Наго́льний кряж — ландшафтний заказник, оголошений рішенням Луганської обласної ради від 28 лютого 2013 р. № 17/33. Наукове обгрунтування створення заказника підготовлено експертами Ukrainian Nature Conservation Group.
48°00′56″ пн. ш. 39°29′17″ сх. д. / 48.01555600002777169° пн. ш. 39.48805600002777538° сх. д.Координати: 48°00′56″ пн. ш. 39°29′17″ сх. д. / 48.01555600002777169° пн. ш. 39.48805600002777538° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Луганська область, Довжанський район на північно-східній околиці с. Нагольно-Тарасівка. |
Площа | 598 га |
Засновано | 28 лютого 2013 |
Нагольний кряж (заказник) (Україна) | |
Нагольний кряж у Вікісховищі |
Розташований у Довжанському районі на північно-східній околиці с. Нагольно-Тарасівка. До складу проектованого заказника входять урочища «Синя скеля», «Нагольнянський Байкал» та «Катюшина балка», в межах якої розміщена овіяна місцевими легендами Катюшина криниця.
Землекористувачами території пропонованого заказника є Матвіївська та Калінінська сільські ради Сверловського району та Нагольно-Тарасівська сільська рада Ровеньківського району Луганської області.
Площа — 598 га.
Територія заказника розташована в межах Матвіївської сільської ради. З північного сходу на південний захід протікає р. Нагольна, що є лівою притокою річки Міус. У межах заказника протікає дві праві притоки і одна притока другого порядку р. Нагольна. Основним джерелом живлення річок є підземні води. Стійке живлення протягом року здійснюється притоком підземних вод кам'яновугільних та мезо-кайнозойських відкладів. Характерною особливістю режиму річок є високий весняний паводок (інтенсивний підйом води у результаті танення снігу), низька стійка літньо-осіння та зимова межень, яка часто порушується паводками та підвищенням рівня води під час відлиг. У посушливі роки річки можуть пересихати.
Ґрунтові умови
Типовими ґрунтами у проектованому заказнику є чорноземи звичайні мало гумусні, у заплавах річок також трапляються чорноземно-лучні ґрунти. На схилах річкових долин та балок ґрунти малопотужні.
Господарське використання
Переважна частина території проектованого заказника використовується як пасовище або взагалі не має господарського використання з причини складного рельєфу. З півночі на південь через територію проектованого заказника проходить лінія електропередач та асфальтована дорога між селами Нагольно-Тарасівка та Кисельово.
Біологічне різноманіття
Завдяки такому своєрідному та добре розвиненому рельєфу загалом на Донецькому кряжі збереглося багато реліктових видів флори та фауни. Чимало середземноморських видів безхребетних, що характерні переважно для Кавказу, Криму, Малої Азії та Балканського півострову, мають тут ізольовані острівні частини ареалу, та, імовірно, є пліоценовими реліктами. Схожу картину демонструє характер рослинності Донецького кряжу — багато зареєстрованих тут видів не характерні для Східноєвропейської рівнини та спільні лише з Кавказом і Кримом.
Геологічна будова
За фізико-географічним районуванням України територія проектованого заказника належить до Кринксько-Нагольчанського району, Донецької височинної фізико-географічної області, Донецького північно-степового краю, Північної степової підзони, Степової зони.
У геологічній будові ділянки проектованого заказника беруть участь відклади докембрійського, палеозойського (девон, карбон, перм), мезозойського (тріас, юра, крейда) та кайнозойського (палеоген, неоген, антропоген) віку. Осадові відклади карбону, що утворилися у геосинклінальних умовах досягають потужності 12 000 м. Вони представлені пісковиками, вапняками, сланцями та вугіллям (близько 250 пластів). На відкладах карбону залягають палеогенові та неогенові відклади, які в свою чергу перекриті лесами та лесовидними суглинками, пісково-глинистим алювієм антропогенового періоду. Територія розташована у межах древньої складчастої структури Герцинського орогенезу, ускладнену розривними порушеннями (скидами та насувами), а також складчато-бриловими рухами юрського, крейдового та третинного періодів. Геотектонічні процеси супроводжувались проявами вулканізму, що призвело до утворення у потужній осадовій товщі різноманітних жильних порід. Складна історія геологічного розвитку ділянки проектованого заказника зумовила багатство мінерального складу гірських порід різного віку, які повсюдно у межах даної території виходять на денну поверхню, оскільки вона сильно розчленована мережею річок, ярів та балок. Виходи гірських порід значно впливають на специфіку біотопів, є середовищем існування для багатьох видів флори та фауни, а також становлять естетичну та наукову цінність.
У тісному зв'язку з геологічною будовою та тектонікою сформувався складний та досить різноманітний рельєф проектованого заказника. Ділянка розташована у межах Нагольного кряжу, утвореного вапняками та пісковиками карбону, її поверхня сильно розчленована густою мережею річкових долин, глибоких балок та ярів. Густота яружно-балкової мережі становить понад 0,75 км/км², густота річкової мережі — 0,49-0,51 км/км². Отже найпоширенішим на території проектованого заказника є яружно-балковий тип місцевості. Також трапляються останцеві-гривисті та карстові місцевості. На території багато виходів вапнякових і пісковикових порід.
