До нашого часу збереглося 9 повістей Тараса Шевченка, створені ним між 1852—1858 роками російською мовою під час його заслання у Новопетровському укріпленні та перебування у Нижньому Новгороді, хоча існують відомості що він написав їх близько двох десятків.
Історія
У Новопетровському укріпленні Шевченко написав такі повісті російською мовою: «Наймичка» (1853), «Варнак» (1853), «Княгиня» (1853), «Музикант» (1855), «Нещасний» (1855), «Капітанша» (1855), «Близнюки» (1855), «Художник» (1856) і «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» (1858), яка була розпочата на засланні й завершена у Нижньому Новгороді. У листі до Пантелеймона Куліша від 25 січня 1858 року Шевченко повідомляв, що у нього повістей «десятків коло двох набереться», проте до нашого часу дійшли лише 9. Відомо ще про повість «Из ничего почти барин», задуману першою, але невідомо чи написану. У зв'язку із забороною писати й малювати, перші дві повісті письменник мусив підписувати фіктивними датами: «Наймичка» — 25 лютого 1844, Переяслав (замість справжньої 1852—1853); «Варнак» — 1845, Київ (замість кінець 1853 — початок 1854). Проте, відчувши послаблення нагляду і приязне ставлення коменданта Іраклія Ускова, наступні повісті Шевченко підписував справжніми датами.
Складова
У повістях Шевченка висловлюється революційно-демократична і волелюбна ідеологія, так само, як і в його поезії. У трьох з них використані сюжети відомих поем — «Наймичка», «Варнак», «Княжна»; інші цілком оригінальні, в них письменник викривав самодержавство, жорстокість кріпосників, аморальність царських офіцерів. У той же час Шевченко-прозаїк з великою теплотою вивів позитивні характери трудових людей, представників світу мистецтв, продемонстрував їх шляхетні і гуманні ідеали, прагнення до освіти.
Повісті Шевченка не дорівнюють своєю мистецькою якістю його поетичним творам і за життя поета не друкувалися. Вони пов'язані з традиціями сатирично-викривальної прози Миколи Гоголя. Щедре використання в їхній мові українізмів надає цим творам українського національного колориту. Значне місце у повістях Шевченка посідав узагальнений автобіографічний елемент: спогади про дитинство («Княгиня»), епізоди з життя в Петербурзі й навчання в Академії мистецтв («Художник»), докладні описи поїздок в Україну («Музикант», «Капітанша», «Прогулянка з задоволенням і не без моралі»). Події юності, поїздки по Україні й життя на засланні зображено в повістях Шевченка з погляду зрілої людини, за плечима якої багатий і гіркий життєвий досвід. Таке переосмислення біографічного матеріалу — психологічне перевтілення автора в образ свого героя, введення фактів з особистого життя в сюжетно завершені історії персонажів, створених фантазією письменника, — є однією з характерних рис творчої манери Шевченка.
У повісті «Наймичка» використано фабулу однойменної поеми. В цьому творі Шевченко продовжив розробляти тему трагічної долі зведеної представником вищого суспільного стану жінки з народу, поширену у світовій, зокрема й російській та українській, літературі кінця XVIII — перших десятиліть XIX століть. Одна з центральних тем Шевченкової творчості (поеми «Катерина», «Слепая», «Відьма», , повість «Капітанша») — тема покритки в «Наймичці» розкривається в новому аспекті: зображенні морально-психологічної драми матері позашлюбної дитини, змушеної заради її щастя приховувати своє материнство.
Сюжет повісті «Варнак» близький до сюжету однойменної поеми, створеної на засланні 1848 року. Дія повісті відбувається в Оренбурзькому краї та на Волині. Шевченко як очевидець розповідає про ці місцевості й побут людей. На початку твору подано характеристику Оренбурзького краю, відзначено деякі риси побуту уральських козаків, розповідається про Ілецьку (Соляну) Защиту — місто на Оренбуржчині, в якому поет побував, очевидно, восени 1850 року, згадано деякі інші реалії місцевого колориту. У повісті відбилися також враження Шевченка від поїздки по Волині та Поділлю за завданням Тимчасової комісії для розбору давніх актів у Києві (Київської археографічної комісії) восени 1846 року.
