Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Півде́нний Суда́н (англ. South Sudan, араб. جنوب السودان, офіційна назва Республіка Південний Судан; англ. Republic of South Sudan) — держава в Східній Африці. Південний Судан є найновішою державою у світі.
| Республіка Південний Судан | |||||
| |||||
| Гімн: South Sudan Oyee! | |||||
| |||||
| Столиця (та найбільше місто) | Джуба | ||||
| Офіційні мови | англійська, арабська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Форма правління | Президентська республіка | ||||
| - президент | Салва Киїр | ||||
| - віцепрезидент | Ріек Мачара | ||||
| - спікер Законодавчих зборів | |||||
| - Мирна угода | 9 січня 2005 | ||||
| - Незалежність | 9 липня 2011 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 619 745 км² (45) | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка липень 2020 | 11 193 725 (84) | ||||
| - перепис 2008 | 8 260 490 (суперечливо) | ||||
| - Густота | 19,44/км² (199) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
| - Повний | 31 675 (115) | ||||
| - На душу населення | 1,502 (178) | ||||
| ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||||
| - Повний | 3 929 (155) | ||||
| - На душу населення | 303 (187) | ||||
| ІЛР (2016) | 0.418 ((низька)) (181) | ||||
| Валюта | Південносуданський фунт (Класифікація валют (ISO 4217)) | ||||
| Часовий пояс | CAT () | ||||
| Коди ISO 3166 | SS / SSD / 728 | ||||
| Домен | .ss | ||||
| Телефонний код | +211 | ||||
| |||||
Столиця — Джуба.
Межує із Суданом на півночі, Ефіопією на сході, Кенією, Угандою й Демократичною Республікою Конго на півдні й Центральноафриканською Республікою на заході.
З 2005 по 2011 роки регіон мав автономний статус. Автономний статус краю був однією з умов мирної угоди між Народною армією (рухом) визволення Судану (НОА/М) і урядом Судану, представленого партією — закінчення Другої суданської громадянської війни. Конфлікт був найтривалішою в Африці громадянською війною.
9—15 січня 2011 року відбувся 6-денний референдум щодо незалежності краю. За його результатами, майже 99 % учасників голосування висловилися за незалежність від Судану.
Південний Судан став незалежною державою 9 липня 2011 року. 8 липня 2011 року незалежність нової країни визнав уряд Судану. 9 липня — Росія, Франція й Велика Британія.
12 липня 2011 року речник МЗС України назвав проголошення нової держави логічним наслідком проведеного референдуму, на якому громадяни південних територій Судану остаточно підтвердили свій вибір на користь незалежного та демократичного розвитку; 11 січня 2012 року Президент України підписав Указ про визнання Республіки Південний Судан як незалежної держави.
Географія
На півдні гірське пасмо возвеличує найвища гора Кіньєті (Kinyeti Imatong) (3187 метрів над рівнем моря), що знаходиться недалеко від кордону з Угандою.
Значну частину регіону займає величезне болото області Судд, утворене Білим Нілом (арабська назва — ).
За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013 рік, Південний Судан посідає в ньому четверте місце.
Населення
Населення Південного Судану становить 11 193 725 осіб і сильно відрізняється від жителів Північного Судану. Попри те, що більшість жителів усіх частин Судану — негри (проте є також багато арабів на півночі, а чорношкіре населення поділяється на племена та роди, зокрема, більшість повстанців Південного Судану належали до племені динка), існують серйозні релігійні й економічні розбіжності між північно-східним і південно-західним Суданом. Населення північного сходу країни — переважно мусульмани, на півдні і в західних провінціях Дарфур і Кордофан населення або сповідує християнство, або дотримується традиційних анімістичних релігій. На півдні країни містяться найбільші родовища нафти, що стало другим приводом для розбіжностей.
Один великий об'єднуючий чинник для народів Південного Судану — фактично всі вони, за винятком нечисленних суданських арабів, належать до нілотів, як і населення Північної Кенії, на відміну від Північного Судану. Серед шарі-нільських народів Південного Судану — динка, нуери, шиллуки, ануак, барі. У прикордонні Південного Судану з ЦАР і ДР Конго також проживають абсолютно відмінні від нілотів народи амадуа — занде, сере, мба.
Офіційна мова регіону — англійська, хоча більшість населення нею не володіє. Основна маса населення розмовляє численними нілотськими, ніло-хамітськими мовами та діалектами. Мовою міжнаціонального спілкування надалі залишається арабська (її суданський варіант).
