Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мови Південного Судану — мови спілкування народів Південного Судану.
| Мови | |
|---|---|
 Знак англійською в Джубі | |
| Офіційна мова | Англійська |
| Національна мова | та інші 6 мов |
| Розкладка клавіатури |  |
Лінгва франка:
| |
За повідомленням голови Міністерства законодавчих справ уряду Південного Судану , офіційною мовою країни за новою Конституції визнано англійську, проте більшість населення її не знає, а мовою міжнаціонального спілкування неофіційно продовжує залишатися арабська. Серед найпоширеніших мов в Південному Судані — Дінка (найпоширеніша), Нуер, Ачолі, Маді, , Барі, , , Занде, , Муру, , Топоса, , , , і Ланге. Їхні назви збігаються з назвами етнічних груп чи племен, які є носіями цих мов та говірок.
Більшість жителів Південного Судану розмовляють численними Адамава-убангійськими, нілотськими, , центральносуданськими та іншими мовами і діалектами.
Мова динка
Мова народу динка (самоназва - Thuɔŋjäŋ ) — одна з найбільших мов серед мов етнічних груп Південного Судану. Кількість носіїв становить близько 2-3 млн. Мова поділяється на 5 великих діалектних зон. Термін Jaang іноді позначає всю сукупність діалектів динка, тоді як діалект Rek (Tonj) вважається стандартним, найпрестижнішим з погляду соціального статусу.
Мова нуер
Мова нуер належить до західної гілки нілотських мов гіпотетичної Ніло-сахарської макросім'ї. Нуер поширений серед народності нуер в південному Судані, що є однією з найчисленніших народностей цього регіону (невелика кількість носіїв мови проживають також в Ефіопії).
Мова ачолі
Мова етнічної групи ачолі, відома під різними самоназвами: Acholi, Acoli, Akoli, Acooli, Atscholi, Shuli, Gang, Lwoo, Lwo, Log Acoli, Dok Acoli і є мовою народності, що проживає на півдні району Опара (Південний Судан), а також у районах Гулу, Кітгум і Падер (відомих разом як Ачоліленд) на півночі Уганди. Станом на 1996 р. цією мовою розмовляло приблизно 773 800 осіб.
Мову ачолі добре розуміють носії інших мов: та .
Мова шиллук
Мова шиллук належить до нілотської групи мов і поширена серед народу шиллук, що проживає в Південному Судані. У писемності використовується алфавіт на основі латинської графіки.
Коментарі
- The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan, Part One, 6(1): "All indigenous languages of South Sudan are national languages and shall be respected, developed and promoted".
Примітки
- The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan, 2011. Government of South Sudan. Архів оригіналу за 21 July 2011. Процитовано 12 July 2011. Part One, 6(2). "English shall be the official working language in the Republic of South Sudan".
- The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan, 2011 (PDF). Government of South Sudan. Процитовано 18 November 2016.
- Ethnologue: Ethnologue Languages of the World – South Sudan, Retrieved 17 September 2018.
- United Nations Children's Fund (UNICEF): The impact of language policy and practice on children's learning: Evidence from Eastern and Southern Africa 2016 [ 2017-09-13 у Wayback Machine.] (PDF; 672 kB), Pages 1–3, Retrieved 17 September 2018
- Manfredi, Stefano (2013). . www.academia.edu. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 17 September 2018.
