Прощавай немита Росія рос Прощай немытая Россия вірш російського поета Михайла Лермонтова названий за першим рядком Істо

«Прощавай, немита Росія» (рос. «Прощай, немытая Россия») — вірш російського поета Михайла Лермонтова, названий за першим рядком.

Історія

Прийнято вважати, що вірш був написаний в травні 1840 року у час від'їзду на заслання на Кавказьку війну) або в квітні 1841 року, коли поетові було наказано покинути Петербург.

За життя Лермонтова вірш не публікувалася і не був відомий. Перша згадка про вірш міститься в листі російського видавця та літературознавця П. І. Бартенєва до колеги П. О. Єфремова від 9 березня 1873 року, в якому наводиться текст вірша зі словами «Ось ще вірші Лермонтова, списані з оригіналу».

«Прощавай, немита Росія» був вперше опублікований в 1887 році літературним істориком П. О. Висковатовим в журналі «Русская старина» (№ 12, с. 738—739) без вказання джерела, потім в 1890 році в заснованому П. І. Бартенєвим журналі «Русский архив» (№ 11, с. 375), текст супроводжений приміткою: «Записано зі слів поета сучасником».

Текст

Вірш складається з двох чотиривіршів. У редакції, опублікованій «Російським архівом» (1890):

Прощай, немытая Россия, Страна рабов, страна господ, И вы, мундиры голубые, И ты, им преданный народ. Быть может, за стеной Кавказа Сокроюсь от твоих пашей, От их всевидящего глаза, От их всеслышащих ушей.

Новітній інтерес

Рядки з «Немитої Росії» неодноразово цитував В. В. Путін на зустрічах з переможцями конкурсу .

В 2017 року Президент України Петро Порошенко процитував рядки з вірша на урочистій церемонії з нагоди отримання Україною безвізового режиму з країнами ЄС, яка стала символом розриву України з імперією. В Україні це цитування призвело до сплеску інтересу до вірша та історії його створення.

Заперечення авторства М. Лермонтова

Вірш був представлений в радянських шкільних підручниках протягом значного часу існування СРСР і завжди подавався за авторством Михайла Лермонтова.

Питання про авторство Лермонтова першим підняв в 1989 році письменник , потім в 1994 році припущення про фальсифікацію були опубліковані в газеті істориком і публіцистом Г. Є. Клечоновим. Сумніви в авторстві вірша висловили також літературознавці і , письменники і , критик та інші.

На думку ж деяких авторів, «російські критики та літератори розгорнули дискусію щодо уявної непричетності Михайла Лермонтова до образливого для російських патріотів вірша тільки з розквітом у Росії „путінізму“ та „культом величі“ Росії»^[].

Примітки

. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 8 липня 2017.
Бушин В. С. Странная судьба одного стихотворения // Кубань. — 1989. — № 10. — С. 80 — 90.
. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 14 листопада 2020.
Об авторе стихотворения «Прощай, немытая Россия…» [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] // . — 2004, № 2.
Н. Н. Скатов. Всеведенье пророка: к 190-летию со дня рождения М. Ю. Лермонтова // . — 2005, № 1. — С. 13—14.
И. Буккер (30.08.2015). . Русская Сила. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 23 березня 2022. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= ()
. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
В. Бондаренко. Лермонтов: мистический гений^{[недоступне посилання з Декабрь 2019]}
ИГОРЬ БУККЕР (28.03.2014). . Правда.Ру. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 23 березня 2022. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |subtitle= ()

[1] . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 14 листопада 2020.

[2] . Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 14 листопада 2020.

[3] . Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017.

[4] . Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 8 липня 2017.

[5] Бушин В. С. Странная судьба одного стихотворения // Кубань. — 1989. — № 10. — С. 80 — 90.

[6] . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.

[7] . Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 14 листопада 2020.

[8] Об авторе стихотворения «Прощай, немытая Россия…» [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] // . — 2004, № 2.

[Skatov-9] Н. Н. Скатов. Всеведенье пророка: к 190-летию со дня рождения М. Ю. Лермонтова // . — 2005, № 1. — С. 13—14.

[10] И. Буккер (30.08.2015). . Русская Сила. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 23 березня 2022. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= ()

[11] . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.

[12] В. Бондаренко. Лермонтов: мистический гений^{[недоступне посилання з Декабрь 2019]}

[13] ИГОРЬ БУККЕР (28.03.2014). . Правда.Ру. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 23 березня 2022. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |subtitle= ()