Омелюх звичайний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Bombycilla garrulus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Мапа поширення омелюха звичайного: жовтий — гніздовий ареал, синій — на зимівлі | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Омелю́х звича́йний (Bombycilla garrulus) — вид горобцеподібних птахів родини омелюхових (Bombycillidae). В Україні зимує на всій території, проте трапляється нещороку.
Морфологічні ознаки
Це стрункий птах, 18–21 см завдовжки та масою 40–64 г. Дорослий птах зверху сірувато-бурий; на голові великий «чуб»; на горлі чорна пляма; низ світло-бурий; підхвістя руде; махові пера чорні; біля основи першорядних махових пер біла смуга, верхівка облямована білим і жовтим; на білих верхівках другорядних махових пер червоні рогові пластинки; на сірому хвості широка чорна смуга, на верхівці жовта; дзьоб і ноги темно-бурі. У дорослого птаха пляма на горлі менша; білувата облямівка лише зовні на першорядних махових перах. Молодий птах тьмяніший; «чуб» бурий, короткий; чорної плями на горлі нема.
Поширення
Поширений в лісових районах північної частини Європи, Азії і західної Північної Америки. Омелюх звичайний поширений на всіх континентах південніше за субарктичну зону.
В Україні омелюх — зимуючий на всій території птах. Чисельність значно коливається у різні роки в результаті інвазій.
Живлення
Зазвичай птахи тримаються великими зграями. Влітку споживають комах, яких нерідко ловлять на льоту, личинками, різні ягоди та молоді пагони рослин. В інший час вживають переважно рослинну їжу, ягоди і плоди, наприклад, брусницю, калину, омелу то що. У зимовий час часто трапляються в містах.
Розмноження
Гніздиться в рідколісся, на деревах. Статева зрілість настає у віці одного року. Виведенням пташенят омелюхи зайняті з квітня по листопад. Пари утворюються щороку нові. Доглядаючи за самкою, самець безперервно підносить їй ягоди в якості весільного подарунка.
Гніздо пара споруджує зазвичай на деревах, що ростуть посеред боліт. Поміщається воно в розвилці гілок на висоті 3–15 м над землею, у верхній кроні дерев, частіше на узліссі, поблизу водойм та інших гніздових пар. Гніздо будується з маленьких гілочок, моху, лишайників і травинок. Дно ретельно вистелено шерстю і пір'ям.
Самка відкладає в кінці травня 4–5 блакитно-сірих яєць з чорно-бурими цяточками розміром 24×18 мм і вагою близько 3,8 г. Кладку насиджує завжди тільки самка протягом 14 днів. У цей час же самець піклується про корм, що складається з комах і ягід. Молоді птахи стають самостійними приблизно через 15–17 днів. Щороку омелюх шукає собі нового партнера. Залицяння за самкою включає в себе її годування ягодами. За два тижня життя пташенята повністю покриваються пір'ям, але батьки продовжують піклуватися про них до тих пір, поки вони не навчаться самостійно здобувати собі їжу. Восени пташенята повністю переходять на вільні хліби, починаючи годуватися плодами і ягодами.
Тривалість життя птахів може становити 13 років.
Інші назви
Хохлик — через характерний чубчик[].
Амялушка (Білорусь) — через пристрасть омелюхів до ягід омели.
Воскокрил (Англія) — на кінцях другорядних і рульового пір'я у омелюхи знаходяться яскраво-червоні блискучі рогові пластинки, що нагадують палаючий віск.
Богемський воскокрил (Америка) — епітет «богемний» натякає на схильність цих птахів здійснювати міграції. Для американців пару століть тому Богемія представлялася далеким краєм Європи, в яку відлітали омелюхи.
Цікаві факти
У омелюха дуже чіпкі кігтики, що допомагає птахові утримуватися на гілках і скльовувати ягоди, які найважче дістати. Але ця ж особливість заважає омелюху пересуватися по землі, що він і робить вкрай рідко і неохоче.
У період залицянь самець пропонує самці ягоду або інше частування. Якщо самка його приймає, то птиці створюють пару.
Омелюхи — справжні ненажери, варто їм побачити кущ або деревце з красивими ягодами, вони не зупиняться, поки не з'їдять їх всіх. Тому частина плодів виводиться з їх організму неперетравленими, що сприяє поширенню рослин.
Коли омелюхи з'їдають багато ягід взимку, в їх шлунку починаються процеси бродіння, в результаті чого птах стає дезорієнтованим ніби «п'яним». В такому стані омелюхи часто гинуть, наражаючись на предмети і збиваючись на манівці. Є багато інформації з цього факту в інтернеті — омелюхи гинули зграями і падали з неба дощем[]. Ще століття тому, коли про цю особливість люди не знали, вважалося поганим знаком, якщо омелюх б'ється у вікно.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Зображення
- Омелюх звичайний (Bombycilla garrulus)
- Омелюх звичайний (Bombycilla garrulus)
-
Примітки
- BirdLife International (2016). Bombycilla garrulous. The IUCN Red List of Threatened Species. Т. 2016. с. e.T22708146A87399543. Процитовано 31 December 2018.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omelyuh zvichajnij source source Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Omelyuhovi Bombycillidae Rid Omelyuh Bombycilla Vid Omelyuh zvichajnijBinomialna nazvaBombycilla garrulus Linnaeus 1758 Mapa poshirennya omelyuha zvichajnogo zhovtij gnizdovij areal sinij na zimivliPosilannyaVikishovishe Bombycilla garrulusVikividi Bombycilla garrulusEOL 45510953ITIS 178529MSOP 22708146NCBI 125297Fossilworks 373096 Omelyu h zvicha jnij Bombycilla garrulus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini omelyuhovih Bombycillidae V Ukrayini zimuye na vsij teritoriyi prote traplyayetsya neshoroku Morfologichni oznakiCe strunkij ptah 18 21 sm zavdovzhki ta masoyu 40 64 g Doroslij ptah zverhu siruvato burij na golovi velikij chub na gorli chorna plyama niz svitlo burij pidhvistya rude mahovi pera chorni bilya osnovi pershoryadnih mahovih per bila smuga verhivka oblyamovana bilim i zhovtim na bilih verhivkah drugoryadnih mahovih per chervoni rogovi plastinki na siromu hvosti shiroka chorna smuga na verhivci zhovta dzob i nogi temno buri U doroslogo ptaha plyama na gorli mensha biluvata oblyamivka lishe zovni na pershoryadnih mahovih perah Molodij ptah tmyanishij chub burij korotkij chornoyi plyami na gorli nema PoshirennyaPoshirenij v lisovih rajonah pivnichnoyi chastini Yevropi Aziyi i zahidnoyi Pivnichnoyi Ameriki Omelyuh zvichajnij poshirenij na vsih kontinentah pivdennishe za subarktichnu zonu V Ukrayini omelyuh zimuyuchij na vsij teritoriyi ptah Chiselnist znachno kolivayetsya u rizni roki v rezultati invazij ZhivlennyaZazvichaj ptahi trimayutsya velikimi zgrayami Vlitku spozhivayut komah yakih neridko lovlyat na lotu lichinkami rizni yagodi ta molodi pagoni roslin V inshij chas vzhivayut perevazhno roslinnu yizhu yagodi i plodi napriklad brusnicyu kalinu omelu to sho U zimovij chas chasto traplyayutsya v mistah RozmnozhennyaYajce Bombycilla garrulus v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Gnizditsya v ridkolissya na derevah Stateva zrilist nastaye u vici odnogo roku Vivedennyam ptashenyat omelyuhi zajnyati z kvitnya po listopad Pari utvoryuyutsya shoroku novi Doglyadayuchi za samkoyu samec bezperervno pidnosit yij yagodi v yakosti vesilnogo podarunka Gnizdo para sporudzhuye zazvichaj na derevah sho rostut posered bolit Pomishayetsya vono v rozvilci gilok na visoti 3 15 m nad zemleyu u verhnij kroni derev chastishe na uzlissi poblizu vodojm ta inshih gnizdovih par Gnizdo buduyetsya z malenkih gilochok mohu lishajnikiv i travinok Dno retelno visteleno sherstyu i pir yam Samka vidkladaye v kinci travnya 4 5 blakitno sirih yayec z chorno burimi cyatochkami rozmirom 24 18 mm i vagoyu blizko 3 8 g Kladku nasidzhuye zavzhdi tilki samka protyagom 14 dniv U cej chas zhe samec pikluyetsya pro korm sho skladayetsya z komah i yagid Molodi ptahi stayut samostijnimi priblizno cherez 15 17 dniv Shoroku omelyuh shukaye sobi novogo partnera Zalicyannya za samkoyu vklyuchaye v sebe yiyi goduvannya yagodami Za dva tizhnya zhittya ptashenyata povnistyu pokrivayutsya pir yam ale batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih do tih pir poki voni ne navchatsya samostijno zdobuvati sobi yizhu Voseni ptashenyata povnistyu perehodyat na vilni hlibi pochinayuchi goduvatisya plodami i yagodami Trivalist zhittya ptahiv mozhe stanoviti 13 rokiv Inshi nazviHohlik cherez harakternij chubchik dzherelo Amyalushka Bilorus cherez pristrast omelyuhiv do yagid omeli Voskokril Angliya na kincyah drugoryadnih i rulovogo pir ya u omelyuhi znahodyatsya yaskravo chervoni bliskuchi rogovi plastinki sho nagaduyut palayuchij visk Bogemskij voskokril Amerika epitet bogemnij natyakaye na shilnist cih ptahiv zdijsnyuvati migraciyi Dlya amerikanciv paru stolit tomu Bogemiya predstavlyalasya dalekim krayem Yevropi v yaku vidlitali omelyuhi Cikavi faktiU omelyuha duzhe chipki kigtiki sho dopomagaye ptahovi utrimuvatisya na gilkah i sklovuvati yagodi yaki najvazhche distati Ale cya zh osoblivist zavazhaye omelyuhu peresuvatisya po zemli sho vin i robit vkraj ridko i neohoche U period zalicyan samec proponuye samci yagodu abo inshe chastuvannya Yaksho samka jogo prijmaye to ptici stvoryuyut paru Omelyuhi spravzhni nenazheri varto yim pobachiti kush abo derevce z krasivimi yagodami voni ne zupinyatsya poki ne z yidyat yih vsih Tomu chastina plodiv vivoditsya z yih organizmu neperetravlenimi sho spriyaye poshirennyu roslin Koli omelyuhi z yidayut bagato yagid vzimku v yih shlunku pochinayutsya procesi brodinnya v rezultati chogo ptah staye dezoriyentovanim nibi p yanim V takomu stani omelyuhi chasto ginut narazhayuchis na predmeti i zbivayuchis na manivci Ye bagato informaciyi z cogo faktu v interneti omelyuhi ginuli zgrayami i padali z neba doshem dzherelo She stolittya tomu koli pro cyu osoblivist lyudi ne znali vvazhalosya poganim znakom yaksho omelyuh b yetsya u vikno OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi ZobrazhennyaOmelyuh zvichajnij Bombycilla garrulus Omelyuh zvichajnij Bombycilla garrulus PrimitkiBirdLife International 2016 Bombycilla garrulous The IUCN Red List of Threatened Species T 2016 s e T22708146A87399543 Procitovano 31 December 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H