Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дем'я́н «Многогрішний» Ігнатенко) (1621, Короп — 1703, Селенгинськ) — 3-й Гетьман Лівобережної Гетьманщини (1668—1672). У 1665—1668 роках — полковник Чернігівський. Після примусової депортації комендант фортець у Бурятії.
| Дем'ян Ігнатович | |
|---|---|
 | |
| Гетьман Лівобережної України | |
| Правління | 1668—1672 |
| Обрання | Грудень 1668 |
| Попередник | Іван Брюховецький |
| Наступник | Іван Самойлович |
| Інші титули | Гетьман Сіверський |
| Біографічні дані | |
| Імена | Дем'ян Ігнатович |
| Народження | 1621 Короп, Чернігівське воєводство, Річ Посполита |
| Смерть | 1703 Селенгінськ, Московське царство |
| Поховання | Селенгінський Спасо-Преображенський собор |
| Дружина | Анастасія |
| Діти | Петро, Іван, Яків, Олена, Марина |
| Династія | Ігнатовичі |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Коропі Чернігівського воєводства (нині Чернігівська область). Модзалевський згадував його як «мужичого сина», себто некозацького походження. Обоє його братів — Василь та Сава згадуються як Шумейки. Як «Многогрішний» вперше згаданий польськими дипломатами у 1671 році під час п'ятого раунду перемовин щодо реалізації Андрусівського перемир'я. Надалі до поширення подібного негативного прізвиська значних зусиль доклав зокрема Роман Ракушка-Романовський (ймовірний автор Літопису Самовидця) в якого Ігнатович, за час свого правління, конфіскував майно та змусив виїхати до Правобережжя. Сам гетьман підписувався виключно «Дем'ян Ігнатович», «Дем'ян Ігнатенко» «Демко Ігнатович», рідше «Даміан Ігнатов».
Змолоду брав участь у Хмельниччині. У 1665—1668 роках посідав уряд чернігівського полковника.
У 1668 році Ігнатович як противник Андрусівського перемир'я взяв участь в антимосковському повстанні, яке розпочалось під керівництвом Івана Брюховецького. Був одним з перших полковників, котрі перейшли на бік гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, запропонувавши останньому об'єднати під своєю булавою всю Україну.
У 1668 році, опісля усунення Брюховецького, Дорошенко призначив його Наказним гетьманом , оскільки сам був змушений повернутися на Правобережжя. Наступ московських військ під командуванням князя Григорія Ромодановського на Сіверщину (на Ніжин і Чернігів), відсутність військової допомоги від Петра Дорошенка, сильні московські залоги в містах, тиск промосковської налаштованої частини старшини і православного духовенства (особливо Чернігівського архієпископа Лазаря Барановича) примусили Дем'яна Ігнатовича піти на переговори з царським урядом.
З іншого боку, він мав власні амбіції — титулу «Наказного гетьмана Сіверського» йому було замало, прагнув поширити владу на все Лівобережжя. 17 грудня 1668 року зібрано елекційну раду в Новгороді-Сіверському:
 | «Старшина, перебуваючи в заточенні у дворі, та в меншості, а при Многогрішному немало компанійців, та боячися супроти нього мовити, пішли гуртом просити аби він став над ними гетьманом. Згідно звичаю, він ще й відмовлявся, як стара діва від гарного жениха, хоч титул й силою взяв» Оригінальний текст (рос.) «Що старшина, будучи у дворі зачинени, которих омаль, а при Многогрішном немало его компанії, и боячися що болше мовити, але пошовши гуртом, просили его Многогрішного, жеби он над ними гетманом был. Чого он отмовлявся, як старая дівка хорошого жениха, бо того сам потребовал...» |  |
Таким чином, за допомогою компанійців, Ігнатович був обраний гетьманом та від імені всієї старшини продовжив перемовини з царем. Москва, втім, з огляду на традиційну царську претензію щодо визначення легітимності виборів українських гетьманів, не визнала його титулу до Глухівської Ради.
Тоді повернулися звідти Максаківський ігумен Ширкович та обозний Петро Забіла, яких посилала торік старшина провести переговори з Московщиною після війни Іоанна Брюховецького. Посли домовилися про обрання нового гетьмана, бо Петро Дорошенко, як гетьман Правобережжя за Андрусівською угодою 1667, яка поділила Україну між Річчю Посполитою й Московією, не міг мати двох сюзеренів.
