Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Македонці або македонські болгари болг македонци или македонски българи іноді їх також називають македоно болгари або бо

Македонські болгари

Македонські болгари

Македонці або македонські болгари (болг. македонци или македонски българи), іноді їх також називають македоно-болгари, або болгаро-македонці — регіональна етнографічна група етнічних болгар, що населяють або походять з регіону Македонія. Сьогодні більша частина цього населення зосереджена в Благоєвградській області, але багато в чому поширене по всій Болгарії та діаспорі.

Македонські болгари
image
image
Бітольський напис — мармурова плита з кириличними літерами Івана Владислава 1016 року. Текст повідомляє, що він був царем Болгарії і болгарином за походженням, а його підданими були болгари.
image
Портрет скопійця Костянтина Асена, болгарського царя (1257-1277).
image
Обкладинка книги « Народні пісні македонських болгар », виданої в 1860 році в Белграді Стефаном Верковичем.
image
Прапор Ілінденських повстанців з Охрида з болгарським прапором і написом Свобода или смерть . Повстанці скрізь вивісили болгарські прапори.
image
Болгарські біженці з Південної Македонії після Другої Балканської війни.
Ця стаття є частиною статей про народ
Болгари
image

Культура
Література • Музика
• Кіно
Танці • Кухня • •

Болгарська діаспора
 Республіка Македонія • Сербія •
• Угорщина • •
• •
Велика Британія • • Україна

Банатські болгари
Болгари Бессарабії
Помаки

Релігія
Православ'я • Іслам • Католицизм
Протестантизм

Мова
Болгарська та її діалекти

Інші статті
Болгарія • • Історія
Царі Болгарії

Цей шаблон:
Не плутати з македонцями в Болгарії.

Історія

Слов'яномовне населення в регіоні Македонії називали (як самі, так і сторонні) болгарами, і саме так вони переважно розглядалися з X . аж до початку XX століття. Відповідно до Британської енциклопедії, на початку 20-го століття македонські болгари становили більшість населення всього регіону Македонії, який тоді був частиною Османської імперії. Функціонування Болгарського екзархату тоді мало на меті відрізнити болгарське населення від грецького та сербського населення на етнічній та мовній основі, забезпечуючи відкрите утвердження болгарської національної ідентичності. Однак одна основна відмінність між політичними планами місцевої інтелігенції була чіткою. Македонські греки та серби загалом дотримувалися вказівок, що надходили з відповідних центрів національної агітації, тоді як у болгар термін македонець набував значення певної політичної лояльності, що поступово створювало особливий дух регіональної ідентичності.

Балканські війни (1912–1913) та Перша світова війна (1914–1918) залишили Османську Македонію поділеною між Грецією, Сербією та Болгарією та призвели до значних змін у її етнічному складі. Безпосереднім наслідком поділу Османської Македонії стали націоналістичні кампанії в районах під грецькою та сербською адміністрацією, які вигнали болгарських церковників і вчителів і закрили болгарські школи та церкви. Як наслідок, значна частина слов’янського населення Греції та Сербії (пізніше Югославської Македонії) втекла до Болгарії або була переселена туди згідно з угодами про обмін населенням (Договір Нейї-сюр-Сен, Протокол Політіс-Калфов). У Греції македонських слов'ян називали «слов'яномовними греками», тоді як у Сербії (пізніше в Югославії ) вони офіційно розглядалися як «південні серби». В обох країнах школи та ЗМІ використовувалися для поширення національних ідеологій та ідентичності, а також мов нових правлячих націй, греків і сербів. Ці культурні заходи були підкріплені кроками, спрямованими на зміну складу населення: сербські колоністи були імплантовані в югославську Македонію, тоді як у грецькій Македонії масове поселення грецьких біженців з Анатолії остаточно зменшило слов’янське населення до статусу меншини.

