Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абд аль-Мумін ібн Алі аль-Гумі (*1094 -1163) — 1-й халіф держави Альмохадів у 1147-1163 роках.
| Абд аль-Мумін | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | عبد المؤمن بن علي or عبد المومن الــكـومي |
| Народився | не раніше 1094 і не пізніше 1106 d, d, Тлемсен, Алжир |
| Помер | 1163[…] Сале, Марокко |
| Країна |  Альмохади[d] |
| Національність | бербер |
| Діяльність | суверен, політик, халіф |
| Вчителі | d |
| Титул | халіф |
| Посада | d |
| Термін | 1147—1163 роки |
| Попередник | титул засновано |
| Наступник | Мухаммед ібн Абд аль-Мумін |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Альмохади |
| Батько | Алі ібн Махлуф аль-Гумі |
| Діти | Абу Якуб Юсуф |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив до клану Гумія, що належав до берберського племені зената. Син впливового бербера Алі ібн Махлуф аль-Гумі. Народився у селищі Недрома, в області Тлемсен. Замолоду (1104 року) почав навчатися в Тлемсені фікг у шейха Абдул Салаха. Потім планував вирушити на Схід на навчання. Але почув про перебування в Беджайї вченого факіха, тому вирушив туди. Після цього приєднався до проповідника Мухаммеда ібн Тумарта (майбутнього засновника руху Альмохадів).
Війни з Альморавідами
Разом зі своїм вчителем ібн Тумартом з 1117 року став подорожувати Марокко. Аль-мумін підтримав ідеї ібн Тумарта щодо відновлення чистоти ісламу серед племен Північної Африки. У 1120 році був разом з вчителем до Фесу, звідки вони рушили до Марракешу. Потім перебрався до рідного міста ібн Тумарта — Тінмела. У 1121 році разом з іншими послідовниками аль-Мумін брав участь в урочистостях, де ібн Тумарта було оголошено Махді. З цього моменту став одним з активних супротивників Альморавідів.
Абд аль-мумін відзначився у боях проти Альморавідів протягом 1121-1130 років. після нищівної поразки у битві при Бухайра, разом з ібн Тумартом відступив до Атлаських гір. Невдовзі ібн Тумарт помер, й аль-Муміна у вузькому колі було оголошено новим лідером Альмохадів. Втім він тримав смерть ібн Тумарта до 1233 року в таємниці, оголошуючи від його імені рішення та накази. За цей час він оженився на доньці шейха Абу Хафса, голови берберського племені масмуда, звідки походив Мухаммед ібн Тумарт.
Абд аль-Мумін продовжив війну, спираючись на невдоволення населення високими податками й зборами, якими Альморавіди обклали місцеве населення. При цьому створив потужне військо, яке поступово змогло кинути виклик влади Альморавідів. Водночас розпочав проповіді проти християн та жидів, оголошуючи тих ворогами мусульман.
Спочатку аль-Мумін змінився у Середньому Атласі. У 1133 році вдалося захопити область Драа і м. Сус. До 1140 року Альмохадами було зайнято хребти Атлас та Тафілальт. З цього моменту відправляв війська у походи до західного й південного Марокко. 1142 року зайняв область Ер-Ріф, міста Оран, Мелілью, Бадіс, Накур та Таса. У 1144 році аль-Мумін перетягнув на свій бік мосарабів, що мешкали у північному Марокко. У 1145 році аль-Мумін у битві при Тлемсен завдав поразки Ташфіну ібн Алі, володарю Альморавідів. Незабаром було завдано поразки військам останнім убитвах при Орані.
Скориставшись загибеллю Ташфін ібн Алі, аль-Мумін перейшов у наступ на півночі Марокок, зумів протягом 1146 року зайняти Фес, Мекнес і Сале. Водночас військовик аль-Маймун захопив Кадіс. Слідом за цим підійшов до Марракешу. Останній Альмохади тримали в облозі протягом 10 місяців. Після вступу 1147 року до столиці Альморавідів бої тривали протягом 3 днів, під час яких було вбито 30 тис. Альморавідів. Аль-Мумін власноруч вбив Ісхака ібн Алі, останнього з династії Альморавідів.