Глухівські статті
Див. детально Глухівські статті
Внутрішня політика
Дем'ян Ігнатович намагався проводити політику, спрямовану на захист державних інтересів України:
- домігся, щоб Київ]з округою, попри умови Андрусівського перемир'я, залишався у складі Лівобережжя;
- спирався на полки компанійців і прагнув зміцнити гетьманську владу, поступово ослаблюючи політичну роль козацької старшини;
- вів таємні переговори з Петром Дорошенком про можливість переходу Лівобережного Гетьманату під протекторат Османської імперії.
Така політика викликала незадоволення частини старшинської верхівки. Симеон Адамович написав донос на гетьмана у Москву.
У ніч з 12 на 13 березня 1672 у Батурині козацька старшина — Петро Забіла, Іван Самойлович, Карпо Мокрієвич, Родіон Дмитрашко-Райча, за підтримки начальника московської залоги заарештувала Дем'яна Ігнатовича й видала його представникам Московщини.
Гетьман Ігнатович у Бурятії
Гетьмана з братом Василем привезли до Москви, де в середині квітня 1672 року почали суд. Після допитів та катувань у в'язниці їх звинувачено в зраді й засуджено до смерті, яку в останню мить замінили засланням до Сибіру разом із сім'ями. Разом із родиною і товаришами — ніжинським полковником Матвієм Гвинтовкою і осавулом П. Грибовичем — Гетьмана вивезли до Бурятії й ув'язнили в Іркутському острозі.
Згодом він переведений до Селенгинська, а 1688 року Дем'яна Ігнатовича взагалі звільнили, але в Україну братам Дем'яну та Василю було заборонено вертатися. Сталося це за надзвичайних обставин: протягом одинадцяти (за іншими відомостями — тринадцяти) тижнів Селенгинськ осаджувала бурятська визвольна армія, чиї війська значно перевершували чисельність селенгинського окупаційного гарнізону. Колишній Гетьман, якого утримували в селенгинській острожній в'язниці, став одним із керівників оборони міста, особисто брав участь у вилазках та сутичках, а у вирішальний момент очолив зведений загін стрільців, козаків та засланців. Настала кривава битва, яка закінчилася перемогою оборонців міста. Долина під Селенгинськом, де відбувалася битва, й досі має назву Убиєнної. Цікаво відзначити, що аналогічна історія трапилася з його братом Василем, ув'язненим у північній Хакасії — Красноярську.
У 1689 році Дем'ян Ігнатович брав участь у переговорах посла Московщини Ф. Головіна з Китаєм, які завершилися підписанням Нерчинського договору.
Після від'їзду Головіна, Ігнатович кілька років керував Селенгинськом та його землями у чині «приказної людини». У 1691 році в одній із сутичок з бурятськими військами загинув його син Петро; тоді ж помер другий син, Яків. Донька Олена вийшла заміж за сина козацького голови Панаса Бейтона (керівника окупаційного гарнізону Албазіна в 1685—1687 роках), а онука — за священника Селенгинської Спаської церкви.
1696 року колишній Гетьман постригся в ченці.
Остання прижиттєва згадка про нього датована 1701 роком. Очевидно, того ж року він помер і був похований біля Спаського собору в Селенгинську. Плиту з могили Гетьмана бачив у Старому Селенгинську декабрист ; про це він писав у своїх спогадах. Плиту вправлено в підлогу того ж таки Спаського собору. Пізніше, за часів більшовиків, собор пограбовано, а могилу Гетьмана знищено.
Рід
Брати:
- Василь Многогрішний — полковник Чернігівський (1671—1672)
- Сава Шумейко — полковник Стародубський (1672)
У культурі
- Героєм твору «Тигролови» Івана Багряного є Григорій Многогрішний — вигаданий нащадок Дем'яна, подібно до свого славетного пращура засуджений на заслання до Сибіру.
Вшанування пам'яті
У Батурині встановлено пам'ятник гетьману Дем'яну Многогрішному, який розташований у композиції батуринських гетьманів «Гетьмани. Молитва за Україну» (2008).
