Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Негоспіта́льна пневмоні́я (НП) — гостре захворювання, що виникло в позалікарняних умовах та супроводжується симптомами ураження нижніх дихальних шляхів (гарячка; кашель; виділення харкотиння, можливо гнійного; біль у грудях та задишка) і рентгенологічними ознаками свіжих вогнищево-інфільтративних змін у легенях за відсутності очевидної діагностичної альтернативи. Є клінічною формою пневмонії.
| Негоспітальна пневмонія | |
|---|---|
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Метод діагностики | d |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
Класифікація
- Негоспітальна пневмонія в пацієнтів із відсутністю виражених порушень імунітету
- Негоспітальна пневмонія в пацієнтів з вираженими порушеннями імунітету:
- Синдром набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІД)
- Інші захворювання із значними імунними зрушеннями
- Аспіраційна пневмонія
Діагностика
Діагноз НП є визначеним за наявності у хворого рентгенологічно підтвердженої вогнищевої інфільтрації легеневої тканини та не менше 2-х клінічних ознак із нижченаведених:
- гострий початок захворювання з температурою тіла вище 38 °C;
- кашель з виділенням мокротиння;
- фізикальні ознаки (притуплений або тупий перкуторний звук, ослаблене або жорстке бронхіальне дихання, фокус дзвінких дрібнопухирцевих хрипів та/або крепітації);
- лейкоцитоз (понад 10 • 109/л) та/або паличкоядерний зсув (понад 10 %).
За відсутності або неможливості отримання рентгенологічного підтвердження наявності вогнищевої інфільтрації в легенях діагноз НП є неточним. При цьому діагноз захворювання встановлюють з урахуванням даних епідеміологічного анамнезу, скарг хворого та виявлених у пацієнта відповідних фізикальних ознак. Слід відзначити, що за такої ситуації діагноз НП отримує рентгенологічне підтвердження лише в 22 % випадків.
Припущення про наявність НП малоймовірне в хворих з гарячкою, скаргами на кашель, задишку, виділення мокротиння та/або біль в грудях за відсутності фізикальних ознак та неможливості проведення рентгенологічного дослідження органів грудної клітки.
Класифікація по групах хворих
Враховуючи відомі певні обмеження традиційних методів етіологічної діагностики НП, пацієнтів ділять на окремі групи, у відношенні до кожної з яких можна передбачити найбільш ймовірних збудників та їхню чутливість до антибактеріальних препаратів.
Всіх дорослих пацієнтів з НП розподіляють на чотири групи.
До I групи відносять хворих на НП з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації, без супутньої патології та інших модифікуючих факторів. Найбільш часто збудниками НП у таких пацієнтів є S. pneumoniae, M. pneumoniae, C. pneumoniae, H. influenzae (як правило, у курців) та окремі респіраторні віруси (грипу, респіраторно-синцитіальний вірус тощо). У 30-50 % пацієнтів збудника не визначають взагалі, тому проводити рутинну мікробіологічну діагностику недоцільно. Певну цінність можуть мати дані епідеміологічних досліджень (групова захворюваність осіб молодого віку в організованих колективах характерна для інфекції, яку спричинює S. pneumoniae або M. pneumoniae).
До II групи відносять хворих на НП з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації, з наявністю супутньої патології (хронічне обструктивне захворювання легень, ниркова та серцева недостатність, цереброваскулярне захворювання, рак, цукровий діабет, хронічне захворювання печінки різної етіології, психічній розлад, алкоголізм) та/або інших модифікуючих факторів. Збудниками НП у цих хворих є (в тому числі антибіотикорезистентні штами), H. influenzae, S. aureus, M. catarrhalis. Слід враховувати і можливість грамнегативної мікрофлори: родини Enterobacteriaceae (E. coli, Klebsiella spp.), особливо в людей похилого віку. Необхідно передбачити також ймовірність анаеробної інфекції за наявності НП в осіб з несанованою порожниною рота, клініко-анамнестичними даними щодо неврологічних захворювань та/або порушеннями акту ковтання. Рутинна мікробіологічна діагностика у цих хворих також малоінформативна і практично не впливає на вибір антибіотиків. Однак близько у 20 % хворих цієї групи можливе виникнення потреби в госпіталізації через неефективність амбулаторного лікування та/або загострення/декомпенсації супутніх захворювань.