Історія
Підписання 1972 року Аддис-Абебської угоди призвело до припинення громадянської війни між ворогуючими Північчю та Півднем і наданням Півдню певної автономії в питаннях внутрішнього управління. Затишшя тривало близько 10 років, після чого збройний конфлікт відновила Суданська народно-визвольна армія. Приводом для цього послужила політика ісламізації країни, у рамках якої в 1983 році тодішній президент Джафар Німейрі розділив південну провінцію Екваторія на 3 окремі провінції, а в кримінальне законодавство країни введено деякі види покарань, передбачені нормами шаріату (такі як забивання камінням, публічне шмагання й відсікання рук).
За американськими оцінками, за два десятиліття, що минули з моменту поновлення збройного конфлікту на півдні Судану, урядові війська знищили близько 2 млн мирних жителів. Унаслідок періодичних посух, голоду, нестачі палива, ескалації збройного протистояння, порушення прав людини понад 4 млн жителів краю були змушені покинути свої домівки й рятуватися втечею в міста або в сусідні країни — Ефіопію, Кенію, Уганду, Єгипет. Біженці, позбавлені можливості займатися сільським господарством або іншим чином заробляти собі на життя, страждають від недоїдання, позбавлені доступу до освіти й охорони здоров'я. Тривала громадянська війна призвела до появи т. зв. «втраченого покоління».
Мирні переговори між повстанцями Півдня й урядом в 2003—2004 роках дали відчутні результати, але збройні зіткнення в ряді південних районів тривали. 9 січня 2005 року в Кенії підписано угоди, що надали регіону широкі автономні права, а його лідер Джон Гаранг став віцепрезидентом Судану. Південний Судан отримав право на 6-річну автономію з наступним референдумом про свою незалежність. Крім того, відповідно до угод, прибутки від видобутку нафти в цей період повинні ділитися порівну між центральним урядом Судану та південною автономією. Це дещо розрядило напружену обстановку. Але 30 липня 2005 Гаранг загинув в аварії гелікоптера, і ситуація знову загострилася. Для врегулювання обстановки у вересні 2007 року Південний Судан відвідав Генеральний Секретар ООН Пан Гімун.
Скандал із постачанням українських озброєнь до Південного Судану
У 2008 році виник скандал через підозри щодо постачань українських танків Т-72, пересувних ракетних установок БМ-21 «Град», вогнепальної зброї та іншого військового обладнання до Південного Судану через Кенію (зокрема, судном «Фаїна», захопленим сомалійськими піратами). Офіційний Київ заперечував цю інформацію. У грудні 2010 року сайт WikiLeaks оприлюднив відповідні дипломатичні документи США на цю тему.
Референдум 2011
22 грудня 2009 року парламент Судану схвалив закон, яким встановив правила проведення референдуму 2011 року. Південний Судан отримає незалежність, якщо за неї проголосує 51 % голосуючих за явки не менше 60 %.
22 липня 2009 року третейський суд у Гаазі вирішив суперечку щодо кордону біля міста в центрі Судану, що виник 2005 року, після початку перемир'я. Межі міста було скориговано, а мешканці отримали право визначити його приналежність до Південного Судану 2011 року.
Крім референдуму в Південному Судані повинен бути також визначений статус провінцій (Південний Кордофан) і Голубий Ніл. На відміну від Аб'єя, для цих провінцій референдуму про входження до складу Південного Судану не передбачено. Відповідно до договору 2005 року, передбачено, що статус цих теренів має визначитися шляхом «всенародного опитування». Проте час і механізм його проведення чітко не визначено.