Незважаючи на деякі спроби відрізнити слов’янську македонську ідентичність від болгарської з кінця 19 століття та незважаючи на туманну національну свідомість маси слов’янського населення, більшість дослідників погоджуються, що основна маса слов’янського населення регіону мала Болгарська національна ідентичність до початку 1940-х років, коли болгарські війська, що окупували більшу частину території, були зустрінуті як визволителі. У Греції та Югославії панували проболгарські настрої серед місцевого слов'янського населення. Після Другої світової війни та відходу Болгарії, на базі сильної македонської регіональної ідентичності почався процес етногенезу та сформувалась окрема національна македонська ідентичність. Загалом помітної македонської національної свідомості до 1940-х років не існувало. У той час навіть політична організація слов'янських іммігрантів з регіону Македонія, Македонська патріотична організація також пропагувала ідею македонських слов'ян як болгар. Процес розбудови нації був політично вмотивований і згодом підкріплений сильною булгарофобією та югославізмом. Нова влада розпочала політику усунення будь-якого болгарського впливу та створення окремої слов’янської свідомості, яка надихнула б ідентифікацію з Югославією.

З проголошенням нової Соціалістичної Республіки Македонія були вжиті заходи, які мали подолати проболгарські настрої серед населення. Стверджується, що з 1944 року до кінця 1940-х років люди, які сповідували болгарську етнічну ідентичність, зазнавали утисків. Згідно з болгарськими джерелами, понад 100 000 чоловіків було ув'язнено, а близько 1200 видатних болгар були засуджені до страти. Крім того, непослідовна політика комуністичної Болгарії щодо македонських болгар у той час призвела більшість незалежних спостерігачів у стан збентеження щодо справжньої етнічної приналежності населення навіть у болгарській Македонії. Практично як наслідок решта цього народу, за винятком власне Болгарії, зрештою була македонізована або еллінізована.

Тим не менш, у Північній Македонії та Греції все ще живуть люди з болгарською свідомістю чи булгарофільськими настроями. Протягом останніх років членства Болгарії в ЄС понад 50 000 македонців звернулися по болгарське громадянство. Щоб отримати його, вони повинні підписати заяву про те, що вони болгари за походженням . Понад 90 тисяч громадян Македонії вже отримали болгарське громадянство. Однак це явище не може дати точної інформації про те, скільки громадян Македонії вважають себе болгарами в етнічному сенсі, оскільки поширена думка, що це явище викликане переважно економічними причинами.

Знатні македонські болгари

Македонські болгари були впливовими у всіх сферах болгарського суспільства, включаючи культуру, науку, літературу, архітектуру, промисловість, спорт, розваги, уряд і військо.

Багато македонських болгар відіграли видатну роль у боротьбі за незалежність Болгарії, серед таких борців за свободу – Ільо Воєвода, Христо Македонський, Георгі Ізмірлієв, Іван Апостолов, Трайко Кітанчев, Діне Абдураманов, Пере Тошев, Андон Дімітров, Петар Попарсов, Христо Татарчев, Гоце Делчев, Іван Гаджиніколов, Апостол Петков, Даме Груєв, Борис Сарафов, Кір'як Шкуртов, Александар Турунджев, Яне Санданскі, Василь Чекаларов, Кирил Парлічев, Методій Пачев, Дімо Хаджидімов, Нікола Карєв, Славейко Арсов, Коста Ціпушев, Міле Поп Йорданов, Лазар Поптрайков, Христо Батанджиєв, Христо Узунов, Василь Аджаларскі, Мануш Георгієв, Георгі Сугарєв, Тодор Александров, Дімче Сарванов, Петар Чаулев, Павел Шатев, Панко Брашнаров, Андон Кіосето, Іван Наумов, Христо Андонов, Іван Михайлов, Дімітар Гюзелов, Мара Бунева та ін.

Болгарські генерали та військові офіцери Дімітар Попгеоргієв, Климент Бояджиєв, Костянтин Жостов, Александар Протогеров, Борис Дрангов, Петар Дарвінгов і Кирил Янчулєв служили в болгарській армії в Сербсько-болгарській війні, Першій Балканській війні, Другій Балканській війні, Першій світовій і Світовій війнах. Друга війна, відповідно.

Серед політиків, міністрів уряду та дипломатів – Андрій Ляпчев, Дімітар Різов, Нікола Стоянов, Симеон Радев, Нікола Мілєв, Георгій Трайков, Методі Шаторов, Антон Югов, Георгій Пірінскі, Сергій Станішев, Росен Плевнелієв тощо.

