Миха́йло Ю́рійович Ле́рмонтов (рос. Михаи́л Ю́рьевич Ле́рмонтов); 3 [15] жовтня 1814, Москва — 15 [27] липня 1841, П'ятигорськ) — російський поет, прозаїк, драматург.
Лермонтов Михайло Юрійович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Михаил Юрьевич Лермонтов | ||||
Псевдонім | —въ, Ламвер, Гр. Диарбекир і Lerma | |||
Народився | 3 (15) жовтня 1814[1] Москва, Російська імперія[1][3][…] | |||
Помер | 15 (27) липня 1841[1] (26 років) П'ятигорськ, Кавказька губернія, Російська імперія[1][5][3] ·вогнепальне поранення | |||
Поховання | Тархани і П'ятигорськ | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | поет, перекладач, художник, прозаїк-романіст, драматург, офіцер, письменник, прозаїк, бретер | |||
Сфера роботи | d[6] і поезія[6] | |||
Alma mater | d (25 листопада (7 грудня) 1834) і d | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1828-1841 | |||
Жанр | вірш і d | |||
Magnum opus | Герой нашого часу | |||
Конфесія | православ'я | |||
Рід | d і Клан Лермонт | |||
Батько | d[1] | |||
Мати | d[1] | |||
Автограф | ||||
| ||||
Лермонтов Михайло Юрійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Дитинство Михайла
Рід Лермонтових походить із Шотландії, з клану Лермонт, до якого також належав напівлегендарний бард Томас Лермонт. Британська компанія Oxford Ancestors провела роботу з перевірки даної версії походження Лермонтова за допомогою аналізу ДНК, однак виявити спорідненість між сучасними британськими Лермонтами і нащадками Михайла Лермонтова не вдалося. Уважається, що у 1613 році один з представників клану Лермонтів, поручик польської армії Георг (Джордж) Лермонт (близько 1596—1633 або 1634), був узятий в полон військами князя Дмитра Пожарського при капітуляції польсько-литовського гарнізону фортеці Біла і в числі інших так званих Більських німців надійшов на службу до царя Михайла Федоровича. Він перейшов у православ'я під ім'ям Юрія Андрійовича, родоначальника московського дворянського прізвища Лермонтова. У чині ротмістра московського рейтарського відділу, він загинув при облозі Смоленська.
Своєму ймовірному шотландському корінню Лермонтов присвятив вірш «Бажання». В юності Лермонтов асоціював своє прізвище з іспанським державним діячем початку XVII століття Франсиском Лермітом, ці фантазії відбилися у написаному поетом уявному портреті Лерми, а також драмі «Іспанці».
Народився М. Лермонтов 3 жовтня 1814 року у Москві, у будинку поблизу Червоних воріт. Батько, Юрій Петрович, відставний піхотний капітан зі збіднілої дворянської сім'ї. Мати, Марія Михайлівна, уроджена Арсеньєва (з роду Столипіних).
У 1815 р. молода сім'я жила в селі Тархани (сучасне Лермонтово) Пензенської губернії, в маєтку бабусі майбутнього поета Є. Арсеньєвої. Тут пройшли дитячі роки поета. Він рано втратив матір (померла в 1817 р., у 21-річному віці) й виріс в розлуці з батьком. Бабуся робила все для єдиного онука, не жаліючи грошей на вчителів і гувернерів. Він отримав домашню освіту: з дитинства вільно володів французькою і німецькою мовами, добре малював і ліпив, навчався музиці (грав на флейті, фортепіано і скрипці).
Побоюючись за здоров'я хворобливого онука, бабуся здійснювала подорожі на Кавказ (1818, 1820, 1825 рр.) для лікування мінеральними водами. Враження від цих поїздок залишилися у Лермонтова в пам'яті на все життя (згодом вони знайдуть своє відображення в ранній творчості поета — «Кавказ», 1830; «Сині гори Кавказу, вітаю вас!», 1832).
Навчання у Москві і початок літературної діяльності
У 1827 р. бабуся привезла онука у Москву, щоб продовжити його освіту. 1 вересня 1828 року Лермонтова зарахували півпансіонером до Московського університетського благородного пансіону, одного з найкращих навчальних закладів Росії. Він отримує гуманітарну освіту, яку доповнює самостійним читанням.
У пансіоні у 1828 році Михайло Лермонтов пише вірші, що й прийнято вважати початком його літературної діяльності.
Восени 1830 р. М. Ю. Лермонтов вступає до Московського університету на етично-політичне відділення. Незадоволення Лермонтова лекціями професорів і невдоволення професорів нечемними відповідями і приріканнями студента, що вважалося недозволеною зухвалістю, призвели до того, що він подав заяву про звільнення і залишив університет у 1832 р.
Петербурзький період життя
Однак треба було продовжувати освіту, і Лермонтов розраховував зробити це в Петербурзькому університеті, але йому довелося б почати з першого курсу, оскільки час навчання в московському університеті йому як звільненому не зараховувався. Він не захотів втрачати два роки і круто змінив плани.