Найпоширеніший на території заказника яружно-балковий тип місцевості, також трапляються останцеві-гривисті та карстові місцевості, з виходами вапнякових і пісковикових, мармуроподібних і гранітних порід. Схили вкриті степовою рослинністю. Значною мірою рослинний та тваринний світ території проектованого заказника зумовлений специфічним рельєфом, гідрологічним режимом та геологічною основою.
Рослинність
Рослинність цієї території представлена степовими угрупованнями на схилах різного ухилу великої балочної системи. Наявні кам'янисті відслонення. В залежності від висоти поширення від днища балки вгору по схилу наростає ксероморфність ценозів. Днища балок представляють собою порослі деревною та чагарниковою рослинністю зелені коридори. Подекуди трапляються цінні ділянки байрачних лісів з широколистяних порід. За геоботанічним районуванням об'єкт відноситься до Першотравнево-Тельманівського району Жданівського округу, смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазовсько-Причорноморської підпровінції, Причорноморської (Понтичної) провінції, Європейсько-Азіатської степової області.
- Гіацинтик Палласів
- Кизильник
- Молоде дерево на скелях
- Ефедра двоколоса
- Тюльпан дібровний
- Тюльпан змієлистий
- Гіацинтик Палласів
- Тюльпан змієлистий
- Тюльпан змієлистий
- Сон лучний
- Сон лучний
Флора заказника налічує понад 200 видів судинних рослин, серед яких значною є участь типово-степових видів едифікаторів. Це, перш за все, степові злаки: типчак, житняк гребінчастий, тонконіг вузьколистий, а також рідкісна червонокнижна ковила волосиста. Останній вид формує рослинне угруповання, внесене до Зеленої книги України. Ще одним типово степовим видом є мигдаль степовий, або бобчук, що утворює на досліджуваній території низенькі чагарникові зарості, які надзвичайно мальовничо квітують навесні.
У весняному аспекті степових схилів трапляються численні ефемероїди, зокрема, рідкісні червонокнижні види горицвіт весняний, сон-трава лучна, шафран сітчастий, тюльпани змієлистий та дібровний, а також півонія вузьколиста. Великі повночленні популяції цих видів є великим скарбом тутешніх степів, адже на більшій частині території колишньої степової зони їх безповоротно втрачено. Флористичне ядро тутешніх степів формують типові для степової зони України види: льонок звичайний, льонок дроколистий, (Euphorbia segueriana Neck.), степовий (Euphorbia stepposa Zoz.), та (E. virgultosa Klok.), (Consolida paniculata (Host.) Schur.), (Eryngium campestre L.), (Gallium humifusum Bieb.), люцерна румунська (Medicago romanica Prod.), перстач сріблястий, , запашний горошок (Lathyrus tuberosus L.), морква дика, дивина борошниста (Verbascum lychnites L.), (Chondrilla junicea L.), полин сантонінський (Artemisia santonica L.), волошка розлога, (Senecio jacobaea L.), (Potentilla canescens Bess.), (Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), тонконіг вузьколистий, пирій середній (Elytrigia intermedia (Host) Nevski), (Odontites vulgaris Moench), в'язіль барвистий, берізка польова, , латук татарський, буркун білий, шавлія дібровна (Salvia nemorosa L.), ефіопська, (Salvia nutans L.), (Phlomis tuberosa L.), (Gallium ruthenicum Willd.), полин гіркий, самосил білоповстистий (Teucrium polium L.) та гайовий, (Ajuga chia Schreb.), (Falcaria vulgaris Bernh.), кермечник татарський тощо.
Відслонення скелястих порід, затінені чагарниками, створюють сприятливі умови для існування папоротей, таких як аспленій північний, зокрема у с. Нагольно-Тарасівка, балка Наташкіна за 23.08.1980, В. В. Кучеревський, Р. І. Бурда, DNZ) та пухирник ламкий, а також арума видовженого (Arum elongatum Stev.). Обидва види папоротей охороняються на території Луганської області. Окрім того чисельні повночленні популяції утворюють тут такі рідкісні види, як гіацинтик блідий, (Iris pumila L.) та горицвіт волзький.
З рідкісних в видів, що охороняються на території Луганської області на території проектованого заказника у складі літніх степових травостоїв виявлено синяк плямистий (Echium maculatum L.), чистець прямий (Stachys recta L.), (Asparagus polyphyllos Stev.) та белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow). За літературними даними тут відомі (Otites hellmannii (Claus) Kulcz.) Луг. обл., Свердловський р-н, окол. с. Нагольна Тарасівка, на вапнякових схилах вздовж р. Нагольна (24.08.1961, О. М. Дубовик, KW; 10.06.1974, С. М. Зиман, KW), (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk.), с. Нагольна-Тарасовка 05.05.2003, О. М. Конопля, Гербарій ЛНПУ), ковила гранітна Луг. обл., Антрацитівський р-н, окол. с. Нагольна-Тарасівка (8.06.1972, Д. С. Івашин, DNZ)
В межах степової зони особливу цінність мають рослинні комплекси байрачних неморальних лісів з домінуванням дуба звичайного, у весняному покриві яких присутні рідкісні види ефемероїдів: червонокнижний рябчик руський та регіонально-рідкісні види: ряст ущільнений, проліска сибірська та анемона жовтецева. Тут також трапляється червонокнижний тюльпан дібровний. В затінених ділянках неморальних байрачних лісів зростає також щитник чоловічий.