9—15 січня 2011 року відбувся 6-денний референдум щодо незалежності краю. За його результатами, майже 99 % учасників голосування висловилися за незалежність від Судану.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Адміністративний поділ
| № | Штат | Арабська назва | Англійська назва | Площа, км² | Населення (2007, оцінка) | Центр | Колишній регіон |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Вараб | واراب | Warrap | 31 027 | 1 032 208 | Кваджок | Бахр-ель-Газаль |
| 2 | Верхній Ніл | أعالي النيل | Upper Nile | 77 773 | 1 243 855 | Малакал | |
| 3 | Джонглей | جونقلي | Jonglei | 122 479 | 1 206 830 | ||
| 4 | Західна Екваторія | غرب الاستوائية | West Equatoria | 79 319 | 1 764 142 | ||
| 5 | Західний Бахр-ель-Газаль | غرب بحر الغزال | West Bahr-al-Ghazal | 93 900 | 1 491 359 | Вау | Бахр-ель-Газаль |
| 6 | Ель-Вахда | غرب أعالي النيل | Western Upper Nile / Unity | 35 956 | 266 726 | Бентіу | [[Великий Верхній Ніл (регіон)|Великий Верхній Ніл]] |
| 7 | Озерний | البحيرات | Lakes | 40 235 | 578 615 | Румбек | Бахр-ель-Газаль |
| 8 | Північний Бахр-ель-Газаль | شمال بحر الغزال | North Bahr-al-Ghazal | 33 558 | 1 491 359 | Авейль | Бахр-ель-Газаль |
| 9 | Східна Екваторія | شرق الاستوائية | East Equatoria | 82 542 | 228 169 | ||
| 10 | Центральна Екваторія | الاستوائية الوسطى | Central Equatoria | 22 956 | 342 093 | Джуба | |
| 11 | كبير ﺑاﺒأﻒ | Greater Pibor | 41 962 | 214 676 | |||
| 12 | رأﻔإﻨﺞ | Ruweng | 246 360 | Ель-Вахда | |||
| 13 | Аб'єй | أبيي | Abyei | 10 546 | 124 390 | Аб'єй | — |
Економіка
Економіка Південного Судану — одна з типових африканських слаборозвинених економічних систем. Південний Судан є однією з найбідніших країн у світі. Нафта — головний ресурс країни, на який спирається вся економіка Південного Судану.
Південний Судан експортує на міжнародній ринок деревину. Масиви лісового фонду тикового дерева знаходяться в , , та . Західні ресурси екваторіальної деревини знаходяться в (Замої). Регіон багатий природними ресурсами, такими як залізна руда, мідь, хромомісні руди, цинк, вольфрам, слюда, срібло, золото. Є можливості для розвитку гідроенергетики.
Економіка країни, як і в багатьох інших країнах, що розвиваються, значною мірою залежить від сільського господарства. Найважливішими сільськогосподарськими культурами Південного Судану є бавовна, арахіс, сорго, просо, пшениця, гуміарабік, цукрова тростина, тапіока, манго, папая, банани, батат та кунжут.
До 1992 року валютою в країні був динар, який замінив суданський фунт. З 9 липня 2011 року на території Південного Судану був запроваджений південносуданський фунт, повноцінний обіг якого на всій території країни почався з серпня 2011 року.
Транспорт
У країні є залізничне сполучення на лінії Бабануса-Вау.
Туризм
Південний Судан має потенціал для розвитку туризму, зокрема завдяки трьом національним паркам країни, проте відповідна інфраструктура перебуває лише на стадії планування.
Культура
Культура Південного Судану охоплює релігію, мови, етноси, мистецтво, традиції харчування різних етнічних груп країни. Основну групу населення становлять представники нілотських народів, найчисленнішими з яких є динка, нуер, азанде, барі, сурма та шиллуки.
Офіційний канал Південно-Суданського телебачення — Ебоні ТБ.
Спорт у Південному Судані представлений низкою національних спортивних команд (футбол, баскетбол), які виступають за Південний Судан як на міжнародній спортивній арені, так і всередині країни.
Мови
Офіційною мовою країни є англійська, хоча більшість населення її не знає, мовою міжнаціонального спілкування і далі лишається арабська. Більшість жителів Південного Судану розмовляють численними адамава-убангійськими, нілотськими, , центральносуданськими та іншими мовами й діалектами, найбільшою з яких є мова дінка.
Релігія
Більшість населення Південного Судану сповідує або християнство, або традиційні африканські анімістичні релігії. Релігійні відмінності поглибили конфлікт з мусульманською Північчю. У південній частині країни переважають як язичницькі, так і християнські впливи, відображені в житті місцевого населення, хоча існує й невелика ісламська громада. У країні є нечисленні англіканські парафії.
Освіта
Освіта в Південному Судані представлена як мережею державних, так і приватних (переважно католицьких) навчальних закладів. Рівень грамотності населення Південного Судану один з найнижчих у світі. За даними ЮНІСЕФ, лише 1 % дівчат має закінчену початкову освіту.
З вищих навчальних закладів у країні діють Університет Джуби, Католицький університет Судану, Університет Верхнього Нілу та Університет Бахр-ель-Газаля.