4 листопада 1832 року він вступив у Школу гвардійських підпрапорщиків і кавалерійських юнкерів. Два роки, проведені в обстановці казармової муштри, були, з його слів, «страшними». Але і в цих умовах Лермонтов потай продовжує писати, хоч його творчість переживає період спаду.
Після закінчення Школи у 1834 році Лермонтова підвищили з юнкерів в корнети лейбгвардії Гусарського полку, що стояв в Царському Селі. Однак більшу частину життя Лермонтов проводить в Петербурзі, уперше відчувши себе вільним. Його спостереження за життям світського суспільства лягли в основу драми «Маскарад» (1835), яку він задумував так: «Комедія, на зразок „Горя від розуму“, різка критика на сучасні порядки». Пересвідчившись, що «Маскарад» не протягти крізь театральну цензуру, повертається до прози: починає роман — «Княгиня Ліговська», в якому уперше з'являється ім'я Печоріна. Автобіографічні моменти роману пов'язані з Варєнькою Лопухіною, глибоке почуття до якої все життя не залишало поета. Звістка про загибель О. Пушкіна приголомшила Лермонтова і наступного дня він пише вірш «На смерть поета», а за тиждень — заключні 16 рядків цього вірша, який відразу зробив його відомим, переписувався і завчався напам'ять. 3 березня 1837 року поет був заарештований у справі «про недозволені вірші». Сидячи під арештом, пише кілька віршів: «В'язень», «Сусід», «Молитва», «Бажання».
Лермонтова перевели з гвардії до Нижньогородського драгунського полку і 1 квітня він вирушив з Петербурга на Кавказ. Прямуючи в своє перше заслання, він на місяць затримався в Москві, яка готувалася до великого торжества — 25-річчя Бородінської битви. Поет переробляє Кавказ, свій юнацький вірш «Поле Бородіно», і з'являється твір «Бородіно», опублікований в «Сучасникові» 1837 року.
Під час кавказького заслання він познайомився з декабристами, які також відбували тут заслання, а з поетом А. Одоєвським навіть подружився. Майже все, що створив Лермонтов в період між двома засланнями, так чи інакше пов'язано з Кавказом. Кавказькі теми і образи знайшли широке відображення в його творчості: в ліриці і в поемах, романові «Герой нашого часу» (1838). Вони знайшли відбиток і в численних замальовках і картинах Лермонтова.
У січні 1838 року Михайло Лермонтов приїжджає в Петербург, оскільки турботи бабусі і клопотання В. Жуковського увінчалися успіхом, і поета перевели до Гродненського полку, який розташований неподалік Новгорода. Близько місяця поет прожив у Петербурзі, щодня буваючи в театрі. Був також у Жуковського, якому віддав поему «Тамбовська казначейша», незабаром опубліковану в «Сучасникові». Внаслідок подальшого клопотання Лермонтова перевели до свого колишнього гусарського полку, що стояв у Царському Селі. Тоді ж з'явилася без імені автора «Пісня про царя Івана Васильовича…», яку не пропустила цензура.
До початку 1839 року Лермонтов зближується з редакцією «Вітчизняних записок», що видавалися А. Краєвським, і поступово входить в середовище петербурзьких літераторів. Відвідує поетичні вечори, зустрічається з Куковським, Тургенєвим, Бєлінським. У цих колах в ньому бачать надію російської літератури. «В Росії з'явилося нове могутнє обдарування — Лермонтов», — оголошує Бєлінський.
16 лютого 1840 року в будинку графині Лаваль на балу наче ненароком спалахнула сварка Лермонтова із сином французького посла де Барантом — Ернестом. Молодому французові повідомили епіграму Лермонтова, написану ще в юнкерській школі за адресою абсолютно іншої особи, і запевнили, що поет образив в цьому чотиривірші саме його, та ще нібито погано відгукувався про нього в розмові з однією жінкою. На балу Барант підійшов до Лермонтова і зажадав від нього пояснень. Дуель відбулася 18 лютого рано-вранці на Парголовській дорозі, за Чорною річкою, недалеко від того місця, де Пушкін стрілявся з Дантесом. Дуель закінчилася безкровно: одна шпага переламалася, перейшли на пістолети, і Барант, хоча і цілився, промахнувся, а Лермонтов вже після цього розрядив пістолет, вистріливши в сторону. Противники помирилися і роз'їхалися.
У березні 1840 року за дуель з сином французького посла Лермонтова перевели до піхотного полка й відправили до регулярної армії на Кавказ. Він воює, «виконуючи покладене на нього доручення з відмінною мужністю і холоднокровністю».
На початку лютого 1841 року Лермонтов отримує двомісячну відпустку і приїжджає до Петербурга. Він сподівається отримати відставку і залишитися в столиці. Проте, Лермонтову відмовили. Також, цар не дозволив нагородити Лермонтова за участь у боях в Малій Чечні, як того просив командир Окремого кавказького корпуса.
