Моско́всько-новгоро́дська війна (1471) — воєнний конфлікт між Великим князівством Московським і Новгородською республікою, що почався весною 1471 року й закінчився 11 серпня того ж року підписанням Коростинського миру.
Московсько-новгородська війна (1471) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Московсько-новгородські війни | |||||||||
Битва між московитами і новгородцями на італійській гравюрі | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Велике князівство Московське • Касимовське ханство Псковська республіка | Новгородська республіка | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Іван III | Марфа Борецька | ||||||||
Військові сили | |||||||||
біля 20 000 осіб | 50 000 — 55 000 осіб | ||||||||
Битви | |||||||||
Шелонська битва |
Передумови
У другій половині XV сторіччя Велике князівство Московське посилило свій тиск на Новгородську республіку. Через що у Новгороді утворився гурт бояр на чолі з Марфою Борецькою, який виступав за союз з Великим князівством Литовським, що обіцяло допомогу Новгородщині у боротьбі проти Московії князя Івана III.
Після смерті авторитетного новгородського архієпископа , який очолювати боярський уряд Новгородської республіки, у місто прибув ставленик польського короля і великого литовського князя Казимира IV — князь Михайло Олелькович. Окрім того, новгородці відправили на місце померлого Йони на хіротонію новгородського архієпископа не до залежного від великого московського князя й не підпорядкованого Константинопольському Престолу московському Київському Митрополиту Филиппу I, але до визнаного у 1470 році обраним після перерви вселенським константинопольським патріархом Діонісієм I Митрополита Київського й всія Русі Григорія ІІ Болгариновича, який сидів у Великому князівстві Литовським. Нарешті, Новгородський уряд почав вести перемовини з Казимиром IV про підтримку Новгородщини на випадок війни з Московією. Сукупність дій викликала збурення у московському великокняжому дворі й незгоду промосковські налаштованих новгородських бояр. Через дії п'ятої колони в Новгороді сталося послаблення його воєнної сили.
Початково московський князь Іван III намагався вплинути на Новгородщину дипломатичним шляхом за допомогою церкви. Московський Київський митрополит звинуватив новгородців у "зраді", й висунув вимогу відмови від «латинської держави». Церковне втручання посилило політичну боротьбу в Новгородській республіці. Дії новгородців були виголошені Москвою «зрадою православ'я».
Московія готується до війни
Новгородський намісник Михайло Олелькович у березні 1471 року залишив Новгород та від'їхав на княжіння в Київ. Великий московський князь Іван III ухвалив рішення організовувати релігійний «хрестовий похід» на Новгород. За задумом Московії Руська православна церква мала змусити всіх князів надіслати свої війська на «святе діло». Планувалося підбурити до походу проти столиці мешканців новгородських п'ятин і передмість — в'ятчів, устюжан, псковитян. Було вирішене обложити Новгород з 3 сторін: зі сходу, півдня та заходу. Зі сторони московського князя проводилася широка антиновгородська пропаганда, розсилалися «розмітні грамоти». За словами петербурзького історика Руслана Скриннікова:
«у очах московських книжників тільки монархічні порядки були природними й законними, тоді як вічева демократія видавалася диявольськими лестощами. Рішення Новгорода обстоювати свою незалежність будь-якою ціною вони спромоглися зобразити як змову бояр Борецьких, які найняли „шильників“ і котрі залучили на свою сторону чернь. Саме віче, під пером московського письменника, перетворилося на беззаконне кубло „злих смердів“ і „безіменних мужиків».
Хід війни
Початок походу
Шлях московського війська на Новгород проходив через міста Волок Ламський, Твер, Торжок, Вишній Волочек. Свою ставку московський князь Іван III поставив у Яжелбицях, коли у той час основні сили у приблизно 10 тисяч осіб на чолі з московськими воеводами Данилом Холмським і Федіром Пестрим, рушили в обхід Ільменського озера з півдня на Русу. Того року у Приільменській низовині була сильна посуха: все літо були відсутні дощі, тому болота висохли, що дозволяло військам великого московського князя безперешкодно просувати прямим шляхом.
