Міграція або переліт птахів — щорічне переміщення або переселення птахів на відносно великі відстані, пов'язане із сезонною зміною екологічних або кормових умов або особливостями розмноження з території гніздування до території зимівлі та назад, одна з форм міграції тварин. Часто у визначенні також ставиться вимога здатності до такого переміщення у відповідь на довжину світлового дня або час року, незалежно від погодних умов, бо тільки ці фактори здатні забезпечити точну періодичність. Міграція — пристосування до сезонних змін клімату та залежних від них факторів (наявність корму, відкритої води тощо). Здібності птахів до міграції сприяє їхня висока мобільність завдяки здатності до польоту, недоступна більшості інших видів наземних тварин.
Типи переміщень птахів
За характером сезонних переміщень птахів поділяють на три основні категорії: осілих (що постійно мешкають на відносно невеликій території), кочові (що здійснюють переміщення на відносно значні відстані не регулярно, лише у пошуках їжі або у випадку поганої погоди) і мігруючих або перелітних (що здійснюють більш-менш далекі сезонні переміщення). Проте цей поділ вельми умовний, як через існування безперервного спектру моделей поведінки між цими категоріями, так і через те, що в межах однієї популяції птахи можуть демонструвати різну поведінку, а один конкретний птах — змінювати її в окремих випадках протягом життя.
За певних умов, птахи, як і інші тварини, можуть виселятися з певної території без повернення назад або здійснювати інвазії в регіони за межами району їхнього постійного проживання; такі переселення безпосередньо до міграції не належать. Виселення або інвазії можуть бути пов'язані з природною зміною ландшафту — лісовими пожежами, вирубкою лісів, осушенням боліт і т. д., або з перенаселенням конкретного виду на обмеженій території. У таких умовах птахи вимушені шукати собі нове місце, і таке переміщення ніяк не пов'язане з їхнім способом життя або часом року. До інвазій також часто відносять інтродукцію — навмисне переселення видів у регіони, де вони ніколи раніше не мешкали.
Часто не можна однозначно сказати, що даний вид птахів є строго осілим, кочівним або перелітним: різні популяції одного і того ж виду, і навіть птахи однієї популяції, можуть поводитися по-різному. Наприклад, кропив'янка (Sylvia) на більшій частині ареалу, включаючи майже всю Європу і приполярні Командорські і Алеутські острови, живе осіло, у Канаді і на півночі США кочує на незначні відстані, а на північному заході Росії, в Скандинавії і на Далекому Сході є перелітним птахом. У звичайного шпака (Sturnus vulgaris) або блакитної сойки (Cyanocitta cristata) можлива ситуація, коли на одній і тій же території частина птахів у зимовий час переміщується на південь, частина прибуває з півночі, а частина живе осіло.
Більшість міграцій відбуваються широким фронтом, проте в деяких випадках вони відбуваються вузькими смугами, міграційними маршрутами. Зазвичай подібні маршрути йдуть уздовж гірських хребтів або прибережної смуги, що дозволяє птахам користатися висхідними потоками повітря або запобігти подолання географічних бар'єрів, таких як довгі простори відкритого моря. Також маршрути не обов'язково збігаються в обох напрямках перельоту. У такому випадку виникає так звана петлеподібна міграція.
Більшість великих птахів перелітають зграями, що часто формують регулярні розташування птахів, такі як V-подібний «клин» з 12—20 птахів. Таке розташування допомагає птахам зменшити енергетичні витрати на переліт. Наприклад, ісландський (Calidris canutus) і чорногрудий побережники (Calidris alpina), як було визначено за допомогою радарів, летять у зграях на 5 км/год швидше.
Висота польоту різна у різних видів птахів. Так, залишки шилохвостів (Anas acuta) і великого грицика (Limosa limosa) були знайдені під час експедиції на Еверест на висоті до 5 тис. м у льодовику Хумбу. Гірських гусок (Anser indicus) спостерігали під час перельоту над вершинами Гімалаїв на висоті близько 8 тис. м, навіть коли неподалік були низькі перевали висотою 3 тис. м. Морські птахи зазвичай летять дуже низько над морем, проте піднімаються при прольоті над землею. У сухопутних птахів спостерігається зворотна картина. Проте більшість мігруючих птахів летять на висоті від 150 до 600 м. Зіштовхнення птахів із літаками зазвичай відбуваються на висоті до 600 м і майже ніколи вище 1800 м.
Не всі птахи здійснюють міграції за допомогою перельоту. Більшість видів пінгвінів (Spheniscidae) здійснюють регулярні міграції вплав, шляхи цих міграцій можуть досягати 1000 км довжиною. Імператорські пінгвіни здійснюють також доволі тривалі переміщення пішки до місць розмноження в Антарктиді. Блакитний тетерук (Dendragapus obscurus) здійснює регулярні міграції на різні висоти переважно пішки. Протягом посухи довгі міграції пішки здійснюють і австралійські ему (Dromaius).
Осілі птахи
Осілими називають птахів, які дотримуються певної відносно невеликої території і за межі її не переміщаються. Переважна більшість видів таких птахів мешкають в умовах, де сезонні зміни не впливають на доступність корму — тропічному та субтропічному кліматах. У помірному і арктичному поясі таких птахів небагато; до них зокрема відносяться синантропи — птахи, що мешкають поблизу людини і залежні від неї: сизий голуб (Columba livia), хатній горобець (Passer domesticus), сіра ворона (Corvus cornix), галка (Corvus monedula) і деякі інші. Частина осілих птахів, яких також називають напівосілими, поза сезоном розмноження переміщається на відносно незначні відстані від своїх гніздовій — на території України до таких птахів можна віднести, зокрема, глушців (Tetrao urogallus), рябчиків (Bonasa bonasia), тетеруків (Tetrao tetrix), частково сорок (Pica pica) і звичайну вівсянку (Emberiza citrinella).
Міграція на великі відстані
Типова картина міграції північних сухопутних птахів, таких як ластівки (Hirundo) і соколопобіних, являє собою міграцію до тропічних регіонів. Багато качок, гусок (Anser) і лебедів (Cygnus) північної півкулі є перелітними птахами, проте вони мігрують лише настільки, наскільки необхідно уникнути замерзлих водойм своїх північних районів гніздування. Більшість видів мисливських птахів залишаються в північній півкулі, але в районах із м'якішим кліматом. Наприклад, короткодзьобий гуменник (Anser brachyrhynchus) мігрує з Ісландії до Британії та прилеглих районів. Шляхи міграції та райони зимування зазвичай вивчаються молодими птахами під час першої міграції разом із своїми батьками. Деякі інші качки, проте, такі як велика чирянка (Anas querquedula), повністю або частково переміщаються до тропіків.
Природні бар'єри мають подібну роль і для морських птахів, але зворотну в порівнянні з сухопутними: значні безводні райони, де неможливо знайти їжу, є для них непереборними бар'єрами. Відкрите море також може бути бар'єром для птаха, що звик живитись у прибережних водах. Для запобігання перешкод птахи часто змушені робити перельоти обхідними шляхами: наприклад, чорна казарка (Branta bernicla) мігрує від півострова Таймир до Ваденського моря через узбережжя Білого і Балтійського морів, замість прямого перельоту через Північний Льодовитий океан та північну Скандинавію.
Подібна ситуація спостерігається і у прибережних птахів. Багато видів, такі як чорногрудий (Calidris alpina) і аляскинський (Calidris mauri) побережники, здійснюють довгі міграції зі своїх арктичних районів гніздування до теплішіх районів тієї ж півкулі; інші, такі як довгопалий побережник (Calidris pusilla), подорожують до тропіків. Прибережні птахи, як і великі водоплавні птахи, характеризуються значною витривалістю в польоті. Це дозволяє їм у випадку зимування в помірних районах здійснювати подальші короткі перельоти у випадку несприятливої погоди.
Для деяких з прибережних птахів можливості перельоту залежать від наявності певних видів трофічних ресурсів у ключових місцях зупинки уздовж шляху міграції. Це дозволяє цим птахам отримати достатньо їжі для наступної ділянки подорожі. Наприклад, важливими місцями зупинки багатьох видів птахів є затока Фанді і Делаверська затока.
Найбільшу відстань без зупинки серед всіх перелітних птахів здатні пролітати деякі популяції малого грицика (Limosa lapponica), що перелітає більше 11 тис. км з арктичної тундри Алеутських островів до новозеландських районів зимування без зупинок. Перед початком перельоту жир становить 55 % маси тіла, що необхідно для забезпечення енергією такої довгої подорожі.
Картини міграції морських птахів подібні картинам водоплавних і прибережних птахів. Деякі птахи, такі як чистун арктичний (Cepphus grylle) і деякі мартини (Larinae), досить осілі; інші, такі як більшість крячків (Sterna) і алькових (Alcidae), гніздяться в помірних районах північної півкулі та перелітають на різні відстані для зимування. Полярний крячок (Sterna paradisaea) здійснює найдовші міграції з усіх птахів — він мігрує від арктичних районів гніздування до антарктичних районів зимування. Один з полярних крачків, окільцьований пташеням на островах Фарне біля східного узбережжя Великої Британії, досяг Мельбурна (Австралія) вже через три місяця після вилуплення, здійснивши мандрівку протяжністю більш ніж у 22 тис. км. Кілька видів морських птахів, зокрема океанник Вільсона (Oceanites oceanicus) і великий буревісник (Puffinus gravis), гніздяться в Південній півкулі та мігрують на північ протягом південної зими. Ці морські птахи мають перевагу у порівнянні з більшістю перелітних птахів, оскільки здатні знаходити їжу протягом польоту над відкритим океаном.
Більшість морських птахів, особливо представників ряду буревісникоподібних (Procellariiformes), перелітають на значні відстані. Зокрема, альбатроси (Diomedeidae) південних океанів можуть перелітати всю планету поза сезоном гніздування. Ці птахи широко поширені над всім океаном, хоча концентруються в районах, де знаходять найбільшу кількість їжі. Багато з них наближаються до рекордів протяжності перельоту, так сірий буревісник (Puffinus griseus), що гніздиться на Фолклендських островах, мігрує на відстань близько 14 тис. км від районів гніздування до районів Північного Льодовитого океана біля Норвегії. Деякі малі буревісники (Puffinus puffinus) здійснюють таку ж подорож у зворотному напрямку. Оскільки ці птахи відносно довгоживучі, за життя вони долають величезні відстані, за підрахунками один рекордний малий буревісник пролетів 8 млн. км за 50 років життя.
Деякі птахи з великими крилами під час міграцій залежать від термальних потоків висхідного теплого повітря, що дозволяють їм ширяти. Ці птахи включають багатьох хижих птахів, таких як грифи, орли і канюки, та деяких інших, наприклад, лелеки (Ciconia). Ці птахи мігрують протягом світлої частини доби. Перелітні представники цієї групи зазвичай не здатні долати великі водойми через відсутність над водою термальних висхідних потоків та нездатність летіти безперервно протягом тривалого часу. Середземне море, як й інші моря, є для них майже непереборним бар'єром, що змушує птахів знаходити вузькі місця або обхідні маршрути. Велика кількість хижих птахів і лелек перетинає моря в районі Гібралтарської протоки, протоки Ересунн та протоки Босфор під час перельоту. Деякі численні види, такі як звичайний осоїд (Pernis apivorus), перелітають через ці протоки в кількості сотень тисяч за один сезон. Інші бар'єри, такі як гірські хребти, також викликають концентрацію птахів у районі вузьких проходів, особливо великих денних птахів. Це дуже помітно при перетинанні птахами Центральної Америки. У результаті подекуди птахи мігрують вузькими коридорами.
Багато дрібних комахоїдних птахів, зокрема горобцеподібні (Passeriformes), колібрі (Trochilidae) і мухоловки (Muscicapidae), також перелітають значні відстані, долаючи їх переважно вночі. Вони приземляються вранці і часто роблять зупинку на кілька днів перед продовженням перельоту. Ці птахи часто називаються транзитними мешканцями в районах, де вони мешкають короткий час між початком та закінченням перельоту.
За допомогою перельоту вночі, нічні перелітні птахи зменшують загрозу від хижаків і запобігають перегріву від збільшених витрат енергії для перельоту. Також це надає їм можливість здобувати їжу протягом дня, щоб забезпечити себе енергією для польоту. Недоліком такої поведінки є неможливість достатньо висипатися. Перелітні птахи, здається, здатні змінювати свою потребу в сні для компенсації втрат.
Кочівля та міграція на короткі відстані
Кочівними називають птахів, які поза сезоном розмноження пересуваються з місця на місце у пошуках їжі. Такі пересування зазвичай не пов'язані з циклічністю і повністю залежать від доступності їжі та погодних умов, у такому випадку вони не вважаються міграцією. Проте, існує цілий спектр проміжних між кочівлею і довгою міграцією птахів, зокрема коротка міграція, що викликається безпосередньо погодними та трофічними умовами і має відносно регулярний характер. Проте, на відміну від довгої міграції, птахи значно змінюють час відправлення до подорожі залежно від погодних умов та можуть пропускати міграцію в теплі або іншим чином сприятливі роки.
Наприклад, мешканці гір та боліт, такі як стінолаз (Tichodroma muraria) і пронурок (Cinclus cinclus) можуть пересуватися лише на різні висоти, уникаючи холодної гірської зими. Інші види, такі як кречет (Falco rusticolus) і жайворонок (Alauda), переміщаються до узбережжя або у південніші райони. Інші, такі як зяблик (Fringilla coelebs), не мігруючі у Британії, але перелітають на південь з Ірландії в дуже холодну погоду.