Ба більше, Лермонтову було наказано протягом 48 годин покинути столицю і слідувати у свій полк на Кавказ. Він прибуває до П'ятигорська й отримує дозвіл затриматися для лікування мінеральними водами. У записнику Лермонтов запише свої останні вірші: «Суперечка», «Сон», «Круча», «Тамара», «Листок», «Побачення», «Пророк», «На дорогу йду я в самотині» тощо.
Тут він зустрічає своїх старих приятелів, зокрема і товариша по Школі юнкерів М. Мартинова. На одному з вечорів у будинку Верзіліних, де збиралася молодь, Мартинов образився на ущипливий жарт Лермонтова і викликав того на дуель, яка відбулася 15 липня 1841; Мартинов убив Лермонтова. Тіло поета поховали на П'ятигорському кладовищі. Пізніше, на прохання бабусі поета, труну з його прахом перевезли в Тархани і поховали в родинному склепі.
Творчість
1830–1831 рр. — вершинний етап юнацької творчості Лермонтова. Він працює надзвичайно інтенсивно: за два роки перепробував практично всі віршовані жанри: елегія, романс, пісня, присвячення, послання і т. д. Поет напружено вдивляється в своє внутрішнє життя, намагаючись виразити словом невимовні душевні рухи. Він торкається і загальних питань буття, і етичного життя особистості. Драма «Дивна людина» — свого роду фокус автобіографічних мотивів його лірики цього періоду. У ранній період творчості Лєрмонтов, коли він був юнкером, написав брутальну поему «Уланша». Там він описав групове згвалтування дівчини своїми колегами зі служби.
Оспівування російського імперіалізму
Лермонтов подекуди оспівувує російські загарбання, у яких він сам і брав участь. Наприклад, у вірші рос. «Измаил-бей» возвеличує імперські загарбання Росії і пропонує черкесам, яких саме поневолювали росіяни, змиритися з цим і стати хоч рабом, але рабом царя Всесвіту:
Какие степи, горы и моря
Оружию славян сопротивлялись?
И где веленью русского царя
Измена и вражда не покорялись?
Смирись, черкес! и запад и восток,
Быть может, скоро твой разделят рок.
Настанет час — и скажешь сам надменно:
Пускай я раб, но раб царя вселенной!
Настанет час — и новый грозный Рим
Украсит Север Августом другим!
Тема України
На території, що належить до сучасної України, Лермонтов ніколи не був.
Під час своїх подорожей по Кавказу Лермонтов декілька разів побував на Кубані, яка в ті часи входила до складу української етнічної території. Короткочасне перебування восени 1837 р. в чорноморській станиці на Тамані, життя в хаті місцевого козака Мисника, знайшло відображення в оповіданні Лермонтова «Тамань», яке стало частиною роману «Герой нашого часу». В цьому оповіданні Лермонтов, як міг, спробував відобразити як побут, так і мову місцевих українців.
Тема України присутня в рядках поезії Лермонтова, що присвячені княгині Марії Щербатовій, яка походила з України, та мала у дівоцтві прізвище Штерич. Імпульсом до написання цього вірша, у якому Україна називається «сумною вітчизною», якій доводиться «гордо переносити» ярмо імперського поневолення, як вважається, стала поява в журналі «Отечественные записки» поезії Євгена Гребінки «Зізнання» («рос. Признание»), у якій Україна зображується в алегоричному вигляді жінки.
На пута суворі, Та півдня палкого I, молячись щиро Як люд її рідний, На погляд зухвалий |
На блеск утомительный бала
Цветущие степи
Украйны она променяла,
Но юга родного
На ней сохранилась примета
Среди ледяного,
Среди беспощадного света...
И следуя строго
Печальной отчизны примеру,
В надежду на Бога
Хранит она детскую веру;
Как племя родное,
У чуждых опоры не просит
И в гордом покое
Насмешку и зло переносит;
От дерзкого взора
В ней страсти не вспыхнут пожаром,
Полюбит не скоро,
Зато не разлюбит уж даром.
Лермонтову належить поезія «Вид гір із степів Козлова», що є вільним перекладом однойменного вірша Адама Міцкевича, а деякі поезії Лермонтова та рецензії на них, під час переслідувань поета царською владою[], публікувалися в одеських виданнях «Одеський альманах на 1840 рік» та «Одеський вісник».
Дмитро Донцов уважав Лермонтова «найменш московським своєю психикою» російським поетом.
Праці
Українські переклади
- Лермонтов Михайло. /Пер. з рос., післямова В. Богуславської. — Київ: Дух і літера, 2009. — 286 с. — .
Українською мовою Лермонтова перекладали Максим Рильський, Микола Зеров, Леонід Первомайський, Олексій Кундзіч, Микола Терещенко, Володимир Сосюра.
Вшанування
- Михайло Лермонтов — радянський пасажирський корабель (затонув біля узбережжя Нової Зеландії 1986 року).
Див. також
- Герой нашого часу
- 2222 Лермонтов — астероїд, названий на честь літератора.
- Лермонтов на Дону
- Прощавай, немита Росія
Примітки
- Жданов В. В. Лермонтов // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 4. — С. 143–154.
- Дм. Абрамович Лермонтов, Михаил Юрьевич // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 265–315.
- Лермонтов Михаил Юрьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Ив. Иванов Лермонтов, Михаил Юрьевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 579–586.
- Лермонтов // Литературная энциклопедия — Коммунистическая академия, Большая российская энциклопедия, Художественная литература, 1929. — Т. 6.
- Czech National Authority Database
- Carnegie Hall linked open data — 2017.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()" - И. С. Чистова. Комментарии. // М. Ю. Лермонтов. Сочинения. Т. 1, стр. 685. М, 1988. (рос.)
- На пута суворі... [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.] (переклад Миколи Зерова).
- Стихотворения 1837-1841 гг. // М. Ю. Лермонтов. Сочинения. Т. 1, стр. 186-187. М, 1988. [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- И. С. Чистова. Хронологическая канва жизни и творчества М. Ю. Лермонтова. // М. Ю. Лермонтов. Сочинения. Т. 2, стр. 670, 671. М, 1990. (рос.)
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2022.
- Затонув совєтський пасажирський корабель [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 32 (19 лютого). — С. 1.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«М*нду до жопи раздєрут»: ВЄЛІКІЙ РУССКІЙ ПОЕТ ЛЄРМОНТОВ ОСПІВУВАВ ГРУПОВЕ ЗҐВАЛТУВАННЯ ВІЙСЬКОВИМИ на YouTube // Телебачення Торонто. — 2022. — 25 червня. |
- Лермонтов Міхаїл [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 826-827. — 1000 екз.
- Михаил Юрьевич Лермонтов [ 14 квітня 2006 у Wayback Machine.] у Lib.Ru
- Лермонтов в бібліотеці «Русская литература и фольклор» [ 12 серпня 2003 у Wayback Machine.]
- М. Л. Бродский. М. Ю. Лермонтов: биография // Государственное издательство художественной литературы, 1945. [ 18 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Ігор Роздобудько. Російські письменники та українська незалежність. // Кобза. Українці Росії, незалежний сайт діаспори. 22 жовтня 2016 р. [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- «Жива душа поетова святая, жива в святих своїх речах…»: до 200-річчя від дня народження М. Лермонтова (1814—1841) // Дати і події [ 1 травня 2016 у Wayback Machine.], 2014, друге півріччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 90–96.
- О. Шишков. Ні, не тобі мого кохання шал. Романс на слова М. Лермонтова. Переклад В. Богуславської. Виконує. В. Білоцерківський (аудіо)
- М. Лермонтов. Вибрані вірші в перекладі В. Богуславської (аудіо)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Yu rijovich Le rmontov ros Mihai l Yu revich Le rmontov 3 15 zhovtnya 1814 18141015 Moskva 15 27 lipnya 1841 P yatigorsk rosijskij poet prozayik dramaturg Lermontov Mihajlo Yurijovichros Mihail Yurevich LermontovPsevdonim v Lamver Gr Diarbekir i LermaNarodivsya3 15 zhovtnya 1814 1 Moskva Rosijska imperiya 1 3 Pomer15 27 lipnya 1841 1 26 rokiv P yatigorsk Kavkazka guberniya Rosijska imperiya 1 5 3 vognepalne poranennyaPohovannyaTarhani i P yatigorskKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpoet perekladach hudozhnik prozayik romanist dramaturg oficer pismennik prozayik breterSfera robotid 6 i poeziya 6 Alma materd 25 listopada 7 grudnya 1834 i dMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1828 1841Zhanrvirsh i dMagnum opusGeroj nashogo chasuKonfesiyapravoslav yaRidd i Klan LermontBatkod 1 Matid 1 Avtograf Lermontov Mihajlo Yurijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah P yatigorsk misce dueli Lermontova BiografiyaDitinstvo Mihajla Rid Lermontovih pohodit iz Shotlandiyi z klanu Lermont do yakogo takozh nalezhav