Велика мечеть Кордови (араб. المسجد الكبير في قرطبة), відома також як Мечеть-собор Кордови (ісп. Mezquita-Catedral de Córdoba), або просто Мескіта (ісп. Mezquita, МФА: [meθˈkita], дослівно з іспанської — «мечеть»), офіційна церковна назва Собор Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (ісп. Catedral de Nuestra Señora de la Asunción) — колишня будівля Великої омеядської мечеті VIII століття в місті Кордова, Андалусія, перероблена в XIII столітті на кафедральний собор Кордовської римо-католицької діоцезії, присвячений Внебовзяттю Пресвятої Діви Марії.
Мечеть-собор Кордови | |
Дата створення / заснування | 786 |
---|---|
Країна | Іспанія[1][2][…] |
Адміністративна одиниця | Кордова[1][2][…] |
Дієцезія | Кордовська діоцезія |
Присвячено | Небовзяття Діви Марії |
Каталожний код | MV-01[4] |
Архітектор | d[5], d[5] і d |
Архітектурний стиль | мавританська архітектура |
Кількість відвідувачів за рік | 1 923 305 осіб (2023)[6] |
Статус спадщини | d[3], d[1] і світова спадщина ЮНЕСКО[7] |
Довжина або відстань | 178 м |
Ширина | 125 м |
Святий покровитель | Діва Марія |
Сторінка інституції на Вікісховищі | Mezquita-catedral de Córdoba |
Категорія для екстер'єру елемента | d |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Офіційний сайт(ісп.) | |
Мечеть-собор Кордови у Вікісховищі |
Координати: 37°52′43″ пн. ш. 4°46′45″ зх. д. / 37.87886542930447575° пн. ш. 4.77934163464164818° зх. д.
Велика мечеть була побудована в 785 році за наказом Абд ар-Рахмана I, який за тридцять років до того захопив Севілью та Кордову і заснував на території мусульмансьнських володінь а Аль-Андалусі (на Піренейському півострові) незалежний омеядсьий Кордовський емірат. Відповідно до усталеної християнської традиції вважається, що спочатку на місці сучасної мечеті-собору раніше стояла вестготська християнська базиліка Вікетія Сарагоського, хоча це твердження оспорюється багатьма науковцями. До кінця X століття наступники Абд ар-Рахмана кілька разів збільшували загальний розмір як самого молитовного залу, так і внутрішнього подвір'я мечеті, в цілому дотримуючись стиля початкової будівліі. Серед інших найпомітніших доповнень є побудова Абд ар-Рахманом III мінарета (завершено в 958 році), та додання багато прикрашеного нового міхраба і максура його сином Аль-Хакамом II (завершено в 971 році). Мечеть була перетворена на християнський собор у 1236 році, коли Кордова була захоплена Кастильською Короною в ході Реконкісти. Протягом перших сторіч після перетворення на християнський храм, будівля мечеті зазнала лише незначних змін. Проте в XVI столітті за ініціативи кордовської дієцезії було реалізовано великий будівельний проєкт, в ході якого в центрі молитовного залу колишньої мечеті було вбудовано новий неф і трансепт, які сформували посеред будівлі, зведеній в мавританському стилі хрестоподібну ренесансну каплицю, яка отримала назву «Головна каплиця» (ісп. Capilla Mayor). Відомо, що король Іспанії та імператор Священної Римської імперії Карл V, особисто оглянувши результати перебудови, зауважив її ініціаторам — «Якби я уявляляв результати цієї перебудови, я би не дав на неї дозволу. Ви зруйнували абсолютно унікальну річь, щоб збудувати звичайну». Колишній мінарет, який був перетворений на дзвіницю, також був значно перероблений приблизно в цей же час. Починаючи з XIX століття, сучасні реставрації призвели до відновлення та вивчення деяких елементів будівлі ісламської доби. Сьогодні будівля продовжує служити міським кафедральним християнським собором, в ній щодня відправляється меса.
Велика Кордовська мечеть є важливою пам'яткою в історії ісламської архітектури і мала значний вплив на подальший розвиток мавританської архітектури в мусульманських країнах усього Західного Середземномор'я: 86 : 77 . Це також одна з головних історичних і визначних туристичних пам'яток Іспанії, що з 1984 року разом із історичним центром Кордови внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Версії про існування римського храма
Перші твердження про те, що на місці мечеті колись стояв римський храм, присвячений Янусу, походять від іспанського священника та митця XVI століття Пабло де Сеспедеса і іноді повторюються й сьогодні. Однак Роберт Кнапп у своїй науковій праці про римську Кордову відкинув це твердження як припущення, що засноване на помилковій трактовці римських мильових каменів, знайдених у цьому районі.
Вестготська церква
Згідно з сталою традицією, вважається, що на місці Великої мечеті Кордови колись стояла вестготська християнська церква, присвячена святому Вінсенту Сарагоському, яку християни та мусульмани розділили між собою після завоювання Іспанії Омеядами. У міру того, як мусульманська громада зростала і старий храм ставав занадто малим для молитви, базиліку потроху розширювали, добудовуючи її по частинах . Таке спільне використання храму тривало до 785 року, коли християнську половину придбав Абд ар-Рахман I, після чого зніс старий храм та побудував на його місці велику мечеть Кордови. Стверджується, що згідно з умовами продажу, Абд ар-Рахман також дозволив християнам відбудувати інші зруйновані церкви, зокрема церкви, присвячені християнським мученикам святим Фаусту, Януарію та Марцеллу, які користувались у місцевого населення особливою пошаною.
Історичність цих тверджень було поставлено під сумнів, оскільки наявні археологічні докази надто незначні, а сама легенла не підтверджена свідченнями сучасників прибуття Абд ар-Рахмана I в Аль-Андалус. Оповідь про перетворення церкви на мечеть походить від історика X століття Аль-Разі і повторює подібні оповіді про ісламське завоювання Сирії, зокрема історію будівництва мечеті Омеядів у Дамаску. Для середньовічних мусульманських істориків ці паралелі служили підкресленням зв'язку правлячої в Кордові династії з сирійськими Омеядами. Інше джерело X століття згадує церкву, яка стояла на місці мечеті, не надаючи додаткових подробиць. Сучасна археологічна експозиція в мечеті-соборі Кордови демонструє фрагменти пізньоримської або вестготської будівлі з мозаїкою, що, як вважається, має свідчити про початковий християнський характер місця.
Проте за словами фахівця з історії мечеті-собору Сусани Кальво Капілла, хоча на території комплексу мечеті-собору були виявлені залишки багатьох будівель, схожих на церкви, чітких археологічних доказів того, де могла знаходитись як християнська церква Св. Вікентія, так і перша мусульианська мечеть не виявлено, і цілком можливо, що перша мечеть була новозведеною будівлею. Докази свідчать про те, що, можливо, на цьому місці швидше знаходився певний єпископський комплекс, а не окрема церква, що за легендою була розділена між мусульманами та християнами. Педро Марфіл, археолог з Університету Кордови, інтерпретуючи наявні археологічні залишки стверджував про існування на цьому місці такого комплексу, що включав християнську базиліку. Дослідник ісламського мистецтва Д. Ферчайлд Рагглс також вважає, що результати попередніх археологічних досліджень підтверджують існування колишньої церкви: 56. Проти цієї теорії виступає Фернандо Арсе-Сайнс, інший археолог, який стверджує, що жодне з численних сучасних археологічних досліджень не виявило залишків християнської іконографії, цвинтаря чи інших доказів, які б підтверджували існування церкви. Історик мистецтва Роуз Волкер в огляді пізньоантичного та ранньосередньовічного мистецтва в Іспанії також розкритикувала погляд Марфіла як такий, що покладається на упереджену інтерпретацію. Зовсім нещодавно археологи Альберто Леон і Раймундо Ортіс Урбано, що проаналізували як старі, так і нові археологічні знахідки на місці, підтвердили гіпотезу про існування на цьому місці великого єпископського комплекса. Однак, «стратиграфія» місця залишається складним питанням, яке ускладнюється її впливом на сучасні політичні дебати про культурну ідентичність в Іспанії.
Незалежно від того, які споруди могли існувати на цьому місці, майже напевно, що будівля першої мечеті міста було повністю знищено для очищення майданчику для будівництва Великої мечеті Абд ар-Рахмана І, форма якої мало пов'язана з формою попередньої мечеті .
Будівництво Великої мечеті
Велика мечеть була побудована в історичному контесті робудови нового омеядського Кордовського емірату в Аль-Андалусі, який Абд ар-Рахман I заснував у 756 році. Сам Абд ар-Рахман був утікачем з Сирії і одним із небагатьох виживших членів родини Омеядів, що правила першим спадковим халіфатом у Дамаску. Омейядський халіфат здійснив завоювання Вестготського королівства на Піренейському півострові у 711—718 роках. в У 750 році сам Омеядський халіфат було повалено під час революції Аббасидів і правляча родина була майже вся вбита або страчена під час цього перевороту. Абд ар-Рахман вижив і зміг втікти до мусульманських володінь у Північній Африці. Тут він отримав політичну та військову підтримку і з її допомогою захопив під свій контроль верховну владу над мусульманськими володіннями на Піренейському півострові, скинувши місцевого валі (губернатора) Юсуфа ібн Абд ар-Рахмана аль-Фігрі. Кордова ще раніше була столицею мусульманської провінції, і Абд ар-Рахман вирішив зробити її столицею свого незалежного емірату.
Будівництво мечеті почалося в 785—786 роках (169 рік гіджри) і закінчилося вже через рік у 786—787 роках (170 р. гіджри) . Настількі швидкі строки будівництва такої грандіозної споруди були, зокрема, забезпечені за рахунок повторного використання наявних на місці римських і вестготських будівельних матеріалів, особливо колон і капітелей: 40. У дизайні будівлі помітні сирійські (омеядські), вестготські та римські впливи, хоча ім'я архітектора мечеті невідоме. Серед майстрів, які працювали над проєктом, ймовірно, були місцеві іберійці, а також люди сирійського походження. Згідно з традиціями та історичними письмовими джерелами, Абд ар-Рахман особисто брав участь у проєкті побудови мечеті, але ступінь його впливу на проєктування мечеті дискутується .
Архітектурні особливості першої будівлі Великої мечеті
Оригінальна мечеть мала приблизно квадратний план зі сторонами завдовжки 74 на 79 метрів, порівну поділений між прямокутними гіпостильним молитовним залом на півдні та відкритим внутрішнім двором (sahn) на півночі :19 . Оскільки мечеть була побудована на похилому березі річки, знадобилася насипати великий шар землі, щоб створити рівну ділянку для будівництва:19. Зовнішні стіни молитовного залу були укріплені потужними контрфорсами, які зберіглись досьогодні .
Найвідомішим архітектурним нововведенням первісної мечеті, яке було збережено та повторено під час усіх наступних розширень мусульманської епохи, були її ряди витончених двоярусних арок, що формували 11 нав молитовного залу — одну ширшу центральну наву і по п'ять вужчих з кожного боку від неї: 40–42 : 20–21, 69. Було запропоновано багато версій щодо першоджерела натхнення для цього конкретного дизайну, що, зокрема, включають нібито подібність арок пальмового лісу з юності Абд ар-Рахмана в Сирії. Однак цілком можливо, що підстава цього рішення була прозаїчнішою і полягала швидше в «технічних» причинах, ніж мистецьких. Можливо, що вже наявні на місці колони, які повторно використовувалися з попередніх будівель, самі по собі були недостатньо високими, щоб підняти стелю молитовного залу мечеті до бажаної висоти: 40–42 . Тим паче, що приклад застосування багатоярусних арок вже існував на Піренейському півострові у вигляді збережених римських акведуків (наприклад, акведук Мілагрос у Меріді): 42 .
Оригінальний міхраб мечеті (ніша в дальній стіні, що символізує напрямок молитви) сьогодні більше не існує, але його ймовірні залишки були знайдені під час археологічних розкопок між 1932 і 1936 роками. Залишки показали, що верхня частина міхрабу була покрита капюшоном у формі мушлі, схожої на мушлю пізнішого міхраба .
Мечеть спочатку мала чотири входи, три з яких вели у внутрішній дворик, у фонтанах якого віруючі могли зробити омовіння перед входом в мечеть (один був у центрі північної стіни двору, на одній лінії з міхрабом на півдні, а ще два були на західній і східній стінах навколо двору), а четвертий вхід знаходився посередині західної стіни молитовного залу і вів відразу в приміщення мечеті. Цей останній був знаний як Баб аль-Вузара («Ворота візирів», сьогодні знані як Пуерта де Сан Естебан) і, найімовірніше, був входом, яким користувався емір і державні чиновники, які працювали в палаці, що розміщувався прямо через дорогу від мечеті .
Згідно з письмовими джерелами, на які посилався факіг (мусульманський правознавець) XI століття Ібн Сахл, внутрішній дворик мечеті був засаджений деревами принаймні з IX століття. Хоча вид посаджених дерев невідомий, той факт, що це були фруктові дерева, підтверджується Ібн Сахлом, який консультував замовників щодо того, чи заборонений такий сад і, якщо ні, то чи дозволено їсти його плоди: 92–93 . Те, що дерева залишилися рости у внутрішньому дворику, підтверджують дві печатки міста Кордови, одна 1262 року, інша 1445 року, на обох зображена мечеть (яка на той час була перетворена на собор), у дворі якої зображена висока пальма. Це свідчить про те, що Кордовська мечеть є найдавнішою мечеттю, про яку відомо, що у її дворі були висаджені дерева: 90.
Вирівнювання мечеті по Кіблі
Мечеті зазвичай були узгоджені з кіблою (напрямком молитви), що теоретично відповідає напрямку до Мекки. Від Кордови Мекка знаходиться східному— південно-східному напрямку, але Велика мечеть Кордови натомість орієнтована значно південніше. Така орієнтація, яка не збігається з орієнтацією сучасних мечетей, пояснюється історичними розбіжностями у поглядах щодо відповідного напрямку кібли в далеких західних ісламських країнах, таких як Аль-Андалус і Марокко. У цей ранній період багато мусульман у регіоні віддавали перевагу традиції, яка існувала в західному ісламському світі (Магриб і Аль-Андалус), згідно з якою кібла повинна бути орієнтована на південь, а не вказувати прямий на Мекки . Це ґрунтувалося на вислові (хадисі) Мухаммеда, який стверджував, що «те, що знаходиться між сходом і заходом, є кіблою», що таким чином узаконювало південні напрямки.
Ця практика, можливо, також була спрямована на імітацію орієнтації стін прямокутної будівлі Кааби у Великій мечеті Мекки, заснованої на іншій традиції, яка вважала різні сторони Кааби пов'язаними з різними частинами мусульманського світу. У цій традиції північно-західний фасад Кааби асоціювався з Аль-Андалусом, і, відповідно, Велика мечеть Кордови була орієнтована на південний схід, ніби обличчям до північно-західного фасаду Кааби, з її головною віссю, паралельною головній осі споруди Кааби (яка була орієнтована з південного сходу на північний захід).
Попри те, що пізніші мечеті в Аль-Андалусі були орієнтовані більше на схід (наприклад, мечеть Мадінат аль-Захра, збудована в X столітті неподалік від Кордови), пізніші розширення Великої мечеті не намагалися змінити її початкову орієнтацію
.Розширення мечеті
Перші доповнення
У 793 році син і наступник Абд ар-Рахмана I, Хішам I, додав до мечеті ṣawma'a, притулок для муедзина на верхній частині зовнішньої стіни, оскільки мечеть ще не мала мінарету (у ранніх мечетях мінарет ще не був стандартним елементом) : 45 .
Мечеть була значно розширена Абд ар-Рахманом II (правління 822—852) приблизно між 833 і 848 роками . Це розширення повторило оригінальний дизайн, збільшивши існуючі 11 нав на вісім додаткових аркових прольотів на південь : 45 : 21 . Таким чином молитовний зал збільшився на 64 метри в довжину .
Під час цього розширення будівельники не використовували старовинні мармурові капітелі, як це було при будівництві оригінальної мечеті, а виготовляли новікоринфський ордер, але дещо відрізнялися від класичних моделей, таким чином натякаючи на майбутню еволюцію архітектурної скульптури в Аль-Андалусі: 45 . Один із ймовірних прикладів цих капітелей зараз зберігається в Національному археологічному музеї в Мадриді та містить арабський напис архаїчним куфічним шрифтом, який благословляє Абд ар-Рахмана II 241 . Роботи з розширення могли бути незавершеними, коли Абд ар-Рахман II помер у 852 році, і, можливо, їх завершив його син і наступник, Мухаммед I (правління 852—886) .
. Ці нові капітелі були наслідувалиМухаммед I провів різні інші роботи в мечеті та, як повідомляється, створив максуру (простір для молитви, призначений для правителя)Аль-Мундхір (правління 886—888) своєю чергою додав до мечеті скарбницю . Син Аль-Мундхіра, Абдалла (правління 888—912), побудував перший піднятий над вулицею прохід до мечеті, знаний як сабат, який з'єднував мечеть безпосередньо з палацом Омеядів через дорогу. Відтоді цей прохід дозволяв правителю входити в мечеть приватно, де він залишався непоміченим за ширмою максури, таким чином відокремлюючи його від загалу під час молитви . Нові версії цього проходу пізніше будуть перебудовані під час наступних розширень мечеті .
15-16. 855 року він також відновив ворота Баб аль-Вузара (сьогодні Пуерта-де-Сан-Естебан). Таким чином, оздоблення цих воріт, ймовірно, датуються саме цим часом, і його часто відзначають як важливий прототип пізніших мавританських воріт . Син МухаммедаРозширення Абд ар-Рахмана III
У X столітті Абд ар-Рахман III (правив в 912—961 рр.) проголосив себе халіфом і перетворив Кордовський емірат в Кордовський халіфат. Починаючи з 951—952 років, у рамках своїх різноманітних будівельних проєктів він переробив і розширив внутрішній двір Великої мечеті та збудував її перший справжній мінарет (вежу, з якої лунає заклик до молитви), . Нові роботи, включаючи мінарет, були завершені в 958 році, про що свідчить збережений напис на мармуровій дошці з ім'ям Абд ар-Рахмана III, а також іменами майстра будівництва та керівника робіт .
Мінарет мав висоту 47 метрів і мав квадратну основу зі стороною 8,5 метрівФесі в Марокко, було частково задумано як візуальне підкресленя його зростаючого авторитету як халіфа та, можливо, також було спрямовано кинути виклик суперникові з шиїтського Фатімідському халіфату в Магрибі, де не було подібних структур .
. Вчений Джонатан Блум припускає, що будівництво мінарету Абд ар-Рахманом III, а також фінансування ним будівництва інших мінаретів приблизно в той же час уАбд ар-Рахман III також посилив північну стіну двору, додавши ще один «фасад» перед старим з боку дворустовпів і колон (подібно до його сучасного вигляду) .
. Історичні звіти розходяться щодо того, чи мав завершений внутрішній двір галерею або портик (як це існує сьогодні та як було поширено у дворах інших мечетей). Багато сучасних вчених стверджують, що в цей час у внутрішньому дворику була охоплююча галерея і що його дизайн передбачав чергуванняРозширення Аль-Хакама II
Син і наступник Абд ар-Рахмана III, Аль-Хакам II (правління 961—976), був освіченою людиною і брав участь в архітектурних проєктах свого батька. Під час свого правління, починаючи з 961 року, він ще більше розширив молитовний зал мечеті вдовжину. Зал був додатково розширений на 45 метрів на південь, до нього було додано ще 12 аркових прольотів, які знову повторювали двоярусні арки первісного проєкту . Під час цього розширення були здійснені деякі з найважливіших архітектурних доповнень та інновацій в мечеті .
На початку розширення аль-Хакама центральний «неф» мечеті було оздоблено витонченим ребристим куполом (тепер частина Капелли да Вільявісьйоса). Прямокутна максура (простір для молитви, призначений для правителя) навколо нового міхрабу мечеті була прикрашена набором унікальних переплетених багатошарових арок. Прямокутна площа всередині цього, перед міхрабом, була закрита ще трьома декоративними ребристими куполами. Куполи та нова ніша міхрабу були закінчені в листопаді чи грудні 965 року. Напис містить імена чотирьох майстрів, які також працювали в Залі прийомів (Salon Rico) Мадінат аль-Захра .
Невдовзі після цієї дати як середній купол максури, так і поверхні стін навколо міхрабу були вкриті золотою мозаїкою у візантійському стилі. Відповідно до мусульманських авторів, таких як Ібн Ідхарі, Аль-Хакам II звернувся до візантійських імператорів (спочатку до Нікіфора II Фоки) у Константинополі з проханням надіслати йому для цього завдання досвідчених майстрів по створенню мозаїк. Імператор погодився і послав йому майстрів разом із приблизно 1600 кг мозаїчної плитки в подарунок. Візантійські майстри навчили майстрів халіфа, які згодом стали достатньо вправними, щоб виконувати роботу самостійно. Робота по створенню мозаїк була закінчена цією командою наприкінці 970 або на початку 971 р .
Робота Аль-Хакама II над мечеттю також включала введення в експлуатацію нового мінбара (амвону) у 965 році, на завершення якого знадобилося від 5 до 7 років. На жаль, деталі його будівництва та хронології заплутані інколи суперечливими історичними джерелами. Ібн 'Ідхарі, наприклад, зазначає, що Аль-Хакам збудував в цей час два мінбари, причому один з них, можливо, був зруйнований або замінений . У будь-якому випадку, той мінбар, який зберігся і став асоціюватися з мечеттю, був відзначений багатьма авторами за його майстерність. Його виготовляли з дорогоцінних порід дерева, таких як чорне дерево, самшит і «запашна» деревина, і інкрустували слоновою кісткою та іншими кольоровими деревами, такими як червоний і жовтий сандал. Сучасні вчені вважають, що мінбар мав колеса, які дозволяли його закочувати в камеру зберігання та витягувати з неї .
Розширення аль-Мансура
Останнє значне розширення мечеті під правлінням мусульман відбулося у 987—988 роках за наказом Аль-Мансура (Альманзора), самодержавного візира халіфа Хішама II . Замість того, щоб за прикладом своїх попередників збільшувати мечеть вдовжину далі на південь, що було ускладнено через близькість берега річки, Аль-Мансур збільшив мечеть вшир на схід, розширивши і внутрішній двір і молитовний зал на 47,76 метрів і додавши до мечеті вісім нових оточених арками прольотів (нав), довівши їх загальну кількісь до дев'ятнадцати. Нова прибудова займала 8600 квадратних метрів і зробила мечеть найбільшою в мусульманському світі за межами Аббасидського Іраку .
У новій прибудові знову відтворено той самий дизайн з використанням двоярусних арок. Однак капітелі, виготовлені для сотень нових колон, мають спрощений і менш декоративний дизайн, що може відображати поспіх, у якому вони були виготовленісобору Сантьяго-де-Компостела і, як повідомляється, наказав їх переплавити та перетворити на канделябри для мечеті, хоча жоден з цих канделябрів не зберігся .
. Нова східна стіна мечеті мала десять багато прикрашених зовнішніх порталів, подібних до порталів на західній стороні мечеті, хоча вони були серйозно перероблені в XX столітті . Під час своїх військових походів по території Піренейського півострова, Аль-Мансур захопив дзвониПізніша ісламська історія мечеті (XI—XII ст.)
Після розпаду халіфату Омеядів у Кордові на початку XI століття, подальші розширення мечеті не проводилися. Криза центральної влади мала негайні негативні наслідки для мечеті, яка була пограбована та пошкоджена під час фітни (громадянського конфлікту), що відбулася після падіння халіфату (приблизно між 1009 і 1030 роками). Сама Кордова також зазнала занепаду, але залишалася важливим культурним центром. Під правлінням Альморавідів ремісничі майстерні Кордови отримали замовлення на розробку нових розкішних мінбарів для найважливіших мечетей Марокко — найвідомішого мінбара мечеті Кутубія, замовленого в 1137 році — які, ймовірно, були натхненні моделлю мінбара Аль-Хакама II у Великій мечеті.
У 1146 році християнська армія кастильського короля Альфонсо VII ненадовго зайняла Кордову. Архієпископ Толедо Раймон де Совета в супроводі короля очолив месу всередині мечеті, щоб «освятити» будівлю. Згідно з мусульманськими джерелами, перед тим, як залишити місто, християни пограбували мечеть, забравши її канделябри, золото і срібло з фіала мінарету та дорогоцінні елементи оздоблення мінбара. В результаті як цього пограбування, так і попереднього пограбування під час фітни, мечеть втратила майже усе своє коштовне оздоблення.
У 1162 році, після загального періоду занепаду та численних облог, альмохадський халіф Абд аль-Мумін наказав підготувати Кордову до того, щоб перетворити на його столицею в Аль-Андалусі. У рамках цієї підготовки два його сини та губернатори, Абу Якуб Юсуф і Абу Саїд, наказали відновити місто та його пам'ятники. Архітектор Ахмад ібн Басо (який пізніше був відомий своєю роботою над Великою мечеттю Севільї) відповідав за виконання цієї програми відновлення . Невідомо, які саме будівлі він реставрував, але майже напевно він реставрував Велику мечеть. Цілком імовірно, що мінбар мечеті також був відреставрований у той час, оскільки відомо, що надалі він зберігався аж до XVI століття.
Перетворення мечеті на християнський храм
Завоювання Кордови Кастильським королівством і перетворення мечеті на християнський собор (XIII століття)
У 1236 році Кордова була завойована кастильським королем Фернандо III в рамках Реконкісти. Після завоювання міста мечеть була перетворена на католицький собор, присвячений Діві Марії (ісп. Santa Maria). 29 червня того ж року тут відбулася перша меса. За словами Хіменеса де Рада, Фернандо III також здійснив символічний акт повернення колишніх дзвонів собору Сантьяго-де-Компостела, які були пограбовані Аль-Мансуром і переплавлені на канделябри для мечеті, назад до Сантьяго-де-Компостела.
Попри переобладнання, під час ранньої християнської історії будівлі відбулись лише незначні зміни в її структурі, які здебільшого обмежувались створенням невеликих каплиць і додаванням нових християнських гробниць і оздоблення . Навіть мінбар мечеті, мабуть, перебував в оригінальній камері для зберігання, хоча невідомо, чи використовувався він якимось чином у цей час (в подальшому мінбар зник, але він все ще існував у XVI столітті, коли його, очевидно, побачив Амбросіо де Моралес).
Перший вівтар собору було встановлено відразу в 1236 році під великим ребристим куполом на краю розширення мечеті Аль-Хакама II у X столітті, ставши частиною того, що сьогодні називається Каплиця Вільявісьйоса (ісп. Capilla de Villaviciosa) і першою головною каплицею собору під назвою Antigua Capilla Mayor. Немає вказівок на те, що навіть цей простір був значно змінений у своїй структурі в цей час. Область уздовж південної стіни, де знаходились міхраб та максури мечеті, була перетворена на каплицю Сан-Педро, і, як повідомляється, там зберігалася гостія. Те, що сьогодні є Каплицею Зачаття (Capilla de Nuestra Señora de la Concepción) XVII століття, розташоване у західної стіни біля внутрішнього двору, спочатку у XIII столітті було баптистерієм. Ці три області, здається, були найважливішими центрами християнської діяльності у ранньому соборі. Мінарет мечеті також був перетворений на дзвіницю для собору лише з косметичними змінами, такими як розміщення хреста на його вершині.
Примітно, що в ранній період собору-мечеті працівниками, відповідальними за обслуговування будівлі (яка зазнала аварійного стану в попередні роки), були місцеві мусульмани (мудехари). Деякі з них отримували платню від церкви, але багато з них працювали в рамках виконання «трудового податку» на мусульманських ремісників (пізніше поширеного на мусульман усіх професій), який вимагав від них працювати два дні на рік на соборі. будівля. Цей податок був встановлений короною і був унікальним для міста Кордова. Ймовірно, його було засновано не лише для того, щоб використати досвід мудехарів, але й щоб компенсувати відносну бідність капітулу собору, особливо у зв'язку з монументальним завданням ремонту та обслуговування такої великої будівлі. У той час ремісники та теслі Мудехар особливо цінувалися в регіоні та навіть мали монополії в деяких кастильських містах, таких як Бургос.