- Manfredi Stefano; Tosco Mauro (2016), A new state, an old language policy, and a pidgin-creolo: Juba Arabic in South Sudan, Forthcoming: Sociolinguistic Studies 2016 (PDF; 1141 kB), Pages 1–18, Retrieved 17 September 2018
- Manfredi Stefano; Tosco Mauro (2013), Language uses vs. language policy: South Sudan and Juba Arabic in the post-independence era (PDF; 301 kB), Pages 798–802, III Congresso Coordinamento Universitario per la Cooperazione allo Sviluppo, Sep 2013, Turin, Italy. JUNCO, Journal of Universities and International Development Cooperation, 2014, Imagining Cultures of Cooperation – Proceedings of the III CUCS Congress, Turin 19–21 September 2013, Retrieved 17 September 2018
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movi Pivdennogo Sudanu movi spilkuvannya narodiv Pivdennogo Sudanu MoviZnak anglijskoyu v DzhubiOficijna movaAnglijskaNacionalna movaBariDinka en en Nuer en ta inshi 6 movRozkladka klaviaturiQWERTYLingva franka en AnglijskaBariDinka en en Nuer en Za povidomlennyam golovi Ministerstva zakonodavchih sprav uryadu Pivdennogo Sudanu oficijnoyu movoyu krayini za novoyu Konstituciyi viznano anglijsku prote bilshist naselennya yiyi ne znaye a movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya neoficijno prodovzhuye zalishatisya arabska Sered najposhirenishih mov v Pivdennomu Sudani Dinka najposhirenisha Nuer Acholi Madi Bari Zande Muru Toposa i Lange Yihni nazvi zbigayutsya z nazvami etnichnih grup chi plemen yaki ye nosiyami cih mov ta govirok Poshirennya nilo saharskih mov ta centralnosudanski movi stanovlyat u Pivdennomu Sudani bilshist Bilshist zhiteliv Pivdennogo Sudanu rozmovlyayut chislennimi Adamava ubangijskimi nilotskimi centralnosudanskimi ta inshimi movami i dialektami Mova dinkaMova narodu dinka samonazva Thuɔŋjaŋ odna z najbilshih mov sered mov etnichnih grup Pivdennogo Sudanu Kilkist nosiyiv stanovit blizko 2 3 mln Mova podilyayetsya na 5 velikih dialektnih zon Termin Jaang inodi poznachaye vsyu sukupnist dialektiv dinka todi yak dialekt Rek Tonj vvazhayetsya standartnim najprestizhnishim z poglyadu socialnogo statusu Mova nuerMova nuer nalezhit do zahidnoyi gilki nilotskih mov gipotetichnoyi Nilo saharskoyi makrosim yi Nuer poshirenij sered narodnosti nuer v pivdennomu Sudani sho ye odniyeyu z najchislennishih narodnostej cogo regionu nevelika kilkist nosiyiv movi prozhivayut takozh v Efiopiyi Mova acholiMova etnichnoyi grupi acholi vidoma pid riznimi samonazvami Acholi Acoli Akoli Acooli Atscholi Shuli Gang Lwoo Lwo Log Acoli Dok Acoli i ye movoyu narodnosti sho prozhivaye na pivdni rajonu Opara Pivdennij Sudan a takozh u rajonah Gulu Kitgum i Pader vidomih razom yak Acholilend na pivnochi Ugandi Stanom na 1996 r ciyeyu movoyu rozmovlyalo priblizno 773 800 osib Movu acholi dobre rozumiyut nosiyi inshih mov ta Mova shillukMova shilluk nalezhit do nilotskoyi grupi mov i poshirena sered narodu shilluk sho prozhivaye v Pivdennomu Sudani U pisemnosti vikoristovuyetsya alfavit na osnovi latinskoyi grafiki KomentariThe Transitional Constitution of the Republic of South Sudan Part One 6 1 All indigenous languages of South Sudan are national languages and shall be respected developed and promoted PrimitkiThe Transitional Constitution of the Republic of South Sudan 2011 Government of South Sudan Arhiv originalu za 21 July 2011 Procitovano 12 July 2011 Part One 6 2 English shall be the official working language in the Republic of South Sudan The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan 2011 PDF Government of South Sudan Procitovano 18 November 2016 Ethnologue Ethnologue Languages of the World South Sudan Retrieved 17 September 2018 United Nations Children s Fund UNICEF The impact of language policy and practice on children s learning Evidence from Eastern and Southern Africa 2016 2017 09 13 u Wayback Machine PDF 672 kB Pages 1 3 Retrieved 17 September 2018 Manfredi Stefano 2013 www academia edu Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 17 September 2018 Manfredi Stefano Tosco Mauro 2016 A new state an old language policy and a pidgin creolo Juba Arabic in South Sudan Forthcoming Sociolinguistic Studies 2016 PDF 1141 kB Pages 1 18 Retrieved 17 September 2018 Manfredi Stefano Tosco Mauro 2013 Language uses vs language policy South Sudan and Juba Arabic in the post independence era PDF 301 kB Pages 798 802 III Congresso Coordinamento Universitario per la Cooperazione allo Sviluppo Sep 2013 Turin Italy JUNCO Journal of Universities and International Development Cooperation 2014 Imagining Cultures of Cooperation Proceedings of the III CUCS Congress Turin 19 21 September 2013 Retrieved 17 September 2018