У смт Короп, де він народився, існує вулиця Дем'яна Многогрішного.
У Селенгинському районі Бурятії на перетині доріг Улан-Уде — Кяхта і Улан-Уде — Джида, поблизу Новоселенгинська 20 жовтня 2016 відкрито пам'ятник гетьману Дем'яну Ігнатовичу.
14 грудня 2018 року на території Спасо-Преображенського чоловічого монастиря УПЦ (МП) у місті Новгороді-Сіверському встановлено пам'ятний знак на честь 350-ї річниці з дня обрання гетьманом Лівобережної України Дем'яна Ігнатовича.
27 січня 2023 року у місті Новгород-Сіверський вулицю Олега Кошового перейменували на вулицю Дем'яна Ігнатовича[].
У місті Чернігів провулок Ушакова перейменували на вулицю Дем'яна Ігнатовича.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 8. — .
- Кривошея, 2008, с. 213-214.
- Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- Літопис Самовидця. року 1669
- О. Г. Сокирко «Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669—1726 рр» ст.70
- Э. В. Демин. 230 лет со дня смерти Д. И. Многогрешного // Знаменательные и памятные даты по Бурятии на 1993 год. Улан-Удэ, 1992, с.54-56.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- 350-та річниця обрання гетьманом Дем'яна Ігнатовича [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»
- Гетьман, що не загубився навіть у Сибіру [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Голос України. — 27.02.2019.
- У Чернігові перейменували ще 11 вулиць та два провулки. chernigiv-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2023.
Література
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Многогрішний Дем'ян |
- Борисенко В. Дем'ян Многогрішний// Володарі гетьманської булави: історичні портрети. — К.,1994;
- Гончарук Т. Г. Дем'ян Многогрішний. — Харків: Фоліо, 2012.
- Хижняк З., Горобець В. Многогрішний Дем'ян Ігнатович// Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст. Енциклопедичний довідник. — К.,2001;
- Горобець В. Український гетьман на чолі бурятів: відоме і невідоме про Демка Многогрішного // Запорозька старовина. — Вип.2. — К.-Запоріжжя,2002;
- Чухліб Т. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648—1714 рр. — К.,2005
- В. І. Головченко. Многогрішний Дем'ян Гнатович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с.
- Т. Чухліб. Многогрішний Дем'ян (Демко) Гнатович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 460
- Кривошея, Володимир (2008). Козацька еліта Гетьманщини — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса — 452 с. ISBN 978-966-02-4850.
Посилання
- Многогрішний (Ігнатович) Дем'ян Гнатович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с. 314—315.
- Многогрішний [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Многогрішний Дем'ян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1015—1016. — 1000 екз.
- Антонович В. Б. Демко Многогрішний
- Універсал гетьмана Дем'яна Многогрішного про підтвердження прав стародубського полковника Петра Рославця на збудований млин та осаджену Полковничу Слободу, 19 квітня 1670 р. [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ЦДЕА України
