Рух неприєднання | |
---|---|
Синій колір - члени організації, блакитний - спостерігачі | |
Абревіатура | NAM(англ.), MNA(фр.), MPNA(ісп.), MNOAL(ісп.), NOAL(галіс.), MPNA(галіс.), ՉՄՇ(вірм.), MNA(порт.), MNA(рум.), BOL(афр.), LGHM(баск.) |
Тип | Міжнародна організація |
Засновано | Белградська конференція, 1961 рік |
Штаб-квартира | d |
Розташування | Нью-Йорк |
Членство | 120 держав-членів, 17 спостерігачів |
Генеральний секретар | Ільхам Алієв |
Вебсайт: csstc.org | |
Рух неприєднання у Вікісховищі |
Рух неприєдна́ння, або також Краї́ни, що не приєдна́лися, або Неприє́днані краї́ни — міжнародне об'єднання країн світу, що визнають неприєднання до воєнних союзів великих держав одним з основних принципів своєї зовнішньої політики.
Виникнення Руху є закономірним наслідком успішного розвитку національно-визвольного руху, ліквідації колоніальних імперій і утворення великої кількості нових держав. У Русі неприєднання відбивається прагнення народів, що звільнилися, до рівноправного співробітництва держав, визнання іншими їхніх законних прав та інтересів, усунення з міжнародного життя будь-яких виявів панування і диктату, претензій на гегемонію.
Аналіз післявоєнних міждержавних стосунків засвідчує, що вони розвивалися стрибкоподібно, були ідеологічно заангажованими і привели до стану «холодної війни» — особливої системи міжнародних відносин, що характеризувалася активним ідеологічним, політичним, економічним, дипломатичним, культурним протистоянням наддержав та їх союзників.
З другого боку, кінець 1950-х — початок 1960-х — це період піднесення національно-визвольного руху в країнах Азії та Африки. Уже в середині 1950-х незалежність отримали 12 афро-азійських держав, а в 1960 році 17 країн Африки стали самостійними.
Отже, за 1960-ті — першу половину 1970-х у національно-визвольному русі відбулися якісні зміни історичного значення. Визвольні війни народів завершилися ліквідацією колоніальних режимів і утворенням суверенних суб'єктів міжнародного права.
У таких складних міжнародних відносинах керівники молодих країн Азії, Африки та Латинської Америки намагалися використати еволюційні процеси і нові тенденції у міждержавних зв'язках другої половини XX століття на власну користь. Виходячи з цього, незалежні держави, їх нова політична еліта розпочали пошук інших шляхів у міждержавних стосунках. За їх уявою — це мали бути неординарні, ще не опробувані форми політичних зв'язків, без зверхності і тиску. Лідери афро-азійських та латиноамериканських країн були переконані, що це і буде «третій шлях» розвитку у біполярному світі. Названа теза з особливою гостротою прозвучала на Бандунзькій конференції країн Азії та Африки (1955). Скликана з ініціативи прем'єр-міністрів Бірми, Індії, Індонезії, Пакистану та Шрі-Ланки вона заклала основу концепції позаблоковості. Її головні положення були закріплені у підсумковому документі «Декларації про сприяння загальному миру і співробітництву». У ній керівники афро-азійських держав відзначили, що визнають неприєднання до військово-політичних блоків наддержав одним із пріоритетних напрямків своєї зовнішньої політики. Вони вважали, що колоніальна система не тільки дискредитувала самі імперії-метрополії, але і підтримувану ними систему політичних й міжнародних відносин. «Колоніалізм, — підкреслювали учасники Бандунзької конференції країн Азії та Африки, — у всіх його проявах являє собою зло, яке необхідно швидко викорінити…»'.
Концепція позаблоковості передбачала захист прав народів на самовизначення і державну незалежність на підставі спільних зусиль зацікавлених країн та захисту миру і відмови від участі у збройних конфліктах. Такі ідеї були покладені в основу Руху неприєднання, який явився наслідком поділу світу на три складові: «перший», «другий» і «третій» світ. Останній асоціюється з Рухом неприєднання, який можна вважати одним з важливих складових Ялтинської системи міжнародних відносин, що започаткувала біполярне протистояння колишніх союзників по антигітлерівській коаліції — СРСР і США, і привела світ до так званої «холодної війни», тобто протиборства двох систем. Отже, поділ на три світи був пов'язаний з конкуренцією різних ідеологій, під час котрої країни Азії, Африки та Латинської Америки намагалися відстоювати свої національні інтереси на ґрунті системного суперництва двох наддержав.
Організаційно Рух неприєднання сформувався на Першій конференції голів держав і урядів (Белград, 1-6 вересня 1961) у роботі якої взяли участь делегації 25 країн світу.