Халіф
Аль-Муміна було оголошено халіфом держави Альмохадів. Він мав намір встановити свою столицю в Марракеші. Оскільки це місто вважалося місцем єретиків, то аль-Мумін наказав знищити усі палаци та мечеті Альморавідів, після чого ставши споруджувати власні. При цьому відновив численні фортеці у країні. Для налагодження оподаткування запровадив земельний кадастр. Також намагався створити ефективний центральний уряд у поєднані з клановою організацією берберів, яких намагався тримати під контролем. В столиці створив школу, яка здійснювала навчання ідеям Мухаммеда ібн Тумарта.
Із самого початку розпочав активну загарбницьку політику. Спочатку відправив війська для підкорення Алжиру, у 1151 році вдалося захопити місто Бад ель-Хава, завдавши у битві при Сетіфі поразки бедуїнам. Після цього халіф зумів перетягнути на свій бік місцеві кочові племена. Водночас придушив повстання берберського племені масмуда. За цим впровадив принцип спадковості за своїм родом: 1154 року оголосив сина Мухаммеда ібн Абд аль-Муміна своїм спадкоємцем. У 1156 році в основні міста та області держави призначив намісниками своїх родичів.
Наступним кроком став наступ на Туніс. Протягом 1159 років війська аль-Муміна захопили Туніс. 1160 року відібрав у сицилійців місто Махдія, після чого захопив міста Сусу, Кайруан, Триполі, Сфакс, Гафса, Габес. В результаті було підкорено усю Триполітанію та узбережжя затоки Сирт до Киренаїки.
Водночас халіф відправляв війська для підкорення Піренеїв. У 1147 році було захоплено міста Мертола, Ньєбла, Херес-де-ла-Фронтера, Сілвеш, Бежу. Але того ж року не змін запобігти захопленню португальцями Лісабону. Для підтримки походів до Піренеїв звів фортецю Шелла як базу флоту задля походу до аль-Андалуса. У 1154 році вдалося захопити Гранаду, 1157 року — Альмерію.
У 1161 році висадився на півострові, отаборившись у Гібралтарі, де звів потужну фортецю. Після цього відправив війська на підкорення Хаєну, але вони лише пограбували область не взявши самого міста. Разом з тим вдалося зайняти Кордову й Севілью. У 1162 році аль-Мумін повернувся до Марокко. В цей час в Андалузії почалося повстання на чолі з Мухаммедом ібн Марданом. У 1163 році Абд аль-Мумін особисто планував прибути на Піренейський півострів, але помер в травні у м. Сале. Владу успадкував син Мухаммед, але невдовзі повалений Абу Якуб Юсуфом.
Будівництво
Після рішучих перемог над Альморавідами аль-мумін розпочав свою діяльність зі зведення мечетей. Вони відрізнялися простотою, без різьблення та прикрас. Найвідомішими є велика мечеть в Таза 1145 року, мечеть Кутубія в Марракеші 1147-1157 років, мечеть в Тінмалі 1153-1154 років.
Примітки
- Абдель-Мумен // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 22–23.
- Абдул-Мумен // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 21–22.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- В. В. Г. Альмогады // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 1–5.
Джерела
- Charles-André, Julien (1994). Payot, ed. Histoire de l'Afrique du Nord (en francés) (2ª edición). Universidad de Indiana.
- Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. C.H. Beck, München 2001,
Посилання
- Абд аль-Мумін [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abd al Mumin ibn Ali al Gumi 1094 1163 1 j halif derzhavi Almohadiv u 1147 1163 rokah Abd al MuminIm ya pri narodzhenniعبد المؤمن بن علي or عبد المومن الــكـومي Narodivsyane ranishe 1094 i ne piznishe 1106 d d Tlemsen AlzhirPomer1163 Sale MarokkoKrayina Almohadi d NacionalnistberberDiyalnistsuveren politik halifVchitelidTitulhalifPosadadTermin1147 1163 rokiPoperedniktitul zasnovanoNastupnikMuhammed ibn Abd al MuminKonfesiyaislamRidAlmohadiBatkoAli ibn Mahluf al GumiDitiAbu Yakub Yusuf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv do klanu Gumiya sho nalezhav do berberskogo plemeni zenata Sin vplivovogo berbera Ali ibn Mahluf al Gumi Narodivsya u selishi Nedroma v oblasti Tlemsen Zamolodu 1104 roku pochav navchatisya v Tlemseni fikg u shejha Abdul Salaha Potim planuvav virushiti na Shid na navchannya Ale pochuv pro perebuvannya v Bedzhajyi vchenogo fakiha tomu virushiv tudi Pislya cogo priyednavsya do propovidnika Muhammeda ibn Tumarta majbutnogo zasnovnika ruhu Almohadiv Vijni z Almoravidami Razom zi svoyim vchitelem ibn Tumartom z 1117 roku stav podorozhuvati Marokko Al mumin pidtrimav ideyi ibn Tumarta shodo vidnovlennya chistoti islamu sered plemen Pivnichnoyi Afriki U 1120 roci buv razom z vchitelem do Fesu zvidki voni rushili do Marrakeshu Potim perebravsya do ridnogo mista ibn Tumarta Tinmela U 1121 roci razom z inshimi poslidovnikami al Mumin brav uchast v urochistostyah de ibn Tumarta bulo ogolosheno Mahdi Z cogo momentu stav odnim z aktivnih suprotivnikiv Almoravidiv Abd al mumin vidznachivsya u boyah proti Almoravidiv protyagom 1121 1130 rokiv pislya nishivnoyi porazki u bitvi pri Buhajra razom z ibn Tumartom vidstupiv do Atlaskih gir Nevdovzi ibn Tumart pomer j al Mumina u vuzkomu koli bulo ogolosheno novim liderom Almohadiv Vtim vin trimav smert ibn Tumarta do 1233 roku v tayemnici ogoloshuyuchi vid jogo imeni rishennya ta nakazi Za cej chas vin ozhenivsya na donci shejha Abu Hafsa golovi berberskogo plemeni masmuda zvidki pohodiv Muhammed ibn Tumart Abd al Mumin prodovzhiv vijnu spirayuchis na nevdovolennya naselennya visokimi podatkami j zborami yakimi Almoravidi obklali misceve naselennya Pri comu stvoriv potuzhne vijsko yake postupovo zmoglo kinuti viklik vladi Almoravidiv Vodnochas rozpochav propovidi proti hristiyan ta zhidiv ogoloshuyuchi tih vorogami musulman Spochatku al Mumin zminivsya u Serednomu Atlasi U 1133 roci vdalosya zahopiti oblast Draa i m Sus Do 1140 roku Almohadami bulo zajnyato hrebti Atlas ta Tafilalt Z cogo momentu vidpravlyav vijska u pohodi do zahidnogo j pivdennogo Marokko 1142 roku zajnyav oblast Er Rif mista Oran Melilyu Badis Nakur ta Tasa U 1144 roci al Mumin peretyagnuv na svij bik mosarabiv sho meshkali u pivnichnomu Marokko U 1145 roci al Mumin u bitvi pri Tlemsen zavdav porazki Tashfinu ibn Ali volodaryu Almoravidiv Nezabarom bulo zavdano porazki vijskam ostannim ubitvah pri Orani Skoristavshis zagibellyu Tashfin ibn Ali al Mumin perejshov u nastup na pivnochi Marokok zumiv protyagom 1146 roku zajnyati Fes Meknes i Sale Vodnochas vijskovik al Majmun zahopiv Kadis Slidom za cim pidijshov do Marrakeshu Ostannij Almohadi trimali v oblozi protyagom 10 misyaciv Pislya vstupu 1147 roku do stolici Almoravidiv boyi trivali protyagom 3 dniv pid chas yakih bulo vbito 30 tis Almoravidiv Al Mumin