Кочівні птахи ряду горобцеподібних мають два типи еволюційного походження цієї поведінки. Ті види, що мають родичів, перелітних на великі відстані, в тій же родині, такі як вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita) є видами, що походять з Південної півкулі, які поступово скоротили довжину зворотного перельоту таким чином, що назавжди залишилися в північній півкулі. На відміну від них, види, які не мають ніяких міграційних родичів, наприклад омелюх (Bombycilla), фактично перелітають у відповідь на зимову погоду, а не заради збільшення можливостей відтворення.
У тропіках існує незначна варіація в довжині дня протягом всього року і завжди достатньо тепло для нормального живлення. На відміну від сезонних переміщень для зимування птахів помірних широт, більшість видів є в широкому сенсі осілими. Проте, багато видів перелітають на різні відстані залежно від кількості опадів. Так, багато тропічних районів мають вологі та сухі сезони, найкращим прикладом яких є мусони Південної Азії. Прикладом птаха, який перелітає залежно від кількості опадів, є рибалочка (Halcyon senegalensis), мешканець Західної Африки. Існує кілька видів, виключно зозуль, які є справжніми перелітними птахами в межах тропіків. Прикладом є мала зозуля (Cuculus poliocephalus), яка гніздиться в Індії та проводить решту часу в Африці.
У високих горах, таких як Гімалаї і Анди, багато видів здійснюють також сезонні висотні переміщення, а інші можуть здійснювати довгі міграції. Так, гімалайські кашмірська мухоловка (Ficedula subrubra) і строкатий дрізд (Zoothera wardii) можуть переміщатися на південь до плоскогір'їв Шрі-Ланки.
Довга міграція птахів є переважно, хоча і не виключно, явищем північної півкулі. У південній півкулі сезонні міграції менш помітні. На те є декілька причин. По-перше, значні безперервні простори суші або океану не викликають звуження міграційних маршрутів, що робить міграцію менш помітною для людини-спостерігача. По-друге, щонайменш на суші, кліматичні зони зазвичай поступово переходять одна в одну, не створюючи різких стрибків: це означає, що замість довгих перельотів над несприятливими районами для досягнення певного місця, міграційні птахи можуть мігрувати повільно, живлячись протягом подорожі. Часто без спеціальних досліджень непомітно, що птахи в певному районі мігрують, бо різні представники того ж самого виду прибувають протягом різних сезонів, поступово рухаючись у певному напрямку.
Проте, багато видів дійсно гніздяться в помірних районах південної півкулі та зимують у північніших тропічних районах. Наприклад, такі міграції здійснюють південноафриканська велика смугаста ластівка (Hirundo cucullata) і австралійські строката міагра (Myiagra cyanoleuca), австралійський широкорот (Eurystomus orientalis) і райдужна бджолоїдка (Merops ornatus).
Вторгнення та розосередження
У деяких випадках умови навколишнього середовища, наприклад, різке зниження кількості їжі після багатого на їжу періоду, приводить до вторгнення птахів в інші райони, коли велика кількість птахів разом залишають звичайні райони мешкання. Звичайний омелюх (Bombycilla garrulus) та ялиновий шишкар (Loxia curvirostra) є прикладами видів, що проявляють значні варіації чисельності птахів щороку, і таким чином сприятливі до впроваджень.
Помірні зони південних континентів мають значні посушливі райони, особливо в Австралії та південно-західній Африці, де міграції, викликані погодними умовами, звичайні, але не завжди передбачувані. Кілька тижнів дощів в одній або іншій частині зазвичай сухої центральної Австралії, наприклад, викликає швидкий ріст рослин та безхребетних, що харчуються ними, привертаючи птахів з суміжних районів. Це може трапитися протягом будь-якої частини року, та, в кожному конкретному районі, повторюється не частіше ніж раз у десятиліття, залежно від частоти періодів Ель-Ніньйо і Ла-Нінья.
Фізіологія і контроль
Контроль часу міграції та факторів навколишнього середовища, у відповідь на які відбувається міграція, закодовані на генетичному рівні та деякою мірою проявляються навіть у багатьох осілих видів птахів. Здатність до навігації і орієнтації протягом міграції є набагато складнішим явищем, яке може включати як генетичну інформацію, так і навчання.
Час міграції
Головним фізіологічним фактором, що впливає на вибір часу міграції, є зміни довжини світлового дня. Ці зміни також пов'язані з гормональними змінами організму птахів.
Безпосередньо перед міграцією багато птахів проявляють більшу активність, так званий «перелітний неспокій» (нім. Zugunruhe), та фізіологічні зміни, такі як накопичення жиру. На цю поведінку впливають не тільки зовнішні фактори. Виникнення перелітного неспокою навіть у птахів, що виросли у неволі без будь-яких сигналів зовнішнього середовища, таких як скорочення світлового дня або зниження температури, вказує на роль генетично закодованих річних ритмів, що контролюють міграцію. Також птахи, що виросли у неволі, проявляють переважний напрямок польоту, що відповідає природному напрямку міграції, інколи навіть роблячи зміни напрямку польоту, що відповідають природним.
Орієнтація і навігація
Навігація під час перельоту базується на різних органах чуття. Багато птахів використовують Сонце як компас. Використання Сонця для вибору напрямку польота вимагає здатності до компенсації залежно від часу доби. Крім того, навігація може базуватися на здатності відчувати магнітні поля або використовувати візуальну інформацію.
Більшість мігруючих птахів зазвичай дещо розосереджуються ще молодими птахами, не повертаючись після зимування точно до місця народження. Проте дещо пізніше вони формують прив'язку до певних потенційних місць гніздування і зимування. Коли така прив'язка відбувається, птах починає відвідувати саме ці місця щороку.
Здатність птахів до навігації протягом міграцій не може бути пояснена виключно генетичною програмою, навіть за допомогою використання факторів навколишнього середовища. Здатність успішно здійснювати довгі міграції ймовірно може бути пояснена лише з врахуванням когнітивних можливостей птахів та можливості розпізнавання місць завдяки пам'яті. Супутникове стеження за міграціями денних хижих птахів, таких як скопи (Pandion haliaetus) і осоїди (Pernis), показало, що старіші особини під час польоту краще здійснюють корекції на вітер.
Як показує наявність річних циклів, існує значна генетична складова у виборі часу та маршруту перельоту, проте ця програма може змінюватися під дією зовнішніх факторів. Цікавим випадком такої зміни, що виникає в результаті географічного бар'єра, є зміна міграційного маршруту деяких центральноєвропейських чорноголових кропив'янок (Sylvia atricapilla), що мігрують на захід і зимують у Великій Британії замість перельоту через Альпи.
Мігруючі птахи також можуть використовувати електромагнітні механізми для орієнтації. Зараз розглядаються два таких механізми: один природжений, а інший засновується на власному досвіді. Молодий птах протягом своєї першої міграції летить у правильному напрямку, зважаючи на магнітне поле Землі, проте не знає тривалості польоту та розташування природних бар'єрів. Вважається, що ця магнітна чутливість виникає за допомогою (англ. radical-pair mechanism), при якому хімічні реакції в певних пігментах, чутливих до червоного та інфрачервоного світла, змінюються під дією магнітного поля. Хоча цей механізм і працює виключно протягом світлого часу доби, він не використовує положення Сонця. Молоді птахи, що використовують лише цей механізм, подібні бойскаутам з компасом, але без карти, поки вони не звикнуть до маршруту і зможуть використовувати інші методи орієнтації. З досвідом вони вивчають різноманітні ознаки ландшафту та зв'язувають ці ознаки із силою та напрямком магнітного поля, вважається, що таке зв'язування відбувається за допомогою використання кристалів магнетиту в тригемінальній системі, яка повідомляє птаха про силу магнітного поля. Протягом подорожі між північними та південними регіонами сила магнітного поля змінюється залежно від широти, що дозволяє птаху визначити, коли він вже досяг місця призначення. Недавні дослідження також встановили зв'язок між оком птаха і «кластером N», частиною переднього мозку, активної протягом орієнтації, у результаті чого висувається думка, що птахи можуть «бачити» магнітне поле Землі.
Помилки при міграції
Міграційні птахи можуть втратити шлях і опинитися поза межами свого звичайного ареалу. Найчастіше це трапляється в результаті перельоту далі місця призначення, часто на тисячі кілометрів, наприклад коли птах опиняється на північ від місця гніздування. У результаті птах починає шукати шлях назад, здійснюючи так звану «зворотну міграцію», при якій генетична програма молодих птахів нездатна вірно працювати. Певні райони, через своє розташування, стали відомими як місця спостереження мігруючих птахів. Прикладами є Національний парк Пойнт-Пелі в Канаді і Спурн в Англії. Дрейфова міграція птахів, що збилися з курсу через вітер, приводить до «падіння» великої кількості мігруючих птахів у деяких прибережних місцях.
Штучне управління міграцією
У деяких випадках можливо штучно навчити зграю птахів міграційному маршруту, що необхідно при проведенні реінтродукції. Після експериментів з канадськими казарками (Branta canadensis), безпечному маршруту міграції вдалося навчити американських журавлів (Grus americana) за допомогою .
Еволюція та екологія виникнення міграції
Чи мігрує певний вид, залежить від ряду факторів. Найважливішим є клімат області, де птах гніздиться. Дуже небагато видів здатні прожити в жорстких умовах зими внутрішньої частини Канади або північної Євразії. Тому, наприклад, чорний дрізд (Turdus merula) мігруючий у Скандинавії, але не є таким у м'якішому кліматі південної Європи. Джерело живлення також важливе. Більшість комахоїдних видів за межами тропіків мігрують на великі відстані та не мають вибору, крім того, щоб залишати гніздовий ареал взимку.
Часто різні фактори точно збалансовані. Європейська лучна трав'янка (Saxicola rubetra) та азійська сибірська трав'янка (Saxicola maura) мігрують на великі відстані до тропіків, тоді як їхній близький родич європейська трав'янка (Saxicola rubicola) є осілим птахом на більшій частині свого ареалу і лише кочує на невеликі відстані з холодної півночі та сходу Європи. Перевагою осілих видів є додаткова можливість для розмноження.
Недавні дослідження пропонують, що горобцеподібні птахи, що мігрують на великі відстані, походять з південної та центральної Африки, а не Північної півкулі. Вони по суті є південними видами, що мігрують на північ для гніздування, а не північними, що мігрують для зимування.
Також теоретичний аналіз показує, що обхідні маршрути, що збільшують довжину міграції до 20 %, часто виникають у результаті адаптації, що птаху легше долати бар'єри з меншими жировими запасами. Проте, деякі види здійснюють міграції далекими від оптимальних обхідними маршрутами, що виникли в результаті історичного розповсюдження популяції. Наприклад, континентальні популяції дрозда Свенсона (Catharus ustulatus) летять далеко на схід через всю Північну Америку, повертаючи біля океану і досягаючи Південної Америки через Флориду. Вважається, що цей маршрут виник у результаті розширення ареалу зі східного узбережжя, яке відбулося близько 10 тис. років тому.
В інших випадках обхідні маршрути можуть бути викликані та надовго занесені у пам'ять через типові напрямки вітру, наявність хижаків або інші фактори.
Зміни клімату також впливають на час міграції, гніздування та інших подій життєвого циклу птахів, подібний же ефект має і зменшення численності популяцій.
Екологічні наслідки перельотів птахів
Міграція птахів також допомагає пересуванню інших видів, наприклад ектопаразитів, таких як кліщі (Acarina) і воші (Phthiraptera), які у свою чергу можуть переносити мікроорганізми, у тому числі збудників людських захворювань. Значну увагу міграційні птахи привернули у зв'язку з розповсюдженням пташиного грипу в 2006–2007 роках, проте з'ясувалося, що міграційні птахи не становлять особливої загрози, тоді як імпорт домашніх птахів має набагато більший ефект. Деякі віруси, проте, дійсно можуть переноситися птахами без помітного ефекту на здоров'я самого птаха, наприклад західнонільський вірус (WNV). Також міграційні птахи можуть грати роль у розповсюдженні насіння або спор рослин і планктону.
Методи дослідження
З початку досліджень міграції птахів з цією метою було розроблено велику кількість методів. Інколи методи, розроблені для зовсім інших пов'язаних процесів, стають неоцінимими для дослідження явища міграції.
Пряме спостереження
Найстарішим, найпростішим і найпоширенішим зараз методом дослідження міграції птахів є пряме спостереження. Розмір, колір, звуки і особливості польоту різних видів дають можливість як любителям, так і фахівцям робити висновки щодо їхньої міграції. Багато державних служб різних країн регулярно публікують результати таких спостережень. У сукупності, пряме спостереження надало більшу частину наших знань щодо міграції, але цей метод значною мірою обмежується спостереженнями протягом світлої частини доби та наземними видами птахів.