Спорт
Збірна Південного Судану з баскетболу була створена у травні 2011 року.
Примітки
- Южный Судан получил национальную доменную зону, сайты будут иметь окончание .ss // Газета.Ru, 12.08.2011(рос.)
- Новому государству Южный Судан присвоен международный телефонный код 211(рос.)
- Fisher, Jonah (23 жовтня 2005). South Sudan gets new government. BBC News, United Kingdom. Процитовано 7 грудня 2008.
- News, Reuters (27 травня 2008). . Thomson Reuters Foundation. Архів оригіналу за 24 жовтня 2009. Процитовано 7 грудня 2008.
- Закінчився референдум з самовизначення Південного Судану[недоступне посилання з липня 2019]
- Results for the Referendum of Southern Sudan
- Південний Судан став 54-ю країною Африки
- Коментар речника МЗС України у зв'язку з проголошенням незалежності Південного Судану
- Україна визнала Південний Судан[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Указ Президента України № 10/2012 від 11 січня 2012 року «Про визнання Республіки Південний Судан»
- Південний Судан — член ООН
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 30 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 21 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 21 січня 2011.
- The Nuba Mountains — straddling the north-south divide
- Will Sudan's Nuba Mountains be left high and dry? // BBC. Архів оригіналу за 12 березня 2010. Процитовано 21 січня 2011.
- Регіон Судану, до складу якого входив цей штат до 1994 року.
- Sudan: One country or two? (англійською) . bbc.co.uk. 04.01.2011. Архів оригіналу за 03.03.2012. Процитовано 2011-1-16.
- В Судане 4 миллиона человек примут участие в референдуме о независимости (російською) . rus.ruvr.ru (посилання на «Бі-бі-сі»). 03.01.2011. Архів оригіналу за 03.03.2012. Процитовано 2011-1-3.
Див. також
Посилання
- (англ.)
- Представництво уряду в США та ООН(англ.)
- (англ.)
- Офіційний портал партії Народного визвольного руху Судану(англ.)
- (англ.)
- Інформаційний портал Південного Судану(англ.)
- (рос.)
- Радіопередача про Південний Судан(рос.)
- Афанасьєв О. Знайомтеся: Південний Судан — нова країна на політичній карті світу. (укр.)
- (рос.)
 Судан | ||
 Центральноафриканська Республіка |  |  Ефіопія |
 ДР Конго |  Уганда |  Кенія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivde nnij Suda n angl South Sudan arab جنوب السودان oficijna nazva Respublika Pivdennij Sudan angl Republic of South Sudan derzhava v Shidnij Africi Pivdennij Sudan ye najnovishoyu derzhavoyu u sviti Respublika Pivdennij Sudan angl Republic of South Sudan dinka Paankɔc Cueny Thudan suah Jamhuri ya Sudan KusiniPrapor GerbGimn South Sudan Oyee source source Roztashuvannya Pivdennogo SudanuStolicya ta najbilshe misto DzhubaOficijni movi anglijska arabskaForma pravlinnya Prezidentska respublika prezident Salva Kiyir viceprezident Riek Machara spiker Zakonodavchih zboriv Mirna ugoda 9 sichnya 2005 Nezalezhnist 9 lipnya 2011 Plosha Zagalom 619 745 km 45 Naselennya ocinka lipen 2020 11 193 725 84 perepis 2008 8 260 490 superechlivo Gustota 19 44 km 199 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 31 675 115 Na dushu naselennya 1 502 178 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 3 929 155 Na dushu naselennya 303 187 ILR 2016 0 418 nizka 181 Valyuta Pivdennosudanskij funt a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 Klasifikaciya valyut ISO 4217 a Chasovij poyas CAT UTC 2 Kodi ISO 3166 SS SSD 728Domen ssTelefonnij kod 211Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij Sudan Pivnichnij Sudan Darfur Pivdennij