До III групи відносять хворих на НП з нетяжким перебігом, які потребують госпіталізації в терапевтичне відділення за медичними (наявність несприятливих прогностичних факторів) показаннями. У пацієнтів цієї групи розвиток НП може бути зумовлений S. pneumoniae, H. influenzae, атиповими збудниками (виникає атипова пневмонія), грамнегативними ентеробактеріями. У 10—40 % хворих III групи нерідко виявляють поєднану мікрофлору (тобто поєднання типових бактеріальних та атипових збудників). Така різниця в частоті виявлення збудників зумовлена особливостями мікробіологічних методів діагностики, які використовують різні дослідники.
До IV групи відносять хворих на НП з тяжким перебігом, які потребують госпіталізації у відділення реанімації чи інтенсивної терапії (ВРІТ). Спектр мікробної флори у таких пацієнтів включає S. pneumoniae, Legionella spp., H. influenzae, грамнегативні ентеробактерії, S. aureus та M. pneumoniae (досить рідко). За наявності модифікуючих факторів збудником НП може бути P. aeruginosa.
Етіотропна терапія
| Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Діагноз НП — безумовне показання для застосування антибіотиків, які є етіотропним лікуванням у таких хворих. Антибактеріальне лікування необхідно починати одразу після встановлення діагнозу, особливо в тих пацієнтів з НП, які потребують госпіталізації. Абсолютно неприйнятне є зволікання з терміновим призначенням антибіотиків пацієнтам із тяжким перебігом захворювання через відсутність результатів бактеріоскопії і посіву мокротиння, оскільки затримка введення першої дози антибіотика на 4 години і більше зумовлює значне підвищення ризику смерті таких хворих.
І група
У хворих на НП I групи адекватний клінічний ефект можливий при пероральному прийомі антибактеріального препарату (монотерапія). Як засіб вибору рекомендують амоксицилін або макроліди (азитроміцин, кларитроміцин, мідекаміцин, спіраміцин). За неможливості прийому хворим препарату вибору, призначають альтернативний препарат — респіраторний фторхінолон III — IV покоління. У випадку неефективності амоксициліну через 48—72 годин лікування як препарат другого ряду призначають макролід або доксициклін. Це зумовлено їх високою активністю у відношенні до атипових збудників, які можуть бути найбільш ймовірною причиною невдалого лікування амінопеніциліном. У випадку неефективності стартової антибіотикотерапії макролідом препаратом другого ряду може бути амоксицилін або ж фторхінолон III — IV покоління. Можливою причиною неефективності лікування макролідом може бути наявність резистентних до цієї групи антибіотиків штамів пневмокока або захворювання, яке спричинюють грамнегативні збудники.
II група
У хворих на НП II групи виражений клінічний ефект також можливий у разі перорального прийому антибіотика. Однак, оскільки збільшується ймовірність етіологічної ролі грамнегативних мікроорганізмів (у тому числі тих, що мають певні механізми захисту від антибіотиків — формують резистентність до них), як засіб вибору слід використовувати захищений амінопеніцилін (амоксицилін / клавуланова кислота) або цефалоспорин II покоління (цефуроксиму аксетил). Альтернативною терапією може бути застосування фторхінолону III — IV покоління. За неможливості перорального прийому препарату або низького комплайнсу призначають парентеральний цефалоспориновий антибіотик III покоління (краще цефтріаксон внутрішньом'язово, який можна застосувати 1 раз на добу). У хворих II групи відсутність ефекту при лікування препаратами вибору може бути пов'язана з тим, що етіопатогенами НП є атипові збудники. Тому на другому етапі антибіотикотерапії слід добавити макролід до b-лактаму або ж замість такої комбінованої терапії призначити монотерапію фторхінолоном III — IV покоління.
Хворим I та II груп, які госпіталізовані за соціальних обставин, призначають відповідну пероральну антибактеріальну терапію.
У хворих, які госпіталізовані за медичними показаннями, припускають більш тяжкий перебіг НП, тому терапію доцільно розпочинати з призначення антибіотиків парентерально (в/м, в/в). Через 3—4 дні при досягненні позитивного клінічного ефекту (нормалізація температури тіла, зменшення вираженості інтоксикації та інших симптомів захворювання) можливий перехід до перорального прийому антибіотика до завершення повного курсу антибактеріальної терапії (ступінчаста терапія — див. далі).