«Місячне спостереження» — нічна модифікація методу прямого спостереження, що дозволяє спостерігати за видами, що мігрують уночі. До розробки методу в середині 20 століття даних про нічну міграцію майже не існувало. Цінна інформація може бути отримана за допомогою спостереження прольоту птахів на фоні повного Місяця за допомогою телескопів з малим збільшенням, які дають можливість підрахунку числа птахів та напрямку їхнього польоту, що перетинають його. Проте, оскільки фактичний відсоток неба, що спостерігається таким чином, невеликий (приблизно одна стотисячна площі неба), обсяг даних, що отримуються в результаті, також відносно незначний. Зазвичай під час сезону міграції вдається підраховувати близько 30 птахів за годину. Але той факт, що спостерігається навіть така кількість, свідчить про велике число птахів, що мігрують уночі.
Слуховий метод
Інший нічний метод спостереження, який дуже допомагає при опізнанні різних видів під час міграції, — використання параболічного відбивача з прикладеним мікрофоном для підсилення голосових сигналів птахів та приладом для їхнього запису. Цей пристрій може записувати звуки нічних міграційних птахів на відстані до 4 км в умовамх безмісячної ночі, коли неможливе ніяке оптичне спостереження. Проте, незручністю методу є те, що при його використанні важко одразу визначити, що птах мігрує. До того ж існують деякі труднощі з упізнавання голосових сигналів через те, що голосові сигнали під час нічного перельоту можуть відрізнятися від сигналів, що їх подають птахи вдень. Крім того, птах може не подавати ніяких сигналів під час беспосереднього прольоту над зоною спостереження.
Збережені зразки птахів
Додадковий матеріал отримується за допомогою дослідження збережених залишків птахів разом з даними про час та місце їхнього збору. При використанні цього методу також важливо збирати певну кількість птахів у місцях їхнього гніздування та зимування, що дозволяє ототожнити окремі популяцій одного виду птахів. Ці зразки порівнюють зі зразками, зібраними протягом міграції, пов'язуючи їх разом, що забезпечує впізнавання особин відомих популяції, незалежно від місця збору зразків. Хоча для збору зразків можуть використовуються птахи, вбиті мисливцями, важливим джерелом птахів, отриманих без їхнього зумисного знищення, є птахи, які зіштовхнулися з високими штучними спорудами або впали в результаті штормів та інших нещасних випадків.
Мічення
Поширеним способом є відловлювання птахів, яких потім мітять і випускають на волю неушкодженими. Спостереження отримані завдяки цим міткам надають багато корисних відомостей про пташинні міграції. Було розроблено багато різних методів мічення, що дозволяють ідентифікувати окремих птахів. Найстарішим методом мічення є кільцювання птахів, при якому мітка прикріпляється до ноги птаха, шиї, крил або інших частин тіла. Щороку професійні біологи і добровольці, які працюють разом з ними, прикріпляють мітки до тисяч птахів, як міграційних, так і осілих. Кожна мітка містить порядковий номер і адрес наукової групи, до якої мітка повинна бути надіслана у випадку знаходження. Дані про кожного птаха та час мічення записуються, що дозволяє пізніше встановити факт його переміщення. Отримання великої кількості подібних даних дозволяє встановити багато деталей міграції мічених птахів.
Дані, отримані за допомогою кільцювання, надають таку інформацію, як час відправлення і прибуття до місця призначення, довжину пауз на міграційних шляхах для годування і відпочинку, співвідношення між погодними умовами і частом початку міграції, швидкості польоту індивідуальних птахів і ступінь регулярності, з якою індивідуальні птахи повертаються до характерних літніх або зимових районів, де вони мешкали в попередні роки. Крім того, ці дослідження дозволяють отримати дані щодо життєзабезпечення специфічних популяцій або їхньої уразливості до полювання.
Замість кільцювання інколи використовуються мічення за допомогою кольорової фарби або мічення за допомогою стабільних ізотопів водню або стронцію.
Радіостеження
Радіостеження або телеметрія — метод, що використовує невеликий радіопередавач, який видає періодичні сигнали з тіла мігруючого птаха. Радіоприймач, що може знаходитися на будь-якому транспортному засобі, наприклад на літаку або на штучному супутнику Землі, дозволяє простежити за цими радіосигналами і відстежити місцезнаходження мігруючого птаха. Одним з перших відомих прикладів використання цього методу було спостереження сірощокого дрозда (Catharus minimus) в роботі 1965 року. До птаха був прикріплений передавач вагою 2,5 г та його політ був простежений протягом понад 8 годин під час перельоту від Урбани (штат Іллінойс) до півночі озера Мічиган (що знаходиться на відстані 700 км від Урбани). Птах показав швидкість близько 80 км/год при вітрі 40 км/год, що заважав птахові.
Перший супутниковий передавач вагою 180 г було використано в 1985 році для мічення білоголового орлана. Сучасні супутникові передавачі працюють від сонячних батарей та дозволяють встановити точні координати місця розташування птаха через навігаційну систему GPS. З 2009 року застосовують передавачі з сонячною батареєю, які мають вагу вже 9 г. Нові модифікації передавачів інформацію про місце перебування птаха передають не на супутник, а на мережу GSM мобільних телефонів. Така технологія дозволила значно здешевити передавачі.
Обмеженням методу радіотелеметрії, звичайно, є розмір передавача, який не має заважати польоту. З початку радіотелеметричних досліджень спостерігається значний прогрес у технології, що забезпечив можливість дізнатися набагато більше про міграцію птахів.
Геолокатори
На початку 2000-х років було розроблено та почали застосовувати для птахів нові пристрої, які називають [en]. Це реєстратори інтенсивності освітлення, які записують на мікросхему показники через задані проміжки часу. За цими даними можна встановити географічне місце розташування птаха з певною похибкою. Мінімальна вага такого пристрою може бути 0,3 г. Перевагою застосування цих приладів є їхня менша вага та значно менша вартість.
Спостереження за допомогою радарів
Радари були розроблені для ідентифікації літаків та інших великих апаратів протягом другої світової війни, проте цей метод швидко став корисним і для досліджень, не пов'язаних з авіацією, зокрема досліджень перельотів птахів. Цей метод дозволяє спостерігати птахів незалежно від погоди та протягом будь-якого часу доби. Загалом метод можна розділити на кілька різновидів:
- загальний радар спостереження, подібний до радарів спостереження за літаками в аеропортах, що проглядає велику область і указує загальний час і напрям польоту великих об'єктів, зокрема зграй птахів;
- радарний запис польоту за допомогою «захоплення» об'єкта;
- доплерівський радар, що дозволяє вимірювання швидкості літаків і мас повітря в метеорології.
Використання радара у дослідженні міграції було неоціненним у визначенні напряму і швидкості руху великих зграй птахів, дати й часу відправлення їх у подорож і загальної кількості птахів, особливо вночі. За допомогою методу було, зокрема, відкрито відносно значні рухи співочих птахів та інших маленьких сухопутних птахів, що мігрують над океанами, а не уздовж берегових ліній, і в напрямках, про які наземні спостерігачі і не підозрювали.
Дослідження орієнтації
Дослідження поведінки орієнтації традиційно здійснюються за допомогою різноманітних варіантів установки, відомої як воронка Емлена, яка складається з круглої клітки з верхом, покритим прозорим склом або дротяним екраном таким чином, що небо залишається видимим. Клітку встановлюють на відкритому місці в природних умовах, що дозволяє птахові бачити небо; альтернативно установка розміщується в планетарії. Поведінка орієнтації птаха усередині клітки вивчається кількісно, використовуючи розподіл міток, що птах залишає на стінах клітки в певному напрямку.
Інший метод, що використовується для цієї цілі, використовує напрям, в якому птах зникає на горизонті.
Загрози та збереження птахів
Людська діяльність завдає значної загрози мігруючим птахам. Велике значення мають місця зупинок між місцями гніздування та зимування, зникнення яких у результаті людської діяльності не дає птахам можливості харчування під час перельоту. Знищення заболочених територій у результаті використання їх для потреб сільського господарства залишається найважливійшою причиною загибелі птахів під час міграції.
Полювання уздовж маршрутів міграції в деяких випадках завдає дуже великих збитків популяціям птахів. Так, популяції білого журавля, що гніздяться в Сибіру, а зимують в Індії, практично зникли в результаті полювання на них під час польоту над Афганістаном і Середньою Азією. Останнього разу ці птахи спостерігалися у своєму улюбленому місці зимування, Національному парку Кеоладео, в 2002 році.
Високі споруди, такі як лінії електропередачі, вітряки, вітряні електростанції і прибережні є частою причиною зіткнення з ними і загибелі міграційних птахів. Особливу загрозу мають освітлені вночі споруди, такі як маяки, хмарочоси, великі пам'ятники і телевізійні вежі, з вогнями, що мають запобігати зіткненню з ними літаків. Світло часто привертає птахів, що здійснюють міграцію вночі, подібно до того, як воно привертає нічних комах.
Концентрація птахів протягом міграції є причиною додаткової загрози для певних видів. Деякі найвидовищніші міграційні птахи вже вимерли, найвідомішим є мандрівний голуб (Ectopistes migratorius), зграї якого становили до 2 км завширшки і до 500 км завдовжки, пролітали кілька днів над однією ділянкою і налічували до мільярда птахів.
Охорона міграційних птахів ускладнена через те, що міграційні маршрути перетинають кордони різних країн і таким чином вимагають міжнародної співпраці. Для охрони перелітних птахів були укладені кілька міжнародних договорів, включаючи Договір про міграційних птахів 1918 року в Північній Америці (англ. Migratory Bird Treaty Act в США), Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (Угода AEWA) 1979 року (англ. African-Eurasion Waterbird agreement) і Боннська конвенція 1979 року (англ. Convention on Migratory Species).
Вплив воєнних дій на території України
У новому дослідженні 2024 року, команда науковців з Університету Східної Англії вивчила дані GPS, отриманих від декількох десятків птахів під час їх міграції у березні та квітні 2022 року, тобто після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Автори дослідження виявили, що в цей час птахи, а саме Підорлики великі (Clanga clanga), в середньому, пролітали на 55 годин більше, при цьому швидкість їхнього пересування була нижчою, аніж до цього. Результати дослідження показали, що в середньому птахам довелося пролетіти додаткові 85 км, тоді як деякі і зовсім збільшили свій маршрут на 250 км. Також за словами вчених, в попередні сезони міграції 90 % цих птахів зупинялися відпочити на території України, однак після початку війни на це наважувалися лише 32 %, а деякі й зовсім відмовилися від відпочинку.
Всесвітній день мігруючих птахів
Всесвітній день мігруючих птахів був започаткований у 2006 році з метою популяризації ідей про необхідність охорони мігруючих птахів та їхнього середовища існування. Цей день присвячено даті підписання 10 травня 1906 року Міжнародного Договору про охорону птахів. У 1927 році СРСР (в тому числі і Українська РСР) ратифікував цей договір. Всесвітній день мігруючих птахів організується Секретаріатами Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин та Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. Цей День відзначається щорічно у другу суботу та неділю травня. З 2016 року Всесвітній день мігруючих птахів відзначають двічі на рік — у другу суботу травня та другу суботу жовтня.
Примітки
- Боголюбов А. С., Жданова О. В., Кравченко М. В. (2006). . Москва: Экосистема. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 30 квітня 2008.
- Introduced species. Енциклопедія Британніка. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 9 лютого 2008.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie (2005). Cuckoo-Shrikes to Thrushes. Handbook of the Birds of the World. Т. 10. Lynx Edicions. ISBN .
- Migration of Birds: Geographic Patterns of Migration. Northern Prairie Wildlife Research Center. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 9 лютого 2007.
- Newton, I. (2008). The Migration Ecology of Birds. Elselvier. ISBN .
- Hummel, D. & Beukenberg, M. (1989). Aerodynamische Interferenzeffekte beim Formationsfl ug von Vogeln. J. Ornithol. 130: 15—24.
- Geroudet, P. (1954). Des oiseaux migrateurs trouves sur la glacier de Khumbu dans l'Himalaya. Nos Oiseaux. 22: 254.
- Swan, L. W. (1970). Goose of the Himalayas. Nat. Hist. 79 (10): 68—75.
- Dorst, J. (1963). The migration of birds. Boston: Houghton Mifflin Co. с. 476.
- Eastwood, E. and G. C. Rider (1965). Some radar measurements of the altitude of bird flight. Br. Birds. 58.
- Williams, G. G. (1950). Weather and spring migration. Auk. 67: 52—65.
- BTO News 258: 3, 2005
- Schmaljohann, Heiko, Felix Liechti and Bruno Bruderer (2007). Songbird migration across the Sahara: the non-stop hypothesis rejected!. Proc Biol Sci. 274 (1610): 735—739. doi:10.1098/rspb.2006.0011.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Lincoln, F. C. 1979 Migration of Birds. U.S. Fish and Wildlife Service. Circular 16. [1]
- Rattenborg, N.C., Mandt, B.H., Obermeyer, W.H., Winsauer, P.J., Huber, R. (2004). Migratory Sleeplessness in the White-Crowned Sparrow (Zonotrichia leucophrys gambelii). PLoS Biol. 2 (7): e212.
- Berthold, P. (1993). Bird migration: а general survey. Oxford University Press.
- Helm B, Gwinner E (2006) Migratory Restlessness in an Equatorial Nonmigratory Bird. PLoS Biol 4(4): e110 doi:10.1371/journal.pbio.0040110 [2] [ 31 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Walraff, H. G. 2005. Avian Navigation: Pigeon Homing as a Paradigm. Springer.
