Росі́йська Визво́льна А́рмія (рос. Русская освободительная армия — РОА) — антирадянське військове з'єднання, яке воювало під час Другої світової війни на боці Німеччини та проти Радянського Союзу. РОА була формально збройними силами КОНР (Комітету Визволення Народів Росії) під проводом генерала Власова. Де-юре вважалася німцями однією з союзних армій, хоча фактично була підпорядкована Вермахту. Складалася переважно з добровольців з числа радянських перебіжчиків, військовополонених та колишніх членів емігрантського Білого руху Росії. На початку 1945 р. вона нараховувала близько 200 000 чоловік. За весь період нарукавний знак РОА носили близько 800 000 вояків, хоча не всі вони визнавалися керівництвом РОА. Брала участь у незначних військових діях проти Червоної армії. У травні 1945 1-ша Дивізія РОА підтримала чеське антинімецьке повстання у Чехословаччині та визволила Прагу. Більшість вояків РОА здалися західним союзним військам, були інтерновані і переважно передані СРСР.
Російська Визвольна Армія | |
---|---|
рос. Русская освободительная армия | |
На службі | 27 грудня 1942 — 12 травня 1945 |
Країна | СРСР |
Належність | Третій Рейх (1942—1944) КВНР (1944—1946) |
Війни | Друга Світова Війна |
Командування | |
Визначні командувачі | Андрій Власов, С. К. Буняченко |
Знаки розрізнення | |
Нашивка вояка Російської Визвольної Армії | |
Прапор РОА і КВНР | |
Прапор Росії (1945) | |
Прапор РОА (1945, варіант) | |
Медіафайли на Вікісховищі |
Передісторія
Передумови виникнення Власівської армії
На думку низки істориків, основними причинами виникнення антирадянських військових підрозділів та бажанням співпраці з німцями була незадоволеність значної частини населення радянською владою. Це незадоволення було викликано передусім відсутністю політичних свобод та прав, політикою колективізації, терору та репресій проти різних прошарків населення. До виникнення різних російських антирадянських націоналістичних рухів долучилися також протиріччя з часів Жовтневого перевороту, коли низка монархічних організацій і Білого руху вбачали в початку військових дій проти СРСР можливість реваншу за поразку в Громадянській війні.
Тільки на кінець 1941 р. через невдачі Червоної Армії на першому етапі війни, близько 3 мільйонів радянських військовослужбовців потрапили в полон, а усього за роки війни в німецькому полоні опинилося 5,24 мільйонів військовослужбовців. Серед них велику кількість складали перебіжчики — ті хто свідомо перейшов на бік німецької армії. В порівнянні з іншими країнами антигітлерівської коаліції кількість радянських перебіжчиків була надзвичайно високою, навіть на пізніших етапах війни: наприклад з узятих в полон в грудні 1944 — березні 1945 року 27,629 червоноармійців не менш як 1,710 були перебіжчиками, тоді як з 28,050 американських, англійських і французьких солдатів за цей період лише 5.
Така велика кількість полонених, а також бажаючих воювати проти Радянського Союзу була зумовлена також ставленням сталінської системи до військовополонених. Ідеологія сталінського режиму не передбачала і не пробачала червоноармійцям полону. За ідеологічними нормами кожний червоноармієць мусив надати перевагу «героїчній смерті», аніж потрапити в полон. З цієї причини Радянський Союз ще в 1929 р. відмовився ратифікувати Женевську конвенцію. А полонені ще з часів Радянсько-Фінської війни дорівнювалися до зрадників і підлягали репресіям. Існують свідчення того, що Радянський Союз не тільки не підтримував власних громадян в полоні, але радянська авіація часто навіть бомбила табори військовополонених. Крім того, з уже звичною сталінською системою репресій, існувала певна кількість тих, хто хотів помститися Радянській владі за репресії, до того ж сам факт полону міг теж бути підставою для переслідування родичів полонених і це теж призводило до бажання помститися режимові. Все це призводило до того, що для значної кількості червоноармійців вже навчених досвіду радянського режиму повернення назад вже не було — збройна боротьба проти Сталіна вважалася кращою ніж невизначеність німецького полону.
Російські загони в складі Вермахту
З самого початку війни в лавах німецької армії вже служило сотні тисяч радянських громадян. Переважна більшість з них т. зв. гіві (від нім. Hilfswillige) виконували допоміжні функції в німецьких частинах — працювали шоферами, конюхами, саперами тощо. В бойових частинах хіві займалися підвезенням боєзапасів, зв'язком, евакуацією поранених. Пізніше хіві переводилися в склад охоронних команд та антипартизанських загонів, отримували зброю і воювали разом з німецькими частинами. В німецькій авіації існували не тільки численний технічний та обслуговчий персонал з перебіжчиків, але й льотчики. Таким чином за станом на лютий 1945 р. загальна кількість радянських добровольців становила близько 600,000 осіб.