Протягом наступних століть по внутрішній периферії будівлі поступово створювалися інші каплиці, багато з них були поховальними каплицями, побудованими завдяки приватним донаторам. Першою точно датованою каплицею, яка була побудована вздовж західної стіни, є каплиця Сан-Феліпе і Сантьяго в 1258 році. Каплиця Сан-Клементе була створена в південно-східній частині мечеті в 1262 році. Деякі ранньохристиянські елементи, такі як вівтар, присвячений Сан-Бласу (встановлений у 1252 році) і вівтар Сан-Мігеля (1255), зникли в наступні століття
.Ранні доповнення (XIV—XV ст.)
Першим великим доповненням до будівлі під християнськими покровителями є Королівська каплиця (Capilla Real), розташована безпосередньо за західною стіною каплиці Вільявісьйоси. Дата її будівництва невідома, і хоча іноді вважають, що це відбулось за часів Альфонсо X, Хізер Еккер стверджував, що документальні свідчення доводять, що її будівництво розпочалось не раніше XIV століття, коли Контаніця Португальська, дружина Фернандо IV, зробила пожертвування на будівництво каплиці Вона була закінчена королем Енріке II у 1371 році, який переніс сюди останки свого батька Альфонсо XI і діда Фернандо IV (пізніше їхні останки були перенесені в 1736 році до церкви Сан-Іполіто).
Королівська каплиця була побудована в розкішному мудехарському стилі з ребристим куполом, дуже схожим на купол сусідньої Каплиці Вільявісьйоса, і з поверхнями, вкритими різьбленою ліпниною, типовою для насрідської архітектури того часу. Використання мавританського стилю Мудехар для королівської похоронної каплиці (та для інших об'єктів, таких як Севільський Алькасар) тлумачиться сучасними вченими як бажання християнських королів привласнити престиж мавританської архітектури Піренейського півострова, подібно до того, як Кордовська мечеть сама по собі була потужним символом політичної та культурної влади колишнього халіфату Омеядів, яку кастильці прагнули привласнити.
Наприкінці XV століття була проведена значніша модифікація каплиці Вільявісьйоса, де був створений новий неф у готичному стилі шляхом приберання деяких арок мечеті на східній стороні каплиці та додавання готичних арок і склепінь. Неф датований 1489 роком, і його будівництвом керував єпископ Іньїго Манріке. Спочатку тут була серія візантійсько-італійських фресок Алонсо Мартінеса, які зображували святих і королів, але лише одна з цих фресок збереглася до наших днів і зараз зберігається в Музеї образотворчих мистецтв у Кордові.
Великі перебудови (XVI—XVIII ст.)
Однак найзначнішою зміною було будівництво ренесансного нефа та трансепту, що утворили, посеред великої споруди мечеті нову «Головну каплицю» (ісп. Capilla Mayor), що розпочалось в 1523 році. Проєкт, ініційований єпископом Алонсо де Манріке, зустрів рішучу опозицію з боку міської ради Кордови. Зрештою капітул собору виграв свою справу, звернувшись до імператора Карла V, який дав свій дозвіл на продовження проєкту. Коли Карл V пізніше побачив результат будівництва, він, як вважають, був незадоволений, і, як стверджується, прокоментував: «Ви побудували те, що ви чи хтось інший могли побудувати будь-де; для цього ви зруйнували те, що було унікальним у світі».
Проєктування новго нефа і трансепта було доручено архітектору Ернану Руїсу I. Перед своєю смертю в 1547 році він збудував стіни хорів до вікон і готичні склепіння з південного боку. Він також працював над східною частиною будівлі мечеті (прибудова, додана Аль-Мансуром), додавши готичні склепіння до нефів мечеті в цій області. Його син, Ернан Руїс II «молодший», взяв на себе проєкт після смерті батька. Він відповідав за будівництво стін трансепту на всю висоту, а також контрфорсів, що підтримували конструкцію. Після нього проєкт було доручено архітектору Хуану де Очоа, який завершив проєкт у стилі маньєризму. Останнім елементом стала конструкція еліптичного центрального купола трансепту, побудованого між 1599 і 1607 роками.
Після завершення роботи Хуана де Очоа єпископ Дієго де Мардонес ініціював будівництво головного вівтаря і сам зробив значну пожертву на проєкт. Вівтарний образ був розроблений у стилі маньєризму Алонсо Матіасом, а будівництво розпочалося в 1618 році. Серед інших художників, які брали участь у його виконанні, були Себастьян Відаль, Педро Фрейле де Гевара та Антоніо Паломіно.
У 1589 році сильний шторм (або землетрус) завдав шкоди колишньому мінарету, який використовувався як дзвіниця, і було вирішено переробити та зміцнити вежу. Було вибрано проєкт Ернана Руїса III (сина Ернана Руїса II), який помістив оригінальну структуру мінарету в нову дзвіницю в стилі Відродження. Деякі з верхніх секцій мінарету були знесені в процесі. Будівництво почалося в 1593 році, але зрештою зупинилося через те, що ресурси були витрачені на будівництво нової нави собору та трансепта, що відбувалося одночасно. Ернан Руїс III помер у 1606 році і не зміг побачити його завершення. Будівництво відновилося під керівництвом архітектора Хуана Секеро де Матілья в 1616 році, а вежа була закінчена в 1617 році.
Нова вежа, однак, мала недоліки, і потребувала ремонту вже у середині XVII століття, лише через кілька десятиліть після свого будівництва. Для вирішення проблеми собор найняв архітектора Гаспара де ла Пенья. Він зміцнив вежу та змінив початковий проєкт Пуерта дель Пердон («Двері прощення»), яка проходила через основу вежі. 1664 року Гаспар додав новий купол на вершині дзвіниці, на якому він поставив статую Святого Рафаеля, виконану скульпторами Педро де ла Пас і Бернабе Гомесом дель Ріо. 1727 року вежа була пошкоджена ще одним штормом, а в 1755 році її частини (переважно декоративні деталі) були пошкоджені Лісабонським землетрусом 1755 року. Французькому архітектору Бальтасару Древетону було доручено реставрувати та ремонтувати споруду протягом 8 років.
У березні 1748 року розпочалося будівництво хорів Головної каплиці (ісп. Capilla Mayor), яке доручили Педро Дуке Корнехо. Спочатку роботи фінансувались за рахунок великого заповіту архідиякона Хосе Діаса де Рекальде в 1742 році. Робота над хором була завершена в 1757 році, хоча Дуке Корнехо, який працював над нею безперервно протягом майже десяти років, помер лише за два тижні до офіційного відкриття завершеного хору.
Сучасні реставрації (XIX—XXI ст.)
У 1816 році з-за колишнього вівтаря старої Каплиці Сан-Педро було виявлено оригінальний міхраб мечеті. Під керівництвом Патрісіо Фурріеля було відновлено ісламську мозаїку міхрабу, зокрема частини, які були втрачені. Подальші реставраційні роботи, зосереджені на будівлі колишньої мечеті, проводилися між 1879 і 1923 роками під керівництвом Веласкеса Боско, який, серед іншого, демонтував барокові елементи, які були додані до каплиці Вільявісьйоси, і виявив там елементи попередньої споруди. У цей період, у 1882 році, будівлю Мечеті-собору було оголошено національним пам'ятником. Подальші дослідницькі роботи та археологічні розкопки як у самій будівлі мечеті, так і у її внутрішньому дворі проведені Феліксом Ернандесом між 1931 і 1936 роками. Пізніше вчені відзначили, що сучасні реставрації, починаючи з XIX століття, частково зосереджувалися на «реісламізації» (в архітектурному плані) частин мечеті-собору. Це відбулося в контексті ширших заходів шодо дослідження та відновлення споруд ісламської епохи, що розпочались у XIX столітті .
У 1984 році мечеть-собор була оголошена ЮНЕСКО об'єктом всесвітньої спадщини, а в 1994 році цей статус був поширений на весь історичний центр Кордови. Проєкт реставрації дзвіниці розпочався в 1991 році і завершився в 2014 році, тоді як трансепт і хор ренесансного собору також були відреставровані між 2006 і 2009 роками. Подальші реставрації таких об'єктів, як каплиці та деяких зовнішніх воріт, продовжували відбуватися до кінця 2010-х років.
Архітектура
Велика мечеть Кордови протягом століть грала важливу роль для ісламської громади Аль-Андалуса. У Кордові, столиці Омеядів, мечеть вважалася серцем і центром міста. Мухаммад Ікбал описав її внутрішній простір як «незліченні стовпи, схожі на ряди пальм в сирійських оазах». Для мешканців Аль-Андалуса «краса мечеті була настільки сліпучою, що її неможливо описати».
Після всіх історичних розширень мечеть-собор займає площу 180x130 м. Оригінальний план будівлі повторює загальну форму деяких із найдавніших мечетей, побудованих ще на світанку ісламу. Деякі з її особливостей повторювали прецеденти в омейядській Великій Мечеті у Дамаску, яка важливою зразковою моделлю. Мечеть мала прямокутну молитовну залу з проходами, розташованими перпендикулярно кіблі, напрямку, куди моляться мусульмани. Має товсті зовнішні стіни, що дещо нагадують фортецю. На півночі розташований просторий внутрішній двір (колишній sahn), оточений аркадною галереєю, з воротами на північній, західній і східній сторонах і фонтанами, які замінюють колишні фонтани мечеті, які використовувалися для омовіння. на західній стороні мечеті колись існував міст або підвищений прохід (sabat), який з'єднував молитовний зал безпосередньо з палацом халіфа, що знаходився через дорогу. Аль-Разі, арабський письменник, говорить про цінний мармур винного кольору, отриманий з гір цього району, який часто використовувався для прикрашання нефів мечеті.
Прибудови християнської епохи (після 1236 р.) включали багато невеликих каплиць по всій будівлі та різні відносно косметичні зміни. Найістотнішими та найпомітнішими доповненнями є хрестоподібні нава та трансепт Головної Каплиці (Capilla Mayor), де сьогодні проводиться меса, яку почали зводити у XVI столітті та «вбудували» в середину молитовного залу колишньої мечеті, а також реконструкцію колишнього мінарету в ренесансну дзвіницю.
Гіпостильний зал
Гіпостильний зал сучасної мечеті-собору зберігся від початкової ісламської споруди та служив її головним молитовним місцем, а також використовувався для інших цілей. Він служив центральним молитовним залом для особистих молитов, для п'яти щоденних мусульманських молитов і спеціальних п'ятничних молитов, які супроводжувалися проповіддю. Він також міг служити залом для навчання та розгляду справ шаріату під час правління Абд аль-Рахмана I та його наступників.
Зал був просторим приміщенням з пласкою підлогою та дерев'яними стелями, які підтримувалися рядами двоярусних арок (аркад), що спиралися на колони. Ці ряди арок розділяли початкову будівлю на 11 проходів або «нефів», що йшли в напрамку кібли з півночі на південь, від внутрішнього саду мечеті до стіни з міхрабом, і пізніше їх було збільшено до 19 завдяки розширенню Аль-Мансура. Аркові пройоми, у свою чергу, утворювали перпендикулярні напрямку кібли проходи, що йдуть між колонами зі сходу на захід. Приблизно 850 колон були виготовлені з яшми, оніксу, мармуру, граніту та порфіру. При будівництві початкової мечеті всі колони та капітелі були повторно використані з більш ранніх римських і вестготських будівель, але під час подальших розширень (починаючи з Абд ар-Рахмана II) використовувались нові капітелі вже мавританського виробництва, які еволюціонували з попередніх римських моделей . Головний неф, який веде до міхрабу, спочатку був центральним нефом мечеті, але після добудови Аль-Мансура, що змістила центр будівлі на схід, головний неф став ділити будівля не симетрично і виявився зміщеним ближче до її західної сторони. Він трохи ширший за інші нефи, демонструючи певну ієрархію в плані мечеті: 40 : 20. Двоярусні арки були нововведенням, яке дозволило встановити вищі стелі, ніж це було б можливо з відносно низькими колонами. Вони складаються з нижнього ярусу підковоподібних арок і верхнього ярусу напівциркульних арок: 20. Вусуари арок чергуються між червоною цеглою та білим каменем . Подібні зміни кольорів були поширені в архітектурі Омеядів у Леванті та в доісламській архітектурі на Піренейському півострові . За словами Анвара Г. Чейне, арки були натхненні арками в мечеті Купол Скелі. Підковоподібні арки були відомі на Піренейському півострові в вестготський період (наприклад, церква VII століття Сан-Хуан-де-Баньос), і меншою мірою у візантійських і Омеядських регіонах Близького Сходу; однак традиційна «мавританська» арка розвинулася у свою особливу та трохи витонченішу версію .
Архітектурна система мечеті, яка складається з повторюваних двоярусних арок, з невеликим оздобленням поверхні, вважається однією з її найінноваційніших характеристик і була предметом багатьох коментарів. Гіпостильний зал по-різному описується як схожий на «ліс колон»
і має ефект, схожий на «дзеркальну залу» . Вчений Джерілін Доддс узагальнив візуальний ефект гіпостильної зали наступним чином .Таким чином, інтерес до інтер'єру мечеті створюється не застосуванням декоративного оздоблення окремої будівлі, а трансформацією морфем самої архітектури: арок і вусуарів. Оскільки ми поділяємо переконання, що архітектурні компоненти за визначенням повинні поводитися логічно, їхнє перетворення на агентів хаосу підживлює базову підривну дію наших очікувань щодо природи архітектури. Напруга, яка зростає через ці спотворені очікування, створює інтелектуальний діалог між будівлею та глядачем, який буде характеризувати розвиток дизайну Великої мечеті Кордови протягом понад двохсот років.
Стеля
Оригінальна пласка дерев'яна стеля мечеті була зроблена з дерев'яних дошок і балок з різьбленим і розписним декором
. Збережені фрагменти оригінальної стелі, деякі з яких зараз демонструються у дворі Апельсинів, були виявлені в XIX столітті, що дозволило сучасним реставраторам реконструювати стелі деяких із західних частин мечеті відповідно до їх оригінального стилю .Східні нави залу (у розширенні аль-Мансура), навпаки, тепер покриті високими готичними склепіннями, які були додані в XVI столітті Ернаном Руїсом I
. Зовні будівля має двосхилі дахи, покриті черепицею.Міхраб і максура
Молитовний зал має багато прикрашений міхраб (нішу в стіні, що символізує напрямок молитви), оточений архітектурно визначеною максурою (областю, відведеною для еміра або халіфа під час молитви), яка датується розширенням халіфа Аль-Хакама II після 965 року. Ця територія максури охоплює три затоки вздовж південної стіни кібли перед міхрабом і була відокремлена від решти мечеті складним екраном із пересічних підковоподібних і багатолопатевих арок; особливість, яка згодом мала великий вплив на подальший розвиток мавританської архітектури. Міхраб відкривається в стіні в середині цієї максури, а двоє дверей оточують його з боків. Двері справа, Баб аль-Сабат («двері сабату»), відкривали доступ до проходу, який спочатку вів до сабату, піднятого проходу над вулицею, який з'єднував мечеть із палацом халіфа. Двері ліворуч, Баб Байт аль-Мал («двері скарбниці»), вели до скарбниці, розташованої за стіною кібли (зараз частково зайнята скарбницею собору) : 136, 143 .
Міхраб складається з підковоподібної арки, що веде до невеликої семикутної камери, покритої куполом у формі раковини над кільцем багатолопатевих глухих арок і різьблення: 75–76. Це найперший відомий міхраб, який складається з фактичної кімнати, а не просто ніші в стінісліпа аркада з багатолопатевих арок. Нижні стіни з обох боків міхрабу оздоблені мармуровими панелями з різьбленими арабесковими рослинними мотивами, тоді як стрижні над аркою також заповнені різьбленими арабесками. Однак вусуари арки, а також прямокутна рама з альфіза та сліпа аркада над нею заповнені золотою та скляною мозаїкою. Ті, що у вусуарах і сліпій аркаді, утворюють рослинні та квіткові мотиви, тоді як ті, що в альфізі та в менших смугах на пружинах арки містять арабські написи куфічним шрифтом: 75–76 . Двоє дверей з обох боків секції міхрабу також обрамлені подібним, але менш витонченим мозаїчним декором.
. Під підковоподібною аркою знаходяться дві пари коротких мармурових колон із капітелями — кожна пара має одну червону колону та одну темно-зелену колону — які, як вважають, були повторно використані з міхраба попереднього розширення мечеті Абд аль-Рахманом II: 75. Міхраб, у свою чергу, оточений типовим розташуванням променистих аркових декорацій і прямокутним обрамленням або альфізом, який також видно в дизайні більш ранніх західних воріт мечеті Баб аль-Вузара (сучасна Пуерта де Сан Естебан) і ймовірно також був присутній у проєкті першого міхрабу мечеті . Над цим альфізом розташована ще одна декоративнаКожна з трьох ніш в області максура (простір перед міхрабом і простір перед двома бічними дверима) покриті вишуканими ребристими куполами. Використання пересічних арок у цій зоні також вирішило проблему створення додаткової опори, щоб витримати вагу та тягу цих куполів: 72 . Самі куполи побудовані з восьми пересічних кам'яних ребер. Замість того, щоб зустрічатися в центрі купола, ребра перетинаються одне з одним поза центром, утворюючи восьмикутну зірку з восьмикутним «фестончастим» куполом у центрі: 70–73 . Середній купол, перед міхрабом, особливо складний і також покритий мозаїчним декором
.Вчені підтвердили, що у стилі мозаїки в цій частині мечеті відчувається сильний вплив візантійської мозаїки, що підтверджує історичні розповіді про те, що халіф просив у візантійського імператора надіслати досвідчених мозаїків і той відгукнувся на таке проханняОмеядським халіфатом на Близькому Сході, зокрема з Великою мечеттю Омеядів у Дамаску, де візантійські мозаїки були помітним елементом оздоблення .
. Вчені стверджують, що таке використання візантійської мозаїки також є частиною загального бажання — свідомого чи ні — Кордовських Омеядів викликати зв'язки з раннімТакий Він, Знавець усіх речей, прихованих і відкритих, Піднесений, Милосердний. Він – Живий, немає Бога, крім Нього; взивайте до Нього, віддаючи Йому щиру відданість, хвала Богу, Господу світів.
- Вид на пересічні арки в районі максури навколо міхрабу
- Міхраб
- Різьблений мармуровий декор на нижніх стінах навколо міхрабу
- Мозаїка у вусуарах арки міхрабу
- Частина куфічних написів у мозаїці альфіза над міграбом
- Сліпа аркада над альфізом, з мозаїкою
- Інтер'єр міхрабу та його купол у формі мушлі
- Середній купол над максурою, перед міхрабом
- Баб Байт аль-Мал, ліворуч від міхрабу, дверей, які вели до скарбниці мечеті
- Купол перед Баб Байт аль-Мал
- Баб аль-Сабат, праворуч від міхрабу, дверей, які вели до проходу, що з’єднується з палацом халіфа
- Купол перед Баб аль-Сабат
Арабські написи
Арабські написи в оздобленні навколо міхрабу є першим великим прикладом програми політично-релігійних написів в архітектурі Аль-Андалуса. Вони містять вибрані уривки з Корану, а також написи на фундаменті, що вихваляють покровителя (халіфа Аль-Хакама II) і людей, які допомагали в проєкті будівництва .
Найбільший напис альфіза (прямокутної рамки) навколо міхрабу, виконаний мозаїкою золотими куфічними літерами на темному тлі, починається двома уривками з Корану (сура 32:6 і сура 40:65), які перекладаються як:
Такий Він, Знавець усіх речей, прихованих і відкритих, Піднесений, Милосердний. Він – Живий, немає Бога, крім Нього; взивайте до Нього, віддаючи Йому щиру відданість, хвала Богу, Господу світів
Далі йде текст, що вшановує експансію аль-Хакама:
Дякую Богу, Господу світів, який обрав імама аль-Мустансіра Біллаха, 'Абд Аллаха аль-Хакама аміра аль-му'мініна, нехай Бог збереже його в праведності, для цієї поважної споруди і хто був йому допомогою в [здійсненні] його вічну структуру, з метою зробити її просторішою для своїх послідовників... на виконання його та їхніх бажань, і як вияв Його благодаті до них.
Безпосередньо всередині цієї прямокутної рамки з написом є коротший напис у горизонтальній мозаїчній смузі над міхрабом темними літерами на золотому фоні, який цитує суру 59:23, перекладену як:
Бог є Той, крім Кого немає іншого бога. Володар, Святий, Джерело миру (і досконалості), Охоронець віри; Хранитель Безпеки, Піднесений могутністю, Непереборний, Всевишній. Слава Богу! (Він вищий) над партнерами, які вони приписують Йому.
Більше написів висічено на кам'яних імпостах по обидві сторони арки міхрабної ніші, над невеликими зачепленими колонами. Вони включають вшановування наказу аль-Хакама II «встановити ці дві опори того, що він заснував на чистоті та з дозволу Бога», разом із частиною сури 7:43 . «Дві опори» можуть бути посиланням на колони міхрабу, але ширший текст, ймовірно, додає метафоричне та релігійніше тлумачення: 88 .
Напис також міститься в мозаїках середнього купола максури перед міхрабом. Він проходить навколо основи центрального восьмикутного купола і містить вірші з Корану (сура 22: 77–78) :
О ви, хто вірує! Вклоніться, поклоніться і поклоніться своєму Господу; і робити добро; щоб ви могли процвітати. І боріться в Його справі так, як ви повинні боротися (зі щирістю та під контролем). Він вибрав вас і не наклав на вас труднощів у релігії; це культура вашого батька Авраама. Це Він назвав вас мусульманами, як раніше, так і в цьому (Одкровенні); щоб апостол був свідком за вас, а ви – за людей!.
Нуха Н. Н. Хурі, дослідник ісламської архітектури, витлумачив цю колекцію написів у розширенні будівлі аль-Хакамом II як спробу представити мечеть як «універсальну ісламську святиню», подібну до мечетей Мекки та Медіни, і щоб зобразити халіфа аль-Хакама II як знаряддя, за допомогою якого Бог збудував цю святиню. Це сформулювало офіційну історію династії Омеядів у пророчих термінах, просуваючи ідею про те, що нові халіфи Омеядів у Кордові мають універсальну прерогативу в ісламському світі: 88–89.
Купол Каплиці Вільявісьйоси
У нефі (проході) гіпостильного залу, який веде до міхрабу, на місці, яке знаменує початок розширення Аль-Хакама в X столітті, знаходиться монументальний ребристий купол з вишуканим декором. Ребра цього купола мають іншу конфігурацію, ніж у куполів перед міхрабом. Їх перетин створює квадратний простір у центрі з надбудованим восьмигранним фестончастим куполом. Загалом перетини ребер створюють 17 склепінчастих відділень квадратної або трикутної форми різних розмірів, кожне з яких додатково прикрашене різноманітними мініатюрними ребристими куполами, міні-куполами у формі зірки та фестончатими формами: 72. Простір молитовного залу під цим куполом був обгороджений з трьох сторін витонченими ширмами з переплетених арок, подібних до ширм максури, але ще складніших. Цей архітектурний ансамбль, очевидно, позначав перехід від старої мечеті до розширення Аль-Хакама II, який, на думку деяких вчених, мав статус, подібний до «мечеті в мечеті»
.Зараз купол є частиною Каплиці Вільявісьйоси, а дві з трьох ширм з переплетених арок все ще присутні (західна зникла і її замінив готичний неф VX століття, доданий до каплиці). Подібно до вишуканих декоративних арок, цей купол та інші ребристі куполи максури мали вплив на наступну мавританську архітектуру того періоду, знову з'явившись у простіших, але оригінальних формах у невеликій мечеті Баб аль-Мардум у Толедо та породивши інші декоративні елементи, такі як набагато пізніші ліпні куполи Великої мечеті Тлемсена та Великої мечеті Тази: 79, 116, 182 : 195—197, 271 .
- Переплетені арки біля входу Прибудова Аль-Хакама II в X столітті (каплиця Вільявісіоса)
- Ребристий купол біля входу. Прибудова Аль-Хакама II в X столітті (каплиця Вільявісіоса)
- Деталі одного з кутів купола
Внутрішній двір
Внутрішній дворик сьогодні відомий «Двір апельсинових дерев» (Patio de los Naranjos). До XI століття внутрішній двір мечеті (також знаний як сахн) був грунтовим, засадженим цитрусовими деревами та пальмами, які зрошувались спочатку дощовою водою з цистернами, а пізніше водою з акведука. Розкопки вказують на те, що дерева були висаджені певною схемою з поверхневими зрошувальними каналами. Кам'яні канали, які можна побачити сьогодні, не є оригінальними:152 . Як і в більшості аналогічних подвір'їв мечетей, тут знаходились фонтани або водойми, які дозволяли мусульманам виконувати ритуальне омовіння перед молитвою. Аркові пройоми, які відокремлювали двір від внутрішньої частини молитовного залу, спочатку були відкритими і дозволяли природному світлу проникати всередину, але більшість цих арок було замуровано протягом християнського періоду (після 1236 р.), оскільки вздовж північного краю залу були побудовані християнські каплиці. Вважається, що внутрішній двір первісної мечеті Абд ар-Рахмана I не мав навколишньої галереї чи портика і що їх додав Абд ар-Рахман III між 951 і 958 рр
. Однак сучасна галерея була перебудована за подібним проєктом архітектором Ернаном Руїсом I під керівництвом єпископа Мартіна Фернандеса де Ангуло між 1510 і 1516 роками. Сучасне розташування садів і дерев є результатом роботи, проведеної під керівництвом єпископа Франциско Рейнозо між 1597 і 1601 роками. Сьогодні внутрішній дворик засаджений рядами апельсинових дерев, кипарисів і пальм.Колишній мінарет та дзвіниця
Абд аль-Рахман III додав до мечеті перший мінарет (вежа, яку муедзин використовує для заклику до молитви) у середині X століття. Відтоді мінарет фактично зник після того, як його частково зруйнували та помістили в ренесансну дзвіницю, яку можна побачити сьогодні, яка була спроєктована Ернаном Руїсом III і побудована між 1593 і 1617 роками. Однак оригінальний вигляд мінарету був реконструйований сучасним іспанським вченим Феліксом Ернандесом Гіменесом за допомогою археологічних свідчень, а також історичних текстів і уявлень (Наприклад, два герби на нинішньому соборі Puerta de Santa Catalina зображують вежу такою, якою вона виглядала до її пізнішої реконструкції ).
Оригінальний мінарет мав висоту 47 метрів і мав квадратну основу з розміром 8,5 метрів на сторону
. Подібно до інших мінаретів Андалузії та Північної Африки після нього, він складався з головного валу та меншої другорядної вежі або «ліхтаря» (також із квадратною основою), яка його завершувала. Башта ліхтаря, у свою чергу, була увінчана куполом і увінчана наконечником у формі металевого стрижня з двома золотими сферами та однією срібною сферою (часто їх називають «яблуками»), розміри яких зменшувалися до вершини. Головна вежа містила дві сходи, які були побудовані для окремого підйому та спуску з вежі. Приблизно на півдорозі вгору сходи освітлювали набори вікон у формі підкови, арки яких були прикрашені вусуарами чергування кольорів, які, у свою чергу, оточували прямокутну раму з альфіза (подібно до декору, який можна побачити навколо арок зовнішніх воріт мечеті).). На двох фасадах вежі було по три таких вікна поруч, а на двох інших фасадах вікна були розташовані по дві пари. Ці подвійні пари або трійки вікон повторювалися на рівні вище. Над ними, трохи нижче вершини головного валу на кожному фасаді, був ряд із дев'яти менших вікон еквівалентної форми та оздоблення. Верхній край головного валу увінчував балюстраду з пилкоподібних зубців (подібних до тих, що зазвичай зустрічаються в Марокко). Вежу-ліхтар прикрашала ще одна підковоподібна арка на кожному з чотирьох фасадів, знову ж таки з аркою з чергування вусуарів, обрамлених альфізом .Будівництво нової дзвіниці собору навколо старого мінарету почалося в 1593 році і, після деяких затримок, було завершено в 1617 році. Її спроєктував архітектор Ернан Руїс III (онук Ернана Руїса I), який побудував вежу до рівня дзвонів, але помер до її завершення. Його планам слідував Хуан Секеро де Матілья, який закінчив будівництво вежі після нього.