Ініціаторами проведення Белградського саміту стали Індія, Єгипет, Індонезія, Гана та Федеративна Народна Республіка Югославія. Керівники перелічених країн відстоювали принципи демократії, рівності та виключення з міжнародних відносин будь-яких проявів диктату, зверхності та претензій на гегемонію. У виступі на позаблокових країн Дж. Неру відзначив, що "…ми називаємо себе конференцією позаблокових країн. Слово «неприєднані» можливо трактувати по різному, але по суті воно означає «неприєднані до блоків великих держав».
Цілі й принципи Руху неприєднання, які сформульовано в програмних документах його форумів, побудовано на загальнодемократичних засадах. Це — боротьба проти колоніалізму і неоколоніалізму, апартеїду, расизму і усіх форм гегемонізму й експансіонізму, за мирне співіснування держав, забезпечення миру і безпеки, розрядку міжнародної напруженості, припинення перегонів озброєнь, особливо ядерних, досягнення загального і повного роззброєння під ефективним міжнародним контролем, прагнення до перебудови міжнародних економічних відносин на справедливих і демократичних засадах, встановлення нового міжнародного інформаційного порядку.
Рух неприєднання в міжнародних відносинах проявляється в трьох видах:
- як зовнішньополітична доктрина країн, що розвиваються;
- як конкретний зовнішньополітичний курс чи орієнтація цих країн;
- як своєрідне міждержавне об’єднання країн, що розвиваються – рух неприєднання.
Див. також
Література
- О. С. Пархомчук. Неприєднання політика // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Ю. С. Скороход. Рух неприєднання // Українська дипломатична енциклопедія
- В. Головченко. Неприєднання політика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.500
- Ю. Скороход . Рух неприєднання // Політична енциклопедія. — с.647
Посилання
- Рух неприєднання [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
oficijna nazva Ruh nepriyednannyaSinij kolir chleni organizaciyi blakitnij sposterigachiAbreviaturaNAM angl MNA fr MPNA isp MNOAL isp NOAL galis MPNA galis ՉՄՇ virm MNA port MNA rum BOL afr LGHM bask TipMizhnarodna organizaciyaZasnovanoBelgradska konferenciya 1961 rikShtab kvartiradRoztashuvannyaNyu JorkChlenstvo120 derzhav chleniv 17 sposterigachivGeneralnij sekretarIlham AliyevVebsajt csstc org Ruh nepriyednannya u Vikishovishi Ruh nepriyedna nnya abo takozh Krayi ni sho ne priyedna lisya abo Nepriye dnani krayi ni mizhnarodne ob yednannya krayin svitu sho viznayut nepriyednannya do voyennih soyuziv velikih derzhav odnim z osnovnih principiv svoyeyi zovnishnoyi politiki Viniknennya Ruhu ye zakonomirnim naslidkom uspishnogo rozvitku nacionalno vizvolnogo ruhu likvidaciyi kolonialnih imperij i utvorennya velikoyi kilkosti novih derzhav U Rusi nepriyednannya vidbivayetsya pragnennya narodiv sho zvilnilisya do rivnopravnogo spivrobitnictva derzhav viznannya inshimi yihnih zakonnih prav ta interesiv usunennya z mizhnarodnogo zhittya bud yakih viyaviv panuvannya i diktatu pretenzij na gegemoniyu Analiz pislyavoyennih mizhderzhavnih stosunkiv zasvidchuye sho voni rozvivalisya stribkopodibno buli ideologichno zaangazhovanimi i priveli do stanu holodnoyi vijni osoblivoyi sistemi mizhnarodnih vidnosin sho harakterizuvalasya aktivnim ideologichnim politichnim ekonomichnim diplomatichnim kulturnim protistoyannyam nadderzhav ta yih soyuznikiv Z drugogo boku kinec 1950 h pochatok 1960 h ce period pidnesennya nacionalno vizvolnogo ruhu v krayinah Aziyi ta Afriki Uzhe v seredini 1950 h nezalezhnist otrimali 12 afro azijskih derzhav a v 1960 roci 17 krayin Afriki stali samostijnimi Otzhe za 1960 ti pershu polovinu 1970 h u nacionalno vizvolnomu rusi vidbulisya yakisni zmini istorichnogo znachennya Vizvolni vijni narodiv zavershilisya likvidaciyeyu kolonialnih rezhimiv i utvorennyam suverennih sub yektiv mizhnarodnogo prava U takih skladnih mizhnarodnih vidnosinah kerivniki molodih krayin Aziyi Afriki ta Latinskoyi Ameriki namagalisya vikoristati evolyucijni procesi i novi tendenciyi u mizhderzhavnih zv yazkah drugoyi polovini XX stolittya na vlasnu korist Vihodyachi z cogo nezalezhni derzhavi yih nova politichna elita rozpochali poshuk inshih shlyahiv u mizhderzhavnih stosunkah Za