Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нуери, Нуер (самоназва — наас; інші етноніми — аббінар) — нілотський народ у Південному Судані та прикордонних районах Ефіопії (Східна Африка).
| Нуери, нуер | |
|---|---|
 Танець чоловіків нуерів наприкінці сухого сезону у таборі скотарів (1939, автор фото — Wilfred Patrick Thesiger) | |
| Кількість | бл. 1,7 млн осіб (2-а пол. 1990-х, оцінка) |
| Ареал |  Південний Судан Ефіопія |
| Близькі до: | нілотські народи |
| Мова | тог наас |
| Релігія | традиційні вірування |
Нуерів, як і решту нілотів, а аткож інших народів сучасного Південного Судану (англійського Південного Судану) вивчав знаменитий англійський антрополог Едвард Еван Еванс-Прітчард.
Територія проживання, чисельність, мова і релігія
Проживають переважно в районі злиття річок Бахр-ель-Газаль з Нілом у Південному Судані (від липня 2011 року — незалежна держава, що відокремилась від метрополії Судан; у цій державі нуери живуть у центральних і північно-східних районах), а також в Ефіопії — в прикордонній смузі з Південним Суданом і Кенією.
За оцінками російських фахівців на 2-у половину 1990-х років чисельність нуерів у тодішньому південному Судані сягала 1,6 млн осіб, а в Ефіопії була близько 100 тисяч осіб. Нуери потерпали від довголітньої громадянської війни в Судані, в новоутвореному (2011) Південному Судані — це один з провідних (нілотських), але дещо відсторонених від управління (незначна урбанізація регіону проживання та слабкість традиційних управлінських структур) народів.
Розмовляють мовою тог наас шарі-нільської групи ніло-сахарської мовної родини. Має два основних діалекти — нуер і атьуот.
Нуери дотримуються традиційних вірувань. Головні божества у політеїстичному пантеоні: бог родючості (Денг), бог-творець усього сущого (Кіїр) і бог священного списа (Віу), культи яких відправляються вождями племен.
Господарство, побут, суспільна організація
Нуер — типові скотарі Східної Африки. Скотарство — пересувного відгонно-пасовищного типу. Розводять велику рогату худобу порід зебу, вівці, кози. Супутні господарські галузі — ручне землеробство (елевсина, кукурудза, дурра, бобові, гарбузи, кавуни, арахіс, кунжут), збиральництво, рибальство, лише частково полювання.
Спосіб життя нуерів визначається сезонністю. Влітку савана сильно висихає, і нуери відкочовують на великі відстані зі стадами і майном в болотяні місця і на береги річок. З приходом вологого сезону притоки Нілу розливаються, перетворюючи савану в широку заболочену місцевість, тому нуери переселяються на височини і пагорби, що місяцями оточені водою і є недоступними. У цей час нуери живуть у невеликих ізольованих один від одного поселеннях. У сухий сезон відбувається кооперація декількох поселень у стійбище, в кочову громаду на час кочування по берегах річок.
Стада випасають пастухи-чоловіки. У разі нестачі води чоловіки й підлітки риють колодязі завглибшки до 10 метрів. Жінки і діти доять корів. Худобу напувають 3 рази на добу з корит, які чоловіки наповнюють водою з криниці. Водопій є найбільш трудомісткою роботою в скотарстві.
З початком дощів (кінець травня) нуери повертаються в зимові поселення і починають землеробські роботи: чоловіки обробляють ґрунт, жінки висаджують культури. Молодь в цей час випасає худобу на найближчих прилеглих пасовищах.
Заняття ремеслами відносяться також до цього сезону: обробка шкур, дублення шкір, гончарство, ковальство. Розвиненим є і виготовлення знарядь праці та зброї з кісток і рогів зебу, оскільки нуерам завжди бракувало металу, який вони вимінювали у сусідів динка. Шкурами застеляють долівку в оселі і покривають курені в стійбищах, шкірою обтягують барабани, з ременів сукають мотузки і нашийники для худоби, зі шкіри також роблять мішки для транспортування води, харчів і посуду під час кочівель та задля зберігання їх у житлах. З рогів роблять гарні ложки, тютюнниці, наконечники гарпунів, скребків. Гарбузи — матеріал для виготовлення калебас — судин і мисок. Глина використовується для виготовлення посуду, зернотерток, казанів для варіння їжі, з неї викладають вогнище. З деревини роблять держаки списів і гарпунів, палиць, молотків тощо. Човни і опорні стовпи хатин роблять з цілих стовбурів пальми делеб. Широко поширеним є плетіння з рослинних волокон (кошики, мішки, сагайдаки, циновки).
