Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новгоро́дська респу́бліка — держава на північному сході Європи що існувала з 1136 по 1478 рік із центром у Великому Новгороді, правлячу верхівку якого складало велике боярство. У період найбільшого розквіту крім власне Новгородської землі включала також території від Балтійского моря на заході до Уральських гір на сході й від Білого моря на півночі до верхів'їв Волги та Західної Двіни на півдні. У 1478 увійшла до складу Великого князівства Московського, населення Новгородської республіки було частиною предків сучасних росіян.
| Новгородська республіка | |
| Дата створення / заснування | 1136 |
|---|---|
| Офіційна мова | давньоруська мова і давньоновгородський діалект |
| Континент | Європа |
| Країна | Новгородська республіка |
| Столиця | Великий Новгород |
| Форма правління | республіка і олігархія |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Водська п'ятина, d, d, Обонезька п'ятина, d, Великий Новгород |
| Валюта | Давньоруська гривна і Новгородка (монета) |
| Попередник | d |
| Мова комунікації | уральські мови, давньоруська мова і давньоновгородський діалект |
| Час/дата припинення існування | 1478 |
| Площа | 3 000 000 км² |
 | |
 | |
| Офіційна релігія | православ'я і Традиційні вірування фінів |
 Новгородська республіка у Вікісховищі | |
Координати: 65°54′39″ пн. ш. 49°15′46″ сх. д. / 65.91100000002778359° пн. ш. 49.26300000002777324° сх. д.
Становлення та зростання
Тенденції до відокремлення від Києва у Новгороді Великому — столиці Новгородської республіки виявилися вже на початку XI століття. Їхнім виразником було новгородське боярство, підтримане міським населенням, зобов'язаним платити данину та поставляти війська для походів київського князя. На початку XII століття Новгород уже починає запрошувати князів без узгодження з київським великим князем. У 1136 році боярство й купецька верхівка Новгородської феодальної республіки, використавши широкий рух народних мас, домоглися політичної самостійності. Значні торгово-ремісничі посади існували в стародавніх новгородських містах — Старій Руссі, Ладозі, Торжці, Корелі, Орєшку, що мали політичне самоврядування та вважалися пригородами (васалами) Великого Новгорода.
У XII–XIII століттях до складу Новгородської республіки входив Псков, що став відокремлюватися від Новгорода з середини XIII століття. Юридично його незалежність від Новгорода було визнано 1348 року. В XII–XIII століттях відбувалося розширення території Новгородської феодальної республіки у східному та північно-східному напрямку. Освоювалися Обоніжжя, Подвиння, береги Білого моря. Югорські ж племена, що жили на Північному Уралі, сплачували данину Великому Новгороду. Північні володіння, багаті на хутро, морського звіра, рибу, сіль та інше, мали велике економічне значення для Новгородської феодальної республіки.
Політичний устрій
Вищим органом влади Новгородської республіки було віче, на яке могло збиратися як міське, так і вільне сільське населення. Воно обирало з середовища боярства посадника, тисяцького і навіть архієпископа (з 1156 року). Віче часто перетворювалося на арену гострої політичної боротьби, фактична влада перебувала в руках боярства. На чолі виконавчої влади стояв архієпископ, найбільший новгородський феодал, до якого перейшла значна частина земель та доходів київського князя. У його веденні перебували скарбниця, зовнішні відносини Новгородської феодальної республіки, право суду та деякі інші питання. У політичних справах брало участь також торгово-ремісниче населення Великого Новгорода, що мало свої об'єднання — «кончан» (мешканців «кінців» міста), «уличан» (мешканців вулиць), «сотень», у тому числі купецьких.
З середини XII століття кончанські та уличанські старости стали скріплювати своїми печатками найважливіші державні грамоти Новгородської феодальної республіки. Новгородський князь запрошувався з інших князівств вічем, яке з ним укладало договір — «ряд». Договір захищав станові інтереси новгородських бояр. Функції князя в Новгородській феодальній республіці були обмеженими. Він був насамперед воєначальником. Його обмежили в праві на суд, перевели його резиденцію із центра міста («Дитинця») за місто (на Городище). З середини XIII століття, починаючи з князювання Олександра Невського, титул князь новгородський зазвичай носили великі князі володимирські.
