Ачо́лі (самоназва — аколі; також ґанґ, шулі, макшдуру) — нілотський народ групи південних луо у Східній Африці; один з найбільших чисельно з 43-х народів Уганди.
Ачолі Acholi | |
---|---|
Діти ачолі в таборі для переміщених осіб в Кітгумі | |
Кількість | 800 000 осіб |
Ареал | Уганда Південний Судан |
Близькі до: | луо Нілотські народи |
Мова | ачолі (лог аколі) |
Релігія | християнство (католицизм і протестантизм) мусульмани-суніти традиційні культи (Анімізм), |
Чисельність і територія проживання
Люди ачолі населяють історичну область Ачоліленд на півночі Уганди, що охоплює райони Гулу, Кітгум і Падер, а також район Мегве на півдні сучасного Південного Судану (незалежна держава з липня 2011 року).
За результатами перепису в Уганді 1991 року було зареєстровано 746 796 осіб, які назвалися ачолі; ще бл. 45 000 осіб ачолі проживають поза Угандою.
Мова і релігія
Мова ачолі — лог аколі, належить до західно-нілотських мов групи мов луо, носії розуміють мову ланго і часто решту мов луо.
Мова є писемною і має певні успіхи в просуванні у ЗМІ та розвитку літератури. Так, один з найвідоміших творів угандійської літератури «Пісня Лавіно» спершу був написаний Окотом п'Бітеком мовою ачолі, а вже тоді був здійснений авторизований переклад англійською.
У ачолі зберігаються традиційні вірування, є мусульмани-суніти, частково християни.
Історія і суспільство
Ачолі — нащадки тих луо, що згідно з переказами, прийшли на північ Уганди з регіону в долині річки Бахр-ель-Газаль у Південному Судані.
Починаючи з кінця XVII століття серед народів луо, що проживали в північній Уганді, розвинувся новий соціополітичний устрій, що характеризувався, головним чином, формуванням і узаконенням статусу панівної верхівки племені, яке очолював рводі (одн. Rwot, правитель).
До середини XIX століття у східному Ачоліленді існувало близько 60 невеликих поселень-вождівств.
Впродовж 2-ї половини XIX століття арабомовні торгівці з півночі почали називати північно-угандійських луо Shooli, що з часом трансформувалось у ачолі, ставши таким чином автонімом етносу.
У ачолі розвинута система вікових класів. Міцними і дотепер лишаються традиції взаємодопомоги.
Господарство
Основні господарські заняття сучасних ачолі — розведення великої рогатої худоби і ручне тропічне землеробство (просо, елевсина, сорго, бобові, кунжут, кассава).
Серед ремесел розвитку набуло ковальство.
Культура
Ачолі традиційно живуть у великих селищах, часто укріплених.
Житло ачолі — кругла у плані хатина, що являє собою жердяний каркас, обмазаний глиною, з гостроверхим конічним дахом з соломи і гілок.
Раніше ачолі практично не носили одягу, зараз поширення набула європейська одіж.
Основу раціону складають каші (переважно просяна) і молокопродукти, також кассава, овочі, фрукти, риба тощо. Популярний напій — просяне пиво.
Духовна культура ачолі представлена залишками традиційних вірувань (культи природи і предків), фольклором (зокрема, міграційними переказами), початками сучасної професійної і масової культури.
Виноски
- Ачолі на Ethnologue: Languages of the World [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.], 15th edition. SIL International
- Webster 1970
- According to Atkinson (1994)
Джерела, посилання і література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Acholi people |
- Андрианов Б. В. Ачоли // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 79 (рос.)