Двоїстий характер господарської діяльності визначив специфічний тип суспільної організації нуерів — племінний, на базі системи генеалогічних зв'язків та системи вікових класів лінійного типу. Нуери поділяються на ряд племен (по 40-50 тисяч осіб кожне). Кожне плем'я має самоназву, діалектні особливості і автономну систему вікових класів, у якій вирізняються дві соціальні ступені: перша — хлопчики, друга — чоловіки-воїни. Поділ громадської праці організовано за віком та статтю. Хлопчики виконують будь-які види робіт, включно з доїнням корів. Після ініціації в 16-18-річному віці юнаки, ставши чоловіками-воїнами, мають справу тільки з випасом худоби та її охороною, а також з іншими видами суто чоловічої діяльності.
Племена нуер не мали централізованого управління, час-по-час об'єднуючись для набігів з метою заволодіти худобою на сусідів динка. Влада, згідно з існуючою традицією, перебуває у чоловіків старшого соціально-вікового покоління. Ритуальний лідер племені керує обрядовою діяльністю. Племінна структура нуерів є найскладнішою серед нілотов. Основний соціальний осередок — велика родина. Шлюб у нуерів — патрилокальний, стосунки спорідненості — патрилінійні. Нуери переважно моногамні, але в деяких випадках практикується полігінія. Жених виплачує родині нареченої калим у вигляді худоби (зазвичай у межах 40 голів).
Матеріальна культура: житло, одяг, їжа
Зазвичай село нуерів складається з 20-30 хатин, круглих у плані, з високою конічною на кінці солом'яною стріхою. Стіни — каркас з гілок, обмазані сумішшю глини, гною, землі та посіченої соломи. Така хатина служить 5-6 років. Відстань між поселеннями — 10-20 км.
Тимчасові нуерські домогосподарства в кочових стійбищах складаються з легкої овальної в плані хатини з гілок і загорожі для худоби — своєрідного краалю, огородженого колючим чагарником. Стійбище оточується вузької канавкою. Літні стійбища відстоять від постійних поселень на десятки кілометрів і перехід до них подеколи триває до двох тижнів.
Чоловічий традиційний одяг нуерів — пов'язка на стегнах (раніше часто взагалі не практикувалося носіння одягу), жіночий — шкіряний фартух, оздоблений бахромою і тасьмами з нанизаними на них намистинами. Прикраси — браслети на ногах і руках з кістки, міді, дерева, намиста з намистин, раковин, плетіння. Амулети: зуби хижаків, зі шкіри, трави. Сучасний одяг — довга сорочка з бавовняної тканини.
Онову раціону нуерів традиційно складали молоко і просо (різноманітні каші, юшки, коржі), вживали у їжу також овочі і плоди. Традиційною цінною поживною стравою, як і в решти нілотів, є суміш молока з кров'ю. Практикуючі полювання урізноманітнювали харчування дичиною. М'ясо нуери вживають рідко, переважно забивають стару і/або хвору худобу в ритуальних цілях.
Джерела, посилання і література
- Калиновская К. П. Нуэры // Народы и религии мира / під ред. Тішкова В.А., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999 (рос.) електронне посилання →
- Butt A. The Nilotes of the Anglo-Egyptian Sudan and Uganda., L., [1952] (англ.)
- Evans-Pritchard, E. E. Nuer Religion, Oxford: Clarendon Press, 1956 (англ.)
