Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гірська гуска | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Anser indicus (Latham, 1790) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування Інтродуковані популяції | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Гу́ска гірська́, або інді́йська (Anser indicus, синонім Eulabeia indica) — вид птахів родини качкових, що гніздиться в гірських районах Центральної Азії.
Зовнішній вигляд
Гірська гуска має сірувате забарвлення тіла. Шия темно-бура, з білими смугами по боках. Голова біла, з двома чорно-бурими поперечними смугами на тім'ї і потилиці. Задня частина черева і підхвістя білі; першорядні стернові пера сірі, з білою верхівкою, другорядні — цілком чорно-бурі. Дзьоб і високі ноги жовті. Самці та самиці виглядають приблизно однаково, самці трохи більшого розміру. Молоді птахи схожі на дорослих, але блідіші й не мають темних смуг на голові; лапи і дзьоб молодих птахів зеленаво-жовті, не такі яскраві, як у дорослих.
Довжина: 68 — 78 см. Маса: 2 — 3,2 кг. Розмах крил: 140—160 см.
Розповсюдження
Гніздиться в горах Центральної Азії. Переважно в Монголії, Західному Китаї, Казахстані та Киргизстані, також зустрічається біля деяких річок Індії. Зимує переважно в низовинах Індії, також у Пакистані, Бангладеші, Непалі та М'янмі. Гірська гуска була завезена до Канади та Іспанії. Здичавілі популяції гірських гусей були зафіксовані в Бельгії, Фінляндії та Великій Британії.
Гірська гуска в Україні вважається рідкісним, залітним видом; зареєстровано на Одещині, можливо особи, що втекли з неволі.
Місця існування
Гірська гуска для гніздування обирає різноманітні водно-болотяні угіддя в горах Центральної Азії, наприклад, гірські озера. Зазвичай обирає досить високі скелясті гори — 4-5 тисяч метрів над рівнем моря.
Взимку птахи вирушають до низовин з болотами, річками, заплавами та озерами. У країнах, куди були завезені, наприклад, у Великій Британії, також займає луки та орні угіддя поблизу води.
Спосіб життя
Розмноження
Гірські гуси гніздяться в період з кінця квітня до кінця липня. Гнізда влаштовують на скелях і урвищах, рідше на деревах. Часто займають покинуті гнізда інших птахів. Гніздяться невеликими колоніями або поодинці. Гірські гуси схильні утворювати моногамні пари, коли самець парується з однією самицею впродовж кількох років. У часи, коли самиць у популяції більше ніж самців, практикується полігінія — система, коли моногамна пара може приєднати кількох другорядних самиць. Другорядні самиці теж спарюються з самцем. Оскільки гірські гуси живуть колоніями, то самиці захищають свої гнізда від інших самиць з нижчим статусом, щоб запобігти гніздовому паразитизму. Другорядні самиці можуть підкидати яйця до гнізд високостатусних самиць, щоб збільшити ймовірність успішного виведення потомства. Часом молоді гуси підкладають свої яйця в гнізда своїх батьків. Кладка складається з 2 — 6 яєць. Пташенята вилуплюються через 32 — 34 дні. Про гусенят дбають обоє партнерів. Статевої зрілості самиці досягають у віці двох років, самці — у три роки.
Живлення
Гірські гуси споживають переважно траву, що росте навколо озер та річок, де вони гніздяться. Під час міграції та зимування часто поїдають сільськогосподарські культури: кукурудзу, пшеницю, овес та рис. Також до раціону входять дрібні ракоподібні та комахи.
Поведінка
Гірські гуски — дуже соціальний вид. Вони мігрують сімейними групами або великими колоніями. Мігрують двічі на рік маршрутом, що пролягає над Гімалаями. Летять клином. Гірські гуси мають виражену соціальну ієрархію. На найвищому щаблі — гніздова пара з самця і самиці; потім другорядні самиці, які в деякі роки стають частиною «гарему»; на найнижчому щаблі — самотні самиці.
Гірська гуска добре ходить і бігає, велику частину часу проводить на суші, а не у воді.
Тривалість життя — близько 20-ти років.
Рекорд висотного польоту
Гірські гуси можуть літати на великій висоті. Зафіксований випадок польоту гірських гусаків на висоті 10175 м, під час їх перельотів з Середньої Азії над Гімалаями. Повітря на таких висотах настільки розріджене, що вертольоти тут не можуть літати. Гірські гуски ймовірно програють тільки грифам за висотою польоту (Відомі випадки зіткнення грифа Рюппеля з літаком на висоті 12 150 м).
Посилання
- BirdLife International (2018). Anser indicus: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 09 серпня 2018
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — К., 2002. — С. 366
- . Migrations. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 18 травня 2008.
Література
- Жизнь животных. Т. 6. Птицы. / Под ред. В. Д. Ильичева — М.: Просвещение, 1986.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girska guska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Gusevi Anserinae Rid Guska Anser Vid Guska girska Binomialna nazva Anser indicus Latham 1790 Areal vidu Gnizduvannya Zimuvannya Introdukovani populyaciyi Posilannya Vikishovishe Anser indicus Vikividi Anser indicus EOL 45510531 ITIS 175034 MSOP 22679893 NCBI 8846 Gu ska girska abo indi jska Anser indicus sinonim Eulabeia indica vid ptahiv rodini kachkovih sho gnizditsya v girskih rajonah Centralnoyi Aziyi Zovnishnij viglyadGirska guska maye siruvate zabarvlennya tila Shiya temno bura z bilimi smugami po bokah Golova bila z dvoma chorno burimi poperechnimi smugami na tim yi i potilici Zadnya chastina chereva i pidhvistya bili pershoryadni sternovi pera siri z biloyu verhivkoyu drugoryadni cilkom chorno buri Dzob i visoki nogi zhovti Samci ta samici viglyadayut priblizno odnakovo samci trohi bilshogo rozmiru Molodi ptahi shozhi na doroslih ale blidishi j ne mayut temnih smug na golovi lapi i dzob molodih ptahiv zelenavo zhovti ne taki yaskravi yak u doroslih Dovzhina 68 78 sm Masa 2 3 2 kg Rozmah kril 140 160 sm yajce Anser indicus Tuluzkij muzejRozpovsyudzhennyaGnizditsya v gorah Centralnoyi Aziyi Perevazhno v Mongoliyi Zahidnomu Kitayi Kazahstani ta Kirgizstani takozh zustrichayetsya bilya deyakih richok Indiyi Zimuye perevazhno v nizovinah Indiyi takozh u Pakistani Bangladeshi Nepali ta M yanmi Girska guska bula zavezena do Kanadi ta Ispaniyi Zdichavili populyaciyi girskih gusej buli zafiksovani v Belgiyi Finlyandiyi ta Velikij Britaniyi Girska guska v Ukrayini vvazhayetsya ridkisnim zalitnim vidom zareyestrovano na Odeshini mozhlivo osobi sho vtekli z nevoli Miscya isnuvannyaGirska guska dlya gnizduvannya obiraye riznomanitni vodno bolotyani ugiddya v gorah Centralnoyi Aziyi napriklad girski ozera Zazvichaj obiraye dosit visoki skelyasti gori 4 5 tisyach metriv nad rivnem morya Vzimku ptahi virushayut do nizovin z bolotami richkami zaplavami ta ozerami U krayinah kudi buli zavezeni napriklad u Velikij Britaniyi takozh zajmaye luki ta orni ugiddya poblizu vodi Sposib zhittyaRozmnozhennya Girski gusi gnizdyatsya v period z kincya kvitnya do kincya lipnya Gnizda vlashtovuyut na skelyah i urvishah ridshe na derevah Chasto zajmayut pokinuti gnizda inshih ptahiv Gnizdyatsya nevelikimi koloniyami abo poodinci Girski gusi shilni utvoryuvati monogamni pari koli samec paruyetsya z odniyeyu samiceyu vprodovzh kilkoh rokiv U chasi koli samic u populyaciyi bilshe nizh samciv praktikuyetsya poliginiya sistema koli monogamna para mozhe priyednati kilkoh drugoryadnih samic Drugoryadni samici tezh sparyuyutsya z samcem Oskilki girski gusi zhivut koloniyami to samici zahishayut svoyi gnizda vid inshih samic z nizhchim statusom shob zapobigti gnizdovomu parazitizmu Drugoryadni samici mozhut pidkidati yajcya do gnizd visokostatusnih samic shob zbilshiti jmovirnist uspishnogo vivedennya potomstva Chasom molodi gusi pidkladayut svoyi yajcya v gnizda svoyih batkiv Kladka skladayetsya z 2 6 yayec Ptashenyata viluplyuyutsya cherez 32 34 dni Pro gusenyat dbayut oboye partneriv Statevoyi zrilosti samici dosyagayut u vici dvoh rokiv samci u tri roki Zhivlennya Girski gusi spozhivayut perevazhno travu sho roste navkolo ozer ta richok de voni gnizdyatsya Pid chas migraciyi ta zimuvannya chasto poyidayut silskogospodarski kulturi kukurudzu pshenicyu oves ta ris Takozh do racionu vhodyat dribni rakopodibni ta komahi Povedinka Girski guski duzhe socialnij vid Voni migruyut simejnimi grupami abo velikimi koloniyami Migruyut dvichi na rik marshrutom sho prolyagaye nad Gimalayami Letyat klinom Girski gusi mayut virazhenu socialnu iyerarhiyu Na najvishomu shabli gnizdova para z samcya i samici potim drugoryadni samici yaki v deyaki roki stayut chastinoyu garemu na najnizhchomu shabli samotni samici Girska guska dobre hodit i bigaye veliku chastinu chasu provodit na sushi a ne u vodi Trivalist zhittya blizko 20 ti rokiv Rekord visotnogo polotuGirski gusi v poloti Girski gusi mozhut litati na velikij visoti Zafiksovanij vipadok polotu girskih gusakiv na visoti 10175 m pid chas yih perelotiv z Serednoyi Aziyi nad Gimalayami Povitrya na takih visotah nastilki rozridzhene sho vertoloti tut ne mozhut litati Girski guski jmovirno prograyut tilki grifam za visotoyu polotu Vidomi vipadki zitknennya grifa Ryuppelya z litakom na visoti 12 150 m PosilannyaBirdLife International 2018 Anser indicus informaciya na sajti MSOP versiya 2018 2 angl 09 serpnya 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini K 2002 S 366 Migrations Arhiv originalu za 17 travnya 2008 Procitovano 18 travnya 2008 LiteraturaZhizn zhivotnyh T 6 Pticy Pod red V D Ilicheva M Prosveshenie 1986