Македонські болгари також зробили внесок у розвиток болгарської культури, мистецтва, літератури та музики, такі як Паїсій Хілендарський, Кирило Пейчинович, Неофіт Рильський, Партеній Зографський, Натанаїл Охридський, Даскал Камче, брати Міладінови, Марко Цепенков, Григор Парлічев, Любомир Мілетич, Кузман Шапкарев, Йордан Хаджиконстантинов-Джінот, Христо Сільянов, Дімітар Талев, Христо Смірненскі, Атанас Далчев, Нікола Вапцаров, Войдан Чернодринскі, Атанас Бадев, Райко Алексієв, Катя Паскалева та ін.

Деякі, як-от архітектор Центрального Софійського ринку Наум Торбов, залишили помітні орієнтири.

Інші, зокрема Баба Ванга та Михайло Айвангов, встановили інтелектуальні орієнтири.

Ще інші, такі як Дімітар Бербатов, Дімітар Якимов, Александар Томов, Ірина Нікулчіна, Стойчо Младенов, Георгі Славков, Іван Лебанов, Василь Методієв, Нікола Ковачев, Борис Гаганелов, Спіро Дебарскі, Красимір Безінскі, Петар Міхтарскі, Івайло Андонов, Серафім Барзаков, Дімчо Бєляков, Стойчо Стоілов, Георгі Бачев, Кирил Георгієв та Ніна Кленовська є видатними спортсменами та спортсменами.