III група
Госпіталізованим у терапевтичне відділення хворим III групи необхідно проводити комбіновану антибіотикотерапію з використанням захищеного амінопеніциліну (амоксицилін / клавуланова кислота, ампіцилін/сульбактам) парентерально, або цефалоспорину II — III покоління (цефуроксиму аксетіл, цефотаксим, цефтріаксон) у поєднані з макролідом. За відсутності порушень всмоктування в травному тракті макролід приймається перорально. За неможливості прийому хворим препарату вибору слід призначити фторхінолон III — IV покоління (монотерапія).
У хворих цієї групи відсутність ефекту при лікування препаратами вибору може бути пов'язана з тим, що етіопатогенами НП є грамнегативні ентеробактерії, що продукують бета-лактамази розширеного спектра дії — інактиватори цих груп антибіотиків. У зв'язку з цим, на другому етапі антибіотикотерапію слід продовжити фторхінолоном III — IV покоління або ж карбапенемом.
IV група
Хворим IV групи слід невідкладно призначити антибактеріальну терапію, оскільки відстрочування призначення антибіотика навіть на 4 години достовірно підвищує ризик смерті таких пацієнтів.
Для лікування хворих цієї групи, які не мають факторів ризику інфікування P. aeruginosa, рекомендують внутрішньовенно вводити: захищений амінопеніцилін (амоксицилін / клавуланова кислота, ампіцилін/сульбактам) або цефалоспорин III покоління (цефотаксим, цефтриаксон) у поєднанні із макролідом. Як альтернативну терапію пропонують комбінацію фторхінолону III — IV покоління з b-лактамамом. При легіонельозній пневмонії ефективне поєднання макроліда з рифампіцином, а як альтернативну терапію рекомендують призначати фторхінолон III — IV покоління.
Для лікування хворих IV групи з наявністю факторів ризику інфікування P. aeruginosa необхідно призначати внутрішньовенно: антипсевдомонадний цефалоспорин III — IV покоління (цефтазидим, цефоперазон, цефепім) у поєднанні з аміноглікозидом та левофлоксацином або моксифлоксацином, або гатіфлоксацином. Як альтернативну терапію пропонують цефалоспорин, активний у відношенні до синьогнійної палички (цефтазидим, цефоперазон, цефепім), у поєднанні з аміноглікозидом та макролідом.
Оцінка ефективності терапії
Оцінку ефективності антибактеріальної терапії препаратом першого ряду необхідно (обов'язково!) проводити через 48 годин від початку лікування (повторний огляд хворого). Доцільним є контакт із пацієнтом (нерідко по телефону) на другий день від початку лікування.
Основними критеріями ефективності в ці терміни слід вважати зменшення вираженості інтоксикації та зниження температури тіла хворого, відсутність ознак дихальної недостатності. Якщо на початку лікування в пацієнта були відсутні ці прояви захворювання, слід орієнтуватися на його загальний стан та показники загального клінічного аналізу крові — кількість лейкоцитів, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). За наявності позитивної динаміки наведених показників продовжують призначену антибактеріальну терапію. Якщо в пацієнта зберігаються висока гарячка та інтоксикація або симптоматика прогресує, то лікування слід вважати неефективним, антибактеріальний засіб потрібно замінити на антибіотик другого ряду та повторно визначити доцільність госпіталізації.
У пацієнтів з нетяжким перебігом НП антибактеріальна терапія може бути завершена після досягнення нормалізації температури тіла протягом 3—5 днів. У таких випадках тривалість лікування складає, як правило, 7—10 днів. У разі отримання клінічних або епідеміологічних даних, які свідчать про мікоплазмену або хламідійну етіологію НП, тривалість антибактеріальної терапії складає в середньому 10—14 днів. Якщо позитивного ефекту лікування досягнуто, в ці терміни заміна антибіотика недоцільна.
При лікуванні хворих на НП стафілококової етіології або зумовлену грамнегативними ентеробактеріями рекомендують проведення більш тривалої антибактеріальної терапії — від 14 до 21 дня, а за наявності даних про легіонельозну етіологію захворювання — 21 день.