У творі «Княгиня» використано окремі сюжетні мотиви й епізоди написаної 1847 року на засланні поеми «Княжна» (мотив нерівного шлюбу, епізоди розгульного життя князя, голоду й пожежі на селі тощо). Порівняно з поемою повість — новий варіант історії руйнування і виродження поміщицької родини, теми, що розроблялася у багатьох Шевченкових творах (, «Музикант», «Нещасний» й інших). Центр розповіді в «Княгині» зміщується з дочки-княжни на матір, життя якої закінчується божевіллям. Сцена божевілля княгині близька до кінцевих епізодів поем «Сліпа» і «Марина». Як і в інших повістях, жорстоким й аморальним поміщикам, що занапастила долю єдиної доньки, Шевченко протиставляє «добрих людей» з народу — заможного селянина і няньку, які взяли на себе догляд покинутої доньки княгині.
Центральна тема повісті «Музикант» — трагедія кріпака-інтелігента, одна з головних тем прозової творчості Шевченка, започаткована ним у повісті «Варнак», пізніше розвинена в «Художнику». Повість оповідає про кріпосного музиканта Тараса, який покохав дівчину-дворянку та боляче переживає своє принизливе становище у суспільстві і про те як його викупає з кріпацтва дрібний поміщик-хуторянин. Другою сюжетною лінією повісті — є трагічна доля артистки Тарасевич.
Повість «Нещасний» має морально-дидактичну спрямованість, вона постала як художній результат осмислення занотованих згодом, результатів спостережень Шевченка в побутових сцен в Орській фортеці. У повісті відтворюються обставини, в яких деформується особистість дворянських дітей, так званих «нещасних», зображених в образі головного героя твору — Іполита Хлюпіна, дворянина, записаного в рядові з волі рідної матері. Шевченко покладає провину за появу таких моральних виродків, цілковито на їхніх батьків, які, на його думку, такі ж самі за рівнем морального розвитку, або, деградації. Повість «Нещасний», на думку більшості дослідників прози Шевченка, належить до найбільш вдалих з художнього погляду його творів повістевого жанру. Чи не першим досить високу оцінку цій повісті дав Микола Костомаров, висловивши переконання, що вона посіла б «почесне місце серед найкращих творів наших белетристів, якщо б вона була надрукована»
Твір «Капітанша» побудований як повість у повісті. Основна його частина — розповідь оповідача про поїздку з Москви в Україну. Змалювання цієї подорожі має автобіографічну основу і відбиває окремі факти поїздки Шевченка з Петербурга в Україну весною 1845 року. Вставне оповідання «Капітанши», представлене автором як «розповідь очевидця», яке по суті і є ядром твору, якому підпорядковані попередня і наступна його частини, де описується цілий ряд історичних реалій. Тематично повість «Капітанша» є традиційною для Шевченка — це започаткована поемою «Катерина» розповідь про долю покритки. Але, на відміну від творів подібної проблематики у його творчості, головну увагу в «Капітанші» зосереджено виключно на образах позитивних героїв (Якима Тумана, Віктора Олександровича), де Шевченко реалізував у них свої пошуки художнього осмислення духовних основ народного національного характеру. У повісті порушується тема непомітного героїзму представників нижчих шарів суспільства, у підкресленні моральної гідності «простих людей», в «ідеї моральної переваги людей „простого звання“ над благородними». Ця ідейна тенденція дуже помітна в суперечливих образах морально розбещеного, егоїстичного гультяя-капітана, про якого Шевченко не без іронії говорить як про представника «найблагороднішого і найаристократичнішого походження», і солдата-українця Якима Тумана, працьовитого, наполегливого, альтруїстичного у власних турботах про ближнього. Стосовно цілої повісті, це протиставлення моральних, а в основі своїй також і національних типів — протиставлення російського і українського світів.