Див. також

Примітки

  1. National military history museum of Bulgaria, fond 260
  2. Who are the Macedonians by Hugh Poulton - p. 57. Процитовано 29 листопада 2014.
  3. South Slavic immigration in America, George J. Prpic, John Carroll University, Twayne Publishers. A division of G. K. Hall & Co., Boston., 1978, , p. 212.
  4. Harvard encyclopedia of American ethnic groups, Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin Edition: 2, Published by Harvard University Press, 1980 , p. 691.
  5. Minderheiten und Sprachkontakt, Ulrich Ammon, Peter H Nelde, Klaus J Mattheier, Published by Niemeyer, 1990, , p. 143.
  6. The Cambridge history of Turkey: Turkey in the modern world, Reşat Kasaba, Cambridge University Press, 2008, ,p. 107.
  7. Marinov, Tchavdar (2009). We, the Macedonians: The Paths of Macedonian Supra-Nationalism (1878–1912). У Diana Mishkova (ред.). We, the People: Politics of National Peculiarity in Southeastern Europe. Budapest / New York: CEU Press. с. 116.
  8. Етнография на Македония (Извори и материали в два тома), Автор: Колектив под редакцията на доц. Маргарита Василева, Обем: 853 стр. Издател: Българска Академия на Науките, Година: 1992.
  9. Sources of Bulgarian Ethnography. Volume 3. Ethnography of Macedonia. Materials from the Archive Heritage. Sofia, 1998; Publication: Ethnologia Bulgarica. Yearbook of Bulgarian Ethnology and Folklore (2/2001) Author Name: Nikolova, Vanya; Language: English, Subject: Anthropology, Issue: 2/2001,Page Range: 143-144
  10. Groups of Bulgarian population and ethnographic groups, Publication: Bulgarian Ethnology (3/1987ч Author: Simeonova, Gatya; Language: Bulgarian, Subject: Anthropology, Issue: 3/1987, Page Range: 55-63
  11. Who are the Macedonians? Hugh Poulton, C. Hurst & Co. Publishers, 2000, , p. 19-20.
  12. Средновековни градови и тврдини во Македонија, Иван Микулчиќ, Македонска академија на науките и уметностите – Скопје, 1996, стр. 72.
  13. Formation of the Bulgarian Nation, Academician Dimitŭr Simeonov Angelov, Summary, Sofia-Press, 1978, pp. 413–415.
  14. Bulgarians (described in encyclopaedia as "Slavs, the bulk of which is regarded by almost all independent sources as Bulgarians"): 1,150,000, whereof, 1,000,000 Orthodox and 150,000 Muslims (the so-called Pomaks); Turks: c. 500,000 (Muslims); Greeks: c. 250,000, whereof c. 240,000 Orthodox and 14,000 Muslims; Albanians: c. 120,000, whereof 10,000 Orthodox and 110,000 Muslims; Vlachs: c. 90,000 Orthodox and 3,000 Muslims; Jews: c. 75,000; Roma: c. 50,000, whereof 35,000 Orthodox and 15,000 Muslims; In total 1,300,000 Christians (almost exclusively Orthodox), 800,000 Muslims, 75,000 Jews, a total population of c. 2,200,000 for the whole of Macedonia.
  15. Journal of Modern Greek Studies 14.2 (1996) 253-301 Nationalism and Identity Politics in the Balkans: Greece and the Macedonian Question by Victor Roudometof.
  16. We, the People: Politics of National Peculiarity in Southeastern Europe, Diana Mishkova, Central European University Press, 2008, , p. 108.
  17. Nationality on the Balkans. The case of the Macedonians, by F. A. K. Yasamee. (Balkans: A Mirror of the New World Order, Istanbul: EREN, 1995; pp. 121-132.
  18. The struggle for Greece, 1941–1949, Christopher Montague Woodhouse, C. Hurst & Co. Publishers, 2002, , p. 67.
  19. Who are the Macedonians? Hugh Poulton, Hurst & Co., 1995, , pp. 101; p. 109.
  20. Europe since 1945. Encyclopedia by Bernard Anthony Cook. , p. 808.
  21. Loring M. Danforth, The Macedonian Conflict: Ethnic Nationalism in a Transnational World, 1995, Princeton University Press, p.65,
  22. Stephen Palmer, Robert King, Yugoslav Communism and the Macedonian question,Hamden, CT Archon Books, 1971, p.p.199-200