Дзвіниця має висоту 54 метри і є найвищою спорудою в місті. Вона складається з суцільної квадратної башти до рівня дзвонів, де вона має отвори з усіх чотирьох боків в стилі венеційських вікон (серліана). Над ним знаходиться ліхтар, який, у свою чергу, увінчаний куполом. Купол на вершині увінчаний скульптурою Святого Рафаеля, яка була додана в 1664 році архітектором Гаспаром де ла Пенья, якого найняли для виконання інших ремонтних робіт і вирішення структурних проблем. Скульптуру створили Педро де ла Пас і Бернабе Гомес дель Ріо. Поруч з основою вежі знаходяться ворота Puerta del Perdón («Двері прощення»), одні з двох північних воріт будівлі.
Хрестовокупольна Головна каплиця
Головна каплиця собору (ісп. Capilla Mayor) сформована розташованими в центрі будівлі колишньої мечеті готично-маньєристичними навою та трансептом, що хрестоподібно перетинаються між собою та увінчані в мвсті перетину куполом. Будівництво цієї хрестоподібної секції в самому центрі молитовного залу колишньої мечеті було розпочате в 1523 році і завершене в 1607 році. Проєкт був розроблений Ернаном Руїсом I і був продовжений після його смерті його сином Ернаном Руїсом II, а потім Хуаном де Очоа. Внаслідок цього тривалого періоду та спадкоємності архітекторів ця хрестоподібна секція представляє цікаве поєднання стилів. Перші два архітектори внесли в проєкт готичні елементи, які видно в складному візерунку кам'яних склепінь над раменами трансепту та над вівтарем. Хуан де Очоа закінчив будівлю в типовішому для того часу стилі маньєризму, завершивши проєкт еліптичним куполом над перехрестям і склепінчастою стелею — з люнетами вздовж — над зоною хору.
Дизайн і оздоблення ансамблю Головної каплиці включає велику іконографію. Склепіння над головним вівтарем у готичному стилі висічене із зображеннями ангелів, святих, апостолів, а також зображенням імператора Карла V, із зображенням Марії в центрі. Багато написів, розташованих серед зображень, утворюють довгу літанію до Марії. Еліптичний купол хрестовини спирається на чотири підвіски, на яких вирізьблені зображення чотирьох євангелістів. На самому куполі розташовані зображення восьми отців Церкви по зовнішньому краю та зображення Святої Трійці в його центрі, які разом є частиною контрреформістської іконографічної програми. Над зоною хорів центральну частину склепінчастої стелі займають зображення Внебовзяття, святого Акіскла та святої Вікторії, а з боків — зображення Давида, Соломона, Даниїла та Самуїла разом із богословськими чеснотами.
- Нава хрестоподібної Головної каплиці (Capilla Mayor)
- Деталі готичних ліній та іконографічної ліплення над вівтарем Capilla Mayor
- Еліптичний купол над перехрестям нави і трансепта
- Один із раменів трансепта
- Готичний декор на стелях трансепта
- Приклад арок колишньої мечеті, вбудованих у стіни трансепту
- Хорова частина і стеля
- Деталі циліндрічного склепіння над хорами
Головний вівтар
Вівтар Головної капелли був розпочатий у 1618 році та розроблений у стилі маньєризму Алонсо Матіасом. Після 1627 року роботу взяв на себе Хуан де Аранда Салазар, і вівтар було закінчено в 1653 році. Скульптуру виконали художники Себастьян Відаль і Педро Фрейле де Гевара. Оригінальні розписи вівтаря були виконані Крістобалем Вела Кобо, але вони були замінені в 1715 році поточними розписами Антоніо Паломіно. Вівтар складається з трьох вертикальних «нав», фланкованих колонами з композитними капітелями. У центральному проході знаходиться табернакль (виконаний Педро Фрейле де Гевара) біля його основи, а його верхню половину займає полотно Внебовзяття Марії. Два проходи збоку містять ще чотири полотна із зображенням чотирьох мучеників: святого Акіскла і святої Вікторії на нижніх половинах і святого Пелагія і святого Флора на верхніх половинах. Верхні полотна фланковані скульптурами святих Петра і Павла, а центральну частину увінчано рельєфною скульптурою Бога Отця.
- Головний вівтар (загальний вигляд)
- Скинія (в центрі) і нижня частина вівтаря
- Верхня частина вівтаря з центральним полотном Внебовзяття діви Марії
Хори
Стійки для хору, розташовані навпроти вівтаря, були виготовлені з 1748 по 1757 рік і виконані Педро Дуке Корнехо. Ансамбль був вирізаний переважно з червоного дерева і складається з ряду з 30 верхніх сидінь і ряду з 23 нижніх сидінь, усі вигадливо прикрашені різьбленням, включаючи низку іконографічних сцен. У центрі ансамблю із західної сторони розташований великий єпископський трон, збудований у 1752 році, який за формою нагадує вівтарний образ. Нижня частина престолів має три сидіння, але найбільш вражаючим елементом є верхня частина, яка містить зображення Вознесіння Ісуса в натуральну величину. Останньою фігурою, що стоїть над вершиною ансамблю, є скульптура архангела Рафаїла.
- Загальний вигляд хору
- Сидіння у верхньому та нижньому рядах
- Верхня частина архієрейського престолу хорів із зображенням Вознесіння Господнього в натуральну величину
Християнські пристінні каплиці
В християнські часи вздовж усіх стін гіпостильного молитовного залу мечеті-собора було збудовано велику кількість окремих каплиць.
Перелік каплиць:
Західна стіна, з півночі на південь:
- Capilla de San Ambrosio
- Capilla de San Agustín
- Capilla de Nuestra Señora de las Nieves y San Vicente Mártir
- Capilla de los Santos Simón y Judas de la Mezquita-Catedral de Córdoba
- Capilla de la Concepción de Salizanes o del Santísimo Sacramento
- Capilla de San Antonio Abad
- Capilla de la Trinidad
- Capilla de San Acacio
- Capilla de San Pedro y San Lorenzo
- Museo de San Vicente
Південна стіна, з заходу на схід:
- Capilla de San Bartolomé
- Capilla de Santa Teresa
- Capilla de Santa Inés
- Capilla del Sagrario
Східна стіна, з півночі на південь:
- Capilla de San Antonio de Padua
- Capilla de San Marcos, Santa Ana y San Juan Bautista
- Capilla de San Mateo y Limpia Concepción de Nuestra Señora
- Capilla de San Juan Bautista
- Capilla de Santa Marina, de San Matías y del Baptisterio
- Capilla de San Nicolás de Bari
- Capilla de la Expectación
- Capilla del Espíritu Santo
- Capilla de la Concepción Antigua
- Capilla de San José
- Capilla de la Natividad de Nuestra Señora
- Capilla de Santa María Magdalena
Північна стіна, з заходу на схід:
- Capilla de San Eulogio
- Capilla de San Esteban
- Capilla de Nuestra Señora del Mayor Dolor
- Capilla de la Virgen de la Antigua
- Capilla de San Andrés
- Capilla de la Epifanía
- Capilla de Nuestra Señora del Rosario
- Capilla de las Benditas Ánimas del Purgatorio
- Capilla de los Santos Varones
- Capilla de Santa Francisca Romana y Santa Úrsula
- Каплиця Вільявісіоса (Capilla de Villaviciosa)
- Каплиця скинії (Capilla Sagrario)
- Королівська каплиця (Capilla Real)
- Каплиця Тереза (Capilla Teresa)
- Каплиця Св.Клімента (Capilla San Clemente)
- Каплиця Внебовзяття (Capilla de la Concepción)
Двері
Двері ісламського періоду
Пуерта-де-Сан-Естебан (раніше Баб аль-Вузара арабською) є одним із найстаріших добре збережених та історично значущих воріт мавританської архітектури. Спочатку це були ворота, через які мусульманський емір та його чиновники входили до мечеті, і, ймовірно, вони існували з моменту першого будівництва мечеті Абд ар-Рахманом I у VIII столітті. Однак його оздоблення завершив Мухаммед I у 855 році. Століття повільного руйнування та спроб реставрації стерли деякі елементи його оздоблення, але основні оригінальні аспекти залишилися. Його історико-архітектурне значення пояснюється тим, що він є найранішим збереженим прикладом класичних орнаментів мавританських воріт: двері, увінчані підковоподібною аркою з вусуарами змінного кольору, які, у свою чергу, обрамлені прямокутним альфізом .
Багато інших воріт було додано під час подальших розширень мечеті. Ці пізніші ворота мають ще складніше оздоблення, особливо з X століття під час експансії Аль-Хакама II (починаючи з 961 року), яке сьогодні видно на західному зовнішньому фасаді колишнього молитовного залу. Під час останнього розширення мечеті Аль-Мансуром через кілька десятиліть (починаючи з 987—988 рр.), яке розширило мечеть убік на схід, дизайн попередніх воріт розширення Аль-Хакама II було повторено. Двері Аль-Мансура видно на сучасному східному фасаді будівлі. Деякі залишки оригінальних східних дверей розширення Аль-Хакама II до того, як Аль-Мансур зрушив східну стіну, все ще видно всередині мечеті-собору сьогодні. Найкраще збереженим прикладом є двері, відомі в народі як Пуерта-дель-Шоколад або Пуерта-дель-Пунто, розташовані біля південної стіни і служать сьогодні виходом для відвідувачів із скарбниць собору, які раніше також були дверима до скарбниці мечеті: 154, 158 . Однак багато зовнішніх воріт зазнали різних періодів занепаду та реставрації. Найскладніші ворота на східній стіні сьогодні є здебільшого результатом реставрації XX століттяесхатологічні та прозелітичні конотації, можливо, відображаючи свідоме спростування неортодоксальних релігійних течій, які влада вважала загрозою того часу. Троє з дверей, наприклад, включають вірші Корану, які заперечують християнську віру в божественність Христа.
. Однак, багато оригінальних арабських написів на цих дверях збереглися. Сусана Кальво Капілла зазначила, що багато написів на воротах X століття маютьДвері християнського періоду
Після перетворення мечеті на собор у 1236 році до нових чи існуючих воріт все частіше додавалися іспанські християнські проєкти. Невеликий Postigo de la Leche (Двері молока) на західній стороні будівлі мають готичні деталі, датовані 1475 роком. Серед найпомітніших монументальних порталів християнської епохи — Пуерта-де-лас-Пальмас, Пуерта-де-Санта-Каталіна та Пуерта-дель-Пердон.
Пуерта-де-лас-Пальмас (Двері пальм) — це велична церемоніальна брама, що веде з Апельсинового двору всередину собору, побудована там, де спочатку був єдиний фасад із відкритими арками, що вели до молитовного залу колишньої мечеті. Спочатку брама називалася Arco de Bendiciones (Арка Благословень) і була місцем для урочистого освячення королівського прапора, ритуалу, який був частиною церемонії коронації іспанського монарха. Її нинішній вигляд походить від реставрації та реконструкції, виконаної Ернаном Руїсом I у 1533 році, який додав над брамою фасад у стилі платереско. Статуї на фасаді зображують Благовіщення, а менші фігури в нижніх кутах зображують міфологічних істот.
Пуерта-де-Санта-Каталіна (Двері Святої Катерини) є головним східним входом до двору Апельсинів. Їх назва вказувала на присутність неподалік монастиря Святої Катерини. Їх нинішній вигляд походить від роботи Ернана Руїса II, який прийняв роботу над собором у 1547 році після смерті свого батька (Ернана Руїса I). Зовні брама має ренесансний фасад: дверний отвір оточений двома колонами та увінчаний композицією колон у стилі серліана, що утворюють три ніші, увінчані вигнутою перемичкою. У трьох альковах знаходяться залишки трьох фресок, що зображують Святу Катерину (Санта-Каталіна), Святого Акіскла (Сан-Акіскло) і Святу Вікторію (Санта-Вікторія).
Пуерта дель Пердон (Двері прощення) є одними з найважливіших ритуальних дверей собору, розташованих біля основи дзвіниці та прямо навпроти Пуерта де лас Пальмас . Ворота існували тут ще з ісламського періоду; його розташування узгоджується з міхрабом мечеті та центральною віссю будівлі до розширення Аль-Мансура
. Перша реконструкція будівлі в християнський період датується 1377 роком, але відтоді вона була кілька разів змінена, зокрема Себастьяном Відалем у 1650 році. Вицвілі фрески всередині сліпих арок над зовнішніми дверима включають зображення Успіння Богоматері посередині, а з боків – Сен-Мішель і Сен-Рафаель.Перелік дверей
Західний фасад, уздовж вулиці Calle Torrijos, з півночі на південь:
- Постіго-де-ля-Лече;
- Пуерта-де-лос-Дінес
- Пуерта-де-Сан-Естебан
- Пуерта-де-Сан-Мігель
- Пуерта-дель-Еспіріту-Санто
- Постіго-дель-Паласіо
- Пуерта-де-Сан-Ільдефонсо
- Пуерта-дель-Сабат
- Postigo de la Leche
- Puerta de los Deanes
- Puerta de San Esteban
- Puerta de San Miguel
- Puerta del Espíritu Santo
- Postigo del Palacio
- Puerta de San Ildefonso
- Puerta del Sabat
Східний фасад, уздовж вулиці Calle del Magistrado González Frances, з півночі на південь:
- Пуерта-де-ла-Града-Редонда
- Фуенте-де-Санта-Каталіна
- Пуерта-де-Санта-Каталіна
- Пуерта-де-Сан-Хуан
- Пуерта-дель-Баптістеріо
- Пуерта де Сан Ніколас
- Puerta de la Concepción Antigua
- Пуерта-де-Сан-Хосе
- Пуерта-дель-Саграріо
- Пуерта-де-Єрусален
- Puerta de la Grada Redonda
- Puerta de Santa Catalina
- Puerta de San Juan
- Puerta del Baptisterio
- Puerta de San Nicolás
- Puerta de la Concepción Antigua
- Puerta de San José
- Puerta del Sagrario
- Puerta de Jerusalén
Північний фасад, вздовж вулиці calle Cardenal Herrero, з заходу на схід:
- Пуерта-дель-Педрон
- Пуерта-дель-Каньо-Гордо
- Puerta del Perdón
- Puerta del Caño Gordo
Мусульманські кампанії 2000-х років
Мусульмани по всій Іспанії звертались до католицької церкви, з проханням дозволити їм молитися в комплексі колишньої Кордовської мечеті, а Ісламська рада Іспанії подала офіційний запит до Ватикану. Проте церковна влада Іспанії та Ватикан виступили проти цього кроку. Мусульманську молитву не завжди прямо забороняли, і в минулому були випадки символічних поступок, зокрема молитва Саддама Хусейна в Міхрабі в грудні 1974 року.
Спір про право власності
Будівля була вперше офіційно зареєстрована Кордовським собором Кабільдо в 2006 році на підставі статті 206 Ley Hipotecaria 1946 року (конституційність якої була під сумнівом). Єпархія ніколи не надала офіційного титулу власності та не надала судового вироку, який санкціонував би узурпацію на основі тривалої окупації, єдиним юридичним аргументом було «освячення» будівлі після 1236 року як символу у формі хреста. Повідомляється, що в той час на підлозі було намальовано попелу. Захисники церковної власності стверджують про безперервну та мирну окупацію будівлі Церквою, тоді як захисники суспільної власності стверджують, що мечеть-собор ніколи не переставала бути власністю держави, спочатку належачи Короні Кастилії (а відтепер іспанська держава).
Ізабель Амбросіо з PSOE, мер Кордови з 2015 по 2019 рік, захищала модель публічного та спільного управління. У липні 2019 року мер Кордови від ПП Хосе Марія Беллідо закрив комісію з розслідування прав власності, заявивши, що це має бути зарезервовано для католицького богослужіння. Він зазначив: «Ця комісія не має жодних адміністративних завдань, і я не маю наміру її відновлювати».
Спадщина
Архітектурний вплив
Велика мечеть Кордови є вершиною архітектури Аль-Андалуса і однією з найважливіших пам'яток ранньої ісламської архітектури: 39 : 89 : 45 . Він мав великий вплив на подальшу архітектуру Аль-Андалуса та Магрибу – так звану «мавританську» архітектуру або західну ісламську архітектуру – як завдяки своїм архітектурним інноваціям, так і через його символічне значення як релігійного серця історичного Кордоба регіону. Халіфат: 80 : 101 : 86 : 77 .
Аміра Беннісон, наприклад, коментує:
Попри занепад халіфату Омейядів і супутнє зниження політичного статусу Кордови, її велика мечеть залишалася однією з найбільш детально описаних і вихвалених ісламських будівель протягом наступних століть. Аль-Ідрісі, який писав в епоху Альмохадів, присвятив майже весь свій запис про Кордову, загалом кілька сторінок, опису великої мечеті, даючи надзвичайно детальний орис її складових частин. Ключовими елементами в цьому відношенні були її мармурові колони, її багатокутна кімната міхраб її Коран її його мінбар, усі вони мали довгу історію в Магрібі, присвоєні та адаптовані по черзі Альморавідами та Альмохадами |
Джонатан Блум також коментує:
Престиж Кордовської мечеті забезпечив те, що в наступні століття багато її рис будуть так чи інакше наслідовані, ставши частиною новоствореного канону архітектурних форм і оздоблення в західних країнах ісламу | .
Серед інших прикладів важливих прецедентів, загальна форма воріт Баб аль-Вузара VIII чи IX століть (сучасна Пуерта-де-Сан-Естебан) з підковоподібною аркою, вусуарами чергування кольорів і прямокутною рамою альфіза стала однією з найбільших. повторювані мотиви ісламської архітектури в регіоні: 89 . Мінарет, збудований Абд ар-Рахманом III у 951–952 роках, також мав великий вплив і став зразком для пізніших мінаретів у Магрибі та Аль-АндалусіАльхаферії в Сарагосі (XI століття), багатолопатевих арок, знайдених по всьому регіону після X століття, і мотив себка, який став повсюдним в архітектурі Маринідів, Зайянідів і Насрідів після періоду Альмохадів (XII-XIII століття). Одним винятком із цієї спадщини впливів було мозаїчне оздоблення міхрабу мечеті X століття, яке, хоча й викликало захоплення, не було наслідуваним пізнішими архітекторами: 77 .
: 73 : 137. Жорж Марсе простежує можливе походження деяких пізніших архітектурних мотивів до складних арок експансії Аль-Хакама II, особливо переплетених арокРебристі куполи розширення аль-Хакама II також є цікавим нововведенням, походження якого обговорюється, але поява подібних (хоча і простіших) куполів у маленькій мечеті Баб аль-Мардум у Толедо демонструє, що ця особливість поширилася в архітектурних проєктах за межі Кордови : 77, 79 . Куполи також послужили натхненням для складного ребристого купола з гіпсу у Великій мечеті Тлемсена (сучасний Алжир ), побудованій Альморавідами на початку XII століття, який, у свою чергу, ймовірно, надихнув подібні куполи, побудовані Маринідами в Велика мечеть Фес-ель-Джід і Велика мечеть Таза (сучасне Марокко) наприкінці XIII століття: 116, 181–182 .
У масовій культурі
Посмертна поетична ілюстрація Летиції Елізабет Лендон до гравюри картини Девіда Робертса була опублікована в Fisher's Drawing Room Scrap Book, 1840. Під назвою «Мечеть у Кордові » згадується про «мусульманське панування в Іспанії».
Мусульманський філософ і поет Південної Азії Мухаммед Ікбал, який, як вважається, надихнув пакистанський рух, відвідав Великий собор Кордови в 1931–32 роках. Він попросив владу піднести азан у соборі, і йому навіть дозволили молитися там. Глибокі емоційні відгуки, які викликала в нього мечеть, знайшли вираження в його вірші під назвою «Мечеть Кордови» . Аллама Ікбал розглядав це як культурну пам'ятку ісламу та описав це так:
Sacred for lovers of art, you are the glory of faith,
You have made Andalusia pure as a holy land!
У «Ходячому барабані » Луїса Л'Амура міститься детальний опис Апельсинового двору в XII столітті.
Виноски
- Деякі автори називають конкретний рік розширення. Джерілін Доддс посилається на 836 рік тоді як Susana Calvo Capilla вказує на 848.
- Деякі автори називають конкретний рік розширення. Джерілін Доддс посилається на 836 рік тоді як Susana Calvo Capilla вказує на 848.
- Точне формулювання або переклад цієї цитати різниться в різних джерелах. Поширена коротша версія: "Ви зруйнували щось унікальне, щоб побудувати щось звичайне!"
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- Digital Guide to the Cultural Heritage of Andalusia
- Catalog of Protected Heritage of the Historic Centre of Córdoba
- https://es.wikiarquitectura.com/edificio/mezquita-de-cordoba/
- https://cordopolis.eldiario.es/cordoba-hoy/sociedad/mezquita-cordoba-sumo-millones-visitas-2023_1_10858889.html — 2024.
- https://whc.unesco.org/en/list/313
- Historic Centre of Cordoba. UNESCO. Процитовано 17 серпня 2016.
The Great Mosque of Cordoba was inscribed on the World Heritage List in 1984
- Mosque-Cathedral of Córdoba. Encyclopædia Britannica, Inc. Процитовано 15 серпня 2016.
- Lapunzina, Alejandro (2005). Architecture of Spain. Greenwood Publishing Group. с. 81. ISBN .
- Web Oficial del Conjunto Monumental Mezquita-Catedral de Córdoba. Процитовано 15 серпня 2016.
- Lawrence S. Cunningham; John J. Reich; Lois Fichner-Rathus (14 вересня 2016). Culture and Values: A Survey of the Humanities, Volume I. Cengage Learning. с. 262. ISBN .
- Andrew Petersen (11 березня 2002). Dictionary of Islamic Architecture. Routledge. с. 55. ISBN .
- 100 Countries, 5,000 Ideas. National Geographic Society. 2011. с. 299. ISBN .
The eight-century Great Mosque with double arches in Córdoba was transformed into the Cathedral of our Lady of Assumption.
- Daniel, Ben (2013). The Search for Truth about Islam. Westminster John Knox Press. с. 93. ISBN .
The church is Catholic and has been for centuries, but when Catholic Spaniards expelled the local Arabic and Muslim population (the people they called the Moors) in 1236, they didn't do what the Catholic Church tended to do everywhere else when it moved in and displaced locally held religious beliefs: they didn't destroy the local religious shrine and build a cathedral of the foundations of the sacred space that had been knocked down. Instead, they built a church inside and up through the roof of the mosque, and then dedicated the entire space to Our Lady of the Assumption and made it the cathedral for the Diocese of Córdoba.
- https://rkc.org.ua/events/urochystist-vnebovzyattya-presvyatoyi-divy-mariyi-obovyazkova/
- Marçais, Georges (1954). L'architecture musulmane d'Occident. Paris: Arts et métiers graphiques.
- Barrucand, Marianne; Bednorz, Achim (1992). Moorish architecture in Andalusia. Taschen. ISBN .
- Dodds, Jerrilynn D. (1992). The Great Mosque of Córdoba. У Dodds, Jerrilynn D. (ред.). Al-Andalus: The Art of Islamic Spain. New York: The Metropolitan Museum of Art. с. 11—26. ISBN .
- Bloom, Jonathan M., ред. (2009). Córdoba. The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. Oxford University Press. с. 505—508. ISBN .
- Nuha N. N. Khoury (1996). The Meaning of the Great Mosque of Cordoba in the Tenth Century. Muqarnas. 13: 80—98. doi:10.2307/1523253. JSTOR 1523253.
Міф, який пов’язує місце мечеті з церквою Святого Вінсента, виступає як проміжний крок у перетворенні мечеті на пам’ятку династичного завоювання [...] За авторитетом аль-Разі десятого століття, пізніші історики середньовіччя стверджують, що початкові засновники мечеті Кордови ділили церкву Святого Вінсента з християнським населенням міста [...] Розповідь передбачає паралель із двома попередніми ісламськими парадигмами [...] Однак церква Святого Вінсента ні археологічно засвідчена як головна будівля, згадана істориками [...], ані конкретно за назвою в звітах про події після першого прибуття Абд аль-Рахмана I в аль-Андалус. Навпаки, анонімна книга Ахбара Маджмуа десятого століття про історію Аль-Андалуса згадує церкву «а», «місце сучасної П’ятничної мечеті».
- Bloom, Jonathan M. (2020). Architecture of the Islamic West: North Africa and the Iberian Peninsula, 700-1800. Yale University Press. ISBN .
- Calvo Capilla, Susana (2019). Córdoba, architecture. У Fleet, Kate; Krämer, Gudrun; Matringe, Denis; Nawas, John; Rowson, Everett (ред.). Encyclopaedia of Islam, Three (англ.). Brill. ISBN .
- La historia | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba. La historia | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 10 листопада 2023.
- Ecker, Heather (2003). The Great Mosque of Córdoba in the Twelfth and Thirteenth Centuries. Muqarnas. 20: 113—141. doi:10.1163/22118993-90000041. JSTOR 1523329 — через JSTOR.
Finally, adding to present difficulties in perceiving the sequence of post-conquest restorations, additions, and demolitions is the fact that the cathedral has to a certain extent been “re-islamicized”: twentieth-century restorers have removed medieval sarcophagi and other structures from around the mihrab area and along the qibla wall, erected a sort of maqsura structure around the same area, and replaced the ceiling with one based on that of the Great Mosque of Qayrawan.
- Armstrong, Ian (2013). Spain and Portugal. Avalon Travel Publishing. ISBN .
On this site originally stood the Visigoths' Christian Church of San Vicente, but when the Moors came to town in 758 CE they knocked it down and constructed a mosque in its place. When Córdoba fell once again to the Christians, King Ferdinand II and his successors set about Christianizing the structure, most dramatically adding the bright pearly white Renaissance nave where mass is held every morning.
- Ewert, Christian (1995). La mezquita de Córdoba: santuario modelo del Occidente islámico. У Guzmán, López (ред.). La arquitectura islámica del Islam Occidental. Madrid: Lunwerg Editores. с. 55—68.
- Bennison, Amira K. (2016). The Almoravid and Almohad Empires. Edinburgh University Press. ISBN .
- Top things to do in Spain. Lonely Planet (англ.). Процитовано 10 грудня 2020.
- https://whc.unesco.org/en/list/313/
- Ingram, Kevin (2018). Converso Non-Conformism in Early Modern Spain: Bad Blood and Faith from Alonso de Cartagena to Diego Velázquez. Springer. с. 160. ISBN .
- Urquízar-Herrera, Antonio (2017). Admiration and Awe: Morisco Buildings and Identity Negotiations in Early Modern Spanish Historiography. Oxford University Press. с. 160. ISBN .
- The Great Mosque of Cordoba (article). Khan Academy (англ.). Процитовано 11 грудня 2020.
- Nayler, Mark (10 червня 2017). A Brief History of the Mosque-Cathedral of Córdoba. Culture Trip. Процитовано 11 грудня 2020.
- Gould, Joan (28 травня 1989). Cordoba's Hymn to Islam (Published 1989). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 11 грудня 2020.
- Mezquita de Córdoba. Archnet. Процитовано 11 грудня 2020.
- Knapp, Robert C. (1983). Roman Córdoba. University of California Press. с. 62. ISBN .
- Mezquita de Cordoba - Cordoba, Spain. www.sacred-destinations.com. Процитовано 11 грудня 2020.