- Maurice Glickman, Ivan Karp, Kent Maynard. On Rereading The Nuer // Current Anthropology, Vol. 26, No. 2 (Apr., 1985), pp. 286-288 (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nueri Nuer samonazva naas inshi etnonimi abbinar nilotskij narod u Pivdennomu Sudani ta prikordonnih rajonah Efiopiyi Shidna Afrika Nueri nuerTanec cholovikiv nueriv naprikinci suhogo sezonu u tabori skotariv 1939 avtor foto Wilfred Patrick Thesiger Kilkistbl 1 7 mln osib 2 a pol 1990 h ocinka ArealPivdennij Sudan EfiopiyaBlizki do nilotski narodiMovatog naasReligiyatradicijni viruvannya Nueriv yak i reshtu nilotiv a atkozh inshih narodiv suchasnogo Pivdennogo Sudanu anglijskogo Pivdennogo Sudanu vivchav znamenitij anglijskij antropolog Edvard Evan Evans Pritchard Teritoriya prozhivannya chiselnist mova i religiyaProzhivayut perevazhno v rajoni zlittya richok Bahr el Gazal z Nilom u Pivdennomu Sudani vid lipnya 2011 roku nezalezhna derzhava sho vidokremilas vid metropoliyi Sudan u cij derzhavi nueri zhivut u centralnih i pivnichno shidnih rajonah a takozh v Efiopiyi v prikordonnij smuzi z Pivdennim Sudanom i Keniyeyu Za ocinkami rosijskih fahivciv na 2 u polovinu 1990 h rokiv chiselnist nueriv u todishnomu pivdennomu Sudani syagala 1 6 mln osib a v Efiopiyi bula blizko 100 tisyach osib Nueri poterpali vid dovgolitnoyi gromadyanskoyi vijni v Sudani v novoutvorenomu 2011 Pivdennomu Sudani ce odin z providnih nilotskih ale desho vidstoronenih vid upravlinnya neznachna urbanizaciya regionu prozhivannya ta slabkist tradicijnih upravlinskih struktur narodiv Rozmovlyayut movoyu tog naas shari nilskoyi grupi nilo saharskoyi movnoyi rodini Maye dva osnovnih dialekti nuer i atuot Nueri dotrimuyutsya tradicijnih viruvan Golovni bozhestva u politeyistichnomu panteoni bog rodyuchosti Deng bog tvorec usogo sushogo Kiyir i bog svyashennogo spisa Viu kulti yakih vidpravlyayutsya vozhdyami plemen Gospodarstvo pobut suspilna organizaciyaNuer tipovi skotari Shidnoyi Afriki Skotarstvo peresuvnogo vidgonno pasovishnogo tipu Rozvodyat veliku rogatu hudobu porid zebu vivci kozi Suputni gospodarski galuzi ruchne zemlerobstvo elevsina kukurudza durra bobovi garbuzi kavuni arahis kunzhut zbiralnictvo ribalstvo lishe chastkovo polyuvannya Tabir stijbishe skotariv nueriv 1931 Nuer z koshikom 1920 ti Sposib zhittya nueriv viznachayetsya sezonnistyu Vlitku savana silno visihaye i nueri vidkochovuyut na veliki vidstani zi stadami i majnom v bolotyani miscya i na beregi richok Z prihodom vologogo sezonu pritoki Nilu rozlivayutsya peretvoryuyuchi savanu v shiroku zabolochenu miscevist tomu nueri pereselyayutsya na visochini i pagorbi sho misyacyami otocheni vodoyu i ye nedostupnimi U cej chas nueri zhivut u nevelikih izolovanih odin vid odnogo poselennyah U suhij sezon vidbuvayetsya kooperaciya dekilkoh poselen u stijbishe v kochovu gromadu na chas kochuvannya po beregah richok Stada vipasayut pastuhi choloviki U razi nestachi vodi choloviki j pidlitki riyut kolodyazi zavglibshki do 10 metriv Zhinki i diti doyat koriv Hudobu napuvayut 3 razi na dobu z korit yaki choloviki napovnyuyut vodoyu z krinici Vodopij ye najbilsh trudomistkoyu robotoyu v skotarstvi Z pochatkom doshiv kinec travnya nueri povertayutsya v zimovi poselennya i pochinayut zemlerobski roboti choloviki obroblyayut grunt zhinki visadzhuyut kulturi Molod v cej chas vipasaye hudobu na najblizhchih prileglih pasovishah Zanyattya remeslami vidnosyatsya takozh do cogo sezonu obrobka shkur dublennya shkir goncharstvo kovalstvo Rozvinenim ye i vigotovlennya znaryad praci ta zbroyi z kistok i rogiv zebu oskilki nueram zavzhdi brakuvalo metalu yakij voni viminyuvali u susidiv dinka Shkurami zastelyayut dolivku v oseli i pokrivayut kureni v stijbishah shkiroyu obtyaguyut barabani z remeniv sukayut motuzki i nashijniki dlya hudobi zi shkiri takozh roblyat mishki dlya transportuvannya