- Rupiny, газета мовою ачолі [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Зразок тексту мовою ачолі на Language-Museum.com [ 19 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Invisible Acholi Children Global Night Commute [ 2 червня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Girling F.G. The Acholi of Uganda., L., 1960 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acho li samonazva akoli takozh gang shuli makshduru nilotskij narod grupi pivdennih luo u Shidnij Africi odin z najbilshih chiselno z 43 h narodiv Ugandi Acholi AcholiDiti acholi v tabori dlya peremishenih osib v KitgumiKilkist800 000 osibAreal Uganda Pivdennij SudanBlizki do luo Nilotski narodiMovaacholi log akoli Religiyahristiyanstvo katolicizm i protestantizm musulmani suniti tradicijni kulti Animizm Chiselnist i teritoriya prozhivannyaAcholi na mapi etnij Ugandi Lyudi acholi naselyayut istorichnu oblast Acholilend na pivnochi Ugandi sho ohoplyuye rajoni Gulu Kitgum i Pader a takozh rajon Megve na pivdni suchasnogo Pivdennogo Sudanu nezalezhna derzhava z lipnya 2011 roku Za rezultatami perepisu v Ugandi 1991 roku bulo zareyestrovano 746 796 osib yaki nazvalisya acholi she bl 45 000 osib acholi prozhivayut poza Ugandoyu Mova i religiyaMova acholi log akoli nalezhit do zahidno nilotskih mov grupi mov luo nosiyi rozumiyut movu lango i chasto reshtu mov luo Mova ye pisemnoyu i maye pevni uspihi v prosuvanni u ZMI ta rozvitku literaturi Tak odin z najvidomishih tvoriv ugandijskoyi literaturi Pisnya Lavino spershu buv napisanij Okotom p Bitekom movoyu acholi a vzhe todi buv zdijsnenij avtorizovanij pereklad anglijskoyu U acholi zberigayutsya tradicijni viruvannya ye musulmani suniti chastkovo hristiyani Istoriya i suspilstvoVozhd acholi foto R Buhti Richard Buchta 1877 80 Acholi nashadki tih luo sho zgidno z perekazami prijshli na pivnich Ugandi z regionu v dolini richki Bahr el Gazal u Pivdennomu Sudani Pochinayuchi z kincya XVII stolittya sered narodiv luo sho prozhivali v pivnichnij Ugandi rozvinuvsya novij sociopolitichnij ustrij sho harakterizuvavsya golovnim chinom formuvannyam i uzakonennyam statusu panivnoyi verhivki plemeni yake ocholyuvav rvodi odn Rwot pravitel Do seredini XIX stolittya u shidnomu Acholilendi isnuvalo blizko 60 nevelikih poselen vozhdivstv Vprodovzh 2 yi polovini XIX stolittya arabomovni torgivci z pivnochi pochali nazivati pivnichno ugandijskih luo Shooli sho z chasom transformuvalos u acholi stavshi takim chinom avtonimom etnosu U acholi rozvinuta sistema vikovih klasiv Micnimi i doteper lishayutsya tradiciyi vzayemodopomogi GospodarstvoOsnovni gospodarski zanyattya suchasnih acholi rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi i ruchne tropichne zemlerobstvo proso elevsina sorgo bobovi kunzhut kassava Sered remesel rozvitku nabulo kovalstvo KulturaSelishe acholi foto R Buhti Richard Buchta 1877 80 Acholi tradicijno zhivut u velikih selishah chasto ukriplenih Zhitlo acholi krugla u plani hatina sho yavlyaye soboyu zherdyanij karkas obmazanij glinoyu z gostroverhim konichnim dahom z solomi i gilok Ranishe acholi praktichno ne nosili odyagu zaraz poshirennya nabula yevropejska odizh Osnovu racionu skladayut kashi perevazhno prosyana i molokoprodukti takozh kassava ovochi frukti riba tosho Populyarnij napij prosyane pivo Duhovna kultura acholi predstavlena zalishkami tradicijnih viruvan kulti prirodi i predkiv folklorom zokrema migracijnimi perekazami pochatkami suchasnoyi profesijnoyi i masovoyi kulturi VinoskiAcholi na Ethnologue Languages of the World 6 listopada 2011 u Wayback Machine 15th edition SIL International Webster 1970 According to Atkinson 1994 Dzherela posilannya i literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Acholi peopleAndrianov B V Acholi Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 79 ros Rupiny gazeta movoyu acholi 14 sichnya 2010 u Wayback Machine Zrazok tekstu movoyu acholi na Language Museum com 19 bereznya 2009 u Wayback Machine Invisible Acholi Children Global Night Commute 2 chervnya 2014 u Wayback Machine ros Girling F G The Acholi of Uganda L 1960 angl