- Ann Christys (2017). The meaning of topography in Umayyad Cordoba. У Anne E. Lester (ред.). Cities, Texts and Social Networks, 400–1500. Routledge.
It is a commonplace of the history of Córdoba that in their early years in the city, the Muslims shared with the Christians the church of S. Vicente, until ʿAbd al-Raḥmān I bought the Christians out and used the site to build the Great Mosque. It was a pivotal moment in the history of Córdoba, which later historians may have emphasised by drawing a parallel between Córdoba and another Umayyad capital, Damascus. The first reference to the Muslims’ sharing the church was by Ibn Idhārī in the fourteenth century, citing the tenth-century historian al-Rāzī. It could be a version of a similar story referring to the Great Mosque in Damascus, which may itself have been written long after the Mosque was built. It is a story that meant something in the tenth-century context, a clear statement of the Muslim appropriation of Visigothic Córdoba.
- Guia, Aitana (1 липня 2014). The Muslim Struggle for Civil Rights in Spain, 1985–2010: Promoting Democracy Through Islamic Engagement. Sussex Academic Press. с. 137. ISBN .
It was originally a small temple of Christian Visigoth origin. Under Umayyad reign in Spain (711–1031 CE), it was expanded and made into a mosque, which it would remain for eight centuries. During the Christian reconquest of Al-Andalus, Christians captured the mosque and consecrated it as a Catholic church.
- Jarbel, Rodriguez. Muslim and Christian Contact in the Middle Ages: A Reader. University of Toronto Press. с. 41. ISBN .
- Josef W. Meri and Jere L. Bacharach, Medieval Islamic Civilization, Routledge, (2005), p. 176 ff.
- Irving, T. B. (1962). The Falcon of Spain. Ashraf Press, Lahore. с. 82.
- Calvert, Albert Frederick; Gallichan, Walter Matthew (1907). Cordova, a City of the Moors (вид. Public domain). J. Lane. с. 42–.
- Walker, Rose (2016). Art in Spain and Portugal from the Romans to the Early Middle Ages: Routes and Myths. Amsterdam University Press. с. 125—126.
Pedro Marfil has set out the archaeological arguments for earlier ecclesiastical occupation of the site of the Great Mosque in the sixth century, but these involve a considerable amount of interpretation that he clearly presents as his opinion. The mosaics discovered at basement level may belong to a late Roman complex. The bishops of Córdoba at that period would have had a residence, a cathedral, and other churches, but it remains unclear whether these were on the site of the Mosque, used a converted domus as at Barcelona, or reoccupied part or all of the complex at Cercadilla or other administrative buildings. Fragments of sculpture survive again without any reliable provenance and here without any documentary context. Displayed in the new Museo Arqueológico de Córdoba or in the Cathedral Mosque, pieces of liturgical furniture include altar supports and niche plaques but, unlike the material from Mérida, they do not form a coherent group.
- D. Fairchild Ruggles (2010). The Stratigraphy of Forgetting. У Helaine Silverman (ред.). Contested Cultural Heritage: Religion, Nationalism, Erasure, and Exclusion in a Global World. Springer. с. 51—67. ISBN .
- Eric Calderwood (10 квітня 2015). The Reconquista of the Mosque of Córdoba. Foreign Policy. Процитовано 29 грудня 2015.
- Susana Calvo Capilla (2007). Las primeras mezquitas de al-Andalus a través de las fuentes árabes. Al-Qantara. 28: 169—170. doi:10.3989/alqantara.2007.v28.i1.34.
- Marfil, Pedro (2001). Córdoba de Teodosio a Abd al-Rahmán III. У Caballero, Luis (ред.). Visigodos y omeyas: un debate entre la Antigüedad tardía y la Alta Edad Media. Madrid: Consejo Superior de Investigaciones Científicas (CSIC). с. 117—141.
- Marfil, Pedro (2007). La basílica de San Vicente en la catedral de Córdoba. Arqueología, Arte e Historia. 14: 33—45.
- Marfil, Pedro (2006). La sede episcopal de San Vicente en la santa iglesia Catedral de Córdoba. Al-Mulk. 6: 35—58.
- Arce-Sainz, Fernando (2015). La supuesta basílica de San Vicente en Córdoba: de mito histórico a obstinación historiográfica. Al-Qantara. 36 (1): 11—44. doi:10.3989/alqantara.2015.001.
- Córdoba, Guy Hedgecoe in. Córdoba's Mosque-Cathedral dispute puts Spanish identity at centre stage. The Irish Times (англ.). Процитовано 11 грудня 2020.
- León Muñoz, Alberto; Ortiz Urbano, Raimundo Francisco (2023). El complejo episcopal de Córdoba: nuevos datos arqueológicos. Cambio de Era. Córdoba y el Mediterráneo Cristiano (ісп.). Ayuntamiento de Córdoba. с. 169—172. ISBN .
- Bloom, Jonathan M. (2020). Architecture of the Islamic West: North Africa and the Iberian Peninsula, 700-1800. Yale University Press. с. 19. ISBN .
Whatever earlier buildings have stood on the site – visitors today can still see mosaic floors some distance beneath the current floor – their orientation and plans have little to do with the mosque.
- Kennedy, Hugh (1996). Muslim Spain and Portugal: A Political History of al-Andalus. Routledge. ISBN .
- Ruggles, D. Fairchild (2008). Islamic gardens and landscapes (англ.). Philadelphia: University of Pennsylvania Press. ISBN . OCLC 811411235.
- Ruggles, D. F. (2009). From the Heavens and Hills: The Flow of Water to the Fruited Trees and Ablution Fountains in the Great Mosque of Cordoba. Rivers of Paradise: Water in Islamic Art and Culture. New Haven: Yale University Press. с. 90—93. ISBN . OCLC 317471939.
- Bonine, Michael E. (1990). The Sacred Direction and City Structure: A Preliminary Analysis of the Islamic Cities of Morocco. Muqarnas. 7: 50—72. doi:10.2307/1523121. JSTOR 1523121.
- King, David A. (1995). The Orientation of Medieval Islamic Religious Architecture and Cities. Journal for the History of Astronomy. 26 (3): 253—274. Bibcode:1995JHA....26..253K. doi:10.1177/002182869502600305.
- Bennison, Amira K. (2016). The Almoravid and Almohad Empires. Edinburgh University Press.
- Wilbaux, Quentin (2001). La médina de Marrakech: Formation des espaces urbains d'une ancienne capitale du Maroc. Paris: L'Harmattan. ISBN .
- Salmon, Xavier (2018). Maroc Almoravide et Almohade: Architecture et décors au temps des conquérants, 1055-1269. Paris: LienArt.
- Dodds, Jerrilynn D., ред. (1992). Al-Andalus: The Art of Islamic Spain. New York: The Metropolitan Museum of Art. ISBN .
- Patio de los Naranjos | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Patio de los Naranjos | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 7 грудня 2020.
- Bloom, Jonathan (1989). Minaret: Symbol of Islam. Oxford University Press. ISBN .
- Bloom, Jonathan; Toufiq, Ahmed; Carboni, Stefano; Soultanian, Jack; Wilmering, Antoine M.; Minor, Mark D.; Zawacki, Andrew; Hbibi, El Mostafa (1998). The Minbar from the Kutubiyya Mosque. The Metropolitan Museum of Art, New York; Ediciones El Viso, S.A., Madrid; Ministère des Affaires Culturelles, Royaume du Maroc.
- M. Bloom, Jonathan, ред. (2009). Minbar. The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. Oxford University Press. с. 534—535. ISBN .
- Ecker, Heather (2003). The Great Mosque of Córdoba in the Twelfth and Thirteenth Centuries. Muqarnas. 20: 113—141. doi:10.1163/22118993-90000041. JSTOR 1523329 — через JSTOR.
- Lowney, Chris (2006). A Vanished World: Muslims, Christians, and Jews in Medieval Spain. Oxford University Press. с. 116. ISBN .
- Villaviciosa Chapel | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Villaviciosa Chapel | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
- Capilla de Nuestra Señora de la Concepción. mezquita-catedraldecordoba.es. Процитовано 3 грудня 2020.
- Bell Tower | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Bell Tower | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 10 лютого 2021.
- Royal Chapel | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Royal Chapel | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
- Main Chapel, Transept and Choir | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Main Chapel, Transept and Choir | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
- Fletcher, Richard A. (1992). Moorish Spain (англ.). University of California Press. с. 3. ISBN .
- Irwin, Robert (2004). The Alhambra (англ.). Harvard University Press. с. 63. ISBN .
- Maxwell, William Stirling (1848). Annals of the Artists of Spain (англ.). London: John Ollivier. с. 103—104.
- Brockman, Norbert (2011). Encyclopedia of Sacred Places (англ.) (вид. 2nd). ABC-CLIO. с. 332. ISBN .
- Greenhalgh, Michael (2008). Marble Past, Monumental Present: Building with Antiquities in the Mediaeval Mediterranean (англ.). Brill. с. 309. ISBN .
- Biografia de Hernán Ruiz. www.biografiasyvidas.com. Процитовано 4 грудня 2020.
- Los Hernán Ruiz, saga de arquitectos: Hernán Ruiz I, el Viejo. Arte en Córdoba (es-ES) . 15 червня 2015. Процитовано 4 грудня 2020.
- Retablo Mayor | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba. Retablo Mayor | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 10 листопада 2023.
- Bell Tower | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Bell Tower | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
- Belfry Tower of the Mosque-Cathedral of Córdoba. Arte en Córdoba (амер.). 22 липня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- The history | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. The history | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
- Choir stalls | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Choir stalls | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
- Choir stalls of the Mosque-Cathedral Córdoba. Arte en Córdoba (амер.). 22 липня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- Stubbs, John H.; Makaš, Emily G. (2011). Architectural Conservation in Europe and the Americas. John Wiley & Sons. с. 109. ISBN .
- Fairchild Ruggles, D. (2014). Roxburgh, David J. (ред.). Envisioning Islamic Art and Architecture: Essays in Honor of Renata Holod. Brill. с. 1—21. ISBN .
- Historic Centre of Cordoba. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
- Conservation | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Conservation | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 7 грудня 2020.
- Jayyusi, Salma Khadra, ed. The Legacy of Muslim Spain, 2 Vols.. Leiden: Brill, p.599.
- Muhammad Iqbal, The Mosque of Córdoba
- Anwar, G. Chejne, Muslim Spain: Its History and Culture, MINNE ed. Minnesota: University Of Minnesota Press, p.364.
- Mosque-Cathedral of Córdoba. Encyclopædia Britannica, Inc. Процитовано 15 серпня 2016.
- The Literature of Al-Andalus (The Cambridge History of Arabic Literature). New Ed ed. New York: Cambridge University Press, 161.
- Barrucand, Marianne; Bednorz, Achim (1992). Moorish architecture in Andalusia. Taschen. ISBN .
- The Literature of Al-Andalus, p.159
- Dodds, Jerrilynn D. (1992). The Great Mosque of Córdoba. У Dodds, Jerrilynn D. (ред.). Al-Andalus: The Art of Islamic Spain. New York: The Metropolitan Museum of Art. с. 11—26. ISBN .
- Bloom, Jonathan M., ред. (2009). Córdoba. The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. Oxford University Press. с. 505—508. ISBN .
- Jan, Read. The Moors in Spain and Portugal. London: Rowman & Littlefield Pub Inc, p.56.
- Sánchez Llorente, Margarita. Great Mosque of Córdoba. Discover Islamic Art, Museum With No Frontiers. Процитовано 6 грудня 2020.
- Qantara - Mosque of Córdoba. www.qantara-med.org. Процитовано 6 грудня 2020.
- Bloom, Jonathan M. (2020). Architecture of the Islamic West: North Africa and the Iberian Peninsula, 700-1800. Yale University Press. ISBN .
- Marçais, Georges (1954). L'architecture musulmane d'Occident. Paris: Arts et métiers graphiques.
- CVC. Mezquita de Córdoba. cvc.cervantes.es. Процитовано 21 лютого 2021.
- Los Hernán Ruiz, saga de arquitectos: Hernán Ruiz I, el Viejo. Arte en Córdoba (es-ES) . 15 червня 2015. Процитовано 4 грудня 2020.
- Dodds, Jerrilynn D. (1992). The Great Mosque of Córdoba. У Dodds, Jerrilynn D. (ред.). Al-Andalus: The Art of Islamic Spain. New York: The Metropolitan Museum of Art. с. 11—26. ISBN .
- Rosser-Owen, Mariam (2021). Articulating the Ḥijāba: Cultural Patronage and Political Legitimacy in Al-Andalus, the Amirid Regency C. 970-1010 AD (англ.). Brill. ISBN .
- Bloom, Jonathan M. (2020). Architecture of the Islamic West: North Africa and the Iberian Peninsula, 700-1800. Yale University Press. ISBN .
- Barrucand, Marianne; Bednorz, Achim (1992). Moorish architecture in Andalusia. Taschen. ISBN .
- Stern, Henri (1976). Les mosaïques de la Grande Mosquée de Cordoue. Berlin: Walter de Gruyter.
- Nuha N. N. Khoury (1996). The Meaning of the Great Mosque of Cordoba in the Tenth Century. Muqarnas. 13: 80—98. doi:10.2307/1523253. JSTOR 1523253.
- Rosser-Owen, Mariam (2021). Appendix 3A: Qur'ānic Inscriptions inside the Cordoba Mosque. Articulating the Ḥijāba: Cultural Patronage and Political Legitimacy in Al-Andalus, the Amirid Regency C. 970-1010 AD (англ.). Brill. с. 404—414. ISBN .
- Patio de los Naranjos | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Patio de los Naranjos | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 7 грудня 2020.
- Courtyard of the Orange trees of Viana Palace, Córdoba. Arte en Córdoba (амер.). 22 липня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- Mezquita | Córdoba, Spain Attractions. Lonely Planet (англ.). Процитовано 11 грудня 2020.
- Ruggles, D. Fairchild (2008). Islamic gardens and landscapes (англ.). Philadelphia: University of Pennsylvania Press. ISBN . OCLC 811411235.
- Barrucand, Marianne; Bednorz, Achim (1992). Moorish architecture in Andalusia. Taschen. ISBN .
- Dodds, Jerrilynn D. (1992). The Great Mosque of Córdoba. У Dodds, Jerrilynn D. (ред.). Al-Andalus: The Art of Islamic Spain. New York: The Metropolitan Museum of Art. с. 11—26. ISBN .
- Bloom, Jonathan M. (2020). Architecture of the Islamic West: North Africa and the Iberian Peninsula, 700-1800. Yale University Press. ISBN .
- Belfry Tower of the Mosque-Cathedral of Córdoba. Arte en Córdoba (амер.). 22 липня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- Hernández Giménez, Félix (1975). Alminar de Abd-al-Rahman III en la Mezquita Mayor de Córdoba: genesis y repercusiones. Granada: Patronato de la Alhambra. ISBN .
- Barrucand, Marianne; Bednorz, Achim (1992). Moorish architecture in Andalusia. Taschen. ISBN .
- Bloom, Jonathan M. (2020). Architecture of the Islamic West: North Africa and the Iberian Peninsula, 700-1800. Yale University Press. ISBN .
- Hernández Giménez, Félix (1975). El alminar de ʻAbd al-Raḥmān III en la Mezquita Mayor de Cordoba: Genesis y repercusiones. Granada: Patronato de la Alhambra. ISBN .
- The history | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. The history | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
- Main Altarpiece | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Main Altarpiece | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
- Bell Tower | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Bell Tower | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
- The history | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba. The history | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
- Choir stalls | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba. Choir stalls | Web Oficial - Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
- Choir stalls of the Mosque-Cathedral Córdoba. Arte en Córdoba (амер.). 22 липня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- Calvo Capilla, Susana (2018). The Visual Construction of the Umayyad Caliphate in Al-Andalus through the Great Mosque of Cordoba. Arts. 7 (3).
- Montealegre, L.; Barrios, J.; Nieto, M. (1996). The materials of construction of the west wall of the Mosque of Cordoba (Spain) and their deterioration. У Rieder, Josef (ред.). 8th International Congress on Deterioration and Conservation of Stone. Berlin: Elsevier B.V. с. 51—60. ISBN .
- Noteworthy doors | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba. Noteworthy doors | Web Oficial — Mezquita-Catedral de Córdoba (англ.). Процитовано 16 лютого 2021.
- Sills, Ben (19 квітня 2004). Cathedral may see return of Muslims. The Guardian. London.
- Thomson, Muslims ask Pope to OK worship in ex-mosque, Reuters, (2011),
- Fuchs, Dale (28 грудня 2006). Pope asked to let Muslims pray in cathedral. The Guardian. London.
- Planelles, Manuel (28 грудня 2006). El obispo de Córdoba rechaza el rezo musulmán en la mezquita. El País.
- Sadam Husein llevó su rezo a la Mezquita en un viaje oficial. Diario de Córdoba. 2 березня 2003.
- Agudo Zamora, 2015, с. 4, 17—18.
- Agudo Zamora, 2015, с. 8.
- Agudo Zamora, Miguel (2015). La inmatriculación de la Mezquita-Catedral de Córdoba: tutela del patrimonio y relevancia constitucional. Estudios de Deusto. Universidad de Deusto. 63 (2): 15—45. doi:10.18543/ed-63(2)-2015pp15-45. ISSN 0423-4847.
- León, José Manuel (7 листопада 2018). Ambrosio pone a la Alhambra de ejemplo de gestión compartida para la Mezquita [Ambrosio brings up the Alhambra as an example of shared management for the Mezquita] (Spanish) . . Процитовано 24 лютого 2021.
- Un comité de expertos considera que la Mezquita de Córdoba nunca ha sido propiedad de la Iglesia [A committee of experts consider that the Mezquita in Córdoba has never been church property] (Spanish) . RTVE. 15 вересня 2019. Процитовано 24 лютого 2021.
- Rose Gamble, "News Briefing: Church in the World" in The Tablet, 1 August 2019, 23
- Interior of a Mosque at Cordova. Художній музей Волтерс.
- Marçais, Georges (1954). L'architecture musulmane d'Occident. Paris: Arts et métiers graphiques.
- Landon, Letitia Elizabeth (1839). picture. Fisher's Drawing Room Scrap Book, 1840. Fisher, Son & Co. Landon, Letitia Elizabeth (1839). poetical illustration. Fisher's Drawing Room Scrap Book, 1840. Fisher, Son & Co.
- Iqbal and Spain – Home Page. allamaiqbal.com.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mezquita de Córdoba |
- Офіційний сайт
- Mezquita (Great Mosque) of Córdoba at Google Maps
- Al-Andalus: the art of Islamic Spain, каталог виставки Музея Метрополітен (повністю доступний он-лафн в форматі PDF), що містить матеріали щодо Мечеті-Собора в Кордові (див. index)
- , VirTimePlace.
- General information about the mosque and opening hours
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika mechet Kordovi arab المسجد الكبير في قرطبة vidoma takozh yak Mechet sobor Kordovi isp Mezquita Catedral de Cordoba abo prosto Meskita isp Mezquita MFA me8ˈkita doslivno z ispanskoyi mechet oficijna cerkovna nazva Sobor Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi isp Catedral de Nuestra Senora de la Asuncion kolishnya budivlya Velikoyi omeyadskoyi mecheti VIII stolittya v misti Kordova Andalusiya pereroblena v XIII stolitti na kafedralnij sobor Kordovskoyi rimo katolickoyi dioceziyi prisvyachenij Vnebovzyattyu Presvyatoyi Divi Mariyi Mechet sobor Kordovi Data stvorennya zasnuvannya786 Krayina Ispaniya 1 2 Administrativna odinicyaKordova 1 2 DiyeceziyaKordovska dioceziya PrisvyachenoNebovzyattya Divi Mariyi Katalozhnij kodMV 01 4 Arhitektord 5 d 5 i d Arhitekturnij stilmavritanska arhitektura Kilkist vidviduvachiv za rik1 923 305 osib 2023 6 Status spadshinid 3 d 1 i svitova spadshina YuNESKO 7 Dovzhina abo vidstan178 m Shirina125 m Svyatij pokrovitelDiva Mariya Storinka instituciyi na VikishovishiMezquita catedral de Cordoba Kategoriya dlya ekster yeru elementad Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Oficijnij sajt isp Mechet sobor Kordovi u Vikishovishi Koordinati 37 52 43 pn sh 4 46 45 zh d 37 87886542930447575 pn sh 4 77934163464164818 zh d 37 87886542930447575 4 77934163464164818 Velika mechet bula pobudovana v 785 roci za nakazom Abd ar Rahmana I yakij za tridcyat rokiv do togo zahopiv Sevilyu ta Kordovu i zasnuvav na teritoriyi musulmansnskih volodin a Al Andalusi na Pirenejskomu pivostrovi nezalezhnij omeyadsij Kordovskij emirat Vidpovidno do ustalenoyi hristiyanskoyi tradiciyi vvazhayetsya sho spochatku na misci suchasnoyi mecheti soboru ranishe stoyala vestgotska hristiyanska bazilika Viketiya Saragoskogo hocha ce tverdzhennya osporyuyetsya bagatma naukovcyami Do kincya X stolittya nastupniki Abd ar Rahmana kilka raziv zbilshuvali zagalnij rozmir yak samogo molitovnogo zalu tak i vnutrishnogo podvir ya mecheti v cilomu dotrimuyuchis stilya pochatkovoyi budivlii Sered inshih najpomitnishih dopovnen ye pobudova Abd ar Rahmanom III minareta zaversheno v 958 roci ta dodannya bagato prikrashenogo novogo mihraba i maksura jogo sinom Al Hakamom II zaversheno v 971 roci Mechet bula peretvorena na hristiyanskij sobor u 1236 roci koli Kordova bula zahoplena Kastilskoyu Koronoyu v hodi Rekonkisti Protyagom pershih storich pislya peretvorennya na hristiyanskij hram budivlya mecheti zaznala lishe neznachnih zmin Prote v XVI stolitti za iniciativi kordovskoyi diyeceziyi bulo realizovano velikij budivelnij proyekt v hodi yakogo v centri molitovnogo zalu kolishnoyi mecheti bulo vbudovano novij nef i transept yaki sformuvali posered budivli zvedenij v mavritanskomu stili hrestopodibnu renesansnu kaplicyu yaka otrimala nazvu Golovna kaplicya isp Capilla Mayor Vidomo sho korol Ispaniyi ta imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl V osobisto oglyanuvshi rezultati perebudovi zauvazhiv yiyi iniciatoram Yakbi ya uyavlyalyav rezultati ciyeyi perebudovi ya bi ne dav na neyi dozvolu Vi zrujnuvali absolyutno unikalnu rich shob zbuduvati zvichajnu Kolishnij minaret yakij buv peretvorenij na dzvinicyu takozh buv znachno pereroblenij priblizno v cej zhe chas Pochinayuchi z XIX stolittya suchasni restavraciyi prizveli do vidnovlennya ta vivchennya deyakih elementiv budivli islamskoyi dobi Sogodni budivlya prodovzhuye sluzhiti miskim kafedralnim hristiyanskim soborom v nij shodnya vidpravlyayetsya mesa Velika Kordovska mechet ye vazhlivoyu pam yatkoyu v istoriyi islamskoyi arhitekturi i mala znachnij vpliv na podalshij rozvitok mavritanskoyi arhitekturi v musulmanskih krayinah usogo Zahidnogo Seredzemnomor ya 86 281 284 77 Ce takozh odna z golovnih istorichnih i viznachnih turistichnih pam yatok Ispaniyi sho z 1984 roku razom iz istorichnim centrom Kordovi vnesena do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO IstoriyaVersiyi pro isnuvannya rimskogo hrama Pershi tverdzhennya pro te sho na misci mecheti kolis stoyav rimskij hram prisvyachenij Yanusu pohodyat vid ispanskogo svyashennika ta mitcya XVI stolittya Pablo de Sespedesa i inodi povtoryuyutsya j sogodni Odnak Robert Knapp u svoyij naukovij praci pro rimsku Kordovu vidkinuv ce tverdzhennya yak pripushennya sho zasnovane na pomilkovij traktovci rimskih milovih kameniv znajdenih u comu rajoni Vestgotska cerkva Zgidno z staloyu tradiciyeyu vvazhayetsya sho na misci Velikoyi mecheti Kordovi kolis stoyala vestgotska hristiyanska cerkva prisvyachena svyatomu Vinsentu Saragoskomu yaku hristiyani ta musulmani rozdilili mizh soboyu pislya zavoyuvannya Ispaniyi Omeyadami U miru togo yak musulmanska gromada zrostala i starij hram stavav zanadto malim dlya molitvi baziliku potrohu rozshiryuvali dobudovuyuchi yiyi po chastinah 136 Take spilne vikoristannya hramu trivalo do 785 roku koli hristiyansku polovinu pridbav Abd ar Rahman I pislya chogo znis starij hram ta pobuduvav na jogo misci veliku mechet Kordovi Stverdzhuyetsya sho zgidno z umovami prodazhu Abd ar Rahman takozh dozvoliv hristiyanam vidbuduvati inshi zrujnovani cerkvi zokrema cerkvi prisvyacheni hristiyanskim muchenikam svyatim Faustu Yanuariyu ta Marcellu yaki koristuvalis u miscevogo naselennya osoblivoyu poshanoyu Piznorimski abo vestgotski mozayiki sho sogodni demonstruyutsya pid pidlogoyu Kordovkoyi mecheti soboru Istorichnist cih tverdzhen bulo postavleno pid sumniv oskilki nayavni arheologichni dokazi nadto neznachni a sama legenla ne pidtverdzhena svidchennyami suchasnikiv pributtya Abd ar Rahmana I v Al Andalus Opovid pro peretvorennya cerkvi