevi orhideyi Orchis Italica z hvilyastim listyam Kipr ye domom dlya riznomanitnih zhivih istot Tut prozhivaye 168 riznovidiv pernatih 12 vidiv ssavciv i 20 vidiv cherepah Razom z tim morski cherepahi shorichno roblyat svoyi gnizda na plyazhi Lara pivostrova Akamas Ce i muflon girskij baran z tovstimi zakruchenimi rogami yakij meshkaye v zapovidniku v gorah Troodos Klimat Klimat pomirnij seredzemnomorskij zi spekotnim i suhim litom ta doshovoyu i pomirno proholodnoyu zimoyu Snig vzimku vipadaye tilki v gorah Troodos Klimat Nikosiyi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 15 3 15 9 18 6 24 3 29 5 33 9 36 9 36 7 33 6 28 3 21 8 17 1 26 0 Serednij minimum C 5 2 5 0 6 4 10 1 14 5 18 8 21 8 21 6 18 5 15 0 10 2 6 8 12 8 Norma opadiv mm 48 47 37 22 22 7 1 7 6 22 31 58 308 Dzherelo worldweather orgIstoriyaDokladnishe Istoriya Kipru Marka Britanskogo Kipru z korolevoyu Yelizavetoyu II naddrukovana greckoyu ta tureckoyu movami 1960 r 16 serpnya 1960 roku ostriv yakij vhodiv do skladu britanskih kolonialnih volodin zdobuv nezalezhnist Pershim prezidentom stav pravoslavnij svyashenik Makarios III Nikosiya stala jogo stoliceyu v comu zh roci Yuridichnim oformlennyam nadannya nezalezhnosti stali nav yazani kipriotam 1959 roku Zurich and London Agreement yaki znachno obmezhuvali suverenitet respubliki Za cimi ugodami Velika Britaniya Grecke korolivstvo i Turechchina stali garantami nezalezhnosti teritorialnoyi cilisnosti i bezpeki Kipru sho dalo cim krayinam mozhlivist vtruchannya v jogo vnutrishni spravi Dogovir pro garantiyi Krim togo Grecke korolivstvo i Turechchina nabuli pravo trimati na ostrovi svoyi vijskovi kontingenti vidpovidno 950 i 650 cholovik Dogovir pro soyuz Velika Britaniya zberegla na Kipri pid svoyim povnim suverenitetom teritoriyu plosheyu 1999 kvadratnih mil na yakij roztashovani dvi Suverenni vijskovi bazi Akrotiri i Dekeliya a takozh zabezpechila sobi pravo vikoristovuvati inshi neveliki dilyanki ta infrastrukturu u zv yazku z diyalnistyu baz i ob yektiv Krim cih baz isnuye she kilka inshih vijskovih ob yektiv i sporud Velikoyi Britaniyi i SShA U 1963 1974 rokah na ostrovi postijno vidbuvalisya vijskovi zitknennya mizh zbrojnimi formuvannyami greckoyi i tureckoyi gromad ostrova za uchastyu nacionalnoyi gvardiyi respubliki a takozh kontingentami vidpovidno Korolivstva Greciya ta Turechchini sho pidtrimuvali yih Kiprskij konflikt Dokladnishe Kiprskij konflikt U lipni 1974 roku kiprskimi antiuryadovimi silami za pidtrimki vijskovoyi hunti chornih polkovnikiv sho prijshla do vladi v Afinah i provodila kurs na enozis priyednannya Kipru do Greciyi na ostrovi zdijsnena sproba derzhavnogo perevorotu Turechchina yak krayina garant vikoristala ce yak privid dlya vvedennya 20 lipnya 1974 roku svoyih vijsk na ostriv pid privodom vidnovlennya konstitucijnogo poryadku i zahistu turkiv kipriotiv U rezultati turecki vijska okupuvali blizko 37 teritoriyi ostrova sho prizvelo do jogo faktichnogo rozkolu na dvi vidosobleni chastini cej stan zberigayetsya doteper Bula dezorganizovana ekonomika krayini povnistyu porusheni zv yazki mizh gromadami Blizko 160 tisyach grekiv kipriotiv stali bizhencyami U 1974 1975 rokah vidbuvsya obmin naselennyam turki kiprioti praktichno povnistyu pereselilisya na okupovanu tureckimi vijskami chastinu Kipru nini TRPK a greki kiprioti na pivden ostrova v cej chas na kontrolovanij turko kiprskoyu administraciyeyu teritoriyi prozhivaye dekilka soten grekiv kipriotiv Z 1975 roku Generalnij sekretar OON zdijsnyuye pokladenu na nogo Radoyu Bezpeki misiyu dobrih poslug v Kipri sho maye na meti nadannya spriyannya greckij i tureckij gromadam ostrova v interesah dogovirnogo vregulyuvannya kiprskoyi problemi Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru Dokladnishe Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru 13 lyutogo 1975 roku kerivnictvo tureckoyi gromadi progolosilo v odnostoronnomu poryadku v pivnichnij chastini ostrova tak zvanu Turecku federativnu derzhavu Kipr pershim prezidentom yakoyi buv obranij Rauf Denktash 15 listopada 1983 zakonodavcha asambleya Tureckoyi Federativnoyi Derzhavi Kipr progolosila v odnostoronnomu poryadku nezalezhnu turecko kiprsku derzhavu yaka nazivayetsya Turecka respublika Pivnichnogo Kipru TRPK yaka dosi viznana tilki Turechchinoyu TRPK vidokremlena vid reshti chastini Kipru bufernoyu zonoyu Liniyu sho rozdilyaye ostriv na dva sektori tak zvana Zelena liniya angl Green Line ohoronyaye kontingent Zbrojnih sil OON z pidtrimki miru na Kipri Mizh greckoyu i tureckoyu chastinoyu ne isnuye diplomatichnih vidnosin i turecka chastina zakrita dlya v yizdu z greckoyi storoni Z Turechchini na ostriv zavezeno 115 tisyach kolonistiv 35 tisyachnij tureckij vijskovij kontingent pidtrimuye ninishnij status kvo Z urahuvannyam togo sho z nelegitimnoyi respubliki vnaslidok ekonomichnih i socialnih negarazdiv emigruvali 55 tisyach turko kipriotiv nini zagalna chiselnist soldativ i pereselenciv z Turechchini na pivnochi Kipru vzhe perevishuye kilkist nayavnih tam korinnih zhiteliv 18 serpnya 2023 roku vpershe za bagato rokiv grupu mirotvorciv OON pobili koli voni namagalisya zavaditi nesankcionovanim budivelnim robotam z prokladki dorogi cherez bufernu zonu yaka rozdilyaye Turecku Respubliku Pivnichnogo Kipru i Respubliku Kipr Incident stavsya poblizu sela Arsos u tak zvanij Zelenij liniyi yaku kontrolyuye OON Problema ob yednannya na pochatku 21 stolittya Div takozh Plan Annana Prapor zaproponovanij dlya Ob yednanoyi Kiprskoyi Respubliki Vprodovzh bagatoh rokiv velisya peregovori shodo ob yednannya ostrova ale pomitnogo uspihu voni tak i ne prinesli i vsi konkretni plani dij na praktici ne vikonuvalis Plan OON ogoloshenij 31 bereznya 2004 roku a takozh nastupni peregovori u Shvejcariyi mali na meti provedennya referendumu v oboh chastinah ostrova 24 kvitnya 2004 roku Na referendumi zaproponovanij Plan Annana buv pidtrimanij dvoma tretinami tureckih kipriotiv ale buv vidkinutij znachnoyu bilshistyu greckih kipriotiv z perevagoyu 3 do 1 Vnaslidok cogo oficijno ves Kipr uvijshov do Yevropejskogo Soyuzu 1 travnya 2004 ale de fakto kordon YeS prolyagaye vzdovzh sho rozdilyaye grecku i turecku chastini Kipru Narazi zakonodavstvo YeS ne zastosovuyetsya u pivnichnij chastini ostrova yaku kontrolyuyut turki i de roztashovana samoprogoloshena Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru yaku viznala lishe Turechchina Vsi pilgi ta perevagi yakih Kipr nabuv vid vstupu do YeS poshiryuyutsya lishe na jogo grecku chastinu Yevrosoyuz prodovzhuye rozglyadati Pivnichnij Kipr yak teritoriyu YeS sho perebuvaye pid inozemnoyu vijskovoyu okupaciyeyu 21 bereznya 2008 roku v Nikosiyi vidbulasya zustrich prezidenta Respubliki Kipr Dimitrisa Hristofiasa i golovi samoprogoloshenoyi TRPK Mehmeta Ali Talata Storoni domovilisya pro pochatok roboti spilnih ekspertnih komisij dvoh gromad Kipru z vregulyuvannya na ostrovi Na zustrichi prijnyato rishennya pro rozminuvannya ta vidkrittya centralnoyi vulici Nikosiyi Ledra yaka z 1963 roku podilyaye yiyi na grecku i turecku chastini Voseni 2008 roku ponovilisya mizhgromadski peregovori z kiprskogo vregulyuvannya 3 veresnya 2008 vidbulasya persha zustrich u ramkah pryamih peregovoriv mizh dvoma gromadami grekami kipriotami i turkami kipriotami Odnak na peregovorah ne bulo dosyagnuto zgodi z nizki najvazhlivishih pitan Golovnim kamenem spotikannya zalishayetsya vimoga grekiv kipriotiv shob vidrazu zh pislya ob yednannya ostrova na vsij jogo