Див. також
Примітки
- Мостовой, 2016, с. 10.
- Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.]- Наказ № 128 МОЗ України від 19.03.2007.
Джерела
- Мостовой Ю.М. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії. — К. : Центр ДЗК, 2016. — С. 9—17. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Negospita lna pnevmoni ya NP gostre zahvoryuvannya sho viniklo v pozalikarnyanih umovah ta suprovodzhuyetsya simptomami urazhennya nizhnih dihalnih shlyahiv garyachka kashel vidilennya harkotinnya mozhlivo gnijnogo bil u grudyah ta zadishka i rentgenologichnimi oznakami svizhih vognishevo infiltrativnih zmin u legenyah za vidsutnosti ochevidnoyi diagnostichnoyi alternativi Ye klinichnoyu formoyu pnevmoniyi Negospitalna pnevmoniyaSpecialnistinfekcijni hvorobiMetod diagnostikidKlasifikaciya ta zovnishni resursiKlasifikaciyaNegospitalna pnevmoniya v paciyentiv iz vidsutnistyu virazhenih porushen imunitetu Negospitalna pnevmoniya v paciyentiv z virazhenimi porushennyami imunitetu Sindrom nabutogo imunodeficitu VIL SNID Inshi zahvoryuvannya iz znachnimi imunnimi zrushennyami Aspiracijna pnevmoniyaDiagnostikaDiagnoz NP ye viznachenim za nayavnosti u hvorogo rentgenologichno pidtverdzhenoyi vognishevoyi infiltraciyi legenevoyi tkanini ta ne menshe 2 h klinichnih oznak iz nizhchenavedenih gostrij pochatok zahvoryuvannya z temperaturoyu tila vishe 38 C kashel z vidilennyam mokrotinnya fizikalni oznaki prituplenij abo tupij perkutornij zvuk oslablene abo zhorstke bronhialne dihannya fokus dzvinkih dribnopuhircevih hripiv ta abo krepitaciyi lejkocitoz ponad 10 109 l ta abo palichkoyadernij zsuv ponad 10 Za vidsutnosti abo nemozhlivosti otrimannya rentgenologichnogo pidtverdzhennya nayavnosti vognishevoyi infiltraciyi v legenyah diagnoz NP ye netochnim Pri comu diagnoz zahvoryuvannya vstanovlyuyut z urahuvannyam danih epidemiologichnogo anamnezu skarg hvorogo ta viyavlenih u paciyenta vidpovidnih fizikalnih oznak Slid vidznachiti sho za takoyi situaciyi diagnoz NP otrimuye rentgenologichne pidtverdzhennya lishe v 22 vipadkiv Pripushennya pro nayavnist NP malojmovirne v hvorih z garyachkoyu skargami na kashel zadishku vidilennya mokrotinnya ta abo bil v grudyah za vidsutnosti fizikalnih oznak ta nemozhlivosti provedennya rentgenologichnogo doslidzhennya organiv grudnoyi klitki Klasifikaciya po grupah hvorihVrahovuyuchi vidomi pevni obmezhennya tradicijnih metodiv etiologichnoyi diagnostiki NP paciyentiv dilyat na okremi grupi u vidnoshenni do kozhnoyi z yakih mozhna peredbachiti najbilsh jmovirnih zbudnikiv ta yihnyu chutlivist do antibakterialnih preparativ Vsih doroslih paciyentiv z NP rozpodilyayut na chotiri grupi Do I grupi vidnosyat hvorih na NP z netyazhkim perebigom yaki ne potrebuyut gospitalizaciyi bez suputnoyi patologiyi ta inshih modifikuyuchih faktoriv Najbilsh chasto zbudnikami NP u takih paciyentiv ye S pneumoniae M pneumoniae C pneumoniae H influenzae yak pravilo u kurciv ta okremi respiratorni virusi gripu respiratorno sincitialnij virus tosho U 30 50 paciyentiv zbudnika ne viznachayut vzagali tomu provoditi rutinnu mikrobiologichnu diagnostiku nedocilno Pevnu cinnist mozhut mati dani epidemiologichnih doslidzhen grupova zahvoryuvanist osib molodogo viku v organizovanih kolektivah harakterna dlya infekciyi yaku sprichinyuye S