Захопивши фортецю Дем'ян і місто Русу (згодом Руса була спалена московитами), загони під командуванням Холмського вийшли до озера Ільмень і зупинилися у Коростині чекати на союзне псковське військо. Новгородське віче переправило швидко сформовані загони Ільменським озером назустріч передовим загонам московського війська. У першім бою під Коростинью новгородське військо зазнало поразки.
20 червня 1471 року головне московське військо рушило з Москви назустріч союзникам через Твер, де до них приєднався тверський полк, та Торжок, - до південного берегу озера Ільмень.
Шелонська битва
Головна частина новгородського війська — до 40 тисяч військових — рушило вгору річкою Шелонь назустріч псковському війську для перехоплення їхньої сполуки з московським. Піхота переплавилася судами озером Ільмень та річкою Шелонь, а кіннота рушила суходолом. Шлях від Новгорода до Шелоні на Псков йшов через сельця Стара Мельниця, Сутоки, Менюша до гирла річки Мшага. Після цього новгородці відправились вгору лівим берегом Шелоні й зайняли вигідну позицію біля сельця Мусци, тим самим перекрив дорогу між Псковом і Новгородом.
Проте московський воєвода Данило Холмський здогадався про плани новгородців. Він спішно перекинув свій кінний загін з Коростені до сельця Мусци й під прикриттям високого правого берега річки Шелоні 14 липня 1471 року раптово напав на новгородське військо. Незважаючи на те, що новгородське військо, як відмічають літописі, за чисельністю майже в 10 разів перевищувало сили Холмського, перемогу здобули московське і псковське військо. Також на стороні Московії в битві брало участь татарське касимовське військо на чолі з ханом Даніяром «зі своїми царевичами, князями й козаками». Втратив 40 осіб убитими, татари були відпущені. Московити полонили багато знатних новгородців, в тому числі посадників Дмитра Борецького і Козму Григоровича, бояр Василя Селезньова, Кипріяна Арзубова та інших. У захопленому таборі новгородців московити знайшли договірну грамоту Новгородської республіки з польським королем і великим литовським князем Казимиром IV.
Після звістки про перемогу в Шелонській битві, великий московський князь Іван III прибув з Яжелбиців у Русу, де 24 липня 1471 року стратив 6 очільників боротьби Новгородської республіки проти Великого князівства Московського.
Рештки опору
Поразка над Шелонью позбавило новгородців шансу на перемогу. Московське військо завдало поразки 12-тисячній новгородській судовій раті на чолі з Василем Шуйським Блідим, посланій для захисту заволоцьких володінь над Північною Двиною, з 4 тисячами московськими воїнами на чолі з московським воєводою Василем Образцом, посиленою загонами зрадників Новгородської держави з Устюга й В'ятки. Згодом, у 1489 року В'ятська вічова республіка була подібним чином, що й Новгородська вічова республіка, знищена тим самим Іваном ІІІ.
Також 27 липня 1471 року на Заволоччі сталася Шиленьзька битва (над правою притокою Північної Двини), в якій московське військо після запеклого бою перемогло рать Двинської землі Новгородщини.
Втрата Новгородщиною волі
11 серпня 1471 року в селі Коростинь був підписана капітуляція між великим московським князем Іваном III і Новгородською республікою, за якою Новгородщина втратила свою самостійність. За Коростинським миром Новгородська республіка, визнавала свою поразку й зобов'язалася розірвати відносини з Великим князівством Литовським і сплатити великому московському князю Івану III величезну данину в розмірі 15,5 тисяч рублів. За наказом московського царя були зриті оборонні споруди в новгородських фортецях Дем'ян і Руса.
Після укладення договору мешканці Руси, що втекли від московських військ до Новгорода, по дорозі додому озером Ільмень потрапили в бурю, яка перекинула 90 учанів і 60 малих суден. За відомостями літописця, потонуло близько 7 тисяч осіб.
Див. також
Примітки
- Р. Г. Скрынников. У истоков самодержавия [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (глава из книги «Третий Рим») // проект «Хронос» [ 10 квітня 2007 у Wayback Machine.]