teritoriyi bulo realizovano zakonodavstvo YeS 18 kvitnya 2010 roku bulo provedeno prezidentski vibori u TRPK Peremogu zdobuv Dervish Eroglu i zayaviv sho prodovzhit mirni peregovori z grekami kipriotami rozpochati Talatom 2008 roku Prote vin napolig na nezalezhnosti turko kiprskogo derzhavnogo utvorennya yake robit nemozhlivim stvorennya federativnogo Kipru vidpovidno do rezolyucij OON Vodnochas naperedodni viboriv prezident Kipru Dimitris Hristofias vidkrito pidtrimav kandidaturu Talata i poperediv sho u razi peremogi Eroglu ne maye namiru pochinati peregovori zanovo Rada Bezpeki OON 15 chervnya 2010 prijnyala chotirnadcyatma golosami rezolyuciyu 1930 yaka podovzhuye mandat Zbrojnih sil OON na Kipri na chergovi shist misyaciv do 15 grudnya 2010 roku Proti rezolyuciyi progolosuvala Turechchina Politichnij podilDiv takozh Zelena liniya Kipr Politichnij podil Kipru na regioni Respublika Kipr mizhnarodno viznana derzhavna struktura na ostrovi yaka kontrolyuye jogo pivdenni dvi tretini Za vinyatkom Turechchini uryadi vsih krayin i OON viznayut yurisdikciyu uryadu Kipru na vsomu ostrovi Stolicya misto Nikosiya podilena mizh pivdennim ta pivnichnim tureckim Kiprom Etnichnij sklad naselennya greki kiprioti 78 turki kiprioti 18 Movi grecka i turecka oficijni anglijska kiprsko arabska mova ta virmenska regionalni Turecki kiprioti razom z Turechchinoyu ne viznayut vladi Respubliki na teritoriyi vsogo ostrova i nazivayut yiyi greckim organom vladi u Pivdennomu Kipri Deyaka chastina teritoriyi perebuvaye pid kontrolem Velikoyi Britaniyi pislya pidpisannya domovlenosti pro nezalezhnist Kipru Velika Britaniya zalishila za soboyu dvi oblasti na pivdni ostrova nepodalik Akrotiri i Dekeliyi vidomi takozh yak Suverenni vijskovi bazi Rajoni Kipru Rajoni Kipru Kipr podileno na shist rajoniv grec eparxies yeparhij z centrami v odnojmennih mistah Famagusta grec Ammoxwstos tur Gazimagusa Kireniya grec Keryveia tur Girne Larnaka grec Larnaka tur Larnaka Limasol grec Lemesos tur Limasol Nikosiya grec Leykwsia tur Lefkosa Pafos grec Pafos tur Baf Rajoni dilyatsya na municipaliteti Najbilshi mistaPolitikaPrezident Respubliki Kipru Nikos Anastasiadis 1960 roku viznachila prezidentsku formu pravlinnya z nezalezhnimi vikonavchoyu zakonodavchoyu i sudovoyu gilkami vladi razom zi skladnoyu sistemoyu strimuvan i protivag vklyuchayuchi proporcijnu sistemu zahistu interesiv turkiv kipriotiv Napriklad vikonavchu vladu ocholyuye grek kipriot vodnochas vice prezidentom staye kipriot turok yih obirayut na p yat rokiv i kozhen maye pravo veto na pevni zakonodavchi chi vikonavchi rishennya Vidtak Respublika Kipr prezidentska respublika Chinnij prezident z 28 lyutogo 2013 roku Nikos Anastasiadis Pislya zdobuttya nezalezhnosti Kipr stav odnim iz chleniv zasnovnikiv Ruhu Nepriyednannya popri te sho tri derzhavi garanti Greciya Turechchina i Velika Britaniya ye chlenami NATO Kipr vijshov z Ruhu Nepriyednannya 2004 roku pered priyednannyam do Yevrosoyuzu Oderzhavshi nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi greki kiprioti trichi provodili referendum shodo priyednannya do Greciyi Vsi tri razi v proporciyi dev yat do odnogo viborci golosuvali za priyednannya Prote Greciya shorazu vidmovlyala u vozz yednanni posilayuchis na umovi dogovoru pro nezalezhnist Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko kiprski vidnosiniBritanski vijskovi baziAkrotiri i Dekeliya Vidpovidno do Cyurihsko londonskih ugod vid 1960 roku pro nadannya nezalezhnosti Kipru Velika Britaniya zberegla na ostrovi pid svoyim povnim suverenitetom dvi veliki vijskovi bazi Akrotiri poblizu Limasola i Dekeliya na shid vid Larnaki Bazi zajmayut priblizno 254 km abo 3 vid teritoriyi vsogo ostrova Yihnye strategichne znachennya