Хіві в складі регулярних німецьких частин існували окремі національні загони, в тому числі і росіян. Наприклад, дуже активно ставали на службу німецькій армії загони російських козаків. Вже в 1942 р. їх кількість нараховувала десятки тисяч. З відходом німецької армії в 1943 р. починається організація «Козачого Стану». З ініціативи колишніх білогвардійських офіцерів та козаків було організовано декілька козачих дивізій, які воювали на боці Німеччини проти партизан в Югославії.
В окремих регіонах з дозволу німецької армії були організовані окремі державні об'єднання, такі як Локотська республіка. Ця самопроголошена республіка з 8 районів Орловської та Курської області мала свої власні збройні сили (ополчення РОНА). Користуючись підтримкою місцевого населення РОНА ліквідувала всі радянські партизанські загони в регіоні і надавала допомогу регулярним частинам німецької армії в боротьбі з партизанами.
Дуже активну участь у військових діях на боці Німеччини брали колишні офіцери Білого руху, які опинилися на еміграції. Серед них велика кількість були т. зв. фольксдойче — російські німці, які дуже часто призначалися на керівні посади в російських національних з'єднаннях. Крім того, в деяких регіонах концентрація білогвардійської еміграції була настільки високою, що вони створювали окремі військові з'єднання також. Наприклад на теренах Югославії виник Російський охоронний корпус, метою якого була боротьба з комуністичним підпіллям в Югославії.
У 1942 р. першою спробою організаційного оформлення російськомовних частин на боці Третього Рейху було створення Російської національної народної армії (РННА), де керівні посади займали білоемігранти (очільник — Сергій Іванов, керівники — його брат Микола, Костянтин Кроміаді, Ігор Сахаров). Через те, що рядові службовці часто переходили на бік партизанів, німецьке командування втратило довіру до емігрантів і до кінця року фактично розформувало РННА через пряме підпорядкування її батальйонів німецьким частинам, а натомість вирішило створити формальну організацію за участю колишніх службовців Червоної армії. Фактично весь час існування РННА її керівництво відповідало за підготування диверсантів у радянському тилу, а також окремі антипартизанські акції невеликого масштабу (до того ж, Іванов кілька місяців був відсутній через хворобу).
Ідеологічне підґрунтя РОА
З самого початку війни в лавах Вермахту служила велика кількість радянських і російських військовослужбовців, які здебільшого дотримувалися різних цілей і ідеологій — від монархізму деяких колишніх білогвардійців, незалежності козаків в межах обіцяної Казакії до простого неприйняття сталінського режиму і бажання помститися за кривди колективізації та репресії. Незважаючи на поради спеціалістів по Радянському Союзу і Росії, з початку війни Гітлер під впливом власних расових теорій відмовлявся активно залучати російські емігрантські кола та перебіжчиків до створення російських державних структур, альтернативних сталінським.
В 1942 р. з'явилася т. зв. Смоленська декларація підписана 27 грудня 1942 р. в Берліні, в якій Власов звертався до воїнів Червоної Армії вже від імені Російського Комітета, який начебто розташовувався в окупованому Смоленську. 13 січня 1943 р. Російський Комітет звертався до бійців, командирів Червоної Армії та до усього російського народу та інших народів СРСР з закликом встати на боротьбу з більшовизмом.
Влітку 1943 р. у Пскові під командуванням відбувся показовий парад так званої Гвардійської бригади РОА, яка складалася з тих, хто раніше служив в . Фактично РОА на той час існувала лише на папері, колишні емігранти займали у РОА другорядні позиції, а чисельність Гвардійської бригади не перевищувала батальйону. Солдати бригади носили сіру форму «загальних СС», але з погонами та петлицями власного зразку і саморобними трикольоровими кокардами, а офіцери були вдягнені у парадну форму Червоної армії, також з погонами, петлицями та кокардами власного зразку.
Конкретні кроки по створенню РОА були здійснені тільки у 1944 році, коли хід війни почав складатися не на користь Німеччини. 16 вересня 1944 р. під час зустрічі Власова з Гіммлером був остаточно узгоджений намір приступити до активного створення окремої російської армії. Наміром Власова було створити до літа 1945 року принаймні 10 піхотних дивізій, один танковий полк, запасні бригади і полки, офіцерську школу, групи підтримки та авіацію.
Наступним кроком ідеологічного оформлення РОА став Празький маніфест від 14 листопада 1944 р. та створення Комітету Визволення Народів Росії, який очолив Власов. Цей комітет, в який окрім Власова входили інші видатні діячі білогвардійського емігрантського руху та радянські полонені воєначальники зробив політичну декларацію — ліквідацію сталінізму, відновлення усіх прав громадян, мир з Німеччиною та створення нової політичної системи. Таким чином КОНР позиціонував себе, як антибільшовицький національний рух і проголосив створення національних російських збройних сил для досягнення цієї мети.