- Коростынский мир[недоступне посилання з Ноябрь 2017]
Посилання
- Шелонская битва [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.] (проект «Хронос» [ 10 квітня 2007 у Wayback Machine.])
- Алексеев Ю.Г. Победа на Шелони // Неисчерпаемость источника: К 70-летию В.А. Кучкина - М.: Памятники исторической мысли, 2005. С. 276-297 [ 25 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Алексеев Ю.Г. Кампания 1471 г. в Заволочье // Прошлое Новгорода и Новгородской земли. Великий Новгород, 2003. с. 20-33 [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mosko vsko novgoro dska vijna 1471 voyennij konflikt mizh Velikim knyazivstvom Moskovskim i Novgorodskoyu respublikoyu sho pochavsya vesnoyu 1471 roku j zakinchivsya 11 serpnya togo zh roku pidpisannyam Korostinskogo miru Moskovsko novgorodska vijna 1471 Moskovsko novgorodski vijni Bitva mizh moskovitami i novgorodcyami na italijskij gravyuri Bitva mizh moskovitami i novgorodcyami na italijskij gravyuri Data vesna 11 serpnya 1471 Misce Novgorodska zemlya Privid Zblizhennya Novgorodskoyi respubliki z Litvoyu Rezultat Peremoga Velikogo knyazivstva Moskovskogo Vtrata nezalezhnosti Novgoroda vid Moskvi Storoni Velike knyazivstvo Moskovske Kasimovske hanstvo Pskovska respublika Novgorodska respublika Komanduvachi Ivan III Marfa Borecka Vijskovi sili bilya 20 000 osib 50 000 55 000 osib Bitvi Shelonska bitvaPeredumoviU drugij polovini XV storichchya Velike knyazivstvo Moskovske posililo svij tisk na Novgorodsku respubliku Cherez sho u Novgorodi utvorivsya gurt boyar na choli z Marfoyu Boreckoyu yakij vistupav za soyuz z Velikim knyazivstvom Litovskim sho obicyalo dopomogu Novgorodshini u borotbi proti Moskoviyi knyazya Ivana III Pislya smerti avtoritetnogo novgorodskogo arhiyepiskopa yakij ocholyuvati boyarskij uryad Novgorodskoyi respubliki u misto pribuv stavlenik polskogo korolya i velikogo litovskogo knyazya Kazimira IV knyaz Mihajlo Olelkovich Okrim togo novgorodci vidpravili na misce pomerlogo Joni na hirotoniyu novgorodskogo arhiyepiskopa ne do zalezhnogo vid velikogo moskovskogo knyazya j ne pidporyadkovanogo Konstantinopolskomu Prestolu moskovskomu Kiyivskomu Mitropolitu Filippu I ale do viznanogo u 1470 roci obranim pislya perervi vselenskim konstantinopolskim patriarhom Dionisiyem I Mitropolita Kiyivskogo j vsiya Rusi Grigoriya II Bolgarinovicha yakij sidiv u Velikomu knyazivstvi Litovskim Nareshti Novgorodskij uryad pochav vesti peremovini z Kazimirom IV pro pidtrimku Novgorodshini na vipadok vijni z Moskoviyeyu Sukupnist dij viklikala zburennya u moskovskomu velikoknyazhomu dvori j nezgodu promoskovski nalashtovanih novgorodskih boyar Cherez diyi p yatoyi koloni v Novgorodi stalosya poslablennya jogo voyennoyi sili Pochatkovo moskovskij knyaz Ivan III namagavsya vplinuti na Novgorodshinu diplomatichnim shlyahom za dopomogoyu cerkvi Moskovskij Kiyivskij mitropolit zvinuvativ novgorodciv u zradi j visunuv vimogu vidmovi vid latinskoyi derzhavi Cerkovne vtruchannya posililo politichnu borotbu v Novgorodskij respublici Diyi novgorodciv buli vigolosheni Moskvoyu zradoyu pravoslav ya Moskoviya gotuyetsya do vijniNovgorodskij