na mechet pohodit vid istorika X stolittya Al Razi i povtoryuye podibni opovidi pro islamske zavoyuvannya Siriyi zokrema istoriyu budivnictva mecheti Omeyadiv u Damasku Dlya serednovichnih musulmanskih istorikiv ci paraleli sluzhili pidkreslennyam zv yazku pravlyachoyi v Kordovi dinastiyi z sirijskimi Omeyadami Inshe dzherelo X stolittya zgaduye cerkvu yaka stoyala na misci mecheti ne nadayuchi dodatkovih podrobic Suchasna arheologichna ekspoziciya v mecheti sobori Kordovi demonstruye fragmenti piznorimskoyi abo vestgotskoyi budivli z mozayikoyu sho yak vvazhayetsya maye svidchiti pro pochatkovij hristiyanskij harakter miscya Prote za slovami fahivcya z istoriyi mecheti soboru Susani Kalvo Kapilla hocha na teritoriyi kompleksu mecheti soboru buli viyavleni zalishki bagatoh budivel shozhih na cerkvi chitkih arheologichnih dokaziv togo de mogla znahoditis yak hristiyanska cerkva Sv Vikentiya tak i persha musulianska mechet ne viyavleno i cilkom mozhlivo sho persha mechet bula novozvedenoyu budivleyu Dokazi svidchat pro te sho mozhlivo na comu misci shvidshe znahodivsya pevnij yepiskopskij kompleks a ne okrema cerkva sho za legendoyu bula rozdilena mizh musulmanami ta hristiyanami Pedro Marfil arheolog z Universitetu Kordovi interpretuyuchi nayavni arheologichni zalishki stverdzhuvav pro isnuvannya na comu misci takogo kompleksu sho vklyuchav hristiyansku baziliku Doslidnik islamskogo mistectva D Ferchajld Raggls takozh vvazhaye sho rezultati poperednih arheologichnih doslidzhen pidtverdzhuyut isnuvannya kolishnoyi cerkvi 56 Proti ciyeyi teoriyi vistupaye Fernando Arse Sajns inshij arheolog yakij stverdzhuye sho zhodne z chislennih suchasnih arheologichnih doslidzhen ne viyavilo zalishkiv hristiyanskoyi ikonografiyi cvintarya chi inshih dokaziv yaki b pidtverdzhuvali isnuvannya cerkvi Istorik mistectva Rouz Volker v oglyadi piznoantichnogo ta rannoserednovichnogo mistectva v Ispaniyi takozh rozkritikuvala poglyad Marfila yak takij sho pokladayetsya na uperedzhenu interpretaciyu Zovsim neshodavno arheologi Alberto Leon i Rajmundo Ortis Urbano sho proanalizuvali yak stari tak i novi arheologichni znahidki na misci pidtverdili gipotezu pro isnuvannya na comu misci velikogo yepiskopskogo kompleksa Odnak stratigrafiya miscya zalishayetsya skladnim pitannyam yake uskladnyuyetsya yiyi vplivom na suchasni politichni debati pro kulturnu identichnist v Ispaniyi Nezalezhno vid togo yaki sporudi mogli isnuvati na comu misci majzhe napevno sho budivlya pershoyi mecheti mista bulo povnistyu znisheno dlya ochishennya majdanchiku dlya budivnictva Velikoyi mecheti Abd ar Rahmana I forma yakoyi malo pov yazana z formoyu poperednoyi mecheti 136 Budivnictvo Velikoyi mecheti Koloni ta dvoyarusni arki v originalnij chastini budivli mecheti Velika mechet bula pobudovana v istorichnomu kontesti robudovi novogo omeyadskogo Kordovskogo emiratu v Al Andalusi yakij Abd ar Rahman I zasnuvav u 756 roci Sam Abd ar Rahman buv utikachem z Siriyi i odnim iz nebagatoh vizhivshih chleniv rodini Omeyadiv sho pravila pershim spadkovim halifatom u Damasku Omejyadskij halifat zdijsniv zavoyuvannya Vestgotskogo korolivstva na Pirenejskomu pivostrovi u 711 718 rokah v U 750 roci sam Omeyadskij halifat bulo povaleno pid chas revolyuciyi Abbasidiv i pravlyacha rodina bula majzhe vsya vbita abo strachena pid chas cogo perevorotu Abd ar Rahman vizhiv i zmig vtikti do musulmanskih volodin u Pivnichnij Africi Tut vin otrimav politichnu ta vijskovu pidtrimku i z yiyi dopomogoyu zahopiv pid svij kontrol verhovnu vladu nad musulmanskimi volodinnyami na Pirenejskomu pivostrovi skinuvshi miscevogo vali gubernatora Yusufa ibn Abd ar Rahmana al Figri Kordova she ranishe bula stoliceyu musulmanskoyi provinciyi i Abd ar Rahman virishiv zrobiti yiyi stoliceyu svogo nezalezhnogo emiratu Budivnictvo mecheti pochalosya v 785 786 rokah 169 rik gidzhri i zakinchilosya vzhe cherez rik u 786 787 rokah 170 r gidzhri 136 40 12 Nastilki shvidki stroki budivnictva takoyi grandioznoyi sporudi buli zokrema zabezpecheni za rahunok povtornogo vikoristannya nayavnih na misci rimskih i vestgotskih budivelnih materialiv osoblivo kolon i kapitelej 40 U dizajni budivli pomitni sirijski omeyadski vestgotski ta rimski vplivi hocha im ya arhitektora mecheti nevidome Sered majstriv yaki pracyuvali nad proyektom jmovirno buli miscevi iberijci a takozh lyudi sirijskogo pohodzhennya Zgidno z tradiciyami ta istorichnimi pismovimi dzherelami Abd ar Rahman osobisto brav uchast u proyekti pobudovi mecheti ale stupin jogo vplivu na proyektuvannya mecheti diskutuyetsya 44 20 Arhitekturni osoblivosti pershoyi budivli Velikoyi mecheti Bab al Vuzara Vorota viziriv sogodni Puerta de San Esteban odni z najstarishih zberezhenih vorit mecheti yih ozdoblennya datuyetsya 855 rokom Originalna mechet mala priblizno kvadratnij plan zi storonami zavdovzhki 74 na 79 metriv porivnu podilenij mizh pryamokutnimi gipostilnim molitovnim zalom na pivdni ta vidkritim vnutrishnim dvorom sahn na pivnochi 40 19 Oskilki mechet bula pobudovana na pohilomu berezi richki znadobilasya nasipati velikij shar zemli shob stvoriti rivnu dilyanku dlya budivnictva 19 Zovnishni stini molitovnogo zalu buli ukripleni potuzhnimi kontrforsami yaki zberiglis dosogodni 40 Najvidomishim arhitekturnim novovvedennyam pervisnoyi mecheti yake bulo zberezheno ta povtoreno pid chas usih nastupnih rozshiren musulmanskoyi epohi buli yiyi ryadi vitonchenih dvoyarusnih arok sho formuvali 11 nav molitovnogo zalu odnu shirshu centralnu navu i po p yat vuzhchih z kozhnogo boku vid neyi 40 42 20 21 69 Bulo zaproponovano bagato versij shodo pershodzherela nathnennya dlya cogo konkretnogo dizajnu sho zokrema vklyuchayut nibito podibnist arok palmovogo lisu z yunosti Abd ar Rahmana v Siriyi Odnak cilkom mozhlivo sho pidstava cogo rishennya bula prozayichnishoyu i polyagala shvidshe v tehnichnih prichinah nizh misteckih Mozhlivo sho vzhe nayavni na misci koloni yaki povtorno vikoristovuvalisya z poperednih budivel sami po sobi buli nedostatno visokimi shob pidnyati stelyu molitovnogo zalu mecheti do bazhanoyi visoti 40 42 20 Tim pache sho priklad zastosuvannya bagatoyarusnih arok vzhe isnuvav na Pirenejskomu pivostrovi u viglyadi zberezhenih rimskih akvedukiv napriklad akveduk Milagros u Meridi 42 Originalnij mihrab mecheti nisha v dalnij stini sho simvolizuye napryamok molitvi sogodni bilshe ne isnuye ale jogo jmovirni zalishki buli znajdeni pid chas arheologichnih rozkopok mizh 1932 i 1936 rokami Zalishki pokazali sho verhnya chastina mihrabu bula pokrita kapyushonom u formi mushli shozhoyi na mushlyu piznishogo mihraba 20 Mechet spochatku mala chotiri vhodi tri z yakih veli u vnutrishnij dvorik u fontanah yakogo viruyuchi mogli zrobiti omovinnya pered vhodom v mechet odin buv u centri pivnichnoyi stini dvoru na odnij liniyi z mihrabom na pivdni a she dva buli na zahidnij i shidnij stinah navkolo dvoru a chetvertij vhid znahodivsya poseredini zahidnoyi stini molitovnogo zalu i viv vidrazu v primishennya mecheti Cej ostannij buv znanij yak Bab al Vuzara Vorota viziriv sogodni znani yak Puerta de San Esteban i najimovirnishe buv vhodom yakim koristuvavsya emir i derzhavni chinovniki yaki pracyuvali v palaci sho rozmishuvavsya pryamo cherez dorogu vid mecheti 40 Zgidno z pismovimi dzherelami na yaki posilavsya fakig musulmanskij pravoznavec XI stolittya Ibn Sahl vnutrishnij dvorik mecheti buv zasadzhenij derevami prinajmni z IX stolittya Hocha vid posadzhenih derev nevidomij toj fakt sho ce buli fruktovi dereva pidtverdzhuyetsya Ibn Sahlom yakij konsultuvav zamovnikiv shodo togo chi zaboronenij takij sad i yaksho ni to chi dozvoleno yisti jogo plodi 92 93 Te sho dereva zalishilisya rosti u vnutrishnomu dvoriku pidtverdzhuyut dvi pechatki mista Kordovi odna 1262 roku insha 1445 roku na oboh zobrazhena mechet yaka na toj chas bula peretvorena na sobor u dvori yakoyi zobrazhena visoka palma Ce svidchit pro te sho Kordovska mechet ye najdavnishoyu mechettyu pro yaku vidomo sho u yiyi dvori buli visadzheni dereva 90 Virivnyuvannya mecheti po Kibli Mecheti zazvichaj buli uzgodzheni z kibloyu napryamkom molitvi sho teoretichno vidpovidaye napryamku do Mekki Vid Kordovi Mekka znahoditsya shidnomu pivdenno shidnomu napryamku ale Velika mechet Kordovi natomist oriyentovana znachno pivdennishe Taka oriyentaciya yaka ne zbigayetsya z oriyentaciyeyu suchasnih mechetej poyasnyuyetsya istorichnimi rozbizhnostyami u poglyadah shodo vidpovidnogo napryamku kibli v dalekih zahidnih islamskih krayinah takih yak Al Andalus i Marokko U cej rannij period bagato musulman u regioni viddavali perevagu tradiciyi yaka isnuvala v zahidnomu islamskomu sviti Magrib i Al Andalus zgidno z yakoyu kibla povinna buti oriyentovana na pivden a ne vkazuvati pryamij na Mekki 307 Ce gruntuvalosya na vislovi hadisi Muhammeda yakij stverdzhuvav sho te sho znahoditsya mizh shodom i zahodom ye kibloyu sho takim chinom uzakonyuvalo pivdenni napryamki Cya praktika mozhlivo takozh bula spryamovana na imitaciyu oriyentaciyi stin pryamokutnoyi budivli Kaabi u Velikij mecheti Mekki zasnovanoyi na inshij tradiciyi yaka vvazhala rizni storoni Kaabi pov yazanimi z riznimi chastinami musulmanskogo svitu U cij tradiciyi pivnichno zahidnij fasad Kaabi asociyuvavsya z Al Andalusom i vidpovidno Velika mechet Kordovi bula oriyentovana na pivdennij shid nibi oblichchyam do pivnichno zahidnogo fasadu Kaabi z yiyi golovnoyu vissyu paralelnoyu golovnij osi sporudi Kaabi yaka bula oriyentovana z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Popri te sho piznishi mecheti v Al Andalusi buli oriyentovani bilshe na shid napriklad mechet Madinat al Zahra zbudovana v X stolitti nepodalik vid Kordovi piznishi rozshirennya Velikoyi mecheti ne namagalisya zminiti yiyi pochatkovu oriyentaciyu 128 129 Rozshirennya mecheti Pershi dopovnennya Plan rozshirennya mecheti z poznachkoyu kozhnogo osnovnogo istorichnogo etapu rozshirennya ta pravitelya yakij yiyi zamoviv i zadokumentovanoyu datoyu pochatku yaka inodi zminyuyetsya zalezhno vid dzherel U 793 roci sin i nastupnik Abd ar Rahmana I Hisham I dodav do mecheti ṣawma a pritulok dlya muedzina na verhnij chastini zovnishnoyi stini oskilki mechet she ne mala minaretu u rannih mechetyah minaret she ne buv standartnim elementom 21 45 Mechet bula znachno rozshirena Abd ar Rahmanom II pravlinnya 822 852 priblizno mizh 833 i 848 rokami 21 Ce rozshirennya povtorilo originalnij dizajn zbilshivshi isnuyuchi 11 nav na visim dodatkovih arkovih prolotiv na pivden 15 45 21 Takim chinom molitovnij zal zbilshivsya na 64 metri v dovzhinu 45 Marmurova kapitel chasiv Abd ar Rahmana II IX stolittya jmovirno zroblena dlya rozshirennya mecheti zaraz zberigayetsya v Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi v Madridi Arabskij napis perekladayetsya tak V im ya Boga blagoslovennya dlya amira Abd ar Rahmana sina al Hakama nehaj Bog shanuye jogo Pid chas cogo rozshirennya budivelniki ne vikoristovuvali starovinni marmurovi kapiteli yak ce bulo pri budivnictvi originalnoyi mecheti a vigotovlyali novi 21 Ci novi kapiteli buli nasliduvali korinfskij order ale desho vidriznyalisya vid klasichnih modelej takim chinom natyakayuchi na majbutnyu evolyuciyu arhitekturnoyi skulpturi v Al Andalusi 45 Odin iz jmovirnih prikladiv cih kapitelej zaraz zberigayetsya v Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi v Madridi ta mistit arabskij napis arhayichnim kufichnim shriftom yakij blagoslovlyaye Abd ar Rahmana II 241 21 Roboti z rozshirennya mogli buti nezavershenimi koli Abd ar Rahman II pomer u 852 roci i mozhlivo yih zavershiv jogo sin i nastupnik Muhammed I pravlinnya 852 886 15 21 Muhammed I proviv rizni inshi roboti v mecheti ta yak povidomlyayetsya stvoriv maksuru prostir dlya molitvi priznachenij dlya pravitelya 15 16 855 roku vin takozh vidnoviv vorota Bab al Vuzara sogodni Puerta de San Esteban Takim chinom ozdoblennya cih vorit jmovirno datuyutsya same cim chasom i jogo chasto vidznachayut yak vazhlivij prototip piznishih mavritanskih vorit 16 43 21 Sin Muhammeda Al Mundhir pravlinnya 886 888 svoyeyu chergoyu dodav do mecheti skarbnicyu 16 Sin Al Mundhira Abdalla pravlinnya 888 912 pobuduvav pershij pidnyatij nad vuliceyu prohid do mecheti znanij yak sabat yakij z yednuvav mechet bezposeredno z palacom Omeyadiv cherez dorogu Vidtodi cej prohid dozvolyav pravitelyu vhoditi v mechet privatno de vin zalishavsya nepomichenim za shirmoyu maksuri takim chinom vidokremlyuyuchi jogo vid zagalu pid chas molitvi 16 Novi versiyi cogo prohodu piznishe budut perebudovani pid chas nastupnih rozshiren mecheti 18 Rozshirennya Abd ar Rahmana III Abd ar Rahman III takozh rozshiriv vnutrishnij dvir i jmovirno dodav galereyu po krayah Ninishnya galereya bula perebudovana arhitektorom Ernanom Ruyisom I u XVI stolitti U X stolitti Abd ar Rahman III praviv v 912 961 rr progolosiv sebe halifom i peretvoriv Kordovskij emirat v Kordovskij halifat Pochinayuchi z 951 952 rokiv u ramkah svoyih riznomanitnih budivelnih proyektiv vin pererobiv i rozshiriv vnutrishnij dvir Velikoyi mecheti ta zbuduvav yiyi pershij spravzhnij minaret vezhu z yakoyi lunaye zaklik do molitvi 61 63 71 Novi roboti vklyuchayuchi minaret buli zaversheni v 958 roci pro sho svidchit zberezhenij napis na marmurovij doshci z im yam Abd ar Rahmana III a takozh imenami majstra budivnictva ta kerivnika robit 62 71 Minaret mav visotu 47 metriv i mav kvadratnu osnovu zi storonoyu 8 5 metriv 62 Vchenij Dzhonatan Blum pripuskaye sho budivnictvo minaretu Abd ar Rahmanom III a takozh finansuvannya nim budivnictva inshih minaretiv priblizno v toj zhe chas u Fesi v Marokko bulo chastkovo zadumano yak vizualne pidkreslenya jogo zrostayuchogo avtoritetu yak halifa ta mozhlivo takozh bulo spryamovano kinuti viklik supernikovi z shiyitskogo Fatimidskomu halifatu v Magribi de ne bulo podibnih struktur 106 109 Abd ar Rahman III takozh posiliv pivnichnu stinu dvoru dodavshi she odin fasad pered starim z boku dvoru 71 Istorichni zviti rozhodyatsya shodo togo chi mav zavershenij vnutrishnij dvir galereyu abo portik yak ce isnuye sogodni ta yak bulo poshireno u dvorah inshih mechetej Bagato suchasnih vchenih stverdzhuyut sho v cej chas u vnutrishnomu dvoriku bula ohoplyuyucha galereya i sho jogo dizajn peredbachav cherguvannya stovpiv i kolon podibno do jogo suchasnogo viglyadu 73 17 18 61 Rozshirennya Al Hakama II Sin i nastupnik Abd ar Rahmana III Al Hakam II pravlinnya 961 976 buv osvichenoyu lyudinoyu i brav uchast v arhitekturnih proyektah svogo batka Pid chas svogo pravlinnya pochinayuchi z 961 roku vin she bilshe rozshiriv molitovnij zal mecheti vdovzhinu Zal buv dodatkovo rozshirenij na 45 metriv na pivden do nogo bulo dodano she 12 arkovih prolotiv yaki znovu povtoryuvali dvoyarusni arki pervisnogo proyektu 69 Pid chas cogo rozshirennya buli zdijsneni deyaki z najvazhlivishih arhitekturnih dopovnen ta innovacij v mecheti 73 85 18 23 69 77 Mihrab u centri i spletinchasti arki maksuri livoruch i pravoruch u rozshirenni dodanomu al Hakamom II pislya 961 roku Na pochatku rozshirennya al Hakama centralnij nef mecheti bulo ozdobleno vitonchenim rebristim kupolom teper chastina Kapelli da Vilyavisjosa Pryamokutna maksura prostir dlya molitvi priznachenij dlya pravitelya navkolo novogo mihrabu mecheti bula prikrashena naborom unikalnih perepletenih bagatosharovih arok Pryamokutna plosha vseredini cogo pered mihrabom bula zakrita she troma dekorativnimi rebristimi kupolami Kupoli ta nova nisha mihrabu buli zakincheni v listopadi chi grudni 965 roku Napis mistit imena chotiroh majstriv yaki takozh pracyuvali v Zali prijomiv Salon Rico Madinat al Zahra 73 76 84 Nevdovzi pislya ciyeyi dati yak serednij kupol maksuri tak i poverhni stin navkolo mihrabu buli vkriti zolotoyu mozayikoyu u vizantijskomu stili Vidpovidno do musulmanskih avtoriv takih yak Ibn Idhari Al Hakam II zvernuvsya do vizantijskih imperatoriv spochatku do Nikifora II Foki u Konstantinopoli z prohannyam nadislati jomu dlya cogo zavdannya dosvidchenih majstriv po stvorennyu mozayik Imperator pogodivsya i poslav jomu majstriv razom iz priblizno 1600 kg mozayichnoyi plitki v podarunok Vizantijski majstri navchili majstriv halifa yaki zgodom stali dostatno vpravnimi shob vikonuvati robotu samostijno Robota po stvorennyu mozayik bula zakinchena ciyeyu komandoyu naprikinci 970 abo na pochatku 971 r 84 73 Robota Al Hakama II nad mechettyu takozh vklyuchala vvedennya v ekspluataciyu novogo minbara amvonu u 965 roci na zavershennya yakogo znadobilosya vid 5 do 7 rokiv Na zhal detali jogo budivnictva ta hronologiyi zaplutani inkoli superechlivimi istorichnimi dzherelami Ibn Idhari napriklad zaznachaye sho Al Hakam zbuduvav v cej chas dva minbari prichomu odin z nih mozhlivo buv zrujnovanij abo zaminenij 50 U bud yakomu vipadku toj minbar yakij zberigsya i stav asociyuvatisya z mechettyu buv vidznachenij bagatma avtorami za jogo majsternist Jogo vigotovlyali z dorogocinnih porid dereva takih yak chorne derevo samshit i zapashna derevina i inkrustuvali slonovoyu kistkoyu ta inshimi kolorovimi derevami takimi yak chervonij i zhovtij sandal Suchasni vcheni vvazhayut sho minbar mav kolesa yaki dozvolyali jogo zakochuvati v kameru zberigannya ta vityaguvati z neyi 50 Rozshirennya al Mansura Molitovnij zal u pribudovi al Mansura pislya 987 r Ostannye znachne rozshirennya mecheti pid pravlinnyam musulman vidbulosya u 987 988 rokah za nakazom Al Mansura Almanzora samoderzhavnogo vizira halifa Hishama II 77 23 Zamist togo shob za prikladom svoyih poperednikiv zbilshuvati mechet vdovzhinu dali na pivden sho bulo uskladneno cherez blizkist berega richki Al Mansur zbilshiv mechet vshir na shid rozshirivshi i vnutrishnij dvir i molitovnij zal na 47 76 metriv i dodavshi do mecheti visim novih otochenih arkami prolotiv nav dovivshi yih zagalnu kilkis do dev yatnadcati Nova pribudova zajmala 8600 kvadratnih metriv i zrobila mechet najbilshoyu v musulmanskomu sviti za mezhami Abbasidskogo Iraku 78 U novij pribudovi znovu vidtvoreno toj samij dizajn z vikoristannyam dvoyarusnih arok Odnak kapiteli vigotovleni dlya soten novih kolon mayut sproshenij i mensh dekorativnij dizajn sho mozhe vidobrazhati pospih u yakomu voni buli vigotovleni 78 Nova shidna stina mecheti mala desyat bagato prikrashenih zovnishnih portaliv podibnih do portaliv na zahidnij storoni mecheti hocha voni buli serjozno pererobleni v XX stolitti 79 Pid chas svoyih vijskovih pohodiv po teritoriyi Pirenejskogo pivostrova Al Mansur zahopiv dzvoni soboru Santyago de Kompostela i yak povidomlyayetsya nakazav yih pereplaviti ta peretvoriti na kandelyabri dlya mecheti hocha zhoden z cih kandelyabriv ne zberigsya 79 Piznisha islamska istoriya mecheti XI XII st Pislya rozpadu halifatu Omeyadiv u Kordovi na pochatku XI stolittya podalshi rozshirennya mecheti ne provodilisya Kriza centralnoyi vladi mala negajni negativni naslidki dlya mecheti yaka bula pograbovana ta poshkodzhena pid chas fitni gromadyanskogo konfliktu sho vidbulasya pislya padinnya halifatu priblizno mizh 1009 i 1030 rokami Sama Kordova takozh zaznala zanepadu ale zalishalasya vazhlivim kulturnim centrom Pid pravlinnyam Almoravidiv remisnichi majsterni Kordovi otrimali zamovlennya na rozrobku novih rozkishnih minbariv dlya najvazhlivishih mechetej Marokko najvidomishogo minbara mecheti Kutubiya zamovlenogo v 1137 roci yaki jmovirno buli nathnenni modellyu minbara Al Hakama II u Velikij mecheti U 1146 roci hristiyanska armiya kastilskogo korolya Alfonso VII nenadovgo zajnyala Kordovu Arhiyepiskop Toledo Rajmon de Soveta v suprovodi korolya ocholiv mesu vseredini mecheti shob osvyatiti budivlyu Zgidno z musulmanskimi dzherelami pered tim yak zalishiti misto hristiyani pograbuvali mechet zabravshi yiyi kandelyabri zoloto i sriblo z fiala minaretu ta dorogocinni elementi ozdoblennya minbara V rezultati yak cogo pograbuvannya tak i poperednogo pograbuvannya pid chas fitni mechet vtratila majzhe use svoye koshtovne ozdoblennya U 1162 roci pislya zagalnogo periodu zanepadu ta chislennih oblog almohadskij halif Abd al Mumin nakazav pidgotuvati Kordovu do togo shob peretvoriti na jogo stoliceyu v Al Andalusi U ramkah ciyeyi pidgotovki dva jogo sini ta gubernatori Abu Yakub Yusuf i Abu Sayid nakazali vidnoviti misto ta jogo pam yatniki Arhitektor Ahmad ibn Baso yakij piznishe buv vidomij svoyeyu robotoyu nad Velikoyu mechettyu Sevilyi vidpovidav za vikonannya ciyeyi programi vidnovlennya 315 Nevidomo yaki same budivli vin restavruvav ale majzhe napevno vin restavruvav Veliku mechet Cilkom imovirno sho minbar mecheti takozh buv vidrestavrovanij u toj chas oskilki vidomo sho nadali vin zberigavsya azh do XVI stolittya Peretvorennya mecheti na hristiyanskij hram Zavoyuvannya Kordovi Kastilskim korolivstvom i peretvorennya mecheti na hristiyanskij sobor XIII stolittya Plan soboru mecheti sogodni pislya chislennih dobudov u hristiyansku epohu budivli Zokrema suchasnu Kapella Major u centri bulo dodano u XVI stolitti U 1236 roci Kordova bula zavojovana kastilskim korolem Fernando III v ramkah Rekonkisti Pislya zavoyuvannya mista mechet bula peretvorena na katolickij sobor prisvyachenij Divi Mariyi isp Santa Maria 29 chervnya togo zh roku tut vidbulasya persha mesa Za slovami Himenesa de Rada Fernando III takozh zdijsniv simvolichnij akt povernennya kolishnih dzvoniv soboru Santyago de Kompostela yaki buli pograbovani Al Mansurom i pereplavleni na kandelyabri dlya mecheti nazad do Santyago de Kompostela Popri pereobladnannya pid chas rannoyi hristiyanskoyi istoriyi budivli vidbulis lishe neznachni zmini v yiyi strukturi yaki zdebilshogo obmezhuvalis stvorennyam nevelikih kaplic i dodavannyam novih hristiyanskih grobnic i ozdoblennya 24 Navit minbar mecheti mabut perebuvav v originalnij kameri dlya zberigannya hocha nevidomo chi vikoristovuvavsya vin yakimos chinom u cej chas v podalshomu minbar znik ale vin vse she isnuvav u XVI stolitti koli jogo ochevidno pobachiv Ambrosio de Morales Pershij vivtar soboru bulo vstanovleno vidrazu v 1236 roci pid velikim rebristim kupolom na krayu rozshirennya mecheti Al Hakama II u X stolitti stavshi chastinoyu togo sho sogodni nazivayetsya Kaplicya Vilyavisjosa isp Capilla de Villaviciosa i pershoyu golovnoyu kapliceyu soboru pid nazvoyu Antigua Capilla Mayor Nemaye vkazivok na te sho navit cej prostir buv znachno zminenij u svoyij strukturi v cej chas Oblast uzdovzh pivdennoyi stini de znahodilis mihrab ta maksuri mecheti bula peretvorena na kaplicyu San Pedro i yak povidomlyayetsya tam zberigalasya gostiya Te sho sogodni ye Kapliceyu Zachattya Capilla de Nuestra Senora de la Concepcion XVII stolittya roztashovane u zahidnoyi stini bilya vnutrishnogo dvoru spochatku u XIII stolitti bulo baptisteriyem Ci tri oblasti zdayetsya buli najvazhlivishimi centrami hristiyanskoyi diyalnosti u rannomu sobori Minaret mecheti takozh buv peretvorenij na dzvinicyu dlya soboru lishe z kosmetichnimi zminami takimi yak rozmishennya hresta na jogo vershini Primitno sho v rannij period soboru mecheti pracivnikami vidpovidalnimi za obslugovuvannya budivli yaka zaznala avarijnogo stanu v poperedni roki buli miscevi musulmani mudehari Deyaki z nih otrimuvali platnyu vid cerkvi ale bagato z nih pracyuvali v ramkah vikonannya trudovogo podatku na musulmanskih remisnikiv piznishe poshirenogo na musulman usih profesij yakij vimagav vid nih pracyuvati dva dni na rik na sobori budivlya Cej podatok buv vstanovlenij koronoyu i buv unikalnim dlya mista Kordova Jmovirno jogo bulo zasnovano ne lishe dlya togo shob vikoristati dosvid mudehariv ale j shob kompensuvati vidnosnu bidnist kapitulu soboru osoblivo u zv yazku z monumentalnim zavdannyam remontu ta obslugovuvannya takoyi velikoyi budivli U toj chas remisniki ta tesli Mudehar osoblivo cinuvalisya v regioni ta navit mali monopoliyi v deyakih kastilskih mistah takih yak Burgos Protyagom nastupnih stolit po vnutrishnij periferiyi budivli postupovo stvoryuvalisya inshi kaplici bagato z nih buli pohovalnimi kaplicyami