Sudan referendum u 2011 Ab yej referendum u 2011 Nubijski gori j Blakitnij Nil vsenarodne opituvannya v 2011 Stolicya Dzhuba Mezhuye iz Sudanom na pivnochi Efiopiyeyu na shodi Keniyeyu Ugandoyu j Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo na pivdni j Centralnoafrikanskoyu Respublikoyu na zahodi Z 2005 po 2011 roki region mav avtonomnij status Avtonomnij status krayu buv odniyeyu z umov mirnoyi ugodi mizh Narodnoyu armiyeyu ruhom vizvolennya Sudanu NOA M i uryadom Sudanu predstavlenogo partiyeyu zakinchennya Drugoyi sudanskoyi gromadyanskoyi vijni Konflikt buv najtrivalishoyu v Africi gromadyanskoyu vijnoyu 9 15 sichnya 2011 roku vidbuvsya 6 dennij referendum shodo nezalezhnosti krayu Za jogo rezultatami majzhe 99 uchasnikiv golosuvannya vislovilisya za nezalezhnist vid Sudanu Pivdennij Sudan stav nezalezhnoyu derzhavoyu 9 lipnya 2011 roku 8 lipnya 2011 roku nezalezhnist novoyi krayini viznav uryad Sudanu 9 lipnya Rosiya Franciya j Velika Britaniya 12 lipnya 2011 roku rechnik MZS Ukrayini nazvav progoloshennya novoyi derzhavi logichnim naslidkom provedenogo referendumu na yakomu gromadyani pivdennih teritorij Sudanu ostatochno pidtverdili svij vibir na korist nezalezhnogo ta demokratichnogo rozvitku 11 sichnya 2012 roku Prezident Ukrayini pidpisav Ukaz pro viznannya Respubliki Pivdennij Sudan yak nezalezhnoyi derzhavi 14 lipnya 2011 roku Pivdennij Sudan stav 193 m chlenom OON GeografiyaDokladnishe Geografiya Pivdennogo Sudanu Mista Pivdennogo Sudanu ta Richki Pivdennogo Sudanu Na pivdni girske pasmo vozvelichuye najvisha gora Kinyeti Kinyeti Imatong 3187 metriv nad rivnem morya sho znahoditsya nedaleko vid kordonu z Ugandoyu Znachnu chastinu regionu zajmaye velichezne boloto oblasti Sudd utvorene Bilim Nilom arabska nazva Za danimi rejtingu Nespromozhnih derzhav na 2013 rik Pivdennij Sudan posidaye v nomu chetverte misce NaselennyaNaselennya Pivdennogo Sudanu stanovit 11 193 725 osib i silno vidriznyayetsya vid zhiteliv Pivnichnogo Sudanu Popri te sho bilshist zhiteliv usih chastin Sudanu negri prote ye takozh bagato arabiv na pivnochi a chornoshkire naselennya podilyayetsya na plemena ta rodi zokrema bilshist povstanciv Pivdennogo Sudanu nalezhali do plemeni dinka isnuyut serjozni religijni j ekonomichni rozbizhnosti mizh pivnichno shidnim i pivdenno zahidnim Sudanom Naselennya pivnichnogo shodu krayini perevazhno musulmani na pivdni i v zahidnih provinciyah Darfur i Kordofan naselennya abo spoviduye hristiyanstvo abo dotrimuyetsya tradicijnih animistichnih religij Na pivdni krayini mistyatsya najbilshi rodovisha nafti sho stalo drugim privodom dlya rozbizhnostej Odin velikij ob yednuyuchij chinnik dlya narodiv Pivdennogo Sudanu faktichno vsi voni za vinyatkom nechislennih sudanskih arabiv nalezhat do nilotiv yak i naselennya Pivnichnoyi Keniyi na vidminu vid Pivnichnogo Sudanu Sered shari nilskih narodiv Pivdennogo Sudanu dinka nueri shilluki anuak bari U prikordonni Pivdennogo Sudanu z CAR i DR Kongo takozh prozhivayut absolyutno vidminni vid nilotiv narodi amadua zande sere mba Oficijna mova regionu anglijska hocha bilshist naselennya neyu ne volodiye Osnovna masa naselennya rozmovlyaye chislennimi nilotskimi nilo hamitskimi movami ta dialektami Movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya nadali zalishayetsya arabska yiyi sudanskij variant IstoriyaDokladnishe Istoriya Pivdennogo Sudanu Dzhon Garang lider Narodnoyi armiyi vizvolennya Sudanu do svoyeyi zagibeli 2005 rokuSalva Kiyir prezident Pivdennogo Sudanu Pidpisannya 1972 