viznachayetsya blizkistyu do Sueckogo kanalu i Blizkogo Shodu Krim cogo Velika Britaniya trimaye na Kipri potuzhni radiolokacijni stanciyi sho zdijsnyuyut prosluhovuvannya vsiyeyi teritoriyi Pivnichnoyi Afriki i Blizkogo Shodu Cherez Akrotiri do 2021 roku vidbuvalos perekidannya vsih britanskih vijskovikiv dlya uchasti v operaciyah v Afganistani Pid chas podij v Liviyi 2011 roku na Akrotiri diyav komandnij centr dlya koordinaciyi mizhnarodnoyi vijskovoyi operaciyi U travni 2011 roku ministerstvo oboroni Spoluchenogo Korolivstva pochalo reviziyu kiprskih baz z metoyu virishennya pitannya pro yihnye mozhlive zakrittya v ramkah masshtabnih skorochen vijskovih vitrat U rezultati bulo vineseno verdikt pro te sho Velika Britaniya maye potrebu v oboh bazah pro ce ogolosiv 15 grudnya 2011 ministr oboroni Filip Gammond Teritoriyi baz pid nashim suverenitetom roztashovani v geopolitichno vazhlivomu regioni yakij ye prioritetnim z tochki zoru dovgostrokovih interesiv bezpeki Spoluchenogo Korolivstva EkonomikaBanki Ostrivna derzhava mala namir styaguvati ne bilshe 9 9 vid sumi vkladu odnak teper rozmir podatku mozhe syagnuti 20 40 Prote splachuvati jogo budut ne vsi yak zadumuvalosya Za rekomendaciyeyu ministriv finansiv yevrozoni vlada Kipru virishila ne chipati dribnih vkladnikiv i zbilshiti navantazhennya na velikih Do dribnih nalezhat meshkanci ostrova a do velikih perevazhno inozemci yaki vikoristovuyut Kipr yak ofshor i vivodyat syudi koshti zi svoyih krayin Otzhe vidpovidno do podatkovoyi novaciyi opodatkovuyutsya vkladi sumoyu ponad 100 tisyach yevro Pro ce zokrema zayavlyav ministr finansiv Kipru Mihalis Sarris v interv yu VVS Vkladi bankivskoyi sistemi stanovlyat 800 vid rozmiru VVP krayini Kipr vimushenij vikonuvati vimogi yevropejskoyi spilnoti yaka vzhe nadala ostrovu stabilizacijnij kredit u sumi 10 milyardiv yevro Koshti vidilila trijka mizhnarodnih kreditoriv Yevrokomisiya Yevropejskij centrobank ta MVF Hocha ostriv yanam abi zvesti kinci z kincyami neobhidno she ne menshe yak 7 milyardiv yevro z yakih 6 milyardiv na viplati za derzhavnim borgom a 1 milyard abi pogasiti deficit byudzhetu Ukrayinskij biznes Za slovami eks zastupnika golovi NBU Oleksandra Savchenka na Kipri zavislo ne menshe 12 13 milyardiv dolariv ukrayinskogo pohodzhennya Jogo kolegi nazivayut i vdvichi bilshi sumi Dosit skazati sho protyagom 2010 2011 rokiv nashi banki pererahuvali na Kipr astronomichnu sumu 51 5 milyarda dolariv Ce obsyag richnogo byudzhetu krayini Ukrayinskij biznes rokami vikoristovuye Kipr u svoyih shemah podatkovoyi optimizaciyi pid yakoyu rozumiye cilkovite uhilyannya vid splati podatkiv Usi ukrayinski oligarhi ye vlasnikami kompanij na Kipri yaki volodiyut najbilshimi pidpriyemstvami v Ukrayini Turizm Dokladnishe Turizm na Kipri Industriya turizmu odna z golovnih statej nacionalnogo dohodu Za neyi nese vidpovidalnist Kiprska turistichna organizaciya Cyprus Tourist Organization CTO U comu sektori pracyuye znachna chastina naselennya a pributok prinesenij turizmom ye golovnim dzherelom nadhodzhennya inozemnoyi valyuti v byudzhet respubliki Najbilshi kurorti Respublika Kipr Larnaka Pafos Limasol Ajya Napa Protaras Pivnichnij Kipr Famagusta Kireniya Zoloti pasporti Kipr maye programu vidachi gromadyanstva na osnovi velikih investicij v krayinu Taku zh programu mayut inshi chleni YeS Lyuksemburg Irlandiya Malta Ugorshina Belgiya i Niderlandi Z pochatku 2019 roku Yevropejskij parlament rekomenduye krayinam vidmovitis vid ciyeyi praktiki yak krok u borotbi z vidmivannyam groshej U listopadi Kipr pochav pozbavlennya 26 osib vidanih takim chinom pasportiv pislya poyavi kritichnih publikacij pro ce v ZMI KulturaCej rozdil potrebuye dopovnennya Nacionalni pam yatki ta