Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Chaetodipus hispidus — це велика кишенькова миша, що походить з регіону Великих рівнин Північної Америки, від півдня Північної Дакоти до центральної Мексики й на захід від річки Міссурі до підніжжя Скелястих гір. Вона не зустрічається в далекосхідних частинах штатів Канзас і Міссурі.
| Chaetodipus hispidus | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Гетеромісові (Heteromyidae) |
| Рід: | Chaetodipus |
| Вид: | C. hispidus |
| Біноміальна назва | |
| Chaetodipus hispidus (Baird, 1858) | |
Морфологічна характеристика
При загальній довжині 152–230 мм, довжині хвоста 72–113 мм і вазі 15–60 г, цей вид є середнім або великим представником роду. Задні лапи мають довжину від 22 до 29 мм, а вуха — від 10 до 13 мм. Коротке і густе хутро зверху має сіро-коричневе забарвлення з оливково-зеленим відтінком, а низ — білуватий. Хвіст також зверху коричневий, а знизу білий. На кінці хвоста є китиця.
Спосіб життя
Дорослі особини живуть разом лише тоді, коли самиці готові до спаровування. Кожна особина має територію близько 0,3 га, веде нічний спосіб життя і зазвичай живе на землі. Вдень мексиканська шорстка кишенькова миша відпочиває у своїй підземній норі, яка також слугує сховищем. Її раціон складається переважно з насіння, зелених частин рослин та комах. У північних районах вид тимчасово впадає в заціпеніння взимку, але не впадає в сплячку. Південні популяції можуть бути активними цілий рік.
На півночі розмноження обмежене весною та літом. У цих регіонах самки зазвичай мають два приплоди на рік з 2–9 нащадками в кожному приплоді. Зазвичай у виводку народжується 5 або 6 молодих особин. Статева зрілість настає приблизно через 60 днів. Лише деякі мексиканські жорсткошерсті кишенькові миші досягають дворічного віку.
Примітки
- Linzey, A.V.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T.; Castro-Arellano, I. & Lacher, T. (2008). Chaetodipus hispidus. IUCN Red List of Threatened Species. 2008. Процитовано 18.01.2009.
- Ceballos, G. (ред.): Mammals of Mexico. The Johns Hopkins University Press, 2014, P. 229–230
- Ida Park: Hispid pocket mouse im Animal Diversity Web der University of Michigan Museum of Zoology. 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chaetodipus hispidus ce velika kishenkova misha sho pohodit z regionu Velikih rivnin Pivnichnoyi Ameriki vid pivdnya Pivnichnoyi Dakoti do centralnoyi Meksiki j na zahid vid richki Missuri do pidnizhzhya Skelyastih gir Vona ne zustrichayetsya v dalekoshidnih chastinah shtativ Kanzas i Missuri Chaetodipus hispidus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Geteromisovi Heteromyidae Rid Chaetodipus Vid C hispidus Binomialna nazva Chaetodipus hispidus Baird 1858 Morfologichna harakteristikaPri zagalnij dovzhini 152 230 mm dovzhini hvosta 72 113 mm i vazi 15 60 g cej vid ye serednim abo velikim predstavnikom rodu Zadni lapi mayut dovzhinu vid 22 do 29 mm a vuha vid 10 do 13 mm Korotke i guste hutro zverhu maye siro korichneve zabarvlennya z olivkovo zelenim vidtinkom a niz biluvatij Hvist takozh zverhu korichnevij a znizu bilij Na kinci hvosta ye kiticya Sposib zhittyaDorosli osobini zhivut razom lishe todi koli samici gotovi do sparovuvannya Kozhna osobina maye teritoriyu blizko 0 3 ga vede nichnij sposib zhittya i zazvichaj zhive na zemli Vden meksikanska shorstka kishenkova misha vidpochivaye u svoyij pidzemnij nori yaka takozh sluguye shovishem Yiyi racion skladayetsya perevazhno z nasinnya zelenih chastin roslin ta komah U pivnichnih rajonah vid timchasovo vpadaye v zacipeninnya vzimku ale ne vpadaye v splyachku Pivdenni populyaciyi mozhut buti aktivnimi cilij rik Na pivnochi rozmnozhennya obmezhene vesnoyu ta litom U cih regionah samki zazvichaj mayut dva priplodi na rik z 2 9 nashadkami v kozhnomu priplodi Zazvichaj u vivodku narodzhuyetsya 5 abo 6 molodih osobin Stateva zrilist nastaye priblizno cherez 60 dniv Lishe deyaki meksikanski zhorstkoshersti kishenkovi mishi dosyagayut dvorichnogo viku PrimitkiLinzey A V Timm R Alvarez Castaneda S T Castro Arellano I amp Lacher T 2008 Chaetodipus hispidus IUCN Red List of Threatened Species 2008 Procitovano 18 01 2009 old form url Ceballos G red Mammals of Mexico The Johns Hopkins University Press 2014 P 229 230 Ida Park Hispid pocket mouse im Animal Diversity Web der University of Michigan Museum of Zoology 2000