У повісті «Близнюки» Шевченко порушує тему нового героя — інтелігента-різночинця, започатковану у повістях «Варнак» та «Музикант», продовжує розробляти тему згубного впливу військового середовища на формування людської особистості, знову торкається однієї з головних тем своєї творчості — теми покритки. Головна проблема твору — питання виховання, яка була актуальною в українській та російській літературі 30—40-х років XIX століття.
У повісті «Художник» Шевченко продовжує розробляти тему долі кріпака-інтелігента, започатковану ним у повістях «Варнак» та «Музикант». Проблема трагізму становища обдарованої людини з народу в різних варіантах широко розроблялася прогресивною тогочасною літературою. Твір є важливим джерелом відомостей про біографію Шевченка в часи перебування у Петербурзі й навчання в Академії мистецтв. Повість цікава як документ епохи, у ній описані глибокі, яскраві характеристики видатних діячів культури того часу — благодійників автора: Карла Брюллова, Олексія Венеціанова, Василя Жуковського, Михайла Вієльгорського; а також його сучасників та друзів — Василя Штернберга, Григорія Михайлова, Петра Соколова, Аполлона Мокрицького, й інших.
У повісті «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» певною мірою використано жанр «подорожнього нарису», що розвинувся у світовій літературі протягом XVIII — першої половини XIX століть. У подорожніх нотатках художника Дармограя, в особі якого легко розпізнається сам автор, Шевченко розповідає життєві історії героїв і водночас у численних публіцистичних та ліричних відступах розкриває свої суспільні погляди, педагогічні ідеї, знайомить читача з власними літературними та мистецькими уподобаннями. У сюжеті повісті важливу роль відіграє мемуарний елемент — спогади про другу подорож по Україні, роки навчання в Академії мистецтв й інше.
Видання повістей
Свої повісті Шевченко підписував псевдонімом «Кобзар Дармограй». Спершу через те, що не міг виступати під своїм власним прізвищем, а згодом, аби відмежувати свою прозу від поезії. Проте за його життя не було надруковано жодної повісті. Почасти й через те, що виданню не сприяли Шевченкові друзі-літератори.
Пантелеймон Куліш у листі до Шевченка від 20 січня 1858 року писав:
Не хапайся, братику, друкувати московських повістей. Ні грошей, ні слави за них не здобудеш. Адже ж і Данте, і Петрарка думали, що прославляться латинськими своїми книгами. Отак тебе морочить ся москальщина. Цур їй! Лучче нічого не роби, так собі сиди та читай, а ми тебе хлібом прогодуємо, аби твоє здоров'є! |
Далі, у листі від 1 лютого Куліш пише:
Про московські ж повісті скажу, що зневажиш ти їми себе перед світом, та й більш нічого. Щоб писать тобі по-московськи, треба жити між московськими писателями і багато чого набраться [...] Якби в мене гроші, я б у тебе купив їх усіх та й спалив. Читав я твою «Княгиню» і «Матроса». Може, ти мені віри не піймеш, може, скажеш, що я московщини не люблю, тим і ганю. Так от же тобі: ні одна редакція журнальна не схотіла їх друкувати |
Те, що редакція журнал не схотіла надрукувати повістей Шевченка, підтверджує лист від Сергія Аксакова:
Я не раджу Вам друкувати цю повість.. Вона незрівнянно нижча від вашого віршованого таланту. [...] Я без будь-якої перестороги кажу Вам цілковину правду. Я думаю, що такому таланту, як Ви, можна сміливо говорити її, не боячися образити ваше людське марнославство |
Після цього листа Шевченко припинив спроби надрукувати свої прозові твори.