| Попередник Іван Брюховецький |  | Гетьман Лівобережної України 1668-1672 | | Наступник Іван Самойлович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dem ya n Mnogogrishnij Ignatenko 1621 Korop 1703 Selenginsk 3 j Getman Livoberezhnoyi Getmanshini 1668 1672 U 1665 1668 rokah polkovnik Chernigivskij Pislya primusovoyi deportaciyi komendant fortec u Buryatiyi Dem yan IgnatovichGetman Livoberezhnoyi UkrayiniPravlinnya1668 1672ObrannyaGruden 1668PoperednikIvan BryuhoveckijNastupnikIvan SamojlovichInshi tituliGetman SiverskijBiografichni daniImenaDem yan IgnatovichNarodzhennya1621 1621 Korop Chernigivske voyevodstvo Rich PospolitaSmert1703 1703 Selenginsk Moskovske carstvoPohovannyaSelenginskij Spaso Preobrazhenskij soborDruzhinaAnastasiyaDitiPetro Ivan Yakiv Olena MarinaDinastiyaIgnatovichi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Koropi Chernigivskogo voyevodstva nini Chernigivska oblast Modzalevskij zgaduvav jogo yak muzhichogo sina sebto nekozackogo pohodzhennya Oboye jogo brativ Vasil ta Sava zgaduyutsya yak Shumejki Yak Mnogogrishnij vpershe zgadanij polskimi diplomatami u 1671 roci pid chas p yatogo raundu peremovin shodo realizaciyi Andrusivskogo peremir ya Nadali do poshirennya podibnogo negativnogo prizviska znachnih zusil doklav zokrema Roman Rakushka Romanovskij jmovirnij avtor Litopisu Samovidcya v yakogo Ignatovich za chas svogo pravlinnya konfiskuvav majno ta zmusiv viyihati do Pravoberezhzhya Sam getman pidpisuvavsya viklyuchno Dem yan Ignatovich Dem yan Ignatenko Demko Ignatovich ridshe Damian Ignatov Zmolodu brav uchast u Hmelnichchini U 1665 1668 rokah posidav uryad chernigivskogo polkovnika U 1668 roci Ignatovich yak protivnik Andrusivskogo peremir ya vzyav uchast v antimoskovskomu povstanni yake rozpochalos pid kerivnictvom Ivana Bryuhoveckogo Buv odnim z pershih polkovnikiv kotri perejshli na bik getmana Pravoberezhnoyi Ukrayini Petra Doroshenka zaproponuvavshi ostannomu ob yednati pid svoyeyu bulavoyu vsyu Ukrayinu U 1668 roci opislya usunennya Bryuhoveckogo Doroshenko priznachiv jogo Nakaznim getmanom oskilki sam buv zmushenij povernutisya na Pravoberezhzhya Nastup moskovskih vijsk pid komanduvannyam knyazya Grigoriya Romodanovskogo na Sivershinu na Nizhin i Chernigiv vidsutnist vijskovoyi dopomogi vid Petra Doroshenka silni moskovski zalogi v mistah tisk promoskovskoyi nalashtovanoyi chastini starshini i pravoslavnogo duhovenstva osoblivo Chernigivskogo arhiyepiskopa Lazarya Baranovicha primusili Dem yana Ignatovicha piti na peregovori z carskim uryadom Z inshogo boku vin mav vlasni ambiciyi titulu Nakaznogo getmana Siverskogo jomu bulo zamalo pragnuv poshiriti vladu na vse Livoberezhzhya 17 grudnya 1668 roku zibrano elekcijnu radu v Novgorodi Siverskomu Starshina perebuvayuchi v zatochenni u dvori ta v menshosti a pri Mnogogrishnomu nemalo kompanijciv ta boyachisya suproti nogo moviti pishli gurtom prositi abi vin stav nad nimi getmanom Zgidno zvichayu vin she j vidmovlyavsya yak stara diva vid garnogo zheniha hoch titul j siloyu vzyav Originalnij tekst ros Sho starshina buduchi u dvori zachineni kotorih omal a pri Mnogogrishnom nemalo ego kompaniyi i boyachisya sho bolshe moviti ale poshovshi gurtom prosili ego Mnogogrishnogo zhebi on nad nimi getmanom byl Chogo on otmovlyavsya yak staraya divka horoshogo zheniha bo togo sam potreboval Takim chinom za dopomogoyu kompanijciv Ignatovich buv obranij getmanom ta vid imeni vsiyeyi starshini prodovzhiv peremovini z carem Moskva vtim z oglyadu na tradicijnu carsku pretenziyu shodo viznachennya legitimnosti viboriv ukrayinskih getmaniv ne viznala jogo titulu do Gluhivskoyi Radi Todi povernulisya zvidti Maksakivskij igumen Shirkovich ta oboznij Petro Zabila yakih posilala torik starshina provesti peregovori z Moskovshinoyu pislya vijni Ioanna Bryuhoveckogo Posli domovilisya pro obrannya novogo getmana bo Petro Doroshenko yak getman Pravoberezhzhya za Andrusivskoyu ugodoyu 1667 yaka podilila Ukrayinu mizh Richchyu Pospolitoyu j Moskoviyeyu