Склад РОА
Проголошення Празького маніфесту та призначення Власова отримало схвальну реакцію серед багатьох росіян, як тих, хто вже воював проти Сталіна в окремих російських загонах, так і серед російських емігрантських кіл і навіть серед чисельних громадян СРСР, які були вивезені на примусові роботи до Німеччини. За свідченням штабу РОА після проголошення маніфесту кількість добровільних заяв на вступ до армії перевищувала 2,5 — 3 тисячі в день. Безумовно на деяких полонених чинили тиск, але більшість добровольців записувалися в армію Власова з інших причин, не останньою з яких був російський патріотизм та прагнення визволити Росію від більшовизму. Прапором РОА був обраний російський прапор Петра І і члени РОА почали змінювати німецьку символіку на власне російську. При штабі багатьох з'єднань Вермахту, в таборах для військовополонених з'явилися представники КОНР, які проводили агітаційну роботу і активно записували добровольців до РОА. До кінця листопада 1944 р. кількість заяв на вступ до армії Власова сягнула 300 000.
На посаді головнокомандувача КОНР Власов почав створювати штаб РОА і призначив начальником штабу колишнього генерал-майора Радянської Армії Ф. І. Трухіна, а його заступником генерал-майора В. І. Боярського. Обидва були безумовно неординарними особистостями, талановитими полководцями з роками дійового досвіду в Радянській армії. До кінця лютого 1945 р. був сформований штаб, який мав у своєму складі оперативний, розвідувальний, топографічний, шифрувальний відділи. Був також відділ пропаганди та юридичний відділ. До штабу також включили представників духовенства з еміграції і з окупованих територій, які майже одноголосно підтримували власівський рух. Майже увесь вищий офіцерський корпус за невеликим виключенням складався з генералів, полковників та штабних офіцерів Радянської Армії з великим оперативним та тактичним досвідом. Різні роди військ представляли автобронетанковий, авіаційний та артилерійський відділи.
На чолі Військово-повітряних сил РОА став генерал-майор В. І. Мальцев. Поодинокі російські льотчики вже були в підрозділах Люфтваффе та Російській Національній Армії. В кінці літа 1942 р. з радянських пілотів, штурманів та бортових стрільців створили окреме льотне з'єднання. Це з'єднання розширили за рахунок інших добровольців і передали в ВПС РОА захоплені радянські літаки і почали перевчати льотчиків на використання німецької авіатехніки.
До складу РОА також включили власну офіцерську школу, яка мала піклуватися підготовкою молодших командирів, а також розвідувальну школу, де тренували розвідників та диверсантів, яких пізніше переправляли за лінію фронту. Основою армії мала стати Перша дивізія РОА (600 піхотна дивізія Вермахту) під керівництвом генерал-майора С. К. Буняченка. З трьох дивізій, які вдалося організувати до кінця війни, Перша дивізія РОА була найбільш укомплектованою та боєздатною. Її комплектування закінчилося на початку березня 1945 р. 17 січня 1945 р. почалося формування Другої дивізії РОА (650 піхотна дивізія), на чолі якої став полковник, а пізніше за наказом Власова генерал-майор Г. А. Звєрєв. Третю дивізію РОА (700 піхотна дивізія) очолив генерал-майор М. М. Шаповалов. За станом на 12 лютого ця дивізія вже мала 10 000 добровольців, але була недоукомплектована і фактично не брала участі у бойових діях.
Структура РОА
- головнокомандувач РОА — генерал-лейтенант А. А. Власов
- Начальник штабу та заступник головнокомандувача — генерал-майор Ф. І. Трухін
- Заступник начальника штабу — генерал-майор В. І. Боярський
- Допоміжні війська — полковник Яропута
- Управління (штаб) козачих військ — генерал-лейтенант Г. В. Татаркін
- 1-ша дивізія РОА (600-піхотна дивізія Вермахту) — генерал-майор С. К. Буняченко
- 2-га дивізія РОА (650-піхотна дивізія Вермахту) — генерал-майор Г. А. Звєрєв
- 3-тя дивізія РОА (700-піхотна дивізія Вермахту) — генерал-майор М. М. Шаповалов
- Військово-повітряні сили — генерал-майор В. І. Мальцев
- Офіцерська школа РОА — генерал-майор М. А. Меандров
- Школа пропагандистів (Вульдхайм) — полковник Г. І. Антонов
Участь у Празькому повстанні
Пам'ятники в Празі
У 2000-х рр. на Ольшанському цвинтарі у Празі було встановлено меморіальне надгроб'я для солдатів РВА, які загинули під час Празького повстання. Пізніше, у 2019 р., за ініціативою празького громадського діяча Павла Жачека у празькому районі Ржепориє були встановлені пам'ятна дошка і пам'ятник солдатам РВА, які воювали на боці учасників Празького повстання.