Після смерті Шевченка рукописи повістей і деяких драматичних творів перейшли на зберігання до Михайла Лазаревського, який потім в журналі «Основа» (1862 рік. № 3. С. 142—143) розмістив оголошення про їхній продаж («Извещение о прозаических сочинениях Т. Гр. Шевченка на великорусском языке»). Після цього рукописи опинилися у Миколи Костомарова і пролежали у нього без руху майже двадцять років. Протягом 1880-х років драматичні і прозові твори Шевченка друкувалися окремо в різних виданнях, а незабаром з'явилися окремим виданням: «Поеми, повісті та оповідання Т. Г. Шевченка, писані російською мовою» (видання редакції «Киевская старина». Київ. 1888 рік). Деякі з них, вперше побачили світ на сторінках журналу «Киевская старина». Наукова публікація повістей за автографами, почалася в середині XX століття.
Див. також
Література
- Дзюба І. М. Тарас Шевченко: Життя і творчість. — 2-ге вид., доопрац. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
Примітки
- Тарас Шевченко [Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Т. 10. — С. 3811-3823.] litopys.org.ua Процитовано 4 жовтня 2022
- Повести Тараса Шевченко [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] litmir.me Процитовано 6 вересня 2020
- «Наймичка» [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- «Варнак» [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- «Княгиня» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- «Музыкант» [Архівовано 9 лютого 2013 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- «Несчастный» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ПОВІСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «НЕСЧАСТНЫЙ»[недоступне посилання] studfile.net Процитовано 6 вересня 2020
- «Капитанша» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- «Близнецы» [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- «Художник» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- «Прогулка с удовольствием и не без морали» [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] litopys.org.ua Процитовано 6 вересня 2020
- Листи до Тараса Шевченка. - стор. 103, 105
- мова йде про «Прогулянку з задоволенням і не без моралі»
- t-shevchenko.name Тарас Шевченко. Энциклопедия жизни и творчества. Проза Процитовано 6 вересня 2020. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
Посилання
- Проза Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 355-360.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do nashogo chasu zbereglosya 9 povistej Tarasa Shevchenka stvoreni nim mizh 1852 1858 rokami rosijskoyu movoyu pid chas jogo zaslannya u Novopetrovskomu ukriplenni ta perebuvannya u Nizhnomu Novgorodi hocha isnuyut vidomosti sho vin napisav yih blizko dvoh desyatkiv Faksimile povisti Shevchenka Neshasnij 1855 Zmist 1 Istoriya 2 Skladova 2 1 Najmichka 2 2 Varnak 2 3 Knyaginya 2 4 Muzikant 2 5 Neshasnij 2 6 Kapitansha 2 7 Bliznyuki 2 8 Hudozhnik 2 9 Progulyanka z zadovolennyam i ne bez morali 3 Vidannya povistej 4 Div takozh 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriyared U Novopetrovskomu ukriplenni Shevchenko napisav taki povisti rosijskoyu movoyu Najmichka 1853 Varnak 1853 Knyaginya 1853 Muzikant 1855 Neshasnij 1855 Kapitansha 1855 Bliznyuki 1855 Hudozhnik 1856 i Progulyanka z zadovolennyam i ne bez morali 1858 yaka bula rozpochata na zaslanni j zavershena u Nizhnomu Novgorodi U listi do Pantelejmona Kulisha vid 25 sichnya 1858 roku Shevchenko povidomlyav