napivlegendarnij bard Tomas Lermont Britanska kompaniya Oxford Ancestors provela robotu z perevirki danoyi versiyi pohodzhennya Lermontova za dopomogoyu analizu DNK odnak viyaviti sporidnenist mizh suchasnimi britanskimi Lermontami i nashadkami Mihajla Lermontova ne vdalosya Uvazhayetsya sho u 1613 roci odin z predstavnikiv klanu Lermontiv poruchik polskoyi armiyi Georg Dzhordzh Lermont blizko 1596 1633 abo 1634 buv uzyatij v polon vijskami knyazya Dmitra Pozharskogo pri kapitulyaciyi polsko litovskogo garnizonu forteci Bila i v chisli inshih tak zvanih Bilskih nimciv nadijshov na sluzhbu do carya Mihajla Fedorovicha Vin perejshov u pravoslav ya pid im yam Yuriya Andrijovicha rodonachalnika moskovskogo dvoryanskogo prizvisha Lermontova U chini rotmistra moskovskogo rejtarskogo viddilu vin zaginuv pri oblozi Smolenska Svoyemu jmovirnomu shotlandskomu korinnyu Lermontov prisvyativ virsh Bazhannya V yunosti Lermontov asociyuvav svoye prizvishe z ispanskim derzhavnim diyachem pochatku XVII stolittya Fransiskom Lermitom ci fantaziyi vidbilisya u napisanomu poetom uyavnomu portreti Lermi a takozh drami Ispanci Narodivsya M Lermontov 3 zhovtnya 1814 roku u Moskvi u budinku poblizu Chervonih vorit Batko Yurij Petrovich vidstavnij pihotnij kapitan zi zbidniloyi dvoryanskoyi sim yi Mati Mariya Mihajlivna urodzhena Arsenyeva z rodu Stolipinih U 1815 r moloda sim ya zhila v seli Tarhani suchasne Lermontovo Penzenskoyi guberniyi v mayetku babusi majbutnogo poeta Ye Arsenyevoyi Tut projshli dityachi roki poeta Vin rano vtrativ matir pomerla v 1817 r u 21 richnomu vici j viris v rozluci z batkom Babusya robila vse dlya yedinogo onuka ne zhaliyuchi groshej na vchiteliv i guverneriv Vin otrimav domashnyu osvitu z ditinstva vilno volodiv francuzkoyu i nimeckoyu movami dobre malyuvav i lipiv navchavsya muzici grav na flejti fortepiano i skripci Poboyuyuchis za zdorov ya hvoroblivogo onuka babusya zdijsnyuvala podorozhi na Kavkaz 1818 1820 1825 rr dlya likuvannya mineralnimi vodami Vrazhennya vid cih poyizdok zalishilisya u Lermontova v pam yati na vse zhittya zgodom voni znajdut svoye vidobrazhennya v rannij tvorchosti poeta Kavkaz 1830 Sini gori Kavkazu vitayu vas 1832 Navchannya u Moskvi i pochatok literaturnoyi diyalnosti U 1827 r babusya privezla onuka u Moskvu shob prodovzhiti jogo osvitu 1 veresnya 1828 roku Lermontova zarahuvali pivpansionerom do Moskovskogo universitetskogo blagorodnogo pansionu odnogo z najkrashih navchalnih zakladiv Rosiyi Vin otrimuye gumanitarnu osvitu yaku dopovnyuye samostijnim chitannyam U pansioni u 1828 roci Mihajlo Lermontov pishe virshi sho j prijnyato vvazhati pochatkom jogo literaturnoyi diyalnosti Voseni 1830 r M Yu Lermontov vstupaye do Moskovskogo universitetu na etichno politichne viddilennya Nezadovolennya Lermontova lekciyami profesoriv i nevdovolennya profesoriv nechemnimi vidpovidyami i pririkannyami studenta sho vvazhalosya nedozvolenoyu zuhvalistyu prizveli do togo sho vin podav zayavu pro zvilnennya i zalishiv universitet u 1832 r Peterburzkij period zhittya Odnak treba bulo prodovzhuvati osvitu i Lermontov rozrahovuvav zrobiti ce v Peterburzkomu universiteti ale jomu dovelosya b pochati z pershogo kursu oskilki chas navchannya v moskovskomu universiteti jomu yak zvilnenomu ne zarahovuvavsya Vin ne zahotiv vtrachati dva roki i kruto zminiv plani 4 listopada 1832 roku vin vstupiv u Shkolu gvardijskih pidpraporshikiv i kavalerijskih yunkeriv Dva roki provedeni v obstanovci kazarmovoyi mushtri buli z jogo sliv strashnimi Ale i v cih umovah Lermontov potaj prodovzhuye pisati hoch jogo tvorchist perezhivaye period spadu Pislya zakinchennya Shkoli u 1834 roci Lermontova pidvishili z yunkeriv v korneti lejbgvardiyi Gusarskogo polku sho stoyav v Carskomu Seli Odnak bilshu chastinu zhittya Lermontov provodit v Peterburzi upershe vidchuvshi sebe vilnim Jogo sposterezhennya za zhittyam svitskogo suspilstva lyagli v osnovu drami Maskarad 1835 yaku vin zadumuvav tak Komediya na zrazok Gorya