ne mig mati dvoh syuzereniv Gluhivski stattiDiv detalno Gluhivski stattiVnutrishnya politikaDem yan Ignatovich namagavsya provoditi politiku spryamovanu na zahist derzhavnih interesiv Ukrayini domigsya shob Kiyiv z okrugoyu popri umovi Andrusivskogo peremir ya zalishavsya u skladi Livoberezhzhya spiravsya na polki kompanijciv i pragnuv zmicniti getmansku vladu postupovo oslablyuyuchi politichnu rol kozackoyi starshini viv tayemni peregovori z Petrom Doroshenkom pro mozhlivist perehodu Livoberezhnogo Getmanatu pid protektorat Osmanskoyi imperiyi Taka politika viklikala nezadovolennya chastini starshinskoyi verhivki Simeon Adamovich napisav donos na getmana u Moskvu U nich z 12 na 13 bereznya 1672 u Baturini kozacka starshina Petro Zabila Ivan Samojlovich Karpo Mokriyevich Rodion Dmitrashko Rajcha za pidtrimki nachalnika moskovskoyi zalogi zaareshtuvala Dem yana Ignatovicha j vidala jogo predstavnikam Moskovshini Getman Ignatovich u BuryatiyiDem yan Mnogogrishnij na ukrayinskij marci Spaso Preobrazhenskij sobor Selenginska Getmana z bratom Vasilem privezli do Moskvi de v seredini kvitnya 1672 roku pochali sud Pislya dopitiv ta katuvan u v yaznici yih zvinuvacheno v zradi j zasudzheno do smerti yaku v ostannyu mit zaminili zaslannyam do Sibiru razom iz sim yami Razom iz rodinoyu i tovarishami nizhinskim polkovnikom Matviyem Gvintovkoyu i osavulom P Gribovichem Getmana vivezli do Buryatiyi j uv yaznili v Irkutskomu ostrozi Zgodom vin perevedenij do Selenginska a 1688 roku Dem yana Ignatovicha vzagali zvilnili ale v Ukrayinu bratam Dem yanu ta Vasilyu bulo zaboroneno vertatisya Stalosya ce za nadzvichajnih obstavin protyagom odinadcyati za inshimi vidomostyami trinadcyati tizhniv Selenginsk osadzhuvala buryatska vizvolna armiya chiyi vijska znachno perevershuvali chiselnist selenginskogo okupacijnogo garnizonu Kolishnij Getman yakogo utrimuvali v selenginskij ostrozhnij v yaznici stav odnim iz kerivnikiv oboroni mista osobisto brav uchast u vilazkah ta sutichkah a u virishalnij moment ocholiv zvedenij zagin strilciv kozakiv ta zaslanciv Nastala krivava bitva yaka zakinchilasya peremogoyu oboronciv mista Dolina pid Selenginskom de vidbuvalasya bitva j dosi maye nazvu Ubiyennoyi Cikavo vidznachiti sho analogichna istoriya trapilasya z jogo bratom Vasilem uv yaznenim u pivnichnij Hakasiyi Krasnoyarsku U 1689 roci Dem yan Ignatovich brav uchast u peregovorah posla Moskovshini F Golovina z Kitayem yaki zavershilisya pidpisannyam Nerchinskogo dogovoru Pislya vid yizdu Golovina Ignatovich kilka rokiv keruvav Selenginskom ta jogo zemlyami u chini prikaznoyi lyudini U 1691 roci v odnij iz sutichok z buryatskimi vijskami zaginuv jogo sin Petro todi zh pomer drugij sin Yakiv Donka Olena vijshla zamizh za sina kozackogo golovi Panasa Bejtona kerivnika okupacijnogo garnizonu Albazina v 1685 1687 rokah a onuka za svyashennika Selenginskoyi Spaskoyi cerkvi 1696 roku kolishnij Getman postrigsya v chenci Ostannya prizhittyeva zgadka pro nogo datovana 1701 rokom Ochevidno togo zh roku vin pomer i buv pohovanij bilya Spaskogo soboru v Selenginsku Plitu z mogili Getmana bachiv u Staromu Selenginsku dekabrist pro ce vin pisav u svoyih spogadah Plitu vpravleno v pidlogu togo zh taki Spaskogo soboru Piznishe za chasiv bilshovikiv sobor pograbovano a mogilu Getmana znisheno RidBrati Vasil Mnogogrishnij polkovnik Chernigivskij 1671 1672 Sava Shumejko polkovnik Starodubskij 1672 U kulturiGeroyem tvoru Tigrolovi Ivana Bagryanogo ye Grigorij Mnogogrishnij vigadanij nashadok Dem