  23. The Macedonian Question: Britain and the Southern Balkans 1939-1949, Dimitris Livanios, edition: Oxford University Press, US, 2008, , p. 65.
  24. The Macedonian Conflict: Ethnic Nationalism in a Transnational World, Page 87 by Loring M. Danforth.
  25. Djokić, Dejan (2003). Yugoslavism: Histories of a Failed Idea, 1918-1992. C. Hurst & Co. Publishers. с. 122. ISBN .
  26. Phillips, John (2004). Macedonia: Warlords and Rebels in the Balkans. I.B.Tauris. с. 40. ISBN .
  27. V, Joseph. The Communist Party of Bulgaria; Origins and Development, 1883-1936. Columbia University Press. p. 126.
  28. Coenen-Huther, Jacques (1996). Bulgaria at the Crossroads. Nova Publishers. p.166. .
  29. Greece and the new Balkans: challenges and opportunities, Van Coufoudakis, Harry J. Psomiades, André Gerolymatos, Pella Pub. Co., 1999, , p. 361.
  30. Yugoslavism: histories of a failed idea, 1918–1992, Dejan Djokić, C. Hurst & Co. Publishers, 2003, , p. 122.
  31. 53.000 МАКЕДОНЦИ ЧЕКААТ БУГАРСКИ ПАСОШ, ВЛАСТИТЕ САКААТ ДА ГО СКРАТАТ РОКОТ НА 6 МЕСЕЦИ
  32. Над 70 000 македонци имат българско гражданство
  33. Michael Palairet, Macedonia: A Voyage through History (Vol. 2, From the Fifteenth Century to the Present), Cambridge Scholars Publishing, 2016, , p. 347.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Makedonci abo makedonski bolgari bolg makedonci ili makedonski blgari inodi yih takozh nazivayut makedono bolgari abo bolgaro makedonci regionalna etnografichna grupa etnichnih bolgar sho naselyayut abo pohodyat z regionu Makedoniya Sogodni bilsha chastina cogo naselennya zoseredzhena v Blagoyevgradskij oblasti ale bagato v chomu poshirene po vsij Bolgariyi ta diaspori Makedonski bolgariBitolskij napis marmurova plita z kirilichnimi literami Ivana Vladislava 1016 roku Tekst povidomlyaye sho vin buv carem Bolgariyi i bolgarinom za pohodzhennyam a jogo piddanimi buli bolgari Portret skopijcya Kostyantina Asena bolgarskogo carya 1257 1277 Obkladinka knigi Narodni pisni makedonskih bolgar vidanoyi v 1860 roci v Belgradi Stefanom Verkovichem Prapor Ilindenskih povstanciv z Ohrida z bolgarskim praporom i napisom Svoboda ili smert Povstanci skriz vivisili bolgarski prapori Bolgarski bizhenci z Pivdennoyi Makedoniyi pislya Drugoyi Balkanskoyi vijni Cya stattya ye chastinoyu seriyi statej pro narod BolgariKultura Literatura Muzika Kino Tanci Kuhnya Bolgarska diaspora Respublika Makedoniya Serbiya Ugorshina Velika Britaniya Ukrayina Banatski bolgari Bolgari Bessarabiyi PomakiReligiya Pravoslav ya Islam Katolicizm ProtestantizmMova Bolgarska ta yiyi dialektiInshi statti Bolgariya Vidomi bolgari Istoriya Cari BolgariyiCej shablon pereglyanutiredaguvatiNe plutati z makedoncyami v Bolgariyi IstoriyaSlov yanomovne naselennya v regioni Makedoniyi nazivali yak sami tak i storonni bolgarami i same tak voni perevazhno rozglyadalisya z X azh do pochatku XX stolittya Vidpovidno do Britanskoyi enciklopediyi na pochatku 20 go stolittya makedonski bolgari stanovili bilshist naselennya vsogo regionu Makedoniyi yakij todi buv chastinoyu Osmanskoyi imperiyi Funkcionuvannya Bolgarskogo ekzarhatu todi malo na meti vidrizniti bolgarske naselennya vid greckogo ta serbskogo naselennya na etnichnij ta movnij osnovi zabezpechuyuchi vidkrite utverdzhennya bolgarskoyi nacionalnoyi identichnosti Odnak odna osnovna vidminnist mizh politichnimi planami miscevoyi inteligenciyi bula chitkoyu Makedonski greki ta serbi zagalom dotrimuvalisya vkazivok sho nadhodili z vidpovidnih centriv nacionalnoyi agitaciyi todi yak u bolgar termin makedonec nabuvav znachennya pevnoyi politichnoyi loyalnosti sho postupovo stvoryuvalo osoblivij duh regionalnoyi identichnosti Balkanski vijni 1912 1913 ta Persha svitova vijna 1914 1918 zalishili Osmansku Makedoniyu podilenoyu mizh Greciyeyu Serbiyeyu ta Bolgariyeyu ta prizveli do znachnih