vid rozumu rizka kritika na suchasni poryadki Peresvidchivshis sho Maskarad ne protyagti kriz teatralnu cenzuru povertayetsya do prozi pochinaye roman Knyaginya Ligovska v yakomu upershe z yavlyayetsya im ya Pechorina Avtobiografichni momenti romanu pov yazani z Varyenkoyu Lopuhinoyu gliboke pochuttya do yakoyi vse zhittya ne zalishalo poeta Zvistka pro zagibel O Pushkina prigolomshila Lermontova i nastupnogo dnya vin pishe virsh Na smert poeta a za tizhden zaklyuchni 16 ryadkiv cogo virsha yakij vidrazu zrobiv jogo vidomim perepisuvavsya i zavchavsya napam yat 3 bereznya 1837 roku poet buv zaareshtovanij u spravi pro nedozvoleni virshi Sidyachi pid areshtom pishe kilka virshiv V yazen Susid Molitva Bazhannya Pejzazh Lermontova Tiflis 1837 Lermontova pereveli z gvardiyi do Nizhnogorodskogo dragunskogo polku i 1 kvitnya vin virushiv z Peterburga na Kavkaz Pryamuyuchi v svoye pershe zaslannya vin na misyac zatrimavsya v Moskvi yaka gotuvalasya do velikogo torzhestva 25 richchya Borodinskoyi bitvi Poet pereroblyaye Kavkaz svij yunackij virsh Pole Borodino i z yavlyayetsya tvir Borodino opublikovanij v Suchasnikovi 1837 roku Pid chas kavkazkogo zaslannya vin poznajomivsya z dekabristami yaki takozh vidbuvali tut zaslannya a z poetom A Odoyevskim navit podruzhivsya Majzhe vse sho stvoriv Lermontov v period mizh dvoma zaslannyami tak chi inakshe pov yazano z Kavkazom Kavkazki temi i obrazi znajshli shiroke vidobrazhennya v jogo tvorchosti v lirici i v poemah romanovi Geroj nashogo chasu 1838 Voni znajshli vidbitok i v chislennih zamalovkah i kartinah Lermontova U sichni 1838 roku Mihajlo Lermontov priyizhdzhaye v Peterburg oskilki turboti babusi i klopotannya V Zhukovskogo uvinchalisya uspihom i poeta pereveli do Grodnenskogo polku yakij roztashovanij nepodalik Novgoroda Blizko misyacya poet prozhiv u Peterburzi shodnya buvayuchi v teatri Buv takozh u Zhukovskogo yakomu viddav poemu Tambovska kaznachejsha nezabarom opublikovanu v Suchasnikovi Vnaslidok podalshogo klopotannya Lermontova pereveli do svogo kolishnogo gusarskogo polku sho stoyav u Carskomu Seli Todi zh z yavilasya bez imeni avtora Pisnya pro carya Ivana Vasilovicha yaku ne propustila cenzura Do pochatku 1839 roku Lermontov zblizhuyetsya z redakciyeyu Vitchiznyanih zapisok sho vidavalisya A Krayevskim i postupovo vhodit v seredovishe peterburzkih literatoriv Vidviduye poetichni vechori zustrichayetsya z Kukovskim Turgenyevim Byelinskim U cih kolah v nomu bachat nadiyu rosijskoyi literaturi V Rosiyi z yavilosya nove mogutnye obdaruvannya Lermontov ogoloshuye Byelinskij 16 lyutogo 1840 roku v budinku grafini Laval na balu nache nenarokom spalahnula svarka Lermontova iz sinom francuzkogo posla de Barantom Ernestom Molodomu francuzovi povidomili epigramu Lermontova napisanu she v yunkerskij shkoli za adresoyu absolyutno inshoyi osobi i zapevnili sho poet obraziv v comu chotirivirshi same jogo ta she nibito pogano vidgukuvavsya pro nogo v rozmovi z odniyeyu zhinkoyu Na balu Barant pidijshov do Lermontova i zazhadav vid nogo poyasnen Duel vidbulasya 18 lyutogo rano vranci na Pargolovskij dorozi za Chornoyu richkoyu nedaleko vid togo miscya de Pushkin strilyavsya z Dantesom Duel zakinchilasya bezkrovno odna shpaga perelamalasya perejshli na pistoleti i Barant hocha i cilivsya promahnuvsya a Lermontov vzhe pislya cogo rozryadiv pistolet vistrilivshi v storonu Protivniki pomirilisya i roz yihalisya Pam yatnik na misci dueli M Yu Lermontova U berezni 1840 roku za duel z sinom francuzkogo posla Lermontova pereveli do pihotnogo polka j vidpravili do regulyarnoyi armiyi na Kavkaz Vin voyuye vikonuyuchi pokladene na nogo doruchennya z vidminnoyu muzhnistyu i holodnokrovnistyu Na pochatku lyutogo 1841 roku Lermontov otrimuye dvomisyachnu vidpustku i priyizhdzhaye do Peterburga Vin spodivayetsya otrimati vidstavku i zalishitisya v stolici Prote Lermontovu vidmovili Takozh car ne dozvoliv nagoroditi Lermontova za uchast u boyah v Malij Chechni yak togo prosiv komandir