Див. також
Примітки
- К. М. Александров (2004). Армия генерал-лейтенанта А.А. Власова, 1944-1945: материалы к истории Вооруженных Сил КОНР. СПбГУ. с. 58. ISBN . Процитовано 12 січня 2024.
- К. М. Александров (2004). Армия генерал-лейтенанта А.А. Власова, 1944-1945: материалы к истории Вооруженных Сил КОНР. СПбГУ. с. 157. ISBN . Процитовано 12 січня 2024.
- Хоффманн Й. Історія власівської армії. Глава 5. Військовополонені становляться солдатами РОА [ 3 липня 2007 у Wayback Machine.] Paris: Ymca-press, 1990,
- Національні Добровольчі з'єднання в Вермахті и Ваффен-СС Добровольці допоміжної служби [ 23 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Хоффманн Й. Історія власівської армії. Глава 1. Основи РОА [ 3 липня 2007 у Wayback Machine.] Paris: Ymca-press, 1990,
- Докладніше див. Комітет визволення народів Росії.
Джерела
- Хоффманн И. История власовской армии. Paris: Ymca-press, 1990, .
- Артемьев В. П. Первая дивизия РОА. Материалы к истории осовободительного движения народов России (1941—1945). Лондон (Онтарио). Издательство (СБОНР) 1974г.
- Штрик-Штрикфельдт В. К. Против Сталина и Гитлера. — М.: Посев, 1993
- Квицинский Ю. А. «Генерал Власов: путь предательства» М., 1999,
- В. Кружков, В. Сидоров. Русские по ту сторону фронта. Венский журнал. Июнь-июль-август, 2004
- Евгений Лайонс. Загадочная армия генерала Власова. «Посев» № 21 (104) 1948 г. інтернетна версія [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Документальний фільм про РВА — Російську Визвольну Армію генерала Власова (рос.) |
- (рос.)
- Lt. Gen. Władysław Anders, Antonio Muňoz «Russian Volunteers in the German Wehrmacht in WorldWar II» [ 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лунева И. А. «Значение Пражского манифеста для антисоветской русской эммиграции» [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дробязко С., Каращук А. «Русская освободительная армия»; «Восточные легионы и казачьи части в Вермахте». — М., 1999 [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Таблицы воинских званий РОА 1942-45 годов [ 24 січня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Русская освободительная армия (РОА) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Русская освободительная армия — РОА [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Русская Освободительная Армия 1941—1945 [ 21 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosi jska Vizvo lna A rmiya ros Russkaya osvoboditelnaya armiya ROA antiradyanske vijskove z yednannya yake voyuvalo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na boci Nimechchini ta proti Radyanskogo Soyuzu ROA bula formalno zbrojnimi silami KONR Komitetu Vizvolennya Narodiv Rosiyi pid provodom generala Vlasova De yure vvazhalasya nimcyami odniyeyu z soyuznih armij hocha faktichno bula pidporyadkovana Vermahtu Skladalasya perevazhno z dobrovolciv z chisla radyanskih perebizhchikiv vijskovopolonenih ta kolishnih chleniv emigrantskogo Bilogo ruhu Rosiyi Na pochatku 1945 r vona narahovuvala blizko 200 000 cholovik Za ves period narukavnij znak ROA nosili blizko 800 000 voyakiv hocha ne vsi voni viznavalisya kerivnictvom ROA Brala uchast u neznachnih vijskovih diyah proti Chervonoyi armiyi U travni 1945 1 sha Diviziya ROA pidtrimala cheske antinimecke povstannya u Chehoslovachchini ta vizvolila Pragu Bilshist voyakiv ROA zdalisya zahidnim soyuznim vijskam buli internovani i perevazhno peredani SRSR Rosijska Vizvolna Armiyaros Russkaya osvoboditelnaya armiyaNarukavna nashivka RVANa sluzhbi27 grudnya 1942 12 travnya 1945Krayina SRSRNalezhnist Tretij Rejh 1942 1944 KVNR 1944 1946 VijniDruga Svitova VijnaKomanduvannyaViznachni komanduvachiAndrij Vlasov S K BunyachenkoZnaki rozriznennyaNashivka voyaka Rosijskoyi Vizvolnoyi ArmiyiPrapor ROA i KVNRPrapor Rosiyi 1945 Prapor ROA 1945 variant Mediafajli na