В затінку травостою існує моховий покрив, на степових схилах також трапляються колонії синьо-зеленої водорості — ностока (Nostoc commune Vauch.).
Між кам'янистими відслоненнями та на степових ділянках трапляється єдина степова голонасінна рослина — ефедра двоколоса. Зважаючи на непорушність всіх основних складових степової рослинності територія об'єкту заслуговує на ретельну охорону.
Лишайники
У результаті комплексного вивчення степових біотопів між с. Антракоп і Березівка Свердловського р-ну Луганської області, було зібрано ліхенологічний матеріал (збір О. В. Василюка, 17-18.04.2010), що дозволило визначити 28 видів наземних (епігейних) лишайників. Епігейні лишайники у своєму поширенні приурочені до степових ценозів, що збереглися на Донецькому кряжі лише у «неугіддях» — вздовж схилів річкових долин і балок, на ділянках кам'янистих степів, між гривистими відслоненнями порід. Наземні лишайники відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні степових ценозів — разом із водоростями, мохами і грибами вони утворюють «живий», або «біологічний», наземний покрив. Як компонент «біологічного» ґрунтового покриву, лишайники сприяють зменшенню впливу дії ерозійних процесів на ґрунти, та позитивно впливають на гідрологію і стабільність ґрунтового покриву. Отже, відтворення степових ценозів залежить у першу чергу від ґрунтового біопокриву, провідне значення у якому належить епігейним лишайникам.
Наземний лишайниковий покрив степових балок між с. Антракоп і Березівка є унікальним. Для деяких видів лишайників (Cladonia deformis (L.) Hoffm., Cladonia phyllophora Ehrh. ex Hoffm., Cladonia verticillata (Hoffm.) Schaer.) вказана степова балка є єдиним місцезростанням на Донбасі, інші види (Cladonia subulata (L.) Weber ex F.H. Wigg., Diploschistes muscorum (Scop.) R. Sant., Trapeliopsis granulosa (Hoffm.) Lumbsch) є надзвичайно рідкісними для степових ценозів Донецького кряжа. Нарешті, найцікавішою знахідкою на вказаній території є Cetraria steppae (Savicz) Kärnef. — вид Червоної книги України (1996, 2009), що трапляється в Євразії, а у степах України знаходиться на західній межі ареалу. Вид також занесений до Червоної книги РФСР (Красная книга… 1988) як вразливий, що знаходиться під загрозою зникнення. Спорадично вид трапляється на півдні України, але очевидно вже зник у степах Одеської області (Назарчук, 2007). На Донецькому кряжі найближчі до обстеженого регіону місцезростання виду, відомі з літератури з Антрацитівського р-ну («Нагольний кряж», на правому березі річки, зібр. М. І. Котов, 1925) і Ровеньківської міської ради ("по сланцях поблизу с. Ровеньки, збір. Є. М. Лавренко, 1927). Цілком можливо, що степова балка між с. Антракоп і Березівка Свердловського р-ну репрезентує останці популяції Cetraria steppae, що відома тут вже близько століття.
Отже, збереженість наземних лишайників, важливих для функціонування степових ценозів у балці між с. Антракоп і Березівка, а також представленість виду Червоної книги України — Cetraria steppae — вказує на нагальну необхідність охорони вказаного локалітету.
Тваринний світ
Комахи. Значна площа урочища та поєднання кількох типів рослинності створює тут сприятливі умови для існування фауни природного степового комплексу. На території балки зустрічаються комахи, занесені до Червоної книги України: подалірій, махаон, бджола-тесляр фіолетова, дибка степова, (Dorcadion equestre), красик веселий. Однак, на території проектованого заказника очікують виявлення значно більшої кількості видів рідкісних видів комах. Такі припущення засновані на тому, що саме завдяки збереженим ділянкам Донецького кряжу, на території Луганської області наразі фіксується найбільша кількість степових видів тварин (переважно комах), занесених до Червоної книги України, ніж в будь-якій іншій області. Так, 54 види (з 543 занесених до Червоної книги України) є суто степовими і трапляються на Луганщині. Два з них знайдені лише у Луганській області.
Земноводні та плазуни. Територію об'єкту заселює 2 види амфібій: часничниця та зелена ропуха, що охороняються Бернською конвенцією. З поширених на трав'янистих схилах плазунів прудка ящірка охороняється Бернською конвенцією, а рідкісна неотруйна змія жовточеревий полоз — Червоною книгою України. Крім того, в байрачних лісах вздовж р. Нагольна та її приток поширений і водяний вуж. Під час експедиції до урочища навесні 2010 року спостерігали розмноження цих плазунів. Тут також можливі знахідки таких червонокнижних видів як мідянка звичайна, візерунковий та сарматський полози, степова гадюка.
Птахи. Багатим є різноманіття степових птахів. Зокрема тут зустрічаються бджолоїдка звичайна, малий (Calandrella cinerea Gmelin), сірий, степовий, білокрилий (Melanocorypha leucoptera Pallas), чорний, рогатий. Наявність деревно-чагарникових заростей, майже непролазних для людини, та справжніх байрачних лісів створює тут сприятливі умови для гніздування цілого ряду птахів: трав'янки лучної, (Lanius collurio L.), чорнолобого сорокопуда та вівсянки звичайної, а також зозулі, зяблика, соловейка західного тощо. На землі під кущами зрідка можна побачити дрімлюгу. Усі ці птахи охороняються Додатком ІІ Бернської конвенції. Також тут трапляються великі хижаки: великий та малий яструби, канюк звичайний та боривітер звичайний, сіра сова (всі ці виду входять до Додатку І Бернської конвенції).
Поблизу водотоку р. Нагольна годуються сіра чапля, бугай.
Ссавці. Тутешні угіддя напрочуд сприятливі для мисливської фауни: дикої свині, вовка, лисиці, єнотовидного собаки, зайця європейського, а також дрібніших тварин: ласки, кам'яної куниці та червонокнижного чорного тхора. Також на території проектованого заказника трапляється рідкісний червонокнижний звір — перегузня, виявлення якого навесні 2010 року викликало особливий інтерес науковців. Планується подальше вивчення виду на цій території. Серед дрібних тварин можливою є знахідка таких раритетних видів, як мишівка степова, сліпачок та строкатка (ЧКУ). На території проектованого заказника поширені також рідкісні кажани — нічниця ставкова та кажан пізній. Інформація про фауну урочища відома серед науковців та вже зараз частково включена до бази даних Державного кадастру тваринного світу України.
Галерея
Примітки
- Медведев С. И. Опыт эколого-зоогеографического районирования Украины на основе изучения энтомофануы // Ученые записки Харьковского университета, 89. Труды НИИ биологии и биологического факультета. — 1957. — 27. — С. 5-26.
- Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры. — К.: Наук. думка. — 168 с. Красная книга Белгородской области. Редкие и исчезающие растения, грибы, лишайники и животные. Официальное издание / общ. науч. ред. А. В. Присный. — Белгород, 2005. — 532 с.
- Физико-географическое районирование Украинской ССР/ Под ред. В. П. Попова, А. М. Маринича, А. И. Ланько. — К.: КГУ, 1986. — 683 с.
- Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України. — К.: Знання, 2006. — 511 с.
- Обґрунтування створення заказника «Нагольний кряж» — http://pryroda.in.ua/step/perspektivni/nagolnij-kryazh/ [ 26 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nago lnij kryazh landshaftnij zakaznik ogoloshenij rishennyam Luganskoyi oblasnoyi radi vid 28 lyutogo 2013 r 17 33 Naukove obgruntuvannya stvorennya zakaznika pidgotovleno ekspertami Ukrainian Nature Conservation Group Nagolnij kryazh landshaftnij zakaznik 48 00 56 pn sh 39 29 17 sh d 48 01555600002777169 pn sh 39 48805600002777538 sh d 48 01555600002777169 39 48805600002777538 Koordinati 48 00 56 pn sh 39 29 17 sh d 48 01555600002777169 pn sh 39 48805600002777538 sh d 48 01555600002777169 39 48805600002777538Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Luganska oblast Dovzhanskij rajon na pivnichno shidnij okolici s Nagolno Tarasivka Plosha598 gaZasnovano28 lyutogo 2013Nagolnij kryazh zakaznik Ukrayina Nagolnij kryazh u Vikishovishi Roztashovanij u Dovzhanskomu rajoni na pivnichno shidnij okolici s Nagolno Tarasivka Do skladu proektovanogo zakaznika vhodyat urochisha Sinya skelya Nagolnyanskij Bajkal ta Katyushina balka v mezhah yakoyi rozmishena oviyana miscevimi legendami Katyushina krinicya Zemlekoristuvachami teritoriyi proponovanogo zakaznika ye Matviyivska ta Kalininska silski radi Sverlovskogo rajonu ta Nagolno Tarasivska silska rada Rovenkivskogo rajonu Luganskoyi oblasti Plosha 598 ga Teritoriya zakaznika roztashovana v mezhah Matviyivskoyi silskoyi radi Z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid protikaye r Nagolna sho ye livoyu pritokoyu richki Mius U mezhah zakaznika protikaye dvi pravi