Okremogo kavkazkogo korpusa Ba bilshe Lermontovu bulo nakazano protyagom 48 godin pokinuti stolicyu i sliduvati u svij polk na Kavkaz Vin pribuvaye do P yatigorska j otrimuye dozvil zatrimatisya dlya likuvannya mineralnimi vodami U zapisniku Lermontov zapishe svoyi ostanni virshi Superechka Son Krucha Tamara Listok Pobachennya Prorok Na dorogu jdu ya v samotini tosho Tut vin zustrichaye svoyih starih priyateliv zokrema i tovarisha po Shkoli yunkeriv M Martinova Na odnomu z vechoriv u budinku Verzilinih de zbiralasya molod Martinov obrazivsya na ushiplivij zhart Lermontova i viklikav togo na duel yaka vidbulasya 15 lipnya 1841 Martinov ubiv Lermontova Tilo poeta pohovali na P yatigorskomu kladovishi Piznishe na prohannya babusi poeta trunu z jogo prahom perevezli v Tarhani i pohovali v rodinnomu sklepi Tvorchist1830 1831 rr vershinnij etap yunackoyi tvorchosti Lermontova Vin pracyuye nadzvichajno intensivno za dva roki pereprobuvav praktichno vsi virshovani zhanri elegiya romans pisnya prisvyachennya poslannya i t d Poet napruzheno vdivlyayetsya v svoye vnutrishnye zhittya namagayuchis viraziti slovom nevimovni dushevni ruhi Vin torkayetsya i zagalnih pitan buttya i etichnogo zhittya osobistosti Drama Divna lyudina svogo rodu fokus avtobiografichnih motiviv jogo liriki cogo periodu U rannij period tvorchosti Lyermontov koli vin buv yunkerom napisav brutalnu poemu Ulansha Tam vin opisav grupove zgvaltuvannya divchini svoyimi kolegami zi sluzhbi Ospivuvannya rosijskogo imperializmu Lermontov podekudi ospivuvuye rosijski zagarbannya u yakih vin sam i brav uchast Napriklad u virshi ros Izmail bej vozvelichuye imperski zagarbannya Rosiyi i proponuye cherkesam yakih same ponevolyuvali rosiyani zmiritisya z cim i stati hoch rabom ale rabom carya Vsesvitu Kakie stepi gory i morya Oruzhiyu slavyan soprotivlyalis I gde velenyu russkogo carya Izmena i vrazhda ne pokoryalis Smiris cherkes i zapad i vostok Byt mozhet skoro tvoj razdelyat rok Nastanet chas i skazhesh sam nadmenno Puskaj ya rab no rab carya vselennoj Nastanet chas i novyj groznyj Rim Ukrasit Sever Avgustom drugim Tema Ukrayini Lermontovska hata na Tamani Na teritoriyi sho nalezhit do suchasnoyi Ukrayini Lermontov nikoli ne buv Pid chas svoyih podorozhej po Kavkazu Lermontov dekilka raziv pobuvav na Kubani yaka v ti chasi vhodila do skladu ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi Korotkochasne perebuvannya voseni 1837 r v chornomorskij stanici na Tamani zhittya v hati miscevogo kozaka Misnika znajshlo vidobrazhennya v opovidanni Lermontova Taman yake stalo chastinoyu romanu Geroj nashogo chasu V comu opovidanni Lermontov yak mig sprobuvav vidobraziti yak pobut tak i movu miscevih ukrayinciv Tema Ukrayini prisutnya v ryadkah poeziyi Lermontova sho prisvyacheni knyagini Mariyi Sherbatovij yaka pohodila z Ukrayini ta mala u divoctvi prizvishe Shterich Impulsom do napisannya cogo virsha u yakomu Ukrayina nazivayetsya sumnoyu vitchiznoyu yakij dovoditsya gordo perenositi yarmo imperskogo ponevolennya yak vvazhayetsya stala poyava v zhurnali Otechestvennye zapiski poeziyi Yevgena Grebinki Ziznannya ros Priznanie u yakij Ukrayina zobrazhuyetsya v alegorichnomu viglyadi zhinki Na puta suvori Na gomin privablivij bala Stepi neozori Ukrajni vona prominyala Ta pivdnya palkogo Sobi zalishila primitu Sered krizhanogo Sered nevblagannogo svitu I molyachis shiro Za prikladom ridnogo krayu Nezajmanu viru U serci dityachim plekaye Yak lyud yiyi ridnij Ne zhde vid chuzhincya opori Bezmovno i gidno Terpit i znushannya i gore Na poglyad zuhvalij Ne zajmetsya vraz potayemno Zvikaye pomalu Zate j ne rozlyubit daremno Originalnij tekst ros Na svetskie cepi Na blesk utomitelnyj bala Cvetushie stepi Ukrajny ona promenyala No yuga rodnogo Na nej sohranilas primeta Sredi ledyanogo Sredi besposhadnogo sveta I sleduya strogo Pechalnoj otchizny primeru V nadezhdu na Boga Hranit ona detskuyu veru Kak plemya rodnoe U chuzhdyh opory ne prosit I v gordom pokoe Nasmeshku