Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Матораль Мексиканського нагір'я або Матораль Центральної Месети (ідентифікатор WWF: NA0307) — неарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на півночі Центральної Мексики.
 Пустельні чагарники поблизу [en] (Сан-Луїс-Потосі) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | NA0307 |
| Межі | Пустеля Чіуауа Сосново-дубові ліси Західної Сьєрра-Мадре Сосново-дубові ліси Східної Сьєрра-Мадре Матораль Центральної Мексики Сосново-дубові ліси Трансмексиканського вулканічного поясу [en] |
| Площа, км² | 124 975 |
| Країни | Мексика |
| Охороняється | 2534 (2 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон маторалю Мексиканського нагір'я розташований у центральній частині Мексиканського нагір'я, обмеженій горами Західної Сьєрра-Мадре та Східної Сьєрра-Мадре із заходу та сходу відповідно. Він охоплює більшу частину штатів Сакатекас та Сан-Луїс-Потосі, а також південні частини штатів Дуранго, Коауїла, Нуево-Леон і Тамауліпас. Південно-східна частина екорегіону розташована в штатах Керетаро та Ідальго.
Ландшафт регіону представлений напівпустельними рівнинами, над якими подекуди підіймаються ізольовані пагорби та гори, висота яких може досягати до 2400 м над рівнем моря. З геологічної точки зору тут переважають осадові гірські породи, а в горах — метаморфічні та магматичні породи, які є результатом вулканічної активності в третинному періоді.
Більша частина екорегіону розташована у безстічних басейнах, що не мають виходу до Світового океану, таких як [en] та [en]. Пересихаючі водні потоки, що належать до цих басейнів, впадають у солоні озера. Західна частина екорегіону лежить в басейні річки [en], яка тече на захід та впадає у Тихий океан, а південно-східна частина — у басейні річки Пануко, яка тече на схід та впадає у Мексиканську затоку Атлантичного океану.
Територія екорегіону має доволі низьку густоту населення. Найбільшими містами, розташованими в регіоні, є Вікторія-де-Дуранго, столиця та найбільше місто штату Дуранго, у якому проживають більш ніж півмільйона людей, а також місто [en] в штаті Сакатекас та міста [en] і [en] в штаті Сан-Луїс-Потосі.
В горах Західної Сьєрра-Мадре матораль Мексиканського нагір'я переходить у сосново-дубові ліси Західної Сьєрра-Мадре, а в горах Східної Сьєрра-Мадре — у сосново-дубові ліси Східної Сьєрра-Мадре. На північ від екорегіону, за горами Сьєрра-де-Артеага, [es], [en]та Сьєрра-де-Паррас, які є частиною гір Сьєррас-Трансверсалес, західного відгалуження Східної Сьєрра-Мадре, поширена пустеля Чіуауа, а на південь від нього — матораль Центральної Мексики.
Клімат
В межах екорегіону переважає спекотний та сухий напівпустельний клімат (BSk або BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут становить менше 500 мм, більшість з яких випадають з червня по вересень.
Флора
В межах екорегіону зустрічаються різноманітні рослинні угруповання, розподіл яких залежить від клімату, ґрунтів та експозиції схилів. Основними угрупованнями регіону є склерофітні чагарники маторалю, у яких домінують [en] (Yucca filifera), [en] (Yucca carnerosana), [en] (Yucca decipiens) та креозотові кущі (Larrea tridentata). Серед інших дерев та чагарників, поширених в екорегіоні, слід відзначити солодку акацію (Vachellia farnesiana), [en] (Jatropha dioica), [en] (Mimosa turneri) та [en] (Neltuma juliflora), серед кактусів — [en] (Opuntia engelmannii), [en] (Echinocactus horizonthalonius) та [en] (Echinocereus stramineus), а серед трав — [en] (Bouteloua gracilis) та [en] (Erioneuron pilosum).
У північній частині екорегіону, на межі з пустелею Чіуауа, серед чагарників домінують креозотові кущі (Larrea tridentata) та [en] (Flourensia cernua). У штатах Сан-Луїс-Потосі та Сакатекас у маторалі переважають [en] (Agave lechuguilla), [en] (Agave striata subsp. falcata), [de] (Dasylirion cedrosanum), [en] (Ferocactus pilosus), [en] (Cylindropuntia imbricata) та [en] (Fouquieria splendens) або окотійо, а також деякі трав'янисті рослини, зокрема [en] (Bouteloua curtipendula), [en] (Bouteloua trifida) та [en] (Dalea nana). Унікальні рослинні угруповання, які включають багато ендемічних видів, зустрічаються на гірських вершинах та на схилах, де переважають незвичайні субстрати.