Vikishovishi Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijnaPeredistoriyaPeredumovi viniknennya Vlasivskoyi armiyi Na dumku nizki istorikiv osnovnimi prichinami viniknennya antiradyanskih vijskovih pidrozdiliv ta bazhannyam spivpraci z nimcyami bula nezadovolenist znachnoyi chastini naselennya radyanskoyu vladoyu Ce nezadovolennya bulo viklikano peredusim vidsutnistyu politichnih svobod ta prav politikoyu kolektivizaciyi teroru ta represij proti riznih prosharkiv naselennya Do viniknennya riznih rosijskih antiradyanskih nacionalistichnih ruhiv doluchilisya takozh protirichchya z chasiv Zhovtnevogo perevorotu koli nizka monarhichnih organizacij i Bilogo ruhu vbachali v pochatku vijskovih dij proti SRSR mozhlivist revanshu za porazku v Gromadyanskij vijni Tilki na kinec 1941 r cherez nevdachi Chervonoyi Armiyi na pershomu etapi vijni blizko 3 miljoniv radyanskih vijskovosluzhbovciv potrapili v polon a usogo za roki vijni v nimeckomu poloni opinilosya 5 24 miljoniv vijskovosluzhbovciv Sered nih veliku kilkist skladali perebizhchiki ti hto svidomo perejshov na bik nimeckoyi armiyi V porivnyanni z inshimi krayinami antigitlerivskoyi koaliciyi kilkist radyanskih perebizhchikiv bula nadzvichajno visokoyu navit na piznishih etapah vijni napriklad z uzyatih v polon v grudni 1944 berezni 1945 roku 27 629 chervonoarmijciv ne mensh yak 1 710 buli perebizhchikami todi yak z 28 050 amerikanskih anglijskih i francuzkih soldativ za cej period lishe 5 Taka velika kilkist polonenih a takozh bazhayuchih voyuvati proti Radyanskogo Soyuzu bula zumovlena takozh stavlennyam stalinskoyi sistemi do vijskovopolonenih Ideologiya stalinskogo rezhimu ne peredbachala i ne probachala chervonoarmijcyam polonu Za ideologichnimi normami kozhnij chervonoarmiyec musiv nadati perevagu geroyichnij smerti anizh potrapiti v polon Z ciyeyi prichini Radyanskij Soyuz she v 1929 r vidmovivsya ratifikuvati Zhenevsku konvenciyu A poloneni she z chasiv Radyansko Finskoyi vijni dorivnyuvalisya do zradnikiv i pidlyagali represiyam Isnuyut svidchennya togo sho Radyanskij Soyuz ne tilki ne pidtrimuvav vlasnih gromadyan v poloni ale radyanska aviaciya chasto navit bombila tabori vijskovopolonenih Krim togo z uzhe zvichnoyu stalinskoyu sistemoyu represij isnuvala pevna kilkist tih hto hotiv pomstitisya Radyanskij vladi za represiyi do togo zh sam fakt polonu mig tezh buti pidstavoyu dlya peresliduvannya rodichiv polonenih i ce tezh prizvodilo do bazhannya pomstitisya rezhimovi Vse ce prizvodilo do togo sho dlya znachnoyi kilkosti chervonoarmijciv vzhe navchenih dosvidu radyanskogo rezhimu povernennya nazad vzhe ne bulo zbrojna borotba proti Stalina vvazhalasya krashoyu nizh neviznachenist nimeckogo polonu Rosijski zagoni v skladi Vermahtu Z samogo pochatku vijni v lavah nimeckoyi armiyi vzhe sluzhilo sotni tisyach radyanskih gromadyan Perevazhna bilshist z nih t zv givi vid nim Hilfswillige vikonuvali dopomizhni funkciyi v nimeckih chastinah pracyuvali shoferami konyuhami saperami tosho V bojovih chastinah hivi zajmalisya pidvezennyam boyezapasiv zv yazkom evakuaciyeyu poranenih Piznishe hivi perevodilisya v sklad ohoronnih komand ta antipartizanskih zagoniv otrimuvali zbroyu i voyuvali razom z nimeckimi chastinami V nimeckij aviaciyi isnuvali ne tilki chislennij tehnichnij ta obslugovchij personal z perebizhchikiv ale j lotchiki Takim chinom za stanom na lyutij 1945 r zagalna kilkist radyanskih dobrovolciv stanovila blizko 600 000 osib Hivi v skladi regulyarnih nimeckih chastin isnuvali okremi nacionalni zagoni v tomu chisli i rosiyan Napriklad duzhe aktivno stavali na sluzhbu nimeckij armiyi zagoni rosijskih kozakiv Vzhe v 1942 r yih kilkist narahovuvala desyatki tisyach Z vidhodom nimeckoyi armiyi v 1943 r pochinayetsya organizaciya Kozachogo Stanu Z iniciativi kolishnih bilogvardijskih oficeriv ta kozakiv bulo organizovano dekilka kozachih divizij yaki voyuvali na