pneumoniae abo M pneumoniae Do II grupi vidnosyat hvorih na NP z netyazhkim perebigom yaki ne potrebuyut gospitalizaciyi z nayavnistyu suputnoyi patologiyi hronichne obstruktivne zahvoryuvannya legen nirkova ta serceva nedostatnist cerebrovaskulyarne zahvoryuvannya rak cukrovij diabet hronichne zahvoryuvannya pechinki riznoyi etiologiyi psihichnij rozlad alkogolizm ta abo inshih modifikuyuchih faktoriv Zbudnikami NP u cih hvorih ye v tomu chisli antibiotikorezistentni shtami H influenzae S aureus M catarrhalis Slid vrahovuvati i mozhlivist gramnegativnoyi mikroflori rodini Enterobacteriaceae E coli Klebsiella spp osoblivo v lyudej pohilogo viku Neobhidno peredbachiti takozh jmovirnist anaerobnoyi infekciyi za nayavnosti NP v osib z nesanovanoyu porozhninoyu rota kliniko anamnestichnimi danimi shodo nevrologichnih zahvoryuvan ta abo porushennyami aktu kovtannya Rutinna mikrobiologichna diagnostika u cih hvorih takozh maloinformativna i praktichno ne vplivaye na vibir antibiotikiv Odnak blizko u 20 hvorih ciyeyi grupi mozhlive viniknennya potrebi v gospitalizaciyi cherez neefektivnist ambulatornogo likuvannya ta abo zagostrennya dekompensaciyi suputnih zahvoryuvan Do III grupi vidnosyat hvorih na NP z netyazhkim perebigom yaki potrebuyut gospitalizaciyi v terapevtichne viddilennya za medichnimi nayavnist nespriyatlivih prognostichnih faktoriv pokazannyami U paciyentiv ciyeyi grupi rozvitok NP mozhe buti zumovlenij S pneumoniae H influenzae atipovimi zbudnikami vinikaye atipova pnevmoniya gramnegativnimi enterobakteriyami U 10 40 hvorih III grupi neridko viyavlyayut poyednanu mikrofloru tobto poyednannya tipovih bakterialnih ta atipovih zbudnikiv Taka riznicya v chastoti viyavlennya zbudnikiv zumovlena osoblivostyami mikrobiologichnih metodiv diagnostiki yaki vikoristovuyut rizni doslidniki Do IV grupi vidnosyat hvorih na NP z tyazhkim perebigom yaki potrebuyut gospitalizaciyi u viddilennya reanimaciyi chi intensivnoyi terapiyi VRIT Spektr mikrobnoyi flori u takih paciyentiv vklyuchaye S pneumoniae Legionella spp H influenzae gramnegativni enterobakteriyi S aureus ta M pneumoniae dosit ridko Za nayavnosti modifikuyuchih faktoriv zbudnikom NP mozhe buti P aeruginosa Etiotropna terapiyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Diagnoz NP bezumovne pokazannya dlya zastosuvannya antibiotikiv yaki ye etiotropnim likuvannyam u takih hvorih Antibakterialne likuvannya neobhidno pochinati odrazu pislya vstanovlennya diagnozu osoblivo v tih paciyentiv z NP yaki potrebuyut gospitalizaciyi Absolyutno neprijnyatne ye zvolikannya z terminovim priznachennyam antibiotikiv paciyentam iz tyazhkim perebigom zahvoryuvannya cherez vidsutnist rezultativ bakterioskopiyi i posivu mokrotinnya oskilki zatrimka vvedennya pershoyi dozi antibiotika na 4 godini i bilshe zumovlyuye znachne pidvishennya riziku smerti takih hvorih I grupa U hvorih na NP I grupi adekvatnij klinichnij efekt mozhlivij pri peroralnomu prijomi antibakterialnogo preparatu monoterapiya Yak zasib viboru rekomenduyut amoksicilin abo makrolidi azitromicin klaritromicin midekamicin spiramicin Za nemozhlivosti prijomu hvorim preparatu viboru priznachayut alternativnij preparat respiratornij ftorhinolon III IV pokolinnya U vipadku neefektivnosti amoksicilinu cherez 48 72 godin likuvannya yak preparat