Господарство
Основою господарства Новгородської республіки в XII–XV століттях були землеробство та скотарство. Широке поширення мали полювання, бортництво (збір меду), рибальство. У більшості районів промисли поєднувались із землеробством. Районами винятково промислового господарства були лише північно-західне узбережжя Білого моря та найвіддаленіші землі карелів і саамів. На узбережжі Фінської затоки добували залізо. У Старій Руссі та деяких інших місцевостях Новгородської землі займалися солеварінням. Важливе господарське значення мали льонарство та розведення хмеля. Продукти селянських промислів — хутро, віск, мед, риба, ворвань, сало, льон, хміль — значною частиною йшли на ринок, вивозилися до руських міст та за кордон. Новгородські купці вели торгівлю зі Швецією та з ганзейськими містами Німеччини і Данії. До XIV–XV століття 30—40 іменитих боярських родин зосереджували у своїх руках більше половини новгородських приватновласницьких земель. Величезні земельні володіння служили матеріальною базою, що забезпечувала політичне панування боярства.
З боярами суперничав новгородський Будинок святої Софії — головна церковна установа Великого Новгорода. Його вотчини розташовувалися в економічно найрозвиненіших районах Новгородської землі. Великими землевласниками були привілейовані монастирі: Юр'їв, Арказький, Антоніїв та інші. Дрібнішими, ніж бояри, феодальними власниками були «житьї люди». Непривілейовані дрібні вотчинники називалися «своєземцями». В усіх категоріях феодального землеволодіння основною формою оподаткування безпосередніх виробників служила оброчна система. Власницьке господарство було невелике і обслуговувалося переважно холопами, кількість яких постійно скорочувалася. До другої половини XV століття поряд із натуральним оброком істотне значення стали здобувати грошові платежі. Однак процес розвитку товарно-грошових відносин торкнувся лише окремих сторін феодального господарства (переважно промислів). Феодали прагнули юридично прикріпити селян до землі. До початку XIV століття з середовища залежного селянства виділилися окремі категорії (давні люди, ополоники, поручники), які втратили право відходу від своїх власників. Бояри та монастирі прагнули обмежити право переходу селян інших категорій.
Розвиток феодальних відносин у Новгородській республіці супроводжувався безперервною внутрішньо суспільною боротьбою. Джерела відзначають близько 80 великих виступів городян, що нерідко виливалися в збройні повстання. Найбільші міські повстання (1136, 1207, 1228–1229, 1270, 1418, 1446–1447 років) охопили також і селянські маси. Втечі, відмова від сплати феодальних повинностей, окремі локальні виступи та інші форми антифеодального протесту були частим явищем XII–XV століть. У Новгородській землі виникли перші єресі.
Культура
Висока культура Новгородської республіки розквітла на основі культури, створеної в період розквіту Русі. У XII–XV століттях ця основа збагатилася місцевими самобутніми рисами, у яких відбилися особливості соціально-економічного та політичного розвитку Новгорода. Тут було складено билини про та Садко (вочевидь, в XIV століття), що відобразили пору самостійності Новгорода, його багатство та велич. У цих та інших добутках усної поезії сильні мотиви побуту середньовічного торговельного міста. Серед населення, особливо серед боярства та купецтва, значного поширення набула грамота. При розкопах у Новгороді було знайдено безліч берестяних грамот, у тому числі десятки грамот, що містять листування простолюду. Новгород був найбільшим центром літописання. Культура республіки стала частиною формованої у XII–XV століттях культури народності, яку пізніше назвуть російською.
Боротьба із зовнішніми ворогами та занепад
Новгородська республіка вела боротьбу з агресією шведських, а потім німецьких феодалів. Шведи з середини XII століття почали захоплення фінських земель, населення яких платило данину Новгороду. Німецькі феодали з кінця XII століття вели завоювання Прибалтики. З середини XII до середини XV століть Новгород змушений був 26 разів воювати зі Швецією та 11 разів з Ливонським орденом. Скориставшись монголо-татарською навалою, німецькі хрестоносці, данські та шведські феодали в 1240–1242 роках активізували агресивні дії, перенісши їх на територію Новгородської республіки. Але їхні походи закінчилися провалом (Невська битва (1240), Льодове побоїще (1242)). Військо Новгородської землі відбило й наступні походи шведів та німецьких феодалів. Новгородська земля не випробовувала жахів монголо-татарської навали, але Новгород визнав себе залежним від Золотої Орди та став платити ханам данину.
З XIV століття починаються спроби Твері, Москви й Литви підкорити Новгород своїй владі. Тверський князь , ставши великим князем володимирським, надіслав у Новгород намісників без попередніх переговорів із новгородцями. Це штовхнуло Новгород до зближення з Москвою. Прагнули обмежити самостійність Новгородської республіки й Іван Калита, Семен Гордий та інші московські князі, що займали великокнязівський стіл. Гострий конфлікт між Новгородом та Москвою виник у 1397 році, коли Москва відторгла Двінську землю. Однак вже у 1398 році вона була повернута. Борючись проти утисків з боку московських князів, новгородський уряд шукав союзу з Литвою. До середини XV сторіччя Новгородська республіка, протидіючи московським князям, стала предметом заздрощів через переваги безпосередніх торгових зв'язків Новгорода з Ганзою та перешкодою на шляху процесу подальшої територіальної експансії Московії. Частина великого боярства, не бажаючи розставатися з політичними привілеями, домагалася переходу Новгорода під владу Великого князівства Литовського. Провідником цих поглядів боярства була так звана «литовська партія». У 1470 році з її ініціативи новгородці запросили на князювання з Литви князя Михайла Олельковича, новгородський уряд став вести переговори про союз із литовським великим князем Казимиром IV.
Питання про перехід у підданство до Литовської держави викликало в Новгороді значні хвилювання. Московська великокнязівська влада вміло використала у своїх інтересах загострені класові суперечності в Новгородській феодальній республіці та прагнення широких верств населення Новгородської землі до припинення феодальних усобиць. 1471 року московський князь Іван ІІІ звинуватив новгородців у зраді і оголосив війну Новгороду, після чого його війська і війська його союзника, Псковської республіки, рушили на Новгород. Перемога московських військ у на річці Шелоні 14 липня 1471 року визначила ліквідацію політичної самостійності Новгорода. У 1478 московська рать обложила Новгород, після чого відбулося остаточне включення Новгородської землі до Московського князівства. Велику частину новгородської політичної знаті (боярства) було вирізано цілими сім'ями, а більше половини купецьких сімей було вивезено до Московії. На їх місце були завезені купецькі сім'ї із підлеглих Московському князівству східних земель. Таким чином новгородську еліту було знекровлено. Новгородська феодальна республіка перестала існувати.
1510 року та сама доля спіткала і «союзника» Московії, Псковську вічову республіку.
Князі
Див. також
Примітки
- Новгородська боярська республіка.
- Новгородська республіка — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 22 жовтня 2020.
- Н.И. Костомаров. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей.//Глава 20. Царь Иван Васильевич Грозный(рос.)
Література
- БСЭ
- Вернадский В. Н., «Новгород и Новгородская земля в XV в.», М. — Л., 1961; (рос.)
- Черепнин Л. В., «Образование Русского централизованного государства в XIV—XV ст.», М., I960; (рос.)
- Янин В. Л., «Новгородские посадники», М., 1962; (рос.)
- Хорошкевич А. Л., «Торговля Великого Новгорода с Прибалтикой и Западной Европой в XIV—XV ст.», М., 1963; (рос.)
- Лихачев Д. С., «Новгород Великий. Очерк истории культуры Новгорода XI—XVII ст.», М., 1959. (рос.)
- Андреев В. Ф. Северный страж Руси. Очерки истории средневекового Новгорода Лениздат, Л. − 1989. (рос.)
- Любищев А. А. Если бы противостояние с Москвою завершилось в пользу Новгорода… з листа до Нїкольського Д. А. (рос.)
- Исаченко А. В. Если бы в конце XV века Новгород одержал победу над Москвой/ Вестник РАН 1998, том 68, № 11, с. 970—974 (рос.)
- Selart, Anti (2015). Livonia, Rus’ and the Baltic Crusades in the Thirteenth Century. Leiden: Brill. с. 400. ISBN .
- Андрій Байцар. Новгордці. (північноруський народ) на етнографічних картах XIX ст.
Посилання
- Новгородська республіка // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новгородська республіка |
- Новгородська республіка. 1136—1478 років. Сайт Леоніда Томова. (рос.)
- The fall of Great Novgorod (eng.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novgoro dska respu blika derzhava na pivnichnomu shodi Yevropi sho isnuvala z 1136 po 1478 rik iz centrom u Velikomu Novgorodi pravlyachu verhivku yakogo skladalo velike boyarstvo U period najbilshogo rozkvitu krim vlasne Novgorodskoyi zemli vklyuchala takozh teritoriyi vid Baltijskogo morya na zahodi do Uralskih gir na shodi j vid Bilogo morya na pivnochi do verhiv yiv Volgi ta Zahidnoyi Dvini na pivdni U 1478 uvijshla do skladu Velikogo knyazivstva Moskovskogo naselennya Novgorodskoyi respubliki bulo chastinoyu predkiv suchasnih rosiyan Novgorodska respublika Data stvorennya zasnuvannya1136 Oficijna movadavnoruska mova i davnonovgorodskij dialekt KontinentYevropa KrayinaNovgorodska respublika StolicyaVelikij Novgorod Forma pravlinnyarespublika i oligarhiya Administrativno teritorialno podilyayetsya naVodska p yatina d d Obonezka p yatina d Velikij Novgorod ValyutaDavnoruska grivna i Novgorodka moneta Poperednikd Mova komunikaciyiuralski movi davnoruska mova i davnonovgorodskij dialekt Chas data pripinennya isnuvannya1478 Plosha3 000 000 km Oficijna religiyapravoslav ya i Tradicijni viruvannya finiv Novgorodska respublika u Vikishovishi Koordinati 65 54 39 pn sh 49 15 46 sh d 65 91100000002778359 pn sh 49 26300000002777324 sh d 65 91100000002778359 49 26300000002777324Stini Novgorodskogo kremlya Sofijskij sobor odin iz simvoliv Novgorodskoyi respublikiStanovlennya ta zrostannyaDokladnishe Novgorodshina Tendenciyi do vidokremlennya vid Kiyeva u Novgorodi Velikomu stolici Novgorodskoyi respubliki viyavilisya vzhe na pochatku XI stolittya Yihnim viraznikom bulo novgorodske boyarstvo pidtrimane miskim naselennyam zobov yazanim platiti daninu ta postavlyati vijska dlya pohodiv kiyivskogo knyazya Na pochatku XII stolittya Novgorod uzhe pochinaye zaproshuvati knyaziv bez uzgodzhennya z kiyivskim velikim knyazem U 1136 roci boyarstvo j kupecka verhivka Novgorodskoyi feodalnoyi respubliki vikoristavshi shirokij ruh narodnih mas domoglisya politichnoyi samostijnosti Znachni torgovo remisnichi posadi isnuvali v starodavnih novgorodskih mistah Starij Russi Ladozi Torzhci Koreli Oryeshku sho mali politichne samovryaduvannya ta vvazhalisya prigorodami vasalami Velikogo Novgoroda U XII XIII stolittyah do skladu Novgorodskoyi respubliki vhodiv Pskov sho stav vidokremlyuvatisya vid Novgoroda z seredini XIII stolittya Yuridichno jogo nezalezhnist vid Novgoroda bulo viznano 1348 roku V XII XIII stolittyah vidbuvalosya rozshirennya teritoriyi Novgorodskoyi feodalnoyi respubliki u shidnomu ta pivnichno shidnomu napryamku Osvoyuvalisya Obonizhzhya Podvinnya beregi Bilogo morya Yugorski zh plemena sho zhili na Pivnichnomu Urali splachuvali daninu Velikomu Novgorodu Pivnichni volodinnya bagati na hutro morskogo zvira ribu sil ta inshe mali velike ekonomichne znachennya dlya Novgorodskoyi feodalnoyi respubliki Politichnij ustrijVishim organom vladi Novgorodskoyi respubliki bulo viche na yake moglo zbiratisya yak miske tak i vilne silske naselennya Vono obiralo z seredovisha boyarstva posadnika tisyackogo i navit arhiyepiskopa z 1156 roku Viche chasto peretvoryuvalosya na arenu gostroyi politichnoyi borotbi faktichna vlada perebuvala v rukah boyarstva Na choli vikonavchoyi vladi stoyav arhiyepiskop najbilshij novgorodskij feodal do yakogo perejshla znachna chastina zemel ta dohodiv kiyivskogo knyazya U jogo vedenni perebuvali skarbnicya zovnishni vidnosini Novgorodskoyi feodalnoyi respubliki pravo sudu ta deyaki inshi pitannya U politichnih spravah bralo uchast takozh torgovo remisniche naselennya Velikogo Novgoroda sho malo svoyi ob yednannya konchan meshkanciv kinciv mista ulichan meshkanciv vulic soten u tomu chisli kupeckih Z seredini XII stolittya konchanski ta ulichanski starosti stali skriplyuvati svoyimi pechatkami najvazhlivishi derzhavni gramoti Novgorodskoyi feodalnoyi respubliki Novgorodskij knyaz zaproshuvavsya z inshih knyazivstv vichem yake z nim ukladalo dogovir ryad Dogovir zahishav stanovi interesi novgorodskih boyar Funkciyi knyazya v Novgorodskij feodalnij respublici buli obmezhenimi Vin buv nasampered voyenachalnikom Jogo obmezhili v pravi na sud pereveli jogo rezidenciyu iz centra mista Ditincya za misto na Gorodishe Z seredini XIII stolittya pochinayuchi z knyazyuvannya Oleksandra Nevskogo titul knyaz novgorodskij zazvichaj nosili veliki knyazi volodimirski GospodarstvoRespublika Novgoroda yak feodalne volodinnya litovskogo knyazya Lugveniya Olgerdovicha 1389 1392 i 1401 1412 Novgorodskij torg kartina Apollinariya Vasnecova Osnovoyu gospodarstva Novgorodskoyi respubliki v XII XV stolittyah buli zemlerobstvo ta skotarstvo Shiroke poshirennya mali polyuvannya bortnictvo zbir medu ribalstvo U bilshosti rajoniv promisli poyednuvalis iz zemlerobstvom Rajonami vinyatkovo promislovogo gospodarstva buli lishe pivnichno zahidne uzberezhzhya Bilogo morya ta najviddalenishi zemli kareliv i saamiv Na uzberezhzhi Finskoyi zatoki dobuvali zalizo U Starij Russi ta deyakih inshih miscevostyah Novgorodskoyi zemli zajmalisya solevarinnyam Vazhlive gospodarske znachennya mali lonarstvo ta rozvedennya hmelya Produkti selyanskih promisliv hutro visk med riba vorvan salo lon hmil znachnoyu chastinoyu jshli na rinok vivozilisya do ruskih mist ta za kordon Novgorodski kupci veli torgivlyu zi Shveciyeyu ta z ganzejskimi mistami Nimechchini i Daniyi Do XIV XV stolittya 30 40 imenitih boyarskih rodin zoseredzhuvali u svoyih rukah bilshe polovini novgorodskih privatnovlasnickih zemel Velichezni zemelni volodinnya sluzhili materialnoyu bazoyu sho zabezpechuvala politichne panuvannya boyarstva Z boyarami supernichav novgorodskij Budinok svyatoyi Sofiyi golovna cerkovna ustanova Velikogo Novgoroda Jogo votchini roztashovuvalisya v ekonomichno najrozvinenishih rajonah Novgorodskoyi zemli Velikimi zemlevlasnikami buli privilejovani monastiri Yur yiv Arkazkij Antoniyiv ta inshi Dribnishimi nizh boyari feodalnimi vlasnikami buli zhityi lyudi Neprivilejovani dribni votchinniki nazivalisya svoyezemcyami V usih kategoriyah feodalnogo zemlevolodinnya osnovnoyu formoyu opodatkuvannya bezposerednih virobnikiv sluzhila obrochna sistema Vlasnicke gospodarstvo bulo nevelike i obslugovuvalosya perevazhno holopami kilkist yakih postijno skorochuvalasya Do drugoyi polovini XV stolittya poryad iz naturalnim obrokom istotne znachennya stali zdobuvati groshovi platezhi Odnak proces rozvitku tovarno groshovih vidnosin torknuvsya lishe okremih storin feodalnogo gospodarstva perevazhno promisliv Feodali pragnuli yuridichno prikripiti selyan do zemli Do pochatku XIV stolittya z seredovisha zalezhnogo selyanstva vidililisya okremi kategoriyi davni lyudi opoloniki poruchniki yaki vtratili pravo vidhodu vid svoyih vlasnikiv Boyari ta monastiri pragnuli obmezhiti pravo perehodu selyan inshih kategorij Rozvitok feodalnih vidnosin u Novgorodskij respublici suprovodzhuvavsya bezperervnoyu vnutrishno suspilnoyu borotboyu Dzherela vidznachayut blizko 80 velikih vistupiv gorodyan sho neridko vilivalisya v zbrojni povstannya Najbilshi miski povstannya 1136 1207 1228 1229 1270 1418 1446 1447 rokiv ohopili takozh i selyanski masi Vtechi vidmova vid splati feodalnih povinnostej okremi lokalni vistupi ta inshi formi antifeodalnogo protestu buli chastim yavishem XII XV stolit U Novgorodskij zemli vinikli pershi yeresi KulturaBerestyana gramota Visoka kultura Novgorodskoyi respubliki rozkvitla na osnovi kulturi stvorenoyi v period rozkvitu Rusi U XII XV stolittyah cya osnova zbagatilasya miscevimi samobutnimi risami u yakih vidbilisya osoblivosti socialno ekonomichnogo ta politichnogo rozvitku Novgoroda Tut bulo skladeno bilini pro ta Sadko vochevid v XIV stolittya sho vidobrazili poru samostijnosti Novgoroda jogo bagatstvo ta velich U cih ta inshih dobutkah usnoyi poeziyi silni motivi pobutu serednovichnogo torgovelnogo mista Sered naselennya osoblivo sered boyarstva ta kupectva znachnogo poshirennya nabula gramota Pri rozkopah u Novgorodi bulo znajdeno bezlich berestyanih gramot u tomu chisli desyatki gramot sho mistyat listuvannya prostolyudu Novgorod buv najbilshim centrom litopisannya Kultura respubliki stala chastinoyu formovanoyi u XII XV stolittyah kulturi narodnosti yaku piznishe nazvut rosijskoyu Borotba iz zovnishnimi vorogami ta zanepadBitva novgorodciv iz suzdalcyami 1170 roku Marfa Posadnicya Znishennya novgorodskogo vicha 1889Dokladnishe Vladimiro novgorodski vijni ta Moskovsko novgorodski vijni Novgorodska respublika vela borotbu z agresiyeyu shvedskih a potim nimeckih feodaliv Shvedi z seredini XII stolittya pochali zahoplennya finskih zemel naselennya yakih platilo daninu Novgorodu Nimecki feodali z kincya XII stolittya veli zavoyuvannya Pribaltiki Z seredini XII do seredini XV stolit Novgorod zmushenij buv 26 raziv voyuvati zi Shveciyeyu ta 11 raziv z Livonskim ordenom Skoristavshis mongolo tatarskoyu navaloyu nimecki hrestonosci danski ta shvedski feodali v 1240 1242 rokah aktivizuvali agresivni diyi perenisshi yih na teritoriyu Novgorodskoyi respubliki Ale yihni pohodi zakinchilisya provalom Nevska bitva 1240 Lodove poboyishe 1242 Vijsko Novgorodskoyi zemli vidbilo j nastupni pohodi shvediv ta nimeckih feodaliv Novgorodska zemlya ne viprobovuvala zhahiv mongolo tatarskoyi navali ale Novgorod viznav sebe zalezhnim vid Zolotoyi Ordi ta stav platiti hanam daninu Z XIV stolittya pochinayutsya sprobi Tveri Moskvi j Litvi pidkoriti Novgorod svoyij vladi Tverskij knyaz stavshi velikim knyazem volodimirskim nadislav u Novgorod namisnikiv bez poperednih peregovoriv iz novgorodcyami Ce shtovhnulo Novgorod do zblizhennya z Moskvoyu Pragnuli obmezhiti samostijnist Novgorodskoyi respubliki j Ivan Kalita Semen Gordij ta inshi moskovski knyazi sho zajmali velikoknyazivskij stil Gostrij konflikt mizh Novgorodom ta Moskvoyu vinik u 1397 roci koli Moskva vidtorgla Dvinsku zemlyu Odnak vzhe u 1398 roci vona bula povernuta Boryuchis proti utiskiv z boku moskovskih knyaziv novgorodskij uryad shukav soyuzu z Litvoyu Do seredini XV storichchya Novgorodska respublika protidiyuchi moskovskim