boci Nimechchini proti partizan v Yugoslaviyi V okremih regionah z dozvolu nimeckoyi armiyi buli organizovani okremi derzhavni ob yednannya taki yak Lokotska respublika Cya samoprogoloshena respublika z 8 rajoniv Orlovskoyi ta Kurskoyi oblasti mala svoyi vlasni zbrojni sili opolchennya RONA Koristuyuchis pidtrimkoyu miscevogo naselennya RONA likviduvala vsi radyanski partizanski zagoni v regioni i nadavala dopomogu regulyarnim chastinam nimeckoyi armiyi v borotbi z partizanami Duzhe aktivnu uchast u vijskovih diyah na boci Nimechchini brali kolishni oficeri Bilogo ruhu yaki opinilisya na emigraciyi Sered nih velika kilkist buli t zv folksdojche rosijski nimci yaki duzhe chasto priznachalisya na kerivni posadi v rosijskih nacionalnih z yednannyah Krim togo v deyakih regionah koncentraciya bilogvardijskoyi emigraciyi bula nastilki visokoyu sho voni stvoryuvali okremi vijskovi z yednannya takozh Napriklad na terenah Yugoslaviyi vinik Rosijskij ohoronnij korpus metoyu yakogo bula borotba z komunistichnim pidpillyam v Yugoslaviyi U 1942 r pershoyu sproboyu organizacijnogo oformlennya rosijskomovnih chastin na boci Tretogo Rejhu bulo stvorennya Rosijskoyi nacionalnoyi narodnoyi armiyi RNNA de kerivni posadi zajmali biloemigranti ochilnik Sergij Ivanov kerivniki jogo brat Mikola Kostyantin Kromiadi Igor Saharov Cherez te sho ryadovi sluzhbovci chasto perehodili na bik partizaniv nimecke komanduvannya vtratilo doviru do emigrantiv i do kincya roku faktichno rozformuvalo RNNA cherez pryame pidporyadkuvannya yiyi bataljoniv nimeckim chastinam a natomist virishilo stvoriti formalnu organizaciyu za uchastyu kolishnih sluzhbovciv Chervonoyi armiyi Faktichno ves chas isnuvannya RNNA yiyi kerivnictvo vidpovidalo za pidgotuvannya diversantiv u radyanskomu tilu a takozh okremi antipartizanski akciyi nevelikogo masshtabu do togo zh Ivanov kilka misyaciv buv vidsutnij cherez hvorobu Ideologichne pidgruntya ROA Agitacijnij plakat KONR Z samogo pochatku vijni v lavah Vermahtu sluzhila velika kilkist radyanskih i rosijskih vijskovosluzhbovciv yaki zdebilshogo dotrimuvalisya riznih cilej i ideologij vid monarhizmu deyakih kolishnih bilogvardijciv nezalezhnosti kozakiv v mezhah obicyanoyi Kazakiyi do prostogo neprijnyattya stalinskogo rezhimu i bazhannya pomstitisya za krivdi kolektivizaciyi ta represiyi Nezvazhayuchi na poradi specialistiv po Radyanskomu Soyuzu i Rosiyi z pochatku vijni Gitler pid vplivom vlasnih rasovih teorij vidmovlyavsya aktivno zaluchati rosijski emigrantski kola ta perebizhchikiv do stvorennya rosijskih derzhavnih struktur alternativnih stalinskim V 1942 r z yavilasya t zv Smolenska deklaraciya pidpisana 27 grudnya 1942 r v Berlini v yakij Vlasov zvertavsya do voyiniv Chervonoyi Armiyi vzhe vid imeni Rosijskogo Komiteta yakij nachebto roztashovuvavsya v okupovanomu Smolensku 13 sichnya 1943 r Rosijskij Komitet zvertavsya do bijciv komandiriv Chervonoyi Armiyi ta do usogo rosijskogo narodu ta inshih narodiv SRSR z zaklikom vstati na borotbu z bilshovizmom Vlitku 1943 r u Pskovi pid komanduvannyam vidbuvsya pokazovij parad tak zvanoyi Gvardijskoyi brigadi ROA yaka skladalasya z tih hto ranishe sluzhiv v Faktichno ROA na toj chas isnuvala lishe na paperi kolishni emigranti zajmali u ROA drugoryadni poziciyi a chiselnist Gvardijskoyi brigadi ne perevishuvala bataljonu Soldati brigadi nosili siru formu zagalnih SS ale z pogonami ta petlicyami vlasnogo zrazku i samorobnimi trikolorovimi kokardami a oficeri buli vdyagneni u paradnu formu Chervonoyi armiyi takozh z pogonami petlicyami ta kokardami vlasnogo zrazku Konkretni kroki po stvorennyu ROA buli zdijsneni tilki u 1944 roci koli hid vijni pochav skladatisya ne na korist Nimechchini 16 veresnya 1944 r pid chas zustrichi Vlasova z Gimmlerom buv ostatochno uzgodzhenij namir pristupiti do aktivnogo stvorennya okremoyi rosijskoyi armiyi