Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Журавель американський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Grus americana (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду На гніздуванні Цілорічно Позагніздовий період Маршрути міграції | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Журавель американський (Grus americana) — великий рідкісний журавель (його чисельність становить близько 400 особин), найбільший за зростом птах Північної Америки.
Опис
Журавель американський — великий птах заввишки близько 150 см і розмахом крил 210—240 см. Самці дещо більші за самок, їх вага становить в середньому 7,3 кг, тоді як у самок 6,4 кг. Оперення повністю білосніжно-біле, за винятком чорних закінчень махового пір'я першого порядку на Крилах і чорних вусів, що розходяться по обидві сторони від дзьоба. Махове пір'я третього порядку помітно подовжене і опускається ззаду у вигляді шлейфу. На верхівці голови пір'я відсутні, шкіра в цьому місці темно-червона. Рогівка ока золотисто-жовта. Дзьоб жовтуватий, іноді на кінці має тьмяно-зелений відтінок. Ноги чорні. Статевий диморфізм (видимі відмінності між самцями і самицями) не виражений. Молоді журавлі помітно відрізняються від дорослих птахів — їх тіло повністю покрите пір'ям, включаючи і голову.
Розповсюдження
У даний час американські журавлі знаходяться на межі повного вимирання, і їх популяція обмежена дуже невеликою територією Північної Америки. Птахи, що залишилися, гніздяться в районі Національного парку Вуд-Буффало (англ. Wood Buffalo National Park) на Північно-Західних територіях Канади, де їх випадково виявили в 1954 році лісничий і пілот вертольота, а в зимовий час мігрують до узбережжя Мексиканської затоки, до резерву в американському штаті Техас.
Проте численні викопні знахідки говорять про те, що американські журавлі були широко поширені в Північній Америці кілька мільйонів років тому за часів Плейстоцену, їх ареал займав обширну територію від центральної Канади на півночі до Мексики на півдні і від штату Юта на заході до Атлантичного узбережжя на сході. Різке зниження чисельності американських журавлів відбулося в другій половині XX століття, що пов'язують з господарською діяльністю людини і неконтрольованим полюванням. У результаті кількість птахів зменшилася всього до 10-12 пар, які й були виявлені в 1954 році у важкодоступній місцевості.
За винятком невеликої групи птахів, що вели осілий спосіб життя в південно-західній Луїзіані, місця гніздування американських журавлів зникли з території США ще в кінці XIX століття. Луїзіанськая популяція, що залишилася, повністю зникла до середини XX століття: останні птахи, що залишилися, були відловлені для утримання у вольєрах в 1950 році.
Спосіб життя
Місця мешкання
Раніше американський журавель мешкав в достатньо широкому діапазоні різних біотопів. До різкого зниження чисельності популяції він гніздився переважно в преріях з високою травою на півночі Середнього Заходу і осикових чагарниках на сході Канади. Проте його гнізда можна було знайти і в тайгових і субарктичних Північно-Західних територіях Канади, а також на болотистому узбережжі Мексиканської затоки на південному сході США. Хоча загальною ознакою зимових стоянок всіх цих екосистем була наявність заболоченої місцевості, її характер значно розрізнявся від боліт в гористій місцевості в Мексиці до атлантичного узбережжя Техасу і Південної Кароліни. До того ж, у мігруючих популяцій спостерігалася досить велика кількість різноманітних маршрутів до місць зимової стоянки.
Живлення
Американські журавлі всеїдні — живляться як рослинною, так і тваринною їжею. У період розмноження їх основний раціон складають молюски, ракоподібні, комахи, дрібна прісновода риба, жаби і змії. Під час зимової міграції харчуються в різних умовах: на ріллі, засіяному кукурудзою, пшеницею або сорго; посеред крупних і дрібних боліт, по берегах озер і водосховищ, на річкових мілинах.
Розмноження
Як і у інших видів журавлів, пара, що склалася, відзначає своє з'єднання сумісним характерним співом, який являє собою низку складних протяжних мелодійних звуків. Під час співу журавлі займають вертикальне положення, зазвичай закидають назад голову так, що дзьоб направлений вертикально вгору. У американських журавлів спів починає самка, видаючи два високі звуки у відповідь на кожен самотній нижчий звук самця. При цьому самець розпрямляє свої крила тоді як самка тримає їх складеними. Під час залицяння журавлі танцюють, що може виражатися в підстрибуванні, перебіганнях, підкиданні пучків трави або паличок і плесканні крилами. Гніздова територія може значною мірою варіювати за площею — в межах від 1,3 до 47 км².