roku Addis Abebskoyi ugodi prizvelo do pripinennya gromadyanskoyi vijni mizh voroguyuchimi Pivnichchyu ta Pivdnem i nadannyam Pivdnyu pevnoyi avtonomiyi v pitannyah vnutrishnogo upravlinnya Zatishshya trivalo blizko 10 rokiv pislya chogo zbrojnij konflikt vidnovila Sudanska narodno vizvolna armiya Privodom dlya cogo posluzhila politika islamizaciyi krayini u ramkah yakoyi v 1983 roci todishnij prezident Dzhafar Nimejri rozdiliv pivdennu provinciyu Ekvatoriya na 3 okremi provinciyi a v kriminalne zakonodavstvo krayini vvedeno deyaki vidi pokaran peredbacheni normami shariatu taki yak zabivannya kaminnyam publichne shmagannya j vidsikannya ruk Za amerikanskimi ocinkami za dva desyatilittya sho minuli z momentu ponovlennya zbrojnogo konfliktu na pivdni Sudanu uryadovi vijska znishili blizko 2 mln mirnih zhiteliv Unaslidok periodichnih posuh golodu nestachi paliva eskalaciyi zbrojnogo protistoyannya porushennya prav lyudini ponad 4 mln zhiteliv krayu buli zmusheni pokinuti svoyi domivki j ryatuvatisya vtecheyu v mista abo v susidni krayini Efiopiyu Keniyu Ugandu Yegipet Bizhenci pozbavleni mozhlivosti zajmatisya silskim gospodarstvom abo inshim chinom zaroblyati sobi na zhittya strazhdayut vid nedoyidannya pozbavleni dostupu do osviti j ohoroni zdorov ya Trivala gromadyanska vijna prizvela do poyavi t zv vtrachenogo pokolinnya Mirni peregovori mizh povstancyami Pivdnya j uryadom v 2003 2004 rokah dali vidchutni rezultati ale zbrojni zitknennya v ryadi pivdennih rajoniv trivali 9 sichnya 2005 roku v Keniyi pidpisano ugodi sho nadali regionu shiroki avtonomni prava a jogo lider Dzhon Garang stav viceprezidentom Sudanu Pivdennij Sudan otrimav pravo na 6 richnu avtonomiyu z nastupnim referendumom pro svoyu nezalezhnist Krim togo vidpovidno do ugod pributki vid vidobutku nafti v cej period povinni dilitisya porivnu mizh centralnim uryadom Sudanu ta pivdennoyu avtonomiyeyu Ce desho rozryadilo napruzhenu obstanovku Ale 30 lipnya 2005 Garang zaginuv v avariyi gelikoptera i situaciya znovu zagostrilasya Dlya vregulyuvannya obstanovki u veresni 2007 roku Pivdennij Sudan vidvidav Generalnij Sekretar OON Pan Gimun Skandal iz postachannyam ukrayinskih ozbroyen do Pivdennogo Sudanu U 2008 roci vinik skandal cherez pidozri shodo postachan ukrayinskih tankiv T 72 peresuvnih raketnih ustanovok BM 21 Grad vognepalnoyi zbroyi ta inshogo vijskovogo obladnannya do Pivdennogo Sudanu cherez Keniyu zokrema sudnom Fayina zahoplenim somalijskimi piratami Oficijnij Kiyiv zaperechuvav cyu informaciyu U grudni 2010 roku sajt WikiLeaks oprilyudniv vidpovidni diplomatichni dokumenti SShA na cyu temu Referendum 2011 Dokladnishe Referendum shodo nezalezhnosti Pivdennogo Sudanu 22 grudnya 2009 roku parlament Sudanu shvaliv zakon yakim vstanoviv pravila provedennya referendumu 2011 roku Pivdennij Sudan otrimaye nezalezhnist yaksho za neyi progolosuye 51 golosuyuchih za yavki ne menshe 60 22 lipnya 2009 roku tretejskij sud u Gaazi virishiv superechku shodo kordonu bilya mista v centri Sudanu sho vinik 2005 roku pislya pochatku peremir ya Mezhi mista bulo skorigovano a meshkanci otrimali pravo viznachiti jogo prinalezhnist do Pivdennogo Sudanu 2011 roku Krim referendumu v Pivdennomu Sudani povinen buti takozh viznachenij status provincij Pivdennij Kordofan i Golubij Nil Na vidminu vid Ab yeya dlya cih provincij referendumu pro vhodzhennya do skladu Pivdennogo Sudanu ne peredbacheno Vidpovidno do dogovoru 2005 roku peredbacheno sho status cih tereniv maye viznachitisya shlyahom vsenarodnogo