vlasnoruch vbiv Ishaka ibn Ali ostannogo z dinastiyi Almoravidiv Halif Derzhava za Abd al Mumina Al Mumina bulo ogolosheno halifom derzhavi Almohadiv Vin mav namir vstanoviti svoyu stolicyu v Marrakeshi Oskilki ce misto vvazhalosya miscem yeretikiv to al Mumin nakazav znishiti usi palaci ta mecheti Almoravidiv pislya chogo stavshi sporudzhuvati vlasni Pri comu vidnoviv chislenni forteci u krayini Dlya nalagodzhennya opodatkuvannya zaprovadiv zemelnij kadastr Takozh namagavsya stvoriti efektivnij centralnij uryad u poyednani z klanovoyu organizaciyeyu berberiv yakih namagavsya trimati pid kontrolem V stolici stvoriv shkolu yaka zdijsnyuvala navchannya ideyam Muhammeda ibn Tumarta Iz samogo pochatku rozpochav aktivnu zagarbnicku politiku Spochatku vidpraviv vijska dlya pidkorennya Alzhiru u 1151 roci vdalosya zahopiti misto Bad el Hava zavdavshi u bitvi pri Setifi porazki beduyinam Pislya cogo halif zumiv peretyagnuti na svij bik miscevi kochovi plemena Vodnochas pridushiv povstannya berberskogo plemeni masmuda Za cim vprovadiv princip spadkovosti za svoyim rodom 1154 roku ogolosiv sina Muhammeda ibn Abd al Mumina svoyim spadkoyemcem U 1156 roci v osnovni mista ta oblasti derzhavi priznachiv namisnikami svoyih rodichiv Nastupnim krokom stav nastup na Tunis Protyagom 1159 rokiv vijska al Mumina zahopili Tunis 1160 roku vidibrav u sicilijciv misto Mahdiya pislya chogo zahopiv mista Susu Kajruan Tripoli Sfaks Gafsa Gabes V rezultati bulo pidkoreno usyu Tripolitaniyu ta uzberezhzhya zatoki Sirt do Kirenayiki Vodnochas halif vidpravlyav vijska dlya pidkorennya Pireneyiv U 1147 roci bulo zahopleno mista Mertola Nyebla Heres de la Frontera Silvesh Bezhu Ale togo zh roku ne zmin zapobigti zahoplennyu portugalcyami Lisabonu Dlya pidtrimki pohodiv do Pireneyiv zviv fortecyu Shella yak bazu flotu zadlya pohodu do al Andalusa U 1154 roci vdalosya zahopiti Granadu 1157 roku Almeriyu U 1161 roci visadivsya na pivostrovi otaborivshis u Gibraltari de zviv potuzhnu fortecyu Pislya cogo vidpraviv vijska na pidkorennya Hayenu ale voni lishe pograbuvali oblast ne vzyavshi samogo mista Razom z tim vdalosya zajnyati Kordovu j Sevilyu U 1162 roci al Mumin povernuvsya do Marokko V cej chas v Andaluziyi pochalosya povstannya na choli z Muhammedom ibn Mardanom U 1163 roci Abd al Mumin osobisto planuvav pributi na Pirenejskij pivostriv ale pomer v travni u m Sale Vladu uspadkuvav sin Muhammed ale nevdovzi povalenij Abu Yakub Yusufom BudivnictvoPislya rishuchih peremog nad Almoravidami al mumin rozpochav svoyu diyalnist zi zvedennya mechetej Voni vidriznyalisya prostotoyu bez rizblennya ta prikras Najvidomishimi ye velika mechet v Taza 1145 roku mechet Kutubiya v Marrakeshi 1147 1157 rokiv mechet v Tinmali 1153 1154 rokiv PrimitkiAbdel Mumen Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 1 S 22 23 d Track Q27662989d Track Q21282452d Track Q656d Track Q4532135 Abdul Mumen Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 21 22 d Track Q656d Track Q20645312d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 V V G Almogady Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 1 5 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q26828936d Track Q656DzherelaCharles Andre Julien 1994 Payot ed Histoire de l Afrique du Nord en frances 2ª edicion Universidad de Indiana Ulrich Haarmann Geschichte der Arabischen Welt C H Beck Munchen 2001 ISBN 3 406 38113 8PosilannyaAbd al Mumin 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE