Координати: 34°39′49″ пн. ш. 32°37′37″ сх. д. / 34.663517° пн. ш. 32.62697° сх. д.
Петра-ту-Роміу (грец. Πέτρα του Ρωμιού, латиніз. Pétra tou Romioú букв. "Скеля Ромеїв", тобто [en] або візантійські, або "Скеля греків") неофіційно Скеля Афродіти, англ. Aphrodite's Rock) — морський кекур (скеля) у місті Пафосі (Кіпр) біля села Куклія. Поєднання краси місцевості вважається в грецькій міфології Батьківщиною богині Афродіти, що приваблює туристів. Через своє стародавнє релігійне значення та архітектуру Куклія була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом із Пафосом та Гробницями царів у 1980 році.
Незважаючи на популярність у туристів, море в околицях Петра-ту-Роміу є небезпечним для плавання, а на саму скелю підійматися заборонено місцевою владою. Проте неподалік розташовано ресторан, туристичний павільйон і курорт «Пагорби Афродіти».
Легенда
Згідно з однією легендою скеля є місцем народження богині кохання Афродіти. У міфології Гея (богиня землі) переконала одного зі своїх синів Кроноса оскопити його ж батька Урана (небо). З насіння і крові обрізаного Кроносом Урана, що потрапило в море і утворило білосніжну піну, народилася Афродіта біля острова Кіфера (звідси прізвисько «пінородженна»; докладніше див. «Афродіта Анадіомена»). Вітерець приніс її на острів Кіпр (чи вона сама припливла туди, оскільки їй не сподобалася Кіфера), де вона вийшла з морських хвиль, та її зустріли Ори.
Інша легенда пов'язує це місце з назвою «Ахні», місцевим пляжем, на якому ахейці висадилися по поверненню з Трої.
Сучасна назва Петра-ту-Роміу (скеля ромеїв) відноситься до легендарного візантійського героя Дігеніс Акріта. Він був наполовину грек (ромей), а наполовину араб, через це виникло його ім'я «Дігеніс» (двічі народжений). Згідно з легендою Дігеніс скинув з гір Троодосу скелю в бік сарацинів, котрі напали на острів. Тому розташована поруч з Петра-ту-Роміу скеля зветься «Сарацинська скеля».
Примітки
- (PDF). The University of Arizona Center for Middle Eastern Studies. Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2013. Процитовано 06.12.2013. (англ.)
- Deligatos, Virginia A. (2008). The worldview of women in demotic historic, akritic and epic poetry of the late Byzantine Period (9th century to 1453) [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (MA thesis). University of Johannesburg. Retrieved 19 September 2013. (англ.)
- Греки після 212 н.е називали себе Ῥωμαῖοι (Romaioi) або Ῥωμιοί (Romioi), тобто римляни, оскільки практично всі греки були римськими громадянами.
- . http://www.thanasistavern.com/. Thanasis Tavern at Kouklia. Архів оригіналу за 12.12.2013. Процитовано 06.12.2013. (англ.)
- . UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
- Гесиод. Теогония 189—194 (рос.)
- . http://www.paphos26.com/. Paphos26. 2006. Архів оригіналу за 06.06.2013. Процитовано 06.12.2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 34 39 49 pn sh 32 37 37 sh d 34 663517 pn sh 32 62697 sh d 34 663517 32 62697 Petra tu Romiu grec Petra toy Rwmioy latiniz Petra tou Romiou bukv Skelya Romeyiv tobto en abo vizantijski abo Skelya grekiv neoficijno Skelya Afroditi angl Aphrodite s Rock morskij kekur skelya u misti Pafosi Kipr bilya sela Kukliya Poyednannya krasi miscevosti vvazhayetsya v greckij mifologiyi Batkivshinoyu bogini Afroditi sho privablyuye turistiv Cherez svoye starodavnye religijne znachennya ta arhitekturu Kukliya bula vnesena do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO razom iz Pafosom ta Grobnicyami cariv u 1980 roci Petra tu Romiu pozadu poperedu Saracinska skelyaSkelya Afroditi gruden 2021 Bereg Petra tu Romiu Nezvazhayuchi na populyarnist u turistiv more v okolicyah Petra tu Romiu ye nebezpechnim dlya plavannya a na samu skelyu pidijmatisya zaboroneno miscevoyu vladoyu Prote nepodalik roztashovano restoran turistichnij paviljon i kurort Pagorbi Afroditi LegendaZgidno z odniyeyu legendoyu skelya ye miscem narodzhennya bogini kohannya Afroditi U mifologiyi Geya boginya zemli perekonala odnogo zi svoyih siniv Kronosa oskopiti jogo zh batka Urana nebo Z nasinnya i krovi obrizanogo Kronosom Urana sho potrapilo v more i utvorilo bilosnizhnu pinu narodilasya Afrodita bilya ostrova Kifera zvidsi prizvisko pinorodzhenna dokladnishe div Afrodita Anadiomena Viterec prinis yiyi na ostriv Kipr chi vona sama priplivla tudi oskilki yij ne spodobalasya Kifera de vona vijshla z morskih hvil ta yiyi zustrili Ori Insha legenda pov yazuye ce misce z nazvoyu Ahni miscevim plyazhem na yakomu ahejci visadilisya po povernennyu z Troyi Suchasna nazva Petra tu Romiu skelya romeyiv vidnositsya do legendarnogo vizantijskogo geroya Digenis Akrita Vin buv napolovinu grek romej a napolovinu arab cherez ce viniklo jogo im ya Digenis dvichi narodzhenij Zgidno z legendoyu Digenis skinuv z gir Troodosu skelyu v bik saraciniv kotri napali na ostriv Tomu roztashovana poruch z Petra tu Romiu skelya zvetsya Saracinska skelya Primitki PDF The University of Arizona Center for Middle Eastern Studies Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2013 Procitovano 06 12 2013 angl Deligatos Virginia A 2008 The worldview of women in demotic historic akritic and epic poetry of the late Byzantine Period 9th century to 1453 12 grudnya 2013 u Wayback Machine MA thesis University of Johannesburg Retrieved 19 September 2013 angl Greki pislya 212 n e nazivali sebe Ῥwmaῖoi Romaioi abo Ῥwmioi Romioi tobto rimlyani oskilki praktichno vsi greki buli rimskimi gromadyanami http www thanasistavern com Thanasis Tavern at Kouklia Arhiv originalu za 12 12 2013 Procitovano 06 12 2013 angl UNESCO World Heritage Centre United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 30 travnya 2021 Gesiod Teogoniya 189 194 ros http www paphos26 com Paphos26 2006 Arhiv originalu za 06 06 2013 Procitovano 06 12 2013