opituvannya Prote chas i mehanizm jogo provedennya chitko ne viznacheno 9 15 sichnya 2011 roku vidbuvsya 6 dennij referendum shodo nezalezhnosti krayu Za jogo rezultatami majzhe 99 uchasnikiv golosuvannya vislovilisya za nezalezhnist vid Sudanu Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko pivdennosudanski vidnosiniAdministrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Pivdennogo Sudanu Shtat Arabska nazva Anglijska nazva Plosha km Naselennya 2007 ocinka Centr Kolishnij region1 Varab واراب Warrap 31 027 1 032 208 Kvadzhok Bahr el Gazal2 Verhnij Nil أعالي النيل Upper Nile 77 773 1 243 855 Malakal3 Dzhonglej جونقلي Jonglei 122 479 1 206 8304 Zahidna Ekvatoriya غرب الاستوائية West Equatoria 79 319 1 764 1425 Zahidnij Bahr el Gazal غرب بحر الغزال West Bahr al Ghazal 93 900 1 491 359 Vau Bahr el Gazal6 El Vahda غرب أعالي النيل Western Upper Nile Unity 35 956 266 726 Bentiu Velikij Verhnij Nil region Velikij Verhnij Nil 7 Ozernij البحيرات Lakes 40 235 578 615 Rumbek Bahr el Gazal8 Pivnichnij Bahr el Gazal شمال بحر الغزال North Bahr al Ghazal 33 558 1 491 359 Avejl Bahr el Gazal9 Shidna Ekvatoriya شرق الاستوائية East Equatoria 82 542 228 16910 Centralna Ekvatoriya الاستوائية الوسطى Central Equatoria 22 956 342 093 Dzhuba11 كبير ﺑاﺒأﻒ Greater Pibor 41 962 214 67612 رأﻔإﻨﺞ Ruweng 246 360 El Vahda13 Ab yej أبيي Abyei 10 546 124 390 Ab yej EkonomikaDokladnishe Ekonomika Pivdennogo Sudanu Ekonomika Pivdennogo Sudanu odna z tipovih afrikanskih slaborozvinenih ekonomichnih sistem Pivdennij Sudan ye odniyeyu z najbidnishih krayin u sviti Nafta golovnij resurs krayini na yakij spirayetsya vsya ekonomika Pivdennogo Sudanu Pivdennij Sudan eksportuye na mizhnarodnij rinok derevinu Masivi lisovogo fondu tikovogo dereva znahodyatsya v ta Zahidni resursi ekvatorialnoyi derevini znahodyatsya v Zamoyi Region bagatij prirodnimi resursami takimi yak zalizna ruda mid hromomisni rudi cink volfram slyuda sriblo zoloto Ye mozhlivosti dlya rozvitku gidroenergetiki Ekonomika krayini yak i v bagatoh inshih krayinah sho rozvivayutsya znachnoyu miroyu zalezhit vid silskogo gospodarstva Najvazhlivishimi silskogospodarskimi kulturami Pivdennogo Sudanu ye bavovna arahis sorgo proso pshenicya gumiarabik cukrova trostina tapioka mango papaya banani batat ta kunzhut Do 1992 roku valyutoyu v krayini buv dinar yakij zaminiv sudanskij funt Z 9 lipnya 2011 roku na teritoriyi Pivdennogo Sudanu buv zaprovadzhenij pivdennosudanskij funt povnocinnij obig yakogo na vsij teritoriyi krayini pochavsya z serpnya 2011 roku TransportU krayini ye zaliznichne spoluchennya na liniyi Babanusa Vau Dokladnishe Zaliznichni stanciyi Pivdennogo SudanuTurizmPivdennij Sudan maye potencial dlya rozvitku turizmu zokrema zavdyaki trom nacionalnim parkam krayini prote vidpovidna infrastruktura perebuvaye lishe na stadiyi planuvannya KulturaModel Alek Vek z Pivdennogo SudanuDokladnishe Kultura Pivdennogo Sudanu Kultura Pivdennogo Sudanu ohoplyuye religiyu movi etnosi mistectvo tradiciyi harchuvannya riznih etnichnih grup krayini Osnovnu grupu naselennya stanovlyat predstavniki nilotskih narodiv najchislennishimi z yakih ye dinka nuer azande bari surma ta shilluki Oficijnij kanal Pivdenno Sudanskogo telebachennya Eboni TB Sport u Pivdennomu Sudani predstavlenij nizkoyu nacionalnih sportivnih komand futbol basketbol yaki vistupayut za Pivdennij Sudan yak na mizhnarodnij sportivnij areni tak i vseredini krayini MoviDokladnishe Movi v Pivdennomu Sudani Choloviki sho tancyuyut Oficijnoyu movoyu krayini ye anglijska