pobudovanimi zavdyaki privatnim donatoram Pershoyu tochno datovanoyu kapliceyu yaka bula pobudovana vzdovzh zahidnoyi stini ye kaplicya San Felipe i Santyago v 1258 roci Kaplicya San Klemente bula stvorena v pivdenno shidnij chastini mecheti v 1262 roci Deyaki rannohristiyanski elementi taki yak vivtar prisvyachenij San Blasu vstanovlenij u 1252 roci i vivtar San Migelya 1255 znikli v nastupni stolittya 121 Ranni dopovnennya XIV XV st Korolivska kaplicya Capilla Real u stili mudehar zavershena v 1371 roci kolis mistila grobnici Fernando IV i Alfonsa XI Pershim velikim dopovnennyam do budivli pid hristiyanskimi pokrovitelyami ye Korolivska kaplicya Capilla Real roztashovana bezposeredno za zahidnoyu stinoyu kaplici Vilyavisjosi Data yiyi budivnictva nevidoma i hocha inodi vvazhayut sho ce vidbulos za chasiv Alfonso X Hizer Ekker stverdzhuvav sho dokumentalni svidchennya dovodyat sho yiyi budivnictvo rozpochalos ne ranishe XIV stolittya koli Kontanicya Portugalska druzhina Fernando IV zrobila pozhertvuvannya na budivnictvo kaplici Vona bula zakinchena korolem Enrike II u 1371 roci yakij perenis syudi ostanki svogo batka Alfonso XI i dida Fernando IV piznishe yihni ostanki buli pereneseni v 1736 roci do cerkvi San Ipolito Korolivska kaplicya bula pobudovana v rozkishnomu mudeharskomu stili z rebristim kupolom duzhe shozhim na kupol susidnoyi Kaplici Vilyavisjosa i z poverhnyami vkritimi rizblenoyu lipninoyu tipovoyu dlya nasridskoyi arhitekturi togo chasu Vikoristannya mavritanskogo stilyu Mudehar dlya korolivskoyi pohoronnoyi kaplici ta dlya inshih ob yektiv takih yak Sevilskij Alkasar tlumachitsya suchasnimi vchenimi yak bazhannya hristiyanskih koroliv privlasniti prestizh mavritanskoyi arhitekturi Pirenejskogo pivostrova podibno do togo yak Kordovska mechet sama po sobi bula potuzhnim simvolom politichnoyi ta kulturnoyi vladi kolishnogo halifatu Omeyadiv yaku kastilci pragnuli privlasniti Gotichnij nef Kaplici Vilyavisjosa kincya XV stolittya ta pershoyi Golovnoyi kaplici soboru Naprikinci XV stolittya bula provedena znachnisha modifikaciya kaplici Vilyavisjosa de buv stvorenij novij nef u gotichnomu stili shlyahom priberannya deyakih arok mecheti na shidnij storoni kaplici ta dodavannya gotichnih arok i sklepin Nef datovanij 1489 rokom i jogo budivnictvom keruvav yepiskop Inyigo Manrike Spochatku tut bula seriya vizantijsko italijskih fresok Alonso Martinesa yaki zobrazhuvali svyatih i koroliv ale lishe odna z cih fresok zbereglasya do nashih dniv i zaraz zberigayetsya v Muzeyi obrazotvorchih mistectv u Kordovi Veliki perebudovi XVI XVIII st Steli renesansnogo nefa ta transepta zaversheni Huanom de Ochoa v 1607 roci Odnak najznachnishoyu zminoyu bulo budivnictvo renesansnogo nefa ta transeptu sho utvorili posered velikoyi sporudi mecheti novu Golovnu kaplicyu isp Capilla Mayor sho rozpochalos v 1523 roci Proyekt inicijovanij yepiskopom Alonso de Manrike zustriv rishuchu opoziciyu z boku miskoyi radi Kordovi Zreshtoyu kapitul soboru vigrav svoyu spravu zvernuvshis do imperatora Karla V yakij dav svij dozvil na prodovzhennya proyektu Koli Karl V piznishe pobachiv rezultat budivnictva vin yak vvazhayut buv nezadovolenij i yak stverdzhuyetsya prokomentuvav Vi pobuduvali te sho vi chi htos inshij mogli pobuduvati bud de dlya cogo vi zrujnuvali te sho bulo unikalnim u sviti Proyektuvannya novgo nefa i transepta bulo dorucheno arhitektoru Ernanu Ruyisu I Pered svoyeyu smertyu v 1547 roci vin zbuduvav stini horiv do vikon i gotichni sklepinnya z pivdennogo boku Vin takozh pracyuvav nad shidnoyu chastinoyu budivli mecheti pribudova dodana Al Mansurom dodavshi gotichni sklepinnya do nefiv mecheti v cij oblasti Jogo sin Ernan Ruyis II molodshij vzyav na sebe proyekt pislya smerti batka Vin vidpovidav za budivnictvo stin transeptu na vsyu visotu a takozh kontrforsiv sho pidtrimuvali konstrukciyu Pislya nogo proyekt bulo dorucheno arhitektoru Huanu de Ochoa yakij zavershiv proyekt u stili manyerizmu Ostannim elementom stala konstrukciya eliptichnogo centralnogo kupola transeptu pobudovanogo mizh 1599 i 1607 rokami Pislya zavershennya roboti Huana de Ochoa yepiskop Diyego de Mardones iniciyuvav budivnictvo golovnogo vivtarya i sam zrobiv znachnu pozhertvu na proyekt Vivtarnij obraz buv rozroblenij u stili manyerizmu Alonso Matiasom a budivnictvo rozpochalosya v 1618 roci Sered inshih hudozhnikiv yaki brali uchast u jogo vikonanni buli Sebastyan Vidal Pedro Frejle de Gevara ta Antonio Palomino Vid na dzvinicyu z Apelsinovogo sudu vezha ohoplyuye zalishki kolishnogo minaretu mecheti U 1589 roci silnij shtorm abo zemletrus zavdav shkodi kolishnomu minaretu yakij vikoristovuvavsya yak dzvinicya i bulo virisheno pererobiti ta zmicniti vezhu Bulo vibrano proyekt Ernana Ruyisa III sina Ernana Ruyisa II yakij pomistiv originalnu strukturu minaretu v novu dzvinicyu v stili Vidrodzhennya Deyaki z verhnih sekcij minaretu buli zneseni v procesi Budivnictvo pochalosya v 1593 roci ale zreshtoyu zupinilosya cherez te sho resursi buli vitracheni na budivnictvo novoyi navi soboru ta transepta sho vidbuvalosya odnochasno Ernan Ruyis III pomer u 1606 roci i ne zmig pobachiti jogo zavershennya Budivnictvo vidnovilosya pid kerivnictvom arhitektora Huana Sekero de Matilya v 1616 roci a vezha bula zakinchena v 1617 roci Nova vezha odnak mala nedoliki i potrebuvala remontu vzhe u seredini XVII stolittya lishe cherez kilka desyatilit pislya svogo budivnictva Dlya virishennya problemi sobor najnyav arhitektora Gaspara de la Penya Vin zmicniv vezhu ta zminiv pochatkovij proyekt Puerta del Perdon Dveri proshennya yaka prohodila cherez osnovu vezhi 1664 roku Gaspar dodav novij kupol na vershini dzvinici na yakomu vin postaviv statuyu Svyatogo Rafaelya vikonanu skulptorami Pedro de la Pas i Bernabe Gomesom del Rio 1727 roku vezha bula poshkodzhena she odnim shtormom a v 1755 roci yiyi chastini perevazhno dekorativni detali buli poshkodzheni Lisabonskim zemletrusom 1755 roku Francuzkomu arhitektoru Baltasaru Drevetonu bulo dorucheno restavruvati ta remontuvati sporudu protyagom 8 rokiv U berezni 1748 roku rozpochalosya budivnictvo horiv Golovnoyi kaplici isp Capilla Mayor yake doruchili Pedro Duke Korneho Spochatku roboti finansuvalis za rahunok velikogo zapovitu arhidiyakona Hose Diasa de Rekalde v 1742 roci Robota nad horom bula zavershena v 1757 roci hocha Duke Korneho yakij pracyuvav nad neyu bezperervno protyagom majzhe desyati rokiv pomer lishe za dva tizhni do oficijnogo vidkrittya zavershenogo horu Suchasni restavraciyi XIX XXI st Vid na mechet sobor z boku richki Gvadalkvivir U 1816 roci z za kolishnogo vivtarya staroyi Kaplici San Pedro bulo viyavleno originalnij mihrab mecheti Pid kerivnictvom Patrisio Furrielya bulo vidnovleno islamsku mozayiku mihrabu zokrema chastini yaki buli vtracheni Podalshi restavracijni roboti zoseredzheni na budivli kolishnoyi mecheti provodilisya mizh 1879 i 1923 rokami pid kerivnictvom Velaskesa Bosko yakij sered inshogo demontuvav barokovi elementi yaki buli dodani do kaplici Vilyavisjosi i viyaviv tam elementi poperednoyi sporudi U cej period u 1882 roci budivlyu Mecheti soboru bulo ogolosheno nacionalnim pam yatnikom Podalshi doslidnicki roboti ta arheologichni rozkopki yak u samij budivli mecheti tak i u yiyi vnutrishnomu dvori provedeni Feliksom Ernandesom mizh 1931 i 1936 rokami Piznishe vcheni vidznachili sho suchasni restavraciyi pochinayuchi z XIX stolittya chastkovo zoseredzhuvalisya na reislamizaciyi v arhitekturnomu plani chastin mecheti soboru Ce vidbulosya v konteksti shirshih zahodiv shodo doslidzhennya ta vidnovlennya sporud islamskoyi epohi sho rozpochalis u XIX stolitti 272 278 U 1984 roci mechet sobor bula ogoloshena YuNESKO ob yektom vsesvitnoyi spadshini a v 1994 roci cej status buv poshirenij na ves istorichnij centr Kordovi Proyekt restavraciyi dzvinici rozpochavsya v 1991 roci i zavershivsya v 2014 roci todi yak transept i hor renesansnogo soboru takozh buli vidrestavrovani mizh 2006 i 2009 rokami Podalshi restavraciyi takih ob yektiv yak kaplici ta deyakih zovnishnih vorit prodovzhuvali vidbuvatisya do kincya 2010 h rokiv ArhitekturaVelika mechet Kordovi protyagom stolit grala vazhlivu rol dlya islamskoyi gromadi Al Andalusa U Kordovi stolici Omeyadiv mechet vvazhalasya sercem i centrom mista Muhammad Ikbal opisav yiyi vnutrishnij prostir yak nezlichenni stovpi shozhi na ryadi palm v sirijskih oazah Dlya meshkanciv Al Andalusa krasa mecheti bula nastilki slipuchoyu sho yiyi nemozhlivo opisati Pislya vsih istorichnih rozshiren mechet sobor zajmaye ploshu 180x130 m Originalnij plan budivli povtoryuye zagalnu formu deyakih iz najdavnishih mechetej pobudovanih she na svitanku islamu Deyaki z yiyi osoblivostej povtoryuvali precedenti v omejyadskij Velikij Mecheti u Damasku yaka vazhlivoyu zrazkovoyu modellyu Mechet mala pryamokutnu molitovnu zalu z prohodami roztashovanimi perpendikulyarno kibli napryamku kudi molyatsya musulmani Maye tovsti zovnishni stini sho desho nagaduyut fortecyu Na pivnochi roztashovanij prostorij vnutrishnij dvir kolishnij sahn otochenij arkadnoyu galereyeyu z vorotami na pivnichnij zahidnij i shidnij storonah i fontanami yaki zaminyuyut kolishni fontani mecheti yaki vikoristovuvalisya dlya omovinnya na zahidnij storoni mecheti kolis isnuvav mist abo pidvishenij prohid sabat yakij z yednuvav molitovnij zal bezposeredno z palacom halifa sho znahodivsya cherez dorogu Al Razi arabskij pismennik govorit pro cinnij marmur vinnogo koloru otrimanij z gir cogo rajonu yakij chasto vikoristovuvavsya dlya prikrashannya nefiv mecheti Pribudovi hristiyanskoyi epohi pislya 1236 r vklyuchali bagato nevelikih kaplic po vsij budivli ta rizni vidnosno kosmetichni zmini Najistotnishimi ta najpomitnishimi dopovnennyami ye hrestopodibni nava ta transept Golovnoyi Kaplici Capilla Mayor de sogodni provoditsya mesa yaku pochali zvoditi u XVI stolitti ta vbuduvali v seredinu molitovnogo zalu kolishnoyi mecheti a takozh rekonstrukciyu kolishnogo minaretu v renesansnu dzvinicyu Gipostilnij zal Gipostilnij molitovnij zal Gipostilnij zal suchasnoyi mecheti soboru zberigsya vid pochatkovoyi islamskoyi sporudi ta sluzhiv yiyi golovnim molitovnim miscem a takozh vikoristovuvavsya dlya inshih cilej Vin sluzhiv centralnim molitovnim zalom dlya osobistih molitov dlya p yati shodennih musulmanskih molitov i specialnih p yatnichnih molitov yaki suprovodzhuvalisya propoviddyu Vin takozh mig sluzhiti zalom dlya navchannya ta rozglyadu sprav shariatu pid chas pravlinnya Abd al Rahmana I ta jogo nastupnikiv Zal buv prostorim primishennyam z plaskoyu pidlogoyu ta derev yanimi stelyami yaki pidtrimuvalisya ryadami dvoyarusnih arok arkad sho spiralisya na koloni Ci ryadi arok rozdilyali pochatkovu budivlyu na 11 prohodiv abo nefiv sho jshli v napramku kibli z pivnochi na pivden vid vnutrishnogo sadu mecheti do stini z mihrabom i piznishe yih bulo zbilsheno do 19 zavdyaki rozshirennyu Al Mansura Arkovi projomi u svoyu chergu utvoryuvali perpendikulyarni napryamku kibli prohodi sho jdut mizh kolonami zi shodu na zahid Priblizno 850 kolon buli vigotovleni z yashmi oniksu marmuru granitu ta porfiru Pri budivnictvi pochatkovoyi mecheti vsi koloni ta kapiteli buli povtorno vikoristani z bilsh rannih rimskih i vestgotskih budivel ale pid chas podalshih rozshiren pochinayuchi z Abd ar Rahmana II vikoristovuvalis novi kapiteli vzhe mavritanskogo virobnictva yaki evolyucionuvali z poperednih rimskih modelej 44 45 14 Golovnij nef yakij vede do mihrabu spochatku buv centralnim nefom mecheti ale pislya dobudovi Al Mansura sho zmistila centr budivli na shid golovnij nef stav diliti budivlya ne simetrichno i viyavivsya zmishenim blizhche do yiyi zahidnoyi storoni Vin trohi shirshij za inshi nefi demonstruyuchi pevnu iyerarhiyu v plani mecheti 40 20 Dvoyarusni arki buli novovvedennyam yake dozvolilo vstanoviti vishi steli nizh ce bulo b mozhlivo z vidnosno nizkimi kolonami Voni skladayutsya z nizhnogo yarusu pidkovopodibnih arok i verhnogo yarusu napivcirkulnih arok 20 Vusuari arok cherguyutsya mizh chervonoyu cegloyu ta bilim kamenem 20 Podibni zmini koloriv buli poshireni v arhitekturi Omeyadiv u Levanti ta v doislamskij arhitekturi na Pirenejskomu pivostrovi 42 Za slovami Anvara G Chejne arki buli nathnenni arkami v mecheti Kupol Skeli Pidkovopodibni arki buli vidomi na Pirenejskomu pivostrovi v vestgotskij period napriklad cerkva VII stolittya San Huan de Banos i menshoyu miroyu u vizantijskih i Omeyadskih regionah Blizkogo Shodu odnak tradicijna mavritanska arka rozvinulasya u svoyu osoblivu ta trohi vitonchenishu versiyu 43 163 164 13 14 Arhitekturna sistema mecheti yaka skladayetsya z povtoryuvanih dvoyarusnih arok z nevelikim ozdoblennyam poverhni vvazhayetsya odniyeyu z yiyi najinnovacijnishih harakteristik i bula predmetom bagatoh komentariv Gipostilnij zal po riznomu opisuyetsya yak shozhij na lis kolon 58 i maye efekt shozhij na dzerkalnu zalu 13 Vchenij Dzherilin Dodds uzagalniv vizualnij efekt gipostilnoyi zali nastupnim chinom 13 Takim chinom interes do inter yeru mecheti stvoryuyetsya ne zastosuvannyam dekorativnogo ozdoblennya okremoyi budivli a transformaciyeyu morfem samoyi arhitekturi arok i vusuariv Oskilki mi podilyayemo perekonannya sho arhitekturni komponenti za viznachennyam povinni povoditisya logichno yihnye peretvorennya na agentiv haosu pidzhivlyuye bazovu pidrivnu diyu nashih ochikuvan shodo prirodi arhitekturi Napruga yaka zrostaye cherez ci spotvoreni ochikuvannya stvoryuye intelektualnij dialog mizh budivleyu ta glyadachem yakij bude harakterizuvati rozvitok dizajnu Velikoyi mecheti Kordovi protyagom ponad dvohsot rokiv Stelya Fragmenti originalnoyi steli mecheti demonstruyetsya u vnutrishnomu dvori Rekonstrujovana stelya mecheti v pivdenno zahidnij chastini budivli sogodni Originalna plaska derev yana stelya mecheti bula zroblena z derev yanih doshok i balok z rizblenim i rozpisnim dekorom 148 149 Zberezheni fragmenti originalnoyi steli deyaki z yakih zaraz demonstruyutsya u dvori Apelsiniv buli viyavleni v XIX stolitti sho dozvolilo suchasnim restavratoram rekonstruyuvati steli deyakih iz zahidnih chastin mecheti vidpovidno do yih originalnogo stilyu 149 Shidni navi zalu u rozshirenni al Mansura navpaki teper pokriti visokimi gotichnimi sklepinnyami yaki buli dodani v XVI stolitti Ernanom Ruyisom I 79 Zovni budivlya maye dvoshili dahi pokriti cherepiceyu Mihrab i maksura Molitovnij zal maye bagato prikrashenij mihrab nishu v stini sho simvolizuye napryamok molitvi otochenij arhitekturno viznachenoyu maksuroyu oblastyu vidvedenoyu dlya emira abo halifa pid chas molitvi yaka datuyetsya rozshirennyam halifa Al Hakama II pislya 965 roku Cya teritoriya maksuri ohoplyuye tri zatoki vzdovzh pivdennoyi stini kibli pered mihrabom i bula vidokremlena vid reshti mecheti skladnim ekranom iz peresichnih pidkovopodibnih i bagatolopatevih arok osoblivist yaka zgodom mala velikij vpliv na podalshij rozvitok mavritanskoyi arhitekturi Mihrab vidkrivayetsya v stini v seredini ciyeyi maksuri a dvoye dverej otochuyut jogo z bokiv Dveri sprava Bab al Sabat dveri sabatu vidkrivali dostup do prohodu yakij spochatku viv do sabatu pidnyatogo prohodu nad vuliceyu yakij z yednuvav mechet iz palacom halifa Dveri livoruch Bab Bajt al Mal dveri skarbnici veli do skarbnici roztashovanoyi za stinoyu kibli zaraz chastkovo zajnyata skarbniceyu soboru 18 136 143 Vid na arki maksuri ta mihrab za neyu z bichnimi dverima pravoruch i livoruch Mihrab skladayetsya z pidkovopodibnoyi arki sho vede do nevelikoyi semikutnoyi kameri pokritoyi kupolom u formi rakovini nad kilcem bagatolopatevih gluhih arok i rizblennya 75 76 Ce najpershij vidomij mihrab yakij skladayetsya z faktichnoyi kimnati a ne prosto nishi v stini 18 Pid pidkovopodibnoyu arkoyu znahodyatsya dvi pari korotkih marmurovih kolon iz kapitelyami kozhna para maye odnu chervonu kolonu ta odnu temno zelenu kolonu yaki yak vvazhayut buli povtorno vikoristani z mihraba poperednogo rozshirennya mecheti Abd al Rahmanom II 75 Mihrab u svoyu chergu otochenij tipovim roztashuvannyam promenistih arkovih dekoracij i pryamokutnim obramlennyam abo alfizom yakij takozh vidno v dizajni bilsh rannih zahidnih vorit mecheti Bab al Vuzara suchasna Puerta de San Esteban i jmovirno takozh buv prisutnij u proyekti pershogo mihrabu mecheti 43 Nad cim alfizom roztashovana she odna dekorativna slipa arkada z bagatolopatevih arok Nizhni stini z oboh bokiv mihrabu ozdobleni marmurovimi panelyami z rizblenimi arabeskovimi roslinnimi motivami todi yak strizhni nad arkoyu takozh zapovneni rizblenimi arabeskami Odnak vusuari arki a takozh pryamokutna rama z alfiza ta slipa arkada nad neyu zapovneni zolotoyu ta sklyanoyu mozayikoyu Ti sho u vusuarah i slipij arkadi utvoryuyut roslinni ta kvitkovi motivi todi yak ti sho v alfizi ta v menshih smugah na pruzhinah arki mistyat arabski napisi kufichnim shriftom 75 76 Dvoye dverej z oboh bokiv sekciyi mihrabu takozh obramleni podibnim ale mensh vitonchenim mozayichnim dekorom Kozhna z troh nish v oblasti maksura prostir pered mihrabom i prostir pered dvoma bichnimi dverima pokriti vishukanimi rebristimi kupolami Vikoristannya peresichnih arok u cij zoni takozh virishilo problemu stvorennya dodatkovoyi opori shob vitrimati vagu ta tyagu cih kupoliv 72 Sami kupoli pobudovani z vosmi peresichnih kam yanih reber Zamist togo shob zustrichatisya v centri kupola rebra peretinayutsya odne z odnim poza centrom utvoryuyuchi vosmikutnu zirku z vosmikutnim festonchastim kupolom u centri 70 73 Serednij kupol pered mihrabom osoblivo skladnij i takozh pokritij mozayichnim dekorom 74 Vcheni pidtverdili sho u stili mozayiki v cij chastini mecheti vidchuvayetsya silnij vpliv vizantijskoyi mozayiki sho pidtverdzhuye istorichni rozpovidi pro te sho halif prosiv u vizantijskogo imperatora nadislati dosvidchenih mozayikiv i toj vidguknuvsya na take prohannya 73 84 Vcheni stverdzhuyut sho take vikoristannya vizantijskoyi mozayiki takozh ye chastinoyu zagalnogo bazhannya svidomogo chi ni Kordovskih Omeyadiv viklikati zv yazki z rannim Omeyadskim halifatom na Blizkomu Shodi zokrema z Velikoyu mechettyu Omeyadiv u Damasku de vizantijski mozayiki buli pomitnim elementom ozdoblennya 22 Takij Vin Znavec usih rechej prihovanih i vidkritih Pidnesenij Miloserdnij Vin Zhivij nemaye Boga krim Nogo vzivajte do Nogo viddayuchi Jomu shiru viddanist hvala Bogu Gospodu svitiv 87 Vid na peresichni arki v rajoni maksuri navkolo mihrabu Mihrab Rizblenij marmurovij dekor na nizhnih stinah navkolo mihrabu Mozayika u vusuarah arki mihrabu Chastina kufichnih napisiv u mozayici alfiza nad migrabom Slipa arkada nad alfizom z mozayikoyu Inter yer mihrabu ta jogo kupol u formi mushli Serednij kupol nad maksuroyu pered mihrabom Bab Bajt al Mal livoruch vid mihrabu dverej yaki veli do skarbnici mecheti Kupol pered Bab Bajt al Mal Bab al Sabat pravoruch vid mihrabu dverej yaki veli do prohodu sho z yednuyetsya z palacom halifa Kupol pered Bab al Sabat Arabski napisi Chastina osnovnogo arabskogo napisu v alfizi navkolo mihraba vikonana zolotimi kufichnimi literami Vin mistit urivki z Koranu ta osnovnij tekst sho vihvalyaye al Hakama II Arabski napisi v ozdoblenni navkolo mihrabu ye pershim velikim prikladom programi politichno religijnih napisiv v arhitekturi Al Andalusa Voni mistyat vibrani urivki z Koranu a takozh napisi na fundamenti sho vihvalyayut pokrovitelya halifa Al Hakama II i lyudej yaki dopomagali v proyekti budivnictva 70 Najbilshij napis alfiza pryamokutnoyi ramki navkolo mihrabu vikonanij mozayikoyu zolotimi kufichnimi literami na temnomu tli pochinayetsya dvoma urivkami z Koranu sura 32 6 i sura 40 65 yaki perekladayutsya yak Takij Vin Znavec usih rechej prihovanih i vidkritih Pidnesenij Miloserdnij Vin Zhivij nemaye Boga krim Nogo vzivajte do Nogo viddayuchi Jomu shiru viddanist hvala Bogu Gospodu svitiv 87 Dali jde tekst sho vshanovuye ekspansiyu al Hakama Dyakuyu Bogu Gospodu svitiv yakij obrav imama al Mustansira Billaha Abd Allaha al Hakama amira al mu minina nehaj Bog zberezhe jogo v pravednosti dlya ciyeyi povazhnoyi sporudi i hto buv jomu dopomogoyu v zdijsnenni jogo vichnu strukturu z metoyu zrobiti yiyi prostorishoyu dlya svoyih poslidovnikiv na vikonannya jogo ta yihnih bazhan i yak viyav Jogo blagodati do nih 87 Detal drugogo korotshogo napisu nad migrabom Bezposeredno vseredini ciyeyi pryamokutnoyi ramki z napisom ye korotshij napis u gorizontalnij mozayichnij smuzi nad mihrabom temnimi literami na zolotomu foni yakij cituye suru 59 23 perekladenu yak Bog ye Toj krim Kogo nemaye inshogo boga Volodar Svyatij Dzherelo miru i doskonalosti Ohoronec viri Hranitel Bezpeki Pidnesenij mogutnistyu Neperebornij Vsevishnij Slava Bogu Vin vishij nad partnerami yaki voni pripisuyut Jomu 414 Bilshe napisiv visicheno na kam yanih impostah po obidvi storoni arki mihrabnoyi nishi nad nevelikimi zacheplenimi kolonami Voni vklyuchayut vshanovuvannya nakazu al Hakama II vstanoviti ci dvi opori togo sho vin zasnuvav na chistoti ta z dozvolu Boga razom iz chastinoyu suri 7 43 Dvi opori mozhut buti posilannyam na koloni mihrabu ale shirshij tekst jmovirno dodaye metaforichne ta religijnishe tlumachennya 88 Chastina napisu navkolo centralnogo kupola maksuri Napis takozh mistitsya v mozayikah serednogo kupola maksuri pered mihrabom Vin prohodit navkolo osnovi centralnogo vosmikutnogo kupola i mistit virshi z Koranu sura 22 77 78 74 O vi hto viruye Vklonitsya poklonitsya i poklonitsya svoyemu Gospodu i robiti dobro shob vi mogli procvitati I boritsya v Jogo spravi tak yak vi povinni borotisya zi shiristyu ta pid kontrolem Vin vibrav vas i ne naklav na vas trudnoshiv u religiyi ce kultura vashogo batka Avraama Ce Vin nazvav vas musulmanami yak ranishe tak i v comu Odkrovenni shob apostol buv svidkom za vas a vi za lyudej 411 Nuha N N Huri doslidnik islamskoyi arhitekturi vitlumachiv cyu kolekciyu napisiv u rozshirenni budivli al Hakamom II yak sprobu predstaviti mechet yak universalnu islamsku svyatinyu podibnu do mechetej Mekki ta Medini i shob zobraziti halifa al Hakama II yak znaryaddya za dopomogoyu yakogo Bog zbuduvav cyu svyatinyu Ce sformulyuvalo oficijnu istoriyu dinastiyi Omeyadiv u prorochih terminah prosuvayuchi ideyu pro te sho novi halifi Omeyadiv u Kordovi mayut universalnu prerogativu v islamskomu sviti 88 89 Kupol Kaplici Vilyavisjosi U nefi prohodi gipostilnogo zalu yakij vede do mihrabu na misci yake znamenuye pochatok rozshirennya Al Hakama v X stolitti znahoditsya monumentalnij rebristij kupol z vishukanim dekorom Rebra cogo kupola mayut inshu konfiguraciyu nizh u kupoliv pered mihrabom Yih peretin stvoryuye kvadratnij prostir u centri z nadbudovanim vosmigrannim festonchastim kupolom Zagalom peretini reber stvoryuyut 17 sklepinchastih viddilen kvadratnoyi abo trikutnoyi formi riznih rozmiriv kozhne z yakih dodatkovo prikrashene riznomanitnimi miniatyurnimi rebristimi kupolami mini kupolami u formi zirki ta festonchatimi formami 72 Prostir molitovnogo zalu pid cim kupolom buv obgorodzhenij z troh storin vitonchenimi shirmami z perepletenih arok podibnih do shirm maksuri ale she skladnishih Cej arhitekturnij ansambl ochevidno poznachav perehid vid staroyi mecheti do rozshirennya Al Hakama II yakij na dumku deyakih vchenih mav status podibnij do mecheti v mecheti 75 120 Zaraz kupol ye chastinoyu Kaplici Vilyavisjosi a dvi z troh shirm z perepletenih arok vse she prisutni zahidna znikla i yiyi zaminiv gotichnij nef VX stolittya dodanij do kaplici Podibno do vishukanih dekorativnih arok cej kupol ta inshi rebristi kupoli maksuri mali vpliv na nastupnu mavritansku arhitekturu togo periodu znovu z yavivshis u prostishih ale originalnih formah u nevelikij mecheti Bab al Mardum u Toledo ta porodivshi inshi dekorativni elementi taki yak nabagato piznishi lipni kupoli Velikoyi mecheti Tlemsena ta Velikoyi mecheti Tazi 79 116 182 195 197 271 Perepleteni arki bilya vhodu Pribudova Al Hakama II v X stolitti kaplicya Vilyavisiosa Rebristij kupol bilya