pritoki i odna pritoka drugogo poryadku r Nagolna Osnovnim dzherelom zhivlennya richok ye pidzemni vodi Stijke zhivlennya protyagom roku zdijsnyuyetsya pritokom pidzemnih vod kam yanovugilnih ta mezo kajnozojskih vidkladiv Harakternoyu osoblivistyu rezhimu richok ye visokij vesnyanij pavodok intensivnij pidjom vodi u rezultati tanennya snigu nizka stijka litno osinnya ta zimova mezhen yaka chasto porushuyetsya pavodkami ta pidvishennyam rivnya vodi pid chas vidlig U posushlivi roki richki mozhut peresihati Gruntovi umoviTipovimi gruntami u proektovanomu zakazniku ye chornozemi zvichajni malo gumusni u zaplavah richok takozh traplyayutsya chornozemno luchni grunti Na shilah richkovih dolin ta balok grunti malopotuzhni Gospodarske vikoristannyaPerevazhna chastina teritoriyi proektovanogo zakaznika vikoristovuyetsya yak pasovishe abo vzagali ne maye gospodarskogo vikoristannya z prichini skladnogo relyefu Z pivnochi na pivden cherez teritoriyu proektovanogo zakaznika prohodit liniya elektroperedach ta asfaltovana doroga mizh selami Nagolno Tarasivka ta Kiselovo Biologichne riznomanittyaZavdyaki takomu svoyeridnomu ta dobre rozvinenomu relyefu zagalom na Doneckomu kryazhi zbereglosya bagato reliktovih vidiv flori ta fauni Chimalo seredzemnomorskih vidiv bezhrebetnih sho harakterni perevazhno dlya Kavkazu Krimu Maloyi Aziyi ta Balkanskogo pivostrovu mayut tut izolovani ostrivni chastini arealu ta imovirno ye pliocenovimi reliktami Shozhu kartinu demonstruye harakter roslinnosti Doneckogo kryazhu bagato zareyestrovanih tut vidiv ne harakterni dlya Shidnoyevropejskoyi rivnini ta spilni lishe z Kavkazom i Krimom Geologichna budovaZa fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini teritoriya proektovanogo zakaznika nalezhit do Krinksko Nagolchanskogo rajonu Doneckoyi visochinnoyi fiziko geografichnoyi oblasti Doneckogo pivnichno stepovogo krayu Pivnichnoyi stepovoyi pidzoni Stepovoyi zoni U geologichnij budovi dilyanki proektovanogo zakaznika berut uchast vidkladi dokembrijskogo paleozojskogo devon karbon perm mezozojskogo trias yura krejda ta kajnozojskogo paleogen neogen antropogen viku Osadovi vidkladi karbonu sho utvorilisya u geosinklinalnih umovah dosyagayut potuzhnosti 12 000 m Voni predstavleni piskovikami vapnyakami slancyami ta vugillyam blizko 250 plastiv Na vidkladah karbonu zalyagayut paleogenovi ta neogenovi vidkladi yaki v svoyu chergu perekriti lesami ta lesovidnimi suglinkami piskovo glinistim alyuviyem antropogenovogo periodu Teritoriya roztashovana u mezhah drevnoyi skladchastoyi strukturi Gercinskogo orogenezu uskladnenu rozrivnimi porushennyami skidami ta nasuvami a takozh skladchato brilovimi ruhami yurskogo krejdovogo ta tretinnogo periodiv Geotektonichni procesi suprovodzhuvalis proyavami vulkanizmu sho prizvelo do utvorennya u potuzhnij osadovij tovshi riznomanitnih zhilnih porid Skladna istoriya geologichnogo rozvitku dilyanki proektovanogo zakaznika zumovila bagatstvo mineralnogo skladu girskih porid riznogo viku yaki povsyudno u mezhah danoyi teritoriyi vihodyat na dennu poverhnyu oskilki vona silno rozchlenovana merezheyu richok yariv ta balok Vihodi girskih porid znachno vplivayut na specifiku biotopiv ye seredovishem isnuvannya dlya bagatoh vidiv flori ta fauni a takozh stanovlyat estetichnu ta naukovu cinnist U tisnomu zv yazku z geologichnoyu budovoyu ta tektonikoyu sformuvavsya skladnij ta dosit riznomanitnij relyef proektovanogo zakaznika Dilyanka roztashovana u mezhah Nagolnogo kryazhu utvorenogo vapnyakami ta piskovikami karbonu yiyi poverhnya silno rozchlenovana gustoyu merezheyu richkovih dolin glibokih balok ta yariv Gustota yaruzhno balkovoyi merezhi stanovit ponad 0 75 km km gustota richkovoyi merezhi 0 49 0 51 km km Otzhe najposhirenishim na teritoriyi proektovanogo zakaznika ye yaruzhno balkovij tip miscevosti Takozh traplyayutsya ostancevi grivisti ta karstovi miscevosti Na teritoriyi bagato vihodiv vapnyakovih i piskovikovih porid Najposhirenishij na teritoriyi zakaznika yaruzhno balkovij tip miscevosti takozh traplyayutsya ostancevi grivisti ta karstovi miscevosti z vihodami vapnyakovih i piskovikovih marmuropodibnih i granitnih porid Shili vkriti stepovoyu roslinnistyu Znachnoyu miroyu roslinnij ta tvarinnij svit teritoriyi proektovanogo zakaznika zumovlenij specifichnim relyefom gidrologichnim rezhimom ta geologichnoyu osnovoyu RoslinnistRoslinnist ciyeyi teritoriyi predstavlena stepovimi ugrupovannyami na shilah riznogo uhilu velikoyi balochnoyi sistemi Nayavni kam yanisti vidslonennya V zalezhnosti vid visoti poshirennya vid dnisha balki vgoru po shilu narostaye kseromorfnist cenoziv Dnisha balok predstavlyayut soboyu porosli derevnoyu ta chagarnikovoyu roslinnistyu zeleni koridori Podekudi traplyayutsya cinni dilyanki bajrachnih lisiv z shirokolistyanih porid Za geobotanichnim rajonuvannyam ob yekt vidnositsya do Pershotravnevo Telmanivskogo rajonu Zhdanivskogo okrugu smugi riznotravno tipchakovo kovilovih stepiv Priazovsko Prichornomorskoyi pidprovinciyi Prichornomorskoyi Pontichnoyi provinciyi Yevropejsko Aziatskoyi stepovoyi oblasti Giacintik Pallasiv Kizilnik Molode derevo na skelyah Efedra dvokolosa Tyulpan dibrovnij Tyulpan zmiyelistij Giacintik Pallasiv Tyulpan zmiyelistij Tyulpan zmiyelistij Son luchnij Son luchnij Flora zakaznika nalichuye ponad 200 vidiv sudinnih roslin sered yakih znachnoyu ye uchast tipovo stepovih vidiv edifikatoriv Ce persh za vse stepovi zlaki tipchak zhitnyak grebinchastij tonkonig vuzkolistij a takozh ridkisna chervonoknizhna kovila volosista Ostannij vid formuye roslinne ugrupovannya vnesene do Zelenoyi knigi Ukrayini She odnim tipovo stepovim vidom ye migdal stepovij abo bobchuk sho utvoryuye na doslidzhuvanij teritoriyi nizenki chagarnikovi zarosti yaki nadzvichajno malovnicho kvituyut navesni U vesnyanomu aspekti stepovih shiliv traplyayutsya chislenni efemeroyidi zokrema ridkisni chervonoknizhni vidi goricvit vesnyanij son trava luchna shafran sitchastij tyulpani zmiyelistij ta dibrovnij a takozh pivoniya vuzkolista Veliki povnochlenni populyaciyi cih vidiv ye velikim skarbom tuteshnih stepiv adzhe na bilshij chastini teritoriyi kolishnoyi stepovoyi zoni yih bezpovorotno vtracheno Floristichne yadro tuteshnih stepiv formuyut tipovi dlya stepovoyi zoni Ukrayini vidi lonok zvichajnij lonok drokolistij Euphorbia segueriana Neck stepovij Euphorbia stepposa Zoz ta E virgultosa Klok Consolida paniculata Host Schur Eryngium campestre L Gallium humifusum Bieb lyucerna rumunska Medicago romanica Prod perstach sriblyastij zapashnij goroshok Lathyrus tuberosus L morkva dika divina boroshnista Verbascum lychnites L Chondrilla junicea L polin santoninskij Artemisia santonica L voloshka rozloga Senecio jacobaea L Potentilla canescens Bess Achillea submillefolium Klok et Krytzka tonkonig vuzkolistij pirij serednij Elytrigia intermedia Host Nevski Odontites vulgaris Moench v yazil barvistij berizka polova latuk tatarskij burkun bilij shavliya dibrovna Salvia nemorosa L efiopska Salvia nutans L Phlomis tuberosa L Gallium ruthenicum Willd polin girkij samosil bilopovstistij Teucrium polium L ta gajovij Ajuga chia Schreb Falcaria vulgaris Bernh kermechnik tatarskij tosho Vidslonennya skelyastih porid zatineni chagarnikami stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya isnuvannya paporotej takih yak asplenij pivnichnij zokrema u s Nagolno Tarasivka balka Natashkina za 23 08 1980 V V Kucherevskij R I Burda DNZ ta puhirnik lamkij a takozh aruma vidovzhenogo Arum elongatum Stev Obidva vidi paporotej ohoronyayutsya na teritoriyi Luganskoyi oblasti Okrim togo chiselni povnochlenni populyaciyi utvoryuyut tut taki ridkisni vidi yak giacintik blidij Iris pumila L ta goricvit volzkij Z ridkisnih v vidiv sho ohoronyayutsya na teritoriyi Luganskoyi oblasti na teritoriyi proektovanogo zakaznika u skladi litnih stepovih travostoyiv viyavleno sinyak plyamistij Echium maculatum L chistec pryamij Stachys recta L Asparagus polyphyllos Stev ta belevaliya sarmatska Bellevalia sarmatica Georgi Woronow Za literaturnimi danimi tut vidomi Otites hellmannii Claus Kulcz Lug obl Sverdlovskij r n okol s Nagolna Tarasivka na vapnyakovih shilah vzdovzh r Nagolna 24 08 1961 O M Dubovik KW 10 06 1974 S M Ziman KW Hyacinthella pallasiana Stev Losinsk s Nagolna Tarasovka 05 05 2003 O M Konoplya Gerbarij LNPU kovila granitna Lug obl Antracitivskij r n okol s Nagolna Tarasivka 8 06 1972 D S Ivashin DNZ V mezhah stepovoyi zoni osoblivu cinnist mayut roslinni kompleksi bajrachnih nemoralnih lisiv z dominuvannyam duba zvichajnogo u vesnyanomu pokrivi yakih prisutni ridkisni vidi efemeroyidiv chervonoknizhnij ryabchik ruskij ta regionalno ridkisni vidi ryast ushilnenij proliska sibirska ta anemona zhovteceva Tut takozh traplyayetsya chervonoknizhnij tyulpan dibrovnij V zatinenih dilyankah nemoralnih bajrachnih lisiv zrostaye takozh shitnik cholovichij V zatinku travostoyu isnuye mohovij pokriv na stepovih shilah takozh traplyayutsya koloniyi sino zelenoyi vodorosti nostoka Nostoc commune Vauch Mizh kam yanistimi vidslonennyami ta na stepovih dilyankah traplyayetsya yedina stepova golonasinna roslina efedra dvokolosa Zvazhayuchi na neporushnist vsih osnovnih skladovih stepovoyi roslinnosti teritoriya ob yektu zaslugovuye na retelnu ohoronu LishajnikiU rezultati kompleksnogo vivchennya stepovih biotopiv mizh s Antrakop i Berezivka Sverdlovskogo r nu Luganskoyi oblasti bulo zibrano lihenologichnij material zbir O V Vasilyuka 17 18 04 2010 sho dozvolilo viznachiti 28 vidiv nazemnih epigejnih lishajnikiv Epigejni lishajniki u svoyemu poshirenni priurocheni do stepovih cenoziv sho zbereglisya na Doneckomu kryazhi lishe u neugiddyah vzdovzh shiliv richkovih dolin i balok na dilyankah kam yanistih stepiv mizh grivistimi vidslonennyami porid Nazemni lishajniki vidigrayut nadzvichajno vazhlivu rol u funkcionuvanni stepovih cenoziv razom iz vodorostyami mohami i gribami voni utvoryuyut zhivij abo biologichnij nazemnij pokriv Yak komponent biologichnogo gruntovogo pokrivu lishajniki spriyayut zmenshennyu vplivu diyi erozijnih procesiv na grunti ta pozitivno vplivayut na gidrologiyu i stabilnist gruntovogo pokrivu Otzhe vidtvorennya stepovih cenoziv zalezhit u pershu chergu vid gruntovogo biopokrivu providne znachennya u yakomu nalezhit epigejnim lishajnikam Nazemnij lishajnikovij pokriv stepovih balok mizh s Antrakop i Berezivka ye unikalnim Dlya deyakih vidiv lishajnikiv Cladonia deformis L Hoffm Cladonia phyllophora Ehrh ex Hoffm Cladonia verticillata Hoffm Schaer vkazana stepova balka ye yedinim miscezrostannyam na Donbasi inshi vidi Cladonia subulata L Weber ex F H Wigg Diploschistes muscorum Scop R Sant Trapeliopsis granulosa Hoffm Lumbsch ye nadzvichajno ridkisnimi dlya stepovih cenoziv Doneckogo kryazha Nareshti najcikavishoyu znahidkoyu na vkazanij teritoriyi ye Cetraria steppae Savicz Karnef vid Chervonoyi knigi Ukrayini 1996 2009 sho traplyayetsya v Yevraziyi a u stepah Ukrayini znahoditsya na zahidnij mezhi arealu Vid takozh zanesenij do Chervonoyi knigi RFSR Krasnaya kniga 1988 yak vrazlivij sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Sporadichno vid traplyayetsya na pivdni Ukrayini ale ochevidno vzhe znik u stepah Odeskoyi oblasti Nazarchuk 2007 Na Doneckomu kryazhi najblizhchi do obstezhenogo regionu miscezrostannya vidu vidomi z literaturi z Antracitivskogo r nu Nagolnij kryazh na pravomu berezi richki zibr M I Kotov 1925 i Rovenkivskoyi miskoyi radi po slancyah poblizu s Rovenki zbir Ye M Lavrenko 1927 Cilkom mozhlivo sho stepova balka mizh s Antrakop i Berezivka Sverdlovskogo r nu reprezentuye ostanci populyaciyi Cetraria steppae sho vidoma tut vzhe blizko stolittya Otzhe zberezhenist nazemnih lishajnikiv vazhlivih dlya funkcionuvannya stepovih cenoziv u balci mizh s Antrakop i Berezivka a takozh predstavlenist vidu Chervonoyi knigi Ukrayini Cetraria steppae vkazuye na nagalnu neobhidnist ohoroni vkazanogo lokalitetu Tvarinnij svitKomahi Znachna plosha urochisha ta poyednannya kilkoh tipiv roslinnosti stvoryuye tut spriyatlivi umovi dlya isnuvannya fauni prirodnogo stepovogo kompleksu Na teritoriyi balki zustrichayutsya komahi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini podalirij mahaon bdzhola teslyar fioletova dibka stepova Dorcadion equestre krasik veselij Odnak na teritoriyi proektovanogo zakaznika ochikuyut viyavlennya znachno bilshoyi kilkosti vidiv ridkisnih vidiv komah Taki pripushennya zasnovani na tomu sho same zavdyaki zberezhenim dilyankam Doneckogo kryazhu na teritoriyi Luganskoyi oblasti narazi fiksuyetsya najbilsha kilkist stepovih vidiv tvarin perevazhno komah zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini nizh v bud yakij inshij oblasti Tak 54 vidi z 543 zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini ye suto stepovimi i traplyayutsya na Luganshini Dva z nih znajdeni lishe u Luganskij oblasti Zemnovodni ta plazuni Teritoriyu ob yektu zaselyuye 2 vidi amfibij chasnichnicya ta zelena ropuha sho ohoronyayutsya Bernskoyu konvenciyeyu Z poshirenih na trav yanistih shilah plazuniv prudka yashirka ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu a ridkisna neotrujna zmiya zhovtocherevij poloz Chervonoyu knigoyu Ukrayini Krim togo v bajrachnih lisah vzdovzh r Nagolna ta yiyi pritok poshirenij i vodyanij vuzh Pid chas ekspediciyi do urochisha navesni 2010 roku sposterigali rozmnozhennya cih plazuniv Tut takozh mozhlivi znahidki takih chervonoknizhnih vidiv yak midyanka zvichajna vizerunkovij ta sarmatskij polozi stepova gadyuka Ptahi Bagatim ye riznomanittya stepovih ptahiv Zokrema tut zustrichayutsya bdzholoyidka zvichajna malij Calandrella cinerea Gmelin sirij stepovij bilokrilij Melanocorypha leucoptera Pallas chornij rogatij Nayavnist derevno chagarnikovih zarostej majzhe neprolaznih dlya lyudini ta spravzhnih bajrachnih lisiv stvoryuye tut spriyatlivi umovi dlya gnizduvannya cilogo ryadu ptahiv trav yanki luchnoyi Lanius collurio L chornolobogo sorokopuda ta vivsyanki zvichajnoyi a takozh zozuli zyablika solovejka zahidnogo tosho Na zemli pid kushami zridka mozhna pobachiti drimlyugu Usi ci ptahi ohoronyayutsya Dodatkom II Bernskoyi konvenciyi Takozh tut traplyayutsya veliki hizhaki velikij ta malij yastrubi kanyuk zvichajnij ta boriviter zvichajnij sira sova vsi ci vidu vhodyat do Dodatku I Bernskoyi konvenciyi Poblizu vodotoku r Nagolna goduyutsya sira chaplya bugaj Ssavci Tuteshni ugiddya naprochud spriyatlivi dlya mislivskoyi fauni dikoyi svini vovka lisici yenotovidnogo sobaki zajcya yevropejskogo a takozh dribnishih tvarin laski kam yanoyi kunici ta chervonoknizhnogo chornogo thora Takozh na teritoriyi proektovanogo zakaznika traplyayetsya ridkisnij chervonoknizhnij zvir pereguznya viyavlennya yakogo navesni 2010 roku viklikalo osoblivij interes naukovciv Planuyetsya podalshe vivchennya vidu na cij teritoriyi Sered dribnih tvarin mozhlivoyu ye znahidka takih raritetnih vidiv yak mishivka stepova slipachok ta strokatka ChKU Na teritoriyi proektovanogo zakaznika poshireni takozh ridkisni kazhani nichnicya stavkova ta kazhan piznij Informaciya pro faunu urochisha vidoma sered naukovciv ta vzhe zaraz chastkovo vklyuchena do bazi danih Derzhavnogo kadastru tvarinnogo svitu Ukrayini GalereyaPrimitkiMedvedev S I Opyt ekologo zoogeograficheskogo rajonirovaniya Ukrainy na osnove izucheniya entomofanuy Uchenye zapiski Harkovskogo universiteta 89 Trudy NII biologii i biologicheskogo fakulteta 1957 27 S 5 26 Burda R I Antropogennaya transformaciya flory K Nauk dumka 168 s Krasnaya kniga Belgorodskoj oblasti Redkie i ischezayushie rasteniya griby lishajniki i zhivotnye Oficialnoe izdanie obsh nauch red A V Prisnyj Belgorod 2005 532 s Fiziko geograficheskoe rajonirovanie Ukrainskoj SSR Pod red V P Popova A M Marinicha A I Lanko K KGU 1986 683 s Marinich O M Shishenko P G Fizichna geografiya Ukrayini K Znannya 2006 511 s Obgruntuvannya stvorennya zakaznika Nagolnij kryazh http pryroda in ua step perspektivni nagolnij kryazh 26 bereznya 2021 u Wayback Machine