Гніздо будується прямо у воді з глибиною 14-28 см на мілководді, посеред невеликих озер або на заливних лугах і являє собою добре утрамбовану купу очерету, осоки або іншої болотяної трави з невеликим поглибленням вгорі. Навколо гнізда завжди є ділянки з водою, труднодоступні для сухопутних хижаків. Кладка яєць відбувається в травні, самка зазвичай відкладає 2 яйця (у менш ніж 10 % відсотках випадків 1 яйце) розміром 11х6 см і вагою близько 207 г з перервою в 2-3 дні. Інкубаційний період триває 29-30 днів. Насиджують обидва батька, але самка проводить в гнізді більшу частину часу. Як правило, до зимової міграції виживає тільки одне пташеня, оскільки між двома пташенятами починається конкуренція за виживання, що закінчується смертю одного з них. Літати американські журавлі починають через 80-90 днів. Статева зрілість молодих птахів наступає через 4-5 років.
Примітки
- BirdLife International (2019). Grus americana: інформація на сайті МСОП (версія 2017.1) (англ.) 01 жовтня 2016
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Kuyt, E. 1981. Population status, nest site fidelity, and breeding habitat of Whooping Cranes. Crane Research Around the World:119-125.
- Kuyt, E. 1993. Whooping Crane, Grus americana, home range and breeding range expansion in Wood Buffalo National Park, 1970—1991. Can. Field-Nat. 107:1-12.
- Kuyt, E. 1995. The nest and eggs of the Whooping Crane, Grus americana. Can. Field-Nat. 109:1-5.
- R. Ricklefs, D. Brunning, and G. Archibald (1986). The growth rate of cranes reared in captivity. Auk. 103 (1): 25—134.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuravel amerikanskijOhoronnij statusPid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Zhuravlevi Gruidae Rid Zhuravel Grus Vid Zhuravel amerikanskijBinomialna nazvaGrus americana Linnaeus 1758 Mapa poshirennya vidu Na gnizduvanni Cilorichno Pozagnizdovij period Marshruti migraciyiPosilannyaVikishovishe Grus americanaVikividi Grus americanaEOL 45510672ITIS 176176MSOP 22692156NCBI 9117Fossilworks 83465 Zhuravel amerikanskij Grus americana velikij ridkisnij zhuravel jogo chiselnist stanovit blizko 400 osobin najbilshij za zrostom ptah Pivnichnoyi Ameriki OpisZhuravel amerikanskij velikij ptah zavvishki blizko 150 sm i rozmahom kril 210 240 sm Samci desho bilshi za samok yih vaga stanovit v serednomu 7 3 kg todi yak u samok 6 4 kg Operennya povnistyu bilosnizhno bile za vinyatkom chornih zakinchen mahovogo pir ya pershogo poryadku na Krilah i chornih vusiv sho rozhodyatsya po obidvi storoni vid dzoba Mahove pir ya tretogo poryadku pomitno podovzhene i opuskayetsya zzadu u viglyadi shlejfu Na verhivci golovi pir ya vidsutni shkira v comu misci temno chervona Rogivka oka zolotisto zhovta Dzob zhovtuvatij inodi na kinci maye tmyano zelenij vidtinok Nogi chorni Statevij dimorfizm vidimi vidminnosti mizh samcyami i samicyami ne virazhenij Molodi zhuravli pomitno vidriznyayutsya vid doroslih ptahiv yih tilo povnistyu pokrite pir yam vklyuchayuchi i golovu RozpovsyudzhennyaU danij chas amerikanski zhuravli znahodyatsya na mezhi povnogo vimirannya i yih populyaciya obmezhena duzhe nevelikoyu teritoriyeyu Pivnichnoyi Ameriki Ptahi sho zalishilisya gnizdyatsya v rajoni Nacionalnogo parku Vud Buffalo angl Wood Buffalo National Park na Pivnichno Zahidnih teritoriyah Kanadi de yih vipadkovo viyavili v 1954 roci lisnichij i pilot vertolota a v zimovij chas migruyut do uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki do rezervu v amerikanskomu shtati Tehas Prote chislenni vikopni znahidki govoryat pro te sho amerikanski zhuravli buli shiroko poshireni v Pivnichnij Americi kilka miljoniv rokiv tomu za chasiv Plejstocenu yih areal zajmav obshirnu teritoriyu vid centralnoyi Kanadi na pivnochi do Meksiki na pivdni i vid shtatu Yuta na zahodi do Atlantichnogo uzberezhzhya na shodi Rizke znizhennya chiselnosti amerikanskih zhuravliv vidbulosya v drugij polovini XX stolittya sho pov yazuyut z gospodarskoyu diyalnistyu lyudini i nekontrolovanim polyuvannyam U rezultati kilkist ptahiv zmenshilasya