vhodu Pribudova Al Hakama II v X stolitti kaplicya Vilyavisiosa Detali odnogo z kutiv kupola Vnutrishnij dvir Podvir ya apelsinovih derev sogodni Vnutrishnij dvorik sogodni vidomij Dvir apelsinovih derev Patio de los Naranjos Do XI stolittya vnutrishnij dvir mecheti takozh znanij yak sahn buv gruntovim zasadzhenim citrusovimi derevami ta palmami yaki zroshuvalis spochatku doshovoyu vodoyu z cisternami a piznishe vodoyu z akveduka Rozkopki vkazuyut na te sho dereva buli visadzheni pevnoyu shemoyu z poverhnevimi zroshuvalnimi kanalami Kam yani kanali yaki mozhna pobachiti sogodni ne ye originalnimi 152 Yak i v bilshosti analogichnih podvir yiv mechetej tut znahodilis fontani abo vodojmi yaki dozvolyali musulmanam vikonuvati ritualne omovinnya pered molitvoyu Arkovi projomi yaki vidokremlyuvali dvir vid vnutrishnoyi chastini molitovnogo zalu spochatku buli vidkritimi i dozvolyali prirodnomu svitlu pronikati vseredinu ale bilshist cih arok bulo zamurovano protyagom hristiyanskogo periodu pislya 1236 r oskilki vzdovzh pivnichnogo krayu zalu buli pobudovani hristiyanski kaplici Vvazhayetsya sho vnutrishnij dvir pervisnoyi mecheti Abd ar Rahmana I ne mav navkolishnoyi galereyi chi portika i sho yih dodav Abd ar Rahman III mizh 951 i 958 rr 73 17 18 61 Odnak suchasna galereya bula perebudovana za podibnim proyektom arhitektorom Ernanom Ruyisom I pid kerivnictvom yepiskopa Martina Fernandesa de Angulo mizh 1510 i 1516 rokami Suchasne roztashuvannya sadiv i derev ye rezultatom roboti provedenoyi pid kerivnictvom yepiskopa Francisko Rejnozo mizh 1597 i 1601 rokami Sogodni vnutrishnij dvorik zasadzhenij ryadami apelsinovih derev kiparisiv i palm Kolishnij minaret ta dzvinicya Suchasna dzvinicya kincya XVI ta XVII stolit Abd al Rahman III dodav do mecheti pershij minaret vezha yaku muedzin vikoristovuye dlya zakliku do molitvi u seredini X stolittya Vidtodi minaret faktichno znik pislya togo yak jogo chastkovo zrujnuvali ta pomistili v renesansnu dzvinicyu yaku mozhna pobachiti sogodni yaka bula sproyektovana Ernanom Ruyisom III i pobudovana mizh 1593 i 1617 rokami Odnak originalnij viglyad minaretu buv rekonstrujovanij suchasnim ispanskim vchenim Feliksom Ernandesom Gimenesom za dopomogoyu arheologichnih svidchen a takozh istorichnih tekstiv i uyavlen Napriklad dva gerbi na ninishnomu sobori Puerta de Santa Catalina zobrazhuyut vezhu takoyu yakoyu vona viglyadala do yiyi piznishoyi rekonstrukciyi 71 Model rekonstrujovanogo minaretu Abd ar Rahmana III v Arheologichnomu muzeyi Kordovi Odin iz gerbiv na Puerta de Santa Katalina suchasni vorota na shidnij storoni vnutrishnogo dvoru yakij zobrazhuye vezhu minaretu sluzhit dzviniceyu do yiyi rekonstrukciyi v 1593 roci Originalnij minaret mav visotu 47 metriv i mav kvadratnu osnovu z rozmirom 8 5 metriv na storonu 62 Podibno do inshih minaretiv Andaluziyi ta Pivnichnoyi Afriki pislya nogo vin skladavsya z golovnogo valu ta menshoyi drugoryadnoyi vezhi abo lihtarya takozh iz kvadratnoyu osnovoyu yaka jogo zavershuvala Bashta lihtarya u svoyu chergu bula uvinchana kupolom i uvinchana nakonechnikom u formi metalevogo strizhnya z dvoma zolotimi sferami ta odniyeyu sribnoyu sferoyu chasto yih nazivayut yablukami rozmiri yakih zmenshuvalisya do vershini Golovna vezha mistila dvi shodi yaki buli pobudovani dlya okremogo pidjomu ta spusku z vezhi Priblizno na pivdorozi vgoru shodi osvitlyuvali nabori vikon u formi pidkovi arki yakih buli prikrasheni vusuarami cherguvannya koloriv yaki u svoyu chergu otochuvali pryamokutnu ramu z alfiza podibno do dekoru yakij mozhna pobachiti navkolo arok zovnishnih vorit mecheti Na dvoh fasadah vezhi bulo po tri takih vikna poruch a na dvoh inshih fasadah vikna buli roztashovani po dvi pari Ci podvijni pari abo trijki vikon povtoryuvalisya na rivni vishe Nad nimi trohi nizhche vershini golovnogo valu na kozhnomu fasadi buv ryad iz dev yati menshih vikon ekvivalentnoyi formi ta ozdoblennya Verhnij kraj golovnogo valu uvinchuvav balyustradu z pilkopodibnih zubciv podibnih do tih sho zazvichaj zustrichayutsya v Marokko Vezhu lihtar prikrashala she odna pidkovopodibna arka na kozhnomu z chotiroh fasadiv znovu zh taki z arkoyu z cherguvannya vusuariv obramlenih alfizom 62 71 73 Budivnictvo novoyi dzvinici soboru navkolo starogo minaretu pochalosya v 1593 roci i pislya deyakih zatrimok bulo zaversheno v 1617 roci Yiyi sproyektuvav arhitektor Ernan Ruyis III onuk Ernana Ruyisa I yakij pobuduvav vezhu do rivnya dzvoniv ale pomer do yiyi zavershennya Jogo planam sliduvav Huan Sekero de Matilya yakij zakinchiv budivnictvo vezhi pislya nogo Dzvinicya maye visotu 54 metri i ye najvishoyu sporudoyu v misti Vona skladayetsya z sucilnoyi kvadratnoyi bashti do rivnya dzvoniv de vona maye otvori z usih chotiroh bokiv v stili venecijskih vikon serliana Nad nim znahoditsya lihtar yakij u svoyu chergu uvinchanij kupolom Kupol na vershini uvinchanij skulpturoyu Svyatogo Rafaelya yaka bula dodana v 1664 roci arhitektorom Gasparom de la Penya yakogo najnyali dlya vikonannya inshih remontnih robit i virishennya strukturnih problem Skulpturu stvorili Pedro de la Pas i Bernabe Gomes del Rio Poruch z osnovoyu vezhi znahodyatsya vorota Puerta del Perdon Dveri proshennya odni z dvoh pivnichnih vorit budivli Hrestovokupolna Golovna kaplicya Golovna kaplicya soboru isp Capilla Mayor sformovana roztashovanimi v centri budivli kolishnoyi mecheti gotichno manyeristichnimi navoyu ta transeptom sho hrestopodibno peretinayutsya mizh soboyu ta uvinchani v mvsti peretinu kupolom Budivnictvo ciyeyi hrestopodibnoyi sekciyi v samomu centri molitovnogo zalu kolishnoyi mecheti bulo rozpochate v 1523 roci i zavershene v 1607 roci Proyekt buv rozroblenij Ernanom Ruyisom I i buv prodovzhenij pislya jogo smerti jogo sinom Ernanom Ruyisom II a potim Huanom de Ochoa Vnaslidok cogo trivalogo periodu ta spadkoyemnosti arhitektoriv cya hrestopodibna sekciya predstavlyaye cikave poyednannya stiliv Pershi dva arhitektori vnesli v proyekt gotichni elementi yaki vidno v skladnomu vizerunku kam yanih sklepin nad ramenami transeptu ta nad vivtarem Huan de Ochoa zakinchiv budivlyu v tipovishomu dlya togo chasu stili manyerizmu zavershivshi proyekt eliptichnim kupolom nad perehrestyam i sklepinchastoyu steleyu z lyunetami vzdovzh nad zonoyu horu Dizajn i ozdoblennya ansamblyu Golovnoyi kaplici vklyuchaye veliku ikonografiyu Sklepinnya nad golovnim vivtarem u gotichnomu stili visichene iz zobrazhennyami angeliv svyatih apostoliv a takozh zobrazhennyam imperatora Karla V iz zobrazhennyam Mariyi v centri Bagato napisiv roztashovanih sered zobrazhen utvoryuyut dovgu litaniyu do Mariyi Eliptichnij kupol hrestovini spirayetsya na chotiri pidviski na yakih virizbleni zobrazhennya chotiroh yevangelistiv Na samomu kupoli roztashovani zobrazhennya vosmi otciv Cerkvi po zovnishnomu krayu ta zobrazhennya Svyatoyi Trijci v jogo centri yaki razom ye chastinoyu kontrreformistskoyi ikonografichnoyi programi Nad zonoyu horiv centralnu chastinu sklepinchastoyi steli zajmayut zobrazhennya Vnebovzyattya svyatogo Akiskla ta svyatoyi Viktoriyi a z bokiv zobrazhennya Davida Solomona Daniyila ta Samuyila razom iz bogoslovskimi chesnotami Nava hrestopodibnoyi Golovnoyi kaplici Capilla Mayor Detali gotichnih linij ta ikonografichnoyi liplennya nad vivtarem Capilla Mayor Eliptichnij kupol nad perehrestyam navi i transepta Odin iz rameniv transepta Gotichnij dekor na stelyah transepta Priklad arok kolishnoyi mecheti vbudovanih u stini transeptu Horova chastina i stelya Detali cilindrichnogo sklepinnya nad horami Golovnij vivtar Vivtar Golovnoyi kapelli buv rozpochatij u 1618 roci ta rozroblenij u stili manyerizmu Alonso Matiasom Pislya 1627 roku robotu vzyav na sebe Huan de Aranda Salazar i vivtar bulo zakincheno v 1653 roci Skulpturu vikonali hudozhniki Sebastyan Vidal i Pedro Frejle de Gevara Originalni rozpisi vivtarya buli vikonani Kristobalem Vela Kobo ale voni buli zamineni v 1715 roci potochnimi rozpisami Antonio Palomino Vivtar skladayetsya z troh vertikalnih nav flankovanih kolonami z kompozitnimi kapitelyami U centralnomu prohodi znahoditsya tabernakl vikonanij Pedro Frejle de Gevara bilya jogo osnovi a jogo verhnyu polovinu zajmaye polotno Vnebovzyattya Mariyi Dva prohodi zboku mistyat she chotiri polotna iz zobrazhennyam chotiroh muchenikiv svyatogo Akiskla i svyatoyi Viktoriyi na nizhnih polovinah i svyatogo Pelagiya i svyatogo Flora na verhnih polovinah Verhni polotna flankovani skulpturami svyatih Petra i Pavla a centralnu chastinu uvinchano relyefnoyu skulpturoyu Boga Otcya Golovnij vivtar zagalnij viglyad Skiniya v centri i nizhnya chastina vivtarya Verhnya chastina vivtarya z centralnim polotnom Vnebovzyattya divi Mariyi Hori Stijki dlya horu roztashovani navproti vivtarya buli vigotovleni z 1748 po 1757 rik i vikonani Pedro Duke Korneho Ansambl buv virizanij perevazhno z chervonogo dereva i skladayetsya z ryadu z 30 verhnih sidin i ryadu z 23 nizhnih sidin usi vigadlivo prikrasheni rizblennyam vklyuchayuchi nizku ikonografichnih scen U centri ansamblyu iz zahidnoyi storoni roztashovanij velikij yepiskopskij tron zbudovanij u 1752 roci yakij za formoyu nagaduye vivtarnij obraz Nizhnya chastina prestoliv maye tri sidinnya ale najbilsh vrazhayuchim elementom ye verhnya chastina yaka mistit zobrazhennya Voznesinnya Isusa v naturalnu velichinu Ostannoyu figuroyu sho stoyit nad vershinoyu ansamblyu ye skulptura arhangela Rafayila Zagalnij viglyad horu Sidinnya u verhnomu ta nizhnomu ryadah Verhnya chastina arhiyerejskogo prestolu horiv iz zobrazhennyam Voznesinnya Gospodnogo v naturalnu velichinu Hristiyanski pristinni kaplici V hristiyanski chasi vzdovzh usih stin gipostilnogo molitovnogo zalu mecheti sobora bulo zbudovano veliku kilkist okremih kaplic Perelik kaplic Zahidna stina z pivnochi na pivden Capilla de San Ambrosio Capilla de San Agustin Capilla de Nuestra Senora de las Nieves y San Vicente Martir Capilla de los Santos Simon y Judas de la Mezquita Catedral de Cordoba Capilla de la Concepcion de Salizanes o del Santisimo Sacramento Capilla de San Antonio Abad Capilla de la Trinidad Capilla de San Acacio Capilla de San Pedro y San Lorenzo Museo de San Vicente Pivdenna stina z zahodu na shid Capilla de San Bartolome Capilla de Santa Teresa Capilla de Santa Ines Capilla del SagrarioShidna stina z pivnochi na pivden Capilla de San Antonio de Padua Capilla de San Marcos Santa Ana y San Juan Bautista Capilla de San Mateo y Limpia Concepcion de Nuestra Senora Capilla de San Juan Bautista Capilla de Santa Marina de San Matias y del Baptisterio Capilla de San Nicolas de Bari Capilla de la Expectacion Capilla del Espiritu Santo Capilla de la Concepcion Antigua Capilla de San Jose Capilla de la Natividad de Nuestra Senora Capilla de Santa Maria Magdalena Pivnichna stina z zahodu na shid Capilla de San Eulogio Capilla de San Esteban Capilla de Nuestra Senora del Mayor Dolor Capilla de la Virgen de la Antigua Capilla de San Andres Capilla de la Epifania Capilla de Nuestra Senora del Rosario Capilla de las Benditas Animas del Purgatorio Capilla de los Santos Varones Capilla de Santa Francisca Romana y Santa Ursula Kaplicya Vilyavisiosa Capilla de Villaviciosa Kaplicya skiniyi Capilla Sagrario Korolivska kaplicya Capilla Real Kaplicya Tereza Capilla Teresa Kaplicya Sv Klimenta Capilla San Clemente Kaplicya Vnebovzyattya Capilla de la Concepcion Dveri Dveri islamskogo periodu Dveri na shidnomu fasadi mecheti soboru 1895 r do restavraciyi 20 st Puerta de San Esteban ranishe Bab al Vuzara arabskoyu ye odnim iz najstarishih dobre zberezhenih ta istorichno znachushih vorit mavritanskoyi arhitekturi Spochatku ce buli vorota cherez yaki musulmanskij emir ta jogo chinovniki vhodili do mecheti i jmovirno voni isnuvali z momentu pershogo budivnictva mecheti Abd ar Rahmanom I u VIII stolitti Odnak jogo ozdoblennya zavershiv Muhammed I u 855 roci Stolittya povilnogo rujnuvannya ta sprob restavraciyi sterli deyaki elementi jogo ozdoblennya ale osnovni originalni aspekti zalishilisya Jogo istoriko arhitekturne znachennya poyasnyuyetsya tim sho vin ye najranishim zberezhenim prikladom klasichnih ornamentiv mavritanskih vorit dveri uvinchani pidkovopodibnoyu arkoyu z vusuarami zminnogo koloru yaki u svoyu chergu obramleni pryamokutnim alfizom 165 170 43 21 Zalishki Puerta del Shokolad abo del Punto kolishnih shidnih vorit mecheti vid rozshirennya Al Hakama II u 10 mu stolitti do togo yak Al Mansur rozshiriv budivlyu na shid Bagato inshih vorit bulo dodano pid chas podalshih rozshiren mecheti Ci piznishi vorota mayut she skladnishe ozdoblennya osoblivo z X stolittya pid chas ekspansiyi Al Hakama II pochinayuchi z 961 roku yake sogodni vidno na zahidnomu zovnishnomu fasadi kolishnogo molitovnogo zalu Pid chas ostannogo rozshirennya mecheti Al Mansurom cherez kilka desyatilit pochinayuchi z 987 988 rr yake rozshirilo mechet ubik na shid dizajn poperednih vorit rozshirennya Al Hakama II bulo povtoreno Dveri Al Mansura vidno na suchasnomu shidnomu fasadi budivli Deyaki zalishki originalnih shidnih dverej rozshirennya Al Hakama II do togo yak Al Mansur zrushiv shidnu stinu vse she vidno vseredini mecheti soboru sogodni Najkrashe zberezhenim prikladom ye dveri vidomi v narodi yak Puerta del Shokolad abo Puerta del Punto roztashovani bilya pivdennoyi stini i sluzhat sogodni vihodom dlya vidviduvachiv iz skarbnic soboru yaki ranishe takozh buli dverima do skarbnici mecheti 154 158 Odnak bagato zovnishnih vorit zaznali riznih periodiv zanepadu ta restavraciyi Najskladnishi vorota na shidnij stini sogodni ye zdebilshogo rezultatom restavraciyi XX stolittya 79 Odnak bagato originalnih arabskih napisiv na cih dveryah zbereglisya Susana Kalvo Kapilla zaznachila sho bagato napisiv na vorotah X stolittya mayut eshatologichni ta prozelitichni konotaciyi mozhlivo vidobrazhayuchi svidome sprostuvannya neortodoksalnih religijnih techij yaki vlada vvazhala zagrozoyu togo chasu Troye z dverej napriklad vklyuchayut virshi Koranu yaki zaperechuyut hristiyansku viru v bozhestvennist Hrista Dveri hristiyanskogo periodu Pislya peretvorennya mecheti na sobor u 1236 roci do novih chi isnuyuchih vorit vse chastishe dodavalisya ispanski hristiyanski proyekti Nevelikij Postigo de la Leche Dveri moloka na zahidnij storoni budivli mayut gotichni detali datovani 1475 rokom Sered najpomitnishih monumentalnih portaliv hristiyanskoyi epohi Puerta de las Palmas Puerta de Santa Katalina ta Puerta del Perdon Puerta de las Palmas vid z Apelsinovogo dvoru Puerta de las Palmas Dveri palm ce velichna ceremonialna brama sho vede z Apelsinovogo dvoru vseredinu soboru pobudovana tam de spochatku buv yedinij fasad iz vidkritimi arkami sho veli do molitovnogo zalu kolishnoyi mecheti Spochatku brama nazivalasya Arco de Bendiciones Arka Blagosloven i bula miscem dlya urochistogo osvyachennya korolivskogo prapora ritualu yakij buv chastinoyu ceremoniyi koronaciyi ispanskogo monarha Yiyi ninishnij viglyad pohodit vid restavraciyi ta rekonstrukciyi vikonanoyi Ernanom Ruyisom I u 1533 roci yakij dodav nad bramoyu fasad u stili plateresko Statuyi na fasadi zobrazhuyut Blagovishennya a menshi figuri v nizhnih kutah zobrazhuyut mifologichnih istot Puerta de Santa Katalina Dveri Svyatoyi Katerini ye golovnim shidnim vhodom do dvoru Apelsiniv Yih nazva vkazuvala na prisutnist nepodalik monastirya Svyatoyi Katerini Yih ninishnij viglyad pohodit vid roboti Ernana Ruyisa II yakij prijnyav robotu nad soborom u 1547 roci pislya smerti svogo batka Ernana Ruyisa I Zovni brama maye renesansnij fasad dvernij otvir otochenij dvoma kolonami ta uvinchanij kompoziciyeyu kolon u stili serliana sho utvoryuyut tri nishi uvinchani vignutoyu peremichkoyu U troh alkovah znahodyatsya zalishki troh fresok sho zobrazhuyut Svyatu Katerinu Santa Katalina Svyatogo Akiskla San Akisklo i Svyatu Viktoriyu Santa Viktoriya Puerta del Perdon Dveri proshennya ye odnimi z najvazhlivishih ritualnih dverej soboru roztashovanih bilya osnovi dzvinici ta pryamo navproti Puerta de las Palmas Vorota isnuvali tut she z islamskogo periodu jogo roztashuvannya uzgodzhuyetsya z mihrabom mecheti ta centralnoyu vissyu budivli do rozshirennya Al Mansura 61 Persha rekonstrukciya budivli v hristiyanskij period datuyetsya 1377 rokom ale vidtodi vona bula kilka raziv zminena zokrema Sebastyanom Vidalem u 1650 roci Vicvili freski vseredini slipih arok nad zovnishnimi dverima vklyuchayut zobrazhennya Uspinnya Bogomateri poseredini a z bokiv Sen Mishel i Sen Rafael Perelik dverej Zahidnij fasad uzdovzh vulici Calle Torrijos z pivnochi na pivden Postigo de lya Leche Puerta de los Dines Puerta de San Esteban Puerta de San Migel Puerta del Espiritu Santo Postigo del Palasio Puerta de San Ildefonso Puerta del Sabat Postigo de la Leche Puerta de los Deanes Puerta de San Esteban Puerta de San Miguel Puerta del Espiritu Santo Postigo del Palacio Puerta de San Ildefonso Puerta del Sabat Shidnij fasad uzdovzh vulici Calle del Magistrado Gonzalez Frances z pivnochi na pivden Puerta de la Grada Redonda Fuente de Santa Katalina Puerta de Santa Katalina Puerta de San Huan Puerta del Baptisterio Puerta de San Nikolas Puerta de la Concepcion Antigua Puerta de San Hose Puerta del Sagrario Puerta de Yerusalen Puerta de la Grada Redonda Puerta de Santa Catalina Puerta de San Juan Puerta del Baptisterio Puerta de San Nicolas Puerta de la Concepcion Antigua Puerta de San Jose Puerta del Sagrario Puerta de Jerusalen Pivnichnij fasad vzdovzh vulici calle Cardenal Herrero z zahodu na shid Puerta del Pedron Puerta del Kano Gordo Puerta del Perdon Puerta del Cano GordoMusulmanski kampaniyi 2000 h rokivMusulmani po vsij Ispaniyi zvertalis do katolickoyi cerkvi z prohannyam dozvoliti yim molitisya v kompleksi kolishnoyi Kordovskoyi mecheti a Islamska rada Ispaniyi podala oficijnij zapit do Vatikanu Prote cerkovna vlada Ispaniyi ta Vatikan vistupili proti cogo kroku Musulmansku molitvu ne zavzhdi pryamo zaboronyali i v minulomu buli vipadki simvolichnih postupok zokrema molitva Saddama Husejna v Mihrabi v grudni 1974 roku Spir pro pravo vlasnostiBudivlya bula vpershe oficijno zareyestrovana Kordovskim soborom Kabildo v 2006 roci na pidstavi statti 206 Ley Hipotecaria 1946 roku konstitucijnist yakoyi bula pid sumnivom Yeparhiya nikoli ne nadala oficijnogo titulu vlasnosti ta ne nadala sudovogo viroku yakij sankcionuvav bi uzurpaciyu na osnovi trivaloyi okupaciyi yedinim yuridichnim argumentom bulo osvyachennya budivli pislya 1236 roku yak simvolu u formi hresta Povidomlyayetsya sho v toj chas na pidlozi bulo namalovano popelu Zahisniki cerkovnoyi vlasnosti stverdzhuyut pro bezperervnu ta mirnu okupaciyu budivli Cerkvoyu todi yak zahisniki suspilnoyi vlasnosti stverdzhuyut sho mechet sobor nikoli ne perestavala buti vlasnistyu derzhavi spochatku nalezhachi Koroni Kastiliyi a vidteper ispanska derzhava Izabel Ambrosio z PSOE mer Kordovi z 2015 po 2019 rik zahishala model publichnogo ta spilnogo upravlinnya U lipni 2019 roku mer Kordovi vid PP Hose Mariya Bellido zakriv komisiyu z rozsliduvannya prav vlasnosti zayavivshi sho ce maye buti zarezervovano dlya katolickogo bogosluzhinnya Vin zaznachiv Cya komisiya ne maye zhodnih administrativnih zavdan i ya ne mayu namiru yiyi vidnovlyuvati SpadshinaArhitekturnij vpliv Cya kartina Edvina Lorda Viksa pribl 1880 r zobrazhuye starogo mavra yakij propoviduye svyashennu vijnu proti hristiyan u mihrabi Kordovskoyi mecheti Popri ilyuziyu realnosti kartini do takogo dzhihadu abo svyashennoyi vijni nikoli ne zaklikali u mecheti Muzej mistectv Voltersa Velika mechet Kordovi ye vershinoyu arhitekturi Al Andalusa i odniyeyu z najvazhlivishih pam yatok rannoyi islamskoyi arhitekturi 39 89 45 Vin mav velikij vpliv na podalshu arhitekturu Al Andalusa ta Magribu tak zvanu mavritansku arhitekturu abo zahidnu islamsku arhitekturu yak zavdyaki svoyim arhitekturnim innovaciyam tak i cherez jogo simvolichne znachennya yak religijnogo sercya istorichnogo Kordoba regionu Halifat 80 101 86 281 284 77 Amira Bennison napriklad komentuye Popri zanepad halifatu Omejyadiv i suputnye znizhennya politichnogo statusu Kordovi yiyi velika mechet zalishalasya odniyeyu z najbilsh detalno opisanih i vihvalenih islamskih budivel protyagom nastupnih stolit Al Idrisi yakij pisav v epohu Almohadiv prisvyativ majzhe ves svij zapis pro Kordovu zagalom kilka storinok opisu velikoyi mecheti dayuchi nadzvichajno detalnij oris yiyi skladovih chastin Klyuchovimi elementami v comu vidnoshenni buli yiyi marmurovi koloni yiyi bagatokutna kimnata mihrab yiyi Koran yiyi jogo minbar usi voni mali dovgu istoriyu v Magribi prisvoyeni ta adaptovani po cherzi Almoravidami ta Almohadami 284 Dzhonatan Blum takozh komentuye Prestizh Kordovskoyi mecheti zabezpechiv te sho v nastupni stolittya bagato yiyi ris budut tak chi inakshe naslidovani stavshi chastinoyu novostvorenogo kanonu arhitekturnih form i ozdoblennya v zahidnih krayinah islamu 77 Sered inshih prikladiv vazhlivih precedentiv zagalna forma vorit Bab al Vuzara VIII chi IX stolit suchasna Puerta de San Esteban z pidkovopodibnoyu arkoyu vusuarami cherguvannya koloriv i pryamokutnoyu ramoyu alfiza stala odniyeyu z najbilshih povtoryuvani motivi islamskoyi arhitekturi v regioni 89 Minaret zbudovanij Abd ar Rahmanom III u 951 952 rokah takozh mav velikij vpliv i stav zrazkom dlya piznishih minaretiv u Magribi ta Al Andalusi 61 63 73 137 Zhorzh Marse prostezhuye mozhlive pohodzhennya deyakih piznishih arhitekturnih motiviv do skladnih arok ekspansiyi Al Hakama II osoblivo perepletenih arok Alhaferiyi v Saragosi XI stolittya bagatolopatevih arok znajdenih po vsomu regionu pislya X stolittya i motiv sebka yakij stav povsyudnim v arhitekturi Marinidiv Zajyanidiv i Nasridiv pislya periodu Almohadiv XII XIII stolittya Odnim vinyatkom iz ciyeyi spadshini vpliviv bulo mozayichne ozdoblennya mihrabu mecheti X stolittya yake hocha j viklikalo zahoplennya ne bulo nasliduvanim piznishimi arhitektorami 77 Rebristi kupoli rozshirennya al Hakama II takozh ye cikavim novovvedennyam pohodzhennya yakogo obgovoryuyetsya ale poyava podibnih hocha i prostishih kupoliv u malenkij mecheti Bab al Mardum u Toledo demonstruye sho cya osoblivist poshirilasya v arhitekturnih proyektah za mezhi Kordovi 77 79 Kupoli takozh posluzhili nathnennyam dlya skladnogo rebristogo kupola z gipsu u Velikij mecheti Tlemsena suchasnij Alzhir pobudovanij Almoravidami na pochatku XII stolittya yakij u svoyu chergu jmovirno nadihnuv podibni kupoli pobudovani Marinidami v Velika mechet Fes el Dzhid i Velika mechet Taza suchasne Marokko naprikinci XIII stolittya 116 181 182 U masovij kulturi Posmertna poetichna ilyustraciya Leticiyi Elizabet Lendon do gravyuri kartini Devida Robertsa bula opublikovana v Fisher s Drawing Room Scrap Book 1840 Pid nazvoyu Mechet u Kordovi zgaduyetsya pro musulmanske panuvannya v Ispaniyi Musulmanskij filosof i poet Pivdennoyi Aziyi Muhammed Ikbal yakij yak vvazhayetsya nadihnuv pakistanskij ruh vidvidav Velikij sobor Kordovi v 1931 32 rokah Vin poprosiv vladu pidnesti azan u sobori i jomu navit dozvolili molitisya tam Gliboki emocijni vidguki yaki viklikala v nogo mechet znajshli virazhennya v jogo virshi pid nazvoyu Mechet Kordovi Allama Ikbal rozglyadav ce yak kulturnu pam yatku islamu ta opisav ce tak Sacred for lovers of art you are the glory of faith You have made Andalusia pure as a holy land U Hodyachomu barabani Luyisa L Amura mistitsya detalnij opis Apelsinovogo dvoru v XII stolitti VinoskiDeyaki avtori nazivayut konkretnij rik rozshirennya Dzherilin Dodds posilayetsya na 836 rik 15 todi yak Susana Calvo Capilla vkazuye na 848 Deyaki avtori nazivayut konkretnij rik rozshirennya Dzherilin Dodds posilayetsya na 836 rik 15 todi yak Susana Calvo Capilla vkazuye na 848 Tochne formulyuvannya abo pereklad ciyeyi citati riznitsya v riznih dzherelah Poshirena korotsha versiya Vi zrujnuvali shos unikalne shob pobuduvati shos zvichajne PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 Digital Guide to the