Екорегіон маторалю Мексиканського нагір'я характеризується високим флористичним різноманіттям та рівнем ендемізму. Внаслідок формування гірських хребтів Західної та Східної Сьєрра-Мадре цей регіон був ізольований від інших посушливих регіонів у минулому, а подальша ізоляція сприяла та еволюції ендемічних видів. Тут зустрічається щонайменше 16 ендемічних родів дерев та кактусів. Також екорегіон відомий своїми вузькоспеціалізованими відносинами між видами рослин та їх запилювачами. Так, деякі види агав, що запилюються кажанами, квітнуть синхронно з міграцією цих кажанів з Центральної Америки до Мексики.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), пустельного чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus eremicus), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), великовухого зайця (Lepus californicus), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), скельного ховраха (Otospermophilus variegatus), плямистого ховрашка (Xerospermophilus spilosoma), білозубого лісового хом'яка (Neotoma leucodon), кактусову мишу (Peromyscus eremicus), пекторалову мишу (Peromyscus pectoralis), [en] (Peromyscus melanophrys), шовковисту торбомишу (Perognathus flavus), мексиканську колючу торбомишу (Heteromys irroratus), рудувату врожайницю (Reithrodontomys fulvescens), західну врожайницю (Reithrodontomys megalotis), щетинясту хом'якомишку (Chaetodipus hispidus), кенгурового стрибуна Орда (Dipodomys ordii), віргінського опосума (Didelphis virginiana), дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus), великого довгоноса (Leptonycteris nivalis), малого довгоноса (Leptonycteris yerbabuenae) та західного волохатохвоста (Lasiurus xanthinus).
Серед хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), довговуху лисицю (Vulpes macrotis), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus), американського борсука (Taxidea taxus), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), американського свинорилого скунса (Conepatus leuconotus), довгохвостого скунса (Mephitis macroura) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Раніше в екорегіоні зустрічалися мексиканські вовки (Canis lupus baileyi) та барибали (Ursus americanus), однак наразі вони тут вимерли.
Ендемічними або майже ендемічними представниками екорегіону є [en] (Dipodomys nelsoni), [en] (Neotoma goldmani), чіуауанські торбомиші (Chaetodipus eremicus), [en] (Chaetodipus lineatus), торбомиші Нельсона (Chaetodipus nelsoni), чіуауанські коникоїдки (Onychomys arenicola), [en] (Cratogeomys goldmani), а також рідкісні мексиканські лучні собачки (Cynomys mexicanus), які перебувають під загрозою зникнення. Популяції мексиканських лучних собачок наразі займають лише 4 % від їх колишнього ареалу, який за останні десятиліття значно скоротився внаслідок розширення сільськогосподарських угідь та отруєння хімікатами.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити строкатобоку перепелицю (Callipepla squamata), [en] (Zenaida asiatica), мексиканську горличку-інку (Columbina inca), беркута (Aquila chrysaetos), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), пустельного канюка (Parabuteo unicinctus), [en] (Buteo albonotatus), американського боривітра (Falco sparverius), віргінського пугача (Bubo virginianus), західну сплюшку (Megascops kennicottii), американського сича (Athene cunicularia), каліфорнійську таязуру-подорожника (Geococcyx californianus), синьогорлого цинантуса (Cynanthus latirostris), пустельного колібрі-білозора (Calothorax lucifer), мексиканського крука (Corvus cryptoleucus), сонорську сойку (Aphelocoma woodhouseii), тирана-крикуна (Tyrannus vociferans), світлочеревого копетона (Myiarchus cinerascens), [en] (Pyrocephalus obscurus), короткокрилого віреона (Vireo bellii), американського сорокопуда (Lanius ludovicianus), американського ремеза (Auriparus flaviceps), кактусового різжака (Campylorhynchus brunneicapillus), бурого тремблера (Toxostoma curvirostre), чорного чубака (Phainopepla nitens), чорнохвосту комароловку (Polioptila melanura), чорноспинного трупіала (Icterus abeillei), рогатого жайворонка (Eremophila alpestris), потюка (Chondestes grammacus), чорногорлу вівсянку-пустельницю (Amphispiza bilineata), каньойнового тауї (Melozone fusca), очеретяного чінголо (Peucaea cassinii), блідого чінголо (Peucaea botterii), чорногорлу карнатку (Spizella atrogularis) та червоногорлого кардинала (Cardinalis sinuatus). Ендеміками екорегіону є сірощокі карнатки (Spizella wortheni)
Герпетофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити [en] (Phrynosoma cornutum), малу безвуху ящірку (Holbrookia maculata), [en] (Gerrhonotus infernalis), малого смугастого батогохвоста (Aspidoscelis inornatus), звичайного полоза-батога (Masticophis flagellum), чіуауанську чорноголову змію (Tantilla wilcoxi), пустельну королівську змію (Lampropeltis splendida), чіуауанську гачконосу змію (Gyalopion canum), техаського гримучника (Crotalus atrox), чорнохвостого гримучника (Crotalus molossus) та скельного гримучника (Crotalus lepidus). Ендеміками регіону є полохливі колючі ігуани (Sceloporus cautus) та больсонські нічні ящірки (Xantusia bolsonae).
Збереження
Лише близько 9 % території екорегіону є відносно незайманими. Більшість незайманих ділянок розташовані на півночі регіону, на межі з пустелею Чіуауа. Основними загрозами для збереження природи регіону є розширення сільськогосподарських угідь та надмірний випас худоби. Пожежі, які використовуються для очищення землі під пасовища, значно пошкоджують місцеву рослинність та часто неконтрольовано поширюються на великі території. Серед інших загроз слід відзначити видобування корисних копалин, розширення поселень, а також незаконний збір кактусів та інших пустельних рослин з метою продажу.
Оцінка 2017 року показала, що 2534 км², або 2 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Meseta Central matorral». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Meseta Central Matorral» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matoral Meksikanskogo nagir ya abo Matoral Centralnoyi Meseti identifikator WWF NA0307 nearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivnochi Centralnoyi Meksiki Matoral Meksikanskogo nagir ya Pustelni chagarniki poblizu en San Luyis Potosi Ekozona Nearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF NA0307 Mezhi Pustelya Chiuaua Sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre Sosnovo dubovi lisi Shidnoyi Syerra Madre Matoral Centralnoyi Meksiki Sosnovo dubovi lisi Transmeksikanskogo vulkanichnogo poyasu en Plosha km 124 975 Krayini Meksika Ohoronyayetsya 2534 2 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Pustelni chagarniki v shtati Idalgo Chagarniki lechugilyi v shtati San Luyi PotosiGeografiyaEkoregion matoralyu Meksikanskogo nagir ya roztashovanij u centralnij chastini Meksikanskogo nagir ya obmezhenij gorami Zahidnoyi Syerra Madre ta Shidnoyi Syerra Madre iz zahodu ta shodu vidpovidno Vin ohoplyuye bilshu chastinu shtativ Sakatekas ta San Luyis Potosi a takozh pivdenni chastini shtativ Durango Koauyila Nuevo Leon i Tamaulipas Pivdenno shidna chastina ekoregionu roztashovana v shtatah Keretaro ta Idalgo Landshaft regionu predstavlenij napivpustelnimi rivninami nad yakimi podekudi pidijmayutsya izolovani pagorbi ta gori visota yakih mozhe dosyagati do 2400 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru tut perevazhayut osadovi girski porodi a v gorah metamorfichni ta magmatichni porodi yaki ye rezultatom vulkanichnoyi aktivnosti v tretinnomu periodi Bilsha chastina ekoregionu roztashovana u bezstichnih basejnah sho ne mayut vihodu do Svitovogo okeanu takih yak en ta en Peresihayuchi vodni potoki sho nalezhat do cih basejniv vpadayut u soloni ozera Zahidna chastina ekoregionu lezhit v basejni richki en yaka teche na zahid ta vpadaye u Tihij okean a pivdenno shidna chastina u basejni richki Panuko yaka teche na shid ta vpadaye u Meksikansku zatoku Atlantichnogo okeanu Teritoriya ekoregionu maye dovoli nizku gustotu naselennya Najbilshimi mistami roztashovanimi v regioni ye Viktoriya de Durango stolicya ta najbilshe misto shtatu Durango u yakomu prozhivayut bilsh nizh pivmiljona lyudej a takozh misto en v shtati Sakatekas ta mista en i en v shtati San Luyis Potosi V gorah Zahidnoyi Syerra Madre matoral Meksikanskogo nagir ya perehodit u sosnovo dubovi lisi Zahidnoyi Syerra Madre a v gorah Shidnoyi Syerra Madre u sosnovo dubovi lisi Shidnoyi Syerra Madre Na pivnich vid ekoregionu za gorami Syerra de Arteaga es en ta Syerra de Parras yaki ye chastinoyu gir Syerras Transversales zahidnogo vidgaluzhennya Shidnoyi Syerra Madre poshirena pustelya Chiuaua a na pivden vid nogo matoral Centralnoyi Meksiki KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye spekotnij ta suhij napivpustelnij