hocha bilshist naselennya yiyi ne znaye movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya i dali lishayetsya arabska Bilshist zhiteliv Pivdennogo Sudanu rozmovlyayut chislennimi adamava ubangijskimi nilotskimi centralnosudanskimi ta inshimi movami j dialektami najbilshoyu z yakih ye mova dinka ReligiyaDokladnishe Religiya v Pivdennomu Sudani Bilshist naselennya Pivdennogo Sudanu spoviduye abo hristiyanstvo abo tradicijni afrikanski animistichni religiyi Religijni vidminnosti poglibili konflikt z musulmanskoyu Pivnichchyu U pivdennij chastini krayini perevazhayut yak yazichnicki tak i hristiyanski vplivi vidobrazheni v zhitti miscevogo naselennya hocha isnuye j nevelika islamska gromada U krayini ye nechislenni anglikanski parafiyi OsvitaDokladnishe Osvita v Pivdennomu Sudani Osvita v Pivdennomu Sudani predstavlena yak merezheyu derzhavnih tak i privatnih perevazhno katolickih navchalnih zakladiv Riven gramotnosti naselennya Pivdennogo Sudanu odin z najnizhchih u sviti Za danimi YuNISEF lishe 1 divchat maye zakinchenu pochatkovu osvitu Z vishih navchalnih zakladiv u krayini diyut Universitet Dzhubi Katolickij universitet Sudanu Universitet Verhnogo Nilu ta Universitet Bahr el Gazalya SportZbirna Pivdennogo Sudanu z basketbolu bula stvorena u travni 2011 roku PrimitkiYuzhnyj Sudan poluchil nacionalnuyu domennuyu zonu sajty budut imet okonchanie ss Gazeta Ru 12 08 2011 ros Novomu gosudarstvu Yuzhnyj Sudan prisvoen mezhdunarodnyj telefonnyj kod 211 ros Fisher Jonah 23 zhovtnya 2005 South Sudan gets new government BBC News United Kingdom Procitovano 7 grudnya 2008 News Reuters 27 travnya 2008 Thomson Reuters Foundation Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2009 Procitovano 7 grudnya 2008 Zakinchivsya referendum z samoviznachennya Pivdennogo Sudanu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Results for the Referendum of Southern Sudan Pivdennij Sudan stav 54 yu krayinoyu Afriki Komentar rechnika MZS Ukrayini u zv yazku z progoloshennyam nezalezhnosti Pivdennogo Sudanu Ukrayina viznala Pivdennij Sudan nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Ukaz Prezidenta Ukrayini 10 2012 vid 11 sichnya 2012 roku Pro viznannya Respubliki Pivdennij Sudan Pivdennij Sudan chlen OON Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 30 veresnya 2013 Arhiv originalu za 11 grudnya 2010 Procitovano 21 sichnya 2011 Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2011 The Nuba Mountains straddling the north south divide Will Sudan s Nuba Mountains be left high and dry BBC Arhiv originalu za 12 bereznya 2010 Procitovano 21 sichnya 2011 Region Sudanu do skladu yakogo vhodiv cej shtat do 1994 roku Sudan One country or two anglijskoyu bbc co uk 04 01 2011 Arhiv originalu za 03 03 2012 Procitovano 2011 1 16 V Sudane 4 milliona chelovek primut uchastie v referendume o nezavisimosti rosijskoyu rus ruvr ru posilannya na Bi bi si 03 01 2011 Arhiv originalu za 03 03 2012 Procitovano 2011 1 3 Div takozhSudan znachennya Zahidnij Sudan Francuzkij SudanPosilannyaPivdennij Sudan u sestrinskih VikiproyektahPivdennij Sudan u Vikimandrah Proyekt Pivdennij Sudan Pivdennij Sudan u Vikishovishi angl Predstavnictvo uryadu v SShA ta OON angl angl Oficijnij portal partiyi Narodnogo vizvolnogo ruhu Sudanu angl angl Informacijnij portal Pivdennogo Sudanu angl ros Radioperedacha pro Pivdennij Sudan ros Afanasyev O Znajomtesya Pivdennij Sudan nova krayina na politichnij karti svitu ukr ros Sudan Centralnoafrikanska Respublika EfiopiyaDR Kongo Uganda Keniya