drugogo ryadu priznachayut makrolid abo doksiciklin Ce zumovleno yih visokoyu aktivnistyu u vidnoshenni do atipovih zbudnikiv yaki mozhut buti najbilsh jmovirnoyu prichinoyu nevdalogo likuvannya aminopenicilinom U vipadku neefektivnosti startovoyi antibiotikoterapiyi makrolidom preparatom drugogo ryadu mozhe buti amoksicilin abo zh ftorhinolon III IV pokolinnya Mozhlivoyu prichinoyu neefektivnosti likuvannya makrolidom mozhe buti nayavnist rezistentnih do ciyeyi grupi antibiotikiv shtamiv pnevmokoka abo zahvoryuvannya yake sprichinyuyut gramnegativni zbudniki II grupa U hvorih na NP II grupi virazhenij klinichnij efekt takozh mozhlivij u razi peroralnogo prijomu antibiotika Odnak oskilki zbilshuyetsya jmovirnist etiologichnoyi roli gramnegativnih mikroorganizmiv u tomu chisli tih sho mayut pevni mehanizmi zahistu vid antibiotikiv formuyut rezistentnist do nih yak zasib viboru slid vikoristovuvati zahishenij aminopenicilin amoksicilin klavulanova kislota abo cefalosporin II pokolinnya cefuroksimu aksetil Alternativnoyu terapiyeyu mozhe buti zastosuvannya ftorhinolonu III IV pokolinnya Za nemozhlivosti peroralnogo prijomu preparatu abo nizkogo komplajnsu priznachayut parenteralnij cefalosporinovij antibiotik III pokolinnya krashe ceftriakson vnutrishnom yazovo yakij mozhna zastosuvati 1 raz na dobu U hvorih II grupi vidsutnist efektu pri likuvannya preparatami viboru mozhe buti pov yazana z tim sho etiopatogenami NP ye atipovi zbudniki Tomu na drugomu etapi antibiotikoterapiyi slid dobaviti makrolid do b laktamu abo zh zamist takoyi kombinovanoyi terapiyi priznachiti monoterapiyu ftorhinolonom III IV pokolinnya Hvorim I ta II grup yaki gospitalizovani za socialnih obstavin priznachayut vidpovidnu peroralnu antibakterialnu terapiyu U hvorih yaki gospitalizovani za medichnimi pokazannyami pripuskayut bilsh tyazhkij perebig NP tomu terapiyu docilno rozpochinati z priznachennya antibiotikiv parenteralno v m v v Cherez 3 4 dni pri dosyagnenni pozitivnogo klinichnogo efektu normalizaciya temperaturi tila zmenshennya virazhenosti intoksikaciyi ta inshih simptomiv zahvoryuvannya mozhlivij perehid do peroralnogo prijomu antibiotika do zavershennya povnogo kursu antibakterialnoyi terapiyi stupinchasta terapiya div dali III grupa Gospitalizovanim u terapevtichne viddilennya hvorim III grupi neobhidno provoditi kombinovanu antibiotikoterapiyu z vikoristannyam zahishenogo aminopenicilinu amoksicilin klavulanova kislota ampicilin sulbaktam parenteralno abo cefalosporinu II III pokolinnya cefuroksimu aksetil cefotaksim ceftriakson u poyednani z makrolidom Za vidsutnosti porushen vsmoktuvannya v travnomu trakti makrolid prijmayetsya peroralno Za nemozhlivosti prijomu hvorim preparatu viboru slid priznachiti ftorhinolon III IV pokolinnya monoterapiya U hvorih ciyeyi grupi vidsutnist efektu pri likuvannya preparatami viboru mozhe buti pov yazana z tim sho etiopatogenami NP ye gramnegativni enterobakteriyi sho produkuyut beta laktamazi rozshirenogo spektra diyi inaktivatori cih grup antibiotikiv U zv yazku z cim na drugomu etapi antibiotikoterapiyu slid prodovzhiti ftorhinolonom III IV pokolinnya abo zh karbapenemom IV grupa Hvorim IV grupi slid nevidkladno priznachiti antibakterialnu terapiyu oskilki vidstrochuvannya priznachennya antibiotika navit na 4 godini dostovirno pidvishuye rizik smerti takih paciyentiv Dlya likuvannya hvorih ciyeyi grupi yaki ne mayut faktoriv riziku infikuvannya P aeruginosa rekomenduyut vnutrishnovenno vvoditi zahishenij aminopenicilin amoksicilin klavulanova kislota ampicilin sulbaktam abo cefalosporin III pokolinnya cefotaksim ceftriakson u poyednanni iz makrolidom Yak alternativnu terapiyu proponuyut kombinaciyu ftorhinolonu III IV pokolinnya z b laktamamom Pri legioneloznij pnevmoniyi efektivne poyednannya makrolida z rifampicinom a yak alternativnu terapiyu rekomenduyut priznachati ftorhinolon III IV pokolinnya Dlya likuvannya hvorih IV grupi z nayavnistyu faktoriv riziku infikuvannya P aeruginosa neobhidno priznachati vnutrishnovenno antipsevdomonadnij cefalosporin III IV pokolinnya ceftazidim cefoperazon cefepim u poyednanni z aminoglikozidom ta levofloksacinom abo moksifloksacinom abo gatifloksacinom Yak alternativnu terapiyu proponuyut cefalosporin aktivnij u vidnoshenni do sinognijnoyi palichki ceftazidim cefoperazon cefepim u poyednanni z aminoglikozidom ta makrolidom Ocinka efektivnosti terapiyi Ocinku efektivnosti antibakterialnoyi terapiyi preparatom pershogo ryadu neobhidno obov yazkovo provoditi cherez 48 godin vid pochatku likuvannya povtornij oglyad hvorogo Docilnim ye kontakt iz paciyentom neridko po telefonu na drugij den vid pochatku likuvannya Osnovnimi kriteriyami efektivnosti v ci termini slid vvazhati zmenshennya virazhenosti intoksikaciyi ta znizhennya temperaturi tila hvorogo vidsutnist oznak dihalnoyi nedostatnosti Yaksho na pochatku likuvannya v paciyenta buli vidsutni ci proyavi zahvoryuvannya slid oriyentuvatisya na jogo zagalnij stan ta pokazniki zagalnogo klinichnogo analizu krovi kilkist lejkocitiv shvidkist osidannya eritrocitiv ShOE Za nayavnosti pozitivnoyi dinamiki navedenih pokaznikiv prodovzhuyut priznachenu antibakterialnu terapiyu Yaksho v paciyenta zberigayutsya visoka garyachka ta intoksikaciya abo simptomatika progresuye to likuvannya slid vvazhati neefektivnim antibakterialnij zasib potribno zaminiti na antibiotik drugogo ryadu ta povtorno viznachiti docilnist gospitalizaciyi U paciyentiv z netyazhkim perebigom NP antibakterialna terapiya mozhe buti zavershena pislya dosyagnennya normalizaciyi temperaturi tila protyagom 3 5 dniv U takih vipadkah trivalist likuvannya skladaye yak pravilo 7 10 dniv U razi otrimannya klinichnih abo epidemiologichnih danih yaki svidchat pro mikoplazmenu abo hlamidijnu etiologiyu NP trivalist antibakterialnoyi terapiyi skladaye v serednomu 10 14 dniv Yaksho pozitivnogo efektu likuvannya dosyagnuto v ci termini zamina antibiotika nedocilna Pri likuvanni hvorih na NP stafilokokovoyi etiologiyi abo zumovlenu gramnegativnimi enterobakteriyami rekomenduyut provedennya bilsh trivaloyi antibakterialnoyi terapiyi vid 14 do 21 dnya a za nayavnosti danih pro legioneloznu etiologiyu zahvoryuvannya 21 den Div takozhGospitalna pnevmoniyaPrimitkiMostovoj 2016 s 10 Pro zatverdzhennya klinichnih protokoliv nadannya medichnoyi dopomogi za specialnistyu Pulmonologiya 31 sichnya 2010 u Wayback Machine Nakaz 128 MOZ Ukrayini vid 19 03 2007 DzherelaMostovoj Yu M Suchasni klasifikaciyi ta standarti likuvannya zahvoryuvan vnutrishnih organiv Nevidkladni stani v terapiyi K Centr DZK 2016 S 9 17 ISBN 978 617 7175 29 1