yana podibno do svogo slavetnogo prashura zasudzhenij na zaslannya do Sibiru Vshanuvannya pam yatiU Baturini vstanovleno pam yatnik getmanu Dem yanu Mnogogrishnomu yakij roztashovanij u kompoziciyi baturinskih getmaniv Getmani Molitva za Ukrayinu 2008 U smt Korop de vin narodivsya isnuye vulicya Dem yana Mnogogrishnogo U Selenginskomu rajoni Buryatiyi na peretini dorig Ulan Ude Kyahta i Ulan Ude Dzhida poblizu Novoselenginska 20 zhovtnya 2016 vidkrito pam yatnik getmanu Dem yanu Ignatovichu 14 grudnya 2018 roku na teritoriyi Spaso Preobrazhenskogo cholovichogo monastirya UPC MP u misti Novgorodi Siverskomu vstanovleno pam yatnij znak na chest 350 yi richnici z dnya obrannya getmanom Livoberezhnoyi Ukrayini Dem yana Ignatovicha 27 sichnya 2023 roku u misti Novgorod Siverskij vulicyu Olega Koshovogo perejmenuvali na vulicyu Dem yana Ignatovicha dzherelo U misti Chernigiv provulok Ushakova perejmenuvali na vulicyu Dem yana Ignatovicha Primitki Arhiv originalu za 17 lyutogo 2018 Procitovano 20 lyutogo 2018 Yu A Micik V M Gorobec Z I Hizhnyak Mnogogrishnij Dem yan Gnatovich 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 8 ISBN 978 966 00 1061 1 Krivosheya 2008 s 213 214 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2018 Procitovano 20 lyutogo 2018 Litopis Samovidcya roku 1669 O G Sokirko Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr st 70 E V Demin 230 let so dnya smerti D I Mnogogreshnogo Znamenatelnye i pamyatnye daty po Buryatii na 1993 god Ulan Ude 1992 s 54 56 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2021 Procitovano 1 lyutogo 2021 350 ta richnicya obrannya getmanom Dem yana Ignatovicha 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Getmanska stolicya Getman sho ne zagubivsya navit u Sibiru 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Golos Ukrayini 27 02 2019 U Chernigovi perejmenuvali she 11 vulic ta dva provulki chernigiv rada gov ua ukr Procitovano 1 chervnya 2023 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mnogogrishnij Dem yan Borisenko V Dem yan Mnogogrishnij Volodari getmanskoyi bulavi istorichni portreti K 1994 Goncharuk T G Dem yan Mnogogrishnij Harkiv Folio 2012 Hizhnyak Z Gorobec V Mnogogrishnij Dem yan Ignatovich Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st Enciklopedichnij dovidnik K 2001 Gorobec V Ukrayinskij getman na choli buryativ vidome i nevidome pro Demka Mnogogrishnogo Zaporozka starovina Vip 2 K Zaporizhzhya 2002 Chuhlib T Getmani i monarhi Ukrayinska derzhava v mizhnarodnih vidnosinah 1648 1714 rr K 2005 V I Golovchenko Mnogogrishnij Dem yan Gnatovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 T Chuhlib Mnogogrishnij Dem yan Demko Gnatovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 460 ISBN 978 966 611 818 2 Krivosheya Volodimir 2008 Kozacka elita Getmanshini K IPiEND im F F Kurasa 452 s ISBN 978 966 02 4850 PosilannyaMnogogrishnij Ignatovich Dem yan Gnatovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 314 315 Mnogogrishnij 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Mnogogrishnij Dem yan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1015 1016 1000 ekz Antonovich V B Demko Mnogogrishnij Universal getmana Dem yana Mnogogrishnogo pro pidtverdzhennya prav starodubskogo polkovnika Petra Roslavcya na zbudovanij mlin ta osadzhenu Polkovnichu Slobodu 19 kvitnya 1670 r 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine CDEA Ukrayini Poperednik Ivan Bryuhoveckij Getman Livoberezhnoyi Ukrayini 1668 1672 Nastupnik Ivan Samojlovich