Namirom Vlasova bulo stvoriti do lita 1945 roku prinajmni 10 pihotnih divizij odin tankovij polk zapasni brigadi i polki oficersku shkolu grupi pidtrimki ta aviaciyu Nastupnim krokom ideologichnogo oformlennya ROA stav Prazkij manifest vid 14 listopada 1944 r ta stvorennya Komitetu Vizvolennya Narodiv Rosiyi yakij ocholiv Vlasov Cej komitet v yakij okrim Vlasova vhodili inshi vidatni diyachi bilogvardijskogo emigrantskogo ruhu ta radyanski poloneni voyenachalniki zrobiv politichnu deklaraciyu likvidaciyu stalinizmu vidnovlennya usih prav gromadyan mir z Nimechchinoyu ta stvorennya novoyi politichnoyi sistemi Takim chinom KONR pozicionuvav sebe yak antibilshovickij nacionalnij ruh i progolosiv stvorennya nacionalnih rosijskih zbrojnih sil dlya dosyagnennya ciyeyi meti Sklad ROAProgoloshennya Prazkogo manifestu ta priznachennya Vlasova otrimalo shvalnu reakciyu sered bagatoh rosiyan yak tih hto vzhe voyuvav proti Stalina v okremih rosijskih zagonah tak i sered rosijskih emigrantskih kil i navit sered chiselnih gromadyan SRSR yaki buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini Za svidchennyam shtabu ROA pislya progoloshennya manifestu kilkist dobrovilnih zayav na vstup do armiyi perevishuvala 2 5 3 tisyachi v den Bezumovno na deyakih polonenih chinili tisk ale bilshist dobrovolciv zapisuvalisya v armiyu Vlasova z inshih prichin ne ostannoyu z yakih buv rosijskij patriotizm ta pragnennya vizvoliti Rosiyu vid bilshovizmu Praporom ROA buv obranij rosijskij prapor Petra I i chleni ROA pochali zminyuvati nimecku simvoliku na vlasne rosijsku Pri shtabi bagatoh z yednan Vermahtu v taborah dlya vijskovopolonenih z yavilisya predstavniki KONR yaki provodili agitacijnu robotu i aktivno zapisuvali dobrovolciv do ROA Do kincya listopada 1944 r kilkist zayav na vstup do armiyi Vlasova syagnula 300 000 Na posadi golovnokomanduvacha KONR Vlasov pochav stvoryuvati shtab ROA i priznachiv nachalnikom shtabu kolishnogo general majora Radyanskoyi Armiyi F I Truhina a jogo zastupnikom general majora V I Boyarskogo Obidva buli bezumovno neordinarnimi osobistostyami talanovitimi polkovodcyami z rokami dijovogo dosvidu v Radyanskij armiyi Do kincya lyutogo 1945 r buv sformovanij shtab yakij mav u svoyemu skladi operativnij rozviduvalnij topografichnij shifruvalnij viddili Buv takozh viddil propagandi ta yuridichnij viddil Do shtabu takozh vklyuchili predstavnikiv duhovenstva z emigraciyi i z okupovanih teritorij yaki majzhe odnogolosno pidtrimuvali vlasivskij ruh Majzhe uves vishij oficerskij korpus za nevelikim viklyuchennyam skladavsya z generaliv polkovnikiv ta shtabnih oficeriv Radyanskoyi Armiyi z velikim operativnim ta taktichnim dosvidom Rizni rodi vijsk predstavlyali avtobronetankovij aviacijnij ta artilerijskij viddili Oficerska shkola ROA Na choli Vijskovo povitryanih sil ROA stav general major V I Malcev Poodinoki rosijski lotchiki vzhe buli v pidrozdilah Lyuftvaffe ta Rosijskij Nacionalnij Armiyi V kinci lita 1942 r z radyanskih pilotiv shturmaniv ta bortovih strilciv stvorili okreme lotne z yednannya Ce z yednannya rozshirili za rahunok inshih dobrovolciv i peredali v VPS ROA zahopleni radyanski litaki i pochali perevchati lotchikiv na vikoristannya nimeckoyi aviatehniki Do skladu ROA takozh vklyuchili vlasnu oficersku shkolu yaka mala pikluvatisya pidgotovkoyu molodshih komandiriv a takozh rozviduvalnu shkolu de trenuvali rozvidnikiv ta diversantiv yakih piznishe perepravlyali za liniyu frontu Osnovoyu armiyi mala stati Persha diviziya ROA 600 pihotna diviziya Vermahtu pid kerivnictvom general majora S K Bunyachenka Z troh divizij yaki vdalosya organizuvati do kincya vijni Persha diviziya ROA bula najbilsh ukomplektovanoyu ta boyezdatnoyu Yiyi komplektuvannya zakinchilosya na pochatku bereznya 1945 r 17 sichnya 1945 r pochalosya formuvannya Drugoyi diviziyi ROA 650 pihotna diviziya na