vodi harchiv i posudu pid chas kochivel ta zadlya zberigannya yih u zhitlah Z rogiv roblyat garni lozhki tyutyunnici nakonechniki garpuniv skrebkiv Garbuzi material dlya vigotovlennya kalebas sudin i misok Glina vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya posudu zernotertok kazaniv dlya varinnya yizhi z neyi vikladayut vognishe Z derevini roblyat derzhaki spisiv i garpuniv palic molotkiv tosho Chovni i oporni stovpi hatin roblyat z cilih stovburiv palmi deleb Shiroko poshirenim ye pletinnya z roslinnih volokon koshiki mishki sagajdaki cinovki Dvoyistij harakter gospodarskoyi diyalnosti viznachiv specifichnij tip suspilnoyi organizaciyi nueriv pleminnij na bazi sistemi genealogichnih zv yazkiv ta sistemi vikovih klasiv linijnogo tipu Nueri podilyayutsya na ryad plemen po 40 50 tisyach osib kozhne Kozhne plem ya maye samonazvu dialektni osoblivosti i avtonomnu sistemu vikovih klasiv u yakij viriznyayutsya dvi socialni stupeni persha hlopchiki druga choloviki voyini Podil gromadskoyi praci organizovano za vikom ta stattyu Hlopchiki vikonuyut bud yaki vidi robit vklyuchno z doyinnyam koriv Pislya iniciaciyi v 16 18 richnomu vici yunaki stavshi cholovikami voyinami mayut spravu tilki z vipasom hudobi ta yiyi ohoronoyu a takozh z inshimi vidami suto cholovichoyi diyalnosti Nuerskij bik na tli hatini 1935 Plemena nuer ne mali centralizovanogo upravlinnya chas po chas ob yednuyuchis dlya nabigiv z metoyu zavoloditi hudoboyu na susidiv dinka Vlada zgidno z isnuyuchoyu tradiciyeyu perebuvaye u cholovikiv starshogo socialno vikovogo pokolinnya Ritualnij lider plemeni keruye obryadovoyu diyalnistyu Pleminna struktura nueriv ye najskladnishoyu sered nilotov Osnovnij socialnij oseredok velika rodina Shlyub u nueriv patrilokalnij stosunki sporidnenosti patrilinijni Nueri perevazhno monogamni ale v deyakih vipadkah praktikuyetsya poliginiya Zhenih viplachuye rodini narechenoyi kalim u viglyadi hudobi zazvichaj u mezhah 40 goliv Materialna kultura zhitlo odyag yizhaZazvichaj selo nueriv skladayetsya z 20 30 hatin kruglih u plani z visokoyu konichnoyu na kinci solom yanoyu strihoyu Stini karkas z gilok obmazani sumishshyu glini gnoyu zemli ta posichenoyi solomi Taka hatina sluzhit 5 6 rokiv Vidstan mizh poselennyami 10 20 km Tanec nuerskih zhinok bl 1928 Timchasovi nuerski domogospodarstva v kochovih stijbishah skladayutsya z legkoyi ovalnoyi v plani hatini z gilok i zagorozhi dlya hudobi svoyeridnogo kraalyu ogorodzhenogo kolyuchim chagarnikom Stijbishe otochuyetsya vuzkoyi kanavkoyu Litni stijbisha vidstoyat vid postijnih poselen na desyatki kilometriv i perehid do nih podekoli trivaye do dvoh tizhniv Cholovichij tradicijnij odyag nueriv pov yazka na stegnah ranishe chasto vzagali ne praktikuvalosya nosinnya odyagu zhinochij shkiryanij fartuh ozdoblenij bahromoyu i tasmami z nanizanimi na nih namistinami Prikrasi brasleti na nogah i rukah z kistki midi dereva namista z namistin rakovin pletinnya Amuleti zubi hizhakiv zi shkiri travi Suchasnij odyag dovga sorochka z bavovnyanoyi tkanini Onovu racionu nueriv tradicijno skladali moloko i proso riznomanitni kashi yushki korzhi vzhivali u yizhu takozh ovochi i plodi Tradicijnoyu cinnoyu pozhivnoyu stravoyu yak i v reshti nilotiv ye sumish moloka z krov yu Praktikuyuchi polyuvannya uriznomanitnyuvali harchuvannya dichinoyu M yaso nueri vzhivayut ridko perevazhno zabivayut staru i abo hvoru hudobu v ritualnih cilyah Dzherela posilannya i literaturaKalinovskaya K P Nuery Narody i religii mira pid red Tishkova V A M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 ros elektronne posilannya Butt A The Nilotes of the Anglo Egyptian Sudan and Uganda L 1952 angl Evans Pritchard E E Nuer Religion Oxford Clarendon Press 1956 angl Maurice Glickman Ivan Karp Kent Maynard On Rereading The Nuer Current Anthropology Vol 26 No 2 Apr 1985 pp 286 288 angl angl