- Ketterson, E.D. and V. Nolan Jr. 1990. Site attachment and site fidelity in migratory birds: experimental evidence from the field and analogies from neurobiology. In: Bird Migration, E. Gwinner (ed.). Springer Verlag, p. 117—129 PDF [ 2009-06-14 у Wayback Machine.]
- Thorup, Kasper, Thomas Alerstam, Mikael Hake and Nils Kjelle (2003)Compensation for wind drift in migrating raptors is age dependent. Proc. R. Soc. Lond. B (Suppl.) 270, S8-S11 DOI 10.1098/rsbl.2003.0014
- . Nature. 429: 177—180. 2004. doi:10.1038/nature02534. Архів оригіналу за 19 червня 2011. Процитовано 25 травня 2008.
- Wiltschko, W., U. Munro, H. Ford & R. Wiltschko. (2006) «Bird navigation: what type of information does the magnetite-based receiver provide?» Proc. R. Soc. B.. 273: 2815-20.
- Heyers D, Manns M, Luksch H, Güntürkün O, Mouritsen H (2007). . PLoS. 2 (9): e937. doi:10.1371/journal.pone.0000937. Архів PDF оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 19 березня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Deutschlander, ME, Phillips, JB, Borland, SC (1999). The case for light-dependent magnetic orientation in animals (PDF). J.Exp. Biol. 202: 891—908.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2006. Процитовано 26 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2008. Процитовано 26 травня 2008.
- Jenni L. & Kery M. (2003) Timing of autumn bird migration under climate change: advances in long-distance migrants, delays in short-distance migrants. Proceedings of the Royal Society of London B 270: 1467.
- Both, Christiaan; Sandra Bouwhuis, C. M. Lessells, Marcel E. Visser (4 травня 2006). Climate change andpopulation declines in a long-distance migratory bird. Nature. 441 (7089): 81—83. doi:10.1038/nature04539. ISSN 0028-0836.
- Wormworth, J. & K. Mallon (2006). Bird Species and Climate Change. The Global Status Report version 1.0. WWF. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 8 січня 2011.
- Smith RP Jr, Rand PW, Lacombe EH, Morris SR, Holmes DW, Caporale DA. (1996). Role of bird migration in the long-distance dispersal of Ixodes dammini, the vector of Lyme disease. J. Infect. Dis. 174 (1): 221—224.
- Rappole, J.H., Hubálek, Zdenek (2006). Birds and Influenza H5N1 Virus Movement to and within North America. Emerging Infectious Diseases. 12:10. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 31 травня 2008.
- Rappole, J.H., Derrickson, S.R., Hubalek, Z. (2000). Migratory Birds and Spread of West Nile Virus in the Western Hemisphere. Emerging Infectious Diseases. 6 (4): 319—328.
- Figuerola, O. and A. J. Green (2002). Dispersal of aquatic organisms by waterbirds: a review of past research and priorities for future studies. Freshwater Biology. 47 (3): 483—494. doi:10.1046/j.1365-2427.2002.00829.x.
- Cruden, R. W. (1966). Birds as Agents of Long-Distance Dispersal for Disjunct Plant Groups of the Temperate Western Hemisphere. Evolution. 20 (4): 517—532. doi:10.2307/2406587.
- Liechti, F. (1996). Instructions to count nocturnal bird migration by watching the full moon. Sempach, Switzerland: Schweizerische Vogelwarte.
- Lowery, G.H. (1951). A quantitative study of the nocturnal migration of birds. University of Kansas Publications, Museum of Natural History. Volume 3, Pages 361—472
- Farnsworth, A., Gauthreaux, S.A., and van Blaricom, D. (2004). (PDF). Journal of Avian Biology. 35: 365—369. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2012. Процитовано 8 січня 2011.
- Laura Font, Geoff M. Nowell, D. Graham Pearson, Chris J. Ottley and Stephen G. Willis (2007). Sr isotope analysis of bird feathers by TIMS: a tool to trace bird migration paths and breeding sites. J. Anal. At. Spectrom. 22: 513. doi:10.1039/b616328a.
- Graber, R. R. (1965). Night flight with a thrush. Audubon. 67: 368—374.
- Meyburg B-U, Meyburg C. (2009). Travels with a backpack: Satellite tracking of birds. Der Falke. 56: 256—263.
- (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2016.
- (англ.). Архів оригіналу за 15 травня 2016.
- Emlen, S. T. and Emlen, J. T. (1966). A technique for recording migratory orientation of captive birds. Auk. 83: 361—367.
- Shimazaki, Hiroto; Masayuki Tamura and Hiroyoshi Higuchi (2004). (PDF). Mem. Natl Inst. Polar Res. 58: 162—178. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2008. Процитовано 8 січня 2011.
- Catry, P., Encarnacao, V., Araujo, A., Fearon, P., Fearon, A., Armelin, M. & Delaloye, P. (2004). Are long-distance migrant passerines faithful to their stopover sites?. Journal of Avian Biology. 35: 170—181.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2008. Процитовано 26 травня 2008.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 травня 2008.
- Lincoln, Frederick C., Steven R. Peterson, and John L. Zimmerman (1998). Perils of Migration. Migration of birds. U.S. Department of the Interior. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 26 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2007. Процитовано 26 травня 2008.
- Convention on Migratory Species. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 травня 2008.
- Eagles shifting flight paths to avoid Ukraine conflict, scientists find. // By Nicola Davis, Science correspondent. Mon 20 May 2024, 17.48 CEST
- Небо над Україною під забороною: орли змінили свій маршрут, щоб уникнути війни. // Автор: Тая Кітова. 21.05.2024, 08:56
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 6 травня 2015.
- . www.worldmigratorybirdday.org. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 10 травня 2017.
Література
- Фенологічні закономірності осінньої міграції птахів на території України : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Грищенко Віталій Миколайович ; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1994. - 230 л.
- Alerstam, T. (2001). Detours in bird migration. Journal of Theoretical Biology, 209, 319—331.PDF[недоступне посилання з квітня 2019]
- Berthold, Peter (2001) Bird Migration: A General Survey. Second Edition. Oxford University Press.
- Dingle, Hugh. Migration: The Biology of Life on The Move. Oxford Univ. Press, 1996.
- Weidensaul, Scott. Living On the Wind: Across the Hemisphere With Migratory Birds. Douglas & McIntyre, 1999.
- Видання Philosophical Transactions B присвячене адаптації до річного циклу. Деякі статті вільні.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Міграції хижих птахів в Україні [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
- Міграція птахів та кільцювання як метод досліджень. Західно-Українська орнітологічна станція. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 травня 2008.
- Сезонні міграції птахів на території України (мапа) [ 8 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Міграція птахів. Українське товариство охорони птахів. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 травня 2008.
- Lincoln, Frederick C., Steven R. Peterson, and John L. Zimmerman (1998). . U.S. Department of the Interior, U.S. Fish and Wildlife Service. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 26 травня 2008. (англ.)
- Migrate. Migration Interest Group: Research Applied Toward Education. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2019. (англ.)
- The compasses of birds. The Science creative Quarterly. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 31 травня 2008. (англ.)
- Migratory Bird Program. The Nature Conservancy. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 31 травня 2008. (англ.)
- How do birds find their way?. birdingguide.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 31 травня 2008. (англ.)
- . Smithsonian National Zoological Park. Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 31 травня 2008. (англ.)
- Bird Migration and Navigation. Paul and Bernice Noll's Window on the World. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 31 травня 2008. (англ.)
Див. також
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migraciya abo perelit ptahiv shorichne peremishennya abo pereselennya ptahiv na vidnosno veliki vidstani pov yazane iz sezonnoyu zminoyu ekologichnih abo kormovih umov abo osoblivostyami rozmnozhennya z teritoriyi gnizduvannya do teritoriyi zimivli ta nazad odna z form migraciyi tvarin Chasto u viznachenni takozh stavitsya vimoga zdatnosti do takogo peremishennya u vidpovid na dovzhinu svitlovogo dnya abo chas roku nezalezhno vid pogodnih umov bo tilki ci faktori zdatni zabezpechiti tochnu periodichnist Migraciya pristosuvannya do sezonnih zmin klimatu ta zalezhnih vid nih faktoriv nayavnist kormu vidkritoyi vodi tosho Zdibnosti ptahiv do migraciyi spriyaye yihnya visoka mobilnist zavdyaki zdatnosti do polotu nedostupna bilshosti inshih vidiv nazemnih tvarin Klin sirih zhuravlivTipi peremishen ptahivPrikladi marshrutiv migraciyi Za harakterom sezonnih peremishen ptahiv podilyayut na tri osnovni kategoriyi osilih sho postijno meshkayut na vidnosno nevelikij teritoriyi kochovi sho zdijsnyuyut peremishennya na vidnosno znachni vidstani ne regulyarno lishe u poshukah yizhi abo u vipadku poganoyi pogodi i migruyuchih abo perelitnih sho zdijsnyuyut bilsh mensh daleki sezonni peremishennya Prote cej podil velmi umovnij yak cherez isnuvannya bezperervnogo spektru modelej povedinki mizh cimi kategoriyami tak i cherez te sho v mezhah odniyeyi populyaciyi ptahi mozhut demonstruvati riznu povedinku a odin konkretnij ptah zminyuvati yiyi v okremih vipadkah protyagom zhittya Za pevnih umov ptahi yak i inshi tvarini mozhut viselyatisya z pevnoyi teritoriyi bez povernennya nazad abo zdijsnyuvati invaziyi v regioni za mezhami rajonu yihnogo postijnogo prozhivannya taki pereselennya bezposeredno do migraciyi ne nalezhat Viselennya abo invaziyi mozhut buti pov yazani z prirodnoyu zminoyu landshaftu lisovimi pozhezhami virubkoyu lisiv osushennyam bolit i t d abo z perenaselennyam konkretnogo vidu na obmezhenij teritoriyi U takih umovah ptahi vimusheni shukati sobi nove misce i take peremishennya niyak ne pov yazane z yihnim sposobom zhittya abo chasom roku Do invazij takozh chasto vidnosyat introdukciyu navmisne pereselennya vidiv u regioni de voni nikoli ranishe ne meshkali Chasto ne mozhna odnoznachno skazati sho danij vid ptahiv ye strogo osilim kochivnim abo perelitnim rizni populyaciyi odnogo i togo zh vidu i navit ptahi odniyeyi populyaciyi mozhut povoditisya po riznomu Napriklad kropiv yanka Sylvia na bilshij chastini arealu vklyuchayuchi majzhe vsyu Yevropu i pripolyarni Komandorski i Aleutski ostrovi zhive osilo u Kanadi i na pivnochi SShA kochuye na neznachni vidstani a na pivnichnomu zahodi Rosiyi v Skandinaviyi i na Dalekomu Shodi ye perelitnim ptahom U zvichajnogo shpaka Sturnus vulgaris abo blakitnoyi sojki Cyanocitta cristata mozhliva situaciya koli na odnij i tij zhe teritoriyi chastina ptahiv u zimovij chas peremishuyetsya na pivden chastina pribuvaye z pivnochi a chastina zhive osilo Bilshist migracij vidbuvayutsya shirokim frontom prote v deyakih vipadkah voni vidbuvayutsya vuzkimi smugami migracijnimi marshrutami Zazvichaj podibni marshruti jdut uzdovzh girskih hrebtiv abo priberezhnoyi smugi sho dozvolyaye ptaham koristatisya vishidnimi potokami povitrya abo zapobigti podolannya geografichnih bar yeriv takih yak dovgi prostori vidkritogo morya Takozh marshruti ne obov yazkovo zbigayutsya v oboh napryamkah perelotu U takomu vipadku vinikaye tak zvana petlepodibna migraciya Bilshist velikih ptahiv perelitayut