namisnik Mihajlo Olelkovich u berezni 1471 roku zalishiv Novgorod ta vid yihav na knyazhinnya v Kiyiv Velikij moskovskij knyaz Ivan III uhvaliv rishennya organizovuvati religijnij hrestovij pohid na Novgorod Za zadumom Moskoviyi Ruska pravoslavna cerkva mala zmusiti vsih knyaziv nadislati svoyi vijska na svyate dilo Planuvalosya pidburiti do pohodu proti stolici meshkanciv novgorodskih p yatin i peredmist v yatchiv ustyuzhan pskovityan Bulo virishene oblozhiti Novgorod z 3 storin zi shodu pivdnya ta zahodu Zi storoni moskovskogo knyazya provodilasya shiroka antinovgorodska propaganda rozsilalisya rozmitni gramoti Za slovami peterburzkogo istorika Ruslana Skrinnikova u ochah moskovskih knizhnikiv tilki monarhichni poryadki buli prirodnimi j zakonnimi todi yak vicheva demokratiya vidavalasya diyavolskimi lestoshami Rishennya Novgoroda obstoyuvati svoyu nezalezhnist bud yakoyu cinoyu voni spromoglisya zobraziti yak zmovu boyar Boreckih yaki najnyali shilnikiv i kotri zaluchili na svoyu storonu chern Same viche pid perom moskovskogo pismennika peretvorilosya na bezzakonne kublo zlih smerdiv i bezimennih muzhikiv Hid vijniPochatok pohodu Shlyah moskovskogo vijska na Novgorod prohodiv cherez mista Volok Lamskij Tver Torzhok Vishnij Volochek Svoyu stavku moskovskij knyaz Ivan III postaviv u Yazhelbicyah koli u toj chas osnovni sili u priblizno 10 tisyach osib na choli z moskovskimi voevodami Danilom Holmskim i Fedirom Pestrim rushili v obhid Ilmenskogo ozera z pivdnya na Rusu Togo roku u Priilmenskij nizovini bula silna posuha vse lito buli vidsutni doshi tomu bolota visohli sho dozvolyalo vijskam velikogo moskovskogo knyazya bezpereshkodno prosuvati pryamim shlyahom Zahopivshi fortecyu Dem yan i misto Rusu zgodom Rusa bula spalena moskovitami zagoni pid komanduvannyam Holmskogo vijshli do ozera Ilmen i zupinilisya u Korostini chekati na soyuzne pskovske vijsko Novgorodske viche perepravilo shvidko sformovani zagoni Ilmenskim ozerom nazustrich peredovim zagonam moskovskogo vijska U pershim boyu pid Korostinyu novgorodske vijsko zaznalo porazki 20 chervnya 1471 roku golovne moskovske vijsko rushilo z Moskvi nazustrich soyuznikam cherez Tver de do nih priyednavsya tverskij polk ta Torzhok do pivdennogo beregu ozera Ilmen Shelonska bitva Golovna chastina novgorodskogo vijska do 40 tisyach vijskovih rushilo vgoru richkoyu Shelon nazustrich pskovskomu vijsku dlya perehoplennya yihnoyi spoluki z moskovskim Pihota pereplavilasya sudami ozerom Ilmen ta richkoyu Shelon a kinnota rushila suhodolom Shlyah vid Novgoroda do Sheloni na Pskov jshov cherez selcya Stara Melnicya Sutoki Menyusha do girla richki Mshaga Pislya cogo novgorodci vidpravilis vgoru livim beregom Sheloni j zajnyali vigidnu poziciyu bilya selcya Musci tim samim perekriv dorogu mizh Pskovom i Novgorodom Prote moskovskij voyevoda Danilo Holmskij zdogadavsya pro plani novgorodciv Vin spishno perekinuv svij kinnij zagin z Korosteni do selcya Musci j pid prikrittyam visokogo pravogo berega richki Sheloni 14 lipnya 1471 roku raptovo napav na novgorodske vijsko Nezvazhayuchi na te sho novgorodske vijsko yak vidmichayut litopisi za