i zlo perenosit Ot derzkogo vzora V nej strasti ne vspyhnut pozharom Polyubit ne skoro Zato ne razlyubit uzh darom Lermontovu nalezhit poeziya Vid gir iz stepiv Kozlova sho ye vilnim perekladom odnojmennogo virsha Adama Mickevicha a deyaki poeziyi Lermontova ta recenziyi na nih pid chas peresliduvan poeta carskoyu vladoyu dzherelo publikuvalisya v odeskih vidannyah Odeskij almanah na 1840 rik ta Odeskij visnik Dmitro Doncov uvazhav Lermontova najmensh moskovskim svoyeyu psihikoyu rosijskim poetom PraciUkrayinski perekladi Lermontov Mihajlo Per z ros pislyamova V Boguslavskoyi Kiyiv Duh i litera 2009 286 s ISBN 978 966 378 106 8 Ukrayinskoyu movoyu Lermontova perekladali Maksim Rilskij Mikola Zerov Leonid Pervomajskij Oleksij Kundzich Mikola Tereshenko Volodimir Sosyura VshanuvannyaMihajlo Lermontov radyanskij pasazhirskij korabel zatonuv bilya uzberezhzhya Novoyi Zelandiyi 1986 roku Div takozhGeroj nashogo chasu 2222 Lermontov asteroyid nazvanij na chest literatora Lermontov na Donu Proshavaj nemita RosiyaPrimitkiZhdanov V V Lermontov Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 4 S 143 154 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q15066538 Dm Abramovich Lermontov Mihail Yurevich Russkij biograficheskij slovar pod red N D Chechulin M G Kurdyumov SPb 1914 T 10 S 265 315 d Track Q16668993d Track Q1960551d Track Q19937874d Track Q656d Track Q4515376d Track Q21175481 Lermontov Mihail Yurevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Iv Ivanov Lermontov Mihail Yurevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVIIa S 579 586 d Track Q23892929d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q19937916 Lermontov Literaturnaya enciklopediya Kommunisticheskaya akademiya Bolshaya rossijskaya enciklopediya Hudozhestvennaya literatura 1929 T 6 d Track Q4502121d Track Q5061737d Track Q4263804d Track Q2499262 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Carnegie Hall linked open data 2017 d Track Q30500746 Arhiv originalu za 7 sichnya 2017 Procitovano 6 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya I S Chistova Kommentarii M Yu Lermontov Sochineniya T 1 str 685 M 1988 ros Na puta suvori 7 sichnya 2017 u Wayback Machine pereklad Mikoli Zerova Stihotvoreniya 1837 1841 gg M Yu Lermontov Sochineniya T 1 str 186 187 M 1988 17 sichnya 2017 u Wayback Machine ros I S Chistova Hronologicheskaya kanva zhizni i tvorchestva M Yu Lermontova M Yu Lermontov Sochineniya T 2 str 670 671 M 1990 ros Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 25 travnya 2022 Zatonuv sovyetskij pasazhirskij korabel 5 veresnya 2018 u Wayback Machine Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 1986 Ch 32 19 lyutogo S 1 PosilannyaWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu n ru Kategoriya Mihail Lermontov Zovnishni videofajli M ndu do zhopi razdyerut VYeLIKIJ RUSSKIJ POET LYeRMONTOV OSPIVUVAV GRUPOVE ZGVALTUVANNYa VIJSKOVIMI na YouTube Telebachennya Toronto 2022 25 chervnya Lermontov Mihayil 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 826 827 1000 ekz Mihail Yurevich Lermontov 14 kvitnya 2006 u Wayback Machine u Lib Ru Lermontov v biblioteci Russkaya literatura i folklor 12 serpnya 2003 u Wayback Machine M L Brodskij M Yu Lermontov biografiya Gosudarstvennoe izdatelstvo hudozhestvennoj literatury 1945 18 sichnya 2014 u Wayback Machine Igor Rozdobudko Rosijski pismenniki ta ukrayinska nezalezhnist Kobza Ukrayinci Rosiyi nezalezhnij sajt diaspori 22 zhovtnya 2016 r 5 listopada 2016 u Wayback Machine Zhiva dusha poetova svyataya zhiva v svyatih svoyih rechah do 200 richchya vid dnya narodzhennya M Lermontova 1814 1841 Dati i podiyi 1 travnya 2016 u Wayback Machine 2014 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 4 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 90 96 O Shishkov Ni ne tobi mogo kohannya shal Romans na slova M Lermontova Pereklad V Boguslavskoyi Vikonuye V Bilocerkivskij audio M Lermontov Vibrani virshi v perekladi V Boguslavskoyi audio