sho u nogo povistej desyatkiv kolo dvoh naberetsya prote do nashogo chasu dijshli lishe 9 Vidomo she pro povist Iz nichego pochti barin zadumanu pershoyu ale nevidomo chi napisanu U zv yazku iz zaboronoyu pisati j malyuvati pershi dvi povisti pismennik musiv pidpisuvati fiktivnimi datami Najmichka 25 lyutogo 1844 Pereyaslav zamist spravzhnoyi 1852 1853 Varnak 1845 Kiyiv zamist kinec 1853 pochatok 1854 Prote vidchuvshi poslablennya naglyadu i priyazne stavlennya komendanta Irakliya Uskova nastupni povisti Shevchenko pidpisuvav spravzhnimi datami Skladovared U povistyah Shevchenka vislovlyuyetsya revolyucijno demokratichna i volelyubna ideologiya tak samo yak i v jogo poeziyi U troh z nih vikoristani syuzheti vidomih poem Najmichka Varnak Knyazhna inshi cilkom originalni v nih pismennik vikrivav samoderzhavstvo zhorstokist kriposnikiv amoralnist carskih oficeriv U toj zhe chas Shevchenko prozayik z velikoyu teplotoyu viviv pozitivni harakteri trudovih lyudej predstavnikiv svitu mistectv prodemonstruvav yih shlyahetni i gumanni ideali pragnennya do osviti 1 2 Povisti Shevchenka ne dorivnyuyut svoyeyu misteckoyu yakistyu jogo poetichnim tvoram i za zhittya poeta ne drukuvalisya Voni pov yazani z tradiciyami satirichno vikrivalnoyi prozi Mikoli Gogolya Shedre vikoristannya v yihnij movi ukrayinizmiv nadaye cim tvoram ukrayinskogo nacionalnogo koloritu Znachne misce u povistyah Shevchenka posidav uzagalnenij avtobiografichnij element spogadi pro ditinstvo Knyaginya epizodi z zhittya v Peterburzi j navchannya v Akademiyi mistectv Hudozhnik dokladni opisi poyizdok v Ukrayinu Muzikant Kapitansha Progulyanka z zadovolennyam i ne bez morali Podiyi yunosti poyizdki po Ukrayini j zhittya na zaslanni zobrazheno v povistyah Shevchenka z poglyadu zriloyi lyudini za plechima yakoyi bagatij i girkij zhittyevij dosvid Take pereosmislennya biografichnogo materialu psihologichne perevtilennya avtora v obraz svogo geroya vvedennya faktiv z osobistogo zhittya v syuzhetno zaversheni istoriyi personazhiv stvorenih fantaziyeyu pismennika ye odniyeyu z harakternih ris tvorchoyi maneri Shevchenka 1 Najmichka red U povisti Najmichka vikoristano fabulu odnojmennoyi poemi V comu tvori Shevchenko prodovzhiv rozroblyati temu tragichnoyi doli zvedenoyi predstavnikom vishogo suspilnogo stanu zhinki z narodu poshirenu u svitovij zokrema j rosijskij ta ukrayinskij literaturi kincya XVIII pershih desyatilit XIX stolit Odna z centralnih tem Shevchenkovoyi tvorchosti poemi Katerina Slepaya Vidma Marina povist Kapitansha tema pokritki v Najmichci rozkrivayetsya v novomu aspekti zobrazhenni moralno psihologichnoyi drami materi pozashlyubnoyi ditini zmushenoyi zaradi yiyi shastya prihovuvati svoye materinstvo 3 Varnak red Syuzhet povisti Varnak blizkij do syuzhetu odnojmennoyi poemi stvorenoyi na zaslanni 1848 roku Diya povisti vidbuvayetsya v Orenburzkomu krayi ta na Volini Shevchenko yak ochevidec rozpovidaye pro ci miscevosti j pobut lyudej Na pochatku tvoru podano harakteristiku Orenburzkogo krayu vidznacheno deyaki risi pobutu uralskih kozakiv rozpovidayetsya pro Ilecku Solyanu Zashitu misto na Orenburzhchini v yakomu poet pobuvav ochevidno voseni 1850 roku zgadano deyaki inshi realiyi miscevogo koloritu U povisti vidbilisya takozh vrazhennya Shevchenka vid poyizdki po Volini ta Podillyu za zavdannyam Timchasovoyi komisiyi dlya rozboru davnih aktiv u Kiyevi Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi voseni 1846 roku 4 Knyaginya red U tvori Knyaginya vikoristano okremi syuzhetni motivi j epizodi napisanoyi 1847 roku na zaslanni poemi Knyazhna motiv nerivnogo shlyubu epizodi rozgulnogo zhittya knyazya golodu j pozhezhi na seli tosho Porivnyano z poemoyu povist novij variant istoriyi rujnuvannya i virodzhennya pomishickoyi rodini temi sho rozroblyalasya u bagatoh Shevchenkovih tvorah Petrus Muzikant Neshasnij j inshih Centr rozpovidi v Knyagini zmishuyetsya z dochki knyazhni na matir zhittya yakoyi zakinchuyetsya bozhevillyam Scena bozhevillya knyagini blizka do kincevih epizodiv poem Slipa i Marina Yak i v inshih povistyah zhorstokim j amoralnim pomishikam sho zanapastila dolyu yedinoyi donki Shevchenko protistavlyaye dobrih lyudej z narodu zamozhnogo selyanina i nyanku yaki vzyali na sebe doglyad pokinutoyi donki knyagini 5 Muzikant red Centralna tema povisti Muzikant tragediya kripaka inteligenta odna z golovnih tem prozovoyi tvorchosti Shevchenka zapochatkovana nim u povisti Varnak piznishe rozvinena v Hudozhniku Povist opovidaye pro kriposnogo muzikanta Tarasa yakij pokohav divchinu dvoryanku ta bolyache perezhivaye svoye prinizlive stanovishe u suspilstvi i pro te yak jogo vikupaye z kripactva dribnij pomishik hutoryanin Drugoyu syuzhetnoyu liniyeyu povisti ye tragichna dolya artistki Tarasevich 6 Neshasnij red Povist Neshasnij maye moralno didaktichnu spryamovanist vona postala yak hudozhnij rezultat osmislennya zanotovanih zgodom rezultativ sposterezhen Shevchenka v pobutovih scen v Orskij forteci U povisti vidtvoryuyutsya obstavini v yakih deformuyetsya osobistist dvoryanskih ditej tak zvanih neshasnih zobrazhenih v obrazi golovnogo geroya tvoru Ipolita Hlyupina dvoryanina zapisanogo v ryadovi z voli ridnoyi materi Shevchenko pokladaye provinu za poyavu takih moralnih virodkiv cilkovito na yihnih batkiv yaki na jogo dumku taki zh sami za rivnem moralnogo rozvitku abo degradaciyi Povist Neshasnij na dumku bilshosti doslidnikiv prozi Shevchenka nalezhit do najbilsh vdalih z hudozhnogo poglyadu jogo tvoriv povistevogo zhanru Chi ne pershim dosit visoku ocinku cij povisti dav Mikola Kostomarov vislovivshi perekonannya sho vona posila b pochesne misce sered najkrashih tvoriv nashih beletristiv yaksho b vona bula nadrukovana 7 8 Kapitansha red Tvir Kapitansha pobudovanij yak povist u povisti Osnovna jogo chastina rozpovid opovidacha pro poyizdku z Moskvi v Ukrayinu Zmalyuvannya ciyeyi podorozhi maye avtobiografichnu osnovu i vidbivaye okremi fakti poyizdki Shevchenka z Peterburga v Ukrayinu vesnoyu 1845 roku Vstavne opovidannya Kapitanshi predstavlene avtorom yak rozpovid ochevidcya yake po suti i ye yadrom tvoru yakomu pidporyadkovani poperednya i nastupna jogo chastini de opisuyetsya cilij ryad istorichnih realij Tematichno povist Kapitansha ye tradicijnoyu dlya Shevchenka ce zapochatkovana poemoyu Katerina rozpovid pro dolyu pokritki Ale na vidminu vid tvoriv podibnoyi problematiki u jogo tvorchosti golovnu uvagu v Kapitanshi zoseredzheno viklyuchno na obrazah pozitivnih geroyiv Yakima Tumana Viktora Oleksandrovicha de Shevchenko realizuvav u nih svoyi poshuki hudozhnogo osmislennya duhovnih osnov narodnogo nacionalnogo harakteru U povisti porushuyetsya tema nepomitnogo geroyizmu predstavnikiv nizhchih shariv suspilstva u pidkreslenni moralnoyi gidnosti prostih lyudej v ideyi moralnoyi perevagi lyudej prostogo zvannya nad blagorodnimi