vsogo do 10 12 par yaki j buli viyavleni v 1954 roci u vazhkodostupnij miscevosti Za vinyatkom nevelikoyi grupi ptahiv sho veli osilij sposib zhittya v pivdenno zahidnij Luyiziani miscya gnizduvannya amerikanskih zhuravliv znikli z teritoriyi SShA she v kinci XIX stolittya Luyizianskaya populyaciya sho zalishilasya povnistyu znikla do seredini XX stolittya ostanni ptahi sho zalishilisya buli vidlovleni dlya utrimannya u volyerah v 1950 roci Sposib zhittyaMiscya meshkannya Ranishe amerikanskij zhuravel meshkav v dostatno shirokomu diapazoni riznih biotopiv Do rizkogo znizhennya chiselnosti populyaciyi vin gnizdivsya perevazhno v preriyah z visokoyu travoyu na pivnochi Serednogo Zahodu i osikovih chagarnikah na shodi Kanadi Prote jogo gnizda mozhna bulo znajti i v tajgovih i subarktichnih Pivnichno Zahidnih teritoriyah Kanadi a takozh na bolotistomu uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki na pivdennomu shodi SShA Hocha zagalnoyu oznakoyu zimovih stoyanok vsih cih ekosistem bula nayavnist zabolochenoyi miscevosti yiyi harakter znachno rozriznyavsya vid bolit v goristij miscevosti v Meksici do atlantichnogo uzberezhzhya Tehasu i Pivdennoyi Karolini Do togo zh u migruyuchih populyacij sposterigalasya dosit velika kilkist riznomanitnih marshrutiv do misc zimovoyi stoyanki Zhivlennya Amerikanski zhuravli vseyidni zhivlyatsya yak roslinnoyu tak i tvarinnoyu yizheyu U period rozmnozhennya yih osnovnij racion skladayut molyuski rakopodibni komahi dribna prisnovoda riba zhabi i zmiyi Pid chas zimovoyi migraciyi harchuyutsya v riznih umovah na rilli zasiyanomu kukurudzoyu psheniceyu abo sorgo posered krupnih i dribnih bolit po beregah ozer i vodoshovish na richkovih milinah Rozmnozhennya Molodij amerikanskij zhuravel Yak i u inshih vidiv zhuravliv para sho sklalasya vidznachaye svoye z yednannya sumisnim harakternim spivom yakij yavlyaye soboyu nizku skladnih protyazhnih melodijnih zvukiv Pid chas spivu zhuravli zajmayut vertikalne polozhennya zazvichaj zakidayut nazad golovu tak sho dzob napravlenij vertikalno vgoru U amerikanskih zhuravliv spiv pochinaye samka vidayuchi dva visoki zvuki u vidpovid na kozhen samotnij nizhchij zvuk samcya Pri comu samec rozpryamlyaye svoyi krila todi yak samka trimaye yih skladenimi Pid chas zalicyannya zhuravli tancyuyut sho mozhe virazhatisya v pidstribuvanni perebigannyah pidkidanni puchkiv travi abo palichok i pleskanni krilami Gnizdova teritoriya mozhe znachnoyu miroyu variyuvati za plosheyu v mezhah vid 1 3 do 47 km Gnizdo buduyetsya pryamo u vodi z glibinoyu 14 28 sm na milkovoddi posered nevelikih ozer abo na zalivnih lugah i yavlyaye soboyu dobre utrambovanu kupu ocheretu osoki abo inshoyi bolotyanoyi travi z nevelikim pogliblennyam vgori Navkolo gnizda zavzhdi ye dilyanki z vodoyu trudnodostupni dlya suhoputnih hizhakiv Kladka yayec vidbuvayetsya v travni samka zazvichaj vidkladaye 2 yajcya u mensh nizh 10 vidsotkah vipadkiv 1 yajce rozmirom 11h6 sm i vagoyu blizko 207 g z perervoyu v 2 3 dni Inkubacijnij period trivaye 29 30 dniv Nasidzhuyut obidva batka ale samka provodit v gnizdi bilshu chastinu chasu Yak pravilo do zimovoyi migraciyi vizhivaye tilki odne ptashenya oskilki mizh dvoma ptashenyatami pochinayetsya konkurenciya za vizhivannya sho zakinchuyetsya smertyu odnogo z nih Litati amerikanski zhuravli pochinayut cherez 80 90 dniv Stateva zrilist molodih ptahiv nastupaye cherez 4 5 rokiv PrimitkiBirdLife International 2019 Grus americana informaciya na sajti MSOP versiya 2017 1 angl 01 zhovtnya 2016 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Kuyt E 1981 Population status nest site fidelity and breeding habitat of Whooping Cranes Crane Research Around the World 119 125 Kuyt E 1993 Whooping Crane Grus americana home range and breeding range expansion in Wood Buffalo National Park 1970 1991 Can Field Nat 107 1 12 Kuyt E 1995 The nest and eggs of the Whooping Crane Grus americana Can Field Nat 109 1 5 R Ricklefs D Brunning and G Archibald 1986 The growth rate of cranes reared in captivity Auk 103 1 25 134