zmin u yiyi etnichnomu skladi Bezposerednim naslidkom podilu Osmanskoyi Makedoniyi stali nacionalistichni kampaniyi v rajonah pid greckoyu ta serbskoyu administraciyeyu yaki vignali bolgarskih cerkovnikiv i vchiteliv i zakrili bolgarski shkoli ta cerkvi Yak naslidok znachna chastina slov yanskogo naselennya Greciyi ta Serbiyi piznishe Yugoslavskoyi Makedoniyi vtekla do Bolgariyi abo bula pereselena tudi zgidno z ugodami pro obmin naselennyam Dogovir Nejyi syur Sen Protokol Politis Kalfov U Greciyi makedonskih slov yan nazivali slov yanomovnimi grekami todi yak u Serbiyi piznishe v Yugoslaviyi voni oficijno rozglyadalisya yak pivdenni serbi V oboh krayinah shkoli ta ZMI vikoristovuvalisya dlya poshirennya nacionalnih ideologij ta identichnosti a takozh mov novih pravlyachih nacij grekiv i serbiv Ci kulturni zahodi buli pidkripleni krokami spryamovanimi na zminu skladu naselennya serbski kolonisti buli implantovani v yugoslavsku Makedoniyu todi yak u greckij Makedoniyi masove poselennya greckih bizhenciv z Anatoliyi ostatochno zmenshilo slov yanske naselennya do statusu menshini Nezvazhayuchi na deyaki sprobi vidrizniti slov yansku makedonsku identichnist vid bolgarskoyi z kincya 19 stolittya ta nezvazhayuchi na tumannu nacionalnu svidomist masi slov yanskogo naselennya bilshist doslidnikiv pogodzhuyutsya sho osnovna masa slov yanskogo naselennya regionu mala Bolgarska nacionalna identichnist do pochatku 1940 h rokiv koli bolgarski vijska sho okupuvali bilshu chastinu teritoriyi buli zustrinuti yak vizvoliteli U Greciyi ta Yugoslaviyi panuvali probolgarski nastroyi sered miscevogo slov yanskogo naselennya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta vidhodu Bolgariyi na bazi silnoyi makedonskoyi regionalnoyi identichnosti pochavsya proces etnogenezu ta sformuvalas okrema nacionalna makedonska identichnist Zagalom pomitnoyi makedonskoyi nacionalnoyi svidomosti do 1940 h rokiv ne isnuvalo U toj chas navit politichna organizaciya slov yanskih immigrantiv z regionu Makedoniya Makedonska patriotichna organizaciya takozh propaguvala ideyu makedonskih slov yan yak bolgar Proces rozbudovi naciyi buv politichno vmotivovanij i zgodom pidkriplenij silnoyu bulgarofobiyeyu ta yugoslavizmom Nova vlada rozpochala politiku usunennya bud yakogo bolgarskogo vplivu ta stvorennya okremoyi slov yanskoyi svidomosti yaka nadihnula b identifikaciyu z Yugoslaviyeyu Z progoloshennyam novoyi Socialistichnoyi Respubliki Makedoniya buli vzhiti zahodi yaki mali podolati probolgarski nastroyi sered naselennya Stverdzhuyetsya sho z 1944 roku do kincya 1940 h rokiv lyudi yaki spoviduvali bolgarsku etnichnu identichnist zaznavali utiskiv Zgidno z bolgarskimi dzherelami ponad 100 000 cholovikiv bulo uv yazneno a blizko 1200 vidatnih bolgar buli zasudzheni do strati Krim togo neposlidovna politika komunistichnoyi Bolgariyi shodo makedonskih bolgar u toj chas prizvela bilshist nezalezhnih sposterigachiv u stan zbentezhennya shodo spravzhnoyi etnichnoyi prinalezhnosti naselennya navit u bolgarskij Makedoniyi Praktichno yak naslidok reshta cogo narodu za vinyatkom vlasne Bolgariyi zreshtoyu bula makedonizovana abo ellinizovana Tim ne mensh u Pivnichnij Makedoniyi ta Greciyi vse she zhivut lyudi z bolgarskoyu svidomistyu chi bulgarofilskimi nastroyami Protyagom ostannih rokiv chlenstva Bolgariyi v YeS ponad 50 000 makedonciv zvernulisya po bolgarske gromadyanstvo Shob otrimati jogo voni povinni pidpisati zayavu pro te sho voni bolgari za pohodzhennyam Ponad 90 tisyach gromadyan Makedoniyi vzhe otrimali bolgarske gromadyanstvo Odnak ce yavishe ne mozhe dati tochnoyi informaciyi pro te skilki gromadyan Makedoniyi vvazhayut sebe bolgarami v etnichnomu sensi oskilki poshirena dumka sho ce yavishe viklikane perevazhno ekonomichnimi prichinami Znatni