Cya idejna tendenciya duzhe pomitna v superechlivih obrazah moralno rozbeshenogo egoyistichnogo gultyaya kapitana pro yakogo Shevchenko ne bez ironiyi govorit yak pro predstavnika najblagorodnishogo i najaristokratichnishogo pohodzhennya i soldata ukrayincya Yakima Tumana pracovitogo napoleglivogo altruyistichnogo u vlasnih turbotah pro blizhnogo Stosovno ciloyi povisti ce protistavlennya moralnih a v osnovi svoyij takozh i nacionalnih tipiv protistavlennya rosijskogo i ukrayinskogo svitiv 9 Bliznyuki red U povisti Bliznyuki Shevchenko porushuye temu novogo geroya inteligenta riznochincya zapochatkovanu u povistyah Varnak ta Muzikant prodovzhuye rozroblyati temu zgubnogo vplivu vijskovogo seredovisha na formuvannya lyudskoyi osobistosti znovu torkayetsya odniyeyi z golovnih tem svoyeyi tvorchosti temi pokritki Golovna problema tvoru pitannya vihovannya yaka bula aktualnoyu v ukrayinskij ta rosijskij literaturi 30 40 h rokiv XIX stolittya 10 Hudozhnik red U povisti Hudozhnik Shevchenko prodovzhuye rozroblyati temu doli kripaka inteligenta zapochatkovanu nim u povistyah Varnak ta Muzikant Problema tragizmu stanovisha obdarovanoyi lyudini z narodu v riznih variantah shiroko rozroblyalasya progresivnoyu togochasnoyu literaturoyu Tvir ye vazhlivim dzherelom vidomostej pro biografiyu Shevchenka v chasi perebuvannya u Peterburzi j navchannya v Akademiyi mistectv Povist cikava yak dokument epohi u nij opisani gliboki yaskravi harakteristiki vidatnih diyachiv kulturi togo chasu blagodijnikiv avtora Karla Bryullova Oleksiya Venecianova Vasilya Zhukovskogo Mihajla Viyelgorskogo a takozh jogo suchasnikiv ta druziv Vasilya Shternberga Grigoriya Mihajlova Petra Sokolova Apollona Mokrickogo Karla Joahima j inshih 11 Progulyanka z zadovolennyam i ne bez morali red U povisti Progulyanka z zadovolennyam i ne bez morali pevnoyu miroyu vikoristano zhanr podorozhnogo narisu sho rozvinuvsya u svitovij literaturi protyagom XVIII pershoyi polovini XIX stolit U podorozhnih notatkah hudozhnika Darmograya v osobi yakogo legko rozpiznayetsya sam avtor Shevchenko rozpovidaye zhittyevi istoriyi geroyiv i vodnochas u chislennih publicistichnih ta lirichnih vidstupah rozkrivaye svoyi suspilni poglyadi pedagogichni ideyi znajomit chitacha z vlasnimi literaturnimi ta misteckimi upodobannyami U syuzheti povisti vazhlivu rol vidigraye memuarnij element spogadi pro drugu podorozh po Ukrayini roki navchannya v Akademiyi mistectv j inshe 12 Vidannya povistejred Svoyi povisti Shevchenko pidpisuvav psevdonimom Kobzar Darmograj Spershu cherez te sho ne mig vistupati pid svoyim vlasnim prizvishem a zgodom abi vidmezhuvati svoyu prozu vid poeziyi Prote za jogo zhittya ne bulo nadrukovano zhodnoyi povisti Pochasti j cherez te sho vidannyu ne spriyali Shevchenkovi druzi literatori Pantelejmon Kulish u listi do Shevchenka vid 20 sichnya 1858 roku pisav nbsp Ne hapajsya bratiku drukuvati moskovskih povistej Ni groshej ni slavi za nih ne zdobudesh Adzhe zh i Dante i Petrarka dumali sho proslavlyatsya latinskimi svoyimi knigami Otak tebe morochit sya moskalshina Cur yij Luchche nichogo ne robi tak sobi sidi ta chitaj a mi tebe hlibom progoduyemo abi tvoye zdorov ye nbsp Dali u listi vid 1 lyutogo Kulish pishe nbsp Pro moskovski zh povisti skazhu sho znevazhish ti yimi sebe pered svitom ta j bilsh nichogo Shob pisat tobi po moskovski treba zhiti mizh moskovskimi pisatelyami i bagato chogo nabratsya Yakbi v mene