klimat BSk abo BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit menshe 500 mm bilshist z yakih vipadayut z chervnya po veresen FloraV mezhah ekoregionu zustrichayutsya riznomanitni roslinni ugrupovannya rozpodil yakih zalezhit vid klimatu gruntiv ta ekspoziciyi shiliv Osnovnimi ugrupovannyami regionu ye sklerofitni chagarniki matoralyu u yakih dominuyut en Yucca filifera en Yucca carnerosana en Yucca decipiens ta kreozotovi kushi Larrea tridentata Sered inshih derev ta chagarnikiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti solodku akaciyu Vachellia farnesiana en Jatropha dioica en Mimosa turneri ta en Neltuma juliflora sered kaktusiv en Opuntia engelmannii en Echinocactus horizonthalonius ta en Echinocereus stramineus a sered trav en Bouteloua gracilis ta en Erioneuron pilosum U pivnichnij chastini ekoregionu na mezhi z pusteleyu Chiuaua sered chagarnikiv dominuyut kreozotovi kushi Larrea tridentata ta en Flourensia cernua U shtatah San Luyis Potosi ta Sakatekas u matorali perevazhayut en Agave lechuguilla en Agave striata subsp falcata de Dasylirion cedrosanum en Ferocactus pilosus en Cylindropuntia imbricata ta en Fouquieria splendens abo okotijo a takozh deyaki trav yanisti roslini zokrema en Bouteloua curtipendula en Bouteloua trifida ta en Dalea nana Unikalni roslinni ugrupovannya yaki vklyuchayut bagato endemichnih vidiv zustrichayutsya na girskih vershinah ta na shilah de perevazhayut nezvichajni substrati Ekoregion matoralyu Meksikanskogo nagir ya harakterizuyetsya visokim floristichnim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Vnaslidok formuvannya girskih hrebtiv Zahidnoyi ta Shidnoyi Syerra Madre cej region buv izolovanij vid inshih posushlivih regioniv u minulomu a podalsha izolyaciya spriyala ta evolyuciyi endemichnih vidiv Tut zustrichayetsya shonajmenshe 16 endemichnih rodiv derev ta kaktusiv Takozh ekoregion vidomij svoyimi vuzkospecializovanimi vidnosinami mizh vidami roslin ta yih zapilyuvachami Tak deyaki vidi agav sho zapilyuyutsya kazhanami kvitnut sinhronno z migraciyeyu cih kazhaniv z Centralnoyi Ameriki do Meksiki FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus pustelnogo chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus eremicus oshijnikovogo pekari Dicotyles tajacu velikovuhogo zajcya Lepus californicus pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii skelnogo hovraha Otospermophilus variegatus plyamistogo hovrashka Xerospermophilus spilosoma bilozubogo lisovogo hom yaka Neotoma leucodon kaktusovu mishu Peromyscus eremicus pektoralovu mishu Peromyscus pectoralis en Peromyscus melanophrys shovkovistu torbomishu Perognathus flavus meksikansku kolyuchu torbomishu Heteromys irroratus ruduvatu vrozhajnicyu Reithrodontomys fulvescens zahidnu vrozhajnicyu Reithrodontomys megalotis shetinyastu hom yakomishku Chaetodipus hispidus kengurovogo stribuna Orda Dipodomys ordii virginskogo oposuma Didelphis virginiana dev yatipoyasnogo bronenoscya Dasypus novemcinctus velikogo dovgonosa Leptonycteris nivalis malogo dovgonosa Leptonycteris yerbabuenae ta zahidnogo volohatohvosta Lasiurus xanthinus Sered hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans dovgovuhu lisicyu Vulpes macrotis siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus dovgohvostu lasicyu Neogale frenata pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis amerikanskogo svinorilogo skunsa Conepatus leuconotus dovgohvostogo skunsa Mephitis macroura ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Ranishe v ekoregioni zustrichalisya meksikanski vovki Canis lupus baileyi ta baribali Ursus americanus odnak narazi voni tut vimerli Endemichnimi abo majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye en Dipodomys nelsoni en Neotoma goldmani chiuauanski torbomishi Chaetodipus eremicus en Chaetodipus lineatus torbomishi Nelsona Chaetodipus nelsoni chiuauanski konikoyidki Onychomys arenicola en Cratogeomys goldmani a takozh ridkisni meksikanski luchni sobachki Cynomys mexicanus yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Populyaciyi meksikanskih luchnih sobachok narazi zajmayut lishe 4 vid yih kolishnogo arealu yakij za ostanni desyatilittya znachno skorotivsya vnaslidok rozshirennya silskogospodarskih ugid ta otruyennya himikatami Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti strokatoboku perepelicyu Callipepla squamata en Zenaida asiatica meksikansku gorlichku inku Columbina inca berkuta Aquila chrysaetos neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis pustelnogo kanyuka Parabuteo unicinctus en Buteo albonotatus amerikanskogo borivitra Falco sparverius virginskogo pugacha Bubo virginianus zahidnu splyushku Megascops kennicottii amerikanskogo sicha Athene cunicularia kalifornijsku tayazuru podorozhnika Geococcyx californianus sinogorlogo cinantusa Cynanthus latirostris pustelnogo kolibri bilozora Calothorax lucifer meksikanskogo kruka Corvus cryptoleucus sonorsku sojku Aphelocoma woodhouseii tirana krikuna Tyrannus vociferans svitlocherevogo kopetona Myiarchus cinerascens en Pyrocephalus obscurus korotkokrilogo vireona Vireo bellii amerikanskogo sorokopuda Lanius ludovicianus amerikanskogo remeza Auriparus flaviceps kaktusovogo rizzhaka Campylorhynchus brunneicapillus burogo tremblera Toxostoma curvirostre chornogo chubaka Phainopepla nitens chornohvostu komarolovku Polioptila melanura chornospinnogo trupiala Icterus abeillei rogatogo zhajvoronka Eremophila alpestris potyuka Chondestes grammacus chornogorlu vivsyanku pustelnicyu Amphispiza bilineata kanojnovogo tauyi Melozone fusca ocheretyanogo chingolo Peucaea cassinii blidogo chingolo Peucaea botterii chornogorlu karnatku Spizella atrogularis ta chervonogorlogo kardinala Cardinalis sinuatus Endemikami ekoregionu ye siroshoki karnatki Spizella wortheni Gerpetofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti en Phrynosoma cornutum malu bezvuhu yashirku Holbrookia maculata en Gerrhonotus infernalis malogo smugastogo batogohvosta Aspidoscelis inornatus zvichajnogo poloza batoga Masticophis flagellum chiuauansku chornogolovu zmiyu Tantilla wilcoxi pustelnu korolivsku zmiyu Lampropeltis splendida chiuauansku gachkonosu zmiyu Gyalopion canum tehaskogo grimuchnika Crotalus atrox chornohvostogo grimuchnika Crotalus molossus ta skelnogo grimuchnika Crotalus lepidus Endemikami regionu ye polohlivi kolyuchi iguani Sceloporus cautus ta bolsonski nichni yashirki Xantusia bolsonae ZberezhennyaLishe blizko 9 teritoriyi ekoregionu ye vidnosno nezajmanimi Bilshist nezajmanih dilyanok roztashovani na pivnochi regionu na mezhi z pusteleyu Chiuaua Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye rozshirennya silskogospodarskih ugid ta nadmirnij vipas hudobi Pozhezhi yaki vikoristovuyutsya dlya ochishennya zemli pid pasovisha znachno poshkodzhuyut miscevu roslinnist ta chasto nekontrolovano poshiryuyutsya na veliki teritoriyi Sered inshih zagroz slid vidznachiti vidobuvannya korisnih kopalin rozshirennya poselen a takozh nezakonnij zbir kaktusiv ta inshih pustelnih roslin z metoyu prodazhu Ocinka 2017 roku pokazala sho 2534 km abo 2 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannya Meseta Central matorral Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Meseta Central Matorral One Earth