makedonski bolgariMakedonski bolgari buli vplivovimi u vsih sferah bolgarskogo suspilstva vklyuchayuchi kulturu nauku literaturu arhitekturu promislovist sport rozvagi uryad i vijsko Bagato makedonskih bolgar vidigrali vidatnu rol u borotbi za nezalezhnist Bolgariyi sered takih borciv za svobodu Ilo Voyevoda Hristo Makedonskij Georgi Izmirliyev Ivan Apostolov Trajko Kitanchev Dine Abduramanov Pere Toshev Andon Dimitrov Petar Poparsov Hristo Tatarchev Goce Delchev Ivan Gadzhinikolov Apostol Petkov Dame Gruyev Boris Sarafov Kir yak Shkurtov Aleksandar Turundzhev Yane Sandanski Vasil Chekalarov Kiril Parlichev Metodij Pachev Dimo Hadzhidimov Nikola Karyev Slavejko Arsov Kosta Cipushev Mile Pop Jordanov Lazar Poptrajkov Hristo Batandzhiyev Hristo Uzunov Vasil Adzhalarski Manush Georgiyev Georgi Sugaryev Todor Aleksandrov Dimche Sarvanov Petar Chaulev Pavel Shatev Panko Brashnarov Andon Kioseto Ivan Naumov Hristo Andonov Ivan Mihajlov Dimitar Gyuzelov Mara Buneva ta in Bolgarski generali ta vijskovi oficeri Dimitar Popgeorgiyev Kliment Boyadzhiyev Kostyantin Zhostov Aleksandar Protogerov Boris Drangov Petar Darvingov i Kiril Yanchulyev sluzhili v bolgarskij armiyi v Serbsko bolgarskij vijni Pershij Balkanskij vijni Drugij Balkanskij vijni Pershij svitovij i Svitovij vijnah Druga vijna vidpovidno Sered politikiv ministriv uryadu ta diplomativ Andrij Lyapchev Dimitar Rizov Nikola Stoyanov Simeon Radev Nikola Milyev Georgij Trajkov Metodi Shatorov Anton Yugov Georgij Pirinski Sergij Stanishev Rosen Plevneliyev tosho Makedonski bolgari takozh zrobili vnesok u rozvitok bolgarskoyi kulturi mistectva literaturi ta muziki taki yak Payisij Hilendarskij Kirilo Pejchinovich Neofit Rilskij Partenij Zografskij Natanayil Ohridskij Daskal Kamche brati Miladinovi Marko Cepenkov Grigor Parlichev Lyubomir Miletich Kuzman Shapkarev Jordan Hadzhikonstantinov Dzhinot Hristo Silyanov Dimitar Talev Hristo Smirnenski Atanas Dalchev Nikola Vapcarov Vojdan Chernodrinski Atanas Badev Rajko Aleksiyev Katya Paskaleva ta in Deyaki yak ot arhitektor Centralnogo Sofijskogo rinku Naum Torbov zalishili pomitni oriyentiri Inshi zokrema Baba Vanga ta Mihajlo Ajvangov vstanovili intelektualni oriyentiri She inshi taki yak Dimitar Berbatov Dimitar Yakimov Aleksandar Tomov Irina Nikulchina Stojcho Mladenov Georgi Slavkov Ivan Lebanov Vasil Metodiyev Nikola Kovachev Boris Gaganelov Spiro Debarski Krasimir Bezinski Petar Mihtarski Ivajlo Andonov Serafim Barzakov Dimcho Byelyakov Stojcho Stoilov Georgi Bachev Kiril Georgiyev ta Nina Klenovska ye vidatnimi sportsmenami ta sportsmenami Div takozhBolgari v Pivnichnij Makedoniyi Bolgari v Albaniyi Slov yanomovni grecka Makedoniya Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya Makedonci v Bolgariyi Makedonskij nacionalizmPrimitkiNational military history museum of Bulgaria fond 260 Who are the Macedonians by Hugh Poulton p 57 Procitovano 29 listopada 2014 South Slavic immigration in America George J Prpic John Carroll University Twayne Publishers A division of G K Hall amp Co Boston 1978 ISBN 0 8057 8413 6 p 212 Harvard encyclopedia of American ethnic groups Stephan Thernstrom Ann Orlov Oscar Handlin Edition 2 Published by Harvard University Press 1980 ISBN 0 674 37512 2 p 691 Minderheiten und Sprachkontakt Ulrich Ammon Peter H Nelde Klaus J Mattheier Published by Niemeyer 1990 ISBN 3 484 60346 1 p 143 The Cambridge history of Turkey Turkey in the modern world Resat Kasaba Cambridge University Press 2008 ISBN 0 521 62096 1 p 107 Marinov Tchavdar 2009 We the Macedonians The Paths of Macedonian Supra Nationalism 1878 1912 U Diana Mishkova red We the People Politics of National Peculiarity in Southeastern Europe Budapest New York CEU Press s 116 Etnografiya na Makedoniya Izvori i materiali v dva toma Avtor