zgrayami sho chasto formuyut regulyarni roztashuvannya ptahiv taki yak V podibnij klin z 12 20 ptahiv Take roztashuvannya dopomagaye ptaham zmenshiti energetichni vitrati na perelit Napriklad islandskij Calidris canutus i chornogrudij poberezhniki Calidris alpina yak bulo viznacheno za dopomogoyu radariv letyat u zgrayah na 5 km god shvidshe Visota polotu rizna u riznih vidiv ptahiv Tak zalishki shilohvostiv Anas acuta i velikogo gricika Limosa limosa buli znajdeni pid chas ekspediciyi na Everest na visoti do 5 tis m u lodoviku Humbu Girskih gusok Anser indicus sposterigali pid chas perelotu nad vershinami Gimalayiv na visoti blizko 8 tis m navit koli nepodalik buli nizki perevali visotoyu 3 tis m Morski ptahi zazvichaj letyat duzhe nizko nad morem prote pidnimayutsya pri proloti nad zemleyu U suhoputnih ptahiv sposterigayetsya zvorotna kartina Prote bilshist migruyuchih ptahiv letyat na visoti vid 150 do 600 m Zishtovhnennya ptahiv iz litakami zazvichaj vidbuvayutsya na visoti do 600 m i majzhe nikoli vishe 1800 m Ne vsi ptahi zdijsnyuyut migraciyi za dopomogoyu perelotu Bilshist vidiv pingviniv Spheniscidae zdijsnyuyut regulyarni migraciyi vplav shlyahi cih migracij mozhut dosyagati 1000 km dovzhinoyu Imperatorski pingvini zdijsnyuyut takozh dovoli trivali peremishennya pishki do misc rozmnozhennya v Antarktidi Blakitnij teteruk Dendragapus obscurus zdijsnyuye regulyarni migraciyi na rizni visoti perevazhno pishki Protyagom posuhi dovgi migraciyi pishki zdijsnyuyut i avstralijski emu Dromaius Osili ptahi Dokladnishe Osili ptahi Osilimi nazivayut ptahiv yaki dotrimuyutsya pevnoyi vidnosno nevelikoyi teritoriyi i za mezhi yiyi ne peremishayutsya Perevazhna bilshist vidiv takih ptahiv meshkayut v umovah de sezonni zmini ne vplivayut na dostupnist kormu tropichnomu ta subtropichnomu klimatah U pomirnomu i arktichnomu poyasi takih ptahiv nebagato do nih zokrema vidnosyatsya sinantropi ptahi sho meshkayut poblizu lyudini i zalezhni vid neyi sizij golub Columba livia hatnij gorobec Passer domesticus sira vorona Corvus cornix galka Corvus monedula i deyaki inshi Chastina osilih ptahiv yakih takozh nazivayut napivosilimi poza sezonom rozmnozhennya peremishayetsya na vidnosno neznachni vidstani vid svoyih gnizdovij na teritoriyi Ukrayini do takih ptahiv mozhna vidnesti zokrema glushciv Tetrao urogallus ryabchikiv Bonasa bonasia teterukiv Tetrao tetrix chastkovo sorok Pica pica i zvichajnu vivsyanku Emberiza citrinella Migraciya na veliki vidstani Chorna kazarka Shilohvist Malij gricik Polyarni kryachki Bilogolovij sip Chervonogorlij kolibri Tipova kartina migraciyi pivnichnih suhoputnih ptahiv takih yak lastivki Hirundo i sokolopobinih yavlyaye soboyu migraciyu do tropichnih regioniv Bagato kachok gusok Anser i lebediv Cygnus pivnichnoyi pivkuli ye perelitnimi ptahami prote voni migruyut lishe nastilki naskilki neobhidno uniknuti zamerzlih vodojm svoyih pivnichnih rajoniv gnizduvannya Bilshist vidiv mislivskih ptahiv zalishayutsya v pivnichnij pivkuli ale v rajonah iz m yakishim klimatom Napriklad korotkodzobij gumennik Anser brachyrhynchus migruye z Islandiyi do Britaniyi ta prileglih rajoniv Shlyahi migraciyi ta rajoni zimuvannya zazvichaj vivchayutsya molodimi ptahami pid chas pershoyi migraciyi razom iz svoyimi batkami Deyaki inshi kachki prote taki yak velika chiryanka Anas querquedula povnistyu abo chastkovo peremishayutsya do tropikiv Prirodni bar yeri mayut podibnu rol i dlya morskih ptahiv ale zvorotnu v porivnyanni z suhoputnimi znachni bezvodni rajoni de nemozhlivo znajti yizhu ye dlya nih neperebornimi bar yerami Vidkrite more takozh mozhe buti bar yerom dlya ptaha sho zvik zhivitis u priberezhnih vodah Dlya zapobigannya pereshkod ptahi chasto zmusheni robiti pereloti obhidnimi shlyahami napriklad chorna kazarka Branta bernicla migruye vid pivostrova Tajmir do Vadenskogo morya cherez uzberezhzhya Bilogo i Baltijskogo moriv zamist pryamogo perelotu cherez Pivnichnij Lodovitij okean ta pivnichnu Skandinaviyu Podibna situaciya sposterigayetsya i u priberezhnih ptahiv Bagato vidiv taki yak chornogrudij Calidris alpina i alyaskinskij Calidris mauri poberezhniki zdijsnyuyut dovgi migraciyi zi svoyih arktichnih rajoniv gnizduvannya do teplishih rajoniv tiyeyi zh pivkuli inshi taki yak dovgopalij poberezhnik Calidris pusilla podorozhuyut do tropikiv Priberezhni ptahi yak i veliki vodoplavni ptahi harakterizuyutsya znachnoyu vitrivalistyu v poloti Ce dozvolyaye yim u vipadku zimuvannya v pomirnih rajonah zdijsnyuvati podalshi korotki pereloti u vipadku nespriyatlivoyi pogodi Dlya deyakih z priberezhnih ptahiv mozhlivosti perelotu zalezhat vid nayavnosti pevnih vidiv trofichnih resursiv u klyuchovih miscyah zupinki uzdovzh shlyahu migraciyi Ce dozvolyaye cim ptaham otrimati dostatno yizhi dlya nastupnoyi dilyanki podorozhi Napriklad vazhlivimi miscyami zupinki bagatoh vidiv ptahiv ye zatoka Fandi i Delaverska zatoka Najbilshu vidstan bez zupinki sered vsih perelitnih ptahiv zdatni prolitati deyaki populyaciyi malogo gricika Limosa lapponica sho perelitaye bilshe 11 tis km z arktichnoyi tundri Aleutskih ostroviv do novozelandskih rajoniv zimuvannya bez zupinok Pered pochatkom perelotu zhir stanovit 55 masi tila sho neobhidno dlya zabezpechennya energiyeyu takoyi dovgoyi podorozhi Kartini migraciyi morskih ptahiv podibni kartinam vodoplavnih i priberezhnih ptahiv Deyaki ptahi taki yak chistun arktichnij Cepphus grylle i deyaki martini Larinae dosit osili inshi taki yak bilshist kryachkiv Sterna i alkovih Alcidae gnizdyatsya v pomirnih rajonah pivnichnoyi pivkuli ta perelitayut na rizni vidstani dlya zimuvannya Polyarnij kryachok Sterna paradisaea zdijsnyuye najdovshi migraciyi z usih ptahiv vin migruye vid arktichnih rajoniv gnizduvannya do antarktichnih rajoniv zimuvannya Odin z polyarnih krachkiv okilcovanij ptashenyam na ostrovah Farne bilya shidnogo uzberezhzhya Velikoyi Britaniyi dosyag Melburna Avstraliya vzhe cherez tri misyacya pislya viluplennya zdijsnivshi mandrivku protyazhnistyu bilsh nizh u 22 tis km Kilka vidiv morskih ptahiv zokrema okeannik Vilsona Oceanites oceanicus i velikij burevisnik Puffinus gravis gnizdyatsya v Pivdennij pivkuli ta migruyut na pivnich protyagom pivdennoyi zimi Ci morski ptahi mayut perevagu u porivnyanni z bilshistyu perelitnih ptahiv oskilki zdatni znahoditi yizhu protyagom polotu nad vidkritim okeanom Bilshist morskih ptahiv osoblivo predstavnikiv ryadu burevisnikopodibnih Procellariiformes perelitayut na znachni vidstani Zokrema albatrosi Diomedeidae pivdennih okeaniv mozhut perelitati vsyu planetu poza sezonom gnizduvannya Ci ptahi shiroko poshireni nad vsim okeanom hocha koncentruyutsya v rajonah de znahodyat najbilshu kilkist yizhi Bagato z nih nablizhayutsya do rekordiv protyazhnosti perelotu tak sirij burevisnik Puffinus griseus sho gnizditsya na Folklendskih ostrovah migruye na vidstan blizko 14 tis km vid rajoniv gnizduvannya do rajoniv Pivnichnogo Lodovitogo okeana bilya Norvegiyi Deyaki mali burevisniki Puffinus puffinus zdijsnyuyut taku zh podorozh u zvorotnomu napryamku Oskilki ci ptahi vidnosno dovgozhivuchi za zhittya voni dolayut velichezni vidstani za pidrahunkami odin rekordnij malij burevisnik proletiv 8 mln km za 50 rokiv zhittya Deyaki ptahi z velikimi krilami pid chas migracij zalezhat vid termalnih potokiv vishidnogo teplogo povitrya sho dozvolyayut yim shiryati Ci ptahi vklyuchayut bagatoh hizhih ptahiv takih yak grifi orli i kanyuki ta deyakih inshih napriklad leleki Ciconia Ci ptahi migruyut protyagom svitloyi chastini dobi Perelitni predstavniki ciyeyi grupi zazvichaj ne zdatni dolati veliki vodojmi cherez vidsutnist nad vodoyu termalnih vishidnih potokiv ta nezdatnist letiti bezperervno protyagom trivalogo chasu Seredzemne more yak j inshi morya ye dlya nih majzhe neperebornim bar yerom sho zmushuye ptahiv znahoditi vuzki miscya abo obhidni marshruti Velika kilkist hizhih ptahiv i lelek peretinaye morya v rajoni Gibraltarskoyi protoki protoki Eresunn ta protoki Bosfor pid chas perelotu Deyaki chislenni vidi taki yak zvichajnij osoyid Pernis apivorus perelitayut cherez ci protoki v kilkosti soten tisyach za odin sezon Inshi bar yeri taki yak girski hrebti takozh viklikayut koncentraciyu ptahiv u rajoni vuzkih prohodiv osoblivo velikih dennih ptahiv Ce duzhe pomitno pri peretinanni ptahami Centralnoyi Ameriki U rezultati podekudi ptahi migruyut vuzkimi koridorami Bagato dribnih komahoyidnih ptahiv zokrema gorobcepodibni Passeriformes kolibri Trochilidae i muholovki Muscicapidae takozh perelitayut znachni vidstani dolayuchi yih perevazhno vnochi Voni prizemlyayutsya vranci i chasto roblyat zupinku na kilka dniv pered prodovzhennyam perelotu Ci ptahi chasto nazivayutsya tranzitnimi meshkancyami v rajonah de voni meshkayut korotkij chas mizh pochatkom ta zakinchennyam perelotu Za dopomogoyu perelotu vnochi nichni perelitni ptahi zmenshuyut zagrozu vid hizhakiv i zapobigayut peregrivu vid zbilshenih vitrat energiyi dlya perelotu Takozh ce nadaye yim mozhlivist zdobuvati yizhu protyagom dnya shob zabezpechiti sebe energiyeyu dlya polotu Nedolikom takoyi povedinki ye nemozhlivist dostatno visipatisya Perelitni ptahi zdayetsya zdatni zminyuvati svoyu potrebu v sni dlya kompensaciyi vtrat Kochivlya ta migraciya na korotki vidstani Kedrovij omelyuh Ribalochka Halcyon senegalensis Kochivnimi nazivayut ptahiv yaki poza sezonom rozmnozhennya peresuvayutsya z miscya na misce u poshukah yizhi Taki peresuvannya zazvichaj ne pov yazani z ciklichnistyu i povnistyu zalezhat vid dostupnosti yizhi ta pogodnih umov u takomu vipadku voni ne vvazhayutsya migraciyeyu Prote isnuye cilij spektr promizhnih mizh kochivleyu i dovgoyu migraciyeyu ptahiv zokrema korotka migraciya sho viklikayetsya bezposeredno pogodnimi ta trofichnimi umovami i maye vidnosno regulyarnij harakter Prote na vidminu vid dovgoyi migraciyi ptahi znachno zminyuyut chas vidpravlennya do podorozhi zalezhno vid pogodnih umov ta mozhut propuskati migraciyu v tepli abo inshim chinom spriyatlivi roki Napriklad meshkanci gir ta bolit taki yak stinolaz Tichodroma muraria i pronurok Cinclus cinclus mozhut peresuvatisya lishe na rizni visoti unikayuchi holodnoyi girskoyi zimi Inshi vidi taki yak krechet Falco rusticolus i zhajvoronok Alauda peremishayutsya do uzberezhzhya abo u pivdennishi rajoni Inshi taki yak zyablik Fringilla coelebs ne migruyuchi u Britaniyi ale perelitayut na pivden z Irlandiyi v duzhe holodnu pogodu Kochivni ptahi ryadu gorobcepodibnih mayut dva tipi evolyucijnogo pohodzhennya ciyeyi povedinki Ti vidi sho mayut rodichiv perelitnih na veliki vidstani v tij zhe rodini taki yak vivcharik kovalik Phylloscopus collybita ye vidami sho pohodyat z Pivdennoyi pivkuli yaki postupovo skorotili dovzhinu zvorotnogo perelotu takim chinom sho nazavzhdi zalishilisya v pivnichnij pivkuli Na vidminu vid nih vidi yaki ne mayut niyakih migracijnih rodichiv napriklad omelyuh Bombycilla faktichno perelitayut u vidpovid na zimovu pogodu a ne zaradi zbilshennya mozhlivostej vidtvorennya U tropikah isnuye neznachna variaciya v dovzhini dnya protyagom vsogo roku i zavzhdi dostatno teplo dlya normalnogo zhivlennya Na vidminu vid sezonnih peremishen dlya zimuvannya ptahiv pomirnih shirot bilshist vidiv ye v shirokomu sensi osilimi Prote bagato vidiv perelitayut na rizni vidstani zalezhno vid kilkosti opadiv Tak bagato tropichnih rajoniv mayut vologi ta suhi sezoni najkrashim prikladom yakih ye musoni Pivdennoyi Aziyi Prikladom ptaha yakij perelitaye zalezhno vid kilkosti opadiv ye ribalochka Halcyon senegalensis meshkanec Zahidnoyi Afriki Isnuye kilka vidiv viklyuchno zozul yaki ye spravzhnimi perelitnimi ptahami v mezhah tropikiv Prikladom ye mala zozulya Cuculus poliocephalus yaka gnizditsya v Indiyi ta provodit reshtu chasu v Africi U visokih gorah takih yak Gimalayi i Andi bagato vidiv zdijsnyuyut takozh sezonni visotni peremishennya a inshi mozhut zdijsnyuvati dovgi migraciyi Tak gimalajski kashmirska muholovka Ficedula subrubra i strokatij drizd Zoothera wardii mozhut peremishatisya na pivden do ploskogir yiv Shri Lanki Rajduzhna bdzholoyidka Dovga migraciya ptahiv ye perevazhno hocha i ne viklyuchno yavishem pivnichnoyi pivkuli U pivdennij pivkuli sezonni migraciyi mensh pomitni Na te ye dekilka prichin Po pershe znachni bezperervni prostori sushi abo okeanu ne viklikayut zvuzhennya migracijnih marshrutiv sho robit migraciyu mensh pomitnoyu dlya lyudini sposterigacha Po druge shonajmensh na sushi klimatichni zoni zazvichaj postupovo perehodyat odna v odnu ne stvoryuyuchi rizkih stribkiv ce oznachaye sho zamist dovgih perelotiv nad nespriyatlivimi rajonami dlya dosyagnennya pevnogo miscya migracijni ptahi mozhut migruvati povilno zhivlyachis protyagom podorozhi Chasto bez specialnih doslidzhen nepomitno sho ptahi v pevnomu rajoni migruyut bo rizni predstavniki togo zh samogo vidu pribuvayut protyagom riznih sezoniv postupovo ruhayuchis u pevnomu napryamku Prote bagato vidiv dijsno gnizdyatsya v pomirnih rajonah pivdennoyi pivkuli ta zimuyut u pivnichnishih tropichnih rajonah Napriklad taki migraciyi zdijsnyuyut pivdennoafrikanska velika smugasta lastivka Hirundo cucullata i avstralijski strokata miagra Myiagra cyanoleuca avstralijskij shirokorot Eurystomus orientalis i rajduzhna bdzholoyidka Merops ornatus Vtorgnennya ta rozoseredzhennya U deyakih vipadkah umovi navkolishnogo seredovisha napriklad rizke znizhennya kilkosti yizhi pislya bagatogo na yizhu periodu privodit do vtorgnennya ptahiv v inshi rajoni koli velika kilkist ptahiv razom zalishayut zvichajni rajoni meshkannya Zvichajnij omelyuh Bombycilla garrulus ta yalinovij shishkar Loxia curvirostra ye prikladami vidiv sho proyavlyayut znachni variaciyi chiselnosti ptahiv shoroku i takim chinom spriyatlivi do vprovadzhen Pomirni zoni pivdennih kontinentiv mayut znachni posushlivi rajoni osoblivo v Avstraliyi ta pivdenno zahidnij Africi de migraciyi viklikani pogodnimi umovami zvichajni ale ne zavzhdi peredbachuvani Kilka tizhniv doshiv v odnij abo inshij chastini zazvichaj suhoyi centralnoyi Avstraliyi napriklad viklikaye shvidkij rist roslin ta bezhrebetnih sho harchuyutsya nimi privertayuchi ptahiv z sumizhnih rajoniv Ce mozhe trapitisya protyagom bud yakoyi chastini roku ta v kozhnomu konkretnomu rajoni povtoryuyetsya ne chastishe nizh raz u desyatilittya zalezhno vid chastoti periodiv El Ninjo i La Ninya Fiziologiya i kontrolKontrol chasu migraciyi ta faktoriv navkolishnogo seredovisha u vidpovid na yaki vidbuvayetsya migraciya zakodovani na genetichnomu rivni ta deyakoyu miroyu proyavlyayutsya navit u bagatoh osilih vidiv ptahiv Zdatnist do navigaciyi i oriyentaciyi protyagom migraciyi ye nabagato skladnishim yavishem yake mozhe vklyuchati yak genetichnu informaciyu tak i navchannya Chas migraciyi Golovnim fiziologichnim faktorom sho vplivaye na vibir chasu migraciyi ye zmini dovzhini svitlovogo dnya Ci zmini takozh pov yazani z gormonalnimi zminami organizmu ptahiv Bezposeredno pered migraciyeyu bagato ptahiv proyavlyayut bilshu aktivnist tak zvanij perelitnij nespokij nim Zugunruhe ta fiziologichni zmini taki yak nakopichennya zhiru Na cyu povedinku vplivayut ne tilki zovnishni faktori Viniknennya perelitnogo nespokoyu navit u ptahiv sho virosli u nevoli bez bud yakih signaliv zovnishnogo seredovisha takih yak skorochennya svitlovogo dnya abo znizhennya temperaturi vkazuye na rol genetichno zakodovanih richnih ritmiv sho kontrolyuyut migraciyu Takozh ptahi sho virosli u nevoli proyavlyayut perevazhnij napryamok polotu sho vidpovidaye prirodnomu napryamku migraciyi inkoli navit roblyachi zmini napryamku polotu sho vidpovidayut prirodnim Oriyentaciya i navigaciya Marshruti malih gricikiv michenih ta prostezhenih za dopomogoyu suputnika na shlyahu na pivnich z Novoyi Zelandiyi dovzhinoyu bilya 10 tis km Navigaciya pid chas perelotu bazuyetsya na riznih organah chuttya Bagato ptahiv vikoristovuyut Sonce yak kompas Vikoristannya Soncya dlya viboru napryamku polota vimagaye zdatnosti do kompensaciyi zalezhno vid chasu dobi Krim togo navigaciya mozhe bazuvatisya na zdatnosti vidchuvati magnitni polya abo vikoristovuvati vizualnu informaciyu Bilshist migruyuchih ptahiv zazvichaj desho rozoseredzhuyutsya she molodimi ptahami ne povertayuchis pislya zimuvannya tochno do miscya narodzhennya Prote desho piznishe voni formuyut priv yazku do pevnih potencijnih misc gnizduvannya i zimuvannya Koli taka priv yazka vidbuvayetsya ptah pochinaye vidviduvati same ci miscya shoroku Zdatnist ptahiv do navigaciyi protyagom migracij ne mozhe buti poyasnena viklyuchno genetichnoyu programoyu navit za dopomogoyu vikoristannya faktoriv navkolishnogo seredovisha Zdatnist uspishno zdijsnyuvati dovgi migraciyi jmovirno mozhe buti poyasnena lishe z vrahuvannyam kognitivnih mozhlivostej ptahiv ta mozhlivosti rozpiznavannya misc zavdyaki pam yati Suputnikove stezhennya za migraciyami dennih hizhih ptahiv takih yak skopi Pandion haliaetus i osoyidi Pernis pokazalo sho starishi osobini pid chas polotu krashe zdijsnyuyut korekciyi na viter Yak pokazuye nayavnist richnih cikliv isnuye znachna genetichna skladova u vibori chasu ta marshrutu perelotu prote cya programa mozhe zminyuvatisya pid diyeyu zovnishnih faktoriv Cikavim vipadkom takoyi zmini sho vinikaye v rezultati geografichnogo bar yera ye zmina migracijnogo marshrutu deyakih centralnoyevropejskih chornogolovih kropiv yanok Sylvia atricapilla sho migruyut na zahid i zimuyut u Velikij Britaniyi zamist perelotu cherez Alpi Migruyuchi ptahi takozh mozhut vikoristovuvati elektromagnitni mehanizmi dlya oriyentaciyi Zaraz rozglyadayutsya dva takih mehanizmi odin prirodzhenij a inshij zasnovuyetsya na vlasnomu dosvidi Molodij ptah protyagom svoyeyi pershoyi migraciyi letit u pravilnomu napryamku zvazhayuchi na magnitne pole Zemli prote ne znaye trivalosti polotu ta roztashuvannya prirodnih bar yeriv Vvazhayetsya sho cya magnitna chutlivist vinikaye za dopomogoyu angl radical pair mechanism pri yakomu himichni reakciyi v pevnih pigmentah chutlivih do chervonogo ta infrachervonogo svitla zminyuyutsya pid diyeyu magnitnogo polya Hocha cej mehanizm i pracyuye viklyuchno protyagom svitlogo chasu dobi vin ne vikoristovuye polozhennya Soncya Molodi ptahi sho vikoristovuyut lishe cej mehanizm podibni bojskautam z kompasom ale bez karti poki voni ne zviknut do marshrutu i zmozhut vikoristovuvati inshi metodi oriyentaciyi Z dosvidom voni vivchayut riznomanitni oznaki landshaftu ta zv yazuvayut ci oznaki iz siloyu ta napryamkom magnitnogo polya vvazhayetsya sho take zv yazuvannya vidbuvayetsya za dopomogoyu vikoristannya kristaliv magnetitu v trigeminalnij sistemi yaka povidomlyaye ptaha pro silu magnitnogo polya Protyagom podorozhi mizh pivnichnimi ta pivdennimi regionami sila magnitnogo polya zminyuyetsya zalezhno vid shiroti sho dozvolyaye ptahu viznachiti koli vin vzhe dosyag miscya priznachennya Nedavni doslidzhennya takozh vstanovili zv yazok mizh okom ptaha i klasterom N chastinoyu perednogo mozku aktivnoyi protyagom oriyentaciyi u rezultati chogo visuvayetsya dumka sho ptahi mozhut bachiti magnitne pole Zemli Pomilki pri migraciyi Migracijni ptahi mozhut vtratiti shlyah i opinitisya poza mezhami svogo zvichajnogo arealu Najchastishe ce traplyayetsya v rezultati perelotu dali miscya priznachennya chasto na tisyachi kilometriv napriklad koli ptah opinyayetsya na pivnich vid miscya gnizduvannya U rezultati ptah pochinaye shukati shlyah nazad zdijsnyuyuchi tak zvanu zvorotnu migraciyu pri yakij genetichna programa molodih ptahiv nezdatna virno pracyuvati Pevni rajoni cherez svoye roztashuvannya stali vidomimi yak miscya sposterezhennya migruyuchih ptahiv Prikladami ye Nacionalnij park Pojnt Peli v Kanadi i Spurn v Angliyi Drejfova migraciya ptahiv sho zbilisya z kursu cherez viter privodit do padinnya velikoyi kilkosti migruyuchih ptahiv u deyakih priberezhnih miscyah Shtuchne upravlinnya migraciyeyu U deyakih vipadkah mozhlivo shtuchno navchiti zgrayu ptahiv migracijnomu marshrutu sho neobhidno pri provedenni reintrodukciyi Pislya eksperimentiv z kanadskimi kazarkami Branta canadensis bezpechnomu marshrutu migraciyi vdalosya navchiti amerikanskih zhuravliv Grus americana za dopomogoyu Evolyuciya ta ekologiya viniknennya migraciyi Luchna trav yanka Drizd Svensona Chi migruye pevnij vid zalezhit vid ryadu faktoriv Najvazhlivishim ye klimat oblasti de ptah gnizditsya Duzhe nebagato vidiv zdatni prozhiti v zhorstkih umovah zimi vnutrishnoyi chastini Kanadi abo pivnichnoyi Yevraziyi Tomu napriklad chornij drizd Turdus merula migruyuchij u Skandinaviyi ale ne ye takim u m yakishomu klimati pivdennoyi Yevropi Dzherelo zhivlennya takozh vazhlive Bilshist komahoyidnih vidiv za mezhami tropikiv migruyut na veliki vidstani ta ne mayut viboru krim togo shob zalishati gnizdovij areal vzimku Chasto rizni faktori tochno zbalansovani Yevropejska luchna trav yanka Saxicola rubetra ta azijska sibirska trav yanka Saxicola maura migruyut na veliki vidstani do tropikiv todi yak yihnij blizkij rodich yevropejska trav yanka Saxicola rubicola ye osilim ptahom na bilshij chastini svogo arealu i lishe kochuye na neveliki vidstani z holodnoyi pivnochi ta shodu Yevropi Perevagoyu osilih vidiv ye dodatkova mozhlivist dlya rozmnozhennya Nedavni doslidzhennya proponuyut sho gorobcepodibni ptahi sho migruyut na veliki vidstani pohodyat z pivdennoyi ta centralnoyi Afriki a ne Pivnichnoyi pivkuli Voni po suti ye pivdennimi vidami sho migruyut na pivnich dlya gnizduvannya a ne pivnichnimi sho migruyut dlya zimuvannya Takozh teoretichnij analiz pokazuye sho obhidni marshruti sho zbilshuyut dovzhinu migraciyi do 20 chasto vinikayut u rezultati adaptaciyi sho ptahu legshe dolati bar yeri z menshimi zhirovimi zapasami Prote deyaki vidi zdijsnyuyut migraciyi dalekimi vid optimalnih obhidnimi marshrutami sho vinikli v rezultati istorichnogo rozpovsyudzhennya populyaciyi Napriklad kontinentalni populyaciyi drozda Svensona Catharus ustulatus letyat daleko na shid cherez vsyu Pivnichnu Ameriku povertayuchi bilya okeanu i dosyagayuchi Pivdennoyi Ameriki cherez Floridu Vvazhayetsya sho cej marshrut vinik u rezultati rozshirennya arealu zi shidnogo uzberezhzhya yake vidbulosya blizko 10 tis rokiv tomu V inshih vipadkah obhidni marshruti mozhut buti viklikani ta nadovgo zaneseni u pam yat cherez tipovi napryamki vitru nayavnist hizhakiv abo inshi faktori Zmini klimatu takozh vplivayut na chas migraciyi gnizduvannya ta inshih podij zhittyevogo ciklu ptahiv podibnij zhe efekt maye i zmenshennya chislennosti populyacij Ekologichni naslidki perelotiv ptahivMigraciya ptahiv takozh dopomagaye peresuvannyu inshih vidiv napriklad ektoparazitiv takih yak klishi Acarina i voshi Phthiraptera yaki u svoyu chergu mozhut perenositi mikroorganizmi u tomu chisli zbudnikiv lyudskih zahvoryuvan