groshi ya b u tebe kupiv yih usih ta j spaliv Chitav ya tvoyu Knyaginyu i Matrosa Mozhe ti meni viri ne pijmesh mozhe skazhesh sho ya moskovshini ne lyublyu tim i ganyu Tak ot zhe tobi ni odna redakciya zhurnalna ne shotila yih drukuvati 13 nbsp Te sho redakciya zhurnal ne shotila nadrukuvati povistej Shevchenka pidtverdzhuye list vid Sergiya Aksakova nbsp Ya ne radzhu Vam drukuvati cyu povist 14 Vona nezrivnyanno nizhcha vid vashogo virshovanogo talantu Ya bez bud yakoyi perestorogi kazhu Vam cilkovinu pravdu Ya dumayu sho takomu talantu yak Vi mozhna smilivo govoriti yiyi ne boyachisya obraziti vashe lyudske marnoslavstvo nbsp Pislya cogo lista Shevchenko pripiniv sprobi nadrukuvati svoyi prozovi tvori Pislya smerti Shevchenka rukopisi povistej i deyakih dramatichnih tvoriv perejshli na zberigannya do Mihajla Lazarevskogo yakij potim v zhurnali Osnova 1862 rik 3 S 142 143 rozmistiv ogoloshennya pro yihnij prodazh Izveshenie o prozaicheskih sochineniyah T Gr Shevchenka na velikorusskom yazyke Pislya cogo rukopisi opinilisya u Mikoli Kostomarova i prolezhali u nogo bez ruhu majzhe dvadcyat rokiv Protyagom 1880 h rokiv dramatichni i prozovi tvori Shevchenka drukuvalisya okremo v riznih vidannyah a nezabarom z yavilisya okremim vidannyam Poemi povisti ta opovidannya T G Shevchenka pisani rosijskoyu movoyu vidannya redakciyi Kievskaya starina Kiyiv 1888 rik Deyaki z nih vpershe pobachili svit na storinkah zhurnalu Kievskaya starina Naukova publikaciya povistej za avtografami pochalasya v seredini XX stolittya 15 Div takozhred Neznajdeni literaturni tvori Tarasa ShevchenkaLiteraturared Dzyuba I M Taras Shevchenko Zhittya i tvorchist 2 ge vid dooprac K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Primitkired a b Taras Shevchenko Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1984 T 10 S 3811 3823 litopys org ua Procitovano 4 zhovtnya 2022 Povesti Tarasa Shevchenko Arhivovano 21 sichnya 2021 u Wayback Machine litmir me Procitovano 6 veresnya 2020 Najmichka Arhivovano 25 lipnya 2020 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Varnak Arhivovano 26 lipnya 2020 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Knyaginya Arhivovano 23 sichnya 2021 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Muzykant Arhivovano 9 lyutogo 2013 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Neschastnyj Arhivovano 23 sichnya 2021 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 HUDOZhNYa SVOYeRIDNIST POVISTI TARASA ShEVChENKA NESChASTNYJ nedostupne posilannya studfile net Procitovano 6 veresnya 2020 Kapitansha Arhivovano 23 sichnya 2021 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Bliznecy Arhivovano 3 bereznya 2020 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Hudozhnik Arhivovano 23 sichnya 2021 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Progulka s udovolstviem i ne bez morali Arhivovano 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine litopys org ua Procitovano 6 veresnya 2020 Listi do Tarasa Shevchenka stor 103 105 mova jde pro Progulyanku z zadovolennyam i ne bez morali t shevchenko name Taras Shevchenko Enciklopediya zhizni i tvorchestva Proza Procitovano 6 veresnya 2020 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Posilannyared Proza Shevchenka Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 355 360 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Povisti Tarasa Shevchenka amp oldid 42267299