choli yakoyi stav polkovnik a piznishe za nakazom Vlasova general major G A Zvyeryev Tretyu diviziyu ROA 700 pihotna diviziya ocholiv general major M M Shapovalov Za stanom na 12 lyutogo cya diviziya vzhe mala 10 000 dobrovolciv ale bula nedoukomplektovana i faktichno ne brala uchasti u bojovih diyah Struktura ROAgolovnokomanduvach ROA general lejtenant A A Vlasov Nachalnik shtabu ta zastupnik golovnokomanduvacha general major F I Truhin Zastupnik nachalnika shtabu general major V I Boyarskij Dopomizhni vijska polkovnik Yaroputa Upravlinnya shtab kozachih vijsk general lejtenant G V Tatarkin 1 sha diviziya ROA 600 pihotna diviziya Vermahtu general major S K Bunyachenko 2 ga diviziya ROA 650 pihotna diviziya Vermahtu general major G A Zvyeryev 3 tya diviziya ROA 700 pihotna diviziya Vermahtu general major M M Shapovalov Vijskovo povitryani sili general major V I Malcev Oficerska shkola ROA general major M A Meandrov Shkola propagandistiv Vuldhajm polkovnik G I AntonovUchast u Prazkomu povstanniPam yatnik na Olshanskomu cvintari Dokladnishe Prazke povstannya Pam yatniki v Prazi U 2000 h rr na Olshanskomu cvintari u Prazi bulo vstanovleno memorialne nadgrob ya dlya soldativ RVA yaki zaginuli pid chas Prazkogo povstannya Piznishe u 2019 r za iniciativoyu prazkogo gromadskogo diyacha Pavla Zhacheka u prazkomu rajoni Rzheporiye buli vstanovleni pam yatna doshka i pam yatnik soldatam RVA yaki voyuvali na boci uchasnikiv Prazkogo povstannya Div takozhSimvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiK M Aleksandrov 2004 Armiya general lejtenanta A A Vlasova 1944 1945 materialy k istorii Vooruzhennyh Sil KONR SPbGU s 58 ISBN 5288035040 Procitovano 12 sichnya 2024 K M Aleksandrov 2004 Armiya general lejtenanta A A Vlasova 1944 1945 materialy k istorii Vooruzhennyh Sil KONR SPbGU s 157 ISBN 5288035040 Procitovano 12 sichnya 2024 Hoffmann J Istoriya vlasivskoyi armiyi Glava 5 Vijskovopoloneni stanovlyatsya soldatami ROA 3 lipnya 2007 u Wayback Machine Paris Ymca press 1990 ISBN 3 7766 2330 6 Nacionalni Dobrovolchi z yednannya v Vermahti i Vaffen SS Dobrovolci dopomizhnoyi sluzhbi 23 chervnya 2007 u Wayback Machine Hoffmann J Istoriya vlasivskoyi armiyi Glava 1 Osnovi ROA 3 lipnya 2007 u Wayback Machine Paris Ymca press 1990 ISBN 3 7766 2330 6 Dokladnishe div Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi DzherelaHoffmann I Istoriya vlasovskoj armii Paris Ymca press 1990 ISBN 3 7766 2330 6 Artemev V P Pervaya diviziya ROA Materialy k istorii osovoboditelnogo dvizheniya narodov Rossii 1941 1945 London Ontario Izdatelstvo SBONR 1974g Shtrik Shtrikfeldt V K Protiv Stalina i Gitlera M Posev 1993 Kvicinskij Yu A General Vlasov put predatelstva M 1999 ISBN 5 270 01284 7 V Kruzhkov V Sidorov Russkie po tu storonu fronta Venskij zhurnal Iyun iyul avgust 2004 Evgenij Lajons Zagadochnaya armiya generala Vlasova Posev 21 104 1948 g internetna versiya 27 veresnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaZovnishni videofajli 1 Dokumentalnij film pro RVA Rosijsku Vizvolnu Armiyu generala Vlasova ros ros Lt Gen Wladyslaw Anders Antonio Munoz Russian Volunteers in the German Wehrmacht in WorldWar II 5 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros Luneva I A Znachenie Prazhskogo manifesta dlya antisovetskoj russkoj emmigracii 29 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Drobyazko S Karashuk A Russkaya osvoboditelnaya armiya Vostochnye legiony i kazachi chasti v Vermahte M 1999 5 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Tablicy voinskih zvanij ROA 1942 45 godov 24 sichnya 2007 u Wayback Machine ros Russkaya osvoboditelnaya armiya ROA 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Russkaya osvoboditelnaya armiya ROA 27 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Russkaya Osvoboditelnaya Armiya 1941 1945 21 veresnya 2007 u Wayback Machine ros