Znachnu uvagu migracijni ptahi privernuli u zv yazku z rozpovsyudzhennyam ptashinogo gripu v 2006 2007 rokah prote z yasuvalosya sho migracijni ptahi ne stanovlyat osoblivoyi zagrozi todi yak import domashnih ptahiv maye nabagato bilshij efekt Deyaki virusi prote dijsno mozhut perenositisya ptahami bez pomitnogo efektu na zdorov ya samogo ptaha napriklad zahidnonilskij virus WNV Takozh migracijni ptahi mozhut grati rol u rozpovsyudzhenni nasinnya abo spor roslin i planktonu Metodi doslidzhennyaZ pochatku doslidzhen migraciyi ptahiv z ciyeyu metoyu bulo rozrobleno veliku kilkist metodiv Inkoli metodi rozrobleni dlya zovsim inshih pov yazanih procesiv stayut neocinimimi dlya doslidzhennya yavisha migraciyi Pryame sposterezhennya Najstarishim najprostishim i najposhirenishim zaraz metodom doslidzhennya migraciyi ptahiv ye pryame sposterezhennya Rozmir kolir zvuki i osoblivosti polotu riznih vidiv dayut mozhlivist yak lyubitelyam tak i fahivcyam robiti visnovki shodo yihnoyi migraciyi Bagato derzhavnih sluzhb riznih krayin regulyarno publikuyut rezultati takih sposterezhen U sukupnosti pryame sposterezhennya nadalo bilshu chastinu nashih znan shodo migraciyi ale cej metod znachnoyu miroyu obmezhuyetsya sposterezhennyami protyagom svitloyi chastini dobi ta nazemnimi vidami ptahiv Misyachne sposterezhennya nichna modifikaciya metodu pryamogo sposterezhennya sho dozvolyaye sposterigati za vidami sho migruyut unochi Do rozrobki metodu v seredini 20 stolittya danih pro nichnu migraciyu majzhe ne isnuvalo Cinna informaciya mozhe buti otrimana za dopomogoyu sposterezhennya prolotu ptahiv na foni povnogo Misyacya za dopomogoyu teleskopiv z malim zbilshennyam yaki dayut mozhlivist pidrahunku chisla ptahiv ta napryamku yihnogo polotu sho peretinayut jogo Prote oskilki faktichnij vidsotok neba sho sposterigayetsya takim chinom nevelikij priblizno odna stotisyachna ploshi neba obsyag danih sho otrimuyutsya v rezultati takozh vidnosno neznachnij Zazvichaj pid chas sezonu migraciyi vdayetsya pidrahovuvati blizko 30 ptahiv za godinu Ale toj fakt sho sposterigayetsya navit taka kilkist svidchit pro velike chislo ptahiv sho migruyut unochi Sluhovij metod Inshij nichnij metod sposterezhennya yakij duzhe dopomagaye pri opiznanni riznih vidiv pid chas migraciyi vikoristannya parabolichnogo vidbivacha z prikladenim mikrofonom dlya pidsilennya golosovih signaliv ptahiv ta priladom dlya yihnogo zapisu Cej pristrij mozhe zapisuvati zvuki nichnih migracijnih ptahiv na vidstani do 4 km v umovamh bezmisyachnoyi nochi koli nemozhlive niyake optichne sposterezhennya Prote nezruchnistyu metodu ye te sho pri jogo vikoristanni vazhko odrazu viznachiti sho ptah migruye Do togo zh isnuyut deyaki trudnoshi z upiznavannya golosovih signaliv cherez te sho golosovi signali pid chas nichnogo perelotu mozhut vidriznyatisya vid signaliv sho yih podayut ptahi vden Krim togo ptah mozhe ne podavati niyakih signaliv pid chas besposerednogo prolotu nad zonoyu sposterezhennya Zberezheni zrazki ptahiv Dodadkovij material otrimuyetsya za dopomogoyu doslidzhennya zberezhenih zalishkiv ptahiv razom z danimi pro chas ta misce yihnogo zboru Pri vikoristanni cogo metodu takozh vazhlivo zbirati pevnu kilkist ptahiv u miscyah yihnogo gnizduvannya ta zimuvannya sho dozvolyaye ototozhniti okremi populyacij odnogo vidu ptahiv Ci zrazki porivnyuyut zi zrazkami zibranimi protyagom migraciyi pov yazuyuchi yih razom sho zabezpechuye vpiznavannya osobin vidomih populyaciyi nezalezhno vid miscya zboru zrazkiv Hocha dlya zboru zrazkiv mozhut vikoristovuyutsya ptahi vbiti mislivcyami vazhlivim dzherelom ptahiv otrimanih bez yihnogo zumisnogo znishennya ye ptahi yaki zishtovhnulisya z visokimi shtuchnimi sporudami abo vpali v rezultati shtormiv ta inshih neshasnih vipadkiv Michennya Kazarka chervonovola z kolorovim ta metalevim kilcyami na lapah Poshirenim sposobom ye vidlovlyuvannya ptahiv yakih potim mityat i vipuskayut na volyu neushkodzhenimi Sposterezhennya otrimani zavdyaki cim mitkam nadayut bagato korisnih vidomostej pro ptashinni migraciyi Bulo rozrobleno bagato riznih metodiv michennya sho dozvolyayut identifikuvati okremih ptahiv Najstarishim metodom michennya ye kilcyuvannya ptahiv pri yakomu mitka prikriplyayetsya do nogi ptaha shiyi kril abo inshih chastin tila Shoroku profesijni biologi i dobrovolci yaki pracyuyut razom z nimi prikriplyayut mitki do tisyach ptahiv yak migracijnih tak i osilih Kozhna mitka mistit poryadkovij nomer i adres naukovoyi grupi do yakoyi mitka povinna buti nadislana u vipadku znahodzhennya Dani pro kozhnogo ptaha ta chas michennya zapisuyutsya sho dozvolyaye piznishe vstanoviti fakt jogo peremishennya Otrimannya velikoyi kilkosti podibnih danih dozvolyaye vstanoviti bagato detalej migraciyi michenih ptahiv Dani otrimani za dopomogoyu kilcyuvannya nadayut taku informaciyu yak chas vidpravlennya i pributtya do miscya priznachennya dovzhinu pauz na migracijnih shlyahah dlya goduvannya i vidpochinku spivvidnoshennya mizh pogodnimi umovami i chastom pochatku migraciyi shvidkosti polotu individualnih ptahiv i stupin regulyarnosti z yakoyu individualni ptahi povertayutsya do harakternih litnih abo zimovih rajoniv de voni meshkali v poperedni roki Krim togo ci doslidzhennya dozvolyayut otrimati dani shodo zhittyezabezpechennya specifichnih populyacij abo yihnoyi urazlivosti do polyuvannya Zamist kilcyuvannya inkoli vikoristovuyutsya michennya za dopomogoyu kolorovoyi farbi abo michennya za dopomogoyu stabilnih izotopiv vodnyu abo stronciyu Radiostezhennya Radiostezhennya abo telemetriya metod sho vikoristovuye nevelikij radioperedavach yakij vidaye periodichni signali z tila migruyuchogo ptaha Radioprijmach sho mozhe znahoditisya na bud yakomu transportnomu zasobi napriklad na litaku abo na shtuchnomu suputniku Zemli dozvolyaye prostezhiti za cimi radiosignalami i vidstezhiti misceznahodzhennya migruyuchogo ptaha Odnim z pershih vidomih prikladiv vikoristannya cogo metodu bulo sposterezhennya siroshokogo drozda Catharus minimus v roboti 1965 roku Do ptaha buv prikriplenij peredavach vagoyu 2 5 g ta jogo polit buv prostezhenij protyagom ponad 8 godin pid chas perelotu vid Urbani shtat Illinojs do pivnochi ozera Michigan sho znahoditsya na vidstani 700 km vid Urbani Ptah pokazav shvidkist blizko 80 km god pri vitri 40 km god sho zavazhav ptahovi Pershij suputnikovij peredavach vagoyu 180 g bulo vikoristano v 1985 roci dlya michennya bilogolovogo orlana Suchasni suputnikovi peredavachi pracyuyut vid sonyachnih batarej ta dozvolyayut vstanoviti tochni koordinati miscya roztashuvannya ptaha cherez navigacijnu sistemu GPS Z 2009 roku zastosovuyut peredavachi z sonyachnoyu batareyeyu yaki mayut vagu vzhe 9 g Novi modifikaciyi peredavachiv informaciyu pro misce perebuvannya ptaha peredayut ne na suputnik a na merezhu GSM mobilnih telefoniv Taka tehnologiya dozvolila znachno zdesheviti peredavachi Obmezhennyam metodu radiotelemetriyi zvichajno ye rozmir peredavacha yakij ne maye zavazhati polotu Z pochatku radiotelemetrichnih doslidzhen sposterigayetsya znachnij progres u tehnologiyi sho zabezpechiv mozhlivist diznatisya nabagato bilshe pro migraciyu ptahiv Geolokatori Na pochatku 2000 h rokiv bulo rozrobleno ta pochali zastosovuvati dlya ptahiv novi pristroyi yaki nazivayut en Ce reyestratori intensivnosti osvitlennya yaki zapisuyut na mikroshemu pokazniki cherez zadani promizhki chasu Za cimi danimi mozhna vstanoviti geografichne misce roztashuvannya ptaha z pevnoyu pohibkoyu Minimalna vaga takogo pristroyu mozhe buti 0 3 g Perevagoyu zastosuvannya cih priladiv ye yihnya mensha vaga ta znachno mensha vartist Sposterezhennya za dopomogoyu radariv Radari buli rozrobleni dlya identifikaciyi litakiv ta inshih velikih aparativ protyagom drugoyi svitovoyi vijni prote cej metod shvidko stav korisnim i dlya doslidzhen ne pov yazanih z aviaciyeyu zokrema doslidzhen perelotiv ptahiv Cej metod dozvolyaye sposterigati ptahiv nezalezhno vid pogodi ta protyagom bud yakogo chasu dobi Zagalom metod mozhna rozdiliti na kilka riznovidiv zagalnij radar sposterezhennya podibnij do radariv sposterezhennya za litakami v aeroportah sho proglyadaye veliku oblast i ukazuye zagalnij chas i napryam polotu velikih ob yektiv zokrema zgraj ptahiv radarnij zapis polotu za dopomogoyu zahoplennya ob yekta doplerivskij radar sho dozvolyaye vimiryuvannya shvidkosti litakiv i mas povitrya v meteorologiyi Vikoristannya radara u doslidzhenni migraciyi bulo neocinennim u viznachenni napryamu i shvidkosti ruhu velikih zgraj ptahiv dati j chasu vidpravlennya yih u podorozh i zagalnoyi kilkosti ptahiv osoblivo vnochi Za dopomogoyu metodu bulo zokrema vidkrito vidnosno znachni ruhi spivochih ptahiv ta inshih malenkih suhoputnih ptahiv sho migruyut nad okeanami a ne uzdovzh beregovih linij i v napryamkah pro yaki nazemni sposterigachi i ne pidozryuvali Doslidzhennya oriyentaciyi Voronka Emlena Doslidzhennya povedinki oriyentaciyi tradicijno zdijsnyuyutsya za dopomogoyu riznomanitnih variantiv ustanovki vidomoyi yak voronka Emlena yaka skladayetsya z krugloyi klitki z verhom pokritim prozorim sklom abo drotyanim ekranom takim chinom sho nebo zalishayetsya vidimim Klitku vstanovlyuyut na vidkritomu misci v prirodnih umovah sho dozvolyaye ptahovi bachiti nebo alternativno ustanovka rozmishuyetsya v planetariyi Povedinka oriyentaciyi ptaha useredini klitki vivchayetsya kilkisno vikoristovuyuchi rozpodil mitok sho ptah zalishaye na stinah klitki v pevnomu napryamku Inshij metod sho vikoristovuyetsya dlya ciyeyi cili vikoristovuye napryam v yakomu ptah znikaye na gorizonti Zagrozi ta zberezhennya ptahivLyudska diyalnist zavdaye znachnoyi zagrozi migruyuchim ptaham Velike znachennya mayut miscya zupinok mizh miscyami gnizduvannya ta zimuvannya zniknennya yakih u rezultati lyudskoyi diyalnosti ne daye ptaham mozhlivosti harchuvannya pid chas perelotu Znishennya zabolochenih teritorij u rezultati vikoristannya yih dlya potreb silskogo gospodarstva zalishayetsya najvazhlivijshoyu prichinoyu zagibeli ptahiv pid chas migraciyi Polyuvannya uzdovzh marshrutiv migraciyi v deyakih vipadkah zavdaye duzhe velikih zbitkiv populyaciyam ptahiv Tak populyaciyi bilogo zhuravlya sho gnizdyatsya v Sibiru a zimuyut v Indiyi praktichno znikli v rezultati polyuvannya na nih pid chas polotu nad Afganistanom i Serednoyu Aziyeyu Ostannogo razu ci ptahi sposterigalisya u svoyemu ulyublenomu misci zimuvannya Nacionalnomu parku Keoladeo v 2002 roci Visoki sporudi taki yak liniyi elektroperedachi vitryaki vitryani elektrostanciyi i priberezhni ye chastoyu prichinoyu zitknennya z nimi i zagibeli migracijnih ptahiv Osoblivu zagrozu mayut osvitleni vnochi sporudi taki yak mayaki hmarochosi veliki pam yatniki i televizijni vezhi z vognyami sho mayut zapobigati zitknennyu z nimi litakiv Svitlo chasto privertaye ptahiv sho zdijsnyuyut migraciyu vnochi podibno do togo yak vono privertaye nichnih komah Koncentraciya ptahiv protyagom migraciyi ye prichinoyu dodatkovoyi zagrozi dlya pevnih vidiv Deyaki najvidovishnishi migracijni ptahi vzhe vimerli najvidomishim ye mandrivnij golub Ectopistes migratorius zgrayi yakogo stanovili do 2 km zavshirshki i do 500 km zavdovzhki prolitali kilka dniv nad odniyeyu dilyankoyu i nalichuvali do milyarda ptahiv Ohorona migracijnih ptahiv uskladnena cherez te sho migracijni marshruti peretinayut kordoni riznih krayin i takim chinom vimagayut