Kolektiv pod redakciyata na doc Margarita Vasileva Obem 853 str Izdatel Blgarska Akademiya na Naukite Godina 1992 Sources of Bulgarian Ethnography Volume 3 Ethnography of Macedonia Materials from the Archive Heritage Sofia 1998 Publication Ethnologia Bulgarica Yearbook of Bulgarian Ethnology and Folklore 2 2001 Author Name Nikolova Vanya Language English Subject Anthropology Issue 2 2001 Page Range 143 144 Groups of Bulgarian population and ethnographic groups Publication Bulgarian Ethnology 3 1987ch Author Simeonova Gatya Language Bulgarian Subject Anthropology Issue 3 1987 Page Range 55 63 Who are the Macedonians Hugh Poulton C Hurst amp Co Publishers 2000 ISBN 1 85065 534 0 p 19 20 Srednovekovni gradovi i tvrdini vo Makedoniјa Ivan Mikulchiќ Makedonska akademiјa na naukite i umetnostite Skopјe 1996 str 72 Formation of the Bulgarian Nation Academician Dimitŭr Simeonov Angelov Summary Sofia Press 1978 pp 413 415 Bulgarians described in encyclopaedia as Slavs the bulk of which is regarded by almost all independent sources as Bulgarians 1 150 000 whereof 1 000 000 Orthodox and 150 000 Muslims the so called Pomaks Turks c 500 000 Muslims Greeks c 250 000 whereof c 240 000 Orthodox and 14 000 Muslims Albanians c 120 000 whereof 10 000 Orthodox and 110 000 Muslims Vlachs c 90 000 Orthodox and 3 000 Muslims Jews c 75 000 Roma c 50 000 whereof 35 000 Orthodox and 15 000 Muslims In total 1 300 000 Christians almost exclusively Orthodox 800 000 Muslims 75 000 Jews a total population of c 2 200 000 for the whole of Macedonia Journal of Modern Greek Studies 14 2 1996 253 301 Nationalism and Identity Politics in the Balkans Greece and the Macedonian Question by Victor Roudometof We the People Politics of National Peculiarity in Southeastern Europe Diana Mishkova Central European University Press 2008 ISBN 963 9776 28 9 p 108 Nationality on the Balkans The case of the Macedonians by F A K Yasamee Balkans A Mirror of the New World Order Istanbul EREN 1995 pp 121 132 The struggle for Greece 1941 1949 Christopher Montague Woodhouse C Hurst amp Co Publishers 2002 ISBN 1 85065 492 1 p 67 Who are the Macedonians Hugh Poulton Hurst amp Co 1995 ISBN 978 1 85065 238 0 pp 101 p 109 Europe since 1945 Encyclopedia by Bernard Anthony Cook ISBN 0 8153 4058 3 p 808 Loring M Danforth The Macedonian Conflict Ethnic Nationalism in a Transnational World 1995 Princeton University Press p 65 ISBN 0 691 04356 6 Stephen Palmer Robert King Yugoslav Communism and the Macedonian question Hamden CT Archon Books 1971 p p 199 200 The Macedonian Question Britain and the Southern Balkans 1939 1949 Dimitris Livanios edition Oxford University Press US 2008 ISBN 0 19 923768 9 p 65 The Macedonian Conflict Ethnic Nationalism in a Transnational World Page 87 by Loring M Danforth Djokic Dejan 2003 Yugoslavism Histories of a Failed Idea 1918 1992 C Hurst amp Co Publishers s 122 ISBN 1 85065 663 0 Phillips John 2004 Macedonia Warlords and Rebels in the Balkans I B Tauris s 40 ISBN 1 86064 841 X V Joseph The Communist Party of Bulgaria Origins and Development 1883 1936 Columbia University Press p 126 Coenen Huther Jacques 1996 Bulgaria at the Crossroads Nova Publishers p 166 ISBN 1 56072 305 X Greece and the new Balkans challenges and opportunities Van Coufoudakis Harry J Psomiades Andre Gerolymatos Pella Pub Co 1999 ISBN 0 918618 72 X p 361 Yugoslavism histories of a failed idea 1918 1992 Dejan Djokic C Hurst amp Co Publishers 2003 ISBN 1 85065 663 0 p 122 53 000 MAKEDONCI ChEKAAT BUGARSKI PASOSh VLASTITE SAKAAT DA GO SKRATAT ROKOT NA 6 MESECI Nad 70 000 makedonci imat blgarsko grazhdanstvo Michael Palairet Macedonia A Voyage through History Vol 2 From the Fifteenth Century to the Present Cambridge Scholars Publishing 2016 ISBN 1443888494 p 347

Дата публікації:
Топ