Cultural Heritage of Andalusia d Track Q5758805 Catalog of Protected Heritage of the Historic Centre of Cordoba d Track Q125346314 https es wikiarquitectura com edificio mezquita de cordoba https cordopolis eldiario es cordoba hoy sociedad mezquita cordoba sumo millones visitas 2023 1 10858889 html 2024 https whc unesco org en list 313 Historic Centre of Cordoba UNESCO Procitovano 17 serpnya 2016 The Great Mosque of Cordoba was inscribed on the World Heritage List in 1984 Mosque Cathedral of Cordoba Encyclopaedia Britannica Inc Procitovano 15 serpnya 2016 Lapunzina Alejandro 2005 Architecture of Spain Greenwood Publishing Group s 81 ISBN 9780313319631 Web Oficial del Conjunto Monumental Mezquita Catedral de Cordoba Procitovano 15 serpnya 2016 Lawrence S Cunningham John J Reich Lois Fichner Rathus 14 veresnya 2016 Culture and Values A Survey of the Humanities Volume I Cengage Learning s 262 ISBN 978 1 337 51494 1 Andrew Petersen 11 bereznya 2002 Dictionary of Islamic Architecture Routledge s 55 ISBN 978 1 134 61365 6 100 Countries 5 000 Ideas National Geographic Society 2011 s 299 ISBN 9781426207587 The eight century Great Mosque with double arches in Cordoba was transformed into the Cathedral of our Lady of Assumption Daniel Ben 2013 The Search for Truth about Islam Westminster John Knox Press s 93 ISBN 9780664237059 The church is Catholic and has been for centuries but when Catholic Spaniards expelled the local Arabic and Muslim population the people they called the Moors in 1236 they didn t do what the Catholic Church tended to do everywhere else when it moved in and displaced locally held religious beliefs they didn t destroy the local religious shrine and build a cathedral of the foundations of the sacred space that had been knocked down Instead they built a church inside and up through the roof of the mosque and then dedicated the entire space to Our Lady of the Assumption and made it the cathedral for the Diocese of Cordoba https rkc org ua events urochystist vnebovzyattya presvyatoyi divy mariyi obovyazkova Marcais Georges 1954 L architecture musulmane d Occident Paris Arts et metiers graphiques Barrucand Marianne Bednorz Achim 1992 Moorish architecture in Andalusia Taschen ISBN 3822896322 Dodds Jerrilynn D 1992 The Great Mosque of Cordoba U Dodds Jerrilynn D red Al Andalus The Art of Islamic Spain New York The Metropolitan Museum of Art s 11 26 ISBN 0870996371 Bloom Jonathan M red 2009 Cordoba The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture Oxford University Press s 505 508 ISBN 9780195309911 Nuha N N Khoury 1996 The Meaning of the Great Mosque of Cordoba in the Tenth Century Muqarnas 13 80 98 doi 10 2307 1523253 JSTOR 1523253 Mif yakij pov yazuye misce mecheti z cerkvoyu Svyatogo Vinsenta vistupaye yak promizhnij krok u peretvorenni mecheti na pam yatku dinastichnogo zavoyuvannya Za avtoritetom al Razi desyatogo stolittya piznishi istoriki serednovichchya stverdzhuyut sho pochatkovi zasnovniki mecheti Kordovi dilili cerkvu Svyatogo Vinsenta z hristiyanskim naselennyam mista Rozpovid peredbachaye paralel iz dvoma poperednimi islamskimi paradigmami Odnak cerkva Svyatogo Vinsenta ni arheologichno zasvidchena yak golovna budivlya zgadana istorikami ani konkretno za nazvoyu v zvitah pro podiyi pislya pershogo pributtya Abd al Rahmana I v al Andalus Navpaki anonimna kniga Ahbara Madzhmua desyatogo stolittya pro istoriyu Al Andalusa zgaduye cerkvu a misce suchasnoyi P yatnichnoyi mecheti Bloom Jonathan M 2020 Architecture of the Islamic West North Africa and the Iberian Peninsula 700 1800 Yale University Press ISBN 9780300218701 Calvo Capilla Susana 2019 Cordoba architecture U Fleet Kate Kramer Gudrun Matringe Denis Nawas John Rowson Everett red Encyclopaedia of Islam Three angl Brill ISBN 9789004161658 La historia Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba La historia Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 10 listopada 2023 Ecker Heather 2003 The Great Mosque of Cordoba in the Twelfth and Thirteenth Centuries Muqarnas 20 113 141 doi 10 1163 22118993 90000041 JSTOR 1523329 cherez JSTOR Finally adding to present difficulties in perceiving the sequence of post conquest restorations additions and demolitions is the fact that the cathedral has to a certain extent been re islamicized twentieth century restorers have removed medieval sarcophagi and other structures from around the mihrab area and along the qibla wall erected a sort of maqsura structure around the same area and replaced the ceiling with one based on that of the Great Mosque of Qayrawan Armstrong Ian 2013 Spain and Portugal Avalon Travel Publishing ISBN 9781612370316 On this site originally stood the Visigoths Christian Church of San Vicente but when the Moors came to town in 758 CE they knocked it down and constructed a mosque in its place When Cordoba fell once again to the Christians King Ferdinand II and his successors set about Christianizing the structure most dramatically adding the bright pearly white Renaissance nave where mass is held every morning Ewert Christian 1995 La mezquita de Cordoba santuario modelo del Occidente islamico U Guzman Lopez red La arquitectura islamica del Islam Occidental Madrid Lunwerg Editores s 55 68 Bennison Amira K 2016 The Almoravid and Almohad Empires Edinburgh University Press ISBN 9780748646821 Top things to do in Spain Lonely Planet angl Procitovano 10 grudnya 2020 https whc unesco org en list 313 Ingram Kevin 2018 Converso Non Conformism in Early Modern Spain Bad Blood and Faith from Alonso de Cartagena to Diego Velazquez Springer s 160 ISBN 9783319932361 Urquizar Herrera Antonio 2017 Admiration and Awe Morisco Buildings and Identity Negotiations in Early Modern Spanish Historiography Oxford University Press s 160 ISBN 9780192518002 The Great Mosque of Cordoba article Khan Academy angl Procitovano 11 grudnya 2020 Nayler Mark 10 chervnya 2017 A Brief History of the Mosque Cathedral of Cordoba Culture Trip Procitovano 11 grudnya 2020 Gould Joan 28 travnya 1989 Cordoba s Hymn to Islam Published 1989 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 11 grudnya 2020 Mezquita de Cordoba Archnet Procitovano 11 grudnya 2020 Knapp Robert C 1983 Roman Cordoba University of California Press s 62 ISBN 9780520096769 Mezquita de Cordoba Cordoba Spain www sacred destinations com Procitovano 11 grudnya 2020 Ann Christys 2017 The meaning of topography in Umayyad Cordoba U Anne E Lester red Cities Texts and Social Networks 400 1500 Routledge It is a commonplace of the history of Cordoba that in their early years in the city the Muslims shared with the Christians the church of S Vicente until ʿAbd al Raḥman I bought the Christians out and used the site to build the Great Mosque It was a pivotal moment in the history of Cordoba which later historians may have emphasised by drawing a parallel between Cordoba and another Umayyad capital Damascus The first reference to the Muslims sharing the church was by Ibn Idhari in the fourteenth century citing the tenth century historian al Razi It could be a version of a similar story referring to the Great Mosque in Damascus which may itself have been written long after the Mosque was built It is a story that meant something in the tenth century context a clear statement of the Muslim appropriation of Visigothic Cordoba Guia Aitana 1 lipnya 2014 The Muslim Struggle for Civil Rights in Spain 1985 2010 Promoting Democracy Through Islamic Engagement Sussex Academic Press s 137 ISBN 9781845195816 It was originally a small temple of Christian Visigoth origin Under Umayyad reign in Spain 711 1031 CE it was expanded and made into a mosque which it would remain for eight centuries During the Christian reconquest of Al Andalus Christians captured the mosque and consecrated it as a Catholic church Jarbel Rodriguez Muslim and Christian Contact in the Middle Ages A Reader University of Toronto Press s 41 ISBN 9781442600669 Josef W Meri and Jere L Bacharach Medieval Islamic Civilization Routledge 2005 p 176 ff Irving T B 1962 The Falcon of Spain Ashraf Press Lahore s 82 Calvert Albert Frederick Gallichan Walter Matthew 1907 Cordova a City of the Moors vid Public domain J Lane s 42 Walker Rose 2016 Art in Spain and Portugal from the Romans to the Early Middle Ages Routes and Myths Amsterdam University Press s 125 126 Pedro Marfil has set out the archaeological arguments for earlier ecclesiastical occupation of the site of the Great Mosque in the sixth century but these involve a considerable amount of interpretation that he clearly presents as his opinion The mosaics discovered at basement level may belong to a late Roman complex The bishops of Cordoba at that period would have had a residence a cathedral and other churches but it remains unclear whether these were on the site of the Mosque used a converted domus as at Barcelona or reoccupied part or all of the complex at Cercadilla or other administrative buildings Fragments of sculpture survive again without any reliable provenance and here without any documentary context Displayed in the new Museo Arqueologico de Cordoba or in the Cathedral Mosque pieces of liturgical furniture include altar supports and niche plaques but unlike the material from Merida they do not form a coherent group D Fairchild Ruggles 2010 The Stratigraphy of Forgetting U Helaine Silverman red Contested Cultural Heritage Religion Nationalism Erasure and Exclusion in a Global World Springer s 51 67 ISBN 9781441973054 Eric Calderwood 10 kvitnya 2015 The Reconquista of the Mosque of Cordoba Foreign Policy Procitovano 29 grudnya 2015 Susana Calvo Capilla 2007 Las primeras mezquitas de al Andalus a traves de las fuentes arabes Al Qantara 28 169 170 doi 10 3989 alqantara 2007 v28 i1 34 Marfil Pedro 2001 Cordoba de Teodosio a Abd al Rahman III U Caballero Luis red Visigodos y omeyas un debate entre la Antiguedad tardia y la Alta Edad Media Madrid Consejo Superior de Investigaciones Cientificas CSIC s 117 141 Marfil Pedro 2007 La basilica de San Vicente en la catedral de Cordoba Arqueologia Arte e Historia 14 33 45 Marfil Pedro 2006 La sede episcopal de San Vicente en la santa iglesia Catedral de Cordoba Al Mulk 6 35 58 Arce Sainz Fernando 2015 La supuesta basilica de San Vicente en Cordoba de mito historico a obstinacion historiografica Al Qantara 36 1 11 44 doi 10 3989 alqantara 2015 001 Cordoba Guy Hedgecoe in Cordoba s Mosque Cathedral dispute puts Spanish identity at centre stage The Irish Times angl Procitovano 11 grudnya 2020 Leon Munoz Alberto Ortiz Urbano Raimundo Francisco 2023 El complejo episcopal de Cordoba nuevos datos arqueologicos Cambio de Era Cordoba y el Mediterraneo Cristiano isp Ayuntamiento de Cordoba s 169 172 ISBN 978 84 09 47405 9 Bloom Jonathan M 2020 Architecture of the Islamic West North Africa and the Iberian Peninsula 700 1800 Yale University Press s 19 ISBN 9780300218701 Whatever earlier buildings have stood on the site visitors today can still see mosaic floors some distance beneath the current floor their orientation and plans have little to do with the mosque Kennedy Hugh 1996 Muslim Spain and Portugal A Political History of al Andalus Routledge ISBN 9781317870418 Ruggles D Fairchild 2008 Islamic gardens and landscapes angl Philadelphia University of Pennsylvania Press ISBN 978 0 8122 0728 6 OCLC 811411235 Ruggles D F 2009 From the Heavens and Hills The Flow of Water to the Fruited Trees and Ablution Fountains in the Great Mosque of Cordoba Rivers of Paradise Water in Islamic Art and Culture New Haven Yale University Press s 90 93 ISBN 978 0 300 15899 1 OCLC 317471939 Bonine Michael E 1990 The Sacred Direction and City Structure A Preliminary Analysis of the Islamic Cities of Morocco Muqarnas 7 50 72 doi 10 2307 1523121 JSTOR 1523121 King David A 1995 The Orientation of Medieval Islamic Religious Architecture and Cities Journal for the History of Astronomy 26 3 253 274 Bibcode 1995JHA 26 253K doi 10 1177 002182869502600305 Bennison Amira K 2016 The Almoravid and Almohad Empires Edinburgh University Press Wilbaux Quentin 2001 La medina de Marrakech Formation des espaces urbains d une ancienne capitale du Maroc Paris L Harmattan ISBN 2747523888 Salmon Xavier 2018 Maroc Almoravide et Almohade Architecture et decors au temps des conquerants 1055 1269 Paris LienArt Dodds Jerrilynn D red 1992 Al Andalus The Art of Islamic Spain New York The Metropolitan Museum of Art ISBN 0870996371 Patio de los Naranjos Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Patio de los Naranjos Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 7 grudnya 2020 Bloom Jonathan 1989 Minaret Symbol of Islam Oxford University Press ISBN 9780197280133 Bloom Jonathan Toufiq Ahmed Carboni Stefano Soultanian Jack Wilmering Antoine M Minor Mark D Zawacki Andrew Hbibi El Mostafa 1998 The Minbar from the Kutubiyya Mosque The Metropolitan Museum of Art New York Ediciones El Viso S A Madrid Ministere des Affaires Culturelles Royaume du Maroc M Bloom Jonathan red 2009 Minbar The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture Oxford University Press s 534 535 ISBN 9780195309911 Ecker Heather 2003 The Great Mosque of Cordoba in the Twelfth and Thirteenth Centuries Muqarnas 20 113 141 doi 10 1163 22118993 90000041 JSTOR 1523329 cherez JSTOR Lowney Chris 2006 A Vanished World Muslims Christians and Jews in Medieval Spain Oxford University Press s 116 ISBN 9780195311914 Villaviciosa Chapel Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Villaviciosa Chapel Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 3 grudnya 2020 Capilla de Nuestra Senora de la Concepcion mezquita catedraldecordoba es Procitovano 3 grudnya 2020 Bell Tower Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Bell Tower Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 10 lyutogo 2021 Royal Chapel Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Royal Chapel Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 4 grudnya 2020 Main Chapel Transept and Choir Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Main Chapel Transept and Choir Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 4 grudnya 2020 Fletcher Richard A 1992 Moorish Spain angl University of California Press s 3 ISBN 978 0 520 24840 3 Irwin Robert 2004 The Alhambra angl Harvard University Press s 63 ISBN 978 0 674 01568 5 Maxwell William Stirling 1848 Annals of the Artists of Spain angl London John Ollivier s 103 104 Brockman Norbert 2011 Encyclopedia of Sacred Places angl vid 2nd ABC CLIO s 332 ISBN 978 1 59884 654 6 Greenhalgh Michael 2008 Marble Past Monumental Present Building with Antiquities in the Mediaeval Mediterranean angl Brill s 309 ISBN 978 90 474 2414 7 Biografia de Hernan Ruiz www biografiasyvidas com Procitovano 4 grudnya 2020 Los Hernan Ruiz saga de arquitectos Hernan Ruiz I el Viejo Arte en Cordoba es ES 15 chervnya 2015 Procitovano 4 grudnya 2020 Retablo Mayor Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Retablo Mayor Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 10 listopada 2023 Bell Tower Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Bell Tower Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 3 grudnya 2020 Belfry Tower of the Mosque Cathedral of Cordoba Arte en Cordoba amer 22 lipnya 2020 Procitovano 3 grudnya 2020 The history Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba The history Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 3 grudnya 2020 Choir stalls Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Choir stalls Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 4 grudnya 2020 Choir stalls of the Mosque Cathedral Cordoba Arte en Cordoba amer 22 lipnya 2020 Procitovano 11 grudnya 2020 Stubbs John H Makas Emily G 2011 Architectural Conservation in Europe and the Americas John Wiley amp Sons s 109 ISBN 9780470901113 Fairchild Ruggles D 2014 Roxburgh David J red Envisioning Islamic Art and Architecture Essays in Honor of Renata Holod Brill s 1 21 ISBN 9789004280281 Historic Centre of Cordoba UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 3 grudnya 2020 Conservation Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Conservation Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 7 grudnya 2020 Jayyusi Salma Khadra ed The Legacy of Muslim Spain 2 Vols Leiden Brill p 599 Muhammad Iqbal The Mosque of Cordoba Anwar G Chejne Muslim Spain Its History and Culture MINNE ed Minnesota University Of Minnesota Press p 364 Mosque Cathedral of Cordoba Encyclopaedia Britannica Inc Procitovano 15 serpnya 2016 The Literature of Al Andalus The Cambridge History of Arabic Literature New Ed ed New York Cambridge University Press 161 Barrucand Marianne Bednorz Achim 1992 Moorish architecture in Andalusia Taschen ISBN 3822896322 The Literature of Al Andalus p 159 Dodds Jerrilynn D 1992 The Great Mosque of Cordoba U Dodds Jerrilynn D red Al Andalus The Art of Islamic Spain New York The Metropolitan Museum of Art s 11 26 ISBN 0870996371 Bloom Jonathan M red 2009 Cordoba The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture Oxford University Press s 505 508 ISBN 9780195309911 Jan Read The Moors in Spain and Portugal London Rowman amp Littlefield Pub Inc p 56 Sanchez Llorente Margarita Great Mosque of Cordoba Discover Islamic Art Museum With No Frontiers Procitovano 6 grudnya 2020 Qantara Mosque of Cordoba www qantara med org Procitovano 6 grudnya 2020 Bloom Jonathan M 2020 Architecture of the Islamic West North Africa and the Iberian Peninsula 700 1800 Yale University Press ISBN 9780300218701 Marcais Georges 1954 L architecture musulmane d Occident Paris Arts et metiers graphiques CVC Mezquita de Cordoba cvc cervantes es Procitovano 21 lyutogo 2021 Los Hernan Ruiz saga de arquitectos Hernan Ruiz I el Viejo Arte en Cordoba es ES 15 chervnya 2015 Procitovano 4 grudnya 2020 Dodds Jerrilynn D 1992 The Great Mosque of Cordoba U Dodds Jerrilynn D red Al Andalus The Art of Islamic Spain New York The Metropolitan Museum of Art s 11 26 ISBN 0870996371 Rosser Owen Mariam 2021 Articulating the Ḥijaba Cultural Patronage and Political Legitimacy in Al Andalus the Amirid Regency C 970 1010 AD angl Brill ISBN 978 90 04 46913 6 Bloom Jonathan M 2020 Architecture of the Islamic West North Africa and the Iberian Peninsula 700 1800 Yale University Press ISBN 9780300218701 Barrucand Marianne Bednorz Achim 1992 Moorish architecture in Andalusia Taschen ISBN 3822896322 Stern Henri 1976 Les mosaiques de la Grande Mosquee de Cordoue Berlin Walter de Gruyter Nuha N N Khoury 1996 The Meaning of the Great Mosque of Cordoba in the Tenth Century Muqarnas 13 80 98 doi 10 2307 1523253 JSTOR 1523253 Rosser Owen Mariam 2021 Appendix 3A Qur anic Inscriptions inside the Cordoba Mosque Articulating the Ḥijaba Cultural Patronage and Political Legitimacy in Al Andalus the Amirid Regency C 970 1010 AD angl Brill s 404 414 ISBN 978 90 04 46913 6 Patio de los Naranjos Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Patio de los Naranjos Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 7 grudnya 2020 Courtyard of the Orange trees of Viana Palace Cordoba Arte en Cordoba amer 22 lipnya 2020 Procitovano 11 grudnya 2020 Mezquita Cordoba Spain Attractions Lonely Planet angl Procitovano 11 grudnya 2020 Ruggles D Fairchild 2008 Islamic gardens and landscapes angl Philadelphia University of Pennsylvania Press ISBN 978 0 8122 0728 6 OCLC 811411235 Barrucand Marianne Bednorz Achim 1992 Moorish architecture in Andalusia Taschen ISBN 3822896322 Dodds Jerrilynn D 1992 The Great Mosque of Cordoba U Dodds Jerrilynn D red Al Andalus The Art of Islamic Spain New York The Metropolitan Museum of Art s 11 26 ISBN 0870996371 Bloom Jonathan M 2020 Architecture of the Islamic West North Africa and the Iberian Peninsula 700 1800 Yale University Press ISBN 9780300218701 Belfry Tower of the Mosque Cathedral of Cordoba Arte en Cordoba amer 22 lipnya 2020 Procitovano 3 grudnya 2020 Hernandez Gimenez Felix 1975 Alminar de Abd al Rahman III en la Mezquita Mayor de Cordoba genesis y repercusiones Granada Patronato de la Alhambra ISBN 84 85133 05 6 Barrucand Marianne Bednorz Achim 1992 Moorish architecture in Andalusia Taschen ISBN 3822896322 Bloom Jonathan M 2020 Architecture of the Islamic West North Africa and the Iberian Peninsula 700 1800 Yale University Press ISBN 9780300218701 Hernandez Gimenez Felix 1975 El alminar de ʻAbd al Raḥman III en la Mezquita Mayor de Cordoba Genesis y repercusiones Granada Patronato de la Alhambra ISBN 9788485133055 The history Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba The history Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 3 grudnya 2020 Main Altarpiece Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Main Altarpiece Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 4 grudnya 2020 Bell Tower Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Bell Tower Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 3 grudnya 2020 The history Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba The history Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 3 grudnya 2020 Choir stalls Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Choir stalls Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 4 grudnya 2020 Choir stalls of the Mosque Cathedral Cordoba Arte en Cordoba amer 22 lipnya 2020 Procitovano 11 grudnya 2020 Calvo Capilla Susana 2018 The Visual Construction of the Umayyad Caliphate in Al Andalus through the Great Mosque of Cordoba Arts 7 3 Montealegre L Barrios J Nieto M 1996 The materials of construction of the west wall of the Mosque of Cordoba Spain and their deterioration U Rieder Josef red 8th International Congress on Deterioration and Conservation of Stone Berlin Elsevier B V s 51 60 ISBN 978 0 444 50517 0 Noteworthy doors Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba Noteworthy doors Web Oficial Mezquita Catedral de Cordoba angl Procitovano 16 lyutogo 2021 Sills Ben 19 kvitnya 2004 Cathedral may see return of Muslims The Guardian London Thomson Muslims ask Pope to OK worship in ex mosque Reuters 2011 Fuchs Dale 28 grudnya 2006 Pope asked to let Muslims pray in cathedral The Guardian London Planelles Manuel 28 grudnya 2006 El obispo de Cordoba rechaza el rezo musulman en la mezquita El Pais Sadam Husein llevo su rezo a la Mezquita en un viaje oficial Diario de Cordoba 2 bereznya 2003 Agudo Zamora 2015 s 4 17 18 Agudo Zamora 2015 s 8 Agudo Zamora Miguel 2015 La inmatriculacion de la Mezquita Catedral de Cordoba tutela del patrimonio y relevancia constitucional Estudios de Deusto Universidad de Deusto 63 2 15 45 doi 10 18543 ed 63 2 2015pp15 45 ISSN 0423 4847 Leon Jose Manuel 7 listopada 2018 Ambrosio pone a la Alhambra de ejemplo de gestion compartida para la Mezquita Ambrosio brings up the Alhambra as an example of shared management for the Mezquita Spanish Procitovano 24 lyutogo 2021 Un comite de expertos considera que la Mezquita de Cordoba nunca ha sido propiedad de la Iglesia A committee of experts consider that the Mezquita in Cordoba has never been church property Spanish RTVE 15 veresnya 2019 Procitovano 24 lyutogo 2021 Rose Gamble News Briefing Church in the World in The Tablet 1 August 2019 23 Interior of a Mosque at Cordova Hudozhnij muzej Volters Marcais Georges 1954 L architecture musulmane d Occident Paris Arts et metiers graphiques Landon Letitia Elizabeth 1839 picture Fisher s Drawing Room Scrap Book 1840 Fisher Son amp Co Landon Letitia Elizabeth 1839 poetical illustration Fisher s Drawing Room Scrap Book 1840 Fisher Son amp Co Iqbal and Spain Home Page allamaiqbal com PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mezquita de Cordoba Oficijnij sajt Mezquita Great Mosque of Cordoba at Google Maps Al Andalus the art of Islamic Spain katalog vistavki Muzeya Metropoliten povnistyu dostupnij on lafn v formati PDF sho mistit materiali shodo Mecheti Sobora v Kordovi div index VirTimePlace General information about the mosque and opening hours