krayevidiPlyazh Petra tu Romiu Nichna panorama Nikosiyi Universitet Kipru Mizhnarodnij aeroport Larnaka Port v Limasoli Monastir Kikos TroodosDiv takozhWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Kategoriya Kipr Turecka Respublika Pivnichnogo KipruPosilannyaKipr 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Uryad Respubliki Kipr 5 listopada 2005 u Wayback Machine Informacijnij sajt Kipru 23 serpnya 2009 u Wayback Machine Primitkigrecka Kypriakh Dhmokratia translit Kipriaki Dimokratia cipriaˈci dimokraˈti a lit Cypriot Republic turecka Kibris Cumhuriyeti ˈkɯbɾɯs ˈdʒumhuɾijeti lit Republic of Cyprus Constitution of the Republic of Cyprus The official languages of the Republic are Greek and Turkish Appendix D Part 01 Article 3 The World Factbook Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 9 lyutogo 2010 Eurostat Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 14 sichnya 2010 International Monetary Fund Arhiv originalu za 20 serpnya 2014 Procitovano 21 kvitnya 2010 Biggest Islands In The Mediterranean Sea By Area WorldAtlas angl originalu za 12 travnya 2018 Procitovano 11 travnya 2018 The Most Populated Islands In The Mediterranean Sea WorldAtlas angl originalu za 12 travnya 2018 Procitovano 11 travnya 2018 Stone Age wells found in Cyprus BBC News 25 chervnya 2009 originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2009 Treaty of Lausanne originalu za 12 sichnya 2013 Procitovano 7 zhovtnya 2014 Trimikliniotis Nicos 2012 anglijskoyu Palgrave Macmillan s 104 ISBN 978 1 137 10080 1 Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 11 travnya 2020 Cyprus date of independence 13 chervnya 2006 u Wayback Machine click on Historical review According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541 United Nations originalu za 19 bereznya 2009 Procitovano 27 bereznya 2009 According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541 anglijskoyu Un org Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2009 anglijskoyu Arhiv originalu za 6 bereznya 2008 Procitovano 19 listopada 2010 Lesley Pender Richard Sharpley 2005 The Management of Tourism anglijskoyu SAGE s 273 ISBN 978 0 7619 4022 7 originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 20 chervnya 2015 Richard Sharpley 16 travnya 2012 Tourism Development and the Environment Beyond Sustainability anglijskoyu Routledge s 296 ISBN 978 1 136 57330 9 originalu za 18 veresnya 2015 Procitovano 20 chervnya 2015 World Economic Outlook Database May 2001 anglijskoyu International Monetary Fund originalu za 26 lipnya 2011 Procitovano 28 chervnya 2011 World Bank Arhiv originalu za 18 March 2011 Procitovano 11 travnya 2010 Human Development Index HDI 2011 Rankings anglijskoyu Programa rozvitku OON originalu za 12 sichnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2011 anglijskoyu Non Aligned Movement 21 veresnya 2001 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2016 Procitovano 19 sichnya 2010 The Non Aligned Movement Background Information anglijskoyu Non Aligned Movement 21 veresnya 2001 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 19 sichnya 2010 anglijskoyu Yevropejskij Soyuz Arhiv originalu za 15 chervnya 2007 Procitovano 19 sichnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka anglijskoyu Stanford University Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 17 listopada 2019 Na mirotvorciv OON na Kipri raptom napali takogo ne bulo vzhe bagato rokiv Avtor Mar yana Bekalo 18 08 2023 23 56 Na prezidentskih viborah u Pivnichnomu Kipri peremig chinnij prem yer ministr Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2013 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 7 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 7 listopada 2019