yih uyavoyu ce mali buti neordinarni she ne oprobuvani formi politichnih zv yazkiv bez zverhnosti i tisku Lideri afro azijskih ta latinoamerikanskih krayin buli perekonani sho ce i bude tretij shlyah rozvitku u bipolyarnomu sviti Nazvana teza z osoblivoyu gostrotoyu prozvuchala na Bandunzkij konferenciyi krayin Aziyi ta Afriki 1955 Sklikana z iniciativi prem yer ministriv Birmi Indiyi Indoneziyi Pakistanu ta Shri Lanki vona zaklala osnovu koncepciyi pozablokovosti Yiyi golovni polozhennya buli zakripleni u pidsumkovomu dokumenti Deklaraciyi pro spriyannya zagalnomu miru i spivrobitnictvu U nij kerivniki afro azijskih derzhav vidznachili sho viznayut nepriyednannya do vijskovo politichnih blokiv nadderzhav odnim iz prioritetnih napryamkiv svoyeyi zovnishnoyi politiki Voni vvazhali sho kolonialna sistema ne tilki diskredituvala sami imperiyi metropoliyi ale i pidtrimuvanu nimi sistemu politichnih j mizhnarodnih vidnosin Kolonializm pidkreslyuvali uchasniki Bandunzkoyi konferenciyi krayin Aziyi ta Afriki u vsih jogo proyavah yavlyaye soboyu zlo yake neobhidno shvidko vikoriniti Koncepciya pozablokovosti peredbachala zahist prav narodiv na samoviznachennya i derzhavnu nezalezhnist na pidstavi spilnih zusil zacikavlenih krayin ta zahistu miru i vidmovi vid uchasti u zbrojnih konfliktah Taki ideyi buli pokladeni v osnovu Ruhu nepriyednannya yakij yavivsya naslidkom podilu svitu na tri skladovi pershij drugij i tretij svit Ostannij asociyuyetsya z Ruhom nepriyednannya yakij mozhna vvazhati odnim z vazhlivih skladovih Yaltinskoyi sistemi mizhnarodnih vidnosin sho zapochatkuvala bipolyarne protistoyannya kolishnih soyuznikiv po antigitlerivskij koaliciyi SRSR i SShA i privela svit do tak zvanoyi holodnoyi vijni tobto protiborstva dvoh sistem Otzhe podil na tri sviti buv pov yazanij z konkurenciyeyu riznih ideologij pid chas kotroyi krayini Aziyi Afriki ta Latinskoyi Ameriki namagalisya vidstoyuvati svoyi nacionalni interesi na grunti sistemnogo supernictva dvoh nadderzhav Organizacijno Ruh nepriyednannya sformuvavsya na Pershij konferenciyi goliv derzhav i uryadiv Belgrad 1 6 veresnya 1961 u roboti yakoyi vzyali uchast delegaciyi 25 krayin svitu Iniciatorami provedennya Belgradskogo samitu stali Indiya Yegipet Indoneziya Gana ta Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya Kerivniki perelichenih krayin vidstoyuvali principi demokratiyi rivnosti ta viklyuchennya z mizhnarodnih vidnosin bud yakih proyaviv diktatu zverhnosti ta pretenzij na gegemoniyu U vistupi na pozablokovih krayin Dzh Neru vidznachiv sho mi nazivayemo sebe konferenciyeyu pozablokovih krayin Slovo nepriyednani mozhlivo traktuvati po riznomu ale po suti vono oznachaye nepriyednani do blokiv velikih derzhav Cili j principi Ruhu nepriyednannya yaki sformulovano v programnih dokumentah jogo forumiv pobudovano na zagalnodemokratichnih zasadah Ce borotba proti kolonializmu i neokolonializmu aparteyidu rasizmu i usih form gegemonizmu j ekspansionizmu za mirne spivisnuvannya derzhav zabezpechennya miru i bezpeki rozryadku mizhnarodnoyi napruzhenosti pripinennya peregoniv ozbroyen osoblivo yadernih dosyagnennya zagalnogo i povnogo rozzbroyennya pid efektivnim mizhnarodnim kontrolem pragnennya do perebudovi mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin na spravedlivih i demokratichnih zasadah vstanovlennya novogo mizhnarodnogo informacijnogo poryadku Ruh nepriyednannya v mizhnarodnih vidnosinah proyavlyayetsya v troh vidah yak zovnishnopolitichna doktrina krayin sho rozvivayutsya yak konkretnij zovnishnopolitichnij kurs chi oriyentaciya cih krayin yak svoyeridne mizhderzhavne ob yednannya krayin sho rozvivayutsya ruh nepriyednannya Div takozhNejtralni ta nepriyednani yevropejski derzhaviLiteraturaO S Parhomchuk Nepriyednannya politika Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Yu S Skorohod Ruh nepriyednannya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya V Golovchenko Nepriyednannya politika Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 500 ISBN 978 966 611 818 2 Yu Skorohod Ruh nepriyednannya Politichna enciklopediya s 647PosilannyaRuh nepriyednannya 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2