mizhnarodnoyi spivpraci Dlya ohroni perelitnih ptahiv buli ukladeni kilka mizhnarodnih dogovoriv vklyuchayuchi Dogovir pro migracijnih ptahiv 1918 roku v Pivnichnij Americi angl Migratory Bird Treaty Act v SShA Ugoda pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv Ugoda AEWA 1979 roku angl African Eurasion Waterbird agreement i Bonnska konvenciya 1979 roku angl Convention on Migratory Species Vpliv voyennih dij na teritoriyi Ukrayini U novomu doslidzhenni 2024 roku komanda naukovciv z Universitetu Shidnoyi Angliyi vivchila dani GPS otrimanih vid dekilkoh desyatkiv ptahiv pid chas yih migraciyi u berezni ta kvitni 2022 roku tobto pislya pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi na teritoriyu Ukrayini Avtori doslidzhennya viyavili sho v cej chas ptahi a same Pidorliki veliki Clanga clanga v serednomu prolitali na 55 godin bilshe pri comu shvidkist yihnogo peresuvannya bula nizhchoyu anizh do cogo Rezultati doslidzhennya pokazali sho v serednomu ptaham dovelosya proletiti dodatkovi 85 km todi yak deyaki i zovsim zbilshili svij marshrut na 250 km Takozh za slovami vchenih v poperedni sezoni migraciyi 90 cih ptahiv zupinyalisya vidpochiti na teritoriyi Ukrayini odnak pislya pochatku vijni na ce navazhuvalisya lishe 32 a deyaki j zovsim vidmovilisya vid vidpochinku Vsesvitnij den migruyuchih ptahivVsesvitnij den migruyuchih ptahiv buv zapochatkovanij u 2006 roci z metoyu populyarizaciyi idej pro neobhidnist ohoroni migruyuchih ptahiv ta yihnogo seredovisha isnuvannya Cej den prisvyacheno dati pidpisannya 10 travnya 1906 roku Mizhnarodnogo Dogovoru pro ohoronu ptahiv U 1927 roci SRSR v tomu chisli i Ukrayinska RSR ratifikuvav cej dogovir Vsesvitnij den migruyuchih ptahiv organizuyetsya Sekretariatami Konvenciyi pro zberezhennya migruyuchih vidiv dikih tvarin ta Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv Cej Den vidznachayetsya shorichno u drugu subotu ta nedilyu travnya Z 2016 roku Vsesvitnij den migruyuchih ptahiv vidznachayut dvichi na rik u drugu subotu travnya ta drugu subotu zhovtnya PrimitkiBogolyubov A S Zhdanova O V Kravchenko M V 2006 Moskva Ekosistema Arhiv originalu za 12 travnya 2008 Procitovano 30 kvitnya 2008 Introduced species Enciklopediya Britannika Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2008 Josep del Hoyo Andrew Elliott David A Christie 2005 Cuckoo Shrikes to Thrushes Handbook of the Birds of the World T 10 Lynx Edicions ISBN 84 87334 72 5 Migration of Birds Geographic Patterns of Migration Northern Prairie Wildlife Research Center Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2007 Newton I 2008 The Migration Ecology of Birds Elselvier ISBN 978 0 12 517367 4 Hummel D amp Beukenberg M 1989 Aerodynamische Interferenzeffekte beim Formationsfl ug von Vogeln J Ornithol 130 15 24 Geroudet P 1954 Des oiseaux migrateurs trouves sur la glacier de Khumbu dans l Himalaya Nos Oiseaux 22 254 Swan L W 1970 Goose of the Himalayas Nat Hist 79 10 68 75 Dorst J 1963 The migration of birds Boston Houghton Mifflin Co s 476 Eastwood E and G C Rider 1965 Some radar measurements of the altitude of bird flight Br Birds 58 Williams G G 1950 Weather and spring migration Auk 67 52 65 BTO News 258 3 2005 Schmaljohann Heiko Felix Liechti and Bruno Bruderer 2007 Songbird migration across the Sahara the non stop hypothesis rejected Proc Biol Sci 274 1610 735 739 doi 10 1098 rspb 2006 0011 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Lincoln F C 1979 Migration of Birds U S Fish and Wildlife Service Circular 16 1 Rattenborg N C Mandt B H Obermeyer W H Winsauer P J Huber R 2004 Migratory Sleeplessness in the White Crowned Sparrow Zonotrichia leucophrys gambelii PLoS Biol 2 7 e212 Berthold P 1993 Bird migration a general survey Oxford University Press Helm B Gwinner E 2006 Migratory Restlessness in an Equatorial Nonmigratory Bird PLoS Biol 4 4 e110 doi 10 1371 journal pbio 0040110 2 31 grudnya 2007 u Wayback Machine Walraff H G 2005 Avian Navigation Pigeon Homing as a Paradigm Springer Ketterson E D and V Nolan Jr 1990 Site attachment and site fidelity in migratory birds experimental evidence from the field and analogies from neurobiology In Bird Migration E Gwinner ed Springer Verlag p 117 129 PDF 2009 06 14 u Wayback Machine Thorup Kasper Thomas Alerstam Mikael Hake and Nils Kjelle 2003 Compensation for wind drift in migrating raptors is age dependent Proc R Soc Lond B Suppl 270 S8 S11 DOI 10 1098 rsbl 2003 0014 Nature 429 177 180 2004 doi 10 1038 nature02534 Arhiv originalu za 19 chervnya 2011 Procitovano 25 travnya 2008 Wiltschko W U Munro H Ford amp R Wiltschko 2006 Bird navigation what type of information does the magnetite based receiver provide Proc R Soc B 273 2815 20 Heyers D Manns M Luksch H Gunturkun O Mouritsen H 2007 PLoS 2 9 e937 doi 10 1371 journal pone 0000937 Arhiv PDF originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 19 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Deutschlander ME Phillips JB Borland SC 1999 The case for light dependent magnetic orientation in animals PDF J Exp Biol 202 891 908 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2006 Procitovano 26 travnya 2008 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2008 Procitovano 26 travnya 2008 Jenni L amp Kery M 2003 Timing of autumn bird migration under climate change advances in long distance migrants delays in short distance migrants Proceedings of the Royal Society of London B 270 1467 Both Christiaan Sandra Bouwhuis C M Lessells Marcel E Visser 4 travnya 2006 Climate change andpopulation declines in a long distance migratory bird Nature 441 7089 81 83 doi 10 1038 nature04539 ISSN 0028 0836 Wormworth J amp K Mallon 2006 Bird Species and Climate Change The Global Status Report version 1 0 WWF Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 8 sichnya 2011 Smith RP Jr Rand PW Lacombe EH Morris SR Holmes DW Caporale DA 1996 Role of bird migration in the long distance dispersal of Ixodes dammini the vector of Lyme disease J Infect Dis 174 1 221 224 Rappole J H Hubalek Zdenek 2006 Birds and Influenza H5N1 Virus Movement to and within North America Emerging Infectious Diseases 12 10 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2008 Rappole J H Derrickson S R Hubalek Z 2000 Migratory Birds and Spread of West Nile Virus in the Western Hemisphere Emerging Infectious Diseases 6 4 319 328 Figuerola O and A J Green 2002 Dispersal of aquatic organisms by waterbirds a review of past research and priorities for future studies Freshwater Biology 47 3 483 494 doi 10 1046 j 1365 2427 2002 00829 x Cruden R W 1966 Birds as Agents of Long Distance Dispersal for Disjunct Plant Groups of the Temperate Western Hemisphere Evolution 20 4 517 532 doi 10 2307 2406587 Liechti F 1996 Instructions to count nocturnal bird migration by watching the full moon Sempach Switzerland Schweizerische Vogelwarte Lowery G H 1951 A quantitative study of the nocturnal migration of birds University of Kansas Publications Museum of Natural History Volume 3 Pages 361 472 Farnsworth A Gauthreaux S A and van Blaricom D 2004 PDF Journal of Avian Biology 35 365 369 Arhiv originalu PDF za 15 veresnya 2012 Procitovano 8 sichnya 2011 Laura Font Geoff M Nowell D Graham Pearson Chris J Ottley and Stephen G Willis 2007 Sr isotope analysis of bird feathers by TIMS a tool to trace bird migration paths and breeding sites J Anal At Spectrom 22 513 doi 10 1039 b616328a Graber R R 1965 Night flight with a thrush Audubon 67 368 374 Meyburg B U Meyburg C 2009 Travels with a backpack Satellite tracking of birds Der Falke 56 256 263 angl Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 angl Arhiv originalu za 15 travnya 2016 Emlen S T and Emlen J T 1966 A technique for recording migratory orientation of captive birds Auk 83 361 367 Shimazaki Hiroto Masayuki Tamura and Hiroyoshi Higuchi 2004 PDF Mem Natl Inst Polar Res 58 162 178 Arhiv originalu PDF za 17 grudnya 2008 Procitovano 8 sichnya 2011 Catry P Encarnacao V Araujo A Fearon P Fearon A Armelin M amp Delaloye P 2004 Are long distance migrant passerines faithful to their stopover sites Journal of Avian Biology 35 170 181 Arhiv originalu za 23 serpnya 2008 Procitovano 26 travnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 travnya 2008 Lincoln Frederick C Steven R Peterson and John L Zimmerman 1998 Perils of Migration Migration of birds U S Department of the Interior Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 26 travnya 2008 Arhiv originalu za 13 travnya 2008 Procitovano 26 travnya 2008 Arhiv originalu za 16 grudnya 2007 Procitovano 26 travnya 2008 Convention on Migratory Species Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 26 travnya 2008 Eagles shifting flight paths to avoid Ukraine conflict scientists find By Nicola Davis Science correspondent Mon 20 May 2024 17 48 CEST Nebo nad Ukrayinoyu pid zaboronoyu orli zminili svij marshrut shob uniknuti vijni Avtor Taya Kitova 21 05 2024 08 56 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 travnya 2015 Arhiv originalu za 28 travnya 2014 Procitovano 6 travnya 2015 www worldmigratorybirdday org Arhiv originalu za 9 veresnya 2019 Procitovano 10 travnya 2017 LiteraturaFenologichni zakonomirnosti osinnoyi migraciyi ptahiv na teritoriyi Ukrayini dis kand biol nauk 03 00 08 Grishenko Vitalij Mikolajovich Kiyivskij un t im Tarasa Shevchenka K 1994 230 l Alerstam T 2001 Detours in bird migration Journal of Theoretical Biology 209 319 331 PDF nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Berthold Peter 2001 Bird Migration A General Survey Second Edition Oxford University Press ISBN 0 19 850787 9 Dingle Hugh Migration The Biology of Life on The Move Oxford Univ Press 1996 Weidensaul Scott Living On the Wind Across the Hemisphere With Migratory Birds Douglas amp McIntyre 1999 Vidannya Philosophical Transactions B prisvyachene adaptaciyi do richnogo ciklu Deyaki statti vilni nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Migraciyi hizhih ptahiv v Ukrayini 11 kvitnya 2010 u Wayback Machine PosilannyaMigraciya ptahiv ta kilcyuvannya yak metod doslidzhen Zahidno Ukrayinska ornitologichna stanciya Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 26 travnya 2008 Sezonni migraciyi ptahiv na teritoriyi Ukrayini mapa 8 sichnya 2015 u Wayback Machine Migraciya ptahiv Ukrayinske tovaristvo ohoroni ptahiv Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 26 travnya 2008 Lincoln Frederick C Steven R Peterson and John L Zimmerman 1998 U S Department of the Interior U S Fish and Wildlife Service Arhiv originalu za 18 travnya 2008 Procitovano 26 travnya 2008 angl Migrate Migration Interest Group Research Applied Toward Education Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 22 kvitnya 2019 angl The compasses of birds The Science creative Quarterly Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2008 angl Migratory Bird Program The Nature Conservancy Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2008 angl How do birds find their way birdingguide com Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2008 angl Smithsonian National Zoological Park Arhiv originalu za 4 chervnya 2008 Procitovano 31 travnya 2008 angl Bird Migration and Navigation Paul and Bernice Noll s Window on the World Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2008 angl Div takozhMigraciya tvarin Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi