Московсько-новгородські війни — ряд військових конфліктів між Москвою і його номінальним васалом Новгородською Республікою, що відбувалися в період з 1456 по 1478 роки (з перервами), які закінчилися поразкою новгородців у війні за незалежність. Московсько-новгородські війни включають першу (1456), другу (1471) та третю (1477-1478). У результаті третьої війни Росіяни проти новгородців територію Новгородської Республіки було анексовано Москвою.
Московсько-новгородські війни | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Збирач руської землі | |||||||||||
Зверху вниз, зліва направо: • Картина «Марфа-посадниця. Знищення новгородського віча (1889); • гравюра з портретом Московського князя Івана III Васильовича; • битва між москвичамі та новгородцями на італійській гравюрі XVI століття; • сучасний вид на Новгородський дитинець; • зображення воїнів-новгородців у новгородському псалтирі XIV століття | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
Москвой • Касимовське ханство (1471) Псковська вічова республіка (1471) Велике князівство Тверське (1471) Вятська республіка (1471) | Новгородська Республіка | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
Василь II Темний Іван III Васильович | Олександр Васильович Чорторийський Василь Олександрович Казимир Марфа Борецька Борецький Дмитро Ісаакович | ||||||||||
Військові сили | |||||||||||
1) прибл. 200 осіб (у битві у Русси) 2) прибл. 20 000 осіб 3) немає даних | 1) прибл. 5 000 осіб (у битві у Русси) 2) прибл. 50 000-55 000 осіб 3) немає даних | ||||||||||
Битви | |||||||||||
Шелонська битва Битва на Шиленьзі Бій під Руссою |
Похід 1456 року та яжелбицький мир
Коріння конфлікту йшло у феодальну війну 1425—1453 років між двома гілками нащадків Дмитра Донського. Основною його частиною було протистояння Василя Темного та Дмитра Шемяки. Після поразки Шемяки у боротьбі велике князювання його було прийнято у Новгороді. У 1449 Василь Темний уклав мирний договір з польським королем і великим князем Литовським Казимиром IV, за яким обидві сторони зобов'язувалися не приймати в себе внутрішньополітичних противників іншої сторони, а Литва відмовлялася від претензій на Новгород. 1453 року Шемяка було отруєно в Новгороді — можливо, людьми Василя.
Головна і вирішальна битва війни сталася біля міста Русса. Московські війська майже без опору взяли місто. Новгородці спробували відбити Руссу і, незважаючи на початковий успіх, зазнали жорстокого поразки і втекли. Після цього московське військо тримає в облозі фортецю Демян, і бере містечка Молвотиці і Стерж. Згодом до Василя Темного прибуло посольство на чолі з новгородським архієпископом. Новгород заплатив Москві велику контрибуцію - близько 15 тис. карбованців, але залишився незалежним.
Ситуація у Новгородській Республіці після Яжелбицького миру
Незважаючи на наявність у Великому Новгороді такого демократичного інституту, як віче, аж ніяк не всі новгородці були за незалежність своєї землі та хотіли воювати проти Москви. Права звичайних, не найбагатших городян не дотримувалися, а такий верстви населення, як смерди, на віче і не могли бути присутніми. Розрив між багатими та бідними збільшувався, і це не додавало звичайним новгородцям бажання воювати, причому фактично за бояр, а не за себе.
У 1460 великий князь Василь Васильович вирушив з посольством у Великий Новгород для переговорів з урядом Великого Новгорода. Але на вічі новгородці відкрито виступили проти князя і навіть спробували його вбити. Таким чином, спалахнув новий конфлікт. Його зумів дозволити архієпископ Іона, залякавши новгородців можливістю нападу на Великий Новгород татар із москвичами. Однак у 1463 році Великий Новгород не допоміг Пскову відбитися від чергових загонів лівонських лицарів. Лише московська рать зуміла відбити напад лівонців. Понад те, Великий Новгород зайняв ворожу позицію стосовно Пскову. Але знову, вміла політика московського князя Івана III дозволила врегулювати цей конфлікт. Новий конфлікт стався у 1470 році.
Похід 1471 року
У листопаді 1470 року у відповідь на прохання новгородського посла прибути до Москви архієпископу новгородському князь Іван III дозволив собі необережне висловлювання на адресу Новгорода, і це схвилювало бояр, які заявили про розрив з Москвою. Переговори між двома сторонами ні до чого не привели, і навесні 1471 року великим князем та його радниками було ухвалено рішення про негайний початок походу. Це був величезний ризик: весна була холодна, і сніг міг завадити просуванню військ. Але зволікати не можна було — і Велике князівство Литовське, і Золота Орда вже готові допомогти Новгороду.
Перші дні війни пройшли майже без боїв: москвичі захоплювали міста одне одним. Наприкінці червня були захоплені Волок Ламський та Торжок. 14 липня відбулася Шелонська битва, в якій 40-тисячне військо Новгорода було розбите вщент 12-тисячною раттю Москви і Пскова. Результат битви визначив удар московської кінноти. Неорганізована рать новгородців не змогла нічого протиставити москвичам. Через два тижні (27 липня), у Заволоччі відбулася битва на річці Шиленьга, в якій московська рать після запеклого бою зуміла перемогти жителів Двінської землі. Тоді ж розпочалися мирні переговори у Коростині. Новгородці заплатили по Коростинському миру близько 15 тис. рублів і фактично визнали залежність від Москви. Але все-таки формальну незалежність від Москви було збережено. Похід 1471 року пройшов більш ніж успішно. Новгородці ще раз довели, що крім бояр, ніхто проти Москви в Новгороді виступати не хоче. Доля Новгородської республіки була вирішена. Але остаточна точка була поставлена на сім років пізніше.
Похід 1477-1478 років
Навесні 1477 року до Москви прибуло чергове новгородське посольство. Як виявилося, воно було послано до Москви зовсім не вічем, а впливовими новгородськими боярами, які хотіли якнайшвидше визнати залежність Новгорода від Москви і, тим самим, зберегти свої багатства та вотчини. На вічі ця новина зчинила бурю. Декілька промосковських бояр убили, і до влади знову прийшла пролитовська партія. Але довго вона не витримала.
9 жовтня 1477 Іван III виступив в останній похід проти Новгорода. 27 листопада Великий князь наблизився до Новгорода, але не поспішав його штурмувати. Новгородське військо теж не вийшло із міста. З 5 грудня новгородська та московська делегації вели тривалі переговори. Москвичі висунули остаточну вимогу: «Вічу не бути, посаднику не бути, а держава нам своє тримати». Новгородці погодилися відмовитися від віча і посадника, але обговорення питання збереження боярами вотчин затягувалося. У місті ж розпочався голод. Новгородські патріоти відбивалися від москвичів і захищали своє місто, прибічники Москви не брали участь у відбитті атак москвичів. 4 січня 1478 Іван III зажадав, щоб йому віддали половину владних і монастирських волостей і всі новоторзькі волості. Під загрозою повстання, 6 січня 1478 новгородські бояри прийняли ці умови, зберігши таким чином свої вотчини. Переговори закінчилися.
15 січня 1478 року князь та московські чиновники у супроводі раті увійшли без бою до міста. Але ніяких страт, на відміну походу 1471 року, не було. Деякі боярські сім'ї були заслані до Москви.
У Новгородській Землі були поставлені чотири намісники, до них тепер переходило право вести суди та керувати долею. Віче перестало існувати, ліквідувалася боярська влада та влада архієпископа. У боротьбі боярської та князівської влади виграла та вижила князівська. Новгородська республіка впала.
Новгород після анексії
Сільське господарство, промисловість, торгівля у Великому Новгороді продовжували здійснюватись тепер уже під владою Московії. Ця влада Московії була вельми нестійкою. Бояри, що зуміли зберегти свої вотчини і свободу, не змирилися з заступництвом Москви і в 1483 знову захопили владу в місті. Але цього разу війни з антимосковською опозицією у Новгороді не відбулося.
У 1484 році великий князь виселив з Новгорода бояр, які виступали за союз з Литвою і ліквідував боярство, зробивши бояр, що залишилися, поміщиками, тобто служивими людьми князя. Новгород остаточно перестав намагатися боротися з Москвою за відновлення своєї незалежности.
У 1494 в Новгороді був закритий ганзейський торговий двір.
Під час опричнини Новгород було розгромлено царськими військами (1569/70) (див. Новгородська різанина).
Див. також
Примітки
- . Русские земли в XIII—XIV веках: пути политического развития. — СПб.: Наука, 2016. — C. 63—67
- Греков И. Б., Шахмагонов Ф. Ф. «Мир истории. Русские земли в XIII—XV веках», «Молодая Гвардия», М., 1988.
- Полное собрание русских летописей. Т.16. Летописный сборник, именуемый летописью Авраамки. Под ред. и . — СПб, 1889. — С. 194-196
- Зуев М. Н. Хроника истории России. IX—XX век. М.—Дрофа, 1995
Джерела
- Ю. Г. Алексєєв. «Государ усієї Русі». "Наука", 1991.
- Н. А. Шефов. «Битви Росії». "Москва", 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovsko novgorodski vijni ryad vijskovih konfliktiv mizh Moskvoyu i jogo nominalnim vasalom Novgorodskoyu Respublikoyu sho vidbuvalisya v period z 1456 po 1478 roki z perervami yaki zakinchilisya porazkoyu novgorodciv u vijni za nezalezhnist Moskovsko novgorodski vijni vklyuchayut pershu 1456 drugu 1471 ta tretyu 1477 1478 U rezultati tretoyi vijni Rosiyani proti novgorodciv teritoriyu Novgorodskoyi Respubliki bulo aneksovano Moskvoyu Moskovsko novgorodski vijni Zbirach ruskoyi zemli Zverhu vniz zliva napravo Kartina Marfa posadnicya Znishennya novgorodskogo vicha 1889 gravyura z portretom Moskovskogo knyazya Ivana III Vasilovicha bitva mizh moskvichami ta novgorodcyami na italijskij gravyuri XVI stolittya suchasnij vid na Novgorodskij ditinec zobrazhennya voyiniv novgorodciv u novgorodskomu psaltiri XIV stolittya Zverhu vniz zliva napravo Kartina Marfa posadnicya Znishennya novgorodskogo vicha 1889 gravyura z portretom Moskovskogo knyazya Ivana III Vasilovicha bitva mizh moskvichami ta novgorodcyami na italijskij gravyuri XVI stolittya suchasnij vid na Novgorodskij ditinec zobrazhennya voyiniv novgorodciv u novgorodskomu psaltiri XIV stolittya Data 1 sichen lyutij 1456 2 vesna 11 serpnya 1471 3 9 zhovtnya 1477 15 sichnya 1478 Misce Novgorodska Respublika Privid 1 Ekspansijna politika Moskvi zbirateliv ruskih zemel 2 Pragnennya novgorodskih boyar do zblizhennya Novgorodskoyi Respubliki z Velikim Knyazivstvom Litvoskim 3 Antimoskovskij bunt u Novgorodskij Respublici Rezultat 1 Yazhelbickij mir 2 Korostinskij mir 3 Padinnya Novgorodskoyi Respubliki Teritorialni zmini Aneksiya Novgorodskoyi Respubliki Moskvoyu Storoni Moskvoj Kasimovske hanstvo 1471 Pskovska vichova respublika 1471 Velike knyazivstvo Tverske 1471 Vyatska respublika 1471 Novgorodska Respublika Komanduvachi Vasil II Temnij Ivan III Vasilovich Oleksandr Vasilovich Chortorijskij Vasil Oleksandrovich Kazimir Marfa Borecka Boreckij Dmitro Isaakovich Vijskovi sili 1 pribl 200 osib u bitvi u Russi 2 pribl 20 000 osib 3 nemaye danih 1 pribl 5 000 osib u bitvi u Russi 2 pribl 50 000 55 000 osib 3 nemaye danih Bitvi Shelonska bitva Bitva na Shilenzi Bij pid RussoyuCya stattya pro vijni kincya XV stolittya Pro ranishni vijskovi konflikti XII XIV stolit div Vladimiro novgorodski vijni Pohid 1456 roku ta yazhelbickij mirDokladnishe Moskovsko novgorodska vijna 1456 Korinnya konfliktu jshlo u feodalnu vijnu 1425 1453 rokiv mizh dvoma gilkami nashadkiv Dmitra Donskogo Osnovnoyu jogo chastinoyu bulo protistoyannya Vasilya Temnogo ta Dmitra Shemyaki Pislya porazki Shemyaki u borotbi velike knyazyuvannya jogo bulo prijnyato u Novgorodi U 1449 Vasil Temnij uklav mirnij dogovir z polskim korolem i velikim knyazem Litovskim Kazimirom IV za yakim obidvi storoni zobov yazuvalisya ne prijmati v sebe vnutrishnopolitichnih protivnikiv inshoyi storoni a Litva vidmovlyalasya vid pretenzij na Novgorod 1453 roku Shemyaka bulo otruyeno v Novgorodi mozhlivo lyudmi Vasilya Golovna i virishalna bitva vijni stalasya bilya mista Russa Moskovski vijska majzhe bez oporu vzyali misto Novgorodci sprobuvali vidbiti Russu i nezvazhayuchi na pochatkovij uspih zaznali zhorstokogo porazki i vtekli Pislya cogo moskovske vijsko trimaye v oblozi fortecyu Demyan i bere mistechka Molvotici i Sterzh Zgodom do Vasilya Temnogo pribulo posolstvo na choli z novgorodskim arhiyepiskopom Novgorod zaplativ Moskvi veliku kontribuciyu blizko 15 tis karbovanciv ale zalishivsya nezalezhnim Situaciya u Novgorodskij Respublici pislya Yazhelbickogo miruNezvazhayuchi na nayavnist u Velikomu Novgorodi takogo demokratichnogo institutu yak viche azh niyak ne vsi novgorodci buli za nezalezhnist svoyeyi zemli ta hotili voyuvati proti Moskvi Prava zvichajnih ne najbagatshih gorodyan ne dotrimuvalisya a takij verstvi naselennya yak smerdi na viche i ne mogli buti prisutnimi Rozriv mizh bagatimi ta bidnimi zbilshuvavsya i ce ne dodavalo zvichajnim novgorodcyam bazhannya voyuvati prichomu faktichno za boyar a ne za sebe U 1460 velikij knyaz Vasil Vasilovich virushiv z posolstvom u Velikij Novgorod dlya peregovoriv z uryadom Velikogo Novgoroda Ale na vichi novgorodci vidkrito vistupili proti knyazya i navit sprobuvali jogo vbiti Takim chinom spalahnuv novij konflikt Jogo zumiv dozvoliti arhiyepiskop Iona zalyakavshi novgorodciv mozhlivistyu napadu na Velikij Novgorod tatar iz moskvichami Odnak u 1463 roci Velikij Novgorod ne dopomig Pskovu vidbitisya vid chergovih zagoniv livonskih licariv Lishe moskovska rat zumila vidbiti napad livonciv Ponad te Velikij Novgorod zajnyav vorozhu poziciyu stosovno Pskovu Ale znovu vmila politika moskovskogo knyazya Ivana III dozvolila vregulyuvati cej konflikt Novij konflikt stavsya u 1470 roci Pohid 1471 rokuDokladnishe Moskovsko novgorodska vijna 1471 U listopadi 1470 roku u vidpovid na prohannya novgorodskogo posla pributi do Moskvi arhiyepiskopu novgorodskomu knyaz Ivan III dozvoliv sobi neoberezhne vislovlyuvannya na adresu Novgoroda i ce shvilyuvalo boyar yaki zayavili pro rozriv z Moskvoyu Peregovori mizh dvoma storonami ni do chogo ne priveli i navesni 1471 roku velikim knyazem ta jogo radnikami bulo uhvaleno rishennya pro negajnij pochatok pohodu Ce buv velicheznij rizik vesna bula holodna i snig mig zavaditi prosuvannyu vijsk Ale zvolikati ne mozhna bulo i Velike knyazivstvo Litovske i Zolota Orda vzhe gotovi dopomogti Novgorodu Pershi dni vijni projshli majzhe bez boyiv moskvichi zahoplyuvali mista odne odnim Naprikinci chervnya buli zahopleni Volok Lamskij ta Torzhok 14 lipnya vidbulasya Shelonska bitva v yakij 40 tisyachne vijsko Novgoroda bulo rozbite vshent 12 tisyachnoyu rattyu Moskvi i Pskova Rezultat bitvi viznachiv udar moskovskoyi kinnoti Neorganizovana rat novgorodciv ne zmogla nichogo protistaviti moskvicham Cherez dva tizhni 27 lipnya u Zavolochchi vidbulasya bitva na richci Shilenga v yakij moskovska rat pislya zapeklogo boyu zumila peremogti zhiteliv Dvinskoyi zemli Todi zh rozpochalisya mirni peregovori u Korostini Novgorodci zaplatili po Korostinskomu miru blizko 15 tis rubliv i faktichno viznali zalezhnist vid Moskvi Ale vse taki formalnu nezalezhnist vid Moskvi bulo zberezheno Pohid 1471 roku projshov bilsh nizh uspishno Novgorodci she raz doveli sho krim boyar nihto proti Moskvi v Novgorodi vistupati ne hoche Dolya Novgorodskoyi respubliki bula virishena Ale ostatochna tochka bula postavlena na sim rokiv piznishe Pohid 1477 1478 rokivDokladnishe Moskovsko novgorodska vijna 1477 1478 Navesni 1477 roku do Moskvi pribulo chergove novgorodske posolstvo Yak viyavilosya vono bulo poslano do Moskvi zovsim ne vichem a vplivovimi novgorodskimi boyarami yaki hotili yaknajshvidshe viznati zalezhnist Novgoroda vid Moskvi i tim samim zberegti svoyi bagatstva ta votchini Na vichi cya novina zchinila buryu Dekilka promoskovskih boyar ubili i do vladi znovu prijshla prolitovska partiya Ale dovgo vona ne vitrimala 9 zhovtnya 1477 Ivan III vistupiv v ostannij pohid proti Novgoroda 27 listopada Velikij knyaz nablizivsya do Novgoroda ale ne pospishav jogo shturmuvati Novgorodske vijsko tezh ne vijshlo iz mista Z 5 grudnya novgorodska ta moskovska delegaciyi veli trivali peregovori Moskvichi visunuli ostatochnu vimogu Vichu ne buti posadniku ne buti a derzhava nam svoye trimati Novgorodci pogodilisya vidmovitisya vid vicha i posadnika ale obgovorennya pitannya zberezhennya boyarami votchin zatyaguvalosya U misti zh rozpochavsya golod Novgorodski patrioti vidbivalisya vid moskvichiv i zahishali svoye misto pribichniki Moskvi ne brali uchast u vidbitti atak moskvichiv 4 sichnya 1478 Ivan III zazhadav shob jomu viddali polovinu vladnih i monastirskih volostej i vsi novotorzki volosti Pid zagrozoyu povstannya 6 sichnya 1478 novgorodski boyari prijnyali ci umovi zberigshi takim chinom svoyi votchini Peregovori zakinchilisya 15 sichnya 1478 roku knyaz ta moskovski chinovniki u suprovodi rati uvijshli bez boyu do mista Ale niyakih strat na vidminu pohodu 1471 roku ne bulo Deyaki boyarski sim yi buli zaslani do Moskvi U Novgorodskij Zemli buli postavleni chotiri namisniki do nih teper perehodilo pravo vesti sudi ta keruvati doleyu Viche perestalo isnuvati likviduvalasya boyarska vlada ta vlada arhiyepiskopa U borotbi boyarskoyi ta knyazivskoyi vladi vigrala ta vizhila knyazivska Novgorodska respublika vpala Novgorod pislya aneksiyiDiv takozh Novgorodskij pogrom Silske gospodarstvo promislovist torgivlya u Velikomu Novgorodi prodovzhuvali zdijsnyuvatis teper uzhe pid vladoyu Moskoviyi Cya vlada Moskoviyi bula velmi nestijkoyu Boyari sho zumili zberegti svoyi votchini i svobodu ne zmirilisya z zastupnictvom Moskvi i v 1483 znovu zahopili vladu v misti Ale cogo razu vijni z antimoskovskoyu opoziciyeyu u Novgorodi ne vidbulosya U 1484 roci velikij knyaz viseliv z Novgoroda boyar yaki vistupali za soyuz z Litvoyu i likviduvav boyarstvo zrobivshi boyar sho zalishilisya pomishikami tobto sluzhivimi lyudmi knyazya Novgorod ostatochno perestav namagatisya borotisya z Moskvoyu za vidnovlennya svoyeyi nezalezhnosti U 1494 v Novgorodi buv zakritij ganzejskij torgovij dvir Pid chas oprichnini Novgorod bulo rozgromleno carskimi vijskami 1569 70 div Novgorodska rizanina Div takozhNovgorodshina Vladimiro novgorodski vijni Moskovsko polski vijni Moskovsko tverski vijni Moskovsko ukrayinski vijni Litovsko moskovski vijni Davnonovgorodskij dialekt Hreshennya NovgorodshiniPrimitki Russkie zemli v XIII XIV vekah puti politicheskogo razvitiya SPb Nauka 2016 C 63 67 Grekov I B Shahmagonov F F Mir istorii Russkie zemli v XIII XV vekah Molodaya Gvardiya M 1988 ISBN 5 235 00702 6 Polnoe sobranie russkih letopisej T 16 Letopisnyj sbornik imenuemyj letopisyu Avraamki Pod red i SPb 1889 S 194 196 Zuev M N Hronika istorii Rossii IX XX vek M Drofa 1995 ISBN 5 7107 0440 7DzherelaYu G Aleksyeyev Gosudar usiyeyi Rusi Nauka 1991 N A Shefov Bitvi Rosiyi Moskva 2004