knyazyam stala predmetom zazdroshiv cherez perevagi bezposerednih torgovih zv yazkiv Novgoroda z Ganzoyu ta pereshkodoyu na shlyahu procesu podalshoyi teritorialnoyi ekspansiyi Moskoviyi Chastina velikogo boyarstva ne bazhayuchi rozstavatisya z politichnimi privileyami domagalasya perehodu Novgoroda pid vladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Providnikom cih poglyadiv boyarstva bula tak zvana litovska partiya U 1470 roci z yiyi iniciativi novgorodci zaprosili na knyazyuvannya z Litvi knyazya Mihajla Olelkovicha novgorodskij uryad stav vesti peregovori pro soyuz iz litovskim velikim knyazem Kazimirom IV Pitannya pro perehid u piddanstvo do Litovskoyi derzhavi viklikalo v Novgorodi znachni hvilyuvannya Moskovska velikoknyazivska vlada vmilo vikoristala u svoyih interesah zagostreni klasovi superechnosti v Novgorodskij feodalnij respublici ta pragnennya shirokih verstv naselennya Novgorodskoyi zemli do pripinennya feodalnih usobic 1471 roku moskovskij knyaz Ivan III zvinuvativ novgorodciv u zradi i ogolosiv vijnu Novgorodu pislya chogo jogo vijska i vijska jogo soyuznika Pskovskoyi respubliki rushili na Novgorod Peremoga moskovskih vijsk u na richci Sheloni 14 lipnya 1471 roku viznachila likvidaciyu politichnoyi samostijnosti Novgoroda U 1478 moskovska rat oblozhila Novgorod pislya chogo vidbulosya ostatochne vklyuchennya Novgorodskoyi zemli do Moskovskogo knyazivstva Veliku chastinu novgorodskoyi politichnoyi znati boyarstva bulo virizano cilimi sim yami a bilshe polovini kupeckih simej bulo vivezeno do Moskoviyi Na yih misce buli zavezeni kupecki sim yi iz pidleglih Moskovskomu knyazivstvu shidnih zemel Takim chinom novgorodsku elitu bulo znekrovleno Novgorodska feodalna respublika perestala isnuvati 1510 roku ta sama dolya spitkala i soyuznika Moskoviyi Pskovsku vichovu respubliku Div takozh Moskovsko novgorodska vijna 1471 KnyaziDokladnishe Novgorodski knyaziDiv takozhAdministrativnij podil Novgorodskoyi respubliki Davnonovgorodskij dialekt Novgorodska mova NovgorodshinaPrimitkiNovgorodska boyarska respublika Novgorodska respublika VUE vue gov ua Procitovano 22 zhovtnya 2020 N I Kostomarov Russkaya istoriya v zhizneopisaniyah ee glavnejshih deyatelej Glava 20 Car Ivan Vasilevich Groznyj ros LiteraturaBSE Vernadskij V N Novgorod i Novgorodskaya zemlya v XV v M L 1961 ros Cherepnin L V Obrazovanie Russkogo centralizovannogo gosudarstva v XIV XV st M I960 ros Yanin V L Novgorodskie posadniki M 1962 ros Horoshkevich A L Torgovlya Velikogo Novgoroda s Pribaltikoj i Zapadnoj Evropoj v XIV XV st M 1963 ros Lihachev D S Novgorod Velikij Ocherk istorii kultury Novgoroda XI XVII st M 1959 ros Andreev V F Severnyj strazh Rusi Ocherki istorii srednevekovogo Novgoroda Lenizdat L 1989 ros Lyubishev A A Esli by protivostoyanie s Moskvoyu zavershilos v polzu Novgoroda z lista do Nyikolskogo D A ros Isachenko A V Esli by v konce XV veka Novgorod oderzhal pobedu nad Moskvoj Vestnik RAN 1998 tom 68 11 s 970 974 ros Selart Anti 2015 Livonia Rus and the Baltic Crusades in the Thirteenth Century Leiden Brill s 400 ISBN 978 9 00 428474 6 Andrij Bajcar Novgordci pivnichnoruskij narod na etnografichnih kartah XIX st PosilannyaNovgorodska respublika Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novgorodska respublika Novgorodska respublika 1136 1478 rokiv Sajt Leonida Tomova ros The fall of Great Novgorod eng