chiselnistyu majzhe v 10 raziv perevishuvalo sili Holmskogo peremogu zdobuli moskovske i pskovske vijsko Takozh na storoni Moskoviyi v bitvi bralo uchast tatarske kasimovske vijsko na choli z hanom Daniyarom zi svoyimi carevichami knyazyami j kozakami Vtrativ 40 osib ubitimi tatari buli vidpusheni Moskoviti polonili bagato znatnih novgorodciv v tomu chisli posadnikiv Dmitra Boreckogo i Kozmu Grigorovicha boyar Vasilya Seleznova Kipriyana Arzubova ta inshih U zahoplenomu tabori novgorodciv moskoviti znajshli dogovirnu gramotu Novgorodskoyi respubliki z polskim korolem i velikim litovskim knyazem Kazimirom IV Pislya zvistki pro peremogu v Shelonskij bitvi velikij moskovskij knyaz Ivan III pribuv z Yazhelbiciv u Rusu de 24 lipnya 1471 roku strativ 6 ochilnikiv borotbi Novgorodskoyi respubliki proti Velikogo knyazivstva Moskovskogo Reshtki oporu Porazka nad Shelonyu pozbavilo novgorodciv shansu na peremogu Moskovske vijsko zavdalo porazki 12 tisyachnij novgorodskij sudovij rati na choli z Vasilem Shujskim Blidim poslanij dlya zahistu zavolockih volodin nad Pivnichnoyu Dvinoyu z 4 tisyachami moskovskimi voyinami na choli z moskovskim voyevodoyu Vasilem Obrazcom posilenoyu zagonami zradnikiv Novgorodskoyi derzhavi z Ustyuga j V yatki Zgodom u 1489 roku V yatska vichova respublika bula podibnim chinom sho j Novgorodska vichova respublika znishena tim samim Ivanom III Takozh 27 lipnya 1471 roku na Zavolochchi stalasya Shilenzka bitva nad pravoyu pritokoyu Pivnichnoyi Dvini v yakij moskovske vijsko pislya zapeklogo boyu peremoglo rat Dvinskoyi zemli Novgorodshini Vtrata Novgorodshinoyu voli11 serpnya 1471 roku v seli Korostin buv pidpisana kapitulyaciya mizh velikim moskovskim knyazem Ivanom III i Novgorodskoyu respublikoyu za yakoyu Novgorodshina vtratila svoyu samostijnist Za Korostinskim mirom Novgorodska respublika viznavala svoyu porazku j zobov yazalasya rozirvati vidnosini z Velikim knyazivstvom Litovskim i splatiti velikomu moskovskomu knyazyu Ivanu III velicheznu daninu v rozmiri 15 5 tisyach rubliv Za nakazom moskovskogo carya buli zriti oboronni sporudi v novgorodskih fortecyah Dem yan i Rusa Pislya ukladennya dogovoru meshkanci Rusi sho vtekli vid moskovskih vijsk do Novgoroda po dorozi dodomu ozerom Ilmen potrapili v buryu yaka perekinula 90 uchaniv i 60 malih suden Za vidomostyami litopiscya potonulo blizko 7 tisyach osib Div takozhVladimiro novgorodski vijni Moskovsko tverski vijni Moskovsko ukrayinski vijni Davnonovgorodskij dialektPrimitkiR G Skrynnikov U istokov samoderzhaviya 27 veresnya 2007 u Wayback Machine glava iz knigi Tretij Rim proekt Hronos 10 kvitnya 2007 u Wayback Machine Korostynskij mir nedostupne posilannya z Noyabr 2017 PosilannyaShelonskaya bitva 10 serpnya 2007 u Wayback Machine proekt Hronos 10 kvitnya 2007 u Wayback Machine Alekseev Yu G Pobeda na Sheloni Neischerpaemost istochnika K 70 letiyu V A Kuchkina M Pamyatniki istoricheskoj mysli 2005 S 276 297 25 bereznya 2014 u Wayback Machine Alekseev Yu G Kampaniya